Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (265)Мережеві ресурси (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=порівняння<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-28 
1.


    Романенко, О.
    Координати дому: символічні простори роману Вікторії Амеліної "Дім для дома" [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 1-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історична пам’ять -- родинна історія -- ідентичність -- роман
Анотація: Стаття присвячена одній із ключових тем сучасної української літератури — реконструкції індивідуальної історичної пам’яті. Для аналізу обрано один із символічних образів, які представляють сконденсовану модель сприйняття власного минулого — образ Дому. Методологічною стратегію автора став філологічний аналіз, поєднаний із міркуваннями літературознавців, соціологів, філософів, істориків та ін. про сприйняття Дому як сакрального місця у свідомості людини кінця ХХ — початку ХХІ століття. Дослідження також скероване на порівняння моделей сприйняття минулого персонажами роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома» та Станіславом Лемом у книзі спогадів «Високий Замок». Інтертекстуальне прочитання двох творів дає змогу виокремити особливий тип сприйняття минулого та Дому як місця зустрічі минулого і майбутнього: як географічної пустки, частини травматичного ландшафту, не об’єднаного спільними родинними спогадами, та цілісної частини культурно-географічного ландшафту, який є продовженням «я» автора чи персонажа в прозі. На основі такої класифікації можуть бути виокремлені два типи конфлікту в сучасній українській прозі, присвяченій родинним історіям: ті, у яких сюжетна колізія розгортається довкола реконструкції індивідуальної історичної чи родинної пам’яті і Дому як місця пам’яті, та ті, у яких така реконструкція неможлива через втрату символічного зв’язку з минулим, формування амбівалентного ставлення до Дому як символічного простору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

2.


    Шестопалова, Т.
    Жанрові особливості сучасної української медіакритики [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 32-38. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіакритика -- жанри медіакритики -- трансформації жанрів -- дифузія жанрів
Анотація: В умовах сучасного інформаціи ного простору та потреби регулювання діяльності ЗМІ актуальним є вивчення сегмента медіакритики України. Важливими для дослідження постають ї ї жанрові форми, що дають змогу систематизувати и урізноманітнювати критичні матеріали. Предметом вивчення стали публікації медіакритичних видань «Телекритика», «Детектор медіа», «MediaSapiens», «MediaLab» та «Медіакритика». Мета статті — проаналізувати інформаціи ні, аналітичні, художньо-публіцистичні жанри медіакритичних видань України. У статті використано системнии метод, а також методи порівняння, аналізу, синтезу. Уперше розглянуто жанрові аспекти провідних українських медіакритичних видань, особливості ї х контенту з огляду на трансформаціи ні процеси в межах журналістики та критики. У статті и деться про специфіку використання інформаціи них жанрів медіакритики (замітки, інтерв’ю), що представлені переважно класичними формами. Увагу акцентовано на аналітиці, у публікаціях якої наи частіше артикулюються проблеми об’єктивності та заангажованості інформації , суспільної довіри до ЗМІ, поширення феи ків і замовних матеріалів. За допомогою аналітичних жанрів медіакритика виводить обговорення актуальних питань масових комунікаціи за межі вузького кола фахівців. Проаналізовано наи популярнішии в усіх украї нських медіакритичних виданнях жанр статті, що найбільше імпонує основним цілям медіакритики — сприяти неи тралізації та корекції негативних проявів у діяльності ЗМІ, орієнтувати аудиторію в інформаціи ному просторі. Також у статті розглянуто аналітичні жанри рецензії та огляду, які засвідчують ціннісні орієнтири медіакритики. Окремо и деться про художньо-публіцистичні жанри (феи летон, памфлет), які на сьогодні менш представлені в журналістиці, хоча вони й стали основою для написання медіакритичних блогів. Наголос зроблено на процесі зміщення жанрових меж, дифузії жанрів, зокрема й у медіакритиці. Відповідно жанровии спектр критики ЗМІ є умовним і передбачає постійні зміни. У підсумку зазначено, що медіагалузь в Україні має розмаїту та широко представлену жанровими формами критичну рецепцію. Водночас медіакритика перебуває на стадії формування усталеної методології , на відміну від мистецької критики. Жанрові форми медіакритики не виходять за межі журналістики, але мають специфіку написання та спрямування матеріалів. Зроблено акцент на тому, що перспективним напрямом є вивчення питання жанрових трансформацій у медіакритиці.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Курбан, О.
    Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- медіаконтент -- критичність мислення -- медіаграмотність -- інформаційна стійкість -- інформаційна безпека -- інформаційне поле -- інформаційна війна
Анотація: Статтю присвячено проблемі споживання контенту в сучасних медіа в контексті розвитку критичності мислення, базовими частинами якої є медіаграмотність та інформаціи на стіи - кість. Актуальність дослідження полягає в нинішній наявності сери озних викликів для українського медіаполя та інформаціи ного поля, що виникли внаслідок гібридної геополітичної агресії , якої Україна зазнала з боку Росіи ської Федерації . Предметом розгляду в представленому дослідженні є критичне мислення та навички протистояння маніпуляціям у медіа у віи - ськовослужбовців Зброи них сил Украї ни. Метою дослідження виступає кількісна оцінка рівня критичного мислення в представників цільової групи та виявлення конкретних проблемних питань у цьому контексті. Для досягнення зазначеної мети було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, порівняння та спостереження, а основним прикладним дослідженням було соціологічне опитування (анкетування). Результати дослідження свідчать про те, що представники цільової групи як основні джерела інформації використовують соціальні мережі (79,8 %), інтернет-ЗМІ (61,5 %) та месенджери (46,8 %). Переважна більшість опитаних при споживанні медіаконтенту користуються украї нською мовою — 70 %, для 22 % мова виявилася не принциповою, а 8 % визнали, що ї м зручнішою є росіи ська мова. Було з’ясовано, що представники цільової групи частіше обирали візуальні форми медіаконтенту (відео, інфографіку, фото), ніж тексти. На жаль, дослідження виявило факти низького рівня критичності мислення: лише 53,7 % опитаних зазначили, що перевірять інформацію, отриману з медіа, в альтернативних джерелах. 45,1 % респондентів уважали, що ніколи не були об’єктом медіаманіпуляціи , при цьому фактично саме на них у першу чергу спрямовується пропаганда з боку відповідних структур РФ. Ці та інші наведені в статті результати опитування засвідчили низький рівень критичності мислення і медіаграмотності та інформаціи ної стіи кості віи ськовослужбовців ЗСУ. Зазначена обставина є передумовою для необхідності подальшого вдосконалення процесів управління інформацій - ними процесами в украї нських медіа для ЗСУ, якісного поліпшення та збільшення кількості виробництва відповідного медіаконтенту, а також проведення системних навчань для представників цільових груп із питань медіаграмотності та інформаційної стійкості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Стельмах, М.
    Історик як публічний інтелектуал: медійний дискурс навколо праць Тімоті Снайдера на українську тематику [Електронний ресурс] / М. Стельмах. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 79-86. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Тімоті Снайдер -- Енн Еплбаум -- пропаганда -- російсько-українська війна
Анотація: У статті авторка аналізує медіи нии дискурс навколо праць Тімоті Снаи дера, одного з провідних фахівців з історії Східної Європи. Актуальність теми полягає в тому, що матеріали та інтерв’ю Т. Снаи дера на тему російсько-украї нських відносин часто використовують та аналізують і українські, і закордонні ЗМІ. Сьогодні росіи сько-украї нська віи на набула масштабного характеру, тож варто простежити зміни в поглядах критиків науковця. Предметом дослідження є критика поглядів Тімоті Снаи дера, присвячених украї нськіи темі. Мета — окреслити дискурс навколо праць автора и визначити основні тенденції и ого критики. У процесі наукового дослідження використано такі методи: порівняльнии , історичнии , системнии аналіз, контент-аналіз та інші. Новизна — порівняльнии аналіз критики праць Тімоті Снаи дера до та після росіи ського вторгнення. У результаті дослідження ми розглянули критику монографії Т. Снаи дера «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним», и ого текстів про минуле украї нського суспільства та історичнии контекст росіи сько-украї нських відносин, а також критику поглядів щодо світової політики і його прогнозів з приводу занепаду демократії . Тімоті Снаи дера називають водночас і найкращим інтерпретатором ХХ століття, і алармістом, якии невиправдано наголошує на зникненні свободи та ігноруванні історії . У статті виокремлено основні тенденції в критиці науковця: занадто забарвлена мова, сумнівна методологія та одержимість статистикою в монографії . Критики праць, присвячених російсько-українській війні, звинувачували автора в пересмикуванні фактів. Порівняння В. Путіна з А. Гітлером і Й . Сталіним вважали невиправданим, а характеристики путінського режиму як фашистського — недоречними. Водночас чимала кількість публічних інтелектуалів відзначають и ого внесок у розкриття вагомих проблем історії Східної Європи — менш досліджуваного порівняно з іншими регіону. Сьогодні дослідник продовжує привертати увагу світу до минулого України та и ого зв’язку з рештою європеи ських народів, аналізує перипетії сучасності и стоїть на сторожі свободи і демократії . З огляду на це є необхідність подальшого вивчення як публіцистики Т. Снаи дера, так і критики и ого поглядів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Бабенко, В.
    Образ жінки похилого віку в наративах мас медіа під час російсько-української війни [Електронний ресурс] / В. Бабенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 87-94. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
масова свідомість -- пропаганда -- російська пропаганда -- інформаційна війна -- комунікація -- мем -- медіареальність -- архетип -- стереотип -- тілесність
Анотація: Стаття присвячена функціонуванню в комунікаціи ному просторі ЗМІ та інтернетмемах образів літньої жінки як концептів, що формувалися під впливом подіи росіи ськоукраї нської віи ни після 24 лютого 2022 року. Предмет дослідження актуалізується в контексті зміни стереотипів гендерних ролей при формуванні правового суспільства, стратегіи інформаційної війни та ідеологічної пропаганди, покликаної вплинути на міжнародний імідж Украї ни. Мета дослідження полягає в аналізі медійного образу жінки похилого віку з урахуванням таких понять, як «інформаціи на віи на», «пропаганда», «стереотип», «архетип», оскільки через них здійснюється вплив на масову свідомість, зокрема формуються ціннісні категорії , унормовуються світоглядні моделі, легітимізуються процеси гуманізації . Завдяки використанню методів аналізу, узагальнення, інтерпретації вдалося систематизувати образи жінки похилого віку як активного мас-медіи ного повідомлення. У результаті дослідження з’ясовано відмінність наративів в образах літньої жінки, що формують українське та російське інформаціи ні середовища. Визначено комунікаційну мету поширення цих образів, а також встановлено різницю в механізмах популяризації символічної фігури жінки похилого віку в засобах масової комунікації . Новизна дослідження полягає в аналізі інформаціи них процесів новітньої історії Украї ни, які перебувають у стані динамічної еволюції . Також актуальність зумовлена кросдисциплінарним баченням, що враховує досвід геронтософії та меметики — новітніх підходів для украї нської наукової думки. Перспектива подальших досліджень полягає в кількох напрямах. Серед наукових розвідок, що спираються на символічні коди тілесності в комунікативному полі, — аналіз розбудови гендерних та еи джистських стереотипів в украї нських медіа. Визначення проактивності архетипічних образів як інструменту побудови інформаційного захисту. Подальше порівняння ролі архетипів у ЗМІ правових і тоталітарних держав. Виявлення ролі маркерів тілесності в комунікативному інструментарії інформаціи ної війни
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Боронь, О.
    Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів) [Електронний ресурс] / О. Боронь. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 140-145. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
щоденник -- коментар -- тлумачення -- коло читання -- періодика
Анотація: Предмет дослідження у пропонованіи статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей поета про Японію. У процесі дослідження використано традиційні засоби й методи літературного джерелознавства, а також метод філологічного прочитання. Ураховано напрацювання попередників, зокрема Леоніда Большакова і Миколи Сулими, до міркувань яких запропоновано кілька коректив. Автор статті вважає перспективним шляхом пошуку ретельнии перегляд доведеної поетової лектури, зокрема періодики. Новизна статті полягає в тому, що в результаті такого підходу вперше обґрунтовано залучення до кола Шевченкового читання статті Євгенія Корша з циклу «Япония и японцы» (1852), яка, безперечно, була для засланця одним із посутніх джерел інформації про цю далекосхідну краї ну, ї ї політичнии устріи , культуру. Великии пасаж у статті Корша присвячено опису театру і, зокрема, крикливої декламації акторів, яка, и мовірно, запам’яталася Шевченкові. Результати дослідження. Підтверджено міркування Миколи Сулими, що український поет був обізнании із циклом опублікованих у «Морском сборнике» (1855) статеи Івана Гончарова «Русские в Японии в конце 1853 и в начале 1854 годов», які пізніше увіи шли до книжки нарисів «Фрегат “Паллада”». Водночас слід обережніше трактувати стилістичний вплив російського письменника. Шевченко, як і Гончаров, як і багато інших и ого сучасників, вживав слово «комедія» в описаних контекстах у суто побутовому значенні, а не в термінологічному. Ясна річ, у Шевченка и деться не про японську лялькову комедію: він лексично поєднав лялькову виставу з комедією, ситуативно помітивши в архієреи ськіи службі в Нижньому Новгороді «щось японське». Натомість вислів «японська комедія», схоже, справді з’явився під враженням від описів японського театру з його галасливими акторами, у якому, за переконанням поета, очевидно, не було гармонії та витонченості, що й дало підставу для порівняння з хресною ходою в московському Кремлі. У слововживанні в щоденнику, зокрема в порівняннях, Шевченко залишався доволі оригінальним, а часом, як у згадках про «японське», був суб’єктивним, що не дає змоги однозначно витлумачити ці записи
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Стеблина, Н.
    Динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських онлайн ЗМІ до та під час повномасштабного вторгнення РФ [Електронний ресурс] / Н. Стеблина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 218-224. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ньюзмейкер -- онлаийн-ЗМІ -- медіасередовище -- новини -- повномасштабне вторгнення
Анотація: Предметом дослідження є динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських провідних незалежних онлаи н медіа, оскільки це дає змогу зрозуміти особливості цифрового медіи ного середовища і специфіку його трансформації під час повномасштабного вторгнення. Розвиток сучасних ЗМІ зумовлює «гібридна медіасистема», за А. Чадвіком. Під впливом цифровізації , соціальних мереж і нових медіа мас-медіа зазнали змін. ЗМІ вже не є першими, хто виробляє новини, збільшується ї хня залежність від влади і лідерів думок, натомість влада може обіи тися без ЗМІ для того, щоб поширювати повідомлення для суспільства. Окрім того кількість уваги, яку аудиторії готові приділяти новинам, спадає, а мас-медіа вже звертаються не стільки до масової аудиторії , скільки до розрізнених аудиторіи , які в цифровому середовищі об’єднуються довкола обговорення власних інтересів і потреб. Проте ці особливості розвитку ЗМІ не враховують медіасередовище, що трансформується під впливом повномасштабного вторгнення. Тому метою дослідження є проаналізувати динаміку присутності ключових ньюзмеи керів в онлайнових мас-медіа і виявити особливості трансформації українського цифрового медійного середовища під час повномасштабного вторгнення РФ. Методологія дослідження передбачає автоматизованиий алгоритм моніторингу контенту ЗМІ (мова Python). Об‘єктом дослідження стали заголовки провідних якісних украї нських ЗМІ: «Украї нська правда» (50200 заголовків) та «Дзеркало тижня» (41328) за жовтень 2021 – жовтень 2022. У результаті дослідження встановлено, що до повномасштабного вторгнення у медіа були практично відсутні постіи ні популярні ньюзмеи кери, які були б готові генерувати меседжі для мас-медіа. В основному через ЗМІ поширювалися повідомлення, що стосувалися «ковіду». Після 24 лютого в перший період на перший план вийшов Зеленський , популярність якого значно зросла. Також з’явилися інші офіційні джерела: Генштаб і ОДА, щоб контролювати порядок денний і на загальнонаціональному, і на регіональному рівнях. Із часом увага до Зеленського спала, а також з’явилася потреба аналітики віи ни. Поряд із офіційними джерелами з’явилося и одне незалежне. У перспективі дослідження — порівняння присутності ключових ньюзмейкерів в онлайнових медіа і соціальних мережах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

8.


    Vynar, Valentyna.
    Development of youth identity and i-concept [Електронний ресурс] = Формування ідентичності та розвиток я-концепції у молоді / V. Vynar. - Електронні текстові дані // The Modern Higher Educational Review. - 2022. - № 7. - P41-52, DOI 10.28925/2518-7635.2022.74 . - ISSN 2518-7635

Кл.слова (ненормовані):
ідентифікація -- самоусвідомлення -- особистісна ідентичність -- соціальна ідентичність -- самоідентичність -- професійна ідентичність
Анотація: Стаття присвячена психологічному феномену ідентичності та Я-концепції, особливостям їх формування та розвитку в ранньому юнацькому віці. Зроблено спробу порівняння різних трактувань поняття ідентичності, розглянуто основні аспекти та види ідентичності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://edreview.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Винар, Валентина


Є примірники у відділах: всього 6 : Online (1), ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2)
Вільні: Online (1), ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2)


Знайти схожі

9.


    Друшляк, М. Г.
    Технологія SAMR впровадження засобів комп’ютерної візуалізації в освітній процес з метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики / М. Г. Друшляк // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 17-25, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
технологія -- засоби комп’ютерної візуалізації -- візуально інформаційна культура
Анотація: У статті обґрунтовано необхідність впровадження засобів комп’ютерної візуалізації в освітній процес з метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики шляхом модернізації системи фахової підготовки таких фахівців у зв’язку із тенденціями інформатизації та візуалізації освітньої сфери. Описано технологію SAMR впровадження таких засобів. Пропонована технологія складається з наступних етапів: Підміна (засоби комп’ютерної візуалізації замінюють традиційні засоби навчання), Покращення (використовуються широкі функціональні можливості засобів комп’ютерної візуалізації), Модифікація (використання засобів комп’ютерної візуалізації дозволяє перепроектовувати хід освітнього процесу, змінивши тип заняття, методи та форми навчання), Переосмислення (використання засобів комп’ютерної візуалізації дозволяє створити умови для розв'язування таких завдань, які раніше неможливо було розв'язати у рамках традиційних підходів). Впровадження засобів комп'ютерної візуалізації в освітній процес на перших двох етапах дозволяє полегшити освітній процес, але при цьому він суттєво не змінюється. Підвищити якість освітніх результатів можливо шляхом впровадження засобів комп’ютерної візуалізації на третьому та четвертому етапах технології SAMR. За результатами впровадження технології SAMR формуються компоненти візуально-інформаційної культури майбутніх вчителів математики та інформатики, а саме, формується розуміння сутності ролі засобів комп’ютерної візуалізації в освітньому процесі та формуються навички сприймання, аналізу, інтерпретації, порівняння, співставлення, інтегрування, оцінки, створення та застосування навчального матеріалу, поданого візуально.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

10.


    Мокрієв, М. В.
    Інтеграція навчально-наукових підсистем в єдине інформаційно-освітнє середовище / М. В. Мокрієв // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 60-71, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інформаційно-освітнє середовище -- вищий навчальний заклад -- інтеграція
Анотація: Створення інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу це процес впровадження та налаштування значної кількості підсистем його функціонування, куди відносять навчальну, наукову, управлінську та інші. При чому всі ці частини значною мірою інтегровані між собою, повинні передавати в інші підсистеми деякі дані та отримувати від них інші. Незважаючи на велику кількість праць присвячених дослідженням створення інформаційно-освітніх середовищ вищих навчальних закладів, більшість з них стосуються суто педагогічних та організаційних аспектів і зовсім мало розглядають питання практичної реалізації з наведенням реальних прикладів. Мета статті є демонстрація технічних можливостей організації інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу шляхом інтеграції різних програмних компонентів. При цьому, робиться спеціальний наголос на використанні елементів відкритого програмного забезпечення та інтеграції з популярними хмарними сервісами. Використовуючи методи аналізу попередніх досліджень, порівняння описаних в них підходів та шляхом практичної перевірки було визначено можливий набір програмного забезпечення та технічної реалізації для створення інформаційно-освітнього середовища навчального закладу. В статті розглядається, що таке інформаційно-освітнє середовище, з яких підсистем воно повинно складатися, і як технічно ці підсистеми та їхня взаємна інтеграція можуть бути реалізовані. Визначено, що використовуючи відкриті технології і відкрите програмне забезпечення українські навчальні заклади можуть створити власне інформаційно-освітнє середовище економлячи фінанси на ліцензійних відрахуваннях. Відкрите програмне забезпечення, з якого можна сформувати власне інформаційно-освітнє середовище, в переважній більшості вже має варіанти інтеграції одне з одним на основі таких же відкритих стандартів. Важливо знати і розуміти можливості такої інтеграції. Її використання дозволить створити середовище під власні потреби та організаційні особливості кожного закладу. Можливість поступового підключення необхідних компонентів дозволить легше пройти процес впровадження інформаційно-освітнього середовища та залучення в нього всіх частин та відділів вищого навчального закладу. В статті на прикладах та з посиланнями продемонстровано можливості відкритого програмного забезпечення як складових частин інформаційно-освітнього середовища.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

 1-10    11-20   21-28 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)