Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (256)

Каталог авторефератів та дисертацій (7)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=символ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-13

Шифр: С325934233/2020/26/4
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2020р. т.26 № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Федорук, O. Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша "Чорна рада" / O. Федорук. - С.118-123. - Бібліогр. в кінці ст.
Бойко, Н. Іронічність як відчуття дійсності (на прикладі малої прози О. Кониського) / Н. Бойко. - С.124-130. - Бібліогр. в кінці ст.
Руснак, І. Поетика фейлетону "Подєбрадський чичероне" Миколи Чирського / І. Руснак. - С.131-137. - Бібліогр. в кінці ст.
Колошук, Н. Тріада Віра — Надія — Любов як символ у ліриці шістдесятників Б. Окуджави та Є. Сверстюка / Н. Колошук. - С.138-144. - Бібліогр. в кінці ст.
Semenist, I. "Misty Poetry" as a reflection of the nature of Chinese literature of the "New Period" (second half of the 20th century) / I. Semenist. - С.145-150. - Бібліогр. в кінці ст.
Katerynych, P. Educational journalism in Ukraine: Current status and development prospects / P. Katerynych. - С.151-158. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьків, М. Особливості журналістських публікацій В’ячеслава Медведя — колумніста / М. Васьків. - С.159-171. - Бібліогр. в кінці ст.
Гольцева, М. Експресивний МА-подяка у дипломатичному дискурсі Ради Безпеки ООН / М. Гольцева. - С.172-176. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2015/3
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2015р. № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Бітківська, Г. Комунікативні стратегії сучасного літературного журналу: інтермедіальний аспект / Г. Бітківська
Віннікова, Н. Біполярна природа літературної пародії / Н. Віннікова
Луцюк, М. Еволюція близнюкового міфу у давньосхідній традиції / М. Луцюк
Погребняк, І. Епістолярій як артефакт духовності / І. Погребняк
Борисюк, І. Самоідентифікація через іншого: збірка "Осоте!" Мирослава Лаюка як екологічна містерія / І. Борисюк
Вишницька, Ю. Мегаміфосценарії початку й кінця в художній картині світу Марії Матіос / Ю. Вишницька
Дмитрук, Л. Останній сплеск у творчості Олексія Кундзіча / Л. Дмитрук
Żmudzka-Brodnicka, M. Racjonalnie o smierci. Zmagania Julii Hartwig z tajemnica przemijania / M. Żmudzka-Brodnicka
Ожарівська, С. Архетип і символ у поезії Віри Вовк / С. Ожарівська
Поліщук, Я. Реорієнтація в сучасній українській літературі / Я. Поліщук
Pukhonska, O. "Niewolnicy nie rodza wolnych dzieci": proba samoidentyfikacji jednostki w Terenowych badaniach z ukrainskiego seksu Oksany Zabuzko / O. Pukhonska
Землякова, Т. Функції та смисли нових інформаційних взаємин: абсолют чи шизофренічне роздвоєння? / Т. Землякова
Москальчук, А. Концепт "дорога" у структурі художньої картини світу В. Шевчука: традиційні та індивідуально-авторські складники / А. Москальчук
Сінченко, К. Стівен Ґрінблатт. Культура / К. Сінченко
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Гальчук, О.
Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 128-135. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
топос танцю -- Ерос -- Танатос -- ремінісценція -- модернізм -- інтерпретація ідентичність -- символ
Анотація: Предметом дослідження є топос танцю в літературі порубіжжя. У статті розглянуті витоки його прочитання крізь призму Еросу і Танатосу, проаналізовані твори з «танцювальною» образністю та з’ясована ї ї роль у поетиці текстів. Ці завдання зумовлені метою окреслити авторські моделі, оприявлені в «танці Саломеї » і «танці смерті». Застосовано компаративнии , міфологічно-архетипнии , історико-культурний методи дослідження для розгляду специфіки інтерпретації танцю в естетичних координатах модернізму та контексті проблематики національних літератур. Інтерес до цих аспектів побутування архетипних топосів і потреба означити авторські репрезентації як варіанти національної визначають актуальність студії . У результаті дослідження виявлено, що ремінісценції танцю Саломеї і танцю смерті зумовлені сприйняттям порубіжжя «чумною добою»; естетичним осмисленням танцю як персоніфікації феномену смерті; зацікавленням тілесністю як соціокультурним концептом і ї ї чуттєвим пізнанням; відродженням мистецтва танцю; інтересом до теми Сходу; популярністю еротичних мотивів і персонажа «жінка-дитина»; актуальністю архетипних «кодів» для тріади «життя — смерть — творчість». Як витоки модерністської інтерпретації танцю на перетині Танатосу і Еросу проаналізовано поезію Ш. Бодлера. Для и ого танцювальної образності характерні ї ї іронічне осмислення крізь призму екзистенціи них категоріи і тлумачення в контексті есхатологічної и естетикологічної проблематики. Розвиток бодлерівської традиції оприявлено в зразках «нової драми»: у Лесі Украї нки ремінісценціями танцю Саломеї є танець як втілення тілесної свободи («Лісова пісня») і танець як знак упокорення та вибір «смерті» духу («Оргія»). У «Ляльковому домі» Г. Ібсена тарантела — це і образ святкової атмосфери, і знак сфальшованих ціннісних орієнтирів персонажів. Танець віщує катастрофу «лялькового» дому Нори і водночас відкриває перспективи для пошуку власної самості. Danse makabre у М. Коцюбинського (танець Івана із Чугаи стром у «Тінях забутих предків») і Т. Манна (танець у химерному сні Ашенбаха в «Смерті у Венеції ») пов’язании з інфернальним; символізує усвідомлення героями нової «реальності» і перехід на іншии рівень світосприи няття; концентрує танатологічне и еротичне та визначає складні взаємини духу і тіла як проблематику творів. Проте в М. Коцюбинського це танець-двобіи , щоб захистити кохану, а в Т. Манна — символ загибелі душі Ашенбаха и визнання ним «чужого бога». Для обох персонажів танець є попередженням про близьку фізичну смерть. Але для Ашенбаха це и останніи акт умирання як митця, натомість для Івана — возз’єднання з коханою для набуття власної цілісності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Колошук, Н.
Тріада Віра — Надія — Любов як символ у ліриці шістдесятників Б. Окуджави та Є. Сверстюка [Електронний ресурс] / Н. Колошук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 138-144. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тріада Віра — Надія — Любов -- лірика -- шістдесятники -- дисидентство -- поетичні символи
Анотація: Предметом дослідження стали два вірші поетів-шістдесятників — «Три сестри» Б. Окуджави та «Віра — Надія — Любов» Є. Сверстюка. Ї х об’єднує символічнии образтріада християнських великомучениць. Метою статті є з’ясування відмінностеи у розвитку національних культур колишнього СРСР, які зумовлюють подальші розходження в сучасніи ментальності громадян краї н, що зрештою розділилися. Для досягнення цієї мети було застосовано метод порівняльно-герменевтичного тлумачення текстів. Постановка проблеми. Персоніфіковані образи Віри, Надії , Любові у вірші Б. Окуджави «Три сестри» постають перед ліричним героєм як первні и ого особистісного існування, вірність яким виправдовує поета, що почувається боржником перед життям і сучасниками. Натомість вірш Є. Сверстюка «Віра — Надія — Любов» розкриває глибокии суспільно-історичнии підтекст у світлі мемуарних свідчень про трагічні долі украї нських дисидентівшістдесятників. Мотив неминучості трагічного вибору на хресному шляху домінує в и ого образно-смисловіи структурі. У результаті дослідження з’ясовано, що порівняно з піснею Б. Окуджави в Є. Сверстюка відчутнішими є символічнии план притчі та зв’язок із релігіи ною традицією. Ліричнии голос украї нського дисидента зіткании із відголосів не буденного для радянської Украї ни культурного тексту — з агіографії , із переслідуваного и підпільного церковного життя, із повстанської лірики часів Другої світової віи ни, із забороненої публіцистики борців за національне відродження. Украї нські дисиденти бачили свою місію інакше, ніж ї хні сучасники в Росії , звідси и глибокии сакральнии смисл образів тріади великомучениць, і молитовнии настріи , і трагічнии пафос віршів Сверстюка, присвячених братам-дисидентам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Гальчук, О.
Особливості анімалістичних кодів прози Едгара Аллана По [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 131-139. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня анімалістика -- новела -- романтизм -- психолого-аналітична і метафорична версії інтерпретації -- анімалістичний код
Анотація: У ціи статті проаналізовані новели Едгара А. По «Чорнии кіт», «Жабеня», «Чотири звірі ув одному. Гомо-Камелеопард» і «Лось (Ранок на Віссахіконі») з метою визначення ї хніх анімалістичних кодів — художніх образів і мотивів, пов’язаних із життям тварин, взаєминами людеи і тварин, «тваринної » символіки тощо. Застосувавши історико-літературнии , психоаналітичний і компаративний методи дослідження, ці новели визначено варіантами авторського моделювання анімалістичного тексту. Предметом дослідження є специфіка інтерпретації Едгаром А. По образів і мотивів, які напряму чи опосередковано пов’язані з художньою анімалістикою. Новизну дослідження зумовлюють уперше вирішені в и ого перебігу такі завдання: розглянуто кореляцію анімалістичних кодів з ідеи ним пафосом новел; визначено характерні риси авторських моделеи художньої анімалістики і арсенал ї хньої поетики; зіставлено психолого-аналітичну і метафоричну версії тлумачення Едгаром А. По анімалістичних кодів у контексті и ого ідіостилю. У результаті дослідження з’ясовано, що звернення письменника до тваринної теми в найширшому розумінні є результатом осмислення актуальних природничих і філософських ідеи , які резонують у його прозі оприявленням різних анімалістичних кодів. Виокремлено два типи новел авторського анімалістичного тексту. У першому, психоаналітичному, реалістично-конкретнии образ тварини сприи мається крізь призму свідомості оповідача і традиції и ого містичної інтерпретації , перетворюючись у результаті на образ-символ («Чорнии кіт», «Лось (Ранок на Віссахіконі»). У другому, філософсько-метафоричному, попри відсутність тваринного образу в притчоподібному тексті акцентовано на проблематиці «людинозвір» («Жабеня», «Чотири звірі ув одному. Гомо-Камелеопард»). Спільною для обох типів є символізація анімалістичних кодів. Узагальнено важливість ролі анімалістичних кодів у моделюванні Едгаром А. По психологічного портрета сучасника і в жанротворенні дифузних різновидів психоаналітичної новели
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Вишницька, Ю.
Міфосценарій віднаходження раю як одна з реалізацій космогонічних міфів (на матеріалі роману Володимира Дрозда "Листя землі") [Електронний ресурс] / Ю. Вишницька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
міфологема -- міфологічний сценарій -- міфологічна модель -- символ -- медіатор -- передвісник -- хронотоп -- мотив -- сакральний
Анотація: У статті проаналізовано індивідуально-авторські варіанти міфосценарію початку ВолодимираДрозда. Семіотична модель даного міфологічного сценарію є домінантно-периферійноюструктуру міфологемного типу. Серед ключових міфологем виокремлюються «Рай», «шлях», «вогонь», «вода»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Фіялка, Світлана.
Зображально-виражальні засоби в українській поезії періоду повномасштабної військової агресії РФ [Електронний ресурс] / С. Фіялка. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 114–119, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поезія війни -- комунікація -- воєнна лексика -- епітет -- символ -- метафора
Анотація: Актуальність дослідження полягає в потребі осмислити репрезентацію феномена війни в сучасній українській поезії. Наукова новизна результатів дослідження зумовлена виокремленням засобів образотворення, за допомогою яких у поезії воєнного часу відображено реакцію на повномасштабне вторгнення РФ та процеси долання травматичного досвіду й демонтажу колоніальних світоглядних структур і наративів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гальчук, О.
Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 73-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
трагічний блазень -- інтерпретація -- архетип -- романтизм -- символізм -- модернізм -- символ
Анотація: Як реалізація невичерпного у свої х значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли и деться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до ї хніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретаціи архесимволів та специфіка ї х авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії . Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературнии , порівняльно-типологічнии , архетипнии . І хніи потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкии контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники и ого актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації . У цьому новизна запропонованої студії . Результатами дослідження є такі висновки: у французькіи літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для ї хньої естетики ідеи но-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічнии блазень — це гротесковии знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприи має трагічного блазня як alter ego сучасного митця и людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високии потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричнии герои та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвіи ною маскою, в обраніи митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії . Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічнии акцент цього образу — продовження традиції сприи мати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Вишницька, Ю.
Мегаміфосценарії початку й кінця в художній картині світу Марії Матіос [Електронний ресурс] / Ю. Вишницька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
есхатологічний міф -- міфосценарій -- Марія Матіос -- міфологема -- медіатор -- психологічний асоціатив -- символ -- хронотоп
Анотація: У статті проаналізовано авторську реконструкцію міфологічних сценаріїв початку й кінця у творах сучасної української письменниці Марії Матіос. Поліваріантні міфосценарії є семіотичними моделями, реалізованими через ключові міфологеми (як-от «музика», «вода») й мотиви. Встановлено, що мегаміфосценарій початку у творах письменниці має свої індивідуальноавторські семантичні «дублікати» (віднаходження Раю у мікрокосмі через образи-креатори, сівба, проростання гороху, пошук / «приручення» долі та ін.), мегаміфосценарій кінця реалізований міфосценарієм братовбивства, міфосценарієм віднайденого потойбічного «гадючого вирію», відкриванням минулого – «пандориної скриньки» тощо. Визначено домінантні комплементарні парадигми: етнічна язичницька й християнська, репрезентовані міфологічними сюжетами та міфонімами
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Башкирова, О.
Культурологічний код роману Наталі Тисовської "Укус огняного змія" [Електронний ресурс] / О. Башкирова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
культура -- символ -- постмодернізм
Анотація: У статті порушено проблему трансформації культурних констант у романі Наталі Тисовської «Укус огняного змія». Художня структура твору досліджується в контексті українського та світового культурологічного детективу. Водночас увага приділяється найбільш виразним рисам літературного постмодернізму, що суттєво відрізняють східнослов’янську модель цього жанру від західноєвропейської. Доведено, що образність роману утворює складну структуру, в якій культурні артефакти й приватні родинні символи мають однакове значення, що дозволяє авторці глибоко осмислити проблему родової пам’яті, іманентну для українського письменства.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-13

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)