Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (245)

Каталог авторефератів та дисертацій (7)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=емоції<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-12

Погребняк, І.
Епістолярій як артефакт духовності [Електронний ресурс] / І. Погребняк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
епістолярій -- духовність -- лист -- письменницький епістолярій
Анотація: У статті розглянуто проблему духовності, що актуалізується у кризові періоди суспільного розвитку, проаналізовано основні теоретикометодологічні засади означеної теми, визначено домінантні засади духовності особистості в епістолярії митців слова. Запропоновано вивчати листи письменника як сучасника своєї епохи, у результаті чого проступає картина духовності чи бездуховності не тільки конкретних дій, думок і вчинків адресатів, а й картина духовності суспільства Окреслено епістолярій як категорію, що демонструє сутнісні формати духовності адресатів, адже саме людині притаманні мислення, свідомість, емоції, переживання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Жигун, С.
Марія Пригара як/і жінка з "Пролетарської правди": вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 44-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фемінна творчість -- медіа -- маскулінність -- мілітарність -- індустріальність
Анотація: Актуальність статті полягає в з‘ясуванні впливу маскулінних практик та інтересів на жіночу творчість, зокрема у 1920-х. Більшовизм формує політику через чоловічі інтереси, принципи та практики, зокрема за допомогою ЗМІ. Політика О. Коллонтай щодо «жіночого питання» конфліктує з маскулінною пропагандою. З‘ясування цього розходження, а також його впливу на тогочасну жіночу творчість на прикладі поетеси Марії Пригари визначено як мету розвідки. Описуючи «нову жінку», О. Коллонтай наголошувала на психологічних характеристиках: вона перемагає свої емоції, плекає самостійність, цінує свою і чужу свободу тощо. Медійний дискурс другої половини 1920-х років мислився ефективним інструментом інтеграції жінок у суспільне життя. У газеті «Пролетарська правда» вони подані як механізм, цінністю якого є продуктивність праці. Нова жінка мусила бути залученою у чоловічий світ і переймати його визначальні якості: мілітарність, індустріальність, силу, експансійність. Позаштатним кореспондентом «Пролетарської правди» була Марія Пригара. Головні теми її лірики в пресі: більшовицька революція та війна; історія революцій та класової боротьби; радянські досягнення; робітниче. Тематика відповідає окресленими пресою інтересам радянської жінки, яка цілком як чоловік. Жінка-лірична героїня присутня лише у двох з оглянутих текстів, і саме на виробництві. Художній світ решти поезій Пригари достатньо маскулінний. Мають вагу топоси порту, заводу, шахти, друкарні, будови, залізниці, шинку і міста в цілому. Героями є пролетар / підкорювач техніки, герой, здатний до самопожертви в класовій боротьбі, солдат революції. Таким чином медійний вплив на жіночу лірику маскулінізує її художній світ, що призводить до втрати жіночого голосу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Peer, W.
What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell [Електронний ресурс] = Що література робить із нашими емоціями, і як ми це знаємо? Переваги емпіричного літературознавства / W. Peer, A. Chesnokova. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 1-10 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературознавство -- емпірична методологія -- емоції -- висунення -- наративна перспектива -- емпатія
Анотація: Усвідомлення проблем, або навіть кризи, у сучасному літературознавстві стимулює вчених до пошуку рішень, які б сприяли прогресу галузі. Мета цієї статті - закликати зосередитися на фундаментальних засадах вивчення літератури і застосовувати більш жорстку та контрольовану методологію у вивченні як змісту, так і форми художнього тексту, а також реакції читача на нього. У статті наводиться низка прикладів досліджень, які демонструють, що художня література є важливим регулятором емоцій людини, особливо впливаючи через формальні ознаки тексту. У прикладі 1 описується розвідка, присвячена впливу наративної перспективи (зокрема внутрішньої фокалізації) на судження читачів. Приклад 2 зосереджено навколо рис тексту, за рахунок яких поглиблюється занурення читача у наративний світ і які у літературознавчих студіях традиційно пов’язують із явищем поновлення. Аргументується, що тексти, позначені значним ступенем поновлення, викликають більш складну реакцію з боку читача і у такий спосіб справляють сильніший вплив на респондентів. У свою чергу у прикладі 3 вивчається реакція читачів на художні твори, присвячені глибоким людським стражданням. Висновки вказують на те, що завдяки своїм формальним рисам художня література у змозі викликати у читачів потужне почуття емпатії. Результати підтверджують міркування про те, що саме звернення до художнього тексту є головним важелем впливу на просоціальну поведінку людини, який не залежить від її особистісних рис, статі, віку або соціального статусу. Отже, стверджується, що художні тексти справляють значний вплив на формування спільних цінностей, наративне поглинання і емпатію читачів, і науково вивчати такий вплив можливо лише за умов застосування емпіричної методології. У статті пропонується шлях виходу із сучасної кризи літературознавства, і не лише через відкриття нової академічної парадигми інтерпретації художніх текстів, але й за рахунок розуміння літератури як механізму раціонального та емоційного впливу на читачів — адже саме це є магістральним завданням літературної творчості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Chesnokova, A.
Чеснокова Ганна
Віллі ван Пір

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Колядко, С.
Эмотивность как элемент категории "стиль" в поэзии [Електронний ресурс] / С. Колядко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 59-67. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поетична емоція -- емотивність -- стиль автора -- літературознавча емотіологія -- пафос -- емотивні засоби
Анотація: У статті розглядаються кілька підходів до інтерпретації емоції в поетичному тексті — лінгвістичний, традиційний літературознавчий і емотивний (з позицій сучасного міждисциплінарного тлумачення явища емоційності). Актуальність дослідження визначає переконання, що без урахування досягнень лінгвістичної емотіології та традиційного мовознавства аналіз стильової індивідуальності письменника буде неповним. Новизною дослідження є введення понять поетична емоція і емотивність до понятійного апарату стилістики тексту. Предмет дослідження — емотивність поетичного тексту — визначається як формально-стилістичний показник / фактор авторської індивідуальності, виражений через образи твору. Методологія дослідження визначається міждисциплінарним підходом, під час аналізу визначено, що серед лінгвістичних підходів найефективнішим для літературознавчого аналізу є метод заглибленого вивчення категорії емотивності в тексті О. Філімонової. У результаті дослідження емоційність компонентів форми і змісту інтерпретується як набір взаємозалежних стилістичних засобів у розпізнаванні ліричного твору. Доводиться, що експресивність і естетичний первінь поезії як виду художньої творчості зумовлюють емотивність усіх її компонентів. В основу теорії емотивності поетичного твору, що увібрала поняття традиційної поетики і віршознавства, покладено принцип розкриття поетичної емоції в тексті в трьох площинах: змісту, вираження і зображення. За результатами вивчення різних сторін прояву авторської емоційності в поетичному тексті плануються розробка літературознавчої теорії поетичної емоції і її опис в історичній перспективі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Федоренко, О.
Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Даниленко, В.
Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень" [Електронний ресурс] / В. Даниленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 212-217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
постколоніалізм -- метрополія -- колонія -- самосвідомість -- соціальна маска -- альтер-еґо -- постмодернізм -- втрачене покоління -- пропаща сила -- сімдесятники -- вісімдесятники -- радянська система
Анотація: Актуальність статті полягає в дослідженні проблеми втраченого покоління в сучасній українськіи літературі, яка залишається недостатньо вивченою літературознавством. Предметом дослідження є постмодернии роман Ярослава Павлюка «Сад п’яних вишень», до розгляду якого застосовано методи постколоніальної теорії . При аналізі оприявнюється літературнии персонаж із роздвоєною свідомістю. Це тип людини, у якої традиціи - на украї нська самосвідомість поєднується з радянською. Головним результатом дослідження є виявлення специфіки національної ідентичності украї нської людини в Радянському Союзі, яка була прихованою і не виставлялася публічно, а радянська ідентичність ставала соціальною маскою, яку людина одягала, щоб відповідати загальноприи нятим соціальним стандартам. Новизна результатів дослідження допомагає розкрити соціальну маску, якою в Україні радянського періоду була російська мова, що нею змушені були користуватися на офіційному рівні. До драматичного конфлікту між головним персонажем роману, якии є альтер-еґо автора, і бібліотекаркою Орестою у творі додаються листи художника Бориса Жданюка та відомих режисерів Андрія Тарковського і Сергія Параджанова, чиї емоції и думки розкривають реальну картину відсутності індивідуальної і національної свободи в СРСР. На прикладах людеи мистецтва показано, як радянська система знищувала вільнодумство і травмувала творчих особистостеи . Роздвоєність митців в Україні радянської епохи часто призводила ї х до деградації . Цензура, контроль за інакомисленням, нав’язування соцреалізму в мистецтві, загроза арештів змушували письменників, художників, режисерів пристосовуватись до системи або ставати дисидентами. У романі зображено персонажів, які не сприймають офіціи ної ідеології , намагаючись зберегти свій приватний світ від утручання держави. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу творчості окремих письменників і поколінь, які стали пропащою силою і не використали сповна закладеного в них творчого потенціалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Bezrukov, A.
Emotion concepts for representing the vicissitudes of fate in Markus Zusak's Bridge of Clay [Електронний ресурс] = Концепти емоцій для зображення перипетій долі у романІ МАРКУСА Зусака «Bridge of clay» / A. Bezrukov, O. Bohovyk. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 14-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художній текст -- дійсність -- ментальний світ -- експресивність -- наратив
Анотація: Проблема дослідження емоціи но-експресивної інформації , яку порушує стаття, становить значний інтерес, оскільки вона інтерпретує фрагменти дій сності, висловлюючи ставлення до них — ціннісне або емоціи но значуще. Аналіз емотивності художнього тексту зосереджується насамперед на и ого студіюванні в когнітивному (виокремлення емоціогенних знань) і семантичному (визначення особливостеи ї х застосування для позначення авторських інтенціи ) вимірах. Художніи текст розглядається в дуальному взаємозв’язку: з одного боку, він пов’язании з емоціями, а з іншого — визначається ними. Мета статті — ідентифікувати концепти емоцій , експліковані в романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay» для зображення перипетіи долі. Ця сповнена пафосом захоплива історія розгортається на тлі трагічної історії родини Данбар. Для аналізу концептів емоціи роману застосовано методи інтерпретації і систематизації , контекстуальний , функціонально-стилістичнии і дистрибутивнии аналіз, а також метод емотивної валентності і гіпотетично-дедуктивнии метод. У результаті дослідження з’ясовано, що концепти емоціи у мові роману «Bridge of Clay» реалізуються на всіх рівнях: фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному, що свідчить про універсальність функціонування концептів емоціи у художньому дискурсі. Концепти емоціи постають певною єдністю; за ї х змістове наповнення відповідають індикатори емотивності, які визначені антропоцентрично і виконують характеротвірну функцію. Лексичні одиниці, які вибрав Зусак, передають інтенції автора, експліцитно чи імпліцитно вказують на емоційний характер тексту. Оскільки персонажі твору належать до розряду основних універсаліи художнього тексту, емотивні смисли, що містяться в його структурі, мають особливу інформативну значущість. Емоції персонажів «Bridge of Clay» репрезентуються як особлива психологічна реальність, а сукупність емоціи у тексті постає своєрідною динамічною множинністю, яка змінюється з розвитком сюжету.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Bohovyk, O.
Оксана Боговик
Андрій Безруков

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Зінов’єва, Тетяна Анатоліївна .
Емоційний інтелект в елементах ігри для формування вищих почуттів в активному та глибинному навчанні [Електронний ресурс] / Е. А. Зінов’єва. - Електронні текстові дані // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2024. - N 16. - С. 22-34, DOI 10.28925/2414-0325.2024.162. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
модель емоційного інтелекту -- навчальні комп’ютерні ігри -- ігровий дизайн -- серйозні ігри -- гуманізація комп’ютерних ігор -- емоції -- вищі почуття
Анотація: Метою цього дослідження було дослідити модель емоційного інтелекту та її потенційне застосування в комп’ютерних іграх для формування вищих почутів у навчанні. Стверджується, що ігри мають бути не лише засобом розваги, а й способом розвитку емоційного інтелекту.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Шифр: М898489384/2016/1
Журнал

Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі [Електронний ресурс] : науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - ISSN 2518-766Х. - Виходить щорічно
2016р. № 1 . - Електронні текстові дані. - on-line. - Назва з титул. екрана. - 60.62, грн.

Зміст:
Олексюк, О. Динаміка типів наукової раціональності в розвитку мистецької педагогіки / О. Олексюк. - С.3-7
Кл.слова: освітня парадигма, синергетика, антропологічна педагогіка
Кондрацька, Л. А. Сакральний простір і homo musicus / Л. А. Кондрацька. - С.8-13
Кл.слова: інтонований смисл, музична риторика, ентелехія
Попович, Н. М. Досвід реалізації компетентнісного підходу у неперервній професійній підготовці ічителя музики прогресивних європейських країн / Н. М. Попович, С. М. Буркало. - С.14-19
Кл.слова: професійна підготовка, спеціалізовані заклади, музично-педагогічна освіта
Ткач, М. М. Професійне світорозуміння майбутніх учителів музичного мистецтва у контексті гуманістичної парадигми / М. М. Ткач. - С.20-25
Кл.слова: постнекласична мистецька педагогіка, педагогічна культура, світорозуміння вчителів
Овчаренко, Н. А. Семіотичний підхід у формуванні духовних цінностей майбутніх учителів музичного мистецтва / Н. А. Овчаренко. - С.26-28
Кл.слова: семіотика, духовні цінності, майбутній вчитель
Соболь, Н. В. Художньо-творча толерантність у контексті інструментально-виконавської діяльності майбутніх вчителів / Н. В. Соболь. - С.29-34
Кл.слова: майбутній вчитель, фахова підготовка, худоня ментальність
Полянський, В. А. Джазовий піанізм у контексті стильових тенденцій фортепіанного виконавства ХХ ст. / В. А. Полянський. - С.40-45
Кл.слова: імпровізація, джаз, стиль
Ізваріна, О. М. Оперна творчість та просвітницька діяльність В. Йориша у висвітленні періодичною пресою 20-х років ХХ ст. / О. М. Ізваріна. - С.46-49
Кл.слова: оперне мистецтво, українська періодика, просвітницька діяльність
Свириденко, Н. С. Лесин рояль / Н. С. Свириденко. - С.50-55
Кл.слова: Леся Українка, фортепіанна культура, реставрація
Вишинський, В. В. Концепт руху у музичній творчості, теорії та педагогіці 20–30-х років ХХ ст. / В. В. Вишинський. - С.56-61
Кл.слова: концепт руху, ритмічне виховання, емоції
Ходоровський, В. В. Фортепіанні сонати Л.В. Бетховена: принципи редагування О.Б. Гольденвейзера / В. В. Ходоровський, І. М. Ходоровська. - С.62-66
Кл.слова: принцип педалізації, виконавська аплікатура, фортепіанна педагогіка
Куришев, Є. В. Музично-виконавське мистецтво в культурному сьогоденні Києва / Є. В. Куришев. - С.67-70
Кл.слова: фортепіанні конкурси, виконавська практика, концерт
Бондаренко, Л. А. Професійний саморозвиток майбутнього вчителя музичного мистецтва у змісті мистецької освіти / Л. А. Бондаренко. - С.71-75
Кл.слова: вчитель музики, професійний саморозвиток, підготовка вчителів
Мережко, Ю. В. Інноваційна діяльність як складова професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва / Ю. В. Мережко. - С.76-79
Кл.слова: інноваційні методи, комп’ютерні технології, професійна підготовка
Ляшенко, О. Д. Медіа-освіта як складова освітнього процесу у вищому мистецькому навчальному закладі / О. Д. Ляшенко, Л. П. Лабінцева, Т. М. Бутенко. - С.80-84
Кл.слова: медіа-компетентність, медіа-освіта, медіа-засоби
Економова, О. С. Інтеграція дисциплін музично-виконавського циклу у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мисетцтва / О. С. Економова. - С.85-88
Кл.слова: інтеграція, професійна підготовка, майбутні вчителі
Гаркуша, О. І. Самостійна робота майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі концертно-виконавської та педагогічної практики / О. І. Гаркуша. - С.89-93
Кл.слова: лекційно-виконавська практика, педагогічний досвід, культурно-професійний рівень
Мамченко, О. М. Інноваційні освітні технології у вокальній підготовці студентів вищих мистецьких навчальних закладів / О. М. Мамченко, Л. А. Дерев’янко. - С.94-98
Кл.слова: компетентнісний підхід, викладач і студент, проектні технології
Веньцзун, Лю. Модель формування вокально-педагогічної майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва / Лю Веньцзун. - С.99-104
Кл.слова: інтонаційний метод, комплексний підхід, диференціація
Гмиріна, С. В. Добір навчального вокального репертуару як складова фахової підготовки естрадного співака / С. В. Гмиріна. - С.105-108
Кл.слова: вокальні здібності, джазовий стандарт, вокальний розвиток
Макарова, Т. О. Методи розвитку самостійного мислення майбутнього вчителя музичного мистецтва на заняттях з хорового диригування / Т. О. Макарова. - С.109-111
Кл.слова: диригування, технології навчання, методи навчання
Нижник, Т. М. Формування пізнавально-естетичного інтересу майбутніх учителів музичного мистецтва до навчального матеріалу на заняттях з хорового диригування / Т. М. Нижник. - С.112-116
Кл.слова: хоровий репертуар, естетична значущість, музична мова
Теряєва, Л. А. Інноваційні принципи навчання у формуванні методичної компетентності майбутніх учителів музики на заняттях з хорового диригування / Л. А. Теряєва. - С.117-121
Кл.слова: інновації, міждисциплінарні зв’язки, суміжні музичні дисципліни
Чжан, Лу. Професійна модель особистості учителі музики – керівника шкільного хору / Лу Чжан. - С.122-125
Кл.слова: творчий імідж, саморозвиток учителя, хоровий колектив
Романенко, А. Р. Музичний конкурс як соціокультурний феномен у формуванні професійної компетентності майбутнього вчителі музичного мистецтва / А. Р. Романенко. - С.126-129
Кл.слова: соціокультурний феномен, мистецький проект, культурний контекст
Пуцик, О. А. Етнорегіональний підхід у методичній підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва / О. А. Пуцик. - С.130-134
Кл.слова: регіоналізація, художня культура, методична підготовка
Макарова, Е. В. Етнокультурологічний підхід до вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва / Е. В. Макарова, В. Г. Яковенко. - С.135-138
Кл.слова: етнохудожня діяльність, культурологічна діяльність, вокальна підготовка
Перейти до зовнішнього ресурсу http://mmod.kubg.edu.ua
Є примірники у відділах: всього 5 : Ф2 (4), ГП ЧЗ (1)
Вільні: Ф2 (4), ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

10.

Вишинський, В. В.
Концепт руху у музичній творчості, теорії та педагогіці 20–30-х років ХХ ст. [Електронний ресурс] / В. В. Вишинський // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2016. - № 1. - С. 56-61, DOI 10.28925/2518-766X201615661 . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
концепт руху -- ритмічне виховання -- емоції
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : Ф2 (4), ГП ЧЗ (1)
Вільні: Ф2 (4), ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

1-10 11-12

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)