Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (187)

Грінченкознавство (1)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=родини<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 24
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-24

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Свердлик, Зоряна
Назва : Повернення культурних цінностей України: довгий шлях додому [Електронний ресурс]
Місце публікування : АРТ-простір: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024. - Том 1, Вип. 4. - С. 316-350. - DOI 10.28925/2519-4135.2024.417 (Шифр А986022216/2024/4). - DOI 10.28925/2519-4135.2024.417
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): культурні цінності--скіфське золото
Анотація: Здійснено аналіз різноманітних аспектів повернення культурних цінностей українських. У статті аналізується діяльність Київського університету імені Бориса Грінченка спільно з Архів-Музеєм Української Вільної Академії Наук у США у 2009 р. Висвітлено, що архівні матеріали та особисті речі родини Косачів були передані з Фондів Архіву-Музею Української Вільної Академії Наук до Науково-дослідного інституту Лесі Українки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :Київські історичні студії -2023р.,N 1
Цікаві статті :
Андрєєв В. Михайло Бернов як піонер пішохідного туризму: мандрівки Півднем України та Кримом (Частина ІІ. Крим. Літо 1895 р.)/ В. Андрєєв, С. Андрєєва, О. Каряка (стр.6-16)
Драч О. «За обставинами воєнного часу»: повсякдення Варшавської жіночої прогімназії в першому півріччі 1914–1915 навчального року/ О. Драч (стр.17-26)
Гринь Д. Звіти делегацій СВУ як джерело для вивчення специфіки міжнаціональних відносин та умов перебування полонених царської армії в Австро-Угорщині, 1915 р./ Д. Гринь, І. Срібняк, Н. Яковенко (стр.27-34)
Фареній І. Концепція «Селянської революції 1917 р.» Андрея Шестакова (Про призабуті наукові досягнення та дискусійність сучасних здобутків)/ І. Фареній (стр.35-43)
Шиманський Є. Реакція сеймиків Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств на пацифікаційні ініціативи Августа ІІ (1698–1699)/ Є. Шиманський (стр.44-54)
Гуржій О. Українське сукнарство в лещатах імперської політики Московії (ХVІІІ ст.)/ О. Гуржій (стр.55-63)
Ковальов Є. «Як я люблю англійських лордів...» Сприйняття британської культури українським помісним дворянством ХІХ ст.: випадок родини Ґалаґанів/ Є. Ковальов, М. Лах (стр.64-72)
Яблонський В. Формування та трансформація політичного режиму Директорії УНР наприкінці 1918 – 1919 рр./ В. Яблонський (стр.73-83)
Бонь О. Суспільно-політичні умови діяльності літературно-мистецької інтелігенції у 1920-х рр./ О. Бонь (стр.84-90)
Коломієць Д. Житлово-комунальне господарство Києва в період німецько-радянської війни, за матеріалами окупаційної преси (вересень 1941 — вересень 1943 рр.)/ Д. Коломієць (стр.91-96)
Салата О. Культурно-просвітницька діяльність української інтелігенції, відображена на сторінках окупаційного часопису «Українське слово»/ О. Салата (стр.97-102)
Іванюк О. Міста Наддніпрянської України наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. у тревелогах англійських мандрівників/ О. Іванюк, А. Чкан (стр.111-120)
Якубовський І. Матеріали районної преси Київщини про підтримку селянами курсу влади під час Голодомору 1932 –1933 рр.: маніпуляції та реалії/ І. Якубовський (стр.121-129)
Заборін Д. Портрет захисників української столиці у нагородних документах до медалі "За оборону Києва"/ Д. Заборін (стр.130-136)
Божко О. Шанування архістратига Михаїла в домонгольський час у Києві в контексті новоєрусалимської ідеї/ О. Божко (стр.137-143)
Будзар М. Портрети XVIII ст. з фамільної галереї Ґалаґанів: соціокультурна динаміка у візуальних образах історії/ М. Будзар, Я. Ярмоленко (стр.144-156)
Корольова І. Виховання та освіта дітей кінця ХІХ — початку ХХ ст. як невід’ємний фактор формування інституту материнства/ І. Корольова (стр.157-164)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальов, Євген, Лах, Мар’яна
Назва : «Як я люблю англійських лордів...» Сприйняття британської культури українським помісним дворянством ХІХ ст.: випадок родини Ґалаґанів
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - № 1(16). - С. 64-72. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.17 (Шифр К269584624/2023/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.17
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): британська культура--українське дворянство--ґалаґани--міжкультурні комунікації--англоманія
Анотація: У статті йдеться про ставлення українського дворянства (поміщиків Полтавської та Чернігівської губерній) до британської культури Вікторіанської доби на прикладі родини Ґалаґанів. З’ясовано, що сприйняття британської культури українським дворянством відбувалося через вивчення англійської мови, знайомство з англійською літературою і мистецтвом, спілкування з британцями — домашніми вчителями, туристами в континентальній Європі, а також безпосередньо завдяки подорожам до Англії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :Київські історичні студії -2022р.,N 1
Цікаві статті :
Андрєєв В. Михайло Бернов як піонер пішохідного туризму: подорож Іспанією та Алжиром (Частина ІІ. Алжир. Лютий-травень 1894 р.)/ В. Андрєєв, С. Андреєва, О. Каряка (стр.8-19)
Драч О. "Були присутніми, слухали, ухвалили…": функціонування Варшавської жіночої прогімназії за протоколами засідань педагогічної ради 1914 року/ О. Драч, О. Івахненко (стр.20-29)
Срібняк І. З історії кооперативного руху в таборі полонених українців Вецляр, Німеччина: створення та діяльність спілки "Чайня” (грудень 1915 – 1916 рр.)/ І. Срібняк, М. Палієнко (стр.30-38)
Казаков Г. Афро-американська спільнота у період мобілізаційних заходів 1917 – 1918 рр.: надії та практика/ Г. Казаков (стр.39-43)
Ковальчук В. "Вермахту потрібні солдати": виховання й освіта під впливом нацизму/ В. Ковальчук (стр.44-48)
Ходжін М. Особливості суніто-шиїтського протистояння періоду "Арабської весни"/ М. Ходжін (стр.49-55)
Саган Г. Історія становлення та сучасні тенденції релігійного життя українців Хорватії/ Г. Саган (стр.56-62)
Нікічук В. Відображення історичної географії України на сторінках "Киевской старины"/ В. Нікічук (стр.63-68)
Іванюк О. Пам’ять і пам’ятники: імперська політика й українське суспільство на початку ХХ ст./ О. Іванюк, Д. Ремінна (стр.69-78)
Гедьо А. Розвиток освіти в Києві на сторінках газет "Нова Рада" й "Киевлянин" доби Центральної Ради/ А. Гедьо, В. Шабранська (стр.79-89)
Назарчук О. Політика радянської влади у галузі авіації на теренах України (січень - березень 1918 р.)/ О. Назарчук, П. Сацький (стр.90-95)
Лобко О. Маловідомі сторінки життя родини Лєдоховських. Архітектор Ігнатій Лєдоховський: творчість та доля/ О. Лобко (стр.96-106)
Мицик Ю. З листів лубенського полковника Леонтія Свічки/ Ю. Мицик, І. Тарасенко (стр.107-115)
Ковальов Є. "Проєкт приєднання частини Малоросійського краю до Київської губернії" Григорія Ґалаґана та його ідеологічний контекст/ Є. Ковальов (стр.116-123)
Будзар М. У комунікаційному просторі українських інтелектуалів середини ХІХ ст.: листи Опанаса Марковича Григорію Ґалаґану/ М. Будзар, Т. Терещенко (стр.124-135)
Щербак В. Нові можливості дослідження ранньомодерної історії України: "Малоросійські справи", "Малоросійський приказ", "Батуринський архів…"/ В. Щербак (стр.136-138)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Bezrukov A., Bohovyk O.
Назва : Emotion concepts for representing the vicissitudes of fate in Markus Zusak's Bridge of Clay [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Концепти емоцій для зображення перипетій долі у романІ МАРКУСА Зусака «Bridge of clay»
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 1. - С. 14-20. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): художній текст--дійсність--ментальний світ--експресивність--наратив
Анотація: Проблема дослідження емоціи но-експресивної інформації , яку порушує стаття, становить значний інтерес, оскільки вона інтерпретує фрагменти дій сності, висловлюючи ставлення до них — ціннісне або емоціи но значуще. Аналіз емотивності художнього тексту зосереджується насамперед на и ого студіюванні в когнітивному (виокремлення емоціогенних знань) і семантичному (визначення особливостеи ї х застосування для позначення авторських інтенціи ) вимірах. Художніи текст розглядається в дуальному взаємозв’язку: з одного боку, він пов’язании з емоціями, а з іншого — визначається ними. Мета статті — ідентифікувати концепти емоцій , експліковані в романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay» для зображення перипетіи долі. Ця сповнена пафосом захоплива історія розгортається на тлі трагічної історії родини Данбар. Для аналізу концептів емоціи роману застосовано методи інтерпретації і систематизації , контекстуальний , функціонально-стилістичнии і дистрибутивнии аналіз, а також метод емотивної валентності і гіпотетично-дедуктивнии метод. У результаті дослідження з’ясовано, що концепти емоціи у мові роману «Bridge of Clay» реалізуються на всіх рівнях: фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному, що свідчить про універсальність функціонування концептів емоціи у художньому дискурсі. Концепти емоціи постають певною єдністю; за ї х змістове наповнення відповідають індикатори емотивності, які визначені антропоцентрично і виконують характеротвірну функцію. Лексичні одиниці, які вибрав Зусак, передають інтенції автора, експліцитно чи імпліцитно вказують на емоційний характер тексту. Оскільки персонажі твору належать до розряду основних універсаліи художнього тексту, емотивні смисли, що містяться в його структурі, мають особливу інформативну значущість. Емоції персонажів «Bridge of Clay» репрезентуються як особлива психологічна реальність, а сукупність емоціи у тексті постає своєрідною динамічною множинністю, яка змінюється з розвитком сюжету.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лобко О.
Назва : Маловідомі сторінки життя родини Лєдоховських. Архітектор Ігнатій Лєдоховський: творчість та доля
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 1. - С. 96-106. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.112 (Шифр К269584624/2022/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.112
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ігнатій-владислав казимирович лєдоховський--генеалогія--родина лєдоховських--стрільники--архітектор києва--модерн у києві
Анотація: У статті на основі аналізу нововиявлених джерел висвітлено маловідомі сторінки історії спольщеної родини Лєдоховських гербу Салава й представлено біографії київського архітектора Ігнатія Лєдоховського (13 (25) травня 1867 — з 2 на 3 березня 1932) і його родини: братів Кароля (1871–1931) та Станіслава (1874–1940). Архітектор, цивільний інженер Ігнатій-Владислав Казимирович Лєдоховський працював у Києві у першій чверті ХХ ст. і залишив містянам неповторні споруди у стилі модерн, що ось уже впродовж століття є окрасою міста.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Підбуртна Д.
Назва : Людина в історії роду: криза ідентичності в романі "OST" ("Морозів хутір") Уласа Самчука [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 2. - С. 71-78. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): самовизначення--межова ситуація--криза ідентичності
Анотація: Колоніальні та постколоніальні літератури є відмінними за своєю суттю від літератур держав-колонізаторів, зокрема це проявляється в аспекті самоідентифікації персонажів. Проте в цьому дослідженні ми маємо справу з літературою емігрантською, яка є якісно інакшим продуктом, що ввібрав у себе риси колонізованої і водночас деколонізованої свідомості. Це не могло не відбитися в персонажах романів письменниківемігрантів. Мета статті — окреслити особливості самовизначення персонажів у романі Уласа Самчука «OST» («Морозів хутір»). Предметом є національна ідентичність персонажів, ї ї соціальна зумовленість. У дослідженні послуговувалися такими загальнонауковими методами, як аналіз і синтез, а також власне філологічними — аспектним, образним аналізом, історико-літературним методом. Основну увагу було зосереджено на національніи ідентичності, зв’язку поколінь, на пам’яті, традиції та ї ї збереженні або відкиданні. Актуальність дослідження зумовлена певним зміщенням перспективи, а отже, були розглянуті аспекти, які науковці, що досліджували цю проблему, розглянули частково або оминули. Це, зокрема, зв’язок між родинною і соціальною ідентичністю родини Морозів, проблемою пам’яті і забування чи відмежування себе від роду; простежена динаміка самоусвідомлення: сталою чи змінною є позиція персонажів протягом роману. Новизна дослідження полягає в глибшому зануренні в соціальнии контекст боротьби 1917–1919 років на території Черкащини, адже Улас Самчук міг собі дозволити писати в нецензурованому середовищі і описувати події без дотримання партіи ної доктрини. У результаті ми виявили, що самовизначення людини цілком залежить від соціуму, проте більшою мірою важить середовище, яке ї ї оточує в дорослому віці, ніж родинне коло, але за умови, що вона відкинула або не зберегла родинну пам’ять, а також проілюстрували це на матеріалі роману «OST» («Морозів хутір»). Перспектива подальших досліджень полягає в застосуванні обраного підходу до творів різних письменників минулого і сучасності, що дасть можливість побачити формування та розвиток ідентичностеи персонажів під впливом соціально-політичної ситуації
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Клименко Н., Беззуб Ю.
Назва : Сторінки з біографії Аастасії Грінченко: трагічний 1908 рік та завершення "Лубенської справи"
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 66-75. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): борис грінченко--марія грінченко--анастасія грінченко--володимир грінченко--миколасахаров--судовий процес--«лубенська справа»--«лубенська самооборона»
Анотація: У статті на основі архівних джерел проаналізовано окремі сторінки життя й діяльності Анастасії (Насті) Грінченко, єдиної доньки українських письменників і громадських діячів Бориса та Марії Грінченків. Досліджено родинний епістолярій і листи Б. Грінченка до приватних осіб і державних установ, що дало можливість з’ясувати важливі питання особистого життя А. Грінченко та загалом усієї її родини. Висвітлено події, пов’язані з судовим процесом у справі «Лубенської самооборони», в яких фігурували Анастасія Грінченко та її наречений Микола Сахаров.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будзар М.
Назва : Музика в соціокультурному середовищі дворянського маєтку кінця XVIII — середини ХІХ ст.: з історії кріпацького оркестру Ґалаґанів
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - № 1. - С. 58-69. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.17 (Шифр К269584624/2021/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.17
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): дворянський маєток--ґалаґани--музика--кріпацький оркестр--музиканти-кріпаки
Анотація: У статті розглянуто розвій музичної культури у просторі дворянського маєтку в Україні кінця XVIII — середини XIX ст. Це завдання реалізується завдяки реконструкції обставин утворення і діяльності кріпацького оркестру в маєтках Сокиринці та Дігтярі родини Ґалаґанів. Статтю доповнює публікація двох листів, що відбивають обставини перетворення Дігтярів на представницьку резиденцію, у побуті якої музика відігравала важливу роль.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Клименко Н., Трухан, Олександр Феодосійович
Назва : Олександр Лотоцький і Борис Грінченко: до історії співпраці щодо публікації україномовної книжкової продукції (1900–1908)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - № 1. - С. 115-123. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.113 (Шифр К269584624/2021/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.113
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): олександр лотоцький--грінченки--благодійне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книг--цензура--книжкова продукція--рукопис--гонорар
Анотація: У статті проаналізовано співпрацю відомого письменника, публіциста, видавця Олександра Лотоцького і родини українських письменників Бориса та Марії Грінченків. Дослідження листування О. Лотоцького до Б. Грінченка дало можливість встановити, що активна співпраця діячів продовжувалась і після 1900 р., коли О. Лотоцький переїжджає з Києва до Петербурга. Відзначено, що крім співпраці у літературній та видавничій сферах упродовж 1900–1908 рр. відносини обох культурних діячів були творчими, дружніми та базувалися на основі взаємодопомоги.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

1-10 11-20 21-24

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)