Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (112)

Каталог авторефератів та дисертацій (10)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=наратив<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-21

Шифр: С325934233/2016/4
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2016р. № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Денісова, Д. Літературна традиція Weird Fiction в англомовній літературі ХХ–ХХІ століття / Д. Денісова
Бабенко, В. Текстопростір італійської драми ХІХ–ХХ ст.: пріоритетні домінанти / В. Бабенко
Салата, О. Діяльність літературної інтелігенції в умовах нацистської окупації 1941–1942 років / О. Салата
Чик, Д. Наратив повсякденності: "садибні романи" "Persuasion" Дж. Остен і "Прогулка с удовольствием и не без морали" Т. Шевченка / Д. Чик
Шкуратенко, Ю. Трансформації бурлескного світовідчуття у гуморесках Павла Глазового / Ю. Шкуратенко
Єременко, О. Література: слово чи дія? / О. Єременко
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2020/26/3
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2020р. т.26 № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Гальчук, О. Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) / О. Гальчук. - С.73-83. - Бібліогр. в кінці ст.
Мейзерська, Т. Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") / Т. Мейзерська. - С.84-89. - Бібліогр. в кінці ст.
Срібняк, І. Формування світогляду полонених українців засобами друкованого слова: національно-виховна місія часопису "Просвітній листок" у таборі Вецляр, Німеччина (1916 р.) / І. Срібняк, В. Шнайдер. - С.90-97
Хамедова, О. Фемінізм і комунізм: специфіка взаємодії в західноукраїнському медійному дискурсі 1920–1930-х років / О. Хамедова. - С.98-107. - Бібліогр. в кінці ст.
Великорода, Ю. Типологія метафор у науково популярному медіадискурсі (на матеріалі ресурсів National Geographic) / Ю. Великорода. - С.108-117. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Хамедова, О.
Наратологічний аналіз роману Барбари Редінґ "Безумці" [Електронний ресурс] / О. Хамедова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наратив -- наратор -- суб’єктивна манера оповіді -- діалогізований монолог
Анотація: У статті досліджено наративну структуру роману Барбари Редінґ «Безумці», з’ясовані особливості функціонування всіх елементів наративу. Наголошено, що у творі домінує суб’єктивна манера оповіді (форма діалогізованого монологу). Для наративу визначальний прийом текстової інтерференції. Авторську стратегію викладу реалізує дієгетичний наратор, який часто виявляється обмеженим у своєму знанні, і тоді виклад підтримується всезнаючим недієгетичним наратором.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Чик, Д.
Наратив повсякденності: "садибні романи" "Persuasion" Дж. Остен і "Прогулка с удовольствием и не без морали" Т. Шевченка [Електронний ресурс] / Д. Чик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
жанр -- повсякденність -- топос маєтку -- іронічна утопія
Анотація: У статті розглянуто повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т. Шевченка у типологічному зіставленні з романом «Persuasion» Дж. Остен. Повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т. Шевченка та роман Дж. Остен «Persuasion» проаналізовано як «садибні романи» з відповідними жанровими ознаками: дія відбувається у закритому просторі маєтків, у яких діють свої правила етикету й спілкування, та циркулюють циклічні повсякденні ритуали; автори звертають увагу на трансформації соціальних цінностей у нових історичних умовах, що стосуються і монолітних звичаїв провінційних дворянських родин. Обидва тексти можна вважати іронічними утопіями; в обох письменників розгорнуто наратив «сільського роману» з елементами риторики романтизму.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Жигун, С.
Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст. [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
детектив -- простір -- колонія -- метрополія -- колективні стратегії
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонструвати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, формуючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і торгівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображення простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Мейзерська, Т.
Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") [Електронний ресурс] / Т. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
війна -- свідомість -- горизонт -- протоімпресія -- спогад -- наратив -- феномен
Анотація: Актуальність і новизна запропонованої статті зумовлені потребою залучення в простір украї нського літературознавства тих методологіи , до яких воно в силу різних обставин звертається вкраи рідко і які, залишаючись на маргінесі наукових зацікавлень, приховують у собі потужні можливості, актуалізуючи практику нових підходів до вивчення поетики художніх творів, інтерпретації художніх текстів. Предметом дослідження в запропонованіи статті є рухливии смисловии горизонт свідомості головного персонажа роману С. Жадана «Інтернат», якии увиразнює потенціи ні можливості конструювання и ого ідентичності. Використовуючи методи феноменологічно-екзистенціи ного аналізу структур життєвого світу та змін горизонтів свідомості, які виробили Е. Гуссерль та А. Бергсон, авторка статті доводить, що 1) вони органічно відповідають специфіці художнього мислення письменника, налаштованого на дослідження проблематики пошуків персонажами сенсу власного буття, і що 2) ці пошуки стосовно експлікації внутрішнього світу і руху свідомості головного персонажа твору Паші здіи снюються в межах закріпленого наративом переміщень горизонту «протоімпресії », яка, за Гуссерлем, у кожному випадку є взаємодією трьох невід’ємних складників, явлених у переживанні «тепер», що обов’язковим чином вписуються в горизонт «колись» (ретенціональних — пов’язаних із минулим) і «потім» (протенціональних — пов’язаних із маи бутнім) модификаціи . У результаті дослідження зроблено висновки, що художніи наратив твору покликании фіксувати своєрідне згущення горизонтів свідомості и пам’яті героя, структура переживань якого постає в різних модусах: сприи няття / відкидання, уяви, сну, спогаду, різноманітних прии омів візуалізації тощо. Акцентовано на споріднених із кінонаративом прии омах передачі «зсувів» свідомості героя, процесуальності образу-переживання, де особливої ваги набувають глибока експансія пам’яті, формування суб’єктивних вражень: асоціативна насиченість деталеи , тяжіння до кінематографічної візуальності, змінна фокалізація, «ефект суб’єктивної камери», застосування техніки перемикання кадру тощо. Перспективи дослідження пов’язуються із подальшим залученням методології феноменологічно-екзистенціи ного аналізу та знань про застосування прии омів кінонарації щодо аналізу сюжетно-композиціи ної маи стерності письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Курбан, О.
Бойові наративи в системі сучасних геополітичних інформаційних війн (досвід російсько-української гібридної інформаційної війни 2014–2021 рр.) [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 149-158. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наратив -- інформаційна війна -- медіа -- медіабезпека
Анотація: Актуальність представленого в статті дослідження полягає в особливостях і специфіці проблематики роботи з контентом у сучасних медіа. Ці особливості полягають у використанні мультидисциплінарних підходів, що забезпечуватимуть інтегровании ефект. Одним із таких підходів є використання поняття «наратив» у процесах сучасних інформаціи них віи н, як в інноваціи них соціальних, так і в традиціи них медіа. Наратив є мультидисциплінарним явищем, це базова одиниця формування тексту в літературознавстві, технологія формування сенсів у філософії , носіи ключових меседжів в інтернетлінгвістиці та засіб пізнання навколишнього середовища в психології . З огляду на заявлену актуальність основним предметом дослідження є процеси створення та використання наративів, що застосовуються для здіи снення деструктивного впливу на інтернет-користувачів. Вирішення цього завдання відбувається з використанням таких методів, як аналіз і синтез (на основі результатів попередніх досліджень), спостереження (моніторинг медіа та виявлення конкретних фактів, тенденціи , закономірностеи ), моделювання (алгоритмів функціонування наративів). У результаті проведеного дослідження було запропоновано та обґрунтовано введення в науковии обіг нового поняття «бои ові наративи», що подається як сюжети деструктивного спрямування, які поділяються на супернаративи (основні сюжети) і субнаративи (окремі елементи основних сюжетів). Основним об’єктом дослідження, на основі якого розкрито це поняття, є супернаратив «ностальгія за СРСР» та субнаративи, що и ого супроводжують. Також було представлено основнии алгоритм проникнення деструктивних росіи ських наративів у медіапростір Украї ни через три фільтри (росіи ські, проросіи - ські, проукраї нські ЗМІ). У якості перспектив подальшого вивчення представленої в статті проблематики, визначено необхідність поглибленого дослідження механізмів управління інформаціи ними процесами в медіа та розробки механізмів захисту від інформаційних атак із використанням бойових наративів. Одними з базових передумов таких рішень є формування критичності мислення, інформаційної стійкості та медіаграмотності в українському медіа середовищі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Катерина, Ч.
Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс] / Ч. Катерина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
записки -- жанр -- творчість -- митець -- психологізм -- автобіографічність -- наратив
Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Bezrukov, A.
Emotion concepts for representing the vicissitudes of fate in Markus Zusak's Bridge of Clay [Електронний ресурс] = Концепти емоцій для зображення перипетій долі у романІ МАРКУСА Зусака «Bridge of clay» / A. Bezrukov, O. Bohovyk. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 14-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художній текст -- дійсність -- ментальний світ -- експресивність -- наратив
Анотація: Проблема дослідження емоціи но-експресивної інформації , яку порушує стаття, становить значний інтерес, оскільки вона інтерпретує фрагменти дій сності, висловлюючи ставлення до них — ціннісне або емоціи но значуще. Аналіз емотивності художнього тексту зосереджується насамперед на и ого студіюванні в когнітивному (виокремлення емоціогенних знань) і семантичному (визначення особливостеи ї х застосування для позначення авторських інтенціи ) вимірах. Художніи текст розглядається в дуальному взаємозв’язку: з одного боку, він пов’язании з емоціями, а з іншого — визначається ними. Мета статті — ідентифікувати концепти емоцій , експліковані в романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay» для зображення перипетіи долі. Ця сповнена пафосом захоплива історія розгортається на тлі трагічної історії родини Данбар. Для аналізу концептів емоціи роману застосовано методи інтерпретації і систематизації , контекстуальний , функціонально-стилістичнии і дистрибутивнии аналіз, а також метод емотивної валентності і гіпотетично-дедуктивнии метод. У результаті дослідження з’ясовано, що концепти емоціи у мові роману «Bridge of Clay» реалізуються на всіх рівнях: фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному, що свідчить про універсальність функціонування концептів емоціи у художньому дискурсі. Концепти емоціи постають певною єдністю; за ї х змістове наповнення відповідають індикатори емотивності, які визначені антропоцентрично і виконують характеротвірну функцію. Лексичні одиниці, які вибрав Зусак, передають інтенції автора, експліцитно чи імпліцитно вказують на емоційний характер тексту. Оскільки персонажі твору належать до розряду основних універсаліи художнього тексту, емотивні смисли, що містяться в його структурі, мають особливу інформативну значущість. Емоції персонажів «Bridge of Clay» репрезентуються як особлива психологічна реальність, а сукупність емоціи у тексті постає своєрідною динамічною множинністю, яка змінюється з розвитком сюжету.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Bohovyk, O.
Оксана Боговик
Андрій Безруков

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Рижков, А.
Лабораторія художнього перекладу корейського наративу українською мовою: "Легенда про Ондаля" [Електронний ресурс] / А. Рижков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 36-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
корейсько-український переклад -- корейський наратив -- перекладознавчий аналіз -- коментований переклад -- корейська література
Анотація: «Легенда про Ондаля» належить до одного з наи давніших творів кореи ської літературної традиції . Написана у XII ст. китайськими ієрогліфами, нині вона існує в багатьох інтерпретаціях і досі залишається об’єктом наукового аналізу та джерелом художнього натхнення. У роботі запропоновано переклад українською мовою однієї із сучасних інтерпретаціи зазначеного кореи ського наративу. Предметом аналізу є перетворення, які відбуваються з твором: його стилістичними та виражальними засобами тощо. Таким чином, у праці аналізується процес прии няття рішень із відбору певних ресурсів на матеріалі перекладу легенди. Мета такого підходу — показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що розвідка не має на меті провести вичерпнии аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання кореи ського тексту, а зосереджується тільки на деяких прикладах. Тож аналіз лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прии няття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором. У роботі було застосовано методи зіставного і порівняльного аналізу з метою опрацювання форм та варіантів перетворень і трансформаціи . У результаті аналізу морфемного і лексичного рівня виразності, культурем (архаї змів) і топонімів, тропів і фігур мовлення, усталених виразів і фразеологізмів, пареміології в тексті оригіналу та перекладі обґрунтовано рішення перекладача, покликане відтворити образність першоджерела в притаманнии мові перекладу спосіб. З огляду на стабільнии розвиток кореєзнавчих студіи в Украї ні, а також на дедалі більшу увагу до кореи ської мови, літератури та культури можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях із художнього перекладу літератури Краї ни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність праці пояснюється практичними потребами філологічної кореї стики, а новизна — маи же повною відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися відповідними коментарями
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)