Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (125)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=фігури<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5

Бабенко, В.
Образ жінки похилого віку в наративах мас медіа під час російсько-української війни [Електронний ресурс] / В. Бабенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 87-94. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
масова свідомість -- пропаганда -- російська пропаганда -- інформаційна війна -- комунікація -- мем -- медіареальність -- архетип -- стереотип -- тілесність
Анотація: Стаття присвячена функціонуванню в комунікаціи ному просторі ЗМІ та інтернетмемах образів літньої жінки як концептів, що формувалися під впливом подіи росіи ськоукраї нської віи ни після 24 лютого 2022 року. Предмет дослідження актуалізується в контексті зміни стереотипів гендерних ролей при формуванні правового суспільства, стратегіи інформаційної війни та ідеологічної пропаганди, покликаної вплинути на міжнародний імідж Украї ни. Мета дослідження полягає в аналізі медійного образу жінки похилого віку з урахуванням таких понять, як «інформаціи на віи на», «пропаганда», «стереотип», «архетип», оскільки через них здійснюється вплив на масову свідомість, зокрема формуються ціннісні категорії , унормовуються світоглядні моделі, легітимізуються процеси гуманізації . Завдяки використанню методів аналізу, узагальнення, інтерпретації вдалося систематизувати образи жінки похилого віку як активного мас-медіи ного повідомлення. У результаті дослідження з’ясовано відмінність наративів в образах літньої жінки, що формують українське та російське інформаціи ні середовища. Визначено комунікаційну мету поширення цих образів, а також встановлено різницю в механізмах популяризації символічної фігури жінки похилого віку в засобах масової комунікації . Новизна дослідження полягає в аналізі інформаціи них процесів новітньої історії Украї ни, які перебувають у стані динамічної еволюції . Також актуальність зумовлена кросдисциплінарним баченням, що враховує досвід геронтософії та меметики — новітніх підходів для украї нської наукової думки. Перспектива подальших досліджень полягає в кількох напрямах. Серед наукових розвідок, що спираються на символічні коди тілесності в комунікативному полі, — аналіз розбудови гендерних та еи джистських стереотипів в украї нських медіа. Визначення проактивності архетипічних образів як інструменту побудови інформаційного захисту. Подальше порівняння ролі архетипів у ЗМІ правових і тоталітарних держав. Виявлення ролі маркерів тілесності в комунікативному інструментарії інформаціи ної війни
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Волошук, Л.
Специфіка діалогізму сучасної масової літератури [Електронний ресурс] / Л. Волошук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
діалогізм -- масова література -- популярна література -- плюралістичність -- парадигма життєтворчості
Анотація: У статті розглянуто особливості діалогізму в сучасних творах масової української літератури. Акцентовано, що художній твір сьогодення перетворився на один із каналів масової комунікації, якому властива багатогранність і різносторонність; у зв’язку з цим звернення до проблем масової літератури та діалогізму особливо актуальне. Запропоноване розуміння масової літератури, в основі якої перебувають базові моделі свідомості людей, та висвітлене явище пошуку власного читача. Здійснено спробу аналізу діалогічних явищ у творах Ірен Роздобудько, Володимира Лиса, Максима Кідрука, Анни Багряної. У статті висловлено погляд на діалог як на провідний принцип будови твору і фігури автора, доведено, що діалогічні позиції у сучасній масовій літературі визначаються на рівні структури оповіді, а негативний контекст сучасності, самосвідомості суцільно діалогізований.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Главацька, Юлія.
Особливості особистісної самоідентифікації: біограма «ДИТИНСТВО» На матеріалі літературної біографії В. Айзексона «Steve Jobs: А Biography» [Електронний ресурс] / Ю. Главацька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 281-287, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературна біографія -- Стів Джобс -- самоідентифікація -- біограма -- тезаурусний (тематичний) спосіб викладу
Анотація: Предметом статті постає особистісна самоідентифікація Стіва Джобса в дитинстві. Лексичні одиниці (слова, словосполучення) — це ті дескриптори тексту літературної біографії, які описують основний смисл біограми «ДИТИНСТВО». А їхні семантичні зв’язки віддзеркалюють особливості особистісної самоідентифікації Стіва Джобса в дитячому віці. Мета дослідження — проаналізувати спогади Стіва Джобса на прикладі біограми «ДИТИНСТВО» задля того, щоб з’ясувати, яким чином цей етап життя вплинув на формування особистісної самоідентифікації цієї видатної фігури. Кожна біограма — це певна модель подій, і в цій статті вона представлена трьома структурними елементами: «Всиновлення», «Силіконова долина» та «Навчання в школі». Питання ідентичності (самоідентичності) логічно привертає увагу сучасних науковців відповідно до сьогочасних тенденцій антропоцентричного підходу до мови. Тому актуальність дослідження спричинена потребою виявлення лексичних дескрипторів біограми «ДИТИНСТВО», які спрямовані на реалізацію мотиву самопізнання С. Джобса. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення), контекстуально-інтерпретаційний метод і дискурс-аналіз. Новизна розвідки зумовлена об’єктом вивчення та ракурсом аналізу, що створює сприятливий ґрунт для подальшого окреслення психологічного образу Стіва Джобса, з одного боку, і його мовленнєвої поведінки, з іншого. У результаті дослідження встановлено, що в тексті літературної біографії «Steve Jobs: A Biography» домінування особистих спогадів, як правило, поєднується з хронологічною послідовністю, а міркування та повчання пов’язане з тезаурусним (тематичним) способом викладу. Кожна біограма як певний відрізок на прямій життєвого шляху показує, як відбувається становлення особистості та формування її уявлень про себе як самототожну, цілісну й унікальну особистість. Крізь біограму «ДИТИНСТВО» нам вдалося виокремити конкретні лексичні дескриптори, синтез яких окреслює всі характеристики Стіва Джобса — дитини як особистості, що починає розвиватися: Незалежність, ізольованість (унікальність) І креативність як перспективне бачення розвитку власного продукту. Перспективним видається детальне вивчення інших біограм, таких як «КАР’ЄРА», «ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ», «ПОШУК ВЛАСНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ» тощо. Їхнє дослідження (окреме чи в сукупності) посприяє окресленню психологічного образу Стіва Джобса в тексті літературної біографії «Steve Jobs: А Biography».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Коновалова, Ольга.
Формування архетипу жіночого божества у декоративно-прикладному мистецтві України [Електронний ресурс] / О. Коновалова. - Електронні текстові дані // АРТ-простір : науковий журнал. - 2018. - Вип. 3. - С. 90-92DOI 10.28925/2519-4135.4.2018.3.16. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
декоративно-прикладне мистецтво -- Трипілля-Кукутень -- Скіфія -- орнаментика -- архетип -- образ жінки
Анотація: У статті з’ясовуються витоки та аналізується семантика сакральної фігури жінки-богині у декоративно-прикладному мистецтві архаїчних культур на теренах України. Досліджується зв’язок релігійних вірувань із зображеннями стилізованих жіночих фігур на керамічних виробах культури Трипілля-Кукутені та у торевтиці Скіфії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : Ф3 (1), Ф2 (1), Ф1 ЧЗ (1), ГП ЧЗ (2)
Вільні: Ф3 (1), Ф2 (1), Ф1 ЧЗ (1), ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Семерин, Х.
Подорож як стратегія осягнення єврейського світу у прозі кінця ХІХ — перших десятиріч ХХ ст. [Електронний ресурс] / Х. Семерин. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 68-74. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
подорож -- імагологія -- єврейський етнообраз -- інокультура -- дискурс -- геопоетичний -- трансформація
Анотація: У статті досліджено імагологічні параметри єврейського етноіміджу, оприявненого у прозі кінця ХІХ — початку ХХ ст. через вимір подорожі. На тлі інтенсифікації імагологічних студій у національному літературознавстві в минулі десятиліття дослідження буття Інших є актуальною науковою проблемою. Репрезентацію єврейства простежено на прикладі трьох текстів відмінної естетичної природи і генології зі спільністю подорожнього дискурсу: оповідань Агатангела Кримського «Історія однієї подорожі» (1890), Модеста Левицького «Порожнім ходом» (1918) і «Щастя Пейсаха Лейдермана» (1918) та нарису Майка Йогансена «Подорож людини під кепом (Єврейські колонії)» (1927). На думку авторки, геопоетичний компонент — рух у просторі — постає способом культурної, ідентичнісної трансформації, досвідним зрушенням як героїв, так і читача: у реальному й символічному переміщенні «всередину» єврейської культури, єврейського світу всі краще пізнають інокультурне, а з ним — Своє. Подорож єврея Іцка й українців Скальських у Кримського позначена імагологічною інверсією етностереотипів: фігури українців зображені у негативному світлі, а образ єврея виписаний позитивно. Це потверджує динаміку поступової відмови письменників від стереотипного витлумачення Інших. Зрештою, маємо вписаний у реалістичну аксіологічну парадигму імідж єврея, чия персональна трагедія ускладнена суспільними упередженнями. «Лікарські» оповідання М. Левицького на тлі тяжкого єврейського життя апелюють до універсального контексту людських страждань. Головний герой, проникаючи в чужу культуру, поступово переживає особисту трансформацію і глибше пізнає Інших. Імагологічні спостереження героя Йогансена над побутом євреїв-колоністів у південноукраїнських областях демонструють духовну й соціальну близькість українського і єврейського народів, комфортне співіснування у межах спільного географічного, мовного, економічного простору. Новизна дослідження полягає в тому, що цінні в імагологічному світлі тексти А. Кримського, М. Левицького і Майка Йогансена розглядаються як репрезентанти єврейського етнообразу із позиції homo viator. У перспективі розвитку теми вбачаємо багатоаспектне вивчення єврейського етнообразу в недосліджених сегментах національного літературного простору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)