Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (23)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=спростування<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шербак В.
Назва : Модернізація змісту історичної освіти: стереотипи вітчизняної історії – «Хортицька Січ» [Електронний ресурс]
Кільк.характеристики : on-line
Місце публікування : Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науковий журнал/ Київський ун-т ім. Бориса Грінченка, Благодійний фонд ім. А. Макаренка. - Київ: Едельвейс, 2024. - Вип. 1. - С. 7-14. - ISSN 1609-8595ISSN 2412-0774, DOI 10.28925/1609-8595.2024.1.1 (Шифр Н057263/2024/1). - ISSN 1609-8595ISSN 2412-0774, DOI 10.28925/1609-8595.2024.1.1. - ISSN 1609-8595ISSN 2412-0774, DOI 10.28925/1609-8595.2024.1.1
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): запорожці--фортеця--козаки--замок
Анотація: У запропонованій статті висвітлено ґенезу Запорозької Січі, від з’ясування якої значною мірою залежить підхід до висвітлення історії запорозького козацтва. Мета статті – спростування стереотипу вітчизняної історії про «городок» князя Дмитра Вишневецького як першої Запорозької Січі для відображення відповідної термінології в шкільних підручниках та посібниках задля модернізації історичної освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Серов, Николай Викторович
Назва : Проблемы хроматического тестирования [Електронний ресурс]
Місце публікування : АРТ-простір: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2016. - Вип. 2. - С. 2-7 (Шифр А986022216/2016/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): колір--тест--мистецтво
Анотація: У статті здійснено дослідження, метою якого є підтвердження (або спростування) зв'язку ідеального (почуттів колірного концепту) з матеріальним, тобто опредмеченным, у словах тестів, з одного боку, та у вербальних позначках кольорів, з іншого; верифікація прогностичної валідності колірної семантики з "тест-ретестової валідністю" колірних канонів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борщ С.
Назва : "Легендовий стиль" на прикладі "Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. - Том 26, № 1. - С. 11-16. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2020/26/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): агіографія--легенда--чудесне--святість--тенденціи на історичність
Анотація: Предмет дослідження — «легендовии стиль» однієї з наи більш знакових агіографічних пам’яток ІХ ст. «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа». Ця паннонська легенда належить до так званого Кирило-Мефодії вського циклу, тобто текстів, що стосуються життя и діяльності слов’янських просвітителів. Важлива частина «Житія» — опис віднаходження (обретіння) Костянтином Філософом і перевезення з Корсуня (Херсонеса Тавріи ського) до Риму мощеи святого папи Климента. Саме цеи епізод вважають вирішальним у справі визнання слов’янського перекладу Божественних книг. «Легендовии стиль» беремо в лапки, оскільки запозичуємо цеи вислів з праці І. Франка «Святии Климент у Корсуні» (Львів, 1902–1905 рр.), и зазначаємо, що досі він не був розгорнутии і пояснении як термін. Завдання нашого дослідження — з’ясувати, за допомогою яких методів і прии омів формується це поняття, що и визначає новизну нашої роботи. Актуальність дослідження зумовлена зверненням до джерел формування легенди як жанру (згадаи мо збірку житіи ХІІІ ст. Якова Ворагінського під назвою «Золота легенда»). За допомогою культурно-історичного методу, елементів компаративістики, структуралістського и феноменологічного аналізу з’ясовано такі прии оми «легендового стилю»: розкриття аспекту святості, використання категорії чудесного, «тенденціи на історичність». Святість — «наи важливіша цінність християнського суспільства» (Ж. Ле Ґофф) — напередвизначена и прочитується в сюжеті «Житія» на рівні алюзіи на події Нового Завіту. Категорію чудесного розглядаємо з точки зору міфологічного суб’єкта: чудо впорядковує всесвіт, відновлює гармонію і встановлює істинні правила та закони. За О. Лосєвим, справжнє чудо в християнськіи легенді відбувається в момент діалектичного синтезу реальної особистості героя з и ого внутрішнім ідеальним першообразом. «Тенденціи ну історичність» спостерігаємо в історії про мощі папи Климента Римського: у пам’ятках Кирило-Мефодії вського циклу по-різному висвітлюється процес обретіння святих останків. Локації , діи ові особи, час відмінні в деяких текстах, що дає підстави вважати ї х ідеологічно заангажованими. У перспективі подальшого вивчення «легендового стилю» агіографічних пам’яток — залучення інших текстів для підтвердження / спростування, розширення / звуження названого поняття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єсипенко Д.
Назва : Три контрасти в калейдоскопі Шевченкового "Журналу": "Лучезарный", "Неудобозабываемый" і "Любица" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 1. - С. 7-13. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): мова шевченка--історія архітектури--залізниця російської імперії
Анотація: Предметом вивчення статті є відображення в щоденнику Тараса Шевченка и ого ставлення до трьох ключових персоналіи : Михаи ла Щепкіна, Ніколая І та Єкатєріни Піунової . Метою є дослідити окремі Шевченкові номінації та характеристики цих осіб у ширшому контексті, аби увиразнити и ого власну особистість. Про контакти з ними написано низку досліджень, однак досі лишаються непроговореними и недопрочитаними важливі подробиці. Ще однією актуальною проблемою є уточнення та спростування сумнівних або відверто безпідставних тез і трактувань, які набули значного поширення в академічному дискурсі. У тексті запропоновано відповіді на низку проблемних питань у вивченні біографії поета. Зокрема и деться про формування маи же суцільно позитивного образу Щепкіна, про особливості вияву поваги і прихильності до актора, які, втім, не завжди релевантно інтерпретували дослідники. Наголошується на Шевченковому авторстві характеристики «неудобозабываемыи Тормоз» на адресу наи негативнішого образу щоденника, царя Ніколая І; пояснюється влучність відгуків про вплив монарха на розбудову міст Росіи ської імперії . Окрему увагу звернено на перспективність вивчення и інтерпретації тих життєвих подіи і сюжетів, які з різних причин маи же не згадуються в «Журналі». З урахуванням особливостеи моделювання образу Ніколая І подано и мовірне пояснення, чому Шевченко не вдався до розлогішого опису подорожі залізницею, не описав цього нового для себе досвіду. Також у статті и деться про наи контроверсіи нішу для автора постать, Піунову, ставлення до якої кардинально змінилося протягом короткого часу. Особливу увагу звернено на один із епітетів на ї ї адресу; запропоновано и ого альтернативне прочитання и можливу етимологію, яка промовляє на користь мовної ерудиції та креативності Шевченка. У результаті дослідження з’ясовано подробиці кількох епізодів біографії поета, а також освітлено оригінальні вияви и ого ставлення і взаємин зі згаданими особами. Стаття демонструє переваги застосування біографічного методу и «уважного прочитання» в незвичному та новаторському поєднанні — комбінації із «віддаленим прочитанням». Цеи підхід може бути продуктивно застосовании для розгляду інших Шевченкових контактів із и ого щоденника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)