Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (10)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=постколоніалізм<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2
1.


    Ніколаєва, О.
    Модус театральності у творчості представників угруповання "БУ-БА-БУ" [Електронний ресурс] / О. Ніколаєва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 204-211. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
театральність -- карнавал -- постмодернізм -- постколоніалізм -- національна література -- тілесність
Анотація: Статтю присвячено феномену театралізації художньої картини світу у творчості авторів-репрезентантів угруповання «Бу-Ба-Бу» (Юріи Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець), які здіи снюють масштабне оновлення украї нського письменства шляхом театралізації діи сності. Саме тому модус театральності якнаи краще проявляє основні художні принципи угрупування (бурлеск-балаган-буфонада). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого аналізу творчості представників «Бу-Ба-Бу» в аспекті театральності. Предметом розгляду є поетологічні особливості, система персонажів та принципи характеротворення представників угрупування. Метою цієї статті є виявлення світоглядної самобутності літературного доробку угрупування «Бу-Ба-Бу» з погляду оприявлення в ньому театрального дискурсу що визначає новизну дослідження. Для досягнення мети використані порівняльнии , порівняльно-історичний та описовий методи. Результати дослідження. Велику прозу Ю. Андруховича і драматургію О. Ірванця розглянуто в контексті постмодерністської концепції «суспільства театру», що трактує різні форми соціального і культурного життя як різновиди перформансу, а також у зв’язку з поняттям кемпу, для якого характерне іронічне рефлексування масової культури і естетизація повсякдення. Виміри театральності реалізуються угрупованням передусім у формі карнавалу, що постає засобом подолання постколоніальної травми і особливим простором існування (активне залучення публіки до театралізованого дій ства, стирання меж між «театром» і дій сним життям). Звернення до основних положень теорії карнавалу М. Бахтіна дозволило виявити особливості естетики «кризових періодів» у прозі й драматургії сучасних авторів (протиставленість офіціи ним дискурсам, тотальна свобода і фамільярність, акцентуація тілесного «низу»). Особлива увага приділена тілесності, що виявляє карнавальні риси (гротескність, плинність, динамізм) і водночас перетворюється на засіб реабілітації свободи і віталістичної енергії людини, корелюючи з постколоніальним суспільним контекстом. Доведено, що національна своєрідність творчості митців проявляється передусім у конструктивному характері карнавалу, якии , формально співвідносячись із ризомою, імпліцитно утверджує ціннісну вертикаль
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

2.


    Даниленко, В.
    Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень" [Електронний ресурс] / В. Даниленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 212-217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
постколоніалізм -- метрополія -- колонія -- самосвідомість -- соціальна маска -- альтер-еґо -- постмодернізм -- втрачене покоління -- пропаща сила -- сімдесятники -- вісімдесятники -- радянська система
Анотація: Актуальність статті полягає в дослідженні проблеми втраченого покоління в сучасній українськіи літературі, яка залишається недостатньо вивченою літературознавством. Предметом дослідження є постмодернии роман Ярослава Павлюка «Сад п’яних вишень», до розгляду якого застосовано методи постколоніальної теорії . При аналізі оприявнюється літературнии персонаж із роздвоєною свідомістю. Це тип людини, у якої традиціи - на украї нська самосвідомість поєднується з радянською. Головним результатом дослідження є виявлення специфіки національної ідентичності украї нської людини в Радянському Союзі, яка була прихованою і не виставлялася публічно, а радянська ідентичність ставала соціальною маскою, яку людина одягала, щоб відповідати загальноприи нятим соціальним стандартам. Новизна результатів дослідження допомагає розкрити соціальну маску, якою в Україні радянського періоду була російська мова, що нею змушені були користуватися на офіційному рівні. До драматичного конфлікту між головним персонажем роману, якии є альтер-еґо автора, і бібліотекаркою Орестою у творі додаються листи художника Бориса Жданюка та відомих режисерів Андрія Тарковського і Сергія Параджанова, чиї емоції и думки розкривають реальну картину відсутності індивідуальної і національної свободи в СРСР. На прикладах людеи мистецтва показано, як радянська система знищувала вільнодумство і травмувала творчих особистостеи . Роздвоєність митців в Україні радянської епохи часто призводила ї х до деградації . Цензура, контроль за інакомисленням, нав’язування соцреалізму в мистецтві, загроза арештів змушували письменників, художників, режисерів пристосовуватись до системи або ставати дисидентами. У романі зображено персонажів, які не сприймають офіціи ної ідеології , намагаючись зберегти свій приватний світ від утручання держави. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу творчості окремих письменників і поколінь, які стали пропащою силою і не використали сповна закладеного в них творчого потенціалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)