Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (42)

Каталог авторефератів та дисертацій (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=топос<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи с 1 за 8

Шифр: С325934233/2014/2
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2014р. № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Харлан, О. Топос Аркадії в українській і польській прозі міжвоєнного двадцятиліття / О. Харлан
Башкирова, О. Художні параметри індивідуальної свідомості в романі Галини Вдовиченко "Бора" / О. Башкирова
Васьків, М. Два письменники – дві Карелії / одна Карелія ("Карелія–Karjala" І. Багмута і "Люди Біломорбуду" П. Усенка / М. Васьків
Гальчук, О. Античність у ліриці Юрія Клена: дзеркало і задзеркалля / О. Гальчук
Дмитрук, Л. Шкіци до наукової біографії Олексія Кундзіча. Період перекладознавчої діяльності / Л. Дмитрук
Погребняк, І. Жанрова та тематична палітра журналу "Квітка. Настина читанка" / І. Погребняк
Чередніченко, А. Повтори як засіб когезії тексту / А. Чередніченко
Єременко, О. Масліт: паралітература чи мистецький феномен? / О. Єременко
Анісімова, Л. Єдність ідентичність текст я-сам / Л. Анісімова, Н. Норман
Клічак, Г. Цвинтарі Карела Гинека Махи / Г. Клічак, М. Новотни
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2020/26/3
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2020р. т.26 № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Гальчук, О. Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) / О. Гальчук. - С.73-83. - Бібліогр. в кінці ст.
Мейзерська, Т. Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") / Т. Мейзерська. - С.84-89. - Бібліогр. в кінці ст.
Срібняк, І. Формування світогляду полонених українців засобами друкованого слова: національно-виховна місія часопису "Просвітній листок" у таборі Вецляр, Німеччина (1916 р.) / І. Срібняк, В. Шнайдер. - С.90-97
Хамедова, О. Фемінізм і комунізм: специфіка взаємодії в західноукраїнському медійному дискурсі 1920–1930-х років / О. Хамедова. - С.98-107. - Бібліогр. в кінці ст.
Великорода, Ю. Типологія метафор у науково популярному медіадискурсі (на матеріалі ресурсів National Geographic) / Ю. Великорода. - С.108-117. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Чик, Д.
Наратив повсякденності: "садибні романи" "Persuasion" Дж. Остен і "Прогулка с удовольствием и не без морали" Т. Шевченка [Електронний ресурс] / Д. Чик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
жанр -- повсякденність -- топос маєтку -- іронічна утопія
Анотація: У статті розглянуто повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т. Шевченка у типологічному зіставленні з романом «Persuasion» Дж. Остен. Повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т. Шевченка та роман Дж. Остен «Persuasion» проаналізовано як «садибні романи» з відповідними жанровими ознаками: дія відбувається у закритому просторі маєтків, у яких діють свої правила етикету й спілкування, та циркулюють циклічні повсякденні ритуали; автори звертають увагу на трансформації соціальних цінностей у нових історичних умовах, що стосуються і монолітних звичаїв провінційних дворянських родин. Обидва тексти можна вважати іронічними утопіями; в обох письменників розгорнуто наратив «сільського роману» з елементами риторики романтизму.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гальчук, О.
Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 73-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
трагічний блазень -- інтерпретація -- архетип -- романтизм -- символізм -- модернізм -- символ
Анотація: Як реалізація невичерпного у свої х значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли и деться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до ї хніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретаціи архесимволів та специфіка ї х авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії . Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературнии , порівняльно-типологічнии , архетипнии . І хніи потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкии контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники и ого актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації . У цьому новизна запропонованої студії . Результатами дослідження є такі висновки: у французькіи літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для ї хньої естетики ідеи но-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічнии блазень — це гротесковии знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприи має трагічного блазня як alter ego сучасного митця и людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високии потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричнии герои та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвіи ною маскою, в обраніи митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії . Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічнии акцент цього образу — продовження традиції сприи мати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Гальчук, О.
Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 128-135. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
топос танцю -- Ерос -- Танатос -- ремінісценція -- модернізм -- інтерпретація ідентичність -- символ
Анотація: Предметом дослідження є топос танцю в літературі порубіжжя. У статті розглянуті витоки його прочитання крізь призму Еросу і Танатосу, проаналізовані твори з «танцювальною» образністю та з’ясована ї ї роль у поетиці текстів. Ці завдання зумовлені метою окреслити авторські моделі, оприявлені в «танці Саломеї » і «танці смерті». Застосовано компаративнии , міфологічно-архетипнии , історико-культурний методи дослідження для розгляду специфіки інтерпретації танцю в естетичних координатах модернізму та контексті проблематики національних літератур. Інтерес до цих аспектів побутування архетипних топосів і потреба означити авторські репрезентації як варіанти національної визначають актуальність студії . У результаті дослідження виявлено, що ремінісценції танцю Саломеї і танцю смерті зумовлені сприйняттям порубіжжя «чумною добою»; естетичним осмисленням танцю як персоніфікації феномену смерті; зацікавленням тілесністю як соціокультурним концептом і ї ї чуттєвим пізнанням; відродженням мистецтва танцю; інтересом до теми Сходу; популярністю еротичних мотивів і персонажа «жінка-дитина»; актуальністю архетипних «кодів» для тріади «життя — смерть — творчість». Як витоки модерністської інтерпретації танцю на перетині Танатосу і Еросу проаналізовано поезію Ш. Бодлера. Для и ого танцювальної образності характерні ї ї іронічне осмислення крізь призму екзистенціи них категоріи і тлумачення в контексті есхатологічної и естетикологічної проблематики. Розвиток бодлерівської традиції оприявлено в зразках «нової драми»: у Лесі Украї нки ремінісценціями танцю Саломеї є танець як втілення тілесної свободи («Лісова пісня») і танець як знак упокорення та вибір «смерті» духу («Оргія»). У «Ляльковому домі» Г. Ібсена тарантела — це і образ святкової атмосфери, і знак сфальшованих ціннісних орієнтирів персонажів. Танець віщує катастрофу «лялькового» дому Нори і водночас відкриває перспективи для пошуку власної самості. Danse makabre у М. Коцюбинського (танець Івана із Чугаи стром у «Тінях забутих предків») і Т. Манна (танець у химерному сні Ашенбаха в «Смерті у Венеції ») пов’язании з інфернальним; символізує усвідомлення героями нової «реальності» і перехід на іншии рівень світосприи няття; концентрує танатологічне и еротичне та визначає складні взаємини духу і тіла як проблематику творів. Проте в М. Коцюбинського це танець-двобіи , щоб захистити кохану, а в Т. Манна — символ загибелі душі Ашенбаха и визнання ним «чужого бога». Для обох персонажів танець є попередженням про близьку фізичну смерть. Але для Ашенбаха це и останніи акт умирання як митця, натомість для Івана — возз’єднання з коханою для набуття власної цілісності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Мусій, Валентина.
Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби») [Електронний ресурс] / В. Мусій. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 102–107, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мотив -- двійництво -- авторська концепція -- самоідентифікація -- художній світ -- топос -- позасвідоме -- рефлексія -- постмодернізм -- перформативність
Анотація: Об’єктом аналізу в статті є твори сучасних авторів, герої яких конфліктують або з власним «Я» («Спустошення» Любка Дереша), або зі світоустроєм (як скрипаль в оповіданні Ґорана Трибусона, який відчуває, що насправді не він володіє звуками музики, а музика опанувала ним як іграшкою), або відчувають неможливість повноти власного буття, бо не знають свого коріння (як герой роману Юркі Вайнонена «Німий бог»).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Романенко, Олена.
Художньо-естетичні особливості образу провінції в сучасній українській літературі [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 1-8, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська література -- проза -- роман -- топос -- провінція -- геопоетика -- структуралізм
Анотація: Це дослідження присвячене аналізу особливостей змалювання топосу Провінції в сучасній українській прозі та проблемам розвитку ідей геопоетики в українському літературознавстві. Предметом дослідження є поетикально-стильові параметри топосу Провінції в сучасній українській прозі. Інтелектуальною підтримкою цієї статі стали ідеї структуралізму та геопоетики, які належать Ельжбєті Рибіцькій. Мета — системний аналіз поетикально-стильових параметрів топосу Провінції в романах Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д». Для цього дослідження було обрано поєднання методів структурно-типологічного аналізу та концептуального аналізу в контексті ідей геопоетики. Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому описано три моделі осмислення топосу Провінції в сучасній українській літературі, запропоновано й аргументовано естетичну парадигму моделювання світу і людини в прозових творах сучасних українських письменників у контексті ідей структуралізму та геопоетики. Результати дослідження презентують три моделі топосу Провінції. У межах першої моделі Провінція описується як географічний простір, у якому виявляються опозиції Центру / Провінції. Друга модель заснована на ідеї міфу як сакрального простору, у ній протиставляються агресивний Центр та аркадійська і гармонійна Провінція. Третя модель ґрунтується на постколоніальних ідеях суперечності між колонізованими культурами і регіонами, описі діалогу із колоніальним минулим, а також образів Своїх / Чужих. Такі теоретичні ідеї цієї статті дали можливість проаналізувати романи Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д» та описати особливості змалювання топосу Провінції у творчості сучасних українських письменників. Так, у романах Галини Пагутяк відтворено топос Провінції як містичного простору, із символічними амбівалентними образами, місця, у якому персонаж отримує нагоду самопізнання та переосмислення етичних поглядів. Натомість роман Сергія Жадана презентує топос Провінції як деформований радянським минулим простір, своєрідну семантичну пустку, занедбану й ворожу до персонажа. У романі Артема Чеха втілено модель топосу Провінції як екзистенційної пастки, з якої персонаж прагне втекти і в якій одночасно почувається і Своїм, і Чужим. Результати дослідження засвідчують продуктивність ідей геопоетики для сучасного українського літературознавства і перспективність дослідження топосу Провінції, зокрема й поетологічних особливостей географічних образів у художніх творах загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Харлан, О.
Топос Аркадії в українській і польській прозі міжвоєнного двадцятиліття [Електронний ресурс] / О. Харлан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
топос -- ідилічний хронотоп -- пастораль -- епопея -- Аркадія
Анотація: Аналіз теоретичного підґрунтя теорії топосу засвідчує тяглість явища від античності до нашого часу; важлива роль у актуалізації та розширенні семантики терміну належить Е. Р. Курціусу (1886–1956). У статті запропонований погляд на міжвоєнну українську і польську прозу крізь призму функціонування топосу Аркадії; звертається увага на особливий спосіб світовідчування в художніх текстах – «пасторальний», на формування «ідилічного хронотопу». Визначаються основні жанри, в яких проявився топос Аркадії: антиутопія, «дитяча» проза, роман-епопея.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)