Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (21)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=безперервний<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 за 10
1.


    Тютюнник, Анастасія Володимирівна.
    Технології візуалізації у світових дослідженнях / А. В. Тютюнник // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 161-168, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
візуалізація -- цифрова візуалізація -- типи цифрових візуалізації -- графіки -- графічний образ -- дані -- дослідження
Анотація: З кожним роком стрімко збільшується обсяг інформації, зокрема в освіті, разом з цим змінюються можливості використання цифрових інструментів для її опрацювання. Цьому сприяють науковий прогрес, віртуалізація і автоматизація багатьох процесів, а тому виникає необхідність їх обробки і обліку, що тягне за собою зростання обчислювальних потужностей і швидкостей передачі інформації. Безперервний потік інформації – необхідна умова існування сучасної цивілізації і причина перевантаженості свідомості інформаційної енергетикою, медіа-активністю, що спровокували виникнення нового типу мислення, заснованого на кліповому сприйнятті повідомлень. Людина з усього розмаїття інформації «схоплює» найбільш яскраві фрагменти, які апелюють до його свідомості і формують таким чином ланцюжок рівнів сприйняття інформації «зображення - заголовок - текст - розуміння», де візуальна компонента інформації виступає сполучною ланкою від одного до іншого і забезпечує інформаційний зв'язок. Візуальна компонента інформації (візуалізація), спираючись на певні асоціації, стереотипи мислення, передає суть значимого, важливого для людини в часі і просторі події, факту, явища, процесу. Візуалізація – найважливіший етап в процесі аналізу даних. Він допомагає представити результати досліджень в простій і зрозумілій формі, найчастіше служить ключовим фактором для прийняття рішень в різних сферах діяльності. І хоча у багатьох візуалізація асоціюється виключно з лінійними графіками та таблицями, насправді це велика концепція, система передачі складних ідей, закономірностей і даних за допомогою візуальних образів. В статті здійснено аналіз поняття «візуалізація», «візуалізація інформації» «графічний образ», «графік». Проаналізовано, різновиди та методи цифрових візуалізацій різних дослідників. Описано методи цифрової візуалізації швейцарських дослідників, які представили їх у формі періодичної таблиці. Детально розписано основні типи цифрових візуалізацій з прикладами та їх можливе застосування.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

2.


    Бульвінська, О.
    Види і форми безперервного професійного розвитку науково-педагогічних працівників (за результатами опитування) [Електронний ресурс] / О. Бульвінська. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2018. - № 3/4. - С. 95-106, DOI 10.28925/2312-5829.2018.3-4.8426. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
безперервний професійний розвиток -- види і форми професійного розвитку -- заклади вищої освіти -- науково-педагогічні працівники -- підвищення кваліфікації -- ранжування
Анотація: Стаття присвячена результатам опитування науково-педагогічних працівників університетів України щодо видів і форм їх професійного розвитку. За допомогою методу ранжування форми професійного розвитку впорядковані за ступенем зменшення їх значення для респондентів. Визначено, що перші три рангових місця серед названих видів і форм професійного розвитку викладачів університетів зайняли навчання на тренінгах, курсах, коучінг-сесіях за межами рідного закладу освіти, використання онлайнових форм і самоаналіз власного професійного досвіду відповідно. Запропоновано розвивати види професійного зростання науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти за рахунок акредитованих освітніх програм у закладах освіти або наукових інституціях, а також використання онлайнових форм не тільки українського, а й європейського та світового Інтернет-простору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Потапчук, Т.
    Формування самоосвітньої компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти [Електронний ресурс] / Т. Потапчук, Н. Кравець. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 180-193, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
професійна підготовка -- самоосвіта -- компетентність -- самоосвітня компетентність -- формування самоосвітньої компетентності
Анотація: У статті самоосвіта як складник професійної підготовки виступає способом її реалізації. У цьому контексті під самоосвітою майбутніх вихователів ми розуміємо процес, який забезпечує безперервність підвищення освітнього рівня та розширення інформаційного поля фахівців, покращення якості та підняття рівня їхньої компетентності та професіоналізму, що пов’язаний з розвитком особистості та бере участь у формуванні загальної та педагогічної культури, слугує становленню світогляду, оскільки саме студент є суб’єктом управління власною навчальною діяльністю під час фахової підготовки. На основі аналізу різних підходів до визначення поняття «самоосвітня компетентність» у контексті нашого дослідження цей термін розглядаємо як інтегративне явище, що характеризується наявністю стійкої внутрішньої мотивації, сформованістю професійно-значущих особистісних якостей, володінням вміннями й навичками самостійної роботи, які дозволяють особистості організовувати пізнавально-пошукову діяльність, спрямовану на безперервний процес підвищення кваліфікації за професійним спрямуванням; та виступає складником професійної компетентності фахівця і показником успішності його фахової діяльності.Враховуючи зазначене вище, можна констатувати тісний зв’язок поняття «самоосвіта» із поняттям «професійна підготовка»; самоосвіту при цьому слід розуміти як спосіб реалізації цієї підготовки, яка, відповідно, має на меті формування кваліфікованого працівника, здатного до вироблення стратегій професійного розвитку в результаті самоосвіти. Це є однією з найважливіших передумов подальшої професійної реалізації його як фахівця У зв’язку з цим перед вищою школою постає завдання розробки більш ефективних технологій навчання та створення умов, які були б орієнтовані на стимулювання самоосвіти студентів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Кравець, Н.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Бульвінська, О.
    Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників в університеті: актуальність тренінгів / О. Бульвінська // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2019. - Вип. 1. - С. 53-59, DOI 10.28925/1609-8595.2019.1.5359. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
academic staff -- академічний персонал -- continuing professional development -- безперервний професійний розвиток -- training -- навчання
Анотація: Стаття присвячена результатам опитування науково-педагогічних працівників Київського університету імені Бориса Грінченка щодо визначення актуальних тем для підвищення кваліфікації в рамках дидактичного, дослідницького, лідерського модулів і модулю з ІКТ. Перелік тем тренінгів був сформований відповідно до визначених сучасних тенденцій безперервного професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, а також з урахуванням європейського досвіду організації курсів підвищення кваліфікації викладачів в університетах. Опитування показало, що вибір викладачами тренінгів для безперервного професійного розвитку цілком узгоджується із загальноєвропейськими тенденціями. Найбільшу кількість виборів отримали тренінги, пов’язані з інноваційними методами викладання, а також з інтернаціоналізацією в освіті. Ці результати можуть стати основою для модернізації програми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників університетів для набуття нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності. Перспективами подальших досліджень стане обґрунтування компетентнісних профілів у рамках модулів програми підвищення кваліфікації викладачів.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

5.


    Соколова, І.
    Медична освіта України: світові тенденції, європейські орієнтири і національні пріоритети / І. Соколова // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2019. - Вип. 2. - С. 7-15, DOI 10.28925/1609-8595.2019.2.715. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
інтернаціоналізація -- стандартизація -- триплет стандартів -- безперервний -- професійний розвиток
Анотація: Автором представлено концепцію дослідження вищої медичної освіти України, яка характеризується системною цілісністю і процесуальною неперервністю в органічній єдності загального, особливого, специфічного та особистісно-орієнтованого компонентів. У статті з’ясовано основні контексти реформування медичної освіти України, які детерміновані процесами глобалізації, інтернаціоналізації, стандартизації вищої освіти. Охарактеризовано міжнародні стандарти медичної освіти, Європейські стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості вищої освіти, з урахуванням яких відбувається реформування медичної освіти України і упровадження концепції безперервного професійного розвитку лікарів.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

6.


    Лопіна, Н.
    Програма підвищення кваліфікації викладачів закладів медичної освіти (на прикладі електронного навчального курсу «Основи методології розробки електронних курсів у сфері медичної освіти») / Н. Лопіна // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 3. - С. 49-59, DOI 10.28925/1609-8595.2020.3.6 . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
медична освіта -- електронні навчальні курси -- безперервний фаховий розвиток -- програма підготовки
Анотація: Мета статті – продемонструвати програму пілотного дистанційного курсу «Основи методології розробки електронних курсів у сфері медичної освіти» підвищення кваліфікації викладачів закладів вищої медичної освіти з використання інформаційно-освітніх веб-технологій з урахуванням сучасних тенденцій розвитку освіти та потреб охорони здоров’я. Методи оцінки ефективності навчання – проведення анкетувань (опитувань) до та після навчального курсу, а також кількісний аналіз електронних курсів на платформі дистанційного навчання. Результатом навчання на курсі було створення 646 електронних навчальних курсів у кафедральних категоріях з розміщенням у них методичної інформації для студентів. Результати анкетування 109 викладачів показали, що більшості респондентів – 108 викладачам (99,08 %) було зручно працювати в електронному курсі; 108 викладачів (99,08 %) підтвердили, що їх дисциплінувала необхідність здавання робіт на перевірку в кожній темі електронного навчального курсу; більшості викладачів – 97 (88,99 %), що проходили навчання у курсі, вдавалося одразу імплементувати отримані знання в повсякденну педагогічну роботу; більшість викладачів, що завершили навчання на курсі оцінили свій рівень знань щодо методології розроблення електронних курсів у сфері медичної освіти на «добре» (62 особи – 56,88 %), 37 (33,94 %) викладачів – на «відмінно». Досвід проведення тренінгів підвищення кваліфікації викладачів у сфері медичної освіти може стати підґрунтям реалізації загальнодержавної стратегії безперервної медичної освіти, створення якісного навчального контенту як для додипломного, так і післядипломного етапів навчання
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

7.


    Lynova, I.
    Continuing professional development of academic staff: theoretical approaches and models [Електронний ресурс] / I. Lynova, O. Bulvinska. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - P14-22, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
вища освіта -- професійний розвиток -- університет -- безперервний -- розвиток
Анотація: У статті акцентовано, що саме застосування певної теорії в освітніх дослідженнях дає чітке і відтворюване пояснення професійного досвіду, стає основою розроблення практичних моделей освітньої діяльності. Запропоновано класифікувати теоретичні підходи і концепції до безперервного професійного розвитку на філософському, педагогічному та психологічному рівнях. Доведено, що узагальнення взаємопов’язаних і взаємодіючих системно-синергетичного, антропологічного, аксіологічного, акмеологічного, андрагогічного, компетентнісного, особистісно-діяльнісного підходів обґрунтовують мету, завдання, зміст, форми і методи безперервного професійного розвитку науково-педагогічних працівників університету, враховують самоспрямованість і самокерованість власного професійного розвитку і в той же час дають змогу координувати діяльність викладачів, своєчасно вносити корективи, вибудовувати діяльність на демократичних засадах. Визначено, що розроблені з урахуванням цих підходів практичні моделі професійного розвитку дають можливість викладачам розробляти власну освітню траєкторію, самостійно обирати конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг. Проте нерозв’язаною проблемою залишається відсутність врегульованих механізмів і критеріїв зарахування інформальної освіти, що визначається як індивідуально керований професійний розвиток, самоорганізоване здобуття викладачем професійних компетентностей, яке не фіксується документально. Це обмежує можливості самоосвіти і її значення для модернізації системи вищої освіти в Україні і для удосконалення професійної діяльності кожного викладача. Запропоновано кожному закладу вищої освіти розробити власні внутрішньоінституційні механізми зарахування результатів інформальної освіти науково-педагогічних працівників у системі професійного розвитку.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Bulvinska, O.


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

8.


    Eshete, Mekie M.
    Efl teachers’ continuous professional development: reflections on and target needs [Електронний ресурс] / Mekie M. Eshete, G. Gezahegn. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 1. - P51-67, DOI 10.28925/1609-8595.2023.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
професійний розвиток -- безперервний -- цільові потреби -- викладачі -- англійська мова
Анотація: У дослідженнях з питань освіти все більше уваги приділяється безперервному професійному розвитку вчителів, оскільки він може вплинути на якість викладання. Незважаючи на це, дослідження потреб вчителів англійської мови як іноземної у безперервному професійному розвитку були обмеженими. Щоб подолати цю прогалину, у цій статті досліджувалися роздуми вчителів англійської мови як іноземної щодо цільових потреб безперервного професійного розвитку. У цьому роботі використовувався змішаний метод дослідження, який включає як кількісний, так і якісний підходи для відповіді на завдання дослідження. Учасники дослідження включали 20 викладачів англійської мови як іноземної, які викладають у державних середніх школах, а дані збирали за допомогою тесту, анкет та інтерв’ю. Висновки показали, що вчителі англійської мови як іноземної мають різні погляди на свої професійні недоліки, бажання та потреби. Крім того, вчителі англійської мови як іноземної зазначили, що поточна програма безперервного професійного розвитку, яка практикується в їхній школі, ніколи не проводилася з метою допомоги їм розвивати свою професійні уміння. На двосторонньому рівні 0,01 спостерігалася сильна негативна кореляція між цільовими потребами вчителів англійської мови як іноземної у безперервному професійному розвитку та їхніми рефлексіями щодо поточного безперервного професійного розвитку (rs = -0,961, n = 20, p = 0,01). Нарешті, дослідження рекомендує переглянути програму безперервного професійного розвитку; зацікавлені сторони повинні провести оцінку програми, а потім включити в неї міркування вчителів і цільові потреби для безперервного професійного розвитку.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Gezahegn, G.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

9.
Шифр: П225817115/2021/35
   Журнал

Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка [Електронний ресурс] : збірник наук. праць/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - ISSN 2311-2409. - Виходить двічі на рік
2021р. № 35 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Хоружа, Л. Елективість як провідний принцип освіти дорослих / Л. Хоружа. - С.6-11. - Бібліогр. в кінці ст.
Івашньова, С. Безперервний професійний розвиток як трудова функція педагога / С. Івашньова. - С.12-20. - Бібліогр. в кінці ст.
Ліннік, О. Модель компетентностей учителя Нової української школи у проєкті професійного стандарту / О. Ліннік. - С.21-29. - Бібліогр. в кінці ст.
Бєлєнька, Г. Підготовка вихователів дітей дошкільного віку: вектор євроінтеграції / Г. Бєлєнька. - С.30-35. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьківська, Г. Реалізація суб’єкт-суб’єктної взаємодії в умовах дистанційного навчання іноземних мов засобами ІКТ / Г. Васьківська, Г. Скиба. - С.36-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Malach, J. Students of technical high schools in the reality of digital learning environment / J. Malach, M. Chmura, D. Vicherková. - С.42-51. - Бібліогр. в кінці ст.
Кисіль, Н. Проблеми розвитку креативності й підприємницької діяльності вчителя музики та їх вирішення / Н. Кисіль, Й. Малах. - С.52-56. - Бібліогр. в кінці ст.
Машовець, М. Організаційно-педагогічні аспекти розвитку громадського здоров’я у студентській спільноті гуманітарних ЗВО / М. Машовець, С. Паламар, Ю. Савченко. - С.57-62. - Бібліогр. в кінці ст.
Гаращенко, Л. Розвиток комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобом сучасних книжок-картинок / Л. Гаращенко, С. Кондратюк. - С.63-70. - Бібліогр. в кінці ст.
Козак, Л. Формування готовності майбутніх педагогів дошкільної освіти до інноваційної діяльності на засадах проєктного навчання / Л. Козак. - С.71-77. - Бібліогр. в кінці ст.
Карнаухова, А. Цифрова візуалізація сторітелінгу як метод формування комунікативної компетентності майбутніх вихователів / А. Карнаухова. - С.78-82. - Бібліогр. в кінці ст.
Половіна, О. Живописні перформанси: методичний інструментарій підготовки майбутніх вихователів / О. Половіна, І. Кондратець. - С.83-88. - Бібліогр. в кінці ст.
Пономаренко, Т. Підготовка майбутніх педагогів до використання медіапростору в освітньому процесі закладу дошкільної освіти / Т. Пономаренко, О. Кузіна. - С.89-93. - Бібліогр. в кінці ст.
Цюман, Т. Психологічна формула безпеки як концептуальна основа формування навичок безпечної поведінки особистості / Т. Цюман, О. Нагула. - С.94-100. - Бібліогр. в кінці ст.
Сулятицький, І. Емоційно-вольові особливості дошкільників із дислалією / І. Сулятицький, А. Порохнява. - С.101-107. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 5 : Ф2 (1), Ф3 (1), Ф1 (1), ГП ЧЗ (2)
Вільні: Ф2 (1), Ф3 (1), Ф1 (1), ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

10.


    Івашньова, С.
    Безперервний професійний розвиток як трудова функція педагога [Електронний ресурс] / С. Івашньова. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2021. - № 35. - С. 12-20, DOI 10.28925/2311-2409.2021.352. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
безперервний професійний розвиток -- здатність до навчання впродовж життя -- компетентність -- професія -- рефлективна компетентність -- трудова функція
Анотація: Стаття презентує результати теоретичного дослідження змісту й сутності терміна «трудова функція» та опитування педагогів у форматі фокус-груп. Аналіз змісту поняття «безперервний професійний розвиток» і динаміки його змін протягом професійного життя педагога дав змогу виокремити провідні компетентності, включені до змісту трудової функції.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : Ф2 (1), Ф3 (1), Ф1 (1), ГП ЧЗ (2)
Вільні: Ф2 (1), Ф3 (1), Ф1 (1), ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)