Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (152)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=щоденник<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4

Боронь, О.
Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів) [Електронний ресурс] / О. Боронь. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 140-145. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
щоденник -- коментар -- тлумачення -- коло читання -- періодика
Анотація: Предмет дослідження у пропонованіи статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей поета про Японію. У процесі дослідження використано традиційні засоби й методи літературного джерелознавства, а також метод філологічного прочитання. Ураховано напрацювання попередників, зокрема Леоніда Большакова і Миколи Сулими, до міркувань яких запропоновано кілька коректив. Автор статті вважає перспективним шляхом пошуку ретельнии перегляд доведеної поетової лектури, зокрема періодики. Новизна статті полягає в тому, що в результаті такого підходу вперше обґрунтовано залучення до кола Шевченкового читання статті Євгенія Корша з циклу «Япония и японцы» (1852), яка, безперечно, була для засланця одним із посутніх джерел інформації про цю далекосхідну краї ну, ї ї політичнии устріи , культуру. Великии пасаж у статті Корша присвячено опису театру і, зокрема, крикливої декламації акторів, яка, и мовірно, запам’яталася Шевченкові. Результати дослідження. Підтверджено міркування Миколи Сулими, що український поет був обізнании із циклом опублікованих у «Морском сборнике» (1855) статеи Івана Гончарова «Русские в Японии в конце 1853 и в начале 1854 годов», які пізніше увіи шли до книжки нарисів «Фрегат “Паллада”». Водночас слід обережніше трактувати стилістичний вплив російського письменника. Шевченко, як і Гончаров, як і багато інших и ого сучасників, вживав слово «комедія» в описаних контекстах у суто побутовому значенні, а не в термінологічному. Ясна річ, у Шевченка и деться не про японську лялькову комедію: він лексично поєднав лялькову виставу з комедією, ситуативно помітивши в архієреи ськіи службі в Нижньому Новгороді «щось японське». Натомість вислів «японська комедія», схоже, справді з’явився під враженням від описів японського театру з його галасливими акторами, у якому, за переконанням поета, очевидно, не було гармонії та витонченості, що й дало підставу для порівняння з хресною ходою в московському Кремлі. У слововживанні в щоденнику, зокрема в порівняннях, Шевченко залишався доволі оригінальним, а часом, як у згадках про «японське», був суб’єктивним, що не дає змоги однозначно витлумачити ці записи
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гілевич, А.
Мерилін Дж. Міллер. Ніккі-бунгаку – щоденникова література: традиції та вплив на сучасну японську літературу [Електронний ресурс] / А. Гілевич. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ніккі-бунгаку -- алюзії -- дзуйхіцу -- щоденник
Анотація: Ніккі-бунгаку (日記文学) – це жанр японської щоденникової літератури, до надбань якого включають такі визначні доробки, як Тоса ніккі, Кагеро ніккі і Мурасакі Шікібу ніккі. Щоденниковий жанр був започаткований на основі щоденних записів китайських урядових чиновників. Поява та продуктивне функціонування приватних та літературних щоденників як мистецького жанру припали на епоху Хейан (794-1192 н.е.). У даній статті Мерилін Дж. Міллер фокусує увагу на впливі щоденниково-мемуарної літератури ніккі на сучасну японську художню прозу. Розкрито аспекти інтрузії західної культури в японську новітню літературу, зокрема в жанр щоденникової прози ніккі-бунгаку. Автор розглядає використання алюзії та поетичних вкраплень як маркер японської щоденникової літератури ніккі-бунгаку.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Новик, І.
"Self-book" особистісно-професійного зростання майбутнього педагога [Електронний ресурс] / І. Новик. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 3. - С. 220-234, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
особистісно-професійне зростання -- професійна діяльність -- саморозвиток -- самопізнання
Анотація: У статті обґрунтовано теоретико-практичні аспекти застосування «Selfbook» особистісно-професійного зростання майбутнього педагога. У науковій розвідці розкрито сутність і зміст поняття «Self-book», яке подаємо як індивідуальний щоденник (книга, блокнот або планер) студента, у якому він фіксує власні здобутки в особистісно-професійному зростанні, визначає траєкторію самопізнання, саморозвитку й самовдосконалення, а також відстежує динаміку освітніх результатів за допомогою пропонованих діагностичних методик. Охарактеризовано змістово-методичне забезпечення «Self-book», що дозволяє відстежувати динаміку освітніх результатів і особистісно-професійного розвитку студентів упродовж усього періоду навчання в закладі вищої освіти. Доведено, що особистісно-професійний розвиток це складний багатогранний процес, який спрямований на формування у майбутніх педагогів не тільки загальних і професійних компетентностей, а й передбачає розвиток їхніх особистісних сенсів. Визначено основні компоненти особистісно-професійного розвитку майбутніх фахівців у галузі освіти, а саме: особистісний (ціннісно-особистісні та професійні установки; самопізнання й саморозвиток; професійне вивищення; здатність та готовність реагувати на виклики часу; вироблення власної траєкторії професійного й особистісного зростання); навички ХХІ ст. (критичне мислення та здатність вирішувати проблеми; комунікативні навички та навички співробітництва; цифрові навички), пошуково-дослідницький (уміння виокремлювати проблему дослідження; працювати в команді; проєктувати етапи виконання дослідження; здійснювати добір необхідних засобів для вирішення дослідницького завдання; здійснювати пошук, відбір необхідних джерел, працювати з різними видами каталогів бібліотек, описами справ, що знаходяться у фондах архівів; аналізувати, систематизувати, узагальнювати отриману інформацію; виробляти нові знання задля їх використання у власній професійній діяльності; створювати і презентувати власні освітні продукти), рефлексійний (уявлення про себе, особистісні якості та результати власної діяльності; здійснення самоаналізу, самопізнання, самодіагностики, самооцінки, саморозвитку, самовдосконалення; здатність виявляти помилки й усувати недоліки власної професійної діяльності). Розкрито переваги та недоліки використання «Self-book» у особистісно-професійному вивищенні майбутнього педагога.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бонь, О.
Захоплення більшовиками Києва у січні 1918 року очима українських гуманітаріїв: ego-документи / О. Бонь // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2018. - № 1. - С. 137-142, DOI 10.28925/2524-0757.2018.1.137142 . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
«Березіль» -- еgо-документи -- щоденник
Анотація: У статті досліджується реакція відомих українських гуманітаріїв Наталії Полонської- Василенко та режисера і актора Василя Василька на захоплення більшовиками Києва на початку 1918 р. Вивчаються спогади Н. Полонської-Василенко та щоденник В. Василька як приклад еgо-документів того періоду. Показано, що українська гуманітарна інтелігенція негативно поставилась до більшовицького завоювання і «червоного терору»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 4 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)