Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (46)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=шістдесятники<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2
1.


    Кривенчук, В.
    Модерністські ідейно-естетичні позиції С. Шумицького в контексті шістдесятництва [Електронний ресурс] / В. Кривенчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 86-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автотекстуальність -- лірика -- автоінтертекстуальність -- інтертекстуальний аналіз -- гуманізм -- модель авторського мислення -- шістдесятники -- ідейно-естетичні позиції
Анотація: Актуальність розвідки зумовлена необхідністю розширити коло поетів-шістдесятників, продемонструвавши прояв модерністської естетики у творчості С. Шумицького як органічної частини дискурсу шістдесятництва. Відтак предметом дослідження стануть інтертекстуальні зв’язки поетичних творів цього автора з іншими представниками покоління 1960-х років. Метою розвідки є увиразнення модерністських естетико-філософських пошуків поетичного доробку шістдесятника С. Шумицького. Досягнення мети уможливлює методологія інтертекстуального аналізу, що оприявнює стосунки між текстами як багатопроблемні дискусії, як процес творення тексту шляхом перегуку твору із мистецькими формами, жанровими форматами, стильовими кодами, літературною традицією, як руйнування чи перетворення усталених поетичних норм. У результаті дослідження встановлено, що творчість С. Шумицького розвиває ідейно-естетичні риси, спільні для поетівшістдесятників. Оскільки природа кожного поетичного тексту різна, то звідси випливає, що сама ґенеза тексту зумовлює складність взаємозв’язків між різними текстами, які своєю чергою залежать від домінантного смислу додаткових функцій образності допоміжних включень. У С. Шумицького домінують ідеї латентного, прямо не проявленого характеру, тому спонукають реципієнта до роздумів. Такі ідеї й дають можливість створення незчисленних моделей прояву авторського мислення. Своєрідними рисами його спадщини є авторефлективність, асоціативність, музичність. Інтертекстуальність С. Шумицького підтверджує його вписаність у контекст шістдесятництва, зокрема продемонстровано покликання на творчість В. Симоненка. Найчастотнішими є такі типи міжтекстових зв’язків: власне інтертекстуальність, паратекстуальність, метатекстуальність, гіпертекстуальність, а також інтермедіальність. Інтертекстуальними зв’язками можуть насичуватися будь-які елементи тексту: від назви до тропів. Перспективами дослідження є висвітлення інших джерел інтертекстуальних посилань у творчості С. Шумицького, з’ясування його естетичних орієнтирів і визначення оптимального контексту оцінки творчості цього автора
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

2.


    Колошук, Н.
    Тріада Віра — Надія — Любов як символ у ліриці шістдесятників Б. Окуджави та Є. Сверстюка [Електронний ресурс] / Н. Колошук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 138-144. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тріада Віра — Надія — Любов -- лірика -- шістдесятники -- дисидентство -- поетичні символи
Анотація: Предметом дослідження стали два вірші поетів-шістдесятників — «Три сестри» Б. Окуджави та «Віра — Надія — Любов» Є. Сверстюка. Ї х об’єднує символічнии образтріада християнських великомучениць. Метою статті є з’ясування відмінностеи у розвитку національних культур колишнього СРСР, які зумовлюють подальші розходження в сучасніи ментальності громадян краї н, що зрештою розділилися. Для досягнення цієї мети було застосовано метод порівняльно-герменевтичного тлумачення текстів. Постановка проблеми. Персоніфіковані образи Віри, Надії , Любові у вірші Б. Окуджави «Три сестри» постають перед ліричним героєм як первні и ого особистісного існування, вірність яким виправдовує поета, що почувається боржником перед життям і сучасниками. Натомість вірш Є. Сверстюка «Віра — Надія — Любов» розкриває глибокии суспільно-історичнии підтекст у світлі мемуарних свідчень про трагічні долі украї нських дисидентівшістдесятників. Мотив неминучості трагічного вибору на хресному шляху домінує в и ого образно-смисловіи структурі. У результаті дослідження з’ясовано, що порівняно з піснею Б. Окуджави в Є. Сверстюка відчутнішими є символічнии план притчі та зв’язок із релігіи ною традицією. Ліричнии голос украї нського дисидента зіткании із відголосів не буденного для радянської Украї ни культурного тексту — з агіографії , із переслідуваного и підпільного церковного життя, із повстанської лірики часів Другої світової віи ни, із забороненої публіцистики борців за національне відродження. Украї нські дисиденти бачили свою місію інакше, ніж ї хні сучасники в Росії , звідси и глибокии сакральнии смисл образів тріади великомучениць, і молитовнии настріи , і трагічнии пафос віршів Сверстюка, присвячених братам-дисидентам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)