Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (246)

Каталог авторефератів та дисертацій (3)

Рідкісні та цінні видання (2)

Мережеві ресурси (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=срср<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-14

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Козлов Р.
Назва : Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу. - C. 23-33. [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018. - № 4. - С. 23-33. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2018/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): борис грінченко--мистецький український рух--поезія--проза--історія літератури--покоління
Анотація: Творчість Бориса Грінченка по-різному оцінювалася протягом 20 століття. В СРСР офіційна наука то вихваляла його, то забороняла згадувати. Період 1940-х років з цього погляду важливий, оскільки є можливість побачити, як Грінченка оцінювали емігранти в час офіційної заборони. Мистецький український рух (1945–1948, МУР) був потужним сплеском активності митців-емігрантів. До кінця 1920-х років історики української літератури (І. Франко, С. Єфремов, О. Барвінський) вписали Грінченка в контекст покоління «вісімдесятників». Там йому відвели чільне місце «першого професійного письменника на Україні». Головним принципом побудови таких історій був популярний в той час поколіннєвий підхід. Тому дослідники зауважували, що Грінченко близький до «сімдесятників», проте розташовували його в іншому поколінні. МУР не був монолітним утворенням. У ньому постійно виникали дискусії та різні групи. Проте проведений аналіз свідчить, що учасники руху доволі високо цінували спадщину Грінченка. Вони відводили його творчості важливе місце в просвітницькому русі. Разом з тим Ю. Шевельов та В. Петров чітко означили неможливість розвитку поезії Грінченка в бік модернізму. Головним історико-літературним принципом у 1940-х роках стає стильовий. Тому учасники МУРу розглядають Грінченка не як представника покоління, а як носія певних стильових домінант. За їхніми оцінками, у прозі Грінченка утілилися досягнення європейської реалістичної прози 19 ст. У публіцистичних висловлюваннях представників різних груп МУРу він постає своєрідним маркером кінця домодерного періоду української літератури. У статті наведені штрихи до портрету Бориса Грінченка в українському літературознавстві. Такий портрет слід виписати, ураховуючи всі етапи становлення його образу протягом 20 ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хамедова О.
Назва : Фемінізм і комунізм: специфіка взаємодії в західноукраїнському медійному дискурсі 1920–1930-х років [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. - Том 26, № 3. - С. 98-107. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2020/26/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): комуністичнии часопис--фемінізм--ідеологія--гендерна дискримінація
Анотація: Предметом дослідження є взаємодія і перетин ідеологіи у медіи ному дискурсі. На відміну від гомогенного ідеологічного дискурсу радянської преси, західноукраї нська періодика міжвоєння була ідеологічно різновекторною, зокрема на шпальтах часописів пропагувалися и «ліві» ідеї . Спостерігається помітна тенденція в сучасних медіи них студіях: дослідники певною мірою ігнорують «комуністичнии сегмент» західноукраї нської преси міжвоєнного періоду, цим зумовлена актуальність нашого дослідження. Усвідомлюючи, що комуністичнии рух не був масовим на західноукраї нських землях у міжвоєннии період, візьмемо до уваги пресу комуністичних організаціи і задля об’єктивності, і з огляду на те, що варто дослідити моделі перетину комуністичної ідеології та фемінізму, що становить новизну дослідження. Мета статті — дослідити специфіку взаємодії фемінізму і комунізму в західноукраї нському медіи ному дискурсі 1920–1930 х років на матеріалі комуністичних часописів. Для аналізу обрано тижневики «Наша земля» і «Сель-Роб», які репрезентували комуністичнии ідеологічнии дискурс Західної Украї ни. У методологічному аспекті плідним є поєднання критичного дискурс-аналізу з феміністичною критикою. Результати дослідження. У комуністичних часописах переи малися питанням, як залучити украї нок до партіи них лав. Комуністична ідеологія наклала свіи відбиток і на проблематику публікаціи , і на стилістику ї хнього викладу. Ключовими проблемами, висвітлюваними в західноукраї нських комуністичних часописах, були безробіття жінок, низька кваліфікація робітниць, тяжкі умови и низька оплата праці. При цьому лише дописувачки-жінки звертали увагу на гендернии аспект таких проблем, наприклад на гендерну диспропорцію в заробітніи платні чоловіків і жінок. Очевидною була політична та ідеологічна орієнтація західноукраї нських комуністичних газет на Радянськии Союз і московськии більшовизм. Пропагандистські матеріали про успіхи в СРСР у вирішенні «жіночого питання» регулярно з’являлися на сторінках газет західноукраї нських комуністів. Публікації , присвячені проблемам жіноцтва, були феміністичними за авторськими інтенціями, ідеи ними акцентами, інтерпретацією фактів. Проте дискримінація жінок пояснювалася насамперед несправедливим соціально-економічним устроєм. Читачок переконували, що необхідно революціи ним шляхом позбутися и ого, встановити пролетарську владу — и одразу припиниться гендерна дискримінація, а всі жіночі прагнення реалізуються самі собою. Ідею класової боротьби закладали в усі публікації , які стосувалися жіноцтва, особливо це було помітно в полемічних статтях, у яких викривали та засуджували політичних конкурентів. Попри феміністичні інтенції в матеріалах комуністичних часописів чи не наи більше критикували активісток «Союзу Украї нок» як головних ідеологічних конкуренток у боротьбі за украї нську жінку
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Колошук Н.
Назва : Тріада Віра — Надія — Любов як символ у ліриці шістдесятників Б. Окуджави та Є. Сверстюка [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. - Том 26, № 4. - С. 138-144. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2020/26/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): тріада віра — надія — любов--лірика--шістдесятники--дисидентство--поетичні символи
Анотація: Предметом дослідження стали два вірші поетів-шістдесятників — «Три сестри» Б. Окуджави та «Віра — Надія — Любов» Є. Сверстюка. Ї х об’єднує символічнии образтріада християнських великомучениць. Метою статті є з’ясування відмінностеи у розвитку національних культур колишнього СРСР, які зумовлюють подальші розходження в сучасніи ментальності громадян краї н, що зрештою розділилися. Для досягнення цієї мети було застосовано метод порівняльно-герменевтичного тлумачення текстів. Постановка проблеми. Персоніфіковані образи Віри, Надії , Любові у вірші Б. Окуджави «Три сестри» постають перед ліричним героєм як первні и ого особистісного існування, вірність яким виправдовує поета, що почувається боржником перед життям і сучасниками. Натомість вірш Є. Сверстюка «Віра — Надія — Любов» розкриває глибокии суспільно-історичнии підтекст у світлі мемуарних свідчень про трагічні долі украї нських дисидентівшістдесятників. Мотив неминучості трагічного вибору на хресному шляху домінує в и ого образно-смисловіи структурі. У результаті дослідження з’ясовано, що порівняно з піснею Б. Окуджави в Є. Сверстюка відчутнішими є символічнии план притчі та зв’язок із релігіи ною традицією. Ліричнии голос украї нського дисидента зіткании із відголосів не буденного для радянської Украї ни культурного тексту — з агіографії , із переслідуваного и підпільного церковного життя, із повстанської лірики часів Другої світової віи ни, із забороненої публіцистики борців за національне відродження. Украї нські дисиденти бачили свою місію інакше, ніж ї хні сучасники в Росії , звідси и глибокии сакральнии смисл образів тріади великомучениць, і молитовнии настріи , і трагічнии пафос віршів Сверстюка, присвячених братам-дисидентам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Даниленко В.
Назва : Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 4. - С. 212-217. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): постколоніалізм--метрополія--колонія--самосвідомість--соціальна маска--альтер-еґо--постмодернізм--втрачене покоління--пропаща сила--сімдесятники--вісімдесятники--радянська система
Анотація: Актуальність статті полягає в дослідженні проблеми втраченого покоління в сучасній українськіи літературі, яка залишається недостатньо вивченою літературознавством. Предметом дослідження є постмодернии роман Ярослава Павлюка «Сад п’яних вишень», до розгляду якого застосовано методи постколоніальної теорії . При аналізі оприявнюється літературнии персонаж із роздвоєною свідомістю. Це тип людини, у якої традиціи - на украї нська самосвідомість поєднується з радянською. Головним результатом дослідження є виявлення специфіки національної ідентичності украї нської людини в Радянському Союзі, яка була прихованою і не виставлялася публічно, а радянська ідентичність ставала соціальною маскою, яку людина одягала, щоб відповідати загальноприи нятим соціальним стандартам. Новизна результатів дослідження допомагає розкрити соціальну маску, якою в Україні радянського періоду була російська мова, що нею змушені були користуватися на офіційному рівні. До драматичного конфлікту між головним персонажем роману, якии є альтер-еґо автора, і бібліотекаркою Орестою у творі додаються листи художника Бориса Жданюка та відомих режисерів Андрія Тарковського і Сергія Параджанова, чиї емоції и думки розкривають реальну картину відсутності індивідуальної і національної свободи в СРСР. На прикладах людеи мистецтва показано, як радянська система знищувала вільнодумство і травмувала творчих особистостеи . Роздвоєність митців в Україні радянської епохи часто призводила ї х до деградації . Цензура, контроль за інакомисленням, нав’язування соцреалізму в мистецтві, загроза арештів змушували письменників, художників, режисерів пристосовуватись до системи або ставати дисидентами. У романі зображено персонажів, які не сприймають офіціи ної ідеології , намагаючись зберегти свій приватний світ від утручання держави. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу творчості окремих письменників і поколінь, які стали пропащою силою і не використали сповна закладеного в них творчого потенціалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кавун Л.
Назва : Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 1. - С. 1-7. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1 (Шифр С325934233/2023/29/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): сучасна українська література--тотожність--пам’ять--тяглість--ідентичність--роман
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю висвітлення питань памʼяті й тотожності в умовах глобалізації , деколонізації , загострення росіи сько-украї нської війни, активізації пошуків національної й індивідуальної ідентичності, зокрема засобами художнього слова. Об’єкт дослідження становлять художні тексти украї нської літератури початку ХХІ століття, які фіксують пам’ять, порушують проблеми тотожності и історичної тяглості. Епічнии вимір проблеми наи повніше репрезентують романи Тані Малярчук «Забуття», Софії Андрухович «Амадока», Марії Матіос «Букова земля». Предметом студії є індивідуальна та групова пам’ять і тотожність, свого часу штучно витіснена із національного наративу й зумисне перервана диктаторським радянсько-росій ським режимом. Мета дослідження — проаналізувати художню реконструкцію памʼяті і тотожності украї нців у вітчизняній літературі початку ХХІ століття, зʼясувати інструменталізацію памʼяттєвих смислів і ролі памʼятання/забування. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу простежуємо художню інтерпретацію пам’яті в контексті інтенсивного осмислення місця і ролі українців у розгортанні сюжету історії , повернення їм почуття індивідуальності, і просто неповторності, інтегральності і тяглості (тобто сталості). Роман «Забуття» Тані Малярчук оповідає про пам’ять та місце сучасної людини в постколоніальному украї нському просторі, про усвідомлення нею зв’язку і спадкоємності минулого, теперішнього і маи бутнього. Роман Софії Андрухович «Амадока» обертається навколо історії чотирьох поколінь різних епох і об’єднании темою розриву пам’яті, традиції , часу, простору. Вдалу спробу позитивного опрацювання пам’яті й тотожності на матеріалі історії Буковини XVIII–XXI ст. здіи снила Марія Матіос у романі «Букова земля». Окрім спільної мети — викриття радянської псевдопам’яті й (від)живлення питомої української тотожності, автори порушують проблеми регіональної специфіки суспільного сприйняття і розвінчування радянсько-російських міфів щодо СРСР. Перспективами дослідження теми пам’яті й тотожності є відтворення всієї палітри смислових ресурсів, зашифрованих в українській літературі. Це може стати способом звільнення з-під влади міфів російської імперії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сліпчук В. Л.
Назва : Соціально-економічні умови професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі в Україні (50-60 роки ХХ століття) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2016. - № 3. - С. 43-50. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2016.3.4350 (Шифр О283150799/2016/3). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2016.3.4350
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Загл. с титул. экрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): професійна підготовка--фахівець фармацевтичної галузі--соціально-економічні умови
Анотація: У статті розглянуто соціально-економічні умови професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі в Україні у 50-60-х рр. ХХ ст.: основні вимоги до вищих навчальних закладів і технікумів УРСР щодо роботи по фізичному вихованню та спорту; показано, що при проведенні виробничої практики майбутніх фахівців фармацевтичної галузі України вищі та середні медичні (фармацевтичні) навчальні заклади керувалися історичними рішеннями ХХ з’їзду КПРС та вказівками Міністерства вищої освіти та Міністерства Охорони Здоров’я СРСР та УРСР про підготовку висококваліфікованих робітників радянської охорони здоров’я; методи покращення професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі відповідно до економічного розвитку суспільства.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа :
Шифр видання :
Автор(и) : Лабур О.
Назва : Київська кінофабрика ВУФКУ та фільм О. Каплера "Право на жінку":історія однієї заборони
Місце публікування : Київські історичні студії. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. - № 2. - С. 78-87. - DOI 10.28925/2524-0757.2017.211 (Шифр К269584624/2017/2). - DOI 10.28925/2524-0757.2017.211
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): жіноче розкріпачення--гендер--кінофабрика вуфк
Анотація: У статті розглядаються умови створення та заборони фільму О. Каплера «Право на жінку», виробленого на київській кінофабриці ВУФКУ. У центрі уваги — перипетії політичного, культурного та ідеологічного характеру, які вплинули на заборону фільму. Показана залежність його заборони від зміни кон’юнктури в гендерній політиці СРСР, гендерного конфлікту, спричиненого цією політикою, та ліквідації самого ВУФКУ
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кузьменко Ю., Корпас О.
Назва : Канони зовнішнього вигляду та організація дозвілля вчителів провінційних міст і сіл УРСР у 1945–1980-х роках
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2018. - № 2. - С. 89-93. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2018.2.8993 (Шифр К269584624/2018/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2018.2.8993
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): радянська інтелігенція--мікроісторія--повсякденне життя
Анотація: У статті висвітлено повсякденне життя радянських вчителів провінційних міст та сіл у другій половині ХХ ст. Представлено канони зовнішнього вигляду вчителів СРСР (одяг, зачіска, макіяж, аксесуари) та його еволюція протягом 1945–1980-х років. Розглянуто питання організації дозвілля вчительської інтелігенції із залученням архівних матеріалів та спогадів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Андрєєв, Віталій
Назва : Ранньосередньовічна історія Східної Європи у рецепції Віктора Петрова
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2019. - № 2. - С. 12-19. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2019.2.2 (Шифр К269584624/2019/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2019.2.2
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): в. петров--підсічне землеробство--родовий лад--раннє середньовіччя--східна європа
Анотація: У статті здійснено спробу визначити сутність поглядів відомого вченого В. Петрова на соці-ально-економічний, політичний, етнічний розвиток ранньосередньовічної Східної Європи. Автором вперше реконструйовано концептуальне бачення В. Петровим закономірностей розвитку Східної Європи у порівнянні із Західною в різних методологічних парадигмах. У 1930-ті роки науковець творчо використав потенціал марксизму і запропонував свою схему розкладу родового ладу та становлення феодалізму. У середині — другій половині 1940-х років на еміграції В. Петров у контексті своєї «теорії епох» розумів перехід Європи й України від античності до середньовіччя як міжепохальний злам. У СРСР у 1960-ті роки вчений деталізував деякі моменти ранньосеред-ньовічної історії Середнього Подніпров’я й включив до неї найновіші наукові відкриття. Водночас методологічні засади своєї концепції В. Петров впроваджує в завуальованій формі, адаптує її до реалій радянської науки
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Левітас Ф., Рамазанов Ш.
Назва : Переддень і початок німецько-радянської війни в дослідженнях істориків зарубіжжя
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - № 2. - С. 67-74. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.29 (Шифр К269584624/2021/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.29
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): зарубіжна історіографія--німецько-радянська війна--вермахт--«блискавична війна»--план «барбаросса»--голокост
Анотація: Стаття присвячена ключовим питанням передодня і початку першого періоду німецько-радянської війни, що знайшли відображення в зарубіжній історіографії. Автори здійснили історичну репрезентацію найвідоміших праць зарубіжних науковців, чиї напрацювання є вагомим аргументом для сучасного українського дискурсу. Їхні оцінки й наведені факти й аргументи створюють широку панораму мілітарних подій, руйнують старі та нові міфи про минулу війну. Зокрема, щодо політичних маневрів СРСР і Німеччини напередодні війни, стратегічних планів РСЧА та вермахту, перебігу бойових дій на радянсько-німецькому фронті в червні — грудні 1941 року.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

1-10 11-14

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)