Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (2309)

Каталог авторефератів та дисертацій (16)

Рідкісні та цінні видання (3)

Мережеві ресурси (85)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=методи<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 154
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Пухонська, О.
До витоків національної травми або "білі плями" "темної памяті" у романі Василя Шкляра "Залишенець. Чорний ворон" [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- історія -- культура -- національна свідомість -- література -- тоталітаризм -- терор
Анотація: У запропонованій статті об’єктом дослідження є літературна спроба відновлення національної пам’яті про визвольні змагання українців у період більшовицької окупації. «Чорний Ворон» Василя Шкляра став чи не першим романом сучасної української історії, який засвідчує нову культурну інтерпретацію травматичної пам’яті посттоталітарного суспільства, що була позбавлена місця в історичному дискурсі через виразний антикомуністичний характер. Уваги вартий той факт, що на прикладі одного епізоду минулого автор розкриває вкрай жорстокі методи нищення національної свідомості українців та вкрай сміливі спроби її збереження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Пухонська, О.
Культурна амнезія: від суспільного до літературного дискурсу незалежності [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
культурна амнезія -- пам’ять -- забуття -- література -- суспільство -- тоталітаризм
Анотація: Предметом дослідження в пропонованій науковій студії є явище культурної амнезії як одного зі складників посттоталітарної пам’яті. Упродовж ХХ століття різні вияви політики тоталітаризму одним із найбільш дієвих методів утвердження власних ідеологій вважали саме суспільне забуття культурних кодів минулого. Ішлося про вкрай жорстокі і найрадикальніші методи: від спалення бібліотек, архівів до фізичного знищення інтелектуальної еліти підкорених націй. Українська культура значною мірою відчула на собі цю тоталітарну практику, що з’ясувалося вже після розпаду Радянського Союзу і з чим намагається дати раду й до сьогодні саме художня література.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Муравецька, Я.
Театральна інтерпретація повісті "Кайдашева сім’я": візуальний аспект [Електронний ресурс] / Я. Муравецька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
візуальність -- зоровий образ -- персонаж-спостерігач -- декорація
Анотація: Мета статті: проаналізувати та порівняти візуальні стратегії у літературному та театральному мистецтві (на прикладі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» та сценарію Наталки Дубіної «Кайдаші»). Проаналізовано методи, якими у виставі «Кайдаші» сценаристка Наталя Дубіна створює образ «зайвого батька», наголошується на відмінностях тесту повісті та сценарію. Здійснено спробу окреслення можливостей перекодування текстового зорового образу у візуальний. Окремий акцент зроблений на зримому та незримому візуальному, межах його оприявлення. На прикладі вищезгаданих творів позначено особливості показу візіонерства (через створення об’єкта та суб’єкта візій). Зроблено висновок щодо подібності ідей вистави та повісті, попри відмінності і у засобах різних видах мистецтв, і у самій канві твору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Дорфман, Н.
Концепт тілесності у сучасній сербській та чорногорській прозі: від інтерпретації до "занурення" у текст [Електронний ресурс] / Н. Дорфман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 17-23. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тілесність -- культура присутності -- пост-постмодернізм -- сербськии постмодернізм
Анотація: Сучасна теоретична думка так само, як і література, яка зазвичаи наи більш чутливо та гостро реагує на світоглядні зміни, фіксує певне злиття ментального и тілесного в культурі ХХІ століття. Зафіксовании багатьма мислителями «кінець постмодернізму» привносить у культуру нову чуттєву домінанту. У статті демонструється, як у сучасніи сербськіи і чорногорськіи прозі простежується тенденція до змалювання особливого типу інтегральної тілесності — явища, у якому ментальні та психоемоціи ні процеси відбуваються и описуються лише за допомогою тіла і в термінах тілесного, демонструючи цілісність зовнішнього та внутрішнього. Це, на противагу постмодерністському відчуттю розірваності та фрагментації буття, засвідчує нову цілісність у культурі та світосприи нятті, що становить проблему дослідження. Зосереджуючись на аналізі творів трьох сербських і чорногорського письменників Давіда Албахарі, Слободана Тишми та Огнєна Спахіча, авторка, втім, схиляється до думки, що такі процеси — об’єднання тіла та емоціи і почуттів, а часто и соціокультурного контексту — є прямим віддзеркаленням та складником сучасної тенденції до переходу від інтелектуального осягнення світу, и ого розумової інтерпретації до певного «занурення» у світ, інтеграції , яка передбачає відчуття замість дистанціи ованого аналізу. Тобто концепт тілесності та и ого реалізація в літературі є частиною ширших, глобальних процесів зміни світоглядної парадигми взагалі та зміни підходу до взаємодії зі світом. Цеи зв’язок літератури із соціокультурними зсувами авторка намагається простежити у статті. Таким чином, метою дослідження є розглянути механізми реалізації тілесності в сучасніи сербськіи і чорногорськіи прозі як частину глобальних соціокультурних та світосприи няттєвих змін. Проводячи паралелі між концепцією перформатизму Рауля Ешельмана та переходом від раціоналізації до «занурення» у світ, описаного Х. У. Гумбрехтом у «Виробництві присутності», авторка вважає злиття тілесного та розумового, засвідчене у текстах аналізованих письменників, проявом руху в бік «культури присутності», наслідком світоглядних зсувів, які почалися ще в 60 ті закликами «проти інтерпретації », що і зумовлює новизну роботи. Під час здіи снення дослідження застосовувалися аналіз і синтез; порівняльнии метод для встановлення подібностеи та відмінностеи між проявами тілесності в аналізованих творах; індуктивнии метод, якии уможливлював рух від дослідження окремих феноменів в обраних творах до теоретичних узагальнень; а також герменевтичнии і культурно-історичнии методи для — відповідно — інтерпретації феномену тілесного в аналізованих художніх творах та можливості розглядати і тлумачити явища тілесного в них як частину глобальних процесів у контексті історії культури кінця ХХ — початку ХХІ століть
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Артеменко, І.
Мотив особистого спротиву в драматургічному осмисленні Революції Гідності [Електронний ресурс] / І. Артеменко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 24-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
особистии спротив -- Революція Гідності -- Маи дан -- Схід України -- драматургія
Анотація: Особистии спротив посідає важливе місце серед об’єктів філософського осмислення. Тому досить актуальною є и ого реалізація в художніи літературі, особливо в украї нськіи драматургії останнього десятиліття. Революція Гідності внесла свої корективи в осмислення мотивів спротиву порівняно з попередніми революціями та переворотами, оскільки тои досвід відбувався за зовсім інших інформаціи но-технічних можливостеи , а вони важливі для організації людеи . Крім того, мотив спротиву має в украї нськіи літературі власну традицію, що складається з творів Т. Шевченка, вісниківців, шістдесятників, дисидентів. Проте це переважно публіцистика та поезія. У результаті Революції Гідності украї нськии спротив став і однією з тем драматургії . Саме тому особливо актуальним є дослідження мотиву спротиву в драматургічному осмисленні з погляду переваг у розвитку суспільства, сучасного подіям на Маи дані. Будь-якии рух спротиву має низку організаціи них і психологічних умов, за яких він відбувається. У текстах п’єс ці умови відображені якщо не по-різному, то зі зміщеними акцентами. У статті розглянуто драматургічні твори, написані до, під час і після Революції Гідності. Метою статті є простежити, як змінювалося художнє осмислення соціальних причин та ідентичності учасника руху спротиву в п’єсах, присвячених Маи дану 2013–2014 років і подіям, що відбуваються на теренах Украї ни як наслідок Революції . Особлива увага приділена формуванню образу героя, борця, патріота. Розглянуто розвиток особистого спротиву у відповідності до описуваних подіи та часу, коли вони відбувались. Для досягнення поставлених завдань було застосовано методи сюжетного і текстуального аналізу, конфліктознавчі та інтертекстуальні методики. Об’єктом дослідження є дві антології сучасної украї нської драми: «Маи дан. До і після» та «Лабіринт із криги та вогню». Завдяки свої и структурі ці збірки дають можливість розглянути особистии спротив як мрію, як реальнии діючии образ та як герої чнии , патріотичнии подвиг. Також у статті простежено, якими літературними засобами створюється такии образ і як змінюються ці засоби залежно від розвитку образу в текстах. В усіх драмах створено узагальнении образ украї нця, якому властиві всі наи кращі якості, поривання та погляди, він має високии патріотизм, силу волі, мужність тощо і є тим образом украї нця, якого «не вистачає» краї ні. Це омріянии герои . Проте в різних розділах збірок цеи образ змінюється, перетворюється і вдосконалюється. А разом з цим образом змінюється і мотив спротиву учасника. Вперше було простежено, як украї нські драматурги відчували та осмислювали причини и перебіг соціального, в тому числі і особистого, спротиву, що зумовив Революцію Гідності. Особлива увага звернена на відмінності в художньому осмисленні одного і того ж мотиву соціального та особистого спротиву. Також уперше цілісно простежено зв’язок мотиву спротиву із художніми конфліктами п’єс збірок «Маи дан. До і після» та «Лабіринт із криги та вогню». Матеріал може бути застосовании для подальших глибоких досліджень з цієї теми, наприклад для вивчення прозових текстів про Маи дан та, навіть, поетичних збірок
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Кравченко, А.
Релігія у структурі ідентичності за романами Сергія Жадана [Електронний ресурс] / А. Кравченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 32-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідентичність -- релігія -- релігіи на ідентичність -- роман -- сучасна українська література
Анотація: Релігія є важливою складовою украї нського суспільства та культури, але наразі перебуваємо у ситуації переконструювання національної ідентичності, тому постає питання, яке місце заи ме у новому конструкті релігія. На формування релігії у структурі ідентичності, окрім медіи них осіб та ЗМІ, також впливає література, але ї ї вплив є складнішим та містить приховані інтенції , тому аналіз релігії у структурі ідентичностеи персонажів сучасного літературного твору є актуальним та малодослідженим питанням. З-поміж літературних текстів сучасних украї нських авторів особливою епатажністю, зокрема и образів релігіи ного спрямування, виділяються твори Сергія Жадана. На першии погляд здається, що у свої х текстах автор деконструює, руи нує та іронізує з усталених релігіи них образів та символів, демонструючи непотрібність релігії у сучасному суспільстві. Проте за зовнішньою епатажністю приховано спроби навести зразки конструювання ідентичності, у яких релігії відводиться певне місце. Метою статті є розглянути, яке представлення, динаміку розвитку, художні функції та роль має релігія у структурі ідентичності персонажів у романах Сергія Жадана 2004–2017 рр. («Депеш Мод», «Ворошиловград», «Інтернат»). Для аналізу було залучено методи класифікування та моделювання, соціопсихологічної та герменевтичної інтерпретації , зіставлення, деконструкції та прии оми постколоніальних студіи . У результаті дослідження було виявлено, що релігія має різну роль і ціннісне навантаження в кожному з романів. У «Депеш Мод» релігія представлена як «чуже» явище, яке є абстрактним та незрозумілим і не має реального втілення; наратор іронізує з носії в релігіи ної ідентичності, але при цьому цілком сери озно звертається до образу Ісуса. У «Ворошиловграді» релігія виступає як явище «свого» та відіграє ледь не наи важливішу роль у становленні групової ідентичності персонажа; до того ж тут маємо зразок релігії , де абстрактні ідеї узгоджено із матеріальним світом та цінностями. В «Інтернаті» акцент зроблено на становленні національної ідентичності, і тому до релігії автор звертається значно менше, демонструючи ї ї нездатність відповісти на питання «свіи – чужии » в аспекті національного ідентифікування. Також у цих трьох текстах представлено зразки деконстукції релігії : релігіи ні образи та символи представлено у ситуаціях реального життя, далекого від традиціи ного релігіи ного контексту Писання чи храму. Новизна статті полягає у поставленіи проблематиці, оскільки дослідженню релігії у структурі ідентичності художніх творів приділено мало уваги (на відміну від вивчення інтертекстуальних зв’язків літератури з Біблією). Практичне значення – в ідеї дослідження релігії у структурі ідентичності через залучення до аналізу пластів національно-етнічних, культурних, етичних, традиціи них та моральних питань
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Трищенко, І.
Семантичний контраст і нерівність в позиції звертання (на матеріалі англомовної художньої прози) [Електронний ресурс] / І. Трищенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 66-72. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
семантичний контраст і нерівність -- художній текст -- звертання -- оцінний компонент -- контекст
Анотація: Стаття присвячена актуалізації в позиції звертання стилістичних прии омів, які базуються на семантичному контрасті і нерівності. Зокрема, предметом дослідження є функціонування вказаних звертань в художньому тексті. Актуальність теми зумовлена необхідністю отримання нових поглиблених знань про експресивні засоби художнього тексту, які є вкраи важливими для и ого адекватного розуміння, інтерпретації і перекладу. Мета цієї статті: дослідити функціонування звертань, у яких актуалізуються побудовані на семантичному контрасті і нерівності стилістичні прии оми. В ході дослідження застосовувались методи семантичного, контекстуального аналізу і елементи прагматичного аналізу. Серед контрастних звертань спочатку аналізуються іронічні звертання, які часто включають оціннии компонент конотації . В залежності від контексту оціннии компонент в таких звертаннях може змінювати свіи знак на протилежнии : з негативного на позитивнии і навпаки. Розглядаються приклади нереферентного вживання звертань для створення іронічного смислу. При аналізі оксиморонів-звертань застосовуються положення теорії семантичної комбінаторики М. В. Нікітіна. Встановлюється, що відношення контрадикторності можуть виникати не тільки всередині синтагми-звертання, але і між звертанням та іншою частиною висловлювання. Характеризуються типи такої контрадикторності, а саме: семантична і стилістична. Аналізуються типи градації і частотність ї х актуалізації в позиції звертання. Окрім цього, виявляються можливості розташування звертань — компонентів градації в тексті (контактне і дистантне). Визначається роль авторського мовлення в адекватніи емінтерпретації емоціи но-оцінних звертань, які є компонентами градації . Вживання вказаних вище стилістичних прии омів в звертаннях поєднується з оцінним компонентом, сигналізуючи про позитивне чи негативне ставлення мовця до адресата і про певну реакцію мовця на конкретну ситуацію спілкування. Подальше вивчення звертань перспективне у взаємозв’язку з іншими засобами вираження категорії адресатності, а також в плані виявлення ї х жанрової специфіки і особливостеи актуалізації інших стилістичних прии омів в позиції звертання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Гальчук, О.
Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 73-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
трагічний блазень -- інтерпретація -- архетип -- романтизм -- символізм -- модернізм -- символ
Анотація: Як реалізація невичерпного у свої х значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли и деться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до ї хніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретаціи архесимволів та специфіка ї х авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії . Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературнии , порівняльно-типологічнии , архетипнии . І хніи потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкии контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники и ого актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації . У цьому новизна запропонованої студії . Результатами дослідження є такі висновки: у французькіи літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для ї хньої естетики ідеи но-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічнии блазень — це гротесковии знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприи має трагічного блазня як alter ego сучасного митця и людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високии потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричнии герои та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвіи ною маскою, в обраніи митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії . Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічнии акцент цього образу — продовження традиції сприи мати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Мейзерська, Т.
Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") [Електронний ресурс] / Т. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
війна -- свідомість -- горизонт -- протоімпресія -- спогад -- наратив -- феномен
Анотація: Актуальність і новизна запропонованої статті зумовлені потребою залучення в простір украї нського літературознавства тих методологіи , до яких воно в силу різних обставин звертається вкраи рідко і які, залишаючись на маргінесі наукових зацікавлень, приховують у собі потужні можливості, актуалізуючи практику нових підходів до вивчення поетики художніх творів, інтерпретації художніх текстів. Предметом дослідження в запропонованіи статті є рухливии смисловии горизонт свідомості головного персонажа роману С. Жадана «Інтернат», якии увиразнює потенціи ні можливості конструювання и ого ідентичності. Використовуючи методи феноменологічно-екзистенціи ного аналізу структур життєвого світу та змін горизонтів свідомості, які виробили Е. Гуссерль та А. Бергсон, авторка статті доводить, що 1) вони органічно відповідають специфіці художнього мислення письменника, налаштованого на дослідження проблематики пошуків персонажами сенсу власного буття, і що 2) ці пошуки стосовно експлікації внутрішнього світу і руху свідомості головного персонажа твору Паші здіи снюються в межах закріпленого наративом переміщень горизонту «протоімпресії », яка, за Гуссерлем, у кожному випадку є взаємодією трьох невід’ємних складників, явлених у переживанні «тепер», що обов’язковим чином вписуються в горизонт «колись» (ретенціональних — пов’язаних із минулим) і «потім» (протенціональних — пов’язаних із маи бутнім) модификаціи . У результаті дослідження зроблено висновки, що художніи наратив твору покликании фіксувати своєрідне згущення горизонтів свідомості и пам’яті героя, структура переживань якого постає в різних модусах: сприи няття / відкидання, уяви, сну, спогаду, різноманітних прии омів візуалізації тощо. Акцентовано на споріднених із кінонаративом прии омах передачі «зсувів» свідомості героя, процесуальності образу-переживання, де особливої ваги набувають глибока експансія пам’яті, формування суб’єктивних вражень: асоціативна насиченість деталеи , тяжіння до кінематографічної візуальності, змінна фокалізація, «ефект суб’єктивної камери», застосування техніки перемикання кадру тощо. Перспективи дослідження пов’язуються із подальшим залученням методології феноменологічно-екзистенціи ного аналізу та знань про застосування прии омів кінонарації щодо аналізу сюжетно-композиціи ної маи стерності письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

10.

Почапська, О.
Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет "Азовський вісник", "Бобринецький голос", "Буг", "Відродження") [Електронний ресурс] / О. Почапська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
газета -- пропаганда -- свідомість -- аудиторія -- порядок денний
Анотація: Стаття репрезентує дослідження особливостеи формування порядку денного періодичними виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Радянської Украї ни (мова и де про південні та центральні території ) упродовж 1943 р. Аналізуючи видання «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження», автор з’ясовує, що серед основних тенденціи формування порядку денного є створення такого інформаціи ного тла, на якому досить органічно виглядали повідомлення про активності Німеччини і ї ї перемоги на лінії фронту. Зважаючи на те, що сьогодні Украї на перебуває в стані гібридної віи ни та мусить не лише формувати, але и захищати власнии інформаціи нии простір, вивчення особливостеи визначення порядку денного виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Украї ни в 1943 р., коли Украї на перебувала в стані віи ни, є актуальним і своєчасним. Мета дослідження — з’ясування особливостеи формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Об’єктом і власне джерельною базою дослідження стали друковані періодичні видання, що виходили на території Украї ни впродовж 1943 р.: «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження». Предметом дослідження є процес формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Методи дослідження: тематичнии аналіз і контент-аналіз. Результати дослідження. Контент-аналіз газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження» дав можливість визначити п’ять основних тематичних напрямів, у межах яких формувався порядок деннии аналізованою періодикою, і саме в межах цих проблемних напрямів відбувалося формування системи необхідних німецькіи владі реакціи аудиторії , що мали на меті привернути населення Украї ни на бік німецьких віи ськ, що значно би полегшило процес утримання окупованих украї нських територіи під своєю владою. Окрім критики діи радянської влади, німецька пропаганда використовувала прии ом наближення інформації в часі и просторі, пояснюючи аудиторії , що робота в Німеччині — це спосіб отримати новии досвід, підтримка розвитку украї нської культури — це пріоритетне завдання німецького керівництва і т. ін. У порядку денному негативізувався образ євреи ства як народності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)