Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (18)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=К269584624/2022/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи с 1 за 18

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чума Б., Розлуцька С.
Назва : "Україна та її останній трубадур". Несподівана оповідь про Україну в іспанській пресі ХІХ ст.
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 6-14. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.21 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.21
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): теорія уявлень--«gaceta de madrid»--козаки--україна
Анотація: У статті представлено уявлення іспанської читаючої публіки про Україну в третій чверті XIX ст. Проаналізовано дві групи публіцистичних матеріалів: «Листи з Росії» (1856–1857) Хуана Валери й статтю з продовженням «Україна та її останній трубадур», опубліковану в офіційному виданні «Gaceta de Madrid» у 1878 р., що вперше вводиться в науковий обіг. Зміст цих публікацій визначається як переломний у сприйнятті українських земель. На це вплинуло поширення етнографічного підходу, що вимагав вивчення народів замість держав і пропонував системний історико-культурний образ населення південно-західних губерній Російської імперії. У «Листах» Х. Валери все ще присутня усталена до початку XIX ст. дихотомія негативного й позитивного образу козаків, натомість у матеріалах «Gaceta de Madrid» розповідь про козаків вписується в ширший контекст колишнього й теперішнього населення сучасних українських земель, для позначення яких автор здебільшого вживає термін «Україна» (Ukrania) та значно рідше «Малоросія» (la pequeña Rusia). Це дозволяє стверджувати, що завдяки етнографічному підходу відбувся перехід від уявлення про напівдикі землі козаків і татар, що губилися на широких просторах Східної Європи, до чітко окресленої етнографічної території, яка в модерну добу отримала назву «Україна».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Верховцева І.
Назва : Одна з "Великих": реформа сільського самоврядування в Росії як панімперський проєкт (1861–1900-ті рр.)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 15-27. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.22 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.22
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): російська імперія--інститут сільського самоврядування--велика реформа 1861–1900-х рр.--селянська революція
Анотація: Проаналізовано реформи сільського самоврядування в Російській імперії періоду 1861–1900-х рр. Авторка резюмує, що внаслідок цього реформаторства в усіх її регіонах постав інститут сільського самоврядування і було реалізовано одну із так званих Великих реформ. Сільські громади отримали право розпоряджатись місцевими природними, людськими ресурсами, а загальне управління імперським селом було уніфіковано на базі самоврядування. Обґрунтовується незакінчений, суперечливий характер реформи та зумовлений цим масштабний конфлікт між імперською владою і селянством. Через брак повноважень у керуванні місцевими рерсами влада грубо втрутилася в самоврядну діяльність громад, що значно погіршило їх економічний стан. Оскільки самоврядування сприяло самоорганізації селян, на початку ХХ ст. під впливом політичної агітації вони виступили проти імперії практично єдиним фронтом, сприяючи її революціонізаці.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Андрєєв, Віталій, Андреєва, Світлана, Каряка, Олександр
Назва : Михайло Бернов як піонер пішохідного туризму: мандрівки півднем України ти Кримом (Частина І. Південь України. Серпень 1895 р.)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 28-37. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.11 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.11
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): південна україна--крим--пішохідний туризм--подорожні записки
Анотація: У статті розглянуто діяльність М. Бернова як одного із засновників пішохідного туризму у Російській імперії та Європі, зокрема його мандрівки Південною Україною і Кримом влітку 1895 р., суспільну актуалізацію знань про регіон і публікаційну активність. У першій частині цього дослідження реконструйовано маршрут мандрівника на основі його подорожніх записок «Из Одессы пешком по Крыму. Письма русского пешехода» (Санкт-Петербург, 1896) і даних періодики й детально висвітлено враження про мандрівку Південною Україною. Зроблено висновок, що Михайло Бернов створив у своїх записках широке різнобарвне полотно життя поліетнічного населення регіону кінця ХІХ ст., зафіксував особливості національної культури та характеру його мешканців, перспективи економічного розвитку, соціальну нерівність різних прошарків населення, залишив цікаві описи про відвідини маєтків найзаможніших поміщицьких родин Південної України — Скадовських і Фальц-Фейнів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Драч, Оксана
Назва : Поведінка учениць як соціально-виховний засіб: за матеріалами Варшавської жіночої прогімназії початку XX ст.
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 38-47. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.24 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.24
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): поведінка учениць--варшавська жіноча прогімназія--жіноча освіта--педагогічна рада--навчально-виховний процес
Анотація: У статті досліджено заходи педагогічної ради Варшавської жіночої прогімназії щодо використання поведінки учениць як соціально-виховного засобу в освітній практиці початку ХХ ст. Заклад мав забезпечити належну успішність і соціалізацію гімназисток відповідно до нормативно затверджених правил. З’ясовано, що формування дисциплінованості, добросовісності, відповідальності і старанності учениць було основою навчального щодення і важливим соціально-виховним інструментарієм.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Срібняк І., Палієнко М.
Назва : Сотник армії УНР Дмитро Котко: життя і діяльність у Польщі 1921-1924 рр. (до 130-ліття від дня народження)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 48-53. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.25 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.25
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): хор--концерт--пісня--гастролі--інтерновані вояки-українці--табір--польща
Анотація: У статті охарактеризовано організаційно-диригентську діяльність сотника Дмитра Котка у таборах інтернованих військ УНР у Польщі першої половини 1920-х рр. Зазначено, що виступи його хору слугували ефективним засобом боротьби зі зневірою та розчаруванням, які проникали у середовище інтернованого українського вояцтва. Цій же меті слугувало відзначення національних свят (і зокрема Шевченківських днів), а також «концертів-вечірок» зі співом національного гімну та мистецьким виконанням народних пісень. Хор дуже скоро переріс вузькі рамки простору таборів, ставши справжнім культурним явищем в Познаньщині, а пізніше й в інших польських воєводствах. Це мало велике значення, оскільки завдяки гастрольній діяльності хору значна кількість поляків отримувала можливість відкрити для себе український світ та пізнати його музично-хорову культуру. Виступаючи у польських містах, хор успішно виконував роль репрезентанта УНР та промоутора польсько-українського міжнаціонального зближення. Кожен його виступ ставав справжнім мистецьким святом без різниці того, хто збирався на його концерти аби пізнати справжнє українське хорове мистецтво.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванюк О., Романенко Д.
Назва : Візії України у подорожніх записка барона Августа фон Гакстгаузена
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 54-65. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.26 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.26
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): подорож--наддніпрянська україна--міський простір--етнічний склад--подорожні запаси
Анотація: У статті висвітлюється коло питань, пов’язаних з подорожжю 1843–1844 рр. німецького барона А. фон Гакстгаузена українськими землями, які знаходилися у складі Російської імперії. Основну увагу приділено аналізові вражень мандрівника від спілкування з місцевим населенням і наданим ним етнічним характеристикам тих народів, які мешкали на теренах Наддніпрянської України і Кримського півострова. Встановлено, що конфлікт власних спостережень і вражень А. фон Гакстгаузена з ідеологічними моделями, які нав’язувалися представниками державного апарату, а також часткове цензурування тексту подорожніх записів призвело до хаотичності викладу, історичних помилок і браку чіткого й об’єктивного бачення розвитку українських земель.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Клименко Н., Беззуб Ю.
Назва : Сторінки з біографії Аастасії Грінченко: трагічний 1908 рік та завершення "Лубенської справи"
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 66-75. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): борис грінченко--марія грінченко--анастасія грінченко--володимир грінченко--миколасахаров--судовий процес--«лубенська справа»--«лубенська самооборона»
Анотація: У статті на основі архівних джерел проаналізовано окремі сторінки життя й діяльності Анастасії (Насті) Грінченко, єдиної доньки українських письменників і громадських діячів Бориса та Марії Грінченків. Досліджено родинний епістолярій і листи Б. Грінченка до приватних осіб і державних установ, що дало можливість з’ясувати важливі питання особистого життя А. Грінченко та загалом усієї її родини. Висвітлено події, пов’язані з судовим процесом у справі «Лубенської самооборони», в яких фігурували Анастасія Грінченко та її наречений Микола Сахаров.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Якубовський І.
Назва : Сільські вчителі і Голодомор 1932–1933 років: низова преса як індикатор стратегій влади
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 76-83. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.28 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.28
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): голодомор--районна преса--учителі--школа--виконавці
Анотація: У статті розглядаються політичні технології влади з перетворення освітян села на виконавців Голодомору в Україні. Доведено, що, залучаючи сільських учителів до реалізації свого курсу на селі, влада одночасно діяла в руслі спроб приховати цілеспрямовану організацію вбивства голодом. Тягар мобілізації вчителів на хлібозаготівлі та інші заходи було перекладено на плечі районних відділів освіти, громадських організацій та зборів самих учительств, які в кожному випадку наче добровільно ухвалювали відповідні рішення. Однак про справжні наміри щодо вчителів виразно свідчать зміст і тональність районних газет, сповна висвітлюючи керівництво процесом збоку партійних та радянських органів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Виноградов С.
Назва : Інформаційно-пропагандистська робота як складник антинацистського спротиву ОУН і УПА у роки Другої світової війни
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 84-92. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.29 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.29
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): німецько-нацистська окупація--інформаційно-пропагандистська робота
Анотація: У статті розглянуто питання еволюції інформаційно-пропагандистської діяльності ОУН і УПА у роки Другої світової війни на теренах України у 1941–1944 роках. Автор дійшов висновку, що одним з головних чинників визначення стратегічних завдань і вибору тактичних прийомів інформаційно-пропагандистської діяльності ОУН і УПА була аналітична робота. Постійно змінювані умови контрпропаганди українських націоналістів у їхньому протистоянні нацистам під час бойових дій на теренах України покликали до життя специфічні методи і засоби цієї діяльності. Використовувалися основні різновиди усної (політична промова, політична бесіда, доповідь, дискусія) та друкованої (листівки, періодичні видання, книги, ілюстративні матеріали) пропаганди в умовах боротьби з нацистським окупаційним режимом. Аналіз прийомів одночасного їх застосування дозволив продемонструвати ефективність функціонування пропагандистської мережі ОУН і УПА та її роль у зміцненні підтримки національно-патріотичних сил серед українців.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Салата О., Гінетова Т.
Назва : Чутки як засіб формування інформаційного простору на окупованій території України у 1941-1944 роках
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 93-100. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.210 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.210
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): друга світова війна--німецька окупація--територія україни--чутки--пропаганда--інформаційний простір
Анотація: У статті розглядається феномен чуток, який відіграв важливу роль у формуванні інформаційного простору на окупованих німецькою армією територіях під час Другої світової війни. Здійснено аналіз умов, в яких виникали й функціонували чутки; визначено особливість чуток, створених нацистськими й радянськими пропагандистськими ресурсами; здійснено порівняння їхніх характеристик і впливу на населення окупованих територій України у 1941–1943 роках; на конкретних прикладах показано закономірність розповсюдження усних повідомлень, що передавались серед українського населення. Показано загальні методологічні та технічні механізми підготовки і розповсюдження чуток, підготовку фахівців, які їх розповсюджували. На основі аналізу архівних матеріалів та літератури показано, що обидві сторони — і радянське, і німецьке керівництво — досить ефективно використовували чутки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коцур Л.
Назва : Просопографічний портрет батьків-засновників Української незалежної держави та Литовської республіки: компаративний аналіз
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 101-109. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.211 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.211
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): україна--литовська республіка--президент--саюдіс--просопографія--державотворення
Анотація: У статті створено просопографічні портрети батьків-засновників Української незалежної держави та Литовської Республіки, відновлених у 1990 та 1991 рр. Акцентовано увагу на лідерах громадсько-політичних організацій, які становили ядро опозиційного руху проти диктатури компартії (Вітаутас Ландсбергіс, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко). Вдалося визначити спільні та відмінні риси очільників в обох країнах: національно-демократичний ухил, тривалість дисидентської діяльності, належність до того чи іншого суспільного прошарку, участь у політичній діяльності, особистий внесок у розбудову незалежності країни тощо. Водночас постають образи перших президентів України та Литовської Республіки Леоніда Кравчука й Альгірдаса Бразаускаса. Вони розглядаються з урахуванням фактору часу; відзначаються суттєві відмінності у стратегіях державницької поведінки цих двох вихідців з однієї комуністичної системи.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туранли Ф.
Назва : Династія Гіраїв: ретроспективний огляд арабографічних писемних джерел
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 110-117. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.212 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.212
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): династія гіраїв--висока порта--військо запорозьке--методологія--джерело
Анотація: У статті досліджується історія правлячої в Кримському ханстві династії Гіраїв за відомостями османсько-турецьких і кримськотатарських арабографічних писемних джерел. Наголошується на специфіці стосунків правителів Криму та Османської імперії, їхніх контактів з козацькою Україною. Наукова новизна полягає у цивілізаційному осмисленні історіософії династії Гіраїв і Кримського улусу в контексті розвитку державності останнього та застосуванні авторської методології інтерпретування відповідних історичних подій із урахуванням наявних відомостей означених джерел.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальов Є.
Назва : Селянське питання в епістолярній спадщині Дем’яна Кочубея 1857–1858 років
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 118-124. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.213 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.213
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): дем’ян васильович кочубей--григорій павлович ґалаґан--епістолярій--селянська реформа--українське помісне дворянство
Анотація: У статті здійснено аналіз листів Д. В. Кочубея (1786–1859), петербурзького високопосадовця, до його родича Г. П. Ґалаґана (1819–1888), громадського діяча, за період 1857–1858 рр. Автор та адресат належали до верхівки помісного дворянства Лівобережної України, і провідною темою їхнього листування у той час була підготовка до скасування кріпосного права. На підставі цих епістолярних пам’яток виявляються мотиви, якими керувалися прихильники звільнення кріпаків, та окреслюються ідейні засади, на яких Д. Кочубей, Г. Ґалаґан й особи їхнього кола прагнули розв’язати селянське питання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гедьо А., Мілютін М.
Назва : Санітарно-епідеміологічна ситуація в Києві в умовах соціальної нестабільності на шпальтах міської преси кінця XIX – початку XX ст.
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 125-133. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.214 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.214
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): газети--«киевлянин»--київ--епідемії--хвороби--лікарні--охорона здоров’я
Анотація: Стаття присвячена висвітленню санітарно-епідеміологічної ситуації в Києві на сторінках періодичних видань «Киевлянин», «Южная Копейка», «Киевские вести», «Киевская мысль» наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. З’ясовано інформаційний потенціал газетних повідомлень у дослідженні міської системи охорони здоров’я, визначено передумови епідемічних спалахів у Києві. Опрацювання матеріалів газет дало змогу виявити проблемні напрями роботи міської влади у санітарній та комунальній сферах, а саме: неналежний контроль за дотриманням санітарних норм у місцях соціальної активності, невідповідність системи міського господарства потребам часу, нерозвиненість систем водопостачання і каналізації, стихійні сміттєзвалища, збільшення кількості безхатченків та інших маргінальних представників. Зазначені чинники були передумовою для інфекційних спалахів у місті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бонь О.
Назва : Простір українських гуманітаріїв 1920 рр. у спогадах Надії Суровцової
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 134-139. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.215 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.215
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): надія суровцова--спогади--лесь курбас--олесь досвітній--юрій смолич
Анотація: У статті розглядаються спогади, які є важливими свідченнями для вивчення минулого. Водночас дослідники вважають спогади суб’єктивним джерелом, на яке впливає пізніший власний досвід автора. Мемуари Надії Суровцової про діячів українського радянського відродження 1920-х років є вагомими для дослідження української гуманітарної інтелігенції того часу. Застосовані спеціальні методи історичного дослідження, а саме мікроісторичний, просопографічний. Показано, що у середині 1920-х років Харків жив насиченим літературно-мистецьким життям. Надія Суровцова у спогадах окреслює локуси українського відродження: де збирались та працювали основні творчі сили тогочасної столиці; проблеми, які обговорювалися в середовищі гуманітаріїв.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шаповал А.
Назва : Київські сюжети листів Володимира Любименка до Олександра Фоміна
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 140-148. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.216 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.216
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): листи--ботаніка--київ--всеукраїнська академія наук
Анотація: У статті проаналізовано подієві лінії листів видатного ботаніка, фахівця в галузі фізіології рослин В. Любименка до директора Ботанічного саду Київського університету та Інституту ботаніки Всеукраїнської академії наук О. Фоміна, що стосуються організації досліджень з ботаніки в академічних закладах Києва. Листи розкривають зусилля В. Любименка зі створення та організації діяльності лабораторії фізіології рослин у Києві, прагнення вченого переїхати до міста на Дніпрі для налагодження досліджень у галузі фітофізіології. Епістолярні документи зберігаються в особовому архівному фонді академіка В. Любименка в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і вперше вводяться до наукового обігу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Назимок У.
Назва : Концертний тур Української республіканської капели в Чехословаччині (1919-1920 рр.)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 149-154. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.217 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.217
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): українська республіканська капела--олександр кошиць--культурна дипломатія--чехословаччина
Анотація: У статті проаналізовано діяльність Української республіканської капели в Чехословаччині як форму культурної дипломатії УНР під час національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. На прикладі чеського періоду концертного туру Капели продемонстровано, як європейське турне хористів під проводом Олександра Кошиця вплинуло на сприйняття українського народу чехами і словаками. Концерти в містах мали неабиякий успіх, свідченням чого були численні рецензії у місцевій пресі, спогади хористів і їхнього очільника. Досвід концертної діяльності Капели в Чехословаччині є прикладом успішної культурної дипломатії та доказом впливу культури на політичну сферу життя суспільства.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Саган Г., Рублик С.
Назва : Діяльність Українського культурно-просвітнього товариства "Кобзар" (м. Загреб) з організації діаспорного життя в Хорватії
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 155-163. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.218 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.218
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): громадське життя--діаспора--українці хорватії--товариство «кобзар»
Анотація: У статті досліджується громадське життя українців Загреба (Хорватія) на прикладі діяльності Загребського культурно-просвітнього товариства «Кобзар», яке вже впродовж 50 років є основним центром організації діаспорних заходів у столиці Хорватії та поза її межами. До аналізу долучено низку матеріалів з власного архіву Славка Бурди, нинішнього голови Товариства, та інтерв’ю з ним. Проведене дослідження засвідчує вагому роль «Кобзаря» в організації діаспорного життя українців Хорватії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)