Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (295)Каталог авторефератів та дисертацій (7)Мережеві ресурси (6)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=буття<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-25 
1.
Шифр: С325934233/2018/2
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2018р. № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Копельман, З. Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" / З. Копельман. - С.1-15. - Бібліогр. в кінці ст.
Башкирова, О. Тілесність як експеримент і перформанс у романі Олега Полякова "Рабині й друзі пані Векли" / О. Башкирова. - С.16-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Журавська, О. Хронотоп-мультиверсум химерного роману в аспекті проблеми його жанротворення / О. Журавська. - С.27-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Жигун, С. Вплив ідеологічних конструктів на жіночу творчість (на матеріалі лірики Р. Троянкер) / С. Жигун. - С.34-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Девдюк, І. Феміністичний дискурс у творчості Ірини Вільде та Вірджинії Вулф (на матеріалі циклу повістей "Метелики на шпильках" та роману "Місіс Делловей") / І. Девдюк. - С.42-55. - Бібліогр. в кінці ст.
Штолько, M. Семантика тексту М. Зузака "Крадійка книжок" у візуальній інтерпретації Б. Персіваля / M. Штолько. - С.56-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьків, М. Перша велика праця з біблійної герменевтики в українській літературі XI–XVIII століть / М. Васьків. - С.66-67
Вірченко, Т. Осмислення буття літературного твору: від теорії до практики / Т. Вірченко. - С.68-69
Черкашина, Т. Українська еміграційна мемуарна проза в історико-літературному контексті / Т. Черкашина. - С.70-72
Чибор, І. Слов'янські літературні мови: теоретичний аспект. - C. 73-75. / І. Чибор. - С.73-75
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Литвинюк, Л.
    Романтично-лірична домінанта рецепції образу Івана Мазепи в інтерпретації Івана Перепеляка [Електронний ресурс] / Л. Литвинюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українське відродження -- образ -- поема -- драма психологізм -- автентичність
Анотація: Стаття присвячена дослідженню соціальних, морально-естетичних та людинознавчих проблем поеми Івана Перепеляка «Остання любов гетьмана» у висвітленні аспектів національної проблематики, позначеної глибоким філософським підходом до проблем буття, гострим відчуттям історичного минулого й сучасності

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Недавня, К.
    Метафора тіла як основний спосіб концептуалізації хвороби у текстах двотисячників [Електронний ресурс] / К. Недавня. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
хвороба -- двотисячники -- метафора -- тіло -- тілесність
Анотація: У статті порушено проблему концептуалізації хвороби в сучасній українській поезії. Представлено різні підходи до розуміння поняття «хвороба». Розкрито феноменологію здоров’я та хвороби як полюсів континууму людського буття. Індивідуальний досвід переживання захворювання значно модифікується під впливом панівних у суспільстві когнітивних, етичних і естетичних настанов щодо способів інтерпретації тілесних феноменів. У статті показано залежність концепту «хвороба» від існуючих в культурному суспільстві уявлень про будову людського тіла.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Мартич, Р.
    Рецепція біблійної традиції ставлення до живого в середньовічних текстах [Електронний ресурс] / Р. Мартич. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
християнство -- патристика -- пізнання -- живе -- буття
Анотація: У статті розкрито біблійні ремінісценції осмислення живого в середньовічних східнохристиянських мислителів, з’ясоване місце цієї проблематики в їх ученнях, визначене спільне та відмінне в підходах до осмислення сутності живого. Отці східної церкви відстоювали та утверджували ідеї цінності живого як творіння Божого, трепетного ставлення до нього, обожнюючи будь-який прояв життя, наділяючи його духовно-моральними вимірами. Актуалізація їхніх учень має значення для сучасної України, оскільки саме східна патристика безпосередньо пов’язана з православ’ям, яке впродовж століть задавало ритм і вектор розвитку вітчизняної культури. Продовженням даної роботи може бути простеження трансформації східнопатристичних поглядів у зв’язку з розвитком науки, їх коадаптація та суперечності з сучасною наукою.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Бойко, В.
    Етно-національні первні культури й художньої літератури [Електронний ресурс] / В. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
дискурс -- етнос -- нація -- культура -- національна мова -- художня література
Анотація: У статті проаналізовано теорії, котрі або повністю ігнорують національний чинник у культурі, або надають йому тотального значення; заперечується твердження, що постмодернізм через зосередженість на індивідуальній неповторності не сприймає етнічні чи національні засади у творчій діяльності. Акцентовано, що нації, крім культурного, отримують ще й політичний вимір, проте культура відіграє і в національному бутті провідну роль. Це стосується і мистецтва як одного зі складників культури. Авторка наголошує, що зображально-виражальні засоби мови забезпечують мистецтву слова нерозривний зв’язок із національною матеріально-духовною культурою. Особистісний, національний і гуманістичний (загальнолюдський) дискурси культури, мистецтва пов’язані, корелюють між собою. Зв’язок митця, його творчості з національністю, тобто національною культурою є іманентним, але це не означає, що він обов’язково виявляється у прямому називанні прикмет етнічного буття, відтворенні відповідних процесів тощо, тому треба вміти його тонко відчитати, не зруйнувавши структури твору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Васьків, М.
    Туркменистан і туркменська культура в біографії та творчості Агати Турчинської [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
туркменська культура -- трансформація -- цикл -- роман -- ритм -- стилізація
Анотація: У статті йдеться про перебування Агати Турчинської в Туркменистані, про знайомство з туркменською культурою і їх відтворення у різних за жанром і обсягом літературних текстах. На початку окупації України німецькими військами письменниця була евакуйована в Ашхабад, де працювала в державно-партійних керівних органах установ культури і громадських організаціях, часто бувала в різних регіонах Туркменії, вивчала історію й сучасність туркменського мистецтва. Особливе враження на неї справили творчість Маґтимґули Пираґи (Махтумкулі Фрагі) і той факт, що туркмени знали твори геніального поета, як і багатьох інших співвітчизників, напам’ять. Переважно у творах А. Турчинської ідеться про своєрідну красу й екзотичність місцевої природи, про оригінальність і цілісність культури Туркменистану. А. Турчинська час від часу вводить у тексти місцеву лексику, вдається до стилізації ритмів писемної й фольклорної лірики краю. Найповніше відтворення буття, менталітет, культура, минуле і сучасність народу Туркменистану знаходить у романі Турчинської «Друг мій Ашхабад» (1963), у якому зазнає художньої трансформації переважно власні враження від знайомства з краєм і його людьми.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Копельман, З.
    Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" [Електронний ресурс] / З. Копельман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 1-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сіонізм -- містика і природна людина -- юдаїзм -- література Ізраїлю -- єврейський спосіб життя
Анотація: У статті порівнюються твори різних жанрів і часів — роман і філософський трактат. У «Людина і Природа» популярний ідеолог сіоністського руху Аарон Давид Гордон (1863– 1922) виклав свою містичну концепцію «природної людини», щоб надихнути сіоністських колоністів Палестини присвятити життя сільській праці, аби інтуїтивно і безмовно злитися з природою і з Богом. Роман «Могутні води» опублікував відомий ізраїльський письменник Аарон Аппельфельд (1932–2018) у 2011 році, через три десятиліття після того, як література Ізраїлю звернулася до постсіонізму. У статті доводиться, що герой роману, єврейський селянин, який живе в передгір’ях Карпат, утілює ідеал Гордона. Запропоновано читати роман як притчу, що стверджує цінність єврейського традиційного способу життя і значення сіонізму в XXI столітті. Між обома творами спостерігаються перетини на рівні сенсів і слів. Якщо Гордон веде мову про єврея-індивідуаліста, то роман показує нам: це нехарактерне для євреїв відірване від спільноти буття приречене. Дослідниця в статті підсумовує, що автор роману «Могутні води» хоче повернути читачів-ізраїльтян до того способу буття, який склався в євреїв у вигнанні: євреї століттями були та й лишаються народом інтелектуальної праці або торговцями, тобто є суто міськими мешканцями, і бажання перетворити їх на відірваних від книг і від Книги селян нежиттєздатне. У додатку до статті подається зроблений авторкою переклад першої глави праці Аарона Давида Гордона «Людина і Природа». Таким чином, національний хронотоп є важливим літературознавчим інструментом, здатним пов’язувати різнотипні й різночасові тексти на шляху вибудовування єдиного цілісного ідеалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

8.


    Вірченко, Т.
    Осмислення буття літературного твору: від теорії до практики [Електронний ресурс] / Т. Вірченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 68-69 . - ISSN 2311-259Х

Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

9.


    Семерин, Х.
    Подорож як стратегія осягнення єврейського світу у прозі кінця ХІХ — перших десятиріч ХХ ст. [Електронний ресурс] / Х. Семерин. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 68-74. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
подорож -- імагологія -- єврейський етнообраз -- інокультура -- дискурс -- геопоетичний -- трансформація
Анотація: У статті досліджено імагологічні параметри єврейського етноіміджу, оприявненого у прозі кінця ХІХ — початку ХХ ст. через вимір подорожі. На тлі інтенсифікації імагологічних студій у національному літературознавстві в минулі десятиліття дослідження буття Інших є актуальною науковою проблемою. Репрезентацію єврейства простежено на прикладі трьох текстів відмінної естетичної природи і генології зі спільністю подорожнього дискурсу: оповідань Агатангела Кримського «Історія однієї подорожі» (1890), Модеста Левицького «Порожнім ходом» (1918) і «Щастя Пейсаха Лейдермана» (1918) та нарису Майка Йогансена «Подорож людини під кепом (Єврейські колонії)» (1927). На думку авторки, геопоетичний компонент — рух у просторі — постає способом культурної, ідентичнісної трансформації, досвідним зрушенням як героїв, так і читача: у реальному й символічному переміщенні «всередину» єврейської культури, єврейського світу всі краще пізнають інокультурне, а з ним — Своє. Подорож єврея Іцка й українців Скальських у Кримського позначена імагологічною інверсією етностереотипів: фігури українців зображені у негативному світлі, а образ єврея виписаний позитивно. Це потверджує динаміку поступової відмови письменників від стереотипного витлумачення Інших. Зрештою, маємо вписаний у реалістичну аксіологічну парадигму імідж єврея, чия персональна трагедія ускладнена суспільними упередженнями. «Лікарські» оповідання М. Левицького на тлі тяжкого єврейського життя апелюють до універсального контексту людських страждань. Головний герой, проникаючи в чужу культуру, поступово переживає особисту трансформацію і глибше пізнає Інших. Імагологічні спостереження героя Йогансена над побутом євреїв-колоністів у південноукраїнських областях демонструють духовну й соціальну близькість українського і єврейського народів, комфортне співіснування у межах спільного географічного, мовного, економічного простору. Новизна дослідження полягає в тому, що цінні в імагологічному світлі тексти А. Кримського, М. Левицького і Майка Йогансена розглядаються як репрезентанти єврейського етнообразу із позиції homo viator. У перспективі розвитку теми вбачаємо багатоаспектне вивчення єврейського етнообразу в недосліджених сегментах національного літературного простору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

10.


    Девдюк, І.
    Екзистенційне осмислення смерті в українській та англійській прозі міжвоєнних десятиліть [Електронний ресурс] / І. Девдюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 75-85. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
смерть -- вина -- рефлексія -- межова ситуація -- екзистенція -- танатологія
Анотація: Стаття присвячена вивченню смерті як екзистенційного феномена. Актуальність розвідки викликана відсутністю порівняльних досліджень указаної проблеми. Її мета — осмислення екзистенціалу смерті у прозі українських і англійських авторів міжвоєнних десятиліть. Аналіз здійснено на матеріалі повістей «Остап Шептала», «Повість без назви» В. Підмогильного, романів «Честь» М. Могилянського, «Розмальована вуаль» С. Моема та «До маяка» В. Вулф. Предметом розвідки є філософські рефлексії персонажів як суб’єктивних мислителів, у площині яких актуалізуються авторські візії смерті. Теоретикометодологічною основою є концепції представників екзистенцфілософії (С. К’єркегора, М. Гайдеґґера, К. Ясперса, А. Камю), у яких смерть розглядається як базовий екзистенціал людського буття. Ставлення героїв аналізованої прози до смерті розцінюється крізь призму диференціації смерті як події і як межової ситуації, або феномена смертності й феномена смерті. У ході дослідження виявлено, що важливою передумовою набуття танатологічного досвіду персонажами є «смерть Іншого», яка породжує відчуття вини, спонукуючи до активних дій. Для Остапа Шептали, Городовського, Кітті, містера Рамзі безпосередня зустріч зі смертю близьких людей означає межову ситуацію, у якій відкривається екзистенція власної конечності, що є основним чинником становлення їх як особистостей і набуття свободи. Натомість в образах лікарів Каліна й Волтера, які перебувають у полоні власних амбіцій, спостережено сприйняття смерті Іншого як об’єктивного факту. Самогубство чоловіків — наслідок відчаю, спричиненого усвідомленням власної слабкості, що призводить до відмови від себе. Останнє розглядається як одна з форм ухиляння від смерті. Спільним для персонажів як виразників авторських інтенцій є стан відчуженості й самотності, викликаний дегуманізацією міжвоєнної дійсності. Перспективи подальших студій убачаються у вивченні проблеми крізь призму архетипної критики, доцільним є також розширення арсеналу досліджуваних творів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

 1-10    11-20   21-25 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)