Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (183)Грінченкознавство (1)Рідкісні та цінні видання (1)Мережеві ресурси (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=повернення<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 за 10
1.


    Насмінчук, І.
    Концепт "свій/чужий" у публіцистиці Олега Чорногуза [Електронний ресурс] / І. Насмінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 48-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
публіцистика -- концепт -- свій -- чужий -- іронія -- сарказм -- традиція -- ментальність
Анотація: У статті на матеріалі збірки О. Чорногуза «Діти колонії» досліджується публіцистичний контекст дихотомії «свій/чужий», яка реалізується в етнічній, соціальній і міфологічній площинах і особливо актуалізується в умовах новітніх викликів, перед якими наразі стоїть Україна. Досліджуваною проблемою є розширення функціонування опозиції «свій/чужий» із етнічної, національної, релігійної сфери на сферу соціальну. Мета статті полягає в окресленні ідейно-естетичної значущості художньої опозиції «свій/чужий» в публіцистичному тексті. У результаті дослідження виявлено, як у конкретному публіцистичному тексті поєднуються традиції суспільного розуміння концепту «свій/чужий» з індивідуально-авторським підходом. Перевага надається семантичному полю «чужий», репрезентованому вітчизняним і зарубіжним політикумом. Акцентується увага на іронічних, сатиричних, саркастичних прийомах образності. Бінарну опозицію «свого/чужого» письменник інтерпретує з погляду особистого досвіду, почерпнутого зі спогадів батьків, односельців, а також із наполегливих студій над вітчизняними та інонаціональними документами. Письменник здійснює історичні та політичні екскурси, використовуючи іноземні джерела, включаючи російську, що стає запорукою об'єктивної оцінки соціальних процесів як в Україні, так і за її межами протягом довгої історії. Новизна дослідження повʼязана із реконструкцією світоглядно-естетичної концепції автора, згідно з якою опозиція «свій/чужий» стає маркером розрізнення на ментальному, психологічному, соціальному рівнях. Практичне значення дослідження полягає в тому, що виявлена система диференціації «свій/чужий», запропонована Олегом Чорногузом, може бути успішно використана як механізм національної ідентифікації, повернення до національних першоджерел, консолідації на основі національної приналежності в умовах глобалізаційних викликів сучасності. Зроблено висновок, що іронічні пасажі Чорногуза мають глибоку національну основу, підтверджують тяглість традиції, вони закріплені у досвіді народу, його характері і темпераменті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

2.


    Бондарева, О.
    Витворення авторського лексичного і семантичного словника у драматургічній практиці олександра ірванця [Електронний ресурс] / О. Бондарева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 172-177. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідентичність -- аутоідентифікація -- ментальні цінності -- драматургічне письмо -- деструкція радянських наративів -- тоталітарна травма -- суб’єктність -- авторська лексика -- семантична метаметафора
Анотація: Предметом дослідження є лексико-семантичні особливості карнавально-іронічного драматургічного письма О. Ірванця. Об’єктом дослідження стали драми «Маленька п’єса про зраду для однієї актриси», «Електричка на Великдень», «Recording», «Прямии ефір», «Брехун з Литовської площі». Мета статті — проаналізувати драми письменника крізь призму ключових слів, авторських семантичних конструкцій , неологізмів та інших особливостеи художньої мови. Ефективним методом для досягнення поставленої мети є лексико-семантичний і стилістичний аналізи. У результаті дослідження з’ясовано, що в драмах О. Ірванець піддає естетичніи деструкції радянські міфи і формулює цілу низку художньо закамуфльованих питань, пов’язаних із цивілізаціи ним вибором посттоталітарної України та адресованих читачам / слухачам / глядачам його творів. Важливими для письменника в и ого драматургічному доробку стають питання тоталітарного травматичного досвіду українців і його постколоніального пережиття, симулятивної реальності та ї ї естетичних репрезентацій , суб’єктності / несуб’єктності українства на межі ХХ–ХХІ століть, повернення українців до власної мови й ментальних цінностеи . Ці питання він не декларує безпосередньо, а розв’язує на рівнях глобальних концептуальних метафор, символічного поля, авторського словотворення, антиутопічних модусів, асоціаціи і алюзіи , сполучення різномовних та різнодискурсних фрагментів і реплік, палких дискусій , зокрема и внутрішніх. Увесь цей регістр засобів покликаний спонукати українців як першого порадянського десятиліття, так наступних років до самоусвідомлення, цивілізаційного самовизначення та пошуків власної суб’єктної ідентичності. Новизна дослідження полягає в інтерпретації текстів на підставі виявлених лексикосемантичних особливостей . Перспективою дослідження є розгляд його результатів у контексті всієї творчості О. Ірванця, а також у зіставленні з лексико-семантичними особливостями творчості інших драматургів-постмодерністів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Даниленко, В.
    Проблеми лідера, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу в казках Івана Липи [Електронний ресурс] / В. Даниленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 125-130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
колоніалізм -- постколоніальна критика -- метрополія -- колонія -- колоніальна залежність -- міф -- алегорія -- казка -- інтерпретація -- національна зрада -- лідер -- периферійне явище літератури
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена інтересом до творчості Івана Липи, який пробудила бурхлива динаміка націотворчих процесів українського суспільства, коли активно відбувається переосмислення украї нської історії та культури. Попри активізацію досліджень доробку письменника казкова творчість лишилася на маргінесі уваги, проте вона становить дослідницький інтерес у контексті проблеми ідеології в казкових текстах, яка в статті розглядається крізь призму постколоніальних студій . Предметом цього дослідження є антиколоніальні елементи поетики «Казок про волю» Івана Липи. Методологія аналізу ґрунтується на теоретичних засадах постколоніальної критики, зокрема на ідеях Е. Саї да, Ґ. Ч. Співак, Е. М. Томпсон, С. Павличко, М. Рябчука, Т. Гундорової , Я. Поліщука, О. Юрчук, які допомагають розглянути «Казки про волю» Івана Липи як банк постколоніальних технологіи для окупованої Украї ни. Метою цього дослідження є деконструкція імперських наративів у філософських казках І. Липи і виявлення технологіи і практик для звільнення України від колоніальної залежності. У результаті проведеного аналізу зроблено висновок, що, дистанціюючись від конкретних історичних епох, письменник переносить проблеми украї нського суспільства в казковии простір. Це допомагає йому подивитися на украї нські перспективи поза часом, із позиціи вічності. У казковому просторі автор вирішує давні історичні проблеми Украї ни, пов’язані з утратою незалежності: відсутність сильних лідерів, національна зрада, неготовність народу до боротьби, деморалізація суспільства, зневіра у власних силах, виховання на фальшивіи історії , нав’язаніи метрополією. Розгляд казок під кутом зору постколоніалізму дає можливість знаи ти у творчості автора завуальовані алегорії і приховані інтенції , у яких письменник показує, яким чином Украї на має звільнитися від колоніальної залежності. Важливим чинником цього, на думку Івана Липи, є повернення історичної пам’яті. Перспективою дослідження є постколоніальнии аналіз творчості Івана Липи як ідейно-художньої цілісності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Кавун, Л.
    Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі [Електронний ресурс] / Л. Кавун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 1-7, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сучасна українська література -- тотожність -- пам’ять -- тяглість -- ідентичність -- роман
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю висвітлення питань памʼяті й тотожності в умовах глобалізації , деколонізації , загострення росіи сько-украї нської війни, активізації пошуків національної й індивідуальної ідентичності, зокрема засобами художнього слова. Об’єкт дослідження становлять художні тексти украї нської літератури початку ХХІ століття, які фіксують пам’ять, порушують проблеми тотожності и історичної тяглості. Епічнии вимір проблеми наи повніше репрезентують романи Тані Малярчук «Забуття», Софії Андрухович «Амадока», Марії Матіос «Букова земля». Предметом студії є індивідуальна та групова пам’ять і тотожність, свого часу штучно витіснена із національного наративу й зумисне перервана диктаторським радянсько-росій ським режимом. Мета дослідження — проаналізувати художню реконструкцію памʼяті і тотожності украї нців у вітчизняній літературі початку ХХІ століття, зʼясувати інструменталізацію памʼяттєвих смислів і ролі памʼятання/забування. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу простежуємо художню інтерпретацію пам’яті в контексті інтенсивного осмислення місця і ролі українців у розгортанні сюжету історії , повернення їм почуття індивідуальності, і просто неповторності, інтегральності і тяглості (тобто сталості). Роман «Забуття» Тані Малярчук оповідає про пам’ять та місце сучасної людини в постколоніальному украї нському просторі, про усвідомлення нею зв’язку і спадкоємності минулого, теперішнього і маи бутнього. Роман Софії Андрухович «Амадока» обертається навколо історії чотирьох поколінь різних епох і об’єднании темою розриву пам’яті, традиції , часу, простору. Вдалу спробу позитивного опрацювання пам’яті й тотожності на матеріалі історії Буковини XVIII–XXI ст. здіи снила Марія Матіос у романі «Букова земля». Окрім спільної мети — викриття радянської псевдопам’яті й (від)живлення питомої української тотожності, автори порушують проблеми регіональної специфіки суспільного сприйняття і розвінчування радянсько-російських міфів щодо СРСР. Перспективами дослідження теми пам’яті й тотожності є відтворення всієї палітри смислових ресурсів, зашифрованих в українській літературі. Це може стати способом звільнення з-під влади міфів російської імперії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.
Шифр: А986022216/2024/4
   Журнал

АРТ-простір : науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2015 - . - Виходить щорічно
2024р. т.1 Вип. 4 . - Електронні текстові дані. - on-line. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Рокачук, Вікторія. Графічна та живописна творчість молдовського художника Іона Сфекли / В. Рокачук. - С.9-18. - Бібліогр. в кінці ст.
Романенкова, Юлія. «Код перемоги»: живопис Ольги Карпенко як віддзеркалення художніх процесів України під час війни / Ю. Романенкова. - С.19-35. - Бібліогр. в кінці ст.
Зайцева, Вероніка. Енкаустика як живописна техніка древності: традиція, що зникає / В. Зайцева, А. Буйгашева, Н. Прохорова. - С.36-54. - Бібліогр. в кінці ст.
Коновалова, Ольга. Образ Анни Ярославни у пластичних мистецтвах: минуле й сучасність / О. Коновалова. - С.55-86. - Бібліогр. в кінці ст.
Стрельцова, Світлана . Етномотиви Левкасів Олега Денисенка як прояв національної ідентичності / С. Стрельцова. - С.87-98. - Бібліогр. в кінці ст.
Задніпряний, Геннадій. Пошуки художніх рішень в європейській гравюрі доби Відродження / Г. Задніпряний. - С.99-118. - Бібліогр. в кінці ст.
Сидорук, Юрій. Пам’ятник Т. Г. Шевченку в м. Ірпінь: до історії створення / Ю. Сидорук, Т. Сидорук. - С.119-135. - Бібліогр. в кінці ст.
Снігур, Володимир. Технології віртуальної та доповненої реальності в образотворчому мистецтві першої половини ХХІ століття: історіографічний огляд / В. Снігур. - С.136-153. - Бібліогр. в кінці ст.
Ладчин, Ярослав. Художні особливості символізму в японському образотворчому мистецтві періоду Едо / Я. Ладчин. - С.183-207. - Бібліогр. в кінці ст.
Колосова, Наталія. Дизайн інтер’єру в дошкільному навчальному закладі / Н. Колосова, К. Ніколюк. - С.208-224. - Бібліогр. в кінці ст.
Єфімов, Юрій. Тенденція «яскравого мінімалізму» у сучасному графічному дизайні / Ю. Єфімов. - С.225-239. - Бібліогр. в кінці ст.
Балабуха, Наталія . Алегоричні мапи як культурно-мистецький феномен доби бароко / Н. Балабуха, О. Здор, К. Радько. - С.240-249. - Бібліогр. в кінці ст.
Волгін, Юрій. Мистецтво на захисті України (до творчості Олександра Лихошерста) / Ю. Волгін. - С.250-264. - Бібліогр. в кінці ст.
Погребняк, Галина. Візуальна культура режисури авторського фільму / Г. Погребняк. - С.265-289. - Бібліогр. в кінці ст.
Братусь, Іван. Образ смерті в романі Жана-Поля Сартра «Нудота» / І. Братусь, А. Волкова. - С.290-315. - Бібліогр. в кінці ст.
Свердлик, Зоряна. Повернення культурних цінностей України: довгий шлях додому / З. Свердлик. - С.316-350. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

6.


    Свердлик, Зоряна.
    Повернення культурних цінностей України: довгий шлях додому [Електронний ресурс] / З. Свердлик. - Електронні текстові дані // АРТ-простір : науковий журнал. - 2024. - Том 1, Вип. 4. - С. 316-350DOI 10.28925/2519-4135.2024.417. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
культурні цінності -- скіфське золото
Анотація: Здійснено аналіз різноманітних аспектів повернення культурних цінностей українських. У статті аналізується діяльність Київського університету імені Бориса Грінченка спільно з Архів-Музеєм Української Вільної Академії Наук у США у 2009 р. Висвітлено, що архівні матеріали та особисті речі родини Косачів були передані з Фондів Архіву-Музею Української Вільної Академії Наук до Науково-дослідного інституту Лесі Українки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Срібняк, І.
    "Школа дає знання. Знання дає силу. Сила дає владу...": з історії діяльності Товариства "Просвіта" ім. Бориса Грінченка у таборі полонених українців Зальцведель, Німеччина (1916-1917 рр.) [Електронний ресурс] / І. Срібняк. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2022. - № 3/4. - С. 6-21, DOI 10.28925/2312-5829.2022.341. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
Народна школа імені Бориса Грінченка -- виклади -- вчителі -- полонені українці
Анотація: У статті розкрито специфіку діяльності Товариства «Просвіта» імені Бориса Грінченка, заходами якого у таборі Зальцведель (Німеччина) провадилася однойменна Народна школа. Початкова фаза її діяльності була позначена значними труднощами, що зумовлювалися неготовністю частини таборян її відвідувати із-за побоювань репресій з боку російського царату (після їх повернення додому). Але завдяки роз’яснювальній роботі членів Просвітнього відділу СВУ та українського активу табору цей страх було подолано, після чого кількість учнів почала невпинно збільшуватися. Протягом 1916-1917 рр. Народну школу імені Бориса Грінченка скінчили сотні полонених українців, які отримали в її стінах не лише початкові знання (письмо, читання, рахунок), але й винесли з неї розуміння багатьох явищ політичного і суспільного життя, а крім того – засвоїли основи агрономічних та точних наук. Школа започаткувала глибинні зміни в їх свідомості, зробивши випускників школи інтегральною частинкою українського світу, політична складова якого була нещадно переслідувана у Росії, і відтак – змушеного виборювати своє «місце під сонцем» на німецькій землі. Народна школа імені Бориса Грінченка стала одним з найпотужніших системоформуючих національних чинників в таборі, яка самою своєю роботою творила українське середовище. В її стінах – інколи навіть повз своєї волі – полонені починали усвідомлювати несправедливість соціально-політичних порядків у царській Росії та розуміти конечну потребу відокремлення України від імперського центру з подальшим набуттям нею суверенного статусу. Таким чином Школа та її педагогічний склад весь час дуже істотно долучалися до процесу формування національно-державницького світогляду тих полонених українців, які прагнули до освіти, сповна виконавши свій патріотичний обов’язок перед Батьківщиною.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

8.


    Комар, В.
    Козацькі військові формування в політиці іноземних держав 1918–1945 рр. / В. Комар, А. Шиманович // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2019. - № 1(8). - С. 17-26, DOI 10.28925/2524-0757.2019.1.2 . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
козаки -- еміграція -- колабораціонізм -- Вільне козацтво -- Козачий стан
Анотація: У статті висвітлюється доля донських, кубанських і терських козаків, котрі після поразки у боротьбі з більшовиками змушені були емігрувати. Опинившись у важких матеріальних умовах, вони співпрацювали з польською і німецькою владою, особливо з нацистами в роки Другої світової війни, які використовували їх переважно для здійснення антипартизанської діяльності. Побоюючись репресій, козаки намагалися уникнути повернення до СРСР наприкінці війни і здалися в полон військам західних союзників. Проте за британсько-радянською угодою вони були репатрі-йовані до СРСР, де їх спіткала трагічна доля.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Шиманович, А.


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1)
Прим.5 (Ф3) зайнятий


Знайти схожі

9.


    Срібняк, І.
    Спроби використання полонених українців табору Раштат (Німеччина) для дестабілізації запілля російської армії в Україні під час Першої світової війни / І. Срібняк // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2020. - № 1. - С. 26-32, DOI 10.28925/2524-0757.2020.1.4 . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
полонені -- табір -- фронт
Анотація: У статті розкрито спроби використання німецькою владою окремих полонених українців зі складу російської армії для дестабілізації її запілля під час Першої світової війни. Автор статті припускає, що найуспішніше українські «поворотці» з полону діяли у справі революціонізування українських губерній Російської імперії. Погоджуючись на співпрацю з німецькою військовою владою, далеко не всі полонені українці керувались при цьому ідейними мотивами. Деким з них рухало бажання використати таку можливість задля пришвидшення повернення додому. Зрештою та невелика частка українців, яка була переправлена додому стараннями СВУ й німецької влади, долучилась до дезінтеграції імперських інститутів на українських землях, а також взяла діяльну участь в українському державотворенні 1917–1921 рр.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

10.


    Голубнича, Юлія.
    Репатріація інтернованих вояків армії УНР з Польщі (1921–1922 рр.): причини та наслідки [Електронний ресурс] / Ю. Голубнича // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2016. - № 2. - С. 147-152, DOI 10.28925/2524-0757.2016.2.18. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
інтерновані -- Російсько-українська делегація -- репатріація -- амністія
Анотація: У статті розглянуто проблему репатріації інтернованих вояків Армії УНР з таборів Польщі в 1921–1922 рр. Наведено статистичні дані, розкрито умови повернення репатріантів на батьківщину. Проаналізовано вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на перебіг репатріації.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)