Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (588)Каталог авторефератів та дисертацій (7)Рідкісні та цінні видання (1)Мережеві ресурси (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=природа<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-16 
1.


    Zhuravska, O.
    Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "The Russian warship" meme. Part one [Електронний ресурс] = Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль» / O. Zhuravska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 164-174. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- мас-медіа -- культурні коди -- медіадискурс
Анотація: Метою дослідження є аналіз символічної природи, культурних кодів різноманітних модифікаціи одного з найпоширеніших українських мемів 2022 року, и ого ролі у творенні й розвитку новітніх медійних дискурсів, а також визначення тенденції щодо його використання в публікаціях мас-медіа. Предметом вивчення в розвідці є мем «Русскій воєнний корабль» і група и ого модифікаціи , які поширилися в медіапросторі після 24 лютого 2022 року. Констатується, що сфера медіи ного функціонування мема колосальна, він поширюється не тільки у вербальніи , але и візуальній формі, репрезентований цілою низкою медійних і мас-медіи них жанрів, починаючи від постів у соцмережах від офіціи них осіб у державі и закінчуючи брендуванням і окремих медіи них проєктів, і медіа. Особливістю цього мема є також те, що він долає кордони національно орієнтованого медій ного простору за законами новинних жанрів як актуальна и соціально значуща інформація. Особливістю поширення мема є те, що його вербальним ядром є обсценний вислів, уживання якого за нормами багатьох лінгвокультур є вкрай обмеженим. Завдяки методам наративного аналізу, узагальнення, інтерпретації автор статті визначає роль мема у формуванні новітніх різновидів дискурсу герої ки, безсмертя, що важливі в умовах гібридної віи ни та інформаціи ного протистояння. У результаті дослідження з’ясовано, що мем стає символом сміливості и відчаи душності спротиву безпричинніи військовій агресії і порушенню встановленого після Другої світової війни світового порядку. У статті визначено тенденції в зміні медійної функціональності мема, що полягає в поступовому пом’якшенні обсценної категоричності вербальної конструкції через заміну його еліпсованими варіантами, метафоричними евфемізмами, висловами-алюзіями тощо. Вивчення іронічного філологічного медіадискурсу мема «Русскіи воєннии корабль» оприявнює, з одного боку, и ого трансгресивну природу, тобто функцію долання заборон під час кризових граничних ситуаціи , а з іншого боку, демонструє значущість мема для процесів національної самоідентифікації . Новизна дослідження полягає у вивченні функціональності мема в різних медіи них дискурсах, зокрема професіи ного журналістського, міфологічного герої чного, філологічного іронічного тощо. Перспективним можна визначити подальше вивчення мема на різних етапах и ого медіи ного життєвого циклу. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядається природа і дискурс цього мема
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Оксана Журавська


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

2.


    Zhuravska, O.
    Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "the russian warship" meme. Part two [Електронний ресурс] = Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль» / O. Zhuravska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 211-217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- мас-медіа -- культурні коди -- медіадискурс
Анотація: Метою дослідження є аналіз символічної природи, культурних кодів різноманітних модифікаціи одного з найпоширеніших українських мемів 2022 року, и ого ролі у творенні и розвитку новітніх медіи них дискурсів, а також визначення тенденції щодо и ого використання в публікаціях мас-медіа. Предметом вивчення в розвідці є мем «Русскій воєнний корабль» і група и ого модифікацій , які поширилися в медіапросторі після 24 лютого 2022 року. Констатується, що сфера медійного функціонування мема колосальна, він поширюється не тільки у вербальніи , але и візуальніи формі, репрезентований цілою низкою медіи них і мас-медійних жанрів, починаючи від постів у соцмережах від офіційних осіб у державі и закінчуючи брендуванням і окремих медіи них проєктів, і медіа. Особливістю цього мема є також те, що він долає кордони національно орієнтованого медіи ного простору за законами новинних жанрів як актуальна и соціально значуща інформація. Особливістю поширення мема є те, що и ого вербальним ядром є обсценнии вислів, уживання якого за нормами багатьох лінгвокультур є вкраи обмеженим. Завдяки методам наративного аналізу, узагальнення, інтерпретації автор статті визначає роль мема у формуванні новітніх різновидів дискурсу героїки, безсмертя, що важливі в умовах гібридної віи ни та інформаційного протистояння. У результаті дослідження з’ясовано, що мем стає символом сміливості и відчайдушності спротиву безпричинній військовій агресії і порушенню встановленого після Другої світової війни світового порядку. У статті визначено тенденції в зміні медіи ної функціональності мема, що полягає в поступовому пом’якшенні обсценної категоричності вербальної конструкції через заміну и ого еліпсованими варіантами, метафоричними евфемізмами, висловами-алюзіями тощо. Вивчення іронічного філологічного медіадискурсу мема «Русскіи воєннии корабль» оприявнює, з одного боку, и ого трансгресивну природу, тобто функцію долання заборон під час кризових граничних ситуацій , а з іншого боку, демонструє значущість мема для процесів національної самоідентифікації . Новизна дослідження полягає у вивченні функціональності мема в різних медійних дискурсах, зокрема професій ного журналістського, міфологічного герої чного, філологічного іронічного тощо. Перспективним можна визначити подальше вивчення мема на різних етапах и ого медійного життєвого циклу. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядається лінгвокультурний код цього мема
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Журавська Оксана


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Руснак, І.
    Історія написання і видання роману "Сонце з заходу" Уласа Самчука: спроба реконструкції [Електронний ресурс] / І. Руснак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 36-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
роман Сонце з Заходу -- історія написання і видання твору -- репортаж
Анотація: У статті запропоновано авторську реконструкцію процесу створення і видання маловідомого роману «Сонце з Заходу» Уласа Самчука. Тривалий час текст вважали втраченим. Фронтальний аналіз повоєнних підшивок газети «Свобода» (Нью-Йорк) дав авторці статті змогу з’ясувати, що роман у повному обсязі був надрукований на шпальтах цього видання 1949 року. Співпраця з видавцем Іваном Ребриком (Ужгород) допомогла відшукати відсутні на офіційному сайті нью-йоркського часопису числа. Роман «Сонце з Заходу» занурює читача у вир політичного і культурного життя Хуста кінця 30 х років, відтворює маловідомі факти про участь членів Організації Українських Націоналістів у підготовці проголошення незалежності Карпатської України. Авторка статті ретельно простудіювала доступні джерела, що засвідчують роботу письменника над твором. Основна увага зосереджена на дослідженні газетних повідомлень, інформації з довідкових видань, окремих листів письменника з його архіву. Авторці вдалося встановити, що працю над романом прозаїк почав одразу після поразки Карпатської України; кілька уривків з твору були надруковані різними еміграційними часописами в 40 х роках. Роман «Сонце з Заходу» — складний і водночас цікавий матеріал для подальших літературознавчих досліджень. На думку авторки статті, ґрунтовного осмислення потребують жанрова природа твору, його документальна основа, розшифрування окремих явищ українського еміграційного життя й подробиць участі націоналістичного підпілля в підготовці проголошення Карпатської України, пошук прототипів персонажів тощо. Особливо продуктивними, на її думку, будуть текстологічні зіставлення надрукованих уривків та остаточної версії тексту роману. Виявити нові свідчення, що стосуються історії створення і видання роману, допоможе уважне студіювання епістолярної спадщини письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

4.


    Віннікова, Н.
    Біполярна природа літературної пародії [Електронний ресурс] / Н. Віннікова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пародія -- біполярність -- двоплановість -- об’єкт пародіювання -- інтертекстуальність
Анотація: У статті йдеться про одну з ключових особливостей жанру пародії – двоплановість її структури, що полягає в протиставленні пародійованого стилю і власного стилю автора пародії, обов’язково містить у собі «нев’язку» обох планів, їх зміщення. Зроблено висновок про те, що літературній пародії притаманні два плани – перший (буквальний) і другий (пародійований об’єкт). Наголошено на тому, що відсутність знання про об’єкт виключає можливість виникнення пародійного ефекту і призводить до абсурдності змісту пародії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Кривенчук, В.
    Модерністські ідейно-естетичні позиції С. Шумицького в контексті шістдесятництва [Електронний ресурс] / В. Кривенчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 86-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автотекстуальність -- лірика -- автоінтертекстуальність -- інтертекстуальний аналіз -- гуманізм -- модель авторського мислення -- шістдесятники -- ідейно-естетичні позиції
Анотація: Актуальність розвідки зумовлена необхідністю розширити коло поетів-шістдесятників, продемонструвавши прояв модерністської естетики у творчості С. Шумицького як органічної частини дискурсу шістдесятництва. Відтак предметом дослідження стануть інтертекстуальні зв’язки поетичних творів цього автора з іншими представниками покоління 1960-х років. Метою розвідки є увиразнення модерністських естетико-філософських пошуків поетичного доробку шістдесятника С. Шумицького. Досягнення мети уможливлює методологія інтертекстуального аналізу, що оприявнює стосунки між текстами як багатопроблемні дискусії, як процес творення тексту шляхом перегуку твору із мистецькими формами, жанровими форматами, стильовими кодами, літературною традицією, як руйнування чи перетворення усталених поетичних норм. У результаті дослідження встановлено, що творчість С. Шумицького розвиває ідейно-естетичні риси, спільні для поетівшістдесятників. Оскільки природа кожного поетичного тексту різна, то звідси випливає, що сама ґенеза тексту зумовлює складність взаємозв’язків між різними текстами, які своєю чергою залежать від домінантного смислу додаткових функцій образності допоміжних включень. У С. Шумицького домінують ідеї латентного, прямо не проявленого характеру, тому спонукають реципієнта до роздумів. Такі ідеї й дають можливість створення незчисленних моделей прояву авторського мислення. Своєрідними рисами його спадщини є авторефлективність, асоціативність, музичність. Інтертекстуальність С. Шумицького підтверджує його вписаність у контекст шістдесятництва, зокрема продемонстровано покликання на творчість В. Симоненка. Найчастотнішими є такі типи міжтекстових зв’язків: власне інтертекстуальність, паратекстуальність, метатекстуальність, гіпертекстуальність, а також інтермедіальність. Інтертекстуальними зв’язками можуть насичуватися будь-які елементи тексту: від назви до тропів. Перспективами дослідження є висвітлення інших джерел інтертекстуальних посилань у творчості С. Шумицького, з’ясування його естетичних орієнтирів і визначення оптимального контексту оцінки творчості цього автора
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

6.
85,0я43
А 86


    Портнова, Ирина Васильевна.
    О судьбах отечественного анималистического жанра XX в. [Електронний ресурс] / И. В. Портнова. - Електронні текстові дані // Арт-простір : науковий журнал. - Київ : Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. - Вип. 1. - С. 39-42. - Бібліогр. в кінці ст.
ББК 85,0я43

Рубрики: Анімалістика

Кл.слова (ненормовані):
образ тварини -- жанрова система -- радянське мистецтво -- доба -- природа -- Академія мистецтв -- анімалістичний жанр
Анотація: У статті розглядаються питання вітчизняного анімалістичного мистецтва, зокрема проблеми жанру, те становище, яке займала анімалістика в образотворчому мистецтві XX ст., його місце, значення в системі жанрів та у ряді пластичних мистецтв тієї епохи.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 9 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (4), Ф3 (2), ГП ІБВ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (4), Ф3 (2), ГП ІБВ (1)


Знайти схожі

7.


    Горбань, О. В.
    Освітній потенціал православного віровчення про "живе" [Електронний ресурс] / О. В. Горбань. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2017. - № 3/4. - С. 84-85, DOI 10.28925/2312-5829.2017.3-4.8495. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
буття -- виховання -- духовність -- еволюція -- живе -- освіта -- природа
Анотація: У статті представлений авторський підхід щодо філософського осмислення феномену «живого» в православному дискурсі через призму освітнього потенціалу православних вчень. Зокрема зазначається, що освіта, як єдина система взаємопов’язаних процесів навчання та виховання, при формуванні гармонійної високодуховної особистості, звертає свою увагу не тільки до наукового фактажу знань, але й апелює до інших, ненаукових світоглядних елементів людського буття. Серед них незаперечним лідером є релігія. Християнське вчення про «живе» як творче начало буття може бути затребуване в якості певних освітніх рефлексій в ході виховних процесів формування цілісної людської особистості. Значним евристичним потенціалом для дослідження даного феномену володіє сучасний православний дискурс означеної проблематики.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

8.


    Копельман, З.
    Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" [Електронний ресурс] / З. Копельман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 1-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сіонізм -- містика і природна людина -- юдаїзм -- література Ізраїлю -- єврейський спосіб життя
Анотація: У статті порівнюються твори різних жанрів і часів — роман і філософський трактат. У «Людина і Природа» популярний ідеолог сіоністського руху Аарон Давид Гордон (1863– 1922) виклав свою містичну концепцію «природної людини», щоб надихнути сіоністських колоністів Палестини присвятити життя сільській праці, аби інтуїтивно і безмовно злитися з природою і з Богом. Роман «Могутні води» опублікував відомий ізраїльський письменник Аарон Аппельфельд (1932–2018) у 2011 році, через три десятиліття після того, як література Ізраїлю звернулася до постсіонізму. У статті доводиться, що герой роману, єврейський селянин, який живе в передгір’ях Карпат, утілює ідеал Гордона. Запропоновано читати роман як притчу, що стверджує цінність єврейського традиційного способу життя і значення сіонізму в XXI столітті. Між обома творами спостерігаються перетини на рівні сенсів і слів. Якщо Гордон веде мову про єврея-індивідуаліста, то роман показує нам: це нехарактерне для євреїв відірване від спільноти буття приречене. Дослідниця в статті підсумовує, що автор роману «Могутні води» хоче повернути читачів-ізраїльтян до того способу буття, який склався в євреїв у вигнанні: євреї століттями були та й лишаються народом інтелектуальної праці або торговцями, тобто є суто міськими мешканцями, і бажання перетворити їх на відірваних від книг і від Книги селян нежиттєздатне. У додатку до статті подається зроблений авторкою переклад першої глави праці Аарона Давида Гордона «Людина і Природа». Таким чином, національний хронотоп є важливим літературознавчим інструментом, здатним пов’язувати різнотипні й різночасові тексти на шляху вибудовування єдиного цілісного ідеалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

9.


    Ткаченко, Р.
    Поезія Миколи Біденка: типологія та ідіографія [Електронний ресурс] / Р. Ткаченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
авангард -- Київська школа -- парадокс -- образ болю -- постмодернізм
Анотація: Актуальність обраного дослідження полягає в потребі нагального осмислення шляхів розвитку украї нської літератури, зокрема поезії , зламу ХХ–ХХІ ст. Відомо, що мистецтво відтворює духовну атмосферу доби, але ще більш цінною є и ого здатність реагувати на ледь відчутні зміни в настроях сучасників і формувати духовну картину маи бутнього. У цьому сенсі дослідження актуального мистецтва літератури будуть корисними не лише літературознавцям. Предметом дослідження є типологічні та ідіографічні параметри поезії М. Біденка, тобто ї ї наи ближчии мистецькии контекст, унікальні особливості поетики, образотворення та ідеи но-тематичного спрямування. Постановку проблеми розуміємо як спробу окреслити в першому наближенні роль і місце творчої спадщини М. Біденка в контексті украї нської літератури кінця ХХ — початку ХХІ ст. У дослідженні використано головним чином типологічнии метод, а також принципи герменевтики в трактуванні ключових образів. Метою цієї статті є окреслення естетико-типологічних параметрів художньої спадщини М. Біденка, ї ї унікальних та суголосних із мистецьким контекстом рис на підставі аналізу формальних засобів і концептуальних засад. У результаті дослідження з’ясовано, що поезія Біденка прокреслюється переважно в естетичних координатах авангардизму и належить до оточення Киї вської школи поетів (верлібр, автотелічність слова, уникання риторичності тощо), однак за світоглядом він більш радикальнии , скептичнии і парадоксальнии , ніж «кияни», перебуває в силовому полі притягування / відштовхування постмодернізму. З нашого погляду, прии ом-домінанта Біденка — парадокс. Біль як один із ключових образів має в митця метафізичне забарвлення. Проти такого болю поет винаи шов «ліки зі смерті». Новизну цієї розвідки вбачаємо у визначенні прии омудомінанти і власніи інтерпретації ключових образів у віршах Біденка. Перспективними для подальшого дослідження є природа Біденкового верлібру, особливості авторського синтаксису та характер візуального колориту
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

10.


    Семенюк, Л.
    Природа народної сміхової культури і явище низового бароко в Україні [Електронний ресурс] / Л. Семенюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 23-30. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
бароко -- низове бароко -- бурлескно-травестійна поезія -- народна сміхова культура -- сміхова образність
Анотація: У статті розглянуто зв’язки української барокової літератури низового стильового рівня зі специфічним народно-сміховим світоглядом українців. Мета дослідження полягає в зʼясуванні впливу традицій народної сміхової культури на змістові та образні особливості гумористично-сатиричних творів барокової епохи. Проаналізовано спостереження М. Бахтіна над природою сміхових обрядово-видовищних форм Середньовіччя, які проектуються на народні обрядові дійства українців. У результаті дослідження встановлено, що для народного обрядового сміху характерні такі риси, як святковість, всенародність, універсальність, амбівалентність, життєствердність. Ці ознаки фольклорного світобачення позначилася і на творах низового бароко. Бурлескна творчість розглядається як мистецьке вираження специфічного бурлескного світобачення, тотожного народній сміховій культурі. У народній культурі сміх виступає універсальним об’єднуючим началом, вираженням повноцінного погляду на світ, альтернативою серйозному світогляду. Мета такого сміху – не деструкція, а поштовх до самовдосконалення. Сміх служить своєрідним стержнем, віссю народного та бурлескного світобачення та знаходить свій вияв як у творах фольклору, так і в літературній бурлескній творчості. Проаналізовано особливий тип народної сміхової образності, що вплинув на літературу низового бароко. Провідною його особливістю є зниження, приземлення, тобто переведення всього високого, духовного, ідеального в матеріально-тілесний план. Це стосується категорії святості та народних уявлень про матеріально-тілесні потреби людини. Доведено, що показ тілесних потреб у народній творчості та зразках низового бароко набуває комічного висвітлення, гіперболізується, хоча в цілому має позитивний, життєствердний, а не деструктивний характер. Новизна статті полягає у спробі аналізу бурлескно-травестійної спадщини у двох аспектах – у проекції на основні структурні складові української народної сміхової культури та з огляду на специфіку бурлескного світобачення. Практичне значення дослідження полягає в тому, що наведені в роботі паралелі ілюструють діалог академічної бурлескної культури з народною сміховою творчістю в період Бароко.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

 1-10    11-16 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)