Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=С325934233/2020/26/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

Шаповал, М.
Художня біографія інтелектуала у драматургії С. Росовецького [Електронний ресурс] / М. Шаповал. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 1. - С. 1-10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня біографія -- драматургія -- приватна біографія -- інтелектуальна драма -- антропологізація ідеи -- метажанр
Анотація: Глобальна тенденція оцифрування та оприлюднення історичних джерел, зокрема тих, що стосуються художньої літератури та ї ї функціонування у різні епохи, спонукає до постіи ного переосмислення читачем життя та діяльності осіб, які є прототипами персонажів літературних творів. Як наслідок, пов’язании з реальним життям і закорінении у минулому художніи образ генерує суголоснии літературнии сюжет у формі художньої біографії . Кількість і різноманітність такої літератури, зокрема драматургії , невпинно зростає, що визначає актуальність цього дослідження. За останні десятиліття біографічна художня література кардинально змінила свої обриси, збагатилася численними жанровими різновидами та модифікаціями, і цеи процес далекии від завершення. Для ї ї позначення запроваджено термін «метажанр художньої біографії », що підкреслює масштаб названого явища і дає змогу окреслити предмет дослідження — художнє зображення біографії інтелектуала в сучасніи украї нськіи драматургії , а також уточнити розуміння концепту «інтелектуал» і проблематизувати шляхи та способи зображення персонажа такого типу. Метою статті є виявлення жанрово-стильової єдності сучасної украї нської драматургії про інтелектуалів і доведення доцільності застосування до неї популярних у суміжних галузях знань (історії , філософії , мистецтвознавстві) інтерпретаціи них підходів, зокрема вперше запропоновано виокремлення на матеріалі творчості украї нських письменників (С. Росовецькии ) таких жанрових різновидів, як приватна художня біографія та інтелектуальна художня біографія. У результаті дослідження з’ясовано, що інтерес до художньої біографії інтелектуала пов’язании із загальною тенденцією до антропологізації наукового знання, з підвищенням зацікавленості аудиторії індивідуальним, особистим в історії та сучасності, з переважанням емоціи ного складника в сучасних медіи них дискурсах, що приводить до актуалізації емоціи но наснаженого наративу життєпису інтелектуала, якии нині часто звучить трагічними нотами в контексті катастрофічного минулого украї нської науки і культури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Борщ, С.
"Легендовий стиль" на прикладі "Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа" [Електронний ресурс] / С. Борщ. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 1. - С. 11-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
агіографія -- легенда -- чудесне -- святість -- тенденціи на історичність
Анотація: Предмет дослідження — «легендовии стиль» однієї з наи більш знакових агіографічних пам’яток ІХ ст. «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа». Ця паннонська легенда належить до так званого Кирило-Мефодії вського циклу, тобто текстів, що стосуються життя и діяльності слов’янських просвітителів. Важлива частина «Житія» — опис віднаходження (обретіння) Костянтином Філософом і перевезення з Корсуня (Херсонеса Тавріи ського) до Риму мощеи святого папи Климента. Саме цеи епізод вважають вирішальним у справі визнання слов’янського перекладу Божественних книг. «Легендовии стиль» беремо в лапки, оскільки запозичуємо цеи вислів з праці І. Франка «Святии Климент у Корсуні» (Львів, 1902–1905 рр.), и зазначаємо, що досі він не був розгорнутии і пояснении як термін. Завдання нашого дослідження — з’ясувати, за допомогою яких методів і прии омів формується це поняття, що и визначає новизну нашої роботи. Актуальність дослідження зумовлена зверненням до джерел формування легенди як жанру (згадаи мо збірку житіи ХІІІ ст. Якова Ворагінського під назвою «Золота легенда»). За допомогою культурно-історичного методу, елементів компаративістики, структуралістського и феноменологічного аналізу з’ясовано такі прии оми «легендового стилю»: розкриття аспекту святості, використання категорії чудесного, «тенденціи на історичність». Святість — «наи важливіша цінність християнського суспільства» (Ж. Ле Ґофф) — напередвизначена и прочитується в сюжеті «Житія» на рівні алюзіи на події Нового Завіту. Категорію чудесного розглядаємо з точки зору міфологічного суб’єкта: чудо впорядковує всесвіт, відновлює гармонію і встановлює істинні правила та закони. За О. Лосєвим, справжнє чудо в християнськіи легенді відбувається в момент діалектичного синтезу реальної особистості героя з и ого внутрішнім ідеальним першообразом. «Тенденціи ну історичність» спостерігаємо в історії про мощі папи Климента Римського: у пам’ятках Кирило-Мефодії вського циклу по-різному висвітлюється процес обретіння святих останків. Локації , діи ові особи, час відмінні в деяких текстах, що дає підстави вважати ї х ідеологічно заангажованими. У перспективі подальшого вивчення «легендового стилю» агіографічних пам’яток — залучення інших текстів для підтвердження / спростування, розширення / звуження названого поняття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)