Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (183)

Грінченкознавство (1)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=повернення<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 за 10

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Насмінчук І.
Назва : Концепт "свій/чужий" у публіцистиці Олега Чорногуза [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Том 25, № 1. - С. 48-52. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2019/25/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): публіцистика--концепт--свій--чужий--іронія--сарказм--традиція--ментальність
Анотація: У статті на матеріалі збірки О. Чорногуза «Діти колонії» досліджується публіцистичний контекст дихотомії «свій/чужий», яка реалізується в етнічній, соціальній і міфологічній площинах і особливо актуалізується в умовах новітніх викликів, перед якими наразі стоїть Україна. Досліджуваною проблемою є розширення функціонування опозиції «свій/чужий» із етнічної, національної, релігійної сфери на сферу соціальну. Мета статті полягає в окресленні ідейно-естетичної значущості художньої опозиції «свій/чужий» в публіцистичному тексті. У результаті дослідження виявлено, як у конкретному публіцистичному тексті поєднуються традиції суспільного розуміння концепту «свій/чужий» з індивідуально-авторським підходом. Перевага надається семантичному полю «чужий», репрезентованому вітчизняним і зарубіжним політикумом. Акцентується увага на іронічних, сатиричних, саркастичних прийомах образності. Бінарну опозицію «свого/чужого» письменник інтерпретує з погляду особистого досвіду, почерпнутого зі спогадів батьків, односельців, а також із наполегливих студій над вітчизняними та інонаціональними документами. Письменник здійснює історичні та політичні екскурси, використовуючи іноземні джерела, включаючи російську, що стає запорукою об'єктивної оцінки соціальних процесів як в Україні, так і за її межами протягом довгої історії. Новизна дослідження повʼязана із реконструкцією світоглядно-естетичної концепції автора, згідно з якою опозиція «свій/чужий» стає маркером розрізнення на ментальному, психологічному, соціальному рівнях. Практичне значення дослідження полягає в тому, що виявлена система диференціації «свій/чужий», запропонована Олегом Чорногузом, може бути успішно використана як механізм національної ідентифікації, повернення до національних першоджерел, консолідації на основі національної приналежності в умовах глобалізаційних викликів сучасності. Зроблено висновок, що іронічні пасажі Чорногуза мають глибоку національну основу, підтверджують тяглість традиції, вони закріплені у досвіді народу, його характері і темпераменті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарева О.
Назва : Витворення авторського лексичного і семантичного словника у драматургічній практиці олександра ірванця [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 3. - С. 172-177. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ідентичність--аутоідентифікація--ментальні цінності--драматургічне письмо--деструкція радянських наративів--тоталітарна травма--суб’єктність--авторська лексика--семантична метаметафора
Анотація: Предметом дослідження є лексико-семантичні особливості карнавально-іронічного драматургічного письма О. Ірванця. Об’єктом дослідження стали драми «Маленька п’єса про зраду для однієї актриси», «Електричка на Великдень», «Recording», «Прямии ефір», «Брехун з Литовської площі». Мета статті — проаналізувати драми письменника крізь призму ключових слів, авторських семантичних конструкцій , неологізмів та інших особливостеи художньої мови. Ефективним методом для досягнення поставленої мети є лексико-семантичний і стилістичний аналізи. У результаті дослідження з’ясовано, що в драмах О. Ірванець піддає естетичніи деструкції радянські міфи і формулює цілу низку художньо закамуфльованих питань, пов’язаних із цивілізаціи ним вибором посттоталітарної України та адресованих читачам / слухачам / глядачам його творів. Важливими для письменника в и ого драматургічному доробку стають питання тоталітарного травматичного досвіду українців і його постколоніального пережиття, симулятивної реальності та ї ї естетичних репрезентацій , суб’єктності / несуб’єктності українства на межі ХХ–ХХІ століть, повернення українців до власної мови й ментальних цінностеи . Ці питання він не декларує безпосередньо, а розв’язує на рівнях глобальних концептуальних метафор, символічного поля, авторського словотворення, антиутопічних модусів, асоціаціи і алюзіи , сполучення різномовних та різнодискурсних фрагментів і реплік, палких дискусій , зокрема и внутрішніх. Увесь цей регістр засобів покликаний спонукати українців як першого порадянського десятиліття, так наступних років до самоусвідомлення, цивілізаційного самовизначення та пошуків власної суб’єктної ідентичності. Новизна дослідження полягає в інтерпретації текстів на підставі виявлених лексикосемантичних особливостей . Перспективою дослідження є розгляд його результатів у контексті всієї творчості О. Ірванця, а також у зіставленні з лексико-семантичними особливостями творчості інших драматургів-постмодерністів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Даниленко В.
Назва : Проблеми лідера, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу в казках Івана Липи [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 3. - С. 125-130. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): колоніалізм--постколоніальна критика--метрополія--колонія--колоніальна залежність--міф--алегорія--казка--інтерпретація--національна зрада--лідер--периферійне явище літератури
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена інтересом до творчості Івана Липи, який пробудила бурхлива динаміка націотворчих процесів українського суспільства, коли активно відбувається переосмислення украї нської історії та культури. Попри активізацію досліджень доробку письменника казкова творчість лишилася на маргінесі уваги, проте вона становить дослідницький інтерес у контексті проблеми ідеології в казкових текстах, яка в статті розглядається крізь призму постколоніальних студій . Предметом цього дослідження є антиколоніальні елементи поетики «Казок про волю» Івана Липи. Методологія аналізу ґрунтується на теоретичних засадах постколоніальної критики, зокрема на ідеях Е. Саї да, Ґ. Ч. Співак, Е. М. Томпсон, С. Павличко, М. Рябчука, Т. Гундорової , Я. Поліщука, О. Юрчук, які допомагають розглянути «Казки про волю» Івана Липи як банк постколоніальних технологіи для окупованої Украї ни. Метою цього дослідження є деконструкція імперських наративів у філософських казках І. Липи і виявлення технологіи і практик для звільнення України від колоніальної залежності. У результаті проведеного аналізу зроблено висновок, що, дистанціюючись від конкретних історичних епох, письменник переносить проблеми украї нського суспільства в казковии простір. Це допомагає йому подивитися на украї нські перспективи поза часом, із позиціи вічності. У казковому просторі автор вирішує давні історичні проблеми Украї ни, пов’язані з утратою незалежності: відсутність сильних лідерів, національна зрада, неготовність народу до боротьби, деморалізація суспільства, зневіра у власних силах, виховання на фальшивіи історії , нав’язаніи метрополією. Розгляд казок під кутом зору постколоніалізму дає можливість знаи ти у творчості автора завуальовані алегорії і приховані інтенції , у яких письменник показує, яким чином Украї на має звільнитися від колоніальної залежності. Важливим чинником цього, на думку Івана Липи, є повернення історичної пам’яті. Перспективою дослідження є постколоніальнии аналіз творчості Івана Липи як ідейно-художньої цілісності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кавун Л.
Назва : Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 1. - С. 1-7. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1 (Шифр С325934233/2023/29/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): сучасна українська література--тотожність--пам’ять--тяглість--ідентичність--роман
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю висвітлення питань памʼяті й тотожності в умовах глобалізації , деколонізації , загострення росіи сько-украї нської війни, активізації пошуків національної й індивідуальної ідентичності, зокрема засобами художнього слова. Об’єкт дослідження становлять художні тексти украї нської літератури початку ХХІ століття, які фіксують пам’ять, порушують проблеми тотожності и історичної тяглості. Епічнии вимір проблеми наи повніше репрезентують романи Тані Малярчук «Забуття», Софії Андрухович «Амадока», Марії Матіос «Букова земля». Предметом студії є індивідуальна та групова пам’ять і тотожність, свого часу штучно витіснена із національного наративу й зумисне перервана диктаторським радянсько-росій ським режимом. Мета дослідження — проаналізувати художню реконструкцію памʼяті і тотожності украї нців у вітчизняній літературі початку ХХІ століття, зʼясувати інструменталізацію памʼяттєвих смислів і ролі памʼятання/забування. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу простежуємо художню інтерпретацію пам’яті в контексті інтенсивного осмислення місця і ролі українців у розгортанні сюжету історії , повернення їм почуття індивідуальності, і просто неповторності, інтегральності і тяглості (тобто сталості). Роман «Забуття» Тані Малярчук оповідає про пам’ять та місце сучасної людини в постколоніальному украї нському просторі, про усвідомлення нею зв’язку і спадкоємності минулого, теперішнього і маи бутнього. Роман Софії Андрухович «Амадока» обертається навколо історії чотирьох поколінь різних епох і об’єднании темою розриву пам’яті, традиції , часу, простору. Вдалу спробу позитивного опрацювання пам’яті й тотожності на матеріалі історії Буковини XVIII–XXI ст. здіи снила Марія Матіос у романі «Букова земля». Окрім спільної мети — викриття радянської псевдопам’яті й (від)живлення питомої української тотожності, автори порушують проблеми регіональної специфіки суспільного сприйняття і розвінчування радянсько-російських міфів щодо СРСР. Перспективами дослідження теми пам’яті й тотожності є відтворення всієї палітри смислових ресурсів, зашифрованих в українській літературі. Це може стати способом звільнення з-під влади міфів російської імперії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :АРТ-простір -2024р. т.1,N 4
Цікаві статті :
Рокачук В. Графічна та живописна творчість молдовського художника Іона Сфекли/ В. Рокачук (стр.9-18)
Романенкова Ю. «Код перемоги»: живопис Ольги Карпенко як віддзеркалення художніх процесів України під час війни/ Ю. Романенкова (стр.19-35)
Зайцева В. Енкаустика як живописна техніка древності: традиція, що зникає/ В. Зайцева, А. Буйгашева, Н. Прохорова (стр.36-54)
Коновалова О. Образ Анни Ярославни у пластичних мистецтвах: минуле й сучасність/ О. Коновалова (стр.55-86)
Стрельцова С. . Етномотиви Левкасів Олега Денисенка як прояв національної ідентичності/ С. Стрельцова (стр.87-98)
Задніпряний Г. Пошуки художніх рішень в європейській гравюрі доби Відродження/ Г. Задніпряний (стр.99-118)
Сидорук Ю. Пам’ятник Т. Г. Шевченку в м. Ірпінь: до історії створення/ Ю. Сидорук, Т. Сидорук (стр.119-135)
Снігур В. Технології віртуальної та доповненої реальності в образотворчому мистецтві першої половини ХХІ століття: історіографічний огляд/ В. Снігур (стр.136-153)
Ладчин Я. Художні особливості символізму в японському образотворчому мистецтві періоду Едо/ Я. Ладчин (стр.183-207)
Колосова Н. Дизайн інтер’єру в дошкільному навчальному закладі/ Н. Колосова, К. Ніколюк (стр.208-224)
Єфімов Ю. Тенденція «яскравого мінімалізму» у сучасному графічному дизайні/ Ю. Єфімов (стр.225-239)
Балабуха Н. Алегоричні мапи як культурно-мистецький феномен доби бароко/ Н. Балабуха, О. Здор, К. Радько (стр.240-249)
Волгін Ю. Мистецтво на захисті України (до творчості Олександра Лихошерста)/ Ю. Волгін (стр.250-264)
Погребняк Г. Візуальна культура режисури авторського фільму/ Г. Погребняк (стр.265-289)
Братусь І. Образ смерті в романі Жана-Поля Сартра «Нудота»/ І. Братусь, А. Волкова (стр.290-315)
Свердлик З. Повернення культурних цінностей України: довгий шлях додому/ З. Свердлик (стр.316-350)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Свердлик, Зоряна
Назва : Повернення культурних цінностей України: довгий шлях додому [Електронний ресурс]
Місце публікування : АРТ-простір: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024. - Том 1, Вип. 4. - С. 316-350. - DOI 10.28925/2519-4135.2024.417 (Шифр А986022216/2024/4). - DOI 10.28925/2519-4135.2024.417
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): культурні цінності--скіфське золото
Анотація: Здійснено аналіз різноманітних аспектів повернення культурних цінностей українських. У статті аналізується діяльність Київського університету імені Бориса Грінченка спільно з Архів-Музеєм Української Вільної Академії Наук у США у 2009 р. Висвітлено, що архівні матеріали та особисті речі родини Косачів були передані з Фондів Архіву-Музею Української Вільної Академії Наук до Науково-дослідного інституту Лесі Українки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Срібняк І.
Назва : "Школа дає знання. Знання дає силу. Сила дає владу...": з історії діяльності Товариства "Просвіта" ім. Бориса Грінченка у таборі полонених українців Зальцведель, Німеччина (1916-1917 рр.) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2022. - № 3/4. - С. 6-21. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2022.341 (Шифр О283150799/2022/3/4). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2022.341
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): народна школа імені бориса грінченка--виклади--вчителі--полонені українці
Анотація: У статті розкрито специфіку діяльності Товариства «Просвіта» імені Бориса Грінченка, заходами якого у таборі Зальцведель (Німеччина) провадилася однойменна Народна школа. Початкова фаза її діяльності була позначена значними труднощами, що зумовлювалися неготовністю частини таборян її відвідувати із-за побоювань репресій з боку російського царату (після їх повернення додому). Але завдяки роз’яснювальній роботі членів Просвітнього відділу СВУ та українського активу табору цей страх було подолано, після чого кількість учнів почала невпинно збільшуватися. Протягом 1916-1917 рр. Народну школу імені Бориса Грінченка скінчили сотні полонених українців, які отримали в її стінах не лише початкові знання (письмо, читання, рахунок), але й винесли з неї розуміння багатьох явищ політичного і суспільного життя, а крім того – засвоїли основи агрономічних та точних наук. Школа започаткувала глибинні зміни в їх свідомості, зробивши випускників школи інтегральною частинкою українського світу, політична складова якого була нещадно переслідувана у Росії, і відтак – змушеного виборювати своє «місце під сонцем» на німецькій землі. Народна школа імені Бориса Грінченка стала одним з найпотужніших системоформуючих національних чинників в таборі, яка самою своєю роботою творила українське середовище. В її стінах – інколи навіть повз своєї волі – полонені починали усвідомлювати несправедливість соціально-політичних порядків у царській Росії та розуміти конечну потребу відокремлення України від імперського центру з подальшим набуттям нею суверенного статусу. Таким чином Школа та її педагогічний склад весь час дуже істотно долучалися до процесу формування національно-державницького світогляду тих полонених українців, які прагнули до освіти, сповна виконавши свій патріотичний обов’язок перед Батьківщиною.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Комар В., Шиманович А.
Назва : Козацькі військові формування в політиці іноземних держав 1918–1945 рр.
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2019. - № 1(8). - С. 17-26. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2019.1.2 (Шифр К269584624/2019/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2019.1.2
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): козаки--еміграція--колабораціонізм--вільне козацтво--козачий стан
Анотація: У статті висвітлюється доля донських, кубанських і терських козаків, котрі після поразки у боротьбі з більшовиками змушені були емігрувати. Опинившись у важких матеріальних умовах, вони співпрацювали з польською і німецькою владою, особливо з нацистами в роки Другої світової війни, які використовували їх переважно для здійснення антипартизанської діяльності. Побоюючись репресій, козаки намагалися уникнути повернення до СРСР наприкінці війни і здалися в полон військам західних союзників. Проте за британсько-радянською угодою вони були репатрі-йовані до СРСР, де їх спіткала трагічна доля.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Срібняк І.
Назва : Спроби використання полонених українців табору Раштат (Німеччина) для дестабілізації запілля російської армії в Україні під час Першої світової війни
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2020. - № 1. - С. 26-32. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2020.1.4 (Шифр К269584624/2020/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2020.1.4
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): полонені--табір--фронт
Анотація: У статті розкрито спроби використання німецькою владою окремих полонених українців зі складу російської армії для дестабілізації її запілля під час Першої світової війни. Автор статті припускає, що найуспішніше українські «поворотці» з полону діяли у справі революціонізування українських губерній Російської імперії. Погоджуючись на співпрацю з німецькою військовою владою, далеко не всі полонені українці керувались при цьому ідейними мотивами. Деким з них рухало бажання використати таку можливість задля пришвидшення повернення додому. Зрештою та невелика частка українців, яка була переправлена додому стараннями СВУ й німецької влади, долучилась до дезінтеграції імперських інститутів на українських землях, а також взяла діяльну участь в українському державотворенні 1917–1921 рр.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Голубнича, Юлія
Назва : Репатріація інтернованих вояків армії УНР з Польщі (1921–1922 рр.): причини та наслідки
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2016. - № 2. - С. 147-152. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2016.2.18 (Шифр К269584624/2016/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2016.2.18
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): інтерновані--російсько-українська делегація--репатріація--амністія
Анотація: У статті розглянуто проблему репатріації інтернованих вояків Армії УНР з таборів Польщі в 1921–1922 рр. Наведено статистичні дані, розкрито умови повернення репатріантів на батьківщину. Проаналізовано вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на перебіг репатріації.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)