Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (1014)Каталог авторефератів та дисертацій (16)Мережеві ресурси (30)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=проблема<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 91
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Москальов, Д.
    Японська традиція та західне новаторство у творчості Накахари Чуї [Електронний ресурс] / Д. Москальов, А. Йожикова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 105-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
японська поезія -- Накахара Чуя -- дадаї зм -- авангард
Анотація: Предметом дослідження є поетика японського поета Накахари Чуї . Актуальність дослідження зумовлена тим фактом, що вивчення творчості поета загалом вкрай мало, а у вітчизняніи японістиці — взагалі немає. І незважаючи на те, що Накахара Чуя — одна з ключових фігур японського авангарду початку ХХ сторіччя, за винятком декількох аматорських перекладів у мережі Інтернет, немає жодного видання перекладів українською мовою, як немає окремого видання и російською. Новизна статті зумовлена спробою заповнити цю лакуну і представити низку перекладів ключових на наш погляд творів Накахари Чуї , а також, враховуючи нестачу коментаторських матеріалів, у статті подано переклади текстів дослідників, що приділяли увагу поетові. Інтерес до поета зумовлении тим, що, незважаючи на досить обмежении період творчості (всього одна збірка творів за життя), Накахара Чуя увібрав актуальні на тои час тенденції західного модернізму і поєднав ї х із суто японською поетичною традицією — проблема, якіи значною мірою і присвячена наша стаття. Мета дослідження — показати, яким чином традиціи на японська поетика, із заданими нормами ще у ІХ–Х сторіччях, змогла, під впливом авангардистських експериментів дадаї зму зокрема, вии ти за межі герметичності за формою та змістом. У результаті дослідження виявлено, що культурні та соціальні процеси, на які реагували західні авангардисти абсурдизмом, порушенням формальних ознак у мистецтві, намаганням вии ти за межі порядку слів, руй нуванням образу, відмовою від міметичності, є тенденцією, що притаманна не лише західному трагічному світосприйняттю кінця ХІХ — початку ХХ сторіччя, а виявилася близькою і для японського мистецтва. Особливістю мистецької практики Накахари Чуї є вплетення в тканину західних форм прийомів японської поетики, а отже, його поезію можна зобразити як алегорію тогочасного конфлікту між вестернізацією та збереженням старих устроїв.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Йожикова, А.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

2.


    Поліщук, Я.
    Шлях до асиміляції чи європейська перспектива? Публіцистика Івана Нечуя-Левицького в сучасній оцінці [Електронний ресурс] / Я. Поліщук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
публіцистика -- проблема -- українська література -- національна ідентичність -- фольклор -- традиція
Анотація: У статті розглянуто актуальні аспекти публіцистики українського письменника Івана Нечуя-Левицького (1838–1918). Письменник гостро ставив дилему Росія чи Європа, критикував асиміляційну політику Російської імперії та закликав зміцнювати національний рух. Він застерігав проти наслідування російської літератури, яке могло прискорити занепад української словесності, її остаточну марґіналізацію в Російській імперії. Ключові ідеї письменника не втратили своєї актуальності. Вони добре накладаються на сучасні геополітичні реалії, в яких українська культура знову відповідає на асиміляційний виклик із боку російських імперських чинників

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Боронь, О.
    Чи малював Шевченко портрет Марії Козачковської? (проблема достовірності мемуарних записів її онука) [Електронний ресурс] / О. Боронь. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 30-37, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографія -- мемуарні записи -- достовірні джерела -- епістолярій -- малюнок
Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що у фокусі уваги ї ї автора опинилася важлива проблема достовірності спогадів Марії Козачковської в записі ї ї онука Андрія Козачковського-молодшого. Тож предмет пропонованого дослідження — відповідність спогадів перевіреним фактам, а мета полягала у з’ясуванні ступеня такої відповідності. Досягненню мети сприяло застосування традиціи ної методології біографістики, зокрема прии ому перехресної перевірки викладених відомостеи за надіи ними джерелами (документальними, мемуарними, епістолярними тощо). У результаті дослідження вдалося переконливо довести, що публікація Андрія Козачковського-молодшого містить недостовірні твердження. На підставі цих спогадів до переліку незнаи дених малюнків Шевченка в останньому на сьогодні Повному зібранні творів потрапили хибні відомості. Як з’ясовано, Шевченко не міг малювати жінку Андрія Козачковського-старшого у Переяславі 1845 року, бо ті одружилися лише 1847-го. Поет не писав присвяченого ї и вірша «Марусі». Частина інших детальних повідомлень публікатора є результатом белетризації туманних спогадів про розповіді бабусі, доповнених відомою и ому інформацією про Шевченкове перебування в Переяславі. Андріи Козачковськии - молодшии навряд чи був здатен запам’ятати і точно відтворити розповіді бабусі через свіи юнии вік — 12–13 років (у рік ї ї смерті). Повідомлення М. Козачковської не слід використовувати під час створення нової наукової біографії поета. Власні спогади А. Козачковського-молодшого про бачении у дядька Івана першии «Кобзар» із вклеєними Шевченковими листами, як і пізніша розповідь про викрадення в нього ж «Кобзаря» 1860 року з авторським інскриптом, не викликають довіри. Не мають ці свідчення якої сь наукової значущості навіть у тому разі, якби були цілком правдивими. У перспективі слід ретельно і прискіпливо переглянути весь корпус незнаи дених Шевченкових творів, щоб відкинути недостовірні чи сумнівні відомості, очистивши мистецьку спадщину від вигаданих малюнків. Це має стати одним із важливих завдань наступного академічного видання
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Євстрат’єв, С.
    Цифрові компетентності у підготовці молодших бакалаврів з агрономії [Електронний ресурс] / С. Євстрат’єв. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 3. - С. 185-205, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
цифрові компетентності -- діджиталізація -- модель -- стандарт освіти -- агрономія -- навчальний план
Анотація: У статті розглядається впровадження цифрових компетентностей у освітній процес підготовки молодших бакалаврів з агрономії. Проведено аналіз моделі розвитку цифрових навичок у населення країн Європейского Союзу (EU Digital Competence Framework for Educators), план-схеми Європейської моделі цифрових компетенцій для освіти. Наведено приклади формування цифрових компетентностей у процесі підготовки сучасних фахівців у світі і Україні, проаналізовано рішення Міністерства освіти і науки України щодо реформування системи освіти, враховуючи Рамку цифрової компетентності. Показано аналіз ринку праці аграрного сектору, згідно якого існує проблема не відповідності вітчизняної структури професійної освіти перспективним потребам сільськогосподарського ринку праці за кваліфікаційним рівнем і структурою професійних компетентностей випускників-агрономів, основною причиною якої є неврахування у процесі підготовки сучасного стану використання інформаційних технологій у галузях агропромислового виробництва. Здійснено порівняння спеціальних (фахових, предметних) компетентностей відповідно існуючому стандарту підготовки молодших бакалаврів з агрономії та запропонованого переліку компетентностей сформованого відповідно до сучасних тенденцій глобальної цифровізації, в тому числі і агровиробництва. Запропонована тематична структура змісту навчання для формування цифрових професійних компетентностей у майбутніх агрономів. Підняте питання проблеми викладання нової навчальної дисципліни у плані фахової належності викладача.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Чик, Д.
    "Хто москаля об’їхав зроду?": поема "Енеїда" І. Котляревського в контексті крутійської літератури [Електронний ресурс] / Д. Чик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
крутійський роман -- пікаро -- архетип трикстера -- маски трикстера -- пікареска
Анотація: У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки проблема існування крутійської літератури у XVIІI – XIX ст. вивчена ще неповно, таке дослідження є актуальним. У своєму найвідомішому творі письменник звертається і до архаїчних витоків крутійської літератури, її побутування в українському фольклорі, і до її вершинних форм у європейських літературах XVІІI ст. – романів А. Р. Лесажа та його численних наслідувачів. Автори стверджують, що у творі спостерігаємо успадкування основних ознак крутійської прози, адже сюжет мандрів Енея і троянців кореспондує з магістральним сюжетом класичного крутійського роману, який умовно можна назвати «сюжетом-подорожжю». Психологічну основу образу Енея складає архетип трикстера, оприявнений в пікаро, який демонструє вдалу адаптацію до нових соціальних умов. Зроблено також припущення про усвідомлену рецепцію в поемі центральних образів оригінальних і перекладних пікарескних романів західноєвропейських і російських письменників
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Попович, Н. М.
    Функціональна характеристика діяльнісної та практичної складових професійно-особистісного досвіду фахівця з музичного мистецтва / Н. М. Попович // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2021. - № 6. - С. 9-13, DOI 10.28925/2518-766X.2021.62. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
професійно-особистісний досвід -- діяльнісно-практичний компонент -- фахівець з музичного мистецтва -- професійно-практична підготовка
Анотація: У статті проаналізовано сутність діяльнісно-практичного компонента професійно-особистісного досвіду фахівця з музичного мистецтва. Розкрито специфіку взаємодії діяльнісної і практичної складових. Розглянуто основні принципи діяльнісного підходу, що акумулюють у своєму змісті фундаментальні закономірності навчання. Практична діяльність як стрижневий аспект професійно-особистісного досвіду майбутнього фахівця набуває видової своєрідності у різноманітних сферах реалізації активності особистості, у зв’язку з чим виникає проблема розкриття специфіки конкретного прояву діяльнісної активності, у тому числі музично-навчальної, професійної, педагогічної, мистецької. Обґрунтовано зміст практичної підготовки студентів в умовах закладу вищої освіти. Підвищення якості професійно-практичної підготовки фахівця з музичного мистецтва в умовах вищої школи забезпечується за допомогою таких принципів навчання, як неперервність освіти, її демократизація, орієнтація на творчу діяльність і неповторність особистості, забезпечення диференційованого й індивідуально-творчого підходів до її формування.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

7.


    Капелюх, Д.
    Функціональні особливості вступної ремарки в драматичному творі [Електронний ресурс] / Д. Капелюх. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 26-35. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
драматургічний твір -- автор -- вступ -- вступна ремарка -- семантика
Анотація: Поетика ремарки, її співвіднесення з репліковою частиною тексту в творчості драматургів різних країн та історичних епох останнім часом викликає все більший інтерес сучасної як мовознавчої, так і літературознавчої науки (праці Б. Голубовського, К. Поліщука, С. Кржижановського, Н. Ніколіної, Н. Іщук-Фадєєвої, М. Сулими, С. Хороба, А. Зоріна, А. Габдулліної та ін.). Тому актуальність статті полягає в дослідженні типологізації ремарок відповідно до їх функцій у тексті драматичного твору. Метою розвідки є розгляд найбільш дискусійних питань літературознавчого означення вступної ремарки, її функцій та місця в загальній структурі драматургічного тексту. Для подальших літературознавчих досліджень слід насамперед проаналізувати типологічну класифікацію ремарки як структурного елементу драматургічного твору. Вітчизняні наукові праці недостатньо широко охоплюють проблематику ремарки та її співвідношення з репліками в контексті композиції драматичного твору. Сценічні ремарки доцільно поділити на такі типи: вступні, внутрішньосценічні, заключні, міжреплікові. Цю розвідку присвячено дослідженню вступної ремарки, головна функція якої полягає в попередньому ознайомленні читача з часовими та просторовими обставинами відтворюваної сюжетної дії. Автором було зосереджено увагу на питаннях семантичних особливостей вступної ремарки на прикладі драматичних творів вітчизняної та зарубіжної літератури. Опрацьовано найбільш значущі праці вітчизняних та іноземних науковців з цієї проблеми. Проаналізовано місце вступної ремарки в загальній структурі драматургічного тексту. Загалом проблема співвідношення вступної ремарки з драматичним текстом автора, її сценічне втілення театральним режисером усе ще залишається відкритою і потребує подальших досліджень.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

8.


    Федорець, М. О.
    Формування музично-естетичного досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва як наукова проблема в Україні та Китаї [Електронний ресурс] / М. О. Федорець, С. Сюй // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2020. - № 5. - С. 36-42, DOI 10.28925/2518-766X.2020.5.6 . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
інтегрований курикулум -- естетичний досвід
Анотація: Статтю присвячено проблемі формування музично-естетичного досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва України і Китаю в контексті розвитку інформаційного суспільства. У роботі використані відповідні теоретичні та емпіричні методи: аналіз, узагальнення, педагогічне спостереження. Наведено зміст та структурну будову естетичного досвіду, визначення та структуру художньо-естетичного досвіду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Сюй, С.


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

9.


    Вишневецька, М. В.
    Формування естетичної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва як психолого-педагогічна проблема [Електронний ресурс] / М. В. Вишневецька // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2019. - № 4. - С. 97-102, DOI 10.28925/2518-766X.2019.4.14 . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
естетична культура -- цінності. -- культура особистості
Анотація: У статті розглядається проблема формування естетичної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі фахової підготовки. Автор досліджує сутність понять «культура», «естетична культура», «культура особистості»; визначає структуру, складові та суть процесу формування естетичної культури. Обґрунтовано роль володіння естетичними та художніми цінностями як одним із складників ідеальної моделі особистості зі сформованою естетичною культурою.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

10.


    Грабовий, А. К.
    Формування екологічної культури школярів у процесі навчання хімії [Електронний ресурс] / А. К. Грабовий. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2015. - № 1(9). - С. 49-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
хімія -- загальноосвітні навчальні заклади -- екологія -- екологізація освіти -- екологічна культура учнів -- екологічна складова шкільного курсу хімії -- екологізований хімічний експеримент -- екологізовані завдання
Анотація: У дослідженні розглядаються теоретико-методичні засади формування екологічної культури учнів під час вивчення хімії в загальноосвітніх навчальних закладах. Теоретичний аналіз літератури з проблем дослідження показав, що проблема формування екологічної культури учнів під час вивчення хімії в школі є актуальною, але недостатньо вивченою. В узагальненому значенні поняття «екологічна культура» протрактовано як здатність людей послуговуватися своїми екологічними знаннями й уміннями в практичній діяльності. Складниками екологічної культури є знання, ціннісні орієнтири, досвід діяльності. Екологічна культура учнів формується в процесі вивчення шкільного курсу хімії: екологічна складова змісту оновленого курсу хімії, екологізований хімічний експеримент, екологізовані завдання, задачі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах:
Online (24.01.2018р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)


Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)