Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (129)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=розповідь<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5

Федоренко, О.
Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Боронь, О.
Чи малював Шевченко портрет Марії Козачковської? (проблема достовірності мемуарних записів її онука) [Електронний ресурс] / О. Боронь. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 30-37, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографія -- мемуарні записи -- достовірні джерела -- епістолярій -- малюнок
Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що у фокусі уваги ї ї автора опинилася важлива проблема достовірності спогадів Марії Козачковської в записі ї ї онука Андрія Козачковського-молодшого. Тож предмет пропонованого дослідження — відповідність спогадів перевіреним фактам, а мета полягала у з’ясуванні ступеня такої відповідності. Досягненню мети сприяло застосування традиціи ної методології біографістики, зокрема прии ому перехресної перевірки викладених відомостеи за надіи ними джерелами (документальними, мемуарними, епістолярними тощо). У результаті дослідження вдалося переконливо довести, що публікація Андрія Козачковського-молодшого містить недостовірні твердження. На підставі цих спогадів до переліку незнаи дених малюнків Шевченка в останньому на сьогодні Повному зібранні творів потрапили хибні відомості. Як з’ясовано, Шевченко не міг малювати жінку Андрія Козачковського-старшого у Переяславі 1845 року, бо ті одружилися лише 1847-го. Поет не писав присвяченого ї и вірша «Марусі». Частина інших детальних повідомлень публікатора є результатом белетризації туманних спогадів про розповіді бабусі, доповнених відомою и ому інформацією про Шевченкове перебування в Переяславі. Андріи Козачковськии - молодшии навряд чи був здатен запам’ятати і точно відтворити розповіді бабусі через свіи юнии вік — 12–13 років (у рік ї ї смерті). Повідомлення М. Козачковської не слід використовувати під час створення нової наукової біографії поета. Власні спогади А. Козачковського-молодшого про бачении у дядька Івана першии «Кобзар» із вклеєними Шевченковими листами, як і пізніша розповідь про викрадення в нього ж «Кобзаря» 1860 року з авторським інскриптом, не викликають довіри. Не мають ці свідчення якої сь наукової значущості навіть у тому разі, якби були цілком правдивими. У перспективі слід ретельно і прискіпливо переглянути весь корпус незнаи дених Шевченкових творів, щоб відкинути недостовірні чи сумнівні відомості, очистивши мистецьку спадщину від вигаданих малюнків. Це має стати одним із важливих завдань наступного академічного видання
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Дущенко, О.
Навчальний курс "Програмування інтернет-орієнтованих додатків": особливості викладання / О. Дущенко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 15-25, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
навчальний курс -- програмування інтернет-орієнтованих додатків -- викладання курсу -- методи навчання -- засоби навчання
Анотація: Використання інтернет-орієнтованих додатків постійно зростає, збільшується кількість таких додатків, але постає питання як створити інтернет-орієнтовані додатки. Якраз навчальний курс «Програмування інтернет-орієнтованих додатків» покликаний вирішити цю проблему. У статті описано предмет, мету і результати вивчення навчального курсу «Програмування інтернет-орієнтованих додатків». Подано зміст програми навчального курсу «Програмування інтернет-орієнтованих додатків». Розкрито методичні аспекти викладання навчального курсу «Програмування інтернет-орієнтованих додатків», а саме подано характеристику лекційних занять з описом вивчення понять теми, методів і засобів навчання (словесні методи навчання (пояснення, розповідь, бесіда), наочні методи навчання (демонстрація), методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності (інформаційно-рецептивний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий (евристичний), пошуковий (дослідний), індуктивний, дедуктивний), метод стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності (дискусія); комп’ютер), лабораторних занять з описом завдань для виконання, методів і засобів навчання (словесні методи навчання (пояснення, розповідь, інструктаж), наочні методи навчання (ілюстрація, демонстрація), методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності (репродуктивний), методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчальнопізнавальної діяльності: методи усного контролю (індивідуальне опитування, фронтальне опитування), методи самоконтролю (самостійний пошук помилок, самоаналіз); підручник, комп’ютер), самостійної роботи студентів, модульної контрольної роботи. Зазначено, що до більшості лекційних занять розроблено мультимедійні презентації, розташовані у вільному доступі мережі інтернет. Створено дистанційний курс «Програмування інтернеторієнтованих додатків» у рамках реалізації дистанційного навчання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Чума, Б.
"Україна та її останній трубадур". Несподівана оповідь про Україну в іспанській пресі ХІХ ст. / Б. Чума, С. Розлуцька // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2022. - № 2. - С. 6-14, DOI 10.28925/2524-0757.2022.21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
теорія уявлень -- «Gaceta de Madrid» -- козаки -- Україна
Анотація: У статті представлено уявлення іспанської читаючої публіки про Україну в третій чверті XIX ст. Проаналізовано дві групи публіцистичних матеріалів: «Листи з Росії» (1856–1857) Хуана Валери й статтю з продовженням «Україна та її останній трубадур», опубліковану в офіційному виданні «Gaceta de Madrid» у 1878 р., що вперше вводиться в науковий обіг. Зміст цих публікацій визначається як переломний у сприйнятті українських земель. На це вплинуло поширення етнографічного підходу, що вимагав вивчення народів замість держав і пропонував системний історико-культурний образ населення південно-західних губерній Російської імперії. У «Листах» Х. Валери все ще присутня усталена до початку XIX ст. дихотомія негативного й позитивного образу козаків, натомість у матеріалах «Gaceta de Madrid» розповідь про козаків вписується в ширший контекст колишнього й теперішнього населення сучасних українських земель, для позначення яких автор здебільшого вживає термін «Україна» (Ukrania) та значно рідше «Малоросія» (la pequeña Rusia). Це дозволяє стверджувати, що завдяки етнографічному підходу відбувся перехід від уявлення про напівдикі землі козаків і татар, що губилися на широких просторах Східної Європи, до чітко окресленої етнографічної території, яка в модерну добу отримала назву «Україна».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Розлуцька, С.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)

Знайти схожі

Будзар, Марина.
Нотатки Марії Грінченко про арешт Бориса Грінченка 1879 року: текст і контекст / М. Будзар, Є. Yevhen // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2023. - № 2(17). - С. 88-92, DOI 10.28925/2524-0757.2023.211. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Борис Грінченко -- Марія Грінченко -- мемуарно-біографічний текст -- археографія
Анотація: Метою цієї археографічної публікації є розширення джерельної бази для біографії Бориса Дмитровича Грінченка (1863–1910). Нотатки Марії Миколаївни Грінченко (1863–1928) присвячено епізоду ув’язнення юного Бориса Грінченка взимку 1879–1880 рр. Ця розповідь уточнює історичний контекст світоглядного становлення українського громадського діяча, яким знають Бориса Грінченка нащадки. Водночас нотатки допомагають зрозуміти, який образ чоловіка прагнула сконструювати для майбутнього авторка — Марія Грінченко. Текст подано з науковими коментарями для історичного обґрунтування описаних у ньому подій. Публікацію присвячено ювілею з дня народження Бориса Грінченка.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Yevhen, Євген

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)