Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (5550)

Каталог авторефератів та дисертацій (15)

Грінченкознавство (48)

Рідкісні та цінні видання (91)

Мережеві ресурси (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=текст<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 406
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Коваленко, Алла.
Психологічні аспекти сатиричної комунікації в сучасній українській воєнній меметиці [Електронний ресурс] / А. Коваленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 24-33, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
меми -- копінг-стратегія -- копінг-ресурс -- сатирична комунікація -- стрес -- соціальна мережа
Анотація: Метою розвідки стало з’ясування особливостей психології, емоцій сатиричної комунікації в соціальних мережах із допомогою мемів, певних ефектів і копінг-стратегій. Об’єктом дослідження стали меми арт-порталу «Мистецтво перемоги», українського стартапу Reface, застосунку «Мемомет», «Українські меми», REDDIT UKRAINE, «Чорний гумор. Українською. # ЧГУ», «GONI Мемаси», «Перша приватна мемарня», «МЕМуарій воєнного часу». У дослідженні використано культурно-історичний, компаративний, інтерпретаційний, синхронічний методи. Результати аналізу показали, що меми як окремий жанр сатиричної публіцистики відбили картину світу українців в екстремальних умовах і виконали інформаційну, емоційну, комунікаційну функції, а також мобілізації та активізації соціуму. Первинними (базовими) емоціями стали гнів, відраза, презирство до ворога, радість за перші перемоги. Поширення мемів із такими емоціями застерігало від соціальної апатії та виникнення страху, провини, сорому, тривоги чи подиву, а соціалізація українців із допомогою цього жанру сприяла формуванню вторинних емоцій: любові (до рідних, Батьківщини, землі), оптимізму, довіри, — і блокувала появу шокових станів тривоги-страху-розгубленості, розчарування, суму, а також культивувала інтерес-хвилювання, настороженість-очікування-інтерес. Меми поряд із пропагандистськими та контрпропагандистськими наративами відображали й водночас програмували поведінку українців, тобто формували соціальну поведінку нації в умовах загрози, а саме: базисні копінг-стратегії «розв’язання проблем» і «пошук соціальної підтримки», які унеможливили існування стратегії «уникання». Встановлено, що в окреслених сатиричних комунікаційних стратегіях переважно двоскладні, креолізовані меми працювали як копінг-ресурс на подолання суспільного стресу, його перетворення з високого на низький чи середній, демонстрували розвиненість когнітивної сфери в українців, орієнтації в ситуації війни, уміння брати відповідальність за власні дії й поведінку, накопичення індивідуального емоційного досвіду (емпатії) та ілюстрували ціннісно-мотиваційну структуру, що в цілому відображає Я-концепцію українців, ментальні особливості та характер, що й становить новизну дослідження.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Жуйкова, Маргарита.
Поточне знання vs. наукове знання в дефініціях загальних тлумачних словників [Електронний ресурс] / М. Жуйкова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 34-42, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тлумачний словник -- дефініція -- вади дефініцій -- натуроб’єкт -- поточна картина світу -- наукова картина світу -- наукова термінологія
Анотація: Актуальність розвідки визначається постійним інтересом, який викликають у мовознавців словникові визначення, особливо дефініції іменникової лексики. Кожне визначення є мікротекстом, який відбиває певний погляд на світ того кола лексикографів, які працювали над конкретним словником. У сучасних тлумачних словниках проявляються дві протилежні тенденції при описі лексичного значення: по-перше, орієнтація на те знання, яким володіє пересічний мовець, по-друге, намагання втілювати в них сучасні наукові досягнення. Мета дослідження: показати різницю в способах і формах представлення знань про позамовні об’єкти в тлумачних словниках різної орієнтації, а також проаналізувати деякі вади так званих наукових дефініцій. Предметом аналізу є дефініції конкретної іменникової лексики, які вибрано зі словників української, польської та англійської мов, створених у другій половині XX ст. Основним методом дослідження матеріалу є семантичний аналіз словникових дефініцій, доповнений прийомом зіставлення визначень із різних словників. Результати дослідження. Труднощі побудови словникових визначень іменників — номінацій природних об’єктів (наприклад, крові, вуха, ока, блискавки, місяця, зірок, грибів тощо) — викликані тим, що пізнання таких реалій є тривалим процесом. Людина як суб’єкт пізнання відкриває в реаліях багато різноманітних рис і будує свої уявлення про них залежно від глибини аналізу та рівня їх осмислення. Відповідно, словникові дефініції можуть бути побудовані або з орієнтацією на поточне знання, або з опертям на досягнення науки. Дефініції останнього типу неминуче включають до свого складу терміни, які позначають понятійний апарат певної галузі знань. Через це наукові дефініції втрачають необхідну для користувачів словників пояснювальну спроможність і виявляються неадекватними. Саме в наукових визначеннях трапляється чимало вад, недоліків, а інколи й прямих фактичних помилок, спричинених відсутністю енциклопедичних знань у самих лексикографів і потребою отримувати ці знання зі спеціалізованих джерел.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Андрішко, Олег.
Неосемантизація у «Словничках-жартівничках» [Електронний ресурс] / О. Андрішко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 43-49, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
вторинна номінація -- неосемантизація -- метафоризація -- парономазія -- енантіосемія -- гра слів
Анотація: У статті досліджено явище вторинної номінації (неосемантизації) в «Словничках-жартівничках». Очевидно, що такі слова найпоширеніші на сторінках гумору в періодичних виданнях. Основою для вивчення явища стали матеріали однойменної рубрики журналу «Перець», газет «Сільські вісті», «Літературна Україна» та ін. Також частину неосемантизмів надрукували письменники-гумористи у вигляді книжок чи на спеціалізованих літературних порталах. Мета цієї розвідки — дослідити неосемантизацію в «Словничках-жартівничках», звідси предмет дослідження — авторські неосемантизми з гумористичною основою. Водночас такі слова становлять проблему наукового осягнення, оскільки раніше не привертали уваги мовознавців. Найдоцільнішим, а тому основним методом є описовий; новизна статті в тому, що вперше описано неосемантизми і здійснено спробу їх класифікації за значенням. У результаті дослідження виявлено, що слова найчастіше набувають нових значень за допомогою неометафоризації та парономазії, а також розкладання простого слова на два співзвучні корені, проте певну кількість таких новотворів можна розцінювати як не надто вдалі з погляду семантики, коли автор підшукує начебто співзвучні слова, однак цього співзвуччя мало для створення вдалого нового значення. Цікавим способом створення таких лексичних одиниць є тлумачення слів іншомовного походження як композитів чи абревіатур із паронімічним чи омонімічним значенням. Відкритим лишається питання про зв’язок значень неосемантизмів із жаргонізмами (сленгізмами). Результати дослідження показують, що одне й те саме слово автори пояснюють по-різному: у якихось випадках нові значення тотожні чи близькі, в інших — різні залежно від авторського бачення. В окремих випадках автор може трактувати слово по-різному, оприлюднюючи ці значення в різних виданнях чи випусках; через це важливим є питання плагіату, хоча можна твердити, що абсолютна більшість збігів (якщо не всі) випадкова. Зрідка утвореним лексемам притаманна енантіосемія. Оскільки ця рубрика досить регулярна у свіжих випусках зазначених видань, у перспективі можливе детальніше вивчення більшої кількості слів та укладання словника жартівливих неосемантизмів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Романенко, Олена.
Художньо-естетичні особливості образу провінції в сучасній українській літературі [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 1-8, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська література -- проза -- роман -- топос -- провінція -- геопоетика -- структуралізм
Анотація: Це дослідження присвячене аналізу особливостей змалювання топосу Провінції в сучасній українській прозі та проблемам розвитку ідей геопоетики в українському літературознавстві. Предметом дослідження є поетикально-стильові параметри топосу Провінції в сучасній українській прозі. Інтелектуальною підтримкою цієї статі стали ідеї структуралізму та геопоетики, які належать Ельжбєті Рибіцькій. Мета — системний аналіз поетикально-стильових параметрів топосу Провінції в романах Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д». Для цього дослідження було обрано поєднання методів структурно-типологічного аналізу та концептуального аналізу в контексті ідей геопоетики. Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому описано три моделі осмислення топосу Провінції в сучасній українській літературі, запропоновано й аргументовано естетичну парадигму моделювання світу і людини в прозових творах сучасних українських письменників у контексті ідей структуралізму та геопоетики. Результати дослідження презентують три моделі топосу Провінції. У межах першої моделі Провінція описується як географічний простір, у якому виявляються опозиції Центру / Провінції. Друга модель заснована на ідеї міфу як сакрального простору, у ній протиставляються агресивний Центр та аркадійська і гармонійна Провінція. Третя модель ґрунтується на постколоніальних ідеях суперечності між колонізованими культурами і регіонами, описі діалогу із колоніальним минулим, а також образів Своїх / Чужих. Такі теоретичні ідеї цієї статті дали можливість проаналізувати романи Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д» та описати особливості змалювання топосу Провінції у творчості сучасних українських письменників. Так, у романах Галини Пагутяк відтворено топос Провінції як містичного простору, із символічними амбівалентними образами, місця, у якому персонаж отримує нагоду самопізнання та переосмислення етичних поглядів. Натомість роман Сергія Жадана презентує топос Провінції як деформований радянським минулим простір, своєрідну семантичну пустку, занедбану й ворожу до персонажа. У романі Артема Чеха втілено модель топосу Провінції як екзистенційної пастки, з якої персонаж прагне втекти і в якій одночасно почувається і Своїм, і Чужим. Результати дослідження засвідчують продуктивність ідей геопоетики для сучасного українського літературознавства і перспективність дослідження топосу Провінції, зокрема й поетологічних особливостей географічних образів у художніх творах загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Пилинський, Михайло.
Політичний аспект концепту «свобода» у творчості Павла Вишебаби [Електронний ресурс] / М. Пилинський. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 9-14, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.2 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
воля -- свобода -- власновладність -- відповідальність -- воєнна література -- війна -- поезія -- вірш -- сучасна українська література
Анотація: Об’єктом наукової уваги в цій статті є поетичні тексти сучасного українського військового-поета Павла Вишебаби. Метою статті є інтерпретація вияву концепту свободи у творчості цього поета. Автор зосереджується на політичному аспекті концепту «свобода», тож передусім аналізує творчість Павла Вишебаби під таким кутом зору. У дослідженні автор також вдається до аналізу творчості військових-поетів Катерини «Пташки» Поліщук і Бориса Гуменюка. Це робиться задля зіставлення виявів концепту «свобода» цих авторів і кращого розуміння текстів Павла Вишебаби. Щоб науково обґрунтувати політичний аспект свободи, у цій статті автор спирається на філософський доробок Дмитра Донцова, зокрема ідею націоналізму та його засадничі принципи. Для уточнення термінології в статті застосовується «власновладність» Дмитра Донцова. Для досягнення мети статті були залучені контекстуальний аналіз і біографічний методи. Актуальність статті зумовлена суспільною необхідністю в умовах російсько-української війни усвідомлювати цінність свободи. Новизну розвідки визначає обраний аспект розгляду лірики сучасного поета, наукова рецепція творчості якого загалом є обмеженою. За результатами дослідження Павло Вишебаба розуміє концепт свободи у політичній площині. Було виявлено, що концепт свободи в його творчості охоплює особисту відповідальність, вищу мету, збереження та розбудову культурно-історичної спадщини. Свобода для Павла Вишебаби є «свободою від» і «свободою для». У політичній площині остання полягає у встановленні державності, а перша — у свободі від загарбників. Також Павло Вишебаба має особисте розуміння свободи як можливості для творчості. Подальші перспективи дослідження пов’язані з аналізом репрезентативної вибірки сучасних військових-поетів і поетів, які пишуть про війну, задля ґрунтовних висновків стосовно уявлень про політичну свободу в українській культурі як засадничого чинника формування нації.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Біляцька, Валентина.
«У житті найтяжчих мук зазнали Україна і Ісус Христос» [Електронний ресурс] / В. Біляцька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 15-23, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
вірш-присвята -- адресована лірика -- тоталітарний режим -- Україна -- художній документ
Анотація: Поетичний доробок Олекси Гай-Головка, українського письменника і громадського діяча діаспори, представлено трьома томами вибраного. Його лірика досліджена переважно в контексті тем і мотивів українськомовних поетів Канади (І. Накашидзе): любов до України, мотив ностальгії, образ степу тощо. Адресована лірика поета не досліджувалася, тому метою статті є осмислення виявів, мотивів і визначення своєрідності зображення предмета й адресата віршів-присвят письменника. Дослідження здійснено за допомогою порівняльно-історичного, семіотичного методів, контекстуального аналізу тексту, принципів рецептивної естетики з посиланням на роботи вітчизняних науковців щодо генологічних тенденцій, жанрової своєрідності адресованої лірики. Серед цих дослідників — Л. Бондар, Ю. Клим’юк, Ю. Ковалів, В. Назарець, Л. Скорина, М. Ткачук. Новизна дослідження полягає в розгляді поезій-присвят О. Гай-Головка, у яких крізь призму конкретного адресата репрезентовано переважно долю України й українського народу в «комуно-московському рабстві». Результати дослідження. «Ліричні портрети» О. Гай-Головка різні за жанровою модифікацією: вірш-присвята «Друзям», «Повнорунним вівцям», «Тарасові Шевченкові»; лист-присвята «Лист до матері», «Лист до Юрія Смолича»; присвята-звертання «Народе мій», «До Валеріана Ревуцького», «До Юрія Головка»; присвята-епітафія «Федорові Одрачеві», «Василю Стефанику» тощо. Вірші-присвяти не завжди мають жанрові рефлекси в назві, у таких поезіях після назви вказані адресати з місткою довідкою або вказівкою на подію: «Баляда про воїв» Юрію Стефаникові, «Пісня» В. Русальському, «На вічну пам’ять Волинякові». Особливістю адресованої лірики О. Гай-Головка є біографізм, наскрізним образом є Україна, уярмлена «комуною», рідний народ, «кайданами скутий», «придушений неславою». Переосмисленням біблійно-християнських мотивів та образів («До Митрополита Іларіона», «Владиці Борисові в день від’їзду до Едмонтону», «Упалим») відтворено трагізм власної долі й долі українського народу в тоталітарному суспільстві. Вірші-присвяти О. Гай-Головка мають помітне значення в збереженні та ретрансляції індивідуальної, історичної, культурної пам’яті, є художнім документом злочинів тоталітарного режиму («Чекістам», «Сталінові», «До московських окупантів і їхніх малоросів яничарів») і важливим інтерпретаційним кодом, що дає реципієнтові змогу виявляти важливість і масштабність порушених проблем, приховані смисли таємниці людської душі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Коляда, Олег.
Голосова ідентифікація: метатекстуальність феномену електронного голосу [Електронний ресурс] / О. Коляда. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 50-60, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
метатекстуальність -- транскомунікація -- парапсихологія -- метамодерн -- феномен електронного голосу -- музика -- шум
Анотація: Предметом дослідження в статті є деякі аспекти транскомунікації та її зв’язок із літературою, зокрема метатекстуальною природою транскомунікаційних аудіозаписів як матеріалу для вивчення методів інструментальної транскомунікації (ITC) та феномена електронного голосу (ФЕГ) — терміни, які вживаються для опису отриманих за допомогою використання електронних пристроїв і технологій даних щодо спілкування з духами чи сутностями з інших сфер або вимірів. Проблема дослідження полягає в самій сутності форми паранормальних явищ, яка передбачає спроби ідентифікувати та інтерпретувати повідомлення, зображення чи інші форми зв’язку з «метареальністю» за допомогою таких аналогових пристроїв, як радіо, телевізори, перші комп’ютери і саморобна радіоелектронна техніка. Константинс Раудіве, один із перших дослідників транскомунікації, уважав, що радіо зокрема можна використовувати як засіб встановлення контакту з духами або сутностями, які існують за межами фізичної реальності й можуть маніпулювати електронними сигналами або іншими формами енергії, щоб надсилати повідомлення, які інтерпретуватимуть живі. Мета статті розкривається в методологічному вивченні транскомунікації як суперечливої сфери, яка не є широко прийнятою науковою спільнотою через брак емпіричних доказів на підтримку існування сутностей або спілкування такого типу. Саме тому багато скептиків стверджують, що цей досвід можна пояснити природними явищами, такими як парейдолія (схильність сприймати значущі моделі у випадкових подразниках) або електромагнітні перешкоди, а тому безліч прикладів ФЕГ ігноруються як фіктивні, аматорські, постановні. Важливо зазначити, що дослідники паранормальних явищ підходять до транскомунікації зі здоровою долею скепсису та обережності й визнають, що ця наукова галузь усе ще є недоведеною і спекулятивною, а тому результати дослідження мають перспективу для подальшого вивчення надскладного явища. У статті зокрема вивчається можливість літературознавчої інтерпретації транскомунікації з позицій метатекстуальності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Боговик, Оксана.
Соціально-політичні виміри американського суспільства в новому тисячолітті (на матеріалі роману Салмана Рушді «Quichotte») [Електронний ресурс] / О. Боговик, А. Безруков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 108–113, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
загострення -- постмодерна гіперреальність -- післяправда -- актуальні питання -- проблемне суспільство
Анотація: Предметом дослідження в статті є художня інтерпретація суспільно-політичних проблем у романі Салмана Рушді «Quichotte» (2019). Цей твір — постмодерна реінтерпретація сервантесівської історії про премудрого гідальго з Ламанчі, що порушує низку актуальних питань, із якими стикається американське суспільство на початку XXI століття: від засилля наркотиків і мігрантів до екологічної кризи й кібершпигунства.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Безруков, Андрій

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Фіялка, Світлана.
Зображально-виражальні засоби в українській поезії періоду повномасштабної військової агресії РФ [Електронний ресурс] / С. Фіялка. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 114–119, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поезія війни -- комунікація -- воєнна лексика -- епітет -- символ -- метафора
Анотація: Актуальність дослідження полягає в потребі осмислити репрезентацію феномена війни в сучасній українській поезії. Наукова новизна результатів дослідження зумовлена виокремленням засобів образотворення, за допомогою яких у поезії воєнного часу відображено реакцію на повномасштабне вторгнення РФ та процеси долання травматичного досвіду й демонтажу колоніальних світоглядних структур і наративів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Мусій, Валентина.
Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби») [Електронний ресурс] / В. Мусій. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 102–107, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мотив -- двійництво -- авторська концепція -- самоідентифікація -- художній світ -- топос -- позасвідоме -- рефлексія -- постмодернізм -- перформативність
Анотація: Об’єктом аналізу в статті є твори сучасних авторів, герої яких конфліктують або з власним «Я» («Спустошення» Любка Дереша), або зі світоустроєм (як скрипаль в оповіданні Ґорана Трибусона, який відчуває, що насправді не він володіє звуками музики, а музика опанувала ним як іграшкою), або відчувають неможливість повноти власного буття, бо не знають свого коріння (як герой роману Юркі Вайнонена «Німий бог»).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)