Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (120)

Каталог авторефератів та дисертацій (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=самопізнання<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 за 10

Катерина, Ч.
Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс] / Ч. Катерина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
записки -- жанр -- творчість -- митець -- психологізм -- автобіографічність -- наратив
Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Вірченко, Т.
Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня) [Електронний ресурс] / Т. Вірченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 119-124. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
література -- есе -- письменник -- літературний канон -- самосвідомість -- читач
Анотація: У статті досліджено проблему письменницької авторефлексії на прикладі саморецензування і самоосмислення Григорія Штоня. Тексти и ого рецензіи , інтерв’ю, есеї в потребують дослідницької уваги, щоб обрати доцільну оптику для наукового осмислення художнього спадку. Актуальність наукової студії двовекторна: в історичніи площині задля належної оцінки літературного процесу двотисячних років, у теоретичніи — задля поглиблення и увиразнення кореляціи них зв’язків між висловлюваннями письменників про літературу і художністю ї хніх творів. Саме тому увагу буде сфокусовано на двох збірках есеї в Г. Штоня, що становитиме об’єкт, а феномен металітератури — предмет дослідження. Синкретичність як стильову прикметну ознаку творчості Г. Штоня вже помітили літературознавці, проте пошук відповіді на проблемне питання «Як розуміння літератури позначилось на творчості автора?» ще не завершении . Для цього слід досягти дещо вужчої мети — осягнути розуміння письменником літератури, ї ї специфіки, художніх завдань тощо методами рецептивної естетики і герменевтики. У ході дослідження з’ясовано, що першорядним для митця було самопізнання, у якому письменник убачав можливість до осмислення контексту, без чого немислимо розглядати твір художньої літератури. У широкому контексті мислив Г. Штонь і місію літератури. На першии погляд, художня література є моделлю життя, але саме життя Г. Штонь мислив масштабно — земне / небесне, поосібне / усекосмічне. У всіх свої х міркуваннях автор прагнув спонукати читача розширити межі мислення, тому и працював над власним самовдосконаленням як митця, на поради щодо якого натрапляємо в текстах. Новизна студії полягає в тому, що вперше критично проаналізована есеї стика Г. Штоня у вимірах металітератури. Есеї письменника виконують функцію медіатора між світоглядними засадами автора і и ого творчістю. Г. Штонь обрав жанр сповідального есе, тож засадничими принципами стають рефлексіи ність, самосвідомість, самоусвідомлення. У перспективі доречно дослідити літературні портрети, завдяки оцінці яких увиразняться критерії формування літературного канону за Г. Штонем.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Rosinska, O.
Models of stereotypizaton of national characteristics, gender roles and behavioral scenarios in series (on the example of the Polish series "The girls from Lviv" and "The londoners") [Електронний ресурс] = Моделі стереотипізації національних особливостей, гендерних ролей і поведінкових сценаріїв у серіалах (на прикладі польських серіалів «Наші пані у Варшаві» та «Лондонці») / O. Rosinska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 146-155. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
стереотип -- гендер -- серіальний контент -- архетип -- наратив
Анотація: Об’єктом дослідження є серіал як площина породження та демонстрації стереотипів, особливо якщо йдеться про серіальнии продукт, знятий для вітчизняного глядача, а не з розрахунку на широке коло глядачів з інших краї н. Автори при творенні такого продукту передусім орієнтуються на запити споживачів, тобто намагаються вмонтуватися в ту картину світу, яку ці споживачі мають. Власне, стереотипи є основою такої картини світу, причому дослідження доводить, що стереотипи національні й гендерні в цьому сенсі є наи більш показовими, оскільки пов’язані з глибинними уявленнями індивіда про цінності. Таким чином, формується замкнена структура впливу, за якої споживач нав’язує авторам своє бачення, відбиток якого отримує потім у вигляді серіального продукту, якии , своєю чергою, впливає на нього и укріплює чи розширює и ого систему світоглядних стереотипів. Проблема бачення себе та інших народів, бачення себе через інших — це досить цікава площина пізнання і самопізнання, а актуальність дослідження цієї площини тим більше посилюється в періоди масових міграціи , що змушує нації до тісніших взаємозв’язків. І обидва досліджувані серіали — відображення таких процесів. Мета дослідження: проаналізувати особливості національних польських та украї нських образів жінок-мігранток і чоловіків-мігрантів у серіалах «Лондонці» (Польща, 2008) та «Наші пані у Варшаві» (2015), визначити простимульовані культурними и історичними особливостями стереотипи при формуванні цих образів як таких, що демонструють стіи кість національних стереотипів, в основі яких лежать стереотипи гендерні. Дослідження проводиться методом контент-аналізу за певними проблемними напрямами. Результати дослідження доводять, що у свої и основі національні і гендерні стереотипні ролі не є виявом нетолерантності одного народу до іншого, натомість є продуктом опанування буденною свідомістю безпосереднього и інформаціи ного досвіду з усього комплексу джерел. Серіальнии контент, з одного боку, сформовании на основі таких ключових для буденної свідомості стереотипів, а з іншого боку, він є основою для закріплення або поширення цих стереотипів. У двох проаналізованих серіалах чітко простежується сценаріи важкого підкорення чужої краї ни и культури, при цьому для украї нців — у жіночих сценаріях, для поляків — у жіночих і чоловічих. Чоловік в обох серіалах реалізує активні соціальні ролі, є успішним фахівцем, оборонцем, рятівником, гарантом щастя, причому в обох серіалах ідеться про чоловіка-поляка. Жінки послідовно реалізують традиціи ні ролі Попелюшки, матері, охоронниці дому, дружини, помічниці, хоча в серіалі «Лондонці» також є приклади успішних жіночих кар’єр.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Олена Росінська

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Главацька, Юлія.
Лінгвістичні аспекти вивчення ідентичності особистості: теоретичний аспект [Електронний ресурс] / Ю. Главацька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 213-219, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографічна проза -- ідентичність -- самоідентифікація -- мотив самопізнання -- мотив створення іміджу -- мотив творчого самовираження -- мотив ідеологічного впливу на адресата
Анотація: Предметом статті є лінгвістичні аспекти особистісної самоідентифікації в літературній біографії . Мета дослідження —окреслення лінгвістичних аспектів вивчення ідентичності особистості. Проблема ідентичності закономірно потрапляє до фокусу сучасних лінгвістичних досліджень, оскільки відповідає пріоритетам антропоцентричного підходу до мови. Тому актуальність дослідження зумовлена потребою з’ясування теоретичних підвалин, які зорієнтовані на опис лінгвістичних аспектів актуалізації ідентичності особистості в тексті літературної біографії . У роботі використано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення), контекстуально-інтерпретаційний метод і дискурсаналіз. Новизна розвідки зумовлена об’єктом вивчення та ракурсом аналізу в теоретичніи площині, що створює сприятливии ґрунт для подальшого вивчення властивостей особистісної самоідентифікації та мовних засобів вираження самопрезентації . У результаті дослідження встановлено, що питання вивчення ідентичності особистості Стіва Джобса корелює з низкою філософських понять (самопізнання, самореалізації , самоідентифікації , самооцінки), головним засобом реалізації яких на вербальному рівні постає мовна стратегія самопрезентації . Вихідним рівнем при типологізації мовної особистості Стіва Джобса є мотиваційно-прагматичний , основні одиниці якого —мотив, мовна стратегія й тактика. Важливим для В. Ай зексона, біографа Стіва Джобса, постає опис його самоідентифікації , безпосередньо пов’язании із реалізацією мотивів самопізнання, створення іміджу, творчого самовираження. В основі реалізації мотиву самопізнання лежить автокомунікація; цей мотив не пов’язании із комунікативними стратегіями й актуалізується через такі форми самопізнання, як спогади, самоспостереження, самоаналіз, самооцінка. Мотив створення іміджу реалізується через мовну стратегію самопрезентації , а створення образу Стіва Джобса втілюється через низку тактик (самовихваляння, апелювання до авторитетів, виправдувального самозахисту, критики, позиціонування себе як прикладу для наслідування тощо). Мотив творчого самовираження має мішании характер, оскільки й ого реалізація передбачає як зовнішнього (модельного) адресата, такі автоадресованість. Перспективним видається аналіз особливостеи мовної реалізації процесу самоідентифікації та самопрезентації Стіва Джобса в літературній біографії Steve Jobs: Biography
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Главацька, Юлія.
Особливості особистісної самоідентифікації: біограма «ДИТИНСТВО» На матеріалі літературної біографії В. Айзексона «Steve Jobs: А Biography» [Електронний ресурс] / Ю. Главацька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 281-287, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературна біографія -- Стів Джобс -- самоідентифікація -- біограма -- тезаурусний (тематичний) спосіб викладу
Анотація: Предметом статті постає особистісна самоідентифікація Стіва Джобса в дитинстві. Лексичні одиниці (слова, словосполучення) — це ті дескриптори тексту літературної біографії, які описують основний смисл біограми «ДИТИНСТВО». А їхні семантичні зв’язки віддзеркалюють особливості особистісної самоідентифікації Стіва Джобса в дитячому віці. Мета дослідження — проаналізувати спогади Стіва Джобса на прикладі біограми «ДИТИНСТВО» задля того, щоб з’ясувати, яким чином цей етап життя вплинув на формування особистісної самоідентифікації цієї видатної фігури. Кожна біограма — це певна модель подій, і в цій статті вона представлена трьома структурними елементами: «Всиновлення», «Силіконова долина» та «Навчання в школі». Питання ідентичності (самоідентичності) логічно привертає увагу сучасних науковців відповідно до сьогочасних тенденцій антропоцентричного підходу до мови. Тому актуальність дослідження спричинена потребою виявлення лексичних дескрипторів біограми «ДИТИНСТВО», які спрямовані на реалізацію мотиву самопізнання С. Джобса. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення), контекстуально-інтерпретаційний метод і дискурс-аналіз. Новизна розвідки зумовлена об’єктом вивчення та ракурсом аналізу, що створює сприятливий ґрунт для подальшого окреслення психологічного образу Стіва Джобса, з одного боку, і його мовленнєвої поведінки, з іншого. У результаті дослідження встановлено, що в тексті літературної біографії «Steve Jobs: A Biography» домінування особистих спогадів, як правило, поєднується з хронологічною послідовністю, а міркування та повчання пов’язане з тезаурусним (тематичним) способом викладу. Кожна біограма як певний відрізок на прямій життєвого шляху показує, як відбувається становлення особистості та формування її уявлень про себе як самототожну, цілісну й унікальну особистість. Крізь біограму «ДИТИНСТВО» нам вдалося виокремити конкретні лексичні дескриптори, синтез яких окреслює всі характеристики Стіва Джобса — дитини як особистості, що починає розвиватися: Незалежність, ізольованість (унікальність) І креативність як перспективне бачення розвитку власного продукту. Перспективним видається детальне вивчення інших біограм, таких як «КАР’ЄРА», «ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ», «ПОШУК ВЛАСНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ» тощо. Їхнє дослідження (окреме чи в сукупності) посприяє окресленню психологічного образу Стіва Джобса в тексті літературної біографії «Steve Jobs: А Biography».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Романенко, Олена.
Художньо-естетичні особливості образу провінції в сучасній українській літературі [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 1-8, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська література -- проза -- роман -- топос -- провінція -- геопоетика -- структуралізм
Анотація: Це дослідження присвячене аналізу особливостей змалювання топосу Провінції в сучасній українській прозі та проблемам розвитку ідей геопоетики в українському літературознавстві. Предметом дослідження є поетикально-стильові параметри топосу Провінції в сучасній українській прозі. Інтелектуальною підтримкою цієї статі стали ідеї структуралізму та геопоетики, які належать Ельжбєті Рибіцькій. Мета — системний аналіз поетикально-стильових параметрів топосу Провінції в романах Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д». Для цього дослідження було обрано поєднання методів структурно-типологічного аналізу та концептуального аналізу в контексті ідей геопоетики. Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому описано три моделі осмислення топосу Провінції в сучасній українській літературі, запропоновано й аргументовано естетичну парадигму моделювання світу і людини в прозових творах сучасних українських письменників у контексті ідей структуралізму та геопоетики. Результати дослідження презентують три моделі топосу Провінції. У межах першої моделі Провінція описується як географічний простір, у якому виявляються опозиції Центру / Провінції. Друга модель заснована на ідеї міфу як сакрального простору, у ній протиставляються агресивний Центр та аркадійська і гармонійна Провінція. Третя модель ґрунтується на постколоніальних ідеях суперечності між колонізованими культурами і регіонами, описі діалогу із колоніальним минулим, а також образів Своїх / Чужих. Такі теоретичні ідеї цієї статті дали можливість проаналізувати романи Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д» та описати особливості змалювання топосу Провінції у творчості сучасних українських письменників. Так, у романах Галини Пагутяк відтворено топос Провінції як містичного простору, із символічними амбівалентними образами, місця, у якому персонаж отримує нагоду самопізнання та переосмислення етичних поглядів. Натомість роман Сергія Жадана презентує топос Провінції як деформований радянським минулим простір, своєрідну семантичну пустку, занедбану й ворожу до персонажа. У романі Артема Чеха втілено модель топосу Провінції як екзистенційної пастки, з якої персонаж прагне втекти і в якій одночасно почувається і Своїм, і Чужим. Результати дослідження засвідчують продуктивність ідей геопоетики для сучасного українського літературознавства і перспективність дослідження топосу Провінції, зокрема й поетологічних особливостей географічних образів у художніх творах загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Чайковська, Ганна.
Застосування педагогіки емпауерменту у підготовці майбутніх учителів початкової школи на засадах сталого розвитку [Електронний ресурс] = Application of Empowerment Pedagogy in Training of Future Primary School Teachers on the Basis of Sustainable Development / Ганна Чайковська. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2023. - № 1. - С. 184-199, DOI 10.28925/2312-5829.2023.111 . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
емпауермент педагогіка -- емпауермент діяльність -- самопізнання -- самовдосконалення -- заклад вищої освіти
Анотація: Досліджено проблему педагогіки емпауерменту в психолого-педагогічному аспекті та вимірі вищої педагогічної освіти. Виявлено різноманітні підходи до трактування дефініції означеного поняття. Закцентовано увагу на педагогіці емпаурменту як ресурсі для самопізнання та самовиховання майбутніх учителів початкової школи через діяльність в інтересах сталого розвитку.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Новик, І.
"Self-book" особистісно-професійного зростання майбутнього педагога [Електронний ресурс] / І. Новик. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 3. - С. 220-234, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
особистісно-професійне зростання -- професійна діяльність -- саморозвиток -- самопізнання
Анотація: У статті обґрунтовано теоретико-практичні аспекти застосування «Selfbook» особистісно-професійного зростання майбутнього педагога. У науковій розвідці розкрито сутність і зміст поняття «Self-book», яке подаємо як індивідуальний щоденник (книга, блокнот або планер) студента, у якому він фіксує власні здобутки в особистісно-професійному зростанні, визначає траєкторію самопізнання, саморозвитку й самовдосконалення, а також відстежує динаміку освітніх результатів за допомогою пропонованих діагностичних методик. Охарактеризовано змістово-методичне забезпечення «Self-book», що дозволяє відстежувати динаміку освітніх результатів і особистісно-професійного розвитку студентів упродовж усього періоду навчання в закладі вищої освіти. Доведено, що особистісно-професійний розвиток це складний багатогранний процес, який спрямований на формування у майбутніх педагогів не тільки загальних і професійних компетентностей, а й передбачає розвиток їхніх особистісних сенсів. Визначено основні компоненти особистісно-професійного розвитку майбутніх фахівців у галузі освіти, а саме: особистісний (ціннісно-особистісні та професійні установки; самопізнання й саморозвиток; професійне вивищення; здатність та готовність реагувати на виклики часу; вироблення власної траєкторії професійного й особистісного зростання); навички ХХІ ст. (критичне мислення та здатність вирішувати проблеми; комунікативні навички та навички співробітництва; цифрові навички), пошуково-дослідницький (уміння виокремлювати проблему дослідження; працювати в команді; проєктувати етапи виконання дослідження; здійснювати добір необхідних засобів для вирішення дослідницького завдання; здійснювати пошук, відбір необхідних джерел, працювати з різними видами каталогів бібліотек, описами справ, що знаходяться у фондах архівів; аналізувати, систематизувати, узагальнювати отриману інформацію; виробляти нові знання задля їх використання у власній професійній діяльності; створювати і презентувати власні освітні продукти), рефлексійний (уявлення про себе, особистісні якості та результати власної діяльності; здійснення самоаналізу, самопізнання, самодіагностики, самооцінки, саморозвитку, самовдосконалення; здатність виявляти помилки й усувати недоліки власної професійної діяльності). Розкрито переваги та недоліки використання «Self-book» у особистісно-професійному вивищенні майбутнього педагога.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Січкар, А.
Педагогічна практика як мотиватор професійного самовдосконалення студентів [Електронний ресурс] / А. Січкар, В. Дем'яненко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 4. - С. 214-230, DOI 10.28925/2312-5829.2020.4.14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
мотивація -- мотиви -- педагогічна практика -- навчальна практика -- професійне самовдосконалення
Анотація: Стаття присвячена проблемі формування мотивації до професійного самовдосконалення студентів спеціальності «Дошкільна освіта» в ході педагогічної практики. За результатами дослідження охарактеризовано різні підходи до проблеми розвитку процесів самовдосконалення, саморозвитку, саморефлексії у наукових працях сучасних українських та зарубіжних вчених. З’ясовано, що професійне самовдосконалення як внутрішній процес якісних самозмін, можливий, насамперед, за умови усвідомлення педагогом потреби у самовдосконаленні, формування внутрішньої мотивації у саморозвитку та цілеспрямованої й організованої діяльності, направленої на пошук можливостей максимальної професійної самореалізації. Розкрито сутність й види мотивів (педагогічні, особистісні, соціальні), що спонукають студентів до професійного самовдосконалення; аргументовано необхідність формування у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти внутрішньої мотивації до професійного зростання. Обґрунтовано вплив педагогічної практики (обов’язкової складової освітнього процесу закладу вищої освіти) на формування професійного самовдосконалення; висвітлено завдання, зміст навчальної (психолого-педагогічної) практики студентів першого курсу спеціальності «Дошкільна освіта», як першооснови професійного самовизначення, особливості підготовки студентів до неї (майстер-класи, самодіагностика, індивідуальні консультації з вирішення різних завдань практики) на базі Центру самопізнання та саморозвитку, який функціонує в Педагогічному інституті Київського університету імені Бориса Грінченка. Здійснено аналіз результатів емпіричного дослідження щодо актуальності потреби студентів у професійному самовдосконаленні, визначено мотиви професійного самовдосконалення та проаналізовано динаміку змін мотивів, що спонукають студентів першого, другого та третього курсів до професійного зростання. Окреслено умови, що сприяють формуванню внутрішньої мотивації до професійного самовдосконалення майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти впродовж різних видів педагогічної практики; акцентовано увагу на включення до змісту практик завдань із формування рефлексії та впровадження ІКТ (електронне портфоліо «Особистісно професійне зростання студента»).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Дем'яненко, В.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Кондратець, І.
Психолого-педагогічний супровід майбутніх вихователів з розвитку мовлення дітей раннього віку [Електронний ресурс] / І. Кондратець, М. Науменко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2022. - № 3/4. - С. 47-56, DOI 10.28925/2312-5829.2022.3411. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
психолого-педагогічний супровід -- вища освіта -- майбутні фахівці -- вихователі закладів дошкільної освіти -- ранній вік -- розвиток мовлення
Анотація: У статті визначено сутність поняття «психолого-педагогічний супровід» як комплексної системи заходів з організації оптимальних умов і партнерської підтримки з боку викладачів, що реалізують можливості для самопізнання, розкриття творчого потенціалу, здібностей, нахилів, інтересів і мотивів, формування почуття самоцінності й прагнення до самореалізації через активне застосування досягнень науки для кожного здобувача вищої освіти. Проаналізовано основні акценти науковців щодо взаємодії з дітьми раннього віку в площині розвитку мовлення, які мають враховуватися практиками: існування двох паралельних сфер мовленнєвого спілкування: спілкування з дорослими і спілкування з дітьми; ефект наслідування мовлення дорослого; розглядання мовлення як супроводжувальної діяльності, без якої не може відбуватися повноцінно жодна інша дитяча діяльність. Висвітлено низку підходів, які забезпечують ефективність психолого-педагогічного супроводу майбутніх вихователів планування та організації форм взаємодії з дітьми раннього віку: рефлексійний, аксіологічний, компетентнісний. Окреслено алгоритм здійснення психолого-педагогічного супроводу майбутніх вихователів: визначення рівня уявлень та обізнаності про психологічні характеристики дітей раннього віку; поінформованість про закономірності розвитку мовлення дітей раннього віку; розуміння диференційного відбору ефективних форм взаємодії з дітьми, надання переваги сучасним методам і прийомам; моделювання форм партнерської взаємодії з батьками вихованців; апробування кейсу різних форм взаємодії під час виробничої практики в групах раннього віку; презентація позитивного досвіду в різних освітніх колах. Проаналізовано особливості сучасних форм взаємодії з дітьми, акцентовано увагу на опосередковані й безпосередні форми взаємодії з розвитку мовлення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Науменко, М.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)