Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (256)Каталог авторефератів та дисертацій (1)Грінченкознавство (1)Рідкісні та цінні видання (1)Мережеві ресурси (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=почуття<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-15 
1.


    Девдюк, І.
    Феміністичний дискурс у творчості Ірини Вільде та Вірджинії Вулф (на матеріалі циклу повістей "Метелики на шпильках" та роману "Місіс Делловей") [Електронний ресурс] / І. Девдюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 42-55. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
феміністичний дискурс -- внутрішній час -- екзистенція -- емотивний досвід -- цілісність -- вільний вибір
Анотація: Актуальність статті зумовлено відсутністю компаративних досліджень творчого доробку І. Вільде та В. Вулф — яскравих представниць феміністичної прози в українському та англійському письменстві. Метою розвідки є визначення спільних і своєрідних концептів феміністичного дискурсу у трилогії «Метелики на шпильках» І. Вільде та романі «Місіс Делловей» В. Вулф — найбільш знакових творах авторок. Дослідження використовує теоретичні та методологічні засади компаративних і феміністичних студій, діалогізму М. Бахтіна та ін. У процесі аналізу виявлено спільну імпресіоністично-психологічну домінанту зазначених творів, у межах якої актуалізовано авторські феміністичні інтенції. Їх слід розглядати як невід’ємний елемент новаторських орієнтацій письменниць, що загалом відповідало модерністській ідеології з її концептом свободи самовираження особистості. Феміністичний дискурс актуалізовано в образах головних героїнь, яких попри різний вік об’єднує парадигма власне жіночого переживання світу, де радість перетікає в раптовий сум, захопленість — у гірке розчарування. Їхні внутрішні світи розбудовано в смисловому полі часу, який є важливим текстоорганізуючим компонентом. Вітальність розглянуто як форму самозахисту, збереження гармонії та цілісності жіночої особистості. Психологічну та поведінкову повноту образів Дарки і Клариси оприявнює почуття до чоловіків, що є важливим кроком у процесі набуття внутрішнього досвіду. Доведено, що для головних героїнь творів ключовим є відстоювання автентичності та внутрішньої свободи як необхідна умова здійснення вільного вибору. Перспективним для подальших студій визначено екзистенційний дискурс прози письменниць.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

2.


    Peer, W.
    What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell [Електронний ресурс] = Що література робить із нашими емоціями, і як ми це знаємо? Переваги емпіричного літературознавства / W. Peer, A. Chesnokova. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 1-10 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературознавство -- емпірична методологія -- емоції -- висунення -- наративна перспектива -- емпатія
Анотація: Усвідомлення проблем, або навіть кризи, у сучасному літературознавстві стимулює вчених до пошуку рішень, які б сприяли прогресу галузі. Мета цієї статті - закликати зосередитися на фундаментальних засадах вивчення літератури і застосовувати більш жорстку та контрольовану методологію у вивченні як змісту, так і форми художнього тексту, а також реакції читача на нього. У статті наводиться низка прикладів досліджень, які демонструють, що художня література є важливим регулятором емоцій людини, особливо впливаючи через формальні ознаки тексту. У прикладі 1 описується розвідка, присвячена впливу наративної перспективи (зокрема внутрішньої фокалізації) на судження читачів. Приклад 2 зосереджено навколо рис тексту, за рахунок яких поглиблюється занурення читача у наративний світ і які у літературознавчих студіях традиційно пов’язують із явищем поновлення. Аргументується, що тексти, позначені значним ступенем поновлення, викликають більш складну реакцію з боку читача і у такий спосіб справляють сильніший вплив на респондентів. У свою чергу у прикладі 3 вивчається реакція читачів на художні твори, присвячені глибоким людським стражданням. Висновки вказують на те, що завдяки своїм формальним рисам художня література у змозі викликати у читачів потужне почуття емпатії. Результати підтверджують міркування про те, що саме звернення до художнього тексту є головним важелем впливу на просоціальну поведінку людини, який не залежить від її особистісних рис, статі, віку або соціального статусу. Отже, стверджується, що художні тексти справляють значний вплив на формування спільних цінностей, наративне поглинання і емпатію читачів, і науково вивчати такий вплив можливо лише за умов застосування емпіричної методології. У статті пропонується шлях виходу із сучасної кризи літературознавства, і не лише через відкриття нової академічної парадигми інтерпретації художніх текстів, але й за рахунок розуміння літератури як механізму раціонального та емоційного впливу на читачів — адже саме це є магістральним завданням літературної творчості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Chesnokova, A.
Чеснокова Ганна
Віллі ван Пір


Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

3.


    Щока, О.
    Тематичні групи фразем у творах Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / О. Щока. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 53-58. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідеографічна класифікація фразеологізмів української мови; фразеосемантичний ряд; структурно-семантична модель. -- фразеотематична група -- фразеосемантичне поле -- варіантно-синонімічна група -- фразеосемантичний ряд -- структурно-семантична модель
Анотація: У статті розглянуто тематичні групи, семантичні поля та варіантно-синонімічні групи фразем у художніх творах Бориса Грінченка. Створено структурно-семантичні моделі фразеологізмів у прозовій спадщині письменника. У роботі також подано таблиці ідеографічної класифікації стійких словосполучень. На їх основі здійснено статистичні підрахунки в межах фразеотематичних груп. У роботі ми опиралися передусім на ідеографічний поділ фразеологізмів, здійснений Віктором та Дмитром Ужченками. Вчені пропонують виділення мовних універсалій (структурно-семантичних моделей — ССМ), за допомогою яких будуються фраземи. На сьогодні ця класифікація застосована лише до вивчення лексики творів Бориса Грінченка. Найбільше стійких словосполучень виявлено у фразеотематичній групі «Людина» (95 %), а саме у ФТП «Людина як розумна істота». У цьому тематичному полі особливо багате на фразеологізми ФСП «Емоції, почуття, стан». Це пов’язано насамперед із тим, що Борис Грінченко мав певні психологічні здібності, майстерно розкриваючи характери та почуття своїх персонажів. У ФТГ «Абстрактні відношення» (3 %) найбільш численним виявилось ФСП «Якість», найменш численним — «Кількість». Це можна пояснити біднішим виражальним потенціалом останнього поля. ФСП «Можливість» у цій фразеотематичній групі відсутнє на противагу класифікації Віктора Ужченка. ФТГ «Природа» (2 %) так само є невеликим, проте у ньому вдалося виділити три ССМ. Крім того, класифікація Віктора Ужченка у статті була доповнена необхідними ВСГ. Аналіз художньої прози Бориса Грінченка в ідеографічному аспекті фразеології доводить її багатство й різноманітність майже в усіх тематичних групах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

4.


    Федоренко, О.
    Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

5.


    Срібняк, І.
    Український аматорський театр у таборі інтернованих військ УНР Стшалково, Польща, очима театральних критиків, серпень 1921 — липень 1922 рр. (за матеріалами часопису "Промінь") [Електронний ресурс] / І. Срібняк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 48-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
театр -- вистава -- п’єса -- артист-аматор -- табір інтернованих
Анотація: У статті и деться про діяльність украї нського аматорського театру в таборі інтернованих Віи ськ УНР Стшалково, Польща, на сцені якого щотижнево виставлялись дві-три п’єси, що належали до класики украї нської та світової драматургії . Метою дослідження є осмислення ролі театру в формуванні духовно-світоглядних ідеалів таборян, що передбачає аналіз репертуару аматорських гуртків, критичної рецепції вистав та реконструкції ціннісної мотивації груп украї нського вояцтва. Для ефективної реалізації мети були застосовані історичнии метод, аналіз джерел та синтез. У результаті дослідження було встановлено, що вистави готувались кількома мистецько-артистичним гуртками (трупами), між якими мала місце неформальна конкуренція. Така ситуація сформувала традицію критичного оцінювання вистав та розміщення суджень критиків на шпальтах таборової «живої » газети «Промінь». При цьому є важливим зазначити, що критики не упускали нагоди вказати на недоліки або навпаки — відзначити маи стерність гри артистів під час вистав. Виступи таборових драматично-мистецьких колективів мали важливе значення для піднесення морального духу інтернованих, задовольняючи водночас ї хні ностальгічні почуття за власною домівкою та рідним краєм. Переважна більшість вистав була національною за змістом та духом (всі без винятку п’єси готувались до постановки украї нською мовою), сприяючи в такии спосіб духовніи консолідації інтернованого вояцтва. Важливим було и те, що таборяни шукали і знаходили власне оригінальне вираження свої м мистецьким пошукуванням, роблячи в такии спосіб свіи внесок у скарбницю украї нської та європеи ської культури. Значення украї нського театру в Стшалково полягало в тому, завдяки виконавськіи маи стерності акторів-аматорів, украї нськіи пісні та музиці, які звучали у виставах, серед польського суспільства закріплювалась позитивне сприи няття УНР та украї нців як частини європеи ського політичного та національно-культурного простору. Новизна дослідження полягає у введені до наукового обігу масиву відомостеи про аматорські театральні гуртки в середовищі інтернованих вояків та критичну рецепцію ї хньої діяльності. Практичне значення дослідження полягає у тому, що и ого результати доводять тяглість украї нської національної драматургічної традиції .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

6.


    Катерина, Ч.
    Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс] / Ч. Катерина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
записки -- жанр -- творчість -- митець -- психологізм -- автобіографічність -- наратив
Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Кавун, Л.
    Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі [Електронний ресурс] / Л. Кавун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 1-7, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сучасна українська література -- тотожність -- пам’ять -- тяглість -- ідентичність -- роман
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю висвітлення питань памʼяті й тотожності в умовах глобалізації , деколонізації , загострення росіи сько-украї нської війни, активізації пошуків національної й індивідуальної ідентичності, зокрема засобами художнього слова. Об’єкт дослідження становлять художні тексти украї нської літератури початку ХХІ століття, які фіксують пам’ять, порушують проблеми тотожності и історичної тяглості. Епічнии вимір проблеми наи повніше репрезентують романи Тані Малярчук «Забуття», Софії Андрухович «Амадока», Марії Матіос «Букова земля». Предметом студії є індивідуальна та групова пам’ять і тотожність, свого часу штучно витіснена із національного наративу й зумисне перервана диктаторським радянсько-росій ським режимом. Мета дослідження — проаналізувати художню реконструкцію памʼяті і тотожності украї нців у вітчизняній літературі початку ХХІ століття, зʼясувати інструменталізацію памʼяттєвих смислів і ролі памʼятання/забування. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу простежуємо художню інтерпретацію пам’яті в контексті інтенсивного осмислення місця і ролі українців у розгортанні сюжету історії , повернення їм почуття індивідуальності, і просто неповторності, інтегральності і тяглості (тобто сталості). Роман «Забуття» Тані Малярчук оповідає про пам’ять та місце сучасної людини в постколоніальному украї нському просторі, про усвідомлення нею зв’язку і спадкоємності минулого, теперішнього і маи бутнього. Роман Софії Андрухович «Амадока» обертається навколо історії чотирьох поколінь різних епох і об’єднании темою розриву пам’яті, традиції , часу, простору. Вдалу спробу позитивного опрацювання пам’яті й тотожності на матеріалі історії Буковини XVIII–XXI ст. здіи снила Марія Матіос у романі «Букова земля». Окрім спільної мети — викриття радянської псевдопам’яті й (від)живлення питомої української тотожності, автори порушують проблеми регіональної специфіки суспільного сприйняття і розвінчування радянсько-російських міфів щодо СРСР. Перспективами дослідження теми пам’яті й тотожності є відтворення всієї палітри смислових ресурсів, зашифрованих в українській літературі. Це може стати способом звільнення з-під влади міфів російської імперії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

8.


    Біляцька, Валентина.
    «Десь в далині лишились рідні ниви»: мотиви збірки «100 поезій» Бориса Олександрова-Грибінського [Електронний ресурс] / В. Біляцька, Л. Ромас. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 172-178, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
лірика -- ностальгія -- Україна -- мотив -- еміграція -- інтимна лірика
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена потребою осмислення й переосмислення творчості поетів украї нської діаспори, а саме творчості Бориса Олександрова-Грибінського. Предметом дослідження є своєрідність звучання мотивів у збірці «100поезіи ». Мета цієї статті —виявити розмаїття мотивів збірки «100 поезій » Бориса Олександрова-Грибінського і дослідити специфіку звучання ностальгійних мотивів, пов’язаних із зовнішньою та внутрішньою еміграцією поета. Особливий акцент робиться на складності виходу за межі сильної меланхолійності та нового осмислення поетом-емігрантом старшого покоління історії й України в історії . Борис Олександрів-Грибінськии залишив на батьківщині частину свого життя, близьких людей , тому й з’являлися тужливі, чуттєво-емоційні вірші. Уможливили дослідження біографічний і культурологічний методи, завдяки яким було з’ясовано генезу мотивів та оцінено ї хню художню своєрідність. Результатом дослідження є висновки про те, що лірика Б.Олександрова-Грибінського зі збірки «100 поезій » демонструє одночасно як оптимістичні, так і песимістичні настрої автора, а також те, що поет уміє захопити і романтичним віршем, і віршем громадянського звучання, і віршем-спогадом про повсякдення рідного краю, про причини, через які він торував нелегкии шлях еміграції . Трагічною для поета стала «туга за сонцем»,розлука з Україною. Живучи в Канаді, він так і не зміг остаточно відокремитися від батьківщини, тому його ностальгійна лірика часом уподібнюється до любовної . У збірці переважають ностальгійні мотиви, у ї хній основі —враження від пережитого під тягарем радянської системи, почуття туги й печалі, оприявлені в снах і спогадах, розлука з рідною зем-лею і родиною (в автора —з матір’ю). Найголовнішим прийомом у поета є антитеза, яка увиразнює відтворення тієї боротьби, що точилася в душі автора й була зумовлена вимушеним виїздом за кордон. Із такого ракурсу поезії збірки ще не розглядалися, у цьому й полягає новизна розвідки. У перспективі варто дослідити й інші мотиви збірки, можливо, не такі виразні.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ромас, Людмила


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

9.


    Срібняк, Ігор.
    «Змога пережити естетичну насолоду…» (діяльність театрально-мистецьких осередків у Калішському таборі інтернованих Військ УНР у Польщі, 1921–1923 рр.) [Електронний ресурс] / І. Срібняк, М. Срібняк. - Електронні текстові дані // АРТ-простір : науковий журнал. - 2018. - Вип. 3. - С. 32-39DOI 10.28925/2519-4135.4.2018.3.7. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
Калішський табір -- театрально-мистецькі осередки -- концерт -- вечірка -- хор -- програмка
Анотація: У статті розкрито окремі аспекти діяльності театрально-мистецьких осередків у Калішському таборі інтернованих Військ УНР (Польща), які мали важливе значення для піднесення морального духу таборян, задовольняючи їхні ностальгічні почуття за власною домівкою та рідним краєм. Основним джерельним матеріалом при цьому є програмки різних мистецьких імпрез, які готувались самодіяльними колективами й представлялись увазі інтернованих вояків-українців у таборі Каліш та польській публіці.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Срібняк, Мілана


Є примірники у відділах: всього 5 : Ф3 (1), Ф2 (1), Ф1 ЧЗ (1), ГП ЧЗ (2)
Вільні: Ф3 (1), Ф2 (1), Ф1 ЧЗ (1), ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

10.


    Opryshko, T.
    The USE of innovative tools in the editorial process of scientific journals of Ukraine = Використання інноваційних інструментів у редакційному процесі наукових журналів україни / T. Opryshko, H. Tymofieieva, A. Lytvynova // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 121-129, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1110. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
наукові журнали -- плагіат у наукових статтях -- експертні дослідження -- сканери подібності тексту -- послуги з перевірки статей на наявність плагіат -- види плагіату
Анотація: Стрімкий прогрес у сфері видання наукових журналів, з одного боку, полегшує усі редакційні процеси, а з іншого, збільшує ризики втрати науковою статтею унікальності. Зростання потреби редакцій наукових журналів у допоміжних інструментах, які б, з одного боку, убезпечили редакції журналів від недоброчесних авторів, які вдаються до практик наукового плагіату, а з іншого, виховували у авторів почуття відповідальності за тексти, які вони надсилають. Розкрити проблеми використання в редакційному процесі наукових журналів України сканерів текстових збігів – сервісів перевірки на плагіат, верифікувати емпіричним дослідженням теоретичну гіпотезу про існування в українському науковому середовищі певних типів практик сприйняття явища академічного плагіату. Опитування редакторів фахових видань Міністерства освіти і науки України методом CAWI з використанням функціоналу Google forms. Вибіркову сукупність склали 99 експертів (редактори журналів категорії «А» – 8%; редактори журналів категорії «Б» – 92%), які репрезентували генеральну сукупність за ознакою «категорія журналу», що забезпечує валідність отриманих результатів. Визначено думку редакторів наукових журналів щодо використання сканерів текстових збігів у редакційному процесі. Найбільше використовуються сервіси Unicheck і Antiplagiat, які, на думку респондентів, найбільш просто і конкретно вирішують проблеми плагіату та повторного використання тексту Виявлено, що більшою мірою сканерами подібності тексту користуються видавництва, які видають журнали з міжнародною сферою поширення і такі, що індексуються наукометричними платформами Scopus та Wos (категорія «А» за національною класифікацією). Видавництва, які працюють тільки в межах України і їх журнали не представлені в престижних наукометричних базах, часто взагалі ігнорують програмні засоби для виявлення плагіату і покладаються тільки на думку рецензентів та редакторів. Проблема плагіату в наукових статтях є системною, соціально значущою та має переважно аксіологічну природу. Показано, що практика використання сканерів подібності тексту хоча і закріпилася в українському науково-видавничому просторі, все ще не достатньо поширена і не охоплює переважну більшість наукових журналів, які покладаються тільки на традиційні форми рецензування наукових текстів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Tymofieieva, H.
Тимофєєва Г. В.
Lytvynova, A.
Литвинова А.
Опришко Т.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 1-10    11-15 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)