Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (5546)

Каталог авторефератів та дисертацій (15)

Грінченкознавство (48)

Рідкісні та цінні видання (91)

Мережеві ресурси (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=текст<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 406
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Ковальов, Євген.
Київський текст Миколи Костомарова (до двохсотліття з дня народження історика) / Є. Ковальов // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2017. - № 1(4). - С. 76-81, DOI 10.28925/2524-0754.2017.1.7681. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2524-0749

ДРНТІ

Рубрики: Історія--історія України

Кл.слова (ненормовані):
Микола Костомаров -- київський текст -- історія Києва -- історіографія -- столиця
Анотація: У статті йдеться про образ Києва, створений Миколою Костомаровим (1817–1885) — видатним вченим-істориком і громадським діячем. Костомарівська візія Києва — реального міста ХІХ ст., об’єкта історичних студій та ідеологічного конструкта — характеризується як складна мережа концептів («Київ — столиця» тощо)
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), ГП КС (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), ГП КС (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Будзар, Марина.
Нотатки Марії Грінченко про арешт Бориса Грінченка 1879 року: текст і контекст / М. Будзар, Є. Yevhen // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2023. - № 2(17). - С. 88-92, DOI 10.28925/2524-0757.2023.211. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Борис Грінченко -- Марія Грінченко -- мемуарно-біографічний текст -- археографія
Анотація: Метою цієї археографічної публікації є розширення джерельної бази для біографії Бориса Дмитровича Грінченка (1863–1910). Нотатки Марії Миколаївни Грінченко (1863–1928) присвячено епізоду ув’язнення юного Бориса Грінченка взимку 1879–1880 рр. Ця розповідь уточнює історичний контекст світоглядного становлення українського громадського діяча, яким знають Бориса Грінченка нащадки. Водночас нотатки допомагають зрозуміти, який образ чоловіка прагнула сконструювати для майбутнього авторка — Марія Грінченко. Текст подано з науковими коментарями для історичного обґрунтування описаних у ньому подій. Публікацію присвячено ювілею з дня народження Бориса Грінченка.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Yevhen, Євген

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Вознюк, Ю.
Семантизування слова в тлумачних словниках [Електронний ресурс] / Ю. Вознюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 191-194. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тлумачний словник -- семантизування -- мікроструктура словника -- словникова стаття -- прийоми семантизування
Анотація: Проблему виявлення змісту мовної одиниці розглядають передусім у контексті дослідження питань лексичної семантики слова, теоретичних і прикладних аспектів лексикографії та методики викладання мови. Предметом нашого дослідження є прийоми розкриття значення лексеми в тлумачному словнику за допомогою включення в структуру словникової статті таких компонентів, як дефініція, ілюстрації , відомості про наголос та вимову, граматичні параметри, різні типи інформації про слововживання, походження та ін. Метою дослідження є з’ясування параметрів семантизації слова. Джерелами аналізу стали тлумачні словники: «Словарь украї нської мови» за редакцією Б. Грінченка, «Словник украї нської мови: в 11 ти томах» та «Словник украї нської мови» за редакцією В. Жаи воронка. Аналіз прии омів семантизування в заявлених лексикографічних працях здійснений на прикладі обрядової лексики, а саме популярних лексем новорічноріздвяного циклу «засівальник», «Коляда» (і «коляда»), «кутя», «Святвечір». Методологію статті формують описовии метод, реалізовании у прии омах інвентаризації , членування, метод лексикографічного аналізу, зокрема аналізу мікроструктури словника, порівняльнии метод. У результаті дослідження виявлено, що семантизація слова в кожному з аналізованих словників здіи снена за різноплановими параметрами змістової , формальної та функціи ної характеристик слова. Деякі з них — спільні для трьох словників, інші — відмінні. Мікроструктура кожного зі словників демонструє широкии арсенал прии омів семантизування, основними серед яких є ілюстрації , контекст, тлумачення, відомості про слововживання. Помітна тенденція продовження лексикографічної традиції від словника Б. Грінченка до нових тлумачних словників, які спираються на напрацювання попередників. Наи ширшии асортимент прии омів семантизування демонструє СУМ за ред. В. Жайворонка — найновішии із досліджуваних видань, і це закономірно, адже лексичний склад мови — динамічна система, яка постіи но оновлюється, а тому вдосконалюються засоби та способи його опису
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Рижков, А.
Лабораторія перекладу корейської поезії українською: вірш кім мінджон "вона вперше... Почала відчувати" [Електронний ресурс] / А. Рижков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 195-203. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
корейсько-український переклад -- корейська поезія -- Кім Мінджон -- перекладознавчий аналіз -- коментований переклад -- корейська література
Анотація: У розвідці запропоновано два варіанти перекладу вірша сучасної південнокореи ської поетеси Кім Мінджон украї нською мовою. Обидва – з відповідними коментарями, що дозволяють читачеві зазирнути у лабораторію перетворень, котрі відбуваються з оригінальним твором: и ого темпом, метрикою, стилістичними та виразовими засобами тощо. Отже, аналіз процесу прии няття рішень з відбору тих чи інших ресурсів, проведении на матеріалі перекладу твору «Вона вперше... почала відчувати» становить предмет дослідження. Мета статті – показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що ця праця не ставить за мету провести вичерпнии аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання оригіналу, а зосереджується лише на деяких прикладах. З огляду на стабільнии розвиток кореєзнавчих студіи в Украї ні, а також на дедалі більшу зацікавленість кореи ською мовою, літературою та культурою, можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях з перекладу сучасної поезії Краї ни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність розвідки пояснюється практичними потребами філологічної кореї стики, а новизна – відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися перекладознавчими коментарями. Тож є сподівання, що ця робота буде корисною як матеріал для зіставного аналізу з оригіналом для опрацювання форм і варіантів перетворень і трансформаціи . Інтерес до постаті Кім Мінджон зумовлении відвертістю, критичністю і безпосередністю стилю мисткині, а також ї ї увагою до зовсім неліричних і непростих тем. У результаті дослідження було продемонстровано, які механізми залучаються перекладачем під час застосування двох відмінних підходів. Зокрема, було показано, що відбувається з темпом, виразовими та стилістичними засобами тощо. Водночас дослідження виходить з того, що єдиного правильного способу перекладу не існує. Тому праця лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прии няття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Ніколаєва, О.
Модус театральності у творчості представників угруповання "БУ-БА-БУ" [Електронний ресурс] / О. Ніколаєва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 204-211. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
театральність -- карнавал -- постмодернізм -- постколоніалізм -- національна література -- тілесність
Анотація: Статтю присвячено феномену театралізації художньої картини світу у творчості авторів-репрезентантів угруповання «Бу-Ба-Бу» (Юріи Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець), які здіи снюють масштабне оновлення украї нського письменства шляхом театралізації діи сності. Саме тому модус театральності якнаи краще проявляє основні художні принципи угрупування (бурлеск-балаган-буфонада). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого аналізу творчості представників «Бу-Ба-Бу» в аспекті театральності. Предметом розгляду є поетологічні особливості, система персонажів та принципи характеротворення представників угрупування. Метою цієї статті є виявлення світоглядної самобутності літературного доробку угрупування «Бу-Ба-Бу» з погляду оприявлення в ньому театрального дискурсу що визначає новизну дослідження. Для досягнення мети використані порівняльнии , порівняльно-історичний та описовий методи. Результати дослідження. Велику прозу Ю. Андруховича і драматургію О. Ірванця розглянуто в контексті постмодерністської концепції «суспільства театру», що трактує різні форми соціального і культурного життя як різновиди перформансу, а також у зв’язку з поняттям кемпу, для якого характерне іронічне рефлексування масової культури і естетизація повсякдення. Виміри театральності реалізуються угрупованням передусім у формі карнавалу, що постає засобом подолання постколоніальної травми і особливим простором існування (активне залучення публіки до театралізованого дій ства, стирання меж між «театром» і дій сним життям). Звернення до основних положень теорії карнавалу М. Бахтіна дозволило виявити особливості естетики «кризових періодів» у прозі й драматургії сучасних авторів (протиставленість офіціи ним дискурсам, тотальна свобода і фамільярність, акцентуація тілесного «низу»). Особлива увага приділена тілесності, що виявляє карнавальні риси (гротескність, плинність, динамізм) і водночас перетворюється на засіб реабілітації свободи і віталістичної енергії людини, корелюючи з постколоніальним суспільним контекстом. Доведено, що національна своєрідність творчості митців проявляється передусім у конструктивному характері карнавалу, якии , формально співвідносячись із ризомою, імпліцитно утверджує ціннісну вертикаль
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бондарева, О.
Витворення авторського лексичного і семантичного словника у драматургічній практиці олександра ірванця [Електронний ресурс] / О. Бондарева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 172-177. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідентичність -- аутоідентифікація -- ментальні цінності -- драматургічне письмо -- деструкція радянських наративів -- тоталітарна травма -- суб’єктність -- авторська лексика -- семантична метаметафора
Анотація: Предметом дослідження є лексико-семантичні особливості карнавально-іронічного драматургічного письма О. Ірванця. Об’єктом дослідження стали драми «Маленька п’єса про зраду для однієї актриси», «Електричка на Великдень», «Recording», «Прямии ефір», «Брехун з Литовської площі». Мета статті — проаналізувати драми письменника крізь призму ключових слів, авторських семантичних конструкцій , неологізмів та інших особливостеи художньої мови. Ефективним методом для досягнення поставленої мети є лексико-семантичний і стилістичний аналізи. У результаті дослідження з’ясовано, що в драмах О. Ірванець піддає естетичніи деструкції радянські міфи і формулює цілу низку художньо закамуфльованих питань, пов’язаних із цивілізаціи ним вибором посттоталітарної України та адресованих читачам / слухачам / глядачам його творів. Важливими для письменника в и ого драматургічному доробку стають питання тоталітарного травматичного досвіду українців і його постколоніального пережиття, симулятивної реальності та ї ї естетичних репрезентацій , суб’єктності / несуб’єктності українства на межі ХХ–ХХІ століть, повернення українців до власної мови й ментальних цінностеи . Ці питання він не декларує безпосередньо, а розв’язує на рівнях глобальних концептуальних метафор, символічного поля, авторського словотворення, антиутопічних модусів, асоціаціи і алюзіи , сполучення різномовних та різнодискурсних фрагментів і реплік, палких дискусій , зокрема и внутрішніх. Увесь цей регістр засобів покликаний спонукати українців як першого порадянського десятиліття, так наступних років до самоусвідомлення, цивілізаційного самовизначення та пошуків власної суб’єктної ідентичності. Новизна дослідження полягає в інтерпретації текстів на підставі виявлених лексикосемантичних особливостей . Перспективою дослідження є розгляд його результатів у контексті всієї творчості О. Ірванця, а також у зіставленні з лексико-семантичними особливостями творчості інших драматургів-постмодерністів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Козачук, А.
Лексикографічні онлайн-знаряддя в роботі перекладача з литовської мови [Електронний ресурс] / А. Козачук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 178-183. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
двомовний словник -- литовська мова -- мова-посередник -- переклад -- словник литовської мови -- словникова стаття -- словоформа
Анотація: Використання лексикографічних джерел посідає важливе місце у фаховіи підготовці та професійній діяльності перекладачів не лише в Украї ні, але й за ї ї межами. Об’єкт дослідження становлять онлаи нові знаряддя, які можливо використовувати при перекладі з литовської мови українською. Метою статті є окреслення переваг і недоліків таких інструментів. Для досягнення поставленої мети застосовано функціональнии метод дослідження. Результати дослідження. Незважаючи на розвиток інформацій но-комунікаціи них технологіи , наразі неможливо виконати якісний переклад без участі людини. Якість машинного перекладу також залежить від мовної пари, тому в литовсько-украї нському перекладі доводиться використовувати мову-посередник (англійську, російську або польську). Найбільш помічним за таких обставин є ресурс «Словник литовської мови» (Lietuvių kalbos z odynas). Він містить декілька розділів, серед яких є двомовнии словник для 17 мовних пар, що хоч і не включають украї нської , але включають усі три мовипосередники. Перевагою двомовного словника є велика кількість статей і значень (прямих, переносних, у різних контекстах та граматичних формах), спеціальних маркувань тощо, а також пошук словникових статей із використанням базової латинки. Серед недоліків — нелогічнии спосіб форматування тексту і відсутність системи гіперпосилань, яка уможливлювала би швидкий перехід до будь-якої іншої словникової статті, не вводячи запиту в пошуковии рядок, а також пошук лише за початковою формою слова. В інших розділах ресурсу «Словник литовської мови» є онлаи н-перекладач (на основі Google Translate), навчальний субпортал зі складною структурою, термінологічні, орфографічнии і словники словоформ, синонімів та антонімів. З огляду на високий ступінь синтетичності литовської мови важливим є словник словоформ, у якому зібрані всі граматичні форми змінюваних литовських слів, що включені до двомовних словників. У цілому перевагами «Словника литовської мови» є доступність та інтуї тивнии інтерфеи с, а недоліками — велика кількість реклами та одномовний інтерфейс. У перспективі передбачаються подальші емпіричні дослідження особливостей використання цього й інших подібних ресурсів для перекладацької та освітньої діяльності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Тищенко, О.
Архівна картотека vs. Transkribus: машинне розпізнавання рукописних матеріалів [Електронний ресурс] / О. Тищенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 184-190. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
лексикографія -- Архівна картотека -- електронна система -- машинне розпізнавання -- лексикографічна толока
Анотація: Предметом дослідження є машинне розпізнавання рукописних матеріалів Архівної картотеки (АК) — лексико-фразеологічних матеріалів словникової комісії Всеукраїнської Академії наук, зокрема картотеки «Росіи сько-украї нського словника» 1924–1933 рр. за редакцією А. Кримського та С. Єфремова. Вивчення АК має наукове значення в контексті культурно-національного відродження в Украї ні на початку ХХ ст., а також у розвитку украї нської мови, теорії та практики украї ністики ХХ — початку ХХІ ст. Актуальність і цінність АК стали передумовою переведення ї ї матеріалів у цифровии формат: 2018 р. в Інституті украї нської мови НАН України створено комп’ютерну систему «Архівна картотека», що в онлайні удоступнює матеріали насамперед у вигляді сканованих зображень. Проблема, яка потребує нагального розв’язання, — це переведення рукописних текстів у машинописнии формат. Складність ручного розпізнавання спонукає до вивчення й застосування можливостеи ресурсу Transkribus, що передбачає застосування методу машинного навчання. Метою розвідки є з’ясування шляхом аналізу, систематизації , класифікування та опису матеріалу особливостеи підготовки карток АК для машинного опрацювання текстів. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше розглянуто питання забезпечення двигуна HTR навчальними даними АК (завантаження на платформу, сегментування зображень на рядки и текстові ділянки, транскрибування вмісту кожної сторінки). Головним результатом є з’ясування змісту підготовчого етапу, завданнями якого було усунення огріхів автоматичного сегментування: нетекстових елементів, непосутніх текстових елементів, некоректного автоматичного визначення текстового регіону чи рядка. Окреслено перспективи лексикографічної толоки в процесі розпізнавання карток, для чого передбачено використати колективний доступ до колекції транскрибованих документів у Transkribus. До розпізнавання ж карток вручну можна долучитися в межах нового проєкту «Усеукраї нська толока: Архівна картотека» — онлаи нової платформи на саи ті «АК».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бойко, Н. О.
Кониський в рецепції І. Франка: процеси зближення, відштовхування і меморіалізації [Електронний ресурс] / Н. О. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 231-237. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- національна ідентичність -- нація -- місця пам’яті
Анотація: У статті проаналізовано рецепцію О. Кониського в літературно-критичній і публіцистичній спадщині І. Франка. Важливим пунктом дослідження про взаємозв’язок національної ідентичності з місцями пам’яті служить спостереження П. Нора про те, що спільні символи стають основою спільної ідентичності індивідів, тоді носії колективної пам’яті вже не потребують особливих знань для досягнення ними спільної ідентичності. В аспекті запропонованої теми проінтерпретовано такі поняття, як «знакова постать перехідної доби», «Галичина — украї нськии П’ємонт», і значення конкретного місця-символу — Наукового товариства Шевченка, на які свого часу звернув увагу Франко, глорифікуючи постать Кониського, і які досі мають притягальні властивості, зумовлюючи процеси національної ідентифікації , культуртрегером яких і був Кониськии . Предмет дослідження — в аспекті вчень про культурну пам’ять і місця пам’яті простежити вписування постаті О. Кониського в культурно-історичнии канон Украї ни. Об’єкт аналізу — літературно-критичнии і публіцистичнии доробок Франка. З опорою на сучасну концепцію культурної пам’яті та дослідження про місця пам’яті простежити формування locus memoria покоління украї нофілів на прикладі вписування постаті О. Кониського в культурно-історичнии канон Украї ни — у цьому и полягає мета розвідки. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань: докладно проаналізувати постать Кониського в літературно-критичному дискурсі Франка; виявити вплив ментального і генерацій ного чинника на ї хні стосунки; з’ясувати шляхи меморіалізації постаті Кониського в рецепції Франка. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, істориколітературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати, що попри певні суперечності особистого и світоглядного характеру Франко високо оцінював роль Кониського в розбудові украї нського наукового и культурного простору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Руснак, І.
Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення [Електронний ресурс] / І. Руснак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 238-244. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
естетичні категорії -- психологія мистецтва -- творчий процес -- натхнення -- божевілля
Анотація: У пропонованій статті вперше в українському літературознавстві об’єктом дослідження стала теоретична праця «Регулирование вдохновения» (1893) Бориса Грінченка про естетичну категорію натхнення, рукопис якої зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки Украї ни ім. В. І. Вернадського. Предметом дослідження є погляди письменника на психологію творчості. Метою розвідки стало осмислення теоретичних поглядів мислителя на проблему натхнення як особливого творчого стану митця, регулювання якого може впливати на и ого продуктивність. У результаті дослідження в Грінченкових теоретичних поглядах на художню творчість відстежено відбитки як ідеалістично, так і позитивістськи орієнтованої естетики. Любомудр рішуче відкидав тезу про натхнення як швидкоминучии некеровании письменником особливии стан, заперечував можливість продуктивної творчості тільки в моменти коротких поривів чи хвилин осяяння. Б. Грінченко послідовно обґрунтував тезу про те, що геніальні письменники систематично переживали натхнення через вироблену роками здатність творити в чітко визначении момент. На и ого думку, уміння координувати час для різного виду діяльності дало ї м можливість викликати духовнии піди ом у певні години, коли мистецька діяльність була наи більш результативною. У статті Б. Грінченко наполягав на необхідності для кожного творця керувати свої м натхненням шляхом маи стерної організації творчої праці. Свої ми думками про можливість врегульовувати натхнення Борис Грінченко потвердив геґелівську тезу про творче натхнення як закономірнии результат напруженої праці художника. Украї нськии мислитель розглядає натхнення як рушіи ну силу, яку можна запустити в дію щоденною унормованою працею. У кожного митця момент наи вищого одкровення протікає по-особливому, кожен и ого етап може відбирати різну кількість часу, енергії . Однак Борис Грінченко висловив сподівання, що в маи бутньому розвиток літературної діяльності приведе більшість письменників до впорядкованої та регламентованої певними потребами методи творчої праці. Висловлені в статті погляди Б. Грінченка на зв’язок натхнення з титанічною роботою митця звучать цілком по-сучасному.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)