Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (3857)

Каталог авторефератів та дисертацій (24)

Рідкісні та цінні видання (8)

Українська Аудіокнига (2)

Мережеві ресурси (13)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=роман<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 62
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-62

Додонов, Роман.
Затонулий Понтон - свідок формування Дніпра біля с. Розумівка у 1943 р. / Р. Додонов, Д. Кобалія // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2019. - № 2. - С. 112-119, DOI 10.28925/2524-0757.2019.2.14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Друга світова війна -- форсування Дніпра -- Запоріжжя -- дайвери -- Експедиція підводних археологічних робіт -- понтон
Анотація: У статті розповідається про хід однієї з найкривавіших сторінок Другої світової війни — форсу-вання Дніпра в 1943 р. Зокрема, йдеться про ділянку фронту біля с. Розумівка Запорізького району Запорізької області — південніше острова Хортиця. У радянській історіографії ця операція подається як еталон долання великих водних перепон, підготовку до неї вивчали після війни на Центральних стрілецько-тактичних офіцерських курсах «Постріл». Утім, сканування дна річки Дніпро дає змогу суттєво переглянути подібні уявлення. Сонари фіксують сліди численних плав-засобів радянських десантників — човнів, шаланд, понтонів, — один з яких було детально обсте-жено Експедицією підводних археологічних робіт (ЕПАР) в ході проєкту «Дніпровська переправа» (2012–1017). У статті висвітлено хід досліджень, знахідки, особливості конструкції понтона, плани його підйому та реконструкції
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Кобалія, Дмитро

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Даниленко, В.
Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень" [Електронний ресурс] / В. Даниленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 212-217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
постколоніалізм -- метрополія -- колонія -- самосвідомість -- соціальна маска -- альтер-еґо -- постмодернізм -- втрачене покоління -- пропаща сила -- сімдесятники -- вісімдесятники -- радянська система
Анотація: Актуальність статті полягає в дослідженні проблеми втраченого покоління в сучасній українськіи літературі, яка залишається недостатньо вивченою літературознавством. Предметом дослідження є постмодернии роман Ярослава Павлюка «Сад п’яних вишень», до розгляду якого застосовано методи постколоніальної теорії . При аналізі оприявнюється літературнии персонаж із роздвоєною свідомістю. Це тип людини, у якої традиціи - на украї нська самосвідомість поєднується з радянською. Головним результатом дослідження є виявлення специфіки національної ідентичності украї нської людини в Радянському Союзі, яка була прихованою і не виставлялася публічно, а радянська ідентичність ставала соціальною маскою, яку людина одягала, щоб відповідати загальноприи нятим соціальним стандартам. Новизна результатів дослідження допомагає розкрити соціальну маску, якою в Україні радянського періоду була російська мова, що нею змушені були користуватися на офіційному рівні. До драматичного конфлікту між головним персонажем роману, якии є альтер-еґо автора, і бібліотекаркою Орестою у творі додаються листи художника Бориса Жданюка та відомих режисерів Андрія Тарковського і Сергія Параджанова, чиї емоції и думки розкривають реальну картину відсутності індивідуальної і національної свободи в СРСР. На прикладах людеи мистецтва показано, як радянська система знищувала вільнодумство і травмувала творчих особистостеи . Роздвоєність митців в Україні радянської епохи часто призводила ї х до деградації . Цензура, контроль за інакомисленням, нав’язування соцреалізму в мистецтві, загроза арештів змушували письменників, художників, режисерів пристосовуватись до системи або ставати дисидентами. У романі зображено персонажів, які не сприймають офіціи ної ідеології , намагаючись зберегти свій приватний світ від утручання держави. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу творчості окремих письменників і поколінь, які стали пропащою силою і не використали сповна закладеного в них творчого потенціалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Шимчишин, М.
Реалії пострасової Америки в романі М. Томаса "Пропащий" [Електронний ресурс] / М. Шимчишин. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 51-56. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пострасова Америка -- роман «Пропащий» -- расова ідентичність -- расовий Інший -- інтертекстуальність
Анотація: Актуальність та новизна запропонованої статті полягає у використанні теоріи пострасовості для осмислення постмодерної суб’єктності. Мета статті – проаналізувати роман М. Томаса «Пропащии » крізь постідентичнісну герменевтику. Увагу акцентовано на расовіи ідентичності в реаліях сучасного американського суспільства. Предмет наукової праці становить расова ідентичність у контексті сучасної політики так званої «расової толерантності». В украї нському літературознавстві творчість М. Томаса мало вивчена, так само, як і теорії пострасовості. У статті використано методи прискіпливого читання, герменевтичнии та культорологічнии . Зроблено висновок, що роман Маи кла Томаса «Пропащии » належить до корпусу тих текстів, які розвінчують політичнии конструкт пострасової Америки. Роман по-новому акцентує змалювання расових відносин у США, питання класової стратифікації , доступу до освіти, загального блага і врешті кризу американської мрії . Крім того, підкреслено нове розуміння самості чорношкірих, а саме відхід від ідеї расового покликання чи визначної місії афро-американців у подоланні упослідження. Через модус резистентності головного персонажа до запропонованих и ому моделеи поведінки передано намагання оповідача знаи ти своє місце у світі и при цьому не наслідувати суспільні ролі, визначені ідеологією владної білої більшості. Форма внутрішнього монологу допомагає зосередитися на минулому оповідача, яке він постіи но переглядає. Автор описує приховані, а іноді и справді невидимі, але відчутні для расового Іншого, дискримінаціи ні практики. Прагнення головного персонажа самовиразитися і при цьому не відповідати тим сподіванням, які традиціи но покладалися на представників и ого раси становить основну проблематику роману. Бути собою в реаліях тоталітарних дискурсів не зовсім просто, хоча і можливо.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Федорук, O.
Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша "Чорна рада" [Електронний ресурс] / O. Федорук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 118-123. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
первіснии текст -- остаточнии текст -- творчии метод Пантелеи мона Куліша -- Віктор Петров
Анотація: Предметом дослідження є редакції та варіанти тексту роману Пантелеи мона Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Мета и ого — проаналізувати фрагмент первісної редакції (1846), якии не увіи шов до остаточного тексту (1857) і цікавии тим, що містить деякии матеріал для характеристики образу запорожця. Аналіз цього уривка в інтерпретаціи ніи і текстологічніи площинах дає змогу краще зрозуміти творчии метод Куліша як автора «Чорної ради». Методологію статті формує поєднання джерелознавчих і порівняльного методів, що сприяє вирішенню порушених текстологічних проблем. Зокрема, зіставлення різних редакціи виявляє ефект «замиленого ока» при читанні остаточного тексту: пропущене місце корелюється із ближнім контекстом, і при уважному читанні роману можна було б зауважити можливии пропуск, адже и ого наявність дещо порушує логіку викладу. У результаті дослідження виявлено, що росіи ськомовнии відповідник фрагмента міститься в журнальніи публікації «Киевские богомольцы в XVII столетии» (1846). Текст являє собою діалог між гетьманом Якимом Сомком, запорожцем Кирилом Туром, полковником-священником Іваном Шрамом і и ого товаришем Матвієм Череванем. Потверджено тезу В. Петрова про те, що письменник «будує свіи роман широкими концентричними замкненими мотивними колами», вживаючи методу спростувань і протиставлень. У текстологічному плані відсутність фрагмента в остаточніи редакції виявляє ефект «замиленого ока» при ї ї прочитанні. Репліка Череваня (тільки на Січі вміють «жить по-людськи») у відповідь на твердження Тура (що запорожці п’ють горілку великими коряками) і реакція Тура на Сомкові слова, на які він не зважає, в остаточному тексті є менш мотивовані, ніж у первісніи редакції . Також встановлено джерело Турового висловлювання, що на Січі козаки здобич розділяли на три частини, віддаючи ї ї на церкву, віи ськові потреби і прогулюючи. Автор вжив алюзію на думу про Саміи ла Кішку. Аналізовании фрагмент первісної редакції публікується вперше, що визначає новизну дослідження. Аналіз образу Кирила Тура в наведеному уривку є перспективним з огляду на маи бутнє комплексне дослідження теми, яке стане можливим після видання всіх чорнових текстів обох різномовних версіи роману в Повному зібранні творів Куліша
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Кавун, Л.
Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі [Електронний ресурс] / Л. Кавун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 1-7, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сучасна українська література -- тотожність -- пам’ять -- тяглість -- ідентичність -- роман
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю висвітлення питань памʼяті й тотожності в умовах глобалізації , деколонізації , загострення росіи сько-украї нської війни, активізації пошуків національної й індивідуальної ідентичності, зокрема засобами художнього слова. Об’єкт дослідження становлять художні тексти украї нської літератури початку ХХІ століття, які фіксують пам’ять, порушують проблеми тотожності и історичної тяглості. Епічнии вимір проблеми наи повніше репрезентують романи Тані Малярчук «Забуття», Софії Андрухович «Амадока», Марії Матіос «Букова земля». Предметом студії є індивідуальна та групова пам’ять і тотожність, свого часу штучно витіснена із національного наративу й зумисне перервана диктаторським радянсько-росій ським режимом. Мета дослідження — проаналізувати художню реконструкцію памʼяті і тотожності украї нців у вітчизняній літературі початку ХХІ століття, зʼясувати інструменталізацію памʼяттєвих смислів і ролі памʼятання/забування. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу простежуємо художню інтерпретацію пам’яті в контексті інтенсивного осмислення місця і ролі українців у розгортанні сюжету історії , повернення їм почуття індивідуальності, і просто неповторності, інтегральності і тяглості (тобто сталості). Роман «Забуття» Тані Малярчук оповідає про пам’ять та місце сучасної людини в постколоніальному украї нському просторі, про усвідомлення нею зв’язку і спадкоємності минулого, теперішнього і маи бутнього. Роман Софії Андрухович «Амадока» обертається навколо історії чотирьох поколінь різних епох і об’єднании темою розриву пам’яті, традиції , часу, простору. Вдалу спробу позитивного опрацювання пам’яті й тотожності на матеріалі історії Буковини XVIII–XXI ст. здіи снила Марія Матіос у романі «Букова земля». Окрім спільної мети — викриття радянської псевдопам’яті й (від)живлення питомої української тотожності, автори порушують проблеми регіональної специфіки суспільного сприйняття і розвінчування радянсько-російських міфів щодо СРСР. Перспективами дослідження теми пам’яті й тотожності є відтворення всієї палітри смислових ресурсів, зашифрованих в українській літературі. Це може стати способом звільнення з-під влади міфів російської імперії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Саєнко, В.
"Осіння" проза Бориса Нечерди: роман "Квадро" [Електронний ресурс] / В. Саєнко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 196-210. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
роман-попередження -- детектив -- модернізм -- постмодернізм -- герменевтичний аналіз
Анотація: Актуальність статті зумовлена гострою необхідністю дослідити роман-прозріння, роман-передбачення «Квадро» лауреата Шевченківської премії , шістдесятника Бориса Нечерди. Метою дослідження є аналіз пізньої прози письменника у контексті одеської літературної школи. Предметом дослідження є жанрові та стильові параметри творів, зокрема роману «Квадро», спостереження про які становлять новизну дослідження. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу доведено кількісну і якісну значущість прози митця на підставі комплексного дослідження роману «Квадро» як вершини творчості письменника. Проведене дослідження дає підстави визначати «Квадро» як філософськии постмодерниийроман, втілении у гостросюжетну форму. Роман має такі якості притчі, як апеляція до позачасового характеру вічних проблем, філософськии характер ї х обґрунтування, широке використання біблійного інтертексту, моральна настанова, афористичність мови, узагальненість та метафоричність естетичного мислення. Водночас твір містить характерні риси пригодницького, детективного жанру, хоч і не ґрунтується на детективніи фабулі. Синтетичнии характер жанру дозволяє автору залучати в текст ліричні мініатюри, есеї , памфлетні елементи. Ці жанрові особливості спонукають розглядати роман у контексті постмодерністської манери письма, яка у творчості Бориса Нечерди проявляється через інтертекстуальність, образи-архетипи, у поданні твору як своєрідного художнього коду, що потребує розшифрування через полісемію символів та синкретизм метафор і асоціацій . Перспективами дослідження є аналіз рецепції пізньої творчості Бориса Нечерди в сучасності. Своєю формулою «Замовте за мене золоте слово», увиразненою в «Останніи книзі» «осіннього» періоду, автор вказав на один зі шляхів вивчення його місця в українські культурі. Нечерді присвячено чимало творів, його образ відбито у полотнах художників, зокрема славнозвісного Юрія Коваленка, що був прототипом герої в його прози
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Плющик, О.
Роман Марини Гримич "Ти чуєш, Марго?." як художня репрезентація авторського наукового дискурсу [Електронний ресурс] / О. Плющик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автобіографізм -- біографія -- роман -- науковий досвід
Анотація: Автобіографізм як літературнии жанр почав увіходити в культурнии дискурс із середини ХХ століття. Й ого канони (форма, зміст тощо) донині не визначені, а гнучкість терміна дає широкі можливості для застосування індивідуальних підходів крізь призму власного досвіду автора. У контексті дослідження цього явища привертає увагу роман Марини Гримич «Ти чуєш, Марго?.» (2000), у якому простежується проєкція повсякденного досвіду авторки та отриманих нею наукових знань у художніи текст, що наразі є на часі (читацька зацікавленість біографіями знаних і видатних людеи ) і актуально для дослідження подібної репрезентації . Отже, мета розвідки — проаналізувавши факти з біографії Марини Гримич, дослідити один із перших ї ї романів у проєкції наукових знань і наукового досвіду в художніи текст, а предмет дослідження — художня репрезентація наукової біографії письменниці в тексті роману. У результаті дослідження зроблено висновок про гнучкість терміна «автобіографізм»: його застосування, індивідуальних підходів, власне бачення, досвіду життєвого та наукового тощо. Аналіз роману дає змогу говорити, що автобіографізм у ньому виявляється не у відтворенні подіи , які відбувалися в житті письменниці, а в послідовності здобутих наукових знань, що часто накладаються и на власнии життєвии досвід, відтак відображені в художньому тексті. Тому хоча роман «Ти чуєш, Марго?.» не постулюється як автобіографічнии , допускаємо наявність відповідних елементів у втіленні певних деталеи , які могли б свідчити про Гримич-науковицю в художніх текстах Гримич-письменниці. Новизна дослідження полягає в тому, що автобіографізм художнього тексту розглянуто крізь призму студіювання Мариною Гримич історії , антропології , етнології , етнографії , фольклору та народознавства, мандрів Украї ною і світом, навичок польових досліджень тощо. Художня репрезентація наукової біографії письменника дає можливість уповні дослідити біографію митця, яка без належного прочитання и дослідження не матиме цілісного вивчення, а отже, практичне значення розвідки полягає у використанні здобутих знань про письменницю для внесення даних у ї ї біографію та популяризації наукових знань через художніи текст
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Мейзерська, Т.
Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") [Електронний ресурс] / Т. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
війна -- свідомість -- горизонт -- протоімпресія -- спогад -- наратив -- феномен
Анотація: Актуальність і новизна запропонованої статті зумовлені потребою залучення в простір украї нського літературознавства тих методологіи , до яких воно в силу різних обставин звертається вкраи рідко і які, залишаючись на маргінесі наукових зацікавлень, приховують у собі потужні можливості, актуалізуючи практику нових підходів до вивчення поетики художніх творів, інтерпретації художніх текстів. Предметом дослідження в запропонованіи статті є рухливии смисловии горизонт свідомості головного персонажа роману С. Жадана «Інтернат», якии увиразнює потенціи ні можливості конструювання и ого ідентичності. Використовуючи методи феноменологічно-екзистенціи ного аналізу структур життєвого світу та змін горизонтів свідомості, які виробили Е. Гуссерль та А. Бергсон, авторка статті доводить, що 1) вони органічно відповідають специфіці художнього мислення письменника, налаштованого на дослідження проблематики пошуків персонажами сенсу власного буття, і що 2) ці пошуки стосовно експлікації внутрішнього світу і руху свідомості головного персонажа твору Паші здіи снюються в межах закріпленого наративом переміщень горизонту «протоімпресії », яка, за Гуссерлем, у кожному випадку є взаємодією трьох невід’ємних складників, явлених у переживанні «тепер», що обов’язковим чином вписуються в горизонт «колись» (ретенціональних — пов’язаних із минулим) і «потім» (протенціональних — пов’язаних із маи бутнім) модификаціи . У результаті дослідження зроблено висновки, що художніи наратив твору покликании фіксувати своєрідне згущення горизонтів свідомості и пам’яті героя, структура переживань якого постає в різних модусах: сприи няття / відкидання, уяви, сну, спогаду, різноманітних прии омів візуалізації тощо. Акцентовано на споріднених із кінонаративом прии омах передачі «зсувів» свідомості героя, процесуальності образу-переживання, де особливої ваги набувають глибока експансія пам’яті, формування суб’єктивних вражень: асоціативна насиченість деталеи , тяжіння до кінематографічної візуальності, змінна фокалізація, «ефект суб’єктивної камери», застосування техніки перемикання кадру тощо. Перспективи дослідження пов’язуються із подальшим залученням методології феноменологічно-екзистенціи ного аналізу та знань про застосування прии омів кінонарації щодо аналізу сюжетно-композиціи ної маи стерності письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Федоренко, О.
Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

10.

Літвінчук, Т.
Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка [Електронний ресурс] / Т. Літвінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 31-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
середньовічне місто -- державність -- степ -- християнство -- топографія -- історичний роман
Анотація: Вивчення дихотомії «місто — степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка є актуальним, оскільки дає змогу простежити авторське бачення функціонування міста в умовах становлення й розвитку української середньовічної державності. Місто є культурним простором, в якому акумульовані характер, минуле народу, його світогляд та традиції. Зосередженість українських прозаїків другої половини ХХ століття на цій темі зумовлена необхідністю осмислити художньо-естетичний потенціал міста, його зміни упродовж витворення власних ціннісних пріоритетів. Мета статті — зʼясування специфіки художнього втілення концептуальних ознак середньовічного міста, які в історичних романах прозаїків кристалізуються при встановленні зв’язків зі степом. Методологічною базою дослідження є класифікація О. Астафʼєва категорії «степ» в есеїстиці Є. Маланюка: степ-територія; степ-ворог, покарання; степ-ландшафт. У результаті дослідження зʼясовано, що топографія середньовічного міста в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко, П. Угляренка окреслюється за допомогою додаткових семантичних величин: міської брами, капища, печери й келії. Зосередженість на осмисленні степу як втіленні покарання стане передумовою осмислення середньовічного міста як своєрідного прихистку і водночас — модифікації його значення: втіленні незахищеності, небезпеки, виклику, останнього притулку. Вивчення принципів реалізації ландшафтних особливостей степу корелює із окресленням могутності, величі середньовічного міста та його значущості для державності Київської Русі. На основі цього виокремлено такі принципи комплексного змалювання образу: використання синестезії звуків на позначення шуму, візуальні, дотикові, запахові образи, звукообраз дзвону. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні парадигми середньовічного соціуму в проекції на міський простір, а також розширенні діапазону художніх текстів до початку ХХІ століття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

11.

Щока, О.
Жіночі образи як репрезентанти різних поглядів на фемінізм у романі Еліф Шафак "Три дочки Єви" [Електронний ресурс] / О. Щока. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 34-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фемінізм -- гендер -- релігія -- жіночі образи -- точка зору -- аксіологічна ідентичність
Анотація: У статті проаналізовано жіночі образи в романі турецької письменниці Еліф Шафак як репрезентанти різних поглядів на фемінізм. Авторка порушує питання емансипації жінки в аспекті мусульманської культури. Тому актуальність дослідження її прози полягає в можливості розширити гендерні студії, зокрема шляхом аналізу жіночих образів у романі «Три дочки Єви», який поки що не став об’єктом розгляду літературознавців. Туреччину висвітлено як країну контрастів: з одного боку, це сучасна держава, в якій окремо існують світське й релігійне життя; з іншого — у ній залишаються стереотипні уявлення про другорядність жінки в родині та суспільстві. Роман «Три дочки Єви» є своєрідною галереєю жіночих образів, які втілюють різні форми сприйняття фемінізу. Мета цієї розвідки — дослідити їх крізь призму аксіологічної ідентичності. Твір побудовано на двох сюжетних лініях, які чергуються між собою. Перша — це реальний час дії — 2016 рік. Тут відбувається світський раут, на який головна героїня Назпері Налбантоглу (Пері) приїхала разом із дочкою та чоловіком. Друга сюжетна лінія — це спогади Пері про своє життя від дитинства й до навчання в Оксфорді, коли вона шукала себе, намагаючись з’ясувати свої релігійні переконання тощо. Головна героїня репрезентує усвідомлену, але пасивну позицію щодо відстоювання жіночих прав. Сельма є прикладом відсутності переконань як таких. Мона гучно заявляє про свої феміністичні погляди, проте є скоріше теоретиком боротьби за права жінок. Ширін — практик фемінізму, оскільки втілює ці переконання в життя. У фіналі роману свободу від гендерних стереотипів знаходить Ширін. Погляди героїнь твору свідчать, що боротьба за права жінок має відбуватися передусім у повсякденному житті, тоді феміністичні переконання матимуть результат.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

12.

Кравченко, А.
Релігія у структурі ідентичності за романами Сергія Жадана [Електронний ресурс] / А. Кравченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 32-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідентичність -- релігія -- релігіи на ідентичність -- роман -- сучасна українська література
Анотація: Релігія є важливою складовою украї нського суспільства та культури, але наразі перебуваємо у ситуації переконструювання національної ідентичності, тому постає питання, яке місце заи ме у новому конструкті релігія. На формування релігії у структурі ідентичності, окрім медіи них осіб та ЗМІ, також впливає література, але ї ї вплив є складнішим та містить приховані інтенції , тому аналіз релігії у структурі ідентичностеи персонажів сучасного літературного твору є актуальним та малодослідженим питанням. З-поміж літературних текстів сучасних украї нських авторів особливою епатажністю, зокрема и образів релігіи ного спрямування, виділяються твори Сергія Жадана. На першии погляд здається, що у свої х текстах автор деконструює, руи нує та іронізує з усталених релігіи них образів та символів, демонструючи непотрібність релігії у сучасному суспільстві. Проте за зовнішньою епатажністю приховано спроби навести зразки конструювання ідентичності, у яких релігії відводиться певне місце. Метою статті є розглянути, яке представлення, динаміку розвитку, художні функції та роль має релігія у структурі ідентичності персонажів у романах Сергія Жадана 2004–2017 рр. («Депеш Мод», «Ворошиловград», «Інтернат»). Для аналізу було залучено методи класифікування та моделювання, соціопсихологічної та герменевтичної інтерпретації , зіставлення, деконструкції та прии оми постколоніальних студіи . У результаті дослідження було виявлено, що релігія має різну роль і ціннісне навантаження в кожному з романів. У «Депеш Мод» релігія представлена як «чуже» явище, яке є абстрактним та незрозумілим і не має реального втілення; наратор іронізує з носії в релігіи ної ідентичності, але при цьому цілком сери озно звертається до образу Ісуса. У «Ворошиловграді» релігія виступає як явище «свого» та відіграє ледь не наи важливішу роль у становленні групової ідентичності персонажа; до того ж тут маємо зразок релігії , де абстрактні ідеї узгоджено із матеріальним світом та цінностями. В «Інтернаті» акцент зроблено на становленні національної ідентичності, і тому до релігії автор звертається значно менше, демонструючи ї ї нездатність відповісти на питання «свіи – чужии » в аспекті національного ідентифікування. Також у цих трьох текстах представлено зразки деконстукції релігії : релігіи ні образи та символи представлено у ситуаціях реального життя, далекого від традиціи ного релігіи ного контексту Писання чи храму. Новизна статті полягає у поставленіи проблематиці, оскільки дослідженню релігії у структурі ідентичності художніх творів приділено мало уваги (на відміну від вивчення інтертекстуальних зв’язків літератури з Біблією). Практичне значення – в ідеї дослідження релігії у структурі ідентичності через залучення до аналізу пластів національно-етнічних, культурних, етичних, традиціи них та моральних питань
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

13.

Полтавцева, Н.
Феномен Андрея Платонова с позиции антропологии литературы (к 120 летию со дня рождения писателя) [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 138-148. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
антропологічнии поворот -- антропологія літератури -- символічне «перевизначення ситуації » -- уявне -- літературна фікціональність -- історичний досвід -- повсякдення
Анотація: Предметом дослідження цієї статті є феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури, що надає и ого творчості та ї ї проблематиці специфічного забарвлення. Проблему співвідношення утопії и ідеології розглянуто на прикладі платонівського трактування революції та ї ї «колективного суб’єкта» — народу. Ця проблематика розглянута у контексті радянського дискурсу становить новизну дослідження. Методологією и ого стала антропологія літератури, що дає змогу розібратись у відношеннях реального и уявного у всіх и ого версіях — уявного як продукту інноваціи ної здатності людини, символічного уявного як продукту творчої здатності в цілому, літературного уявного — літературної фікціональності («вимислу») як специфіки літератури в ролі особливої царини мистецтва зі свої м власним символічним кодом. У результаті дослідження розглянуто розвиток головних ідеи у творчості Андрєя Платонова, зокрема співвіднесення ідеології та утопії . У Платонова революція на початковіи свої и стадії розміщується у просторі утопії . Потім відбувається ї ї своєрідна експропріація ідеологією, для того, щоб у подальшому взаємному дискурсі незавершена подія переходила з рук в руки, продовжуючи формування ї ї суб’єктів і здіи снюючи акт постіи ного виживання і проживання. Відтак роман «Чевенгур» розглядається як спроба розповісти про взаємини між утопією та ідеологією, побачені очима «задіяного спостерігача». И ого головна думка втілюється у висновок: революціи на ідея, ставши ідеєю державною, знищує народну ідею, утопію революції . У пізніших творах Платонов відходить від руи нації «великого наративу» до тихого, скромного і тим не менш важливого життя звичаи ної людини, залишаючи межі ідеології . Утопічне починає розглядатися як утопічне досягнення людиною щастя через любов, дитинство та творчість. У статті також розглянуто проблему мови платонівської художньої прози, яка розуміється водночас як важлива частина сучасного и ому радянського дискурсу, але и наділена неповторною специфікою, пов’язаною з и ого уявленнями про роль і завдання літератури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

14.

Аністратенко, А.
Компаративна поетика сучасного політичного роману як субжанру альтернативної історії [Електронний ресурс] / А. Аністратенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 120-130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
метажанр альтернативна історія -- субжанр політичнии роман -- компаративна генологія -- компаративна поетика -- дискурс національної ідеї -- архетип національного героя
Анотація: Предметом дослідження є порівняльна генологія та поетика політичного роману метажанру альтернативної історії в украї нськіи та західноєвропеи ськіи літературі. Тому мета дослідження — розкрити базові особливості поетики політичного роману як субжанру альтернативноісторичної прози та імплікувати украї нськии роман метажанру альтернативної історії вказаного субжанру в дискурс сучасної західноєвропеи ської літератури засобами компаративного аналізу. Основними методами, що були застосовані в статті, є зіставнии та порівняльнии . Новизна роботи полягає у структурному компаративному аналізі зразків украї нської , німецької , британської , польської альтернативноісторичної прози задля визначення спільних та відмінних рис поетики творів цього генологічного різновиду, що досі не були здіи снені. У результаті дослідження з’ясовано, що романи німецької , британської , польської та украї нської альтернативної історії , написані в межах субжанру альтернативноісторичного політичного роману, мають відмінні риси в поетиці та структурно-композиціи ному вирішенні творів, в тои самии час, спостерігається ї хня спорідненість у жанровому та стильовому форматі, ідеи но-тематичному фокусі творів. Роман О. Меньшова «Третя терція», як і роман Я. Дукажа «Лід», написании в межах художніх прии омів пригодницького роману; обидва романи мають стилістичні маркери політичного роману та жанрово представляють роман — альтернативну історію. Відмінні риси цих двох творів чітко прослідковуються на мовному, символьному рівнях. Роман німецького письменника Т. Вермеса «Він знову тут» апелює хронотопно до «золотого віку Німеччини», в сенсі консолідації німецької нації , залишаючи осторонь етичне питання впливу теоріи і практик фашизму в Європі, а оповідання-повість О. Ірванця «Львівська брама» характеризується інтрачасовістю, хоча ідеи но-тематичнии фокус обох творів стосується пошуку та відродження національного героя як творця національної ідеї . Спираючись на одну з важливих характеристик альтернативної історії — множинність, — С. Фраи у романі «Як творити історію» зосереджується на переході від загального до конкретного, тобто від history до story. На прикладі життя однієї сім’ї С. Фраи демонструє способи та конкретні алгоритми творення великої історії . Подібно до С. Фрая, відповідає на питання про способи творення історії Ю. Щербак у романі «Хроніки міста Ярополя». Точка біфуркації в романі останнього не лише переводить реальнии історизм роману в поле альтернативної історії , але и змінює полярність генеральної емоціи ної картини твору з мінорного у мажорнии , дозволяє автору описати, проаналізувати и спрогнозувати національну украї нську історію на прикладі зрізу історико-політичного відтинку життя одного міста.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

15.

Дранніков, А.
Часові та просторові виміри дискурсу самотності в романі Крістофера Ішервуда "Самотній чоловік" [Електронний ресурс] / А. Дранніков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 22-29, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
час -- простір -- екзистенційна самотність -- циркадний роман -- роман одного дня
Анотація: У статті представлено аналіз особливостеи дискурсу самотності у його зв’язку із категоріями часу та простору в романі Крістофера Ішервуда «Самотніи чоловік» (A Single Man, 1964). Актуальність розвідки продиктована загальною тенденцією до перегляду канону модерністської літератури із фокусом на ї ї «малих» голосах. Наразі у вітчизняній англістиці та американістиці як самому роману, що став об’єктом дослідження, так і всьому доробку Ішервуда назагал приділено недостатньо уваги. Мета дослідження – визначити и охарактеризувати основні форми актуалізації у творі дискурсу самотності у вимірах часу та простору. Для досягнення мети було використано комплекснии методологічнии підхід, якии залучає герменевтичнии аналіз, техніку «close reading», аспекти жанрології (концепція циркадного роману Д. Гіґдона) та наратології (теорія паратексту Ж. Женетта). У результаті дослідження виявлено, що самотність у романі представлена як складне багатоаспектне явище, мотивоване чинниками різного походження. Аналіз паратекстуальних елементів уможливив інтерпретацію самотності як ключової категорії твору. При цьому екзистенціи нии вимір постає концептуальною домінантою, на основі якої вибудовується увесь дискурс самотності в тексті. Розглянуто форми реалізації самотності в категоріях часу та простору, зосібна, виокремлені ї х зовнішні та внутрішні варіації . Зовнішніи час охарактеризовано як історичне та соціально-культурне тло написання роману, пов’язане із консьюмеризацією та симулякризацією американського суспільства. На внутрішньому рівні визначено особливості темпоральної будови твору як варіанту циркадного роману: хронологічні рамки, зумовлені не лише часовим лімітом доби, але й концептуальною відмежованістю минулого та майбутнього; фокус нарації на теперішньому, почутті моменту; ефект рекурсивного повторення одного дня. Зовнішніи простір поділяється на локальний , репрезентований множиною дрібних локусів (дім, лікарня, спортзал тощо), та глобальний , втілений у протиставленні природного та урбаністичного. Внутрішня площина простору має виміри пам’яті, травми, звільнення, есхатологічний , які в різних комбінаціях актуалізують самотність у просторах зовнішніх
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

16.

Винник, Олександр Федорович .
Високошвидкісний комп’ютерний поляриметр на основі CMOS матриці / О. Ф. Винник, Т. Я. Грановська, Р. І. Кратенко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2023. - N 15. - С. 1-17, DOI 10.28925/2414-0325.2023.151 . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
комп’ютерний поляриметр -- CMOS -- SchoolKit -- ColorKit
Анотація: В умовах епідемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні особливо відчувається недостатня кількість комп’ютерного обладнання для проведення онлайн хімічного експерименту. Виникла гостра необхідність розробки навчального комп’ютерного обладнання для проведення лабораторного експерименту в умовах дистанційної освіти Запропоновано новий принцип роботи поляриметра, що ґрунтується на комп’ютерній обробці зображення що виникає при пропусканні оптично поляризованого світла послідовно через оптично активний розчин, прозору пластину із внутрішніми напруженнями та аналізатор. Розроблено високошвидкісний комп’ютерний поляриметр на основі CMOS матриці, виготовлено діючу модель та апробовано її. Пристрій відрізняється від інших тим, що використовує принципово новий спосіб обробки візуальних даних та не містить жодних механічних компонентів та поляризаційних модуляторів, простий у виготовленні, надійний. Програмне забезпечення поляриметра дозволяє накопичувати дані у вигляді таблиць та відображати у графічній формі у режимі реального часу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Грановська, Тетяна Яківна
Кратенко, Роман Іванович

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

17.

Винник, Олександр Федорович .
Soundcardscientifickit – засіб цифрової обробки та генерації сигналів звукової та ультразвукової частоти для навчально-дослідницької роботи = Means of digital processing and generation of sound and ultrasound frequency signals in teaching and research work / О. Ф. Винник, Т. Є. Комісова, Р. І. Кратенко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2022. - N 13. - С. 1-18, DOI 10.28925/2414-0325.2022.131 . - ISSN 2414-0325

Анотація: Проаналізовано найбільш розповсюджене безкоштовне та умовно безкоштовне програмне забезпечення для аналізу та генерації звукових сигналів, робота якого ґрунтується на використанні АЦП (аналогово-цифровий перетворювач) та ЦАП (цифро-аналоговий перетворювач) звукової карти комп’ютера.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Комісова, Тетяна Євгенівна
Komisova Tetiana
Кратенко, Роман Іванович
Kratenko Roman
Vinnik Alexander

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

18.

Динниченко, Т.
Жанровий аспект інтертекстури роману М. Варгаса Льйоси "Походеньки поганого дівчиська" [Електронний ресурс] / Т. Динниченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
інтертекстура -- інтержанрова структура -- інтертекстуальність -- лицарський роман -- пікарескний роман -- роман про диктатора -- жанрово-стилістичний оксюморон
Анотація: Розвідку присвячено дослідженню жанрового аспекту інтертекстури роману «Походеньки поганого дівчиська» (2006) перуанського письменника М. Варгаса Льйоси, лауреата Нобелівської премії 2010 року. Проаналізовано структуру твору і виокремлено основні жанрові моделі, застосовані в тексті: лицарський і пікарескний роман, «роман кар’єри» та «анти-кар’єри», роман про диктатора. Постмодерністська гра М. Варгаса Льйоси з антиномічними традиційними жанровими матрицями (що утворюють своєрідний жанрово-стилістичний оксюморон) підпорядкована репрезентації авторської ідеї, а саме —концепції Людини Перуанської
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

19.

Павлюк, Роман.
Особливості адаптування навчальних завдань з української мови для учнів середнього шкільного віку з порушенням мовлення [Електронний ресурс] / І. Даценко, Р. Павлюк. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2023. - № 4(43). - С. 200-217, DOI 10.28925/2312-5829.2023.414 . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
діти з порушенням мовлення -- українська мова -- учні -- середній шкільний вік
Анотація: Стаття присвячена проблемам адаптування навчальних матеріалів з української мови для дітей середнього шкільного віку з порушенням мовлення. Акцентовано увагу на важливості використання адаптованих матеріалів з української мови для дітей середнього шкільного віку з порушеннями мовлення, що уможливлює покращення навчальних досягнень дітей та розвитку їхньої мовленнєвої діяльності. Визначено важливість застосування технології диференційованого викладання, завдяки якій педагог отримує можливість враховувати відмінності між дітьми та забезпечувати оптимальний і результативний освітній процес.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Даценко, Ірина

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

20.

Горбатюк, Роман.
Формування здатності до особистісно-професійного саморозвитку в майбутніх здобувачів освіти [Електронний ресурс] / Р. Горбатюк, В. Кабак, Н. Волкова. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2023. - № 3(42). - С. 39-53, DOI 10.28925/2312-5829.2023.33 . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
особистісно-професійний саморозвиток -- здобувач освіти -- самоосвіта -- професійна підготовка -- процес формування особистості -- кореляційний аналіз -- професійне становлення
Анотація: У статті здійснено дослідження проблематики формування особистісно-професійного саморозвитку в майбутніх здобувачів вищої освіти. На основі теоретичного аналізу та систематизації наукових джерел визначено сутнісні характеристики понять «особистісно-професійний саморозвиток» та «самоосвіта», проаналізовано їх трактування вітчизняними та зарубіжними дослідниками.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Кабак, Віталій
Волкова, Наталія

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-62

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)