Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (27)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=містифікація<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3
1.


    Поліщук, Я.
    Авторство і гра [Електронний ресурс] / Я. Поліщук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автор -- твір -- маска -- псевдонім -- містифікація -- література
Анотація: У статті досліджено постать автора в сучасному літературознавстві. Характерною тенденцією ХХ століття стало руйнування маєстатичного образу автора та впровадження замість нього образу ігрового – псевдоніма, маски, містифікації. Це – елемент творчої емансипації авторства. Незважаючи на песимістичні прогнози Р. Барта, не настала «смерть автора», її замінено розфокусуванням та множинністю його образу

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

2.


    Жигун, С.
    Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст. [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
детектив -- простір -- колонія -- метрополія -- колективні стратегії
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонструвати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, формуючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і торгівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображення простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

3.


    Іванюк, Олег.
    Осібні аспекти імперської політики пам’яті щодо Наддніпрянської України і Криму в XIX - на початку XX ст. / О. Іванюк, І. Мохнатюк // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2019. - № 2. - С. 6-11, DOI 10.28925/2524-0757.2019.2.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
історична пам'ять -- політика пам'яті -- місця пам'яті -- музейні установи -- Російська імперія -- Наддніпрянська Україна
Анотація: Статтю присвячено питанням реалізації імперської політики пам’яті щодо Наддніпрянської України й Криму в ХІХ — на початку ХХ ст. Автори характеризують основні інструменти та способи її реалізації. У статті використано принципи історизму, системності, науко-вості, історико-генетичний, компаративний методи. З’ясовано, що стратегічною метою імперської політики пам’яті було створення геополітичного проєкту «руського православного світу», яка реалізовувалася засобами формування спільної ідентичності в імперських кордонах. Інструментами імперської політики пам’яті стали: привласнення історії інших народів, ви кривлення у трактуванні й містифікація подій минулого, дискредитація політичних лідерів і лідерів думок народів з національних окраїн. Імперська політика пам’яті спричинила глибокі деформації у колективній свідомості українців й об’єктивному сприйнятті та розумінні істо-ричного процесу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Мохнатюк, Ігор


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)