Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (368)Каталог авторефератів та дисертацій (8)Мережеві ресурси (8)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=інтерпретація<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 36
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-36 
1.
Шифр: С325934233/2015/4
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2015р. № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Бітківська, Г. Інтерпретація образу іншого в дорожньому нарисі літературного журналу / Г. Бітківська
Єременко, О. Амбiвалентнiсть фiлософсько-iсторичних вiзiй Миколи Гоголя / О. Єременко
Башкирова, О. Художні виміри божественного і демонічного в романі Олеся Ільченка "Місто з химерами" / О. Башкирова, А. Трофименко
Хамедова, О. Наратологічний аналіз роману Барбари Редінґ "Безумці" / О. Хамедова
Вишницька, Ю. Tolle, lege!, або де ховається слово / Ю. Вишницька
Клічак, Г. Мірослав Дрозда. "Початки художньої новочеської прози" Фелікса Водічки у світлі теорії прози. / Г. Клічак
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.
Шифр: С325934233/2017/3
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2017р. № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Чик, Д. "Хто москаля об’їхав зроду?": поема "Енеїда" І. Котляревського в контексті крутійської літератури / Д. Чик
Бульбачинська, О. Творчість Євгена Гуцала: естетичні засади / О. Бульбачинська
Муравецька, Я. Театральна інтерпретація повісті "Кайдашева сім’я": візуальний аспект / Я. Муравецька
Шеремет, О. Проблематика пам’яті в сучасному польському репортажі (на прикладі "Кулеметів і вишень" Вітольда Шабловського) / О. Шеремет
Моркотун, С. Відтворення експресивності образних засобів при перекладі текстів політичного дискурсу / С. Моркотун
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

3.


    Малахова, Е.
    Мотив песенной лирики как объект композиторской интерпретации (на материале творчества Вячеслава Полянского) [Електронний ресурс] / Е. Малахова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пісенна лірика -- інтерпретація -- мюзикл -- композитор
Анотація: У статті подано аналіз поняття «інтерпретація» з позицій літературо- та музикознавства. На прикладі пісенної лірики з мюзиклу однойменній п'єсі Григорія Горіна «Чума на обидва ваші будинки» (режисер Борис Озеров) розглянуто основні засади інтерпретації композитором В'ячеславом Полянським поетичних текстів Михайла Євшина.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Бітківська, Г.
    Інтерпретація образу іншого в дорожньому нарисі літературного журналу [Електронний ресурс] / Г. Бітківська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
образ Іншого -- дорожній нарис -- літературний журнал -- рецепція -- інтерпретація
Анотація: У статті досліджено особливості репрезентації та інтерпретації образу Іншого в дорожньому нарисі літературного журналу. Проаналізовано тексти дорожніх нарисів у журналах «Всесвіт», «Кур’єр Кривбасу», «Потяг-76», «Четвер». Визначено типи репрезентації образу Іншого, простежено особливості його інтерпретації в контексті української культури кінця ХХ – початку ХХІ століття
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Комаровська, І.
    Художній психологізм у прозі Якова Качури: традиції і новаторство [Електронний ресурс] / І. Комаровська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
соціалістичний реалізм -- художній психологізм -- естетична оцінка -- традиції і новаторство -- засоби характеротворення -- внутрішній монолог -- жіночі й чоловічі образи -- психоаналіз -- гендерна інтерпретація
Анотація: У статті порушено проблему естетичного поцінування прози кінця 20-30-х років ХХ ст. Пропонована студія є спробою актуалізувати дослідження епіки Якова Качури відповідно до теоретико-методологічних пошуків сучасної гуманітаристики. Розглянуто специфіку психологізму в малій прозі Якова Качури. Акцентовано, що відтворення внутрішнього світу персонажів, моделювання характерів відбувається через комбіноване застосування основних форм психологізму та притаманних їм засобів і художніх прийомів. Виявлено, що в творах Якова Качури соціально-політичні питання мають психологічний підтекст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Муравецька, Я.
    Театральна інтерпретація повісті "Кайдашева сім’я": візуальний аспект [Електронний ресурс] / Я. Муравецька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
візуальність -- зоровий образ -- персонаж-спостерігач -- декорація
Анотація: Мета статті: проаналізувати та порівняти візуальні стратегії у літературному та театральному мистецтві (на прикладі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» та сценарію Наталки Дубіної «Кайдаші»). Проаналізовано методи, якими у виставі «Кайдаші» сценаристка Наталя Дубіна створює образ «зайвого батька», наголошується на відмінностях тесту повісті та сценарію. Здійснено спробу окреслення можливостей перекодування текстового зорового образу у візуальний. Окремий акцент зроблений на зримому та незримому візуальному, межах його оприявлення. На прикладі вищезгаданих творів позначено особливості показу візіонерства (через створення об’єкта та суб’єкта візій). Зроблено висновок щодо подібності ідей вистави та повісті, попри відмінності і у засобах різних видах мистецтв, і у самій канві твору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Полтавцева, Н.
    Комментарий и интерпретация: проблемы современной ситуации [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
постмодерн -- пост-постмодерн -- текст -- дискурс -- герменевтика -- коментар -- інтерпретація -- нормування -- переклад -- взаємодія
Анотація: У статі розглянуто проблему зміни в сучасній культурній ситуації місця коментаря щодо коментованого тексту та його інтерпретації, зумовлену зміною філософської та гуманітарної парадигм у культурі середини ХХ століття. Це детермінує потребу філософського, методологічного та теоретичного самовизначення того, хто займається коментуванням, – з усіма можливими контекстами. Гіпотеза дослідження. Усвідомлення такої ситуації вимагає критичного осмислення. Традицію такого осмислення постмодерн наслідує, з одного боку, у романтиків і символістів, з другого – у неокантіанської критики раціонального пізнання («вчування» Вільгельма Дільтея). Подібна критика провадить до того, що завершення епохи модерну відчувається як завершення раціоналістичного пізнання з усіма належними реакціями аналітиків і коментаторів, за правило, приналежних до тієї ж раціоналістичної парадигми. Проблема сформульована таким чином: як за подібних умов можливе співвідношення коментаря й інтерпретації? Розглядаючи її із застосуванням «розуміючої соціології» й культурної антропології, ми бачимо, що змінам підлягає сама стратегія дослідника. При цьому, на відміну від часів постмодерну, сьогодні відчутна потреба нормування як реального обмеження безмежного постмодерністського інтерпретування. З огляду на це артикульовано нову проблему – проблему власне культурної трансляції як перекладу і взаємоперекладу. При цьому позиція спостерігача вже назавжди стає позицією «включеного спостерігача» – тобто відрефлексованою позицією спостерігача, який відшуковує смисли в царині нового розуміння. Спостерігач тут одночасно 1) колишній Автор, новий Арт-суб’єкт, «інтерпретатор-коментатор», 2) колишній Інтерпретатор – аналог арт-критика, який повинен знову освоїти ідею граней і меж, і 3) колишній Коментатор, який включив до своєї стратегії ідею гри як визначальну поміж іншими можливостями. У статті такий підхід розглянуто на прикладі нового типу коментуванняінтерпретування, поданого в есе Іосифа Бродського про елегію Марини Цвєтаєвої «Новорічне», присвячену смерті Райнера Марії Рільке. Як це зазвичай і трапляється, інноваційні царини в культурі, беручи до уваги й інновації в пізнанні, насамперед фіксує мистецтво
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

8.


    Шайнер, І.
    Особливості експлікації військової тематики у лексико-семантичному просторі новітніх британських художніх текстів [Електронний ресурс] / І. Шайнер. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 66-78 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
лексико-семантичний простір -- лексико-семантична група -- лексико-тематична група -- лексико-асоціативна група -- текст
Анотація: У статті проведено інтегрований лінгвістичний аналіз жанротвірної лексики та лексичних структур у художніх прозових текстах на військову тематику (ТВТ) з опертям на прагмастилістичний, прагмадискурсний та поетико-інтерпретативний підходи. Дослідження присвячено вивченню лексико-семантичного простору новітніх британських англомовних художніх прозових ТВТ, зосереджуючись на особливостях триєдиного напряму його розбудови, що включає лексико-семантичні, лексико-тематичні та лексико-асоціативні лінії експлікації військової тематики (ВТ). Особливістю британських ТВТ початку ХХІ століття є актуалізація теми війни не лише на першому плані, але й на рівні мікровкраплень: в обраних автором лексичних структурах закодовано потужну лейтмотивну ідею – проблему військових конфліктів та їх спустошливі, руйнівні наслідки, яку виведено через експліковані (більше чи менше) лексичні одиниці. Популярність військової тематики у новітній літературі зумовлена конфліктними подіями в сучасному світі. З погляду прагмадискурсної та антропоцентричної парадигм дослідження текстів цих літературних творів є надзвичайно актуальним, зважаючи на їх лексико-семантичні особливості. Інтерпретація читачем ТВТ залежить безпосередньо від використаних автором мовних засобів, що чітко передають картини воєнної дійсності (або лише наводять згадки військових дій), розставляють експресивно-стилістичні акценти на певних явищах та деталях, та, зрештою, створюють загальний емоційний фон для розвитку сюжетних ліній у творі. Виокремлення лексико-семантичних, лексико-тематичних і лексико-асоціативних угруповань сприяє детальному аналізу функційної репрезентації лексичних структур у художньому тексті на поверховому та глибинному рівнях. Результати дослідження відкривають нові перспективи вивчення лексико-семантичної структурації британських художніх текстів початку ХХІ століття з позицій новітніх наукових парадигм.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

9.


    Жигун, С.
    Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст. [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
детектив -- простір -- колонія -- метрополія -- колективні стратегії
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонструвати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, формуючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і торгівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображення простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

10.


    Федоренко, О.
    Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-36 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)