Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (22)

Каталог авторефератів та дисертацій (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=колонія<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3

Жигун, С.
Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст. [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
детектив -- простір -- колонія -- метрополія -- колективні стратегії
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонструвати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, формуючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і торгівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображення простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Даниленко, В.
Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень" [Електронний ресурс] / В. Даниленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 212-217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
постколоніалізм -- метрополія -- колонія -- самосвідомість -- соціальна маска -- альтер-еґо -- постмодернізм -- втрачене покоління -- пропаща сила -- сімдесятники -- вісімдесятники -- радянська система
Анотація: Актуальність статті полягає в дослідженні проблеми втраченого покоління в сучасній українськіи літературі, яка залишається недостатньо вивченою літературознавством. Предметом дослідження є постмодернии роман Ярослава Павлюка «Сад п’яних вишень», до розгляду якого застосовано методи постколоніальної теорії . При аналізі оприявнюється літературнии персонаж із роздвоєною свідомістю. Це тип людини, у якої традиціи - на украї нська самосвідомість поєднується з радянською. Головним результатом дослідження є виявлення специфіки національної ідентичності украї нської людини в Радянському Союзі, яка була прихованою і не виставлялася публічно, а радянська ідентичність ставала соціальною маскою, яку людина одягала, щоб відповідати загальноприи нятим соціальним стандартам. Новизна результатів дослідження допомагає розкрити соціальну маску, якою в Україні радянського періоду була російська мова, що нею змушені були користуватися на офіційному рівні. До драматичного конфлікту між головним персонажем роману, якии є альтер-еґо автора, і бібліотекаркою Орестою у творі додаються листи художника Бориса Жданюка та відомих режисерів Андрія Тарковського і Сергія Параджанова, чиї емоції и думки розкривають реальну картину відсутності індивідуальної і національної свободи в СРСР. На прикладах людеи мистецтва показано, як радянська система знищувала вільнодумство і травмувала творчих особистостеи . Роздвоєність митців в Україні радянської епохи часто призводила ї х до деградації . Цензура, контроль за інакомисленням, нав’язування соцреалізму в мистецтві, загроза арештів змушували письменників, художників, режисерів пристосовуватись до системи або ставати дисидентами. У романі зображено персонажів, які не сприймають офіціи ної ідеології , намагаючись зберегти свій приватний світ від утручання держави. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу творчості окремих письменників і поколінь, які стали пропащою силою і не використали сповна закладеного в них творчого потенціалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Даниленко, В.
Проблеми лідера, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу в казках Івана Липи [Електронний ресурс] / В. Даниленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 125-130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
колоніалізм -- постколоніальна критика -- метрополія -- колонія -- колоніальна залежність -- міф -- алегорія -- казка -- інтерпретація -- національна зрада -- лідер -- периферійне явище літератури
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена інтересом до творчості Івана Липи, який пробудила бурхлива динаміка націотворчих процесів українського суспільства, коли активно відбувається переосмислення украї нської історії та культури. Попри активізацію досліджень доробку письменника казкова творчість лишилася на маргінесі уваги, проте вона становить дослідницький інтерес у контексті проблеми ідеології в казкових текстах, яка в статті розглядається крізь призму постколоніальних студій . Предметом цього дослідження є антиколоніальні елементи поетики «Казок про волю» Івана Липи. Методологія аналізу ґрунтується на теоретичних засадах постколоніальної критики, зокрема на ідеях Е. Саї да, Ґ. Ч. Співак, Е. М. Томпсон, С. Павличко, М. Рябчука, Т. Гундорової , Я. Поліщука, О. Юрчук, які допомагають розглянути «Казки про волю» Івана Липи як банк постколоніальних технологіи для окупованої Украї ни. Метою цього дослідження є деконструкція імперських наративів у філософських казках І. Липи і виявлення технологіи і практик для звільнення України від колоніальної залежності. У результаті проведеного аналізу зроблено висновок, що, дистанціюючись від конкретних історичних епох, письменник переносить проблеми украї нського суспільства в казковии простір. Це допомагає йому подивитися на украї нські перспективи поза часом, із позиціи вічності. У казковому просторі автор вирішує давні історичні проблеми Украї ни, пов’язані з утратою незалежності: відсутність сильних лідерів, національна зрада, неготовність народу до боротьби, деморалізація суспільства, зневіра у власних силах, виховання на фальшивіи історії , нав’язаніи метрополією. Розгляд казок під кутом зору постколоніалізму дає можливість знаи ти у творчості автора завуальовані алегорії і приховані інтенції , у яких письменник показує, яким чином Украї на має звільнитися від колоніальної залежності. Важливим чинником цього, на думку Івана Липи, є повернення історичної пам’яті. Перспективою дослідження є постколоніальнии аналіз творчості Івана Липи як ідейно-художньої цілісності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)