Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (1804)

Каталог авторефератів та дисертацій (4)

Грінченкознавство (1)

Рідкісні та цінні видання (4)

Мережеві ресурси (25)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=знання<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 52
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-52

Шифр: С325934233/2024/30/1
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2024р. т.30 № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Романенко, Олена. Художньо-естетичні особливості образу провінції в сучасній українській літературі / О. Романенко. - С.1-8. - Бібліогр. в кінці ст.
Пилинський, Михайло. Політичний аспект концепту «свобода» у творчості Павла Вишебаби / М. Пилинський. - С.9-14
Біляцька, Валентина. «У житті найтяжчих мук зазнали Україна і Ісус Христос» / В. Біляцька. - С.15-23. - Бібліогр. в кінці ст.
Коваленко, Алла. Психологічні аспекти сатиричної комунікації в сучасній українській воєнній меметиці / А. Коваленко. - С.24-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Жуйкова, Маргарита. Поточне знання vs. наукове знання в дефініціях загальних тлумачних словників / М. Жуйкова. - С.34-42. - Бібліогр. в кінці ст.
Андрішко, Олег. Неосемантизація у «Словничках-жартівничках» / О. Андрішко. - С.43-49. - Бібліогр. в кінці ст.
Коляда, Олег. Голосова ідентифікація: метатекстуальність феномену електронного голосу / О. Коляда. - С.50-60. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Віннікова, Н.
Біполярна природа літературної пародії [Електронний ресурс] / Н. Віннікова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пародія -- біполярність -- двоплановість -- об’єкт пародіювання -- інтертекстуальність
Анотація: У статті йдеться про одну з ключових особливостей жанру пародії – двоплановість її структури, що полягає в протиставленні пародійованого стилю і власного стилю автора пародії, обов’язково містить у собі «нев’язку» обох планів, їх зміщення. Зроблено висновок про те, що літературній пародії притаманні два плани – перший (буквальний) і другий (пародійований об’єкт). Наголошено на тому, що відсутність знання про об’єкт виключає можливість виникнення пародійного ефекту і призводить до абсурдності змісту пародії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Шаповал, М.
Художня біографія інтелектуала у драматургії С. Росовецького [Електронний ресурс] / М. Шаповал. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 1. - С. 1-10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня біографія -- драматургія -- приватна біографія -- інтелектуальна драма -- антропологізація ідеи -- метажанр
Анотація: Глобальна тенденція оцифрування та оприлюднення історичних джерел, зокрема тих, що стосуються художньої літератури та ї ї функціонування у різні епохи, спонукає до постіи ного переосмислення читачем життя та діяльності осіб, які є прототипами персонажів літературних творів. Як наслідок, пов’язании з реальним життям і закорінении у минулому художніи образ генерує суголоснии літературнии сюжет у формі художньої біографії . Кількість і різноманітність такої літератури, зокрема драматургії , невпинно зростає, що визначає актуальність цього дослідження. За останні десятиліття біографічна художня література кардинально змінила свої обриси, збагатилася численними жанровими різновидами та модифікаціями, і цеи процес далекии від завершення. Для ї ї позначення запроваджено термін «метажанр художньої біографії », що підкреслює масштаб названого явища і дає змогу окреслити предмет дослідження — художнє зображення біографії інтелектуала в сучасніи украї нськіи драматургії , а також уточнити розуміння концепту «інтелектуал» і проблематизувати шляхи та способи зображення персонажа такого типу. Метою статті є виявлення жанрово-стильової єдності сучасної украї нської драматургії про інтелектуалів і доведення доцільності застосування до неї популярних у суміжних галузях знань (історії , філософії , мистецтвознавстві) інтерпретаціи них підходів, зокрема вперше запропоновано виокремлення на матеріалі творчості украї нських письменників (С. Росовецькии ) таких жанрових різновидів, як приватна художня біографія та інтелектуальна художня біографія. У результаті дослідження з’ясовано, що інтерес до художньої біографії інтелектуала пов’язании із загальною тенденцією до антропологізації наукового знання, з підвищенням зацікавленості аудиторії індивідуальним, особистим в історії та сучасності, з переважанням емоціи ного складника в сучасних медіи них дискурсах, що приводить до актуалізації емоціи но наснаженого наративу життєпису інтелектуала, якии нині часто звучить трагічними нотами в контексті катастрофічного минулого украї нської науки і культури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Кондратьєва, С.
Дочка, падчериця і знов дочка: як змінювався головний персонаж у редакціях п’єси Юрія Яновського [Електронний ресурс] / С. Кондратьєва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 54-61. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
п’єса -- головний персонаж -- варіант -- редакція -- архівні матеріали
Анотація: П’єса Юрія Яновського «Дочка прокурора» вже привертала увагу дослівників, однак основною метою науковців наи частіше був аналіз остаточної редакції твору. Брак ґрунтовних досліджень історії постання п’єси зумовлює актуальність цієї статті. Архів Яновського дає багатии матеріал для вивчення «Дочки прокурора». У межах однієї розвідки видається правильнішим сконцентруватися на одніи з основних змін у тексті. Тож метою цього дослідження стає аналіз трансформації образу головної герої ні п’єси в різних редакціях твору. Предметом дослідження є образ головної герої ні п’єси в різних редакціях, а об’єктом дослідження — авторські нотатки до п’єси, ї ї варіанти, редакції та спогади сучасників Яновського, які стосуються и ого творчості. Такии аналіз вочевидь передбачає застосування не тільки загальнофілологічних методів дослідження, але також джерелознавчих і текстологічних. Результати дослідження. Попри авторську позицію Яновського та тих науковців, які також на неї пристають, у цьому дослідженні доводиться, що п’єсу «День гніву» 1940 року можна розглядати як першу редакцію «Дочки прокурора» через схожість переліку характерів і початку твору та навіть тотожність окремих діалогів. Визначено три редакції п’єси: уже згадану першу 1940 року; другу редакцію, яку Яновськии створив після віи ни, у 1952 році; та останню редакцію, яка в цьому дослідженні датується за останнім авторським варіантом п’єси, виданим посмертно, у 1956 році. Основна проблема твору в усіх редакціях — це залучення дівчини з нібито пристои ної та достатньо заможної сім’ї на злочиннии шлях. У першіи редакції автор яскраво змальовує вади характерів членів сім’ї , таким чином демонструючи, що злочиннии шлях — це закономірнии результат у житті дівчини, яка не має в родині ані любові, ані авторитетів. Образ головної герої ні в першіи редакції не позбавлении вад, але водночас є трагічним. У другіи і третіи редакціях Яновськии втілює оприявлений у нотатці задум виправдати дітеи . У другіи редакції образ головної герої ні ідеалізований , дівчина настільки виважена та холоднокровна, що здатна протистояти дорослому досвідченому злочинцю, якии обманом залучає дітеи до кримінальних схем. У третіи редакції головна герої ня зображена більш реалістично, вона розгублена і налякана перед дорослим злочинцем. Автор знову зміщує акцент на вади ї ї родичів, на брак уваги з ї хнього боку, через що дівчина лишається наодинці із заскладними для неї проблемами. Зроблений аналіз дає змогу побачити, як змінювався образ головної герої ні в різних редакціях «Дочки прокурора». З огляду на багатство матеріалу, збереженого у фонді Яновського, дослідження таких змін і в ціи п’єсі, і в інших драматургічних творах письменника має широкі перспективи, які уможливлять збагачення знання про індивідуальніи творчии підхід Яновського і стануть важливим внеском до загального вивчення української драматургії радянського часу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Васьків, М.
Павло Мовчан мистецтвознавець: слово, образ, знак [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 62-70. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
слово -- образ -- знак -- архетип -- художня словесність -- живопис -- кінематограф
Анотація: Предметом дослідження у статті є особливості теоретико-літературних і мистецтвознавчих публікаціи визначного украї нського поета Павла Мовчана, а також и ого істориколітературних та історико-мистецьких праць. Основною проблемою статті стала потреба звести ці особливості в єдину концепцію і визначити ї ї наукову основу. Для цього було зібрано з різноманітних джерел і опрацьовано значнии масив (більше п’ятдесяти) статеи , рецензіи , есеї в поета-дослідника за період від середини 1970-х років до другого десятиліття ХХІ століття. Творчість поета не має належного опрацювання з боку науковців, а и ого теоретико-літературнии та історико-літературнии доробок залишився поза ї хньою увагою, крім хіба що побіжних спостережень О. Хоменка в одному з досліджень поезії П. Мовчана. Метою статті є висвітлення системного характеру літературознавчих поглядів Павла Мовчана и застосування ї х до аналізу творчості класиків і сучасних украї нських та зарубіжних митців. Для цього використовувалися психологічнии метод у визначенні словесно-образної сутності Мовчанової теоретичної концепції , історико-літературнии — в аналізі и ого рецензіи і «портретних» публікаціи , міфопоетичнии — у концептуалізації усного і писемного слова, художнього слова як єднальної ланки між поколіннями, автором і реципієнтами. Підсумком дослідження стали такі результати. 1. Умовно літературознавчі та літературно-критичні дослідження Павла Мовчана можна розділити на кілька блоків: теорії слова, образу, образотворчості; специфіки лірики, художнього перекладу; розвитку украї нської поезії другої половини ХХ–ХХІ століть; аналізу творів украї нської класики («Слова о полку Ігоревім…», творчості Т. Шевченка, М. Гоголя, поетів-романтиків та ін.), поетівсучасників; оцінку доробку зарубіжних літераторів Заходу і Сходу; рецепцію живописного і кінематографічного доробку украї нських митців-сучасників. 2. Основою теоретиколітературної концепції П. Мовчана було вчення О. Потебні про зовнішню і внутрішню форму слова та и ого зміст, про постіи ну потребу відновлювати чи створювати конкретночуттєві значення слова-образу в художніи творчості. Широкии спектр значень слова, накопичении протягом століть, є основою діалогу між автором і реципієнтами, єднальною ланкою між ними. Рівень маи стерності митця пов’язании з умінням віднаи ти і відродити цеи широкии значеннєвии спектр. 3. Павло Мовчан уважає основним завданням художнього перекладу не просто адекватне механічне передавання змісту слів, а відтворення духу слів, твору, неповторності ідіостилю споріднених за творчими інтенціями авторів, для чого перекладач має ґрунтовно вивчити біографію і доробок автора оригіналу, літературнии і суспільнии контекст, історію написання твору, значення и відтінки кожного слова, чудово володіти рідною мовою і специфікою мови оригіналу, менталітет народу, до якого належить автор, та багато іншого, аж до флори і фауни, ї х символіки тощо. 4. Такі самі принципи і вимоги П. Мовчан ставить перед собою як перед літературним критиком і літературознавцем у дослідженнях конкретних творів чи творчості певних авторів. Це дає и ому можливість не лише всебічно і глибоко схарактеризувати творчии доробок різних авторів, а и визначити и ого домінантні риси, зробити власні оригінальні та аргументовані відкриття. 5. Мистецтвознавчі погляди П. Мовчана у сфері візуальних мистецтв органічно корелюють із його літературознавчою концепцією, свідчать про глибоке знання цієї сфери і тонке естетичне відчуття в оцінці творів живопису і кінематографу. Практичне значення статті полягає в можливості ї ї застосування при вивченні та викладанні теорії літератури і теорії мистецтва, основ потебнянської теорії , історії класичної и сучасної украї нської та зарубіжної літератур, історії украї нського живопису и кінематографу ХХ–ХХІ століть, неповторності творчості самого Павла Мовчана
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Мітчук, Ольга.
Медіакультура як ознака лібералізму сучасного інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / О. Мітчук, І. Крупський. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 220-225, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
інформаційне суспільство -- масмедіа -- медіакультура -- інформаційна вільнодумність -- носії інформації
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена визначенням і комунікативними супроводами того, що більшість представників бізнесу з виробництва прикладів інформаційної культури продовжують заперечувати проблему вільнодумного ухилу функціонування інформаційної культури. Неспростованим є такии факт: медіапрацівники, які створюють контент інформаційної культури, зізнаються, що більшість носії в усе-таки наближаються до трактування цього медіапродукту з ліберальної , вільнодумної точки зору. Об’єктом дос-лідження є медіакультура як чинник системи соціальних комунікаціи , предметом —носії української ліберальної інформаційної культури. Мета дослідження полягає в розкритті ключових чинників сучасного аспекту носіїв української інформаційної культури в контексті її вільної інтерпретації в інформаційному суспільстві. Для досягнення вказаної мети були поставлені такі завдання: виявити закономірності й особливості інформаційної медіакультури як комунікативного засобу; окреслити масовість інформаційної культури як ознаку вільнодумності; з’ясувати функціональність вільнодумної інформаційної культури. Методологічну основу становить поєднання загальнонаукових методів і спеціальних методик та підходів до вивчення закономірностей та особливостей проходження інформаційних процесів і явищ. У результаті дослідження з’ясовано, що інформаційна медіакультура передбачає, зокрема, наслідування власним носіям, які мають авторитет знання та досвіду. Саме в цьому інформаціи на культура допомагає закріпленню змісту тих норм, яким суспільство надає особливого значення. При цьому закріплення одного певного варіанта взірця інформаційної культури стає основою для того, щоби його контент проходив до аудиторії не у вигляді його постійної зміни та переробки, а у вигляді створення нових символічних значень цілісних комплексів уже не традиційних смислів.Українська інформаційна культура —соціокультурний феномен, що розвивається й до сьогодні. Закріпивши один варіант змісту, цей феномен не тільки намагається самою своєю сутністю розтлумачити певне традицій не явище «правильного минулого», а й приводить до потреби виникнення нових змістів, нових контекстів, нових меседжів, які враховують необхідні зміни, що відбулися, але виключно виходячи з особистих інтенціи аудиторії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Крупський, Іван

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Жуйкова, Маргарита.
Поточне знання vs. наукове знання в дефініціях загальних тлумачних словників [Електронний ресурс] / М. Жуйкова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 34-42, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тлумачний словник -- дефініція -- вади дефініцій -- натуроб’єкт -- поточна картина світу -- наукова картина світу -- наукова термінологія
Анотація: Актуальність розвідки визначається постійним інтересом, який викликають у мовознавців словникові визначення, особливо дефініції іменникової лексики. Кожне визначення є мікротекстом, який відбиває певний погляд на світ того кола лексикографів, які працювали над конкретним словником. У сучасних тлумачних словниках проявляються дві протилежні тенденції при описі лексичного значення: по-перше, орієнтація на те знання, яким володіє пересічний мовець, по-друге, намагання втілювати в них сучасні наукові досягнення. Мета дослідження: показати різницю в способах і формах представлення знань про позамовні об’єкти в тлумачних словниках різної орієнтації, а також проаналізувати деякі вади так званих наукових дефініцій. Предметом аналізу є дефініції конкретної іменникової лексики, які вибрано зі словників української, польської та англійської мов, створених у другій половині XX ст. Основним методом дослідження матеріалу є семантичний аналіз словникових дефініцій, доповнений прийомом зіставлення визначень із різних словників. Результати дослідження. Труднощі побудови словникових визначень іменників — номінацій природних об’єктів (наприклад, крові, вуха, ока, блискавки, місяця, зірок, грибів тощо) — викликані тим, що пізнання таких реалій є тривалим процесом. Людина як суб’єкт пізнання відкриває в реаліях багато різноманітних рис і будує свої уявлення про них залежно від глибини аналізу та рівня їх осмислення. Відповідно, словникові дефініції можуть бути побудовані або з орієнтацією на поточне знання, або з опертям на досягнення науки. Дефініції останнього типу неминуче включають до свого складу терміни, які позначають понятійний апарат певної галузі знань. Через це наукові дефініції втрачають необхідну для користувачів словників пояснювальну спроможність і виявляються неадекватними. Саме в наукових визначеннях трапляється чимало вад, недоліків, а інколи й прямих фактичних помилок, спричинених відсутністю енциклопедичних знань у самих лексикографів і потребою отримувати ці знання зі спеціалізованих джерел.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Лугова, Т. А.
Наратив та сторітелінг в знанієвій структурі навчально-ділової відео гри як чинники синергії інформаційних технологій та духовно-орієнтованої педагогіки / Т. А. Лугова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 42-59, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
професійні компетенції -- прийняття управлінських рішень -- наратив і сторітелінг навчальної гри
Анотація: У статті порушуються питання гуманізації сучасної технологізованої освіти, аналізуються чинники синергії інформаційних освітніх технологій і духовно-орієнтованої педагогіки для підготовки нового покоління менеджерів-гуманістів. Для цього визначається роль наративу і сторітелінгу в процесі створення навчальних комп'ютерних ігор, які формують компетенції прийняття управлінських рішень. Аналіз знанієвної структури навчальних ігор на основі запропонованої методики розробки їхнього сюжету показує необхідність балансування у відеогрі процесів формалізації навчання, та збереження наративу через звернення до творів усної народної творчості, мистецтва, класичної художньої літератури як до джерел неявного знання. Описано загрози формалізації та автоматизації сучасної освіти: «ретрансляційне» навчання, в якому учень виступає тільки каналом, а не метою звернення знань, коли завдання виконуються поверхнево, без «занурення» та затримки на осмислення, а отже виховання техно-менеджерів. Вказано, що саме збереження та ефективна трансляція глибинних наративів, що містять в собі виховні гуманістичні сенси, є першочерговим завданням для конструкторів навчальних відео-ігор. Зіставлено компоненти гри за Д. Греєм, МДА-моделі, ігрової історії та педагогічних стратегій, що дало можливість уточнити значення термінів «наратив», «сюжет», «сторітелінг», визначити місце їхньої найбільшої актуалізації в процесі створення навчальних комп’ютерних ігор. Розкривається важливість дотримання принципу нелінійного ігрового сюжету для підвищення ефективності ділових ігор. Підкреслено тісний зв'язок ділових ігор з кейсовим, проектним і проблемним навчанням. Співвідношення нарратологіі і людологіі гри показано в матриці перетворення професійних компетенцій і процедур щодо прийняття управлінського рішення в правила гри, їхню метафоризацію і переклад у фрази сценарію. Показано, що гейміфікація тренувальних вправ і ділових ситуацій є процесом синергії творчої та інформаційно-аналітичної роботи з базами даних і проектними документами геймдізайну. Ядром геймдизайну є баланс наративу та сторітелінгу, явного та неявного знання, що досягається за допомогою ефективної колаборації та комунікації між усіма учасниками навчальних і ділових процесів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Генсерук, Г.
Цифрова компетентність як одна із професійно значущих компетентностей майбутніх учителів / Г. Генсерук // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 8-16, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.816. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
компетентність -- компетенція -- цифрова компетентність
Анотація: У статті розглянуто одну із основних складових професійної компетентності майбутніх учителів – цифрову компетентність. Вивчено різні підходи щодо визначення цифрової компетентності майбутніх фахівців, термінологію, що використовується у сучасній науковій літературі для визначення поняття цифрової компетентності. Проведено аналіз останніх робіт науковців із запропонованої проблеми. Уточнено поняття: «компетентність», «інформатична компетентність». Для інтеграції з міжнародним освітнім простором поширюється визначення «цифрова компетентність». Автором обґрунтовано сутність поняття «цифрова компетентність» та визначено складові «цифрової компетентності» майбутніх учителів, окреслено напрями її розвитку. Проаналізовано європейські стандарти щодо визначення цифрової компетентності, які є важливим інструментом для підвищення рівня цифрової компетентності фахівців у галузі освіти. Одним із завдань дослідження був аналіз проекту Європейської комісії «Рамка цифрової компетентності для громадян» (DigComp), який є важливим інструментом для підвищення рівня цифрової компетентності фахівців у галузі освіти, підготовки та підвищення кваліфікації. У статті подано визначення цифрової компетентності Європейською комісією, за яким ця компетентність визначається як одна із ключових компетентностей для навчання впродовж життя і трактується як впевнене, критичне і відповідальне використання та взаємодія з цифровими технологіями для навчання, професійної діяльності (роботи) та участі у житті суспільства. У статті виокремлено стандарти цифрової компетентності за європейською мережею EUROPASS, які включають управління інформацією, співробітництво, комунікацію, контент та знання, етику та відповідальність, оцінювання та вирішення проблем, технічні операції.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

10.

Самчинська, Я.
Імплементація теми з розробки чат-ботів в університетський курс "Офісні комп’ютерні технології" / Я. Самчинська, М. Шерман, М. Сікелінда // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 121-133, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
чат-бот -- офісні комп’ютерні технології -- дослідницька компетентність -- професійна компетентність -- інженерія програмного забезпечення -- комп’ютерні науки
Анотація: В статті розглянуто доцільність модифікації змісту навчальної дисципліни «Офісні комп’ютерні технології» шляхом запровадження теми «Розробка чат-ботів з допомогою безкоштовних онлайн-конструкторів». Вибір зазначеної навчальної теми обумовлений тим, що чат-бот є одним з найбільш перспективних інформаційнокомунікаційних інструментів для підвищення ефективності діяльності компаній. Використання чат-ботів є одним з найактуальніших сучасних способів комунікацій з користувачами на мобільних пристроях, що дає можливість компаніям знизити маркетингові витрати та витрати на просування своїх товарів та послуг. Впровадження чатботів дозволяє значно прискорити процес взаємодії з клієнтами, знання та навички з цієї технології наразі є затребуваною компетентністю для ІТ-фахівця у бізнес-середовищі. Результатом вивчення даної теми з дисципліни «Офісні комп’ютерні технології» студентами є розробка бот-консультанта для роботи в платформі Telegram, що надає стислу інформацію та відповіді з питань діяльності компанії. Впровадження теми «Розробка чатботів з допомогою безкоштовних онлайн-конструкторів» до змісту навчальної дисципліни «Офісні комп’ютерні технології» відповідає основному фокусу освітніх програм першого (бакалаврського) рівня освіти «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки» та «Інформаційні системи та технології». Досвід роботи зі студентами Херсонського державного університету з вивчення теми «Розробка чат-ботів з допомогою безкоштовних онлайн-ресурсів» та результати педагогічного експерименту засвідчили, що вона може бути успішно імплементована у навчальний курс «Офісні комп’ютерні технології» з підготовки бакалаврів спеціальностей 121 «Інженерія програмного забезпечення», 122 «Комп’ютерні науки», 126 «Інформаційні системи та технології», а також студентів споріднених спеціальностей з метою мотивації їх до вирішення завдань професійної спрямованості та формування дослідницької компетентності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Шерман, М.
Сікелінда, М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-52

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)