Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (2425)Каталог авторефератів та дисертацій (15)Грінченкознавство (15)Рідкісні та цінні видання (138)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=письменник<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-15 
1.


    Поліщук, Я.
    Шлях до асиміляції чи європейська перспектива? Публіцистика Івана Нечуя-Левицького в сучасній оцінці [Електронний ресурс] / Я. Поліщук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
публіцистика -- проблема -- українська література -- національна ідентичність -- фольклор -- традиція
Анотація: У статті розглянуто актуальні аспекти публіцистики українського письменника Івана Нечуя-Левицького (1838–1918). Письменник гостро ставив дилему Росія чи Європа, критикував асиміляційну політику Російської імперії та закликав зміцнювати національний рух. Він застерігав проти наслідування російської літератури, яке могло прискорити занепад української словесності, її остаточну марґіналізацію в Російській імперії. Ключові ідеї письменника не втратили своєї актуальності. Вони добре накладаються на сучасні геополітичні реалії, в яких українська культура знову відповідає на асиміляційний виклик із боку російських імперських чинників

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

2.


    Васьків, М.
    Конфлікт бажаного і дійсного в нарисі "Сади" кубанського письменника О. Розумієнка [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мандрівний нарис -- виробничий нарис -- проблематика -- мовностилістичні особливості
Анотація: У статті йдеться про проблематику й наративні особливості нарису «Сади» (1931) кубанського українськомовного письменника міжвоєнного двадцятиріччя Омеляна Розумієнка. Нарис можна частково назвати мандрівним, бо автор – мешканець Кубані – відкриває для українського читача історію й сучасність села Калініного, колишніх Садів, дає його розгорнутий опис, через призму політичної заанґажованості прагне відтворити колективізацію на селі як результат класової боротьби. Письменник ставить собі за мету описати ці процеси винятково як позитивне явище, але прагнення бути правдивим спонукає його до постійного зображення «тимчасових» труднощів, недоліків і перегинів із боку місцевої влади й партійно-державного керівництва.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Поліщук, Я.
    Реорієнтація в сучасній українській літературі [Електронний ресурс] / Я. Поліщук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
література -- колоніальний і постколоніальний стан -- письменник -- покоління -- текст -- жанр -- мова -- експеримент
Анотація: У статті розглянуто перехід української літератури від стану колоніальної залежності та обмеженості до сучасних форм та жанрів, що задовольняють попит читача ХХІ століття. Це був шлях від мовних експериментів та малих форм до становлення повновартісного роману, від руйнування колоніальної матриці до постколоніальної свободи. Існують проблеми поколіннєвого дисбалансу, масової літератури, але в останні роки вони успішно вирішуються. Авторами знакових творів сучасної літератури стали представники середнього покоління О. Забужко, Ю. Андрухович, Л. Кононович, В. Даниленко, М. Матіос та ін. Однак творчу активність виявляють також молоді автори Т. Малярчук, М. Кідрук, О. Чупа, В. Амеліна тощо. Актуальна ситуація дає підстави з поміркованим оптимізмом оцінювати перспективи розвитку української художньої літератури.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Розінкевич, Н.
    Феномен великої французької революції у художньому вимірі сучасної української мандрівної прози (на прикладі нарису О. Дробахи "Українські таємниці Франції") [Електронний ресурс] / Н. Розінкевич. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мандрівний нарис -- Наполеон Бонапарт -- трансгресія
Анотація: У статті розглянуто, як сучасний український автор О. Дробаха в істориколітературному мандрівному нарисі «Українські таємниці Франції» прослідковує глибиннофілософський смисл суспільних змін у житті європейських людей XVIII ст., які не могли не вплинути на національний вимір українців, і досліджує феномен Великої французької революції на тлі загального розвитку українського суспільства. Через призму не спотвореного імперсько-колоніальним дискурсом образу Наполеона Бонапарта письменник висвітлив тему ролі особистості в історії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Чик, Д.
    "Хто москаля об’їхав зроду?": поема "Енеїда" І. Котляревського в контексті крутійської літератури [Електронний ресурс] / Д. Чик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
крутійський роман -- пікаро -- архетип трикстера -- маски трикстера -- пікареска
Анотація: У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки проблема існування крутійської літератури у XVIІI – XIX ст. вивчена ще неповно, таке дослідження є актуальним. У своєму найвідомішому творі письменник звертається і до архаїчних витоків крутійської літератури, її побутування в українському фольклорі, і до її вершинних форм у європейських літературах XVІІI ст. – романів А. Р. Лесажа та його численних наслідувачів. Автори стверджують, що у творі спостерігаємо успадкування основних ознак крутійської прози, адже сюжет мандрів Енея і троянців кореспондує з магістральним сюжетом класичного крутійського роману, який умовно можна назвати «сюжетом-подорожжю». Психологічну основу образу Енея складає архетип трикстера, оприявнений в пікаро, який демонструє вдалу адаптацію до нових соціальних умов. Зроблено також припущення про усвідомлену рецепцію в поемі центральних образів оригінальних і перекладних пікарескних романів західноєвропейських і російських письменників
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Копельман, З.
    Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" [Електронний ресурс] / З. Копельман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 1-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сіонізм -- містика і природна людина -- юдаїзм -- література Ізраїлю -- єврейський спосіб життя
Анотація: У статті порівнюються твори різних жанрів і часів — роман і філософський трактат. У «Людина і Природа» популярний ідеолог сіоністського руху Аарон Давид Гордон (1863– 1922) виклав свою містичну концепцію «природної людини», щоб надихнути сіоністських колоністів Палестини присвятити життя сільській праці, аби інтуїтивно і безмовно злитися з природою і з Богом. Роман «Могутні води» опублікував відомий ізраїльський письменник Аарон Аппельфельд (1932–2018) у 2011 році, через три десятиліття після того, як література Ізраїлю звернулася до постсіонізму. У статті доводиться, що герой роману, єврейський селянин, який живе в передгір’ях Карпат, утілює ідеал Гордона. Запропоновано читати роман як притчу, що стверджує цінність єврейського традиційного способу життя і значення сіонізму в XXI столітті. Між обома творами спостерігаються перетини на рівні сенсів і слів. Якщо Гордон веде мову про єврея-індивідуаліста, то роман показує нам: це нехарактерне для євреїв відірване від спільноти буття приречене. Дослідниця в статті підсумовує, що автор роману «Могутні води» хоче повернути читачів-ізраїльтян до того способу буття, який склався в євреїв у вигнанні: євреї століттями були та й лишаються народом інтелектуальної праці або торговцями, тобто є суто міськими мешканцями, і бажання перетворити їх на відірваних від книг і від Книги селян нежиттєздатне. У додатку до статті подається зроблений авторкою переклад першої глави праці Аарона Давида Гордона «Людина і Природа». Таким чином, національний хронотоп є важливим літературознавчим інструментом, здатним пов’язувати різнотипні й різночасові тексти на шляху вибудовування єдиного цілісного ідеалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

7.


    Муравецька, Я.
    Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького [Електронний ресурс] / Я. Муравецька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 17-25. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
реалізм -- романтизм -- фольклор -- народність -- національність
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою переосмислення категорії «реалізму» загалом та у творчості Нечуя-Левицького зокрема. Мета дослідження — аналіз реалізму у тлумаченні Нечуя-Левицького. Поєднання реалістичних та національно-народних принципів стає причиною переконаності деяких дослідників у дотриманні прозаїком ідей романтизму. Насправді для Нечуя-Левицького реалістичні та народні риси в літературі взаємозалежні. Принцип реалізму у статтях письменника є поєднанням правдивості та естетичності, яке Нечуй вважає однією з рис українців. Правдивість письменник пояснює через метафору «відображення», для якої характерні, по-перше, впізнавані місця, час та персонажі, яких читач має співвідносити з певним соціальним станом, мешканцями реальної країни тощо, по-друге, реалістичність зображуваного, можливість безпосередньо асоціювати прочитане з досвідом, по-третє, настанова на дидактизм. Як антипод реалізму Нечуй-Левицький розглядав романтизм та декаденство, які критикував за надмір фантазії та невідповідність життєвій правді. До національно-народних рис можна віднести вибір об’єкта зображення (Україна та українці), вимоги народної мови, відтворення народного характеру та духу. Варто підкреслити, що стаття письменника «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини» спрямована значною мірою на захист української мови та національності, отже, ключовими її питаннями є ствердження існування України як окремої країни, що було зумовлено історичними реаліями XIX століття. Доцільно зазначити, що стаття лише побіжно зачіпає проблему стильової палітри творчості Нечуя-Левицького. Проте дослідження специфічної інтерпретації реалізму Нечуєм-Левицьким може стати частиною її вирішення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

8.


    Полтавцева, Н.
    Роман Евгения Водолазкина "Авиатор" как текст постмодерна [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 1-9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
культурсоціологія -- культурна антропологія -- пустоти і невизначеності -- деконструкція -- літературне уявне (фікціональне) -- авторські стратегії
Анотація: Роман Євгенія Водолазкіна «Авіатор» доцільно аналізувати з позицій не лише традиційно літературознавчих, але й культурної антропології та культурсоціології. Можна припустити, що в ситуації постмодерну так звані культуральні структури набувають відносно автономного існування у власній владі дискурсу, який інколи виходить зпід контролю своїх творців. Стається відмова від абсолюту канонічного тексту у зв’язку з посиленням ролі контексту в інтерпретації. Інтерес до структури й системи змінюється на інтерес до процесуальності і дискурсивності в ситуації невизначеності й проміжності. Як наслідок, у культурному просторі постмодерну своєрідно поєднуються неперервності та перервності, тому виникають пустоти й проміжки комунікативної дії. З позицій цього підходу переглядаються і давні принципи ставлення до літературного тексту та його аналізу, що призвело до «антропологічного повороту» і виокремлення антропології літератури. Проблему автора в такому разі можна артикулювати як спробу поєднати давні гуманістичні цінності з варіативністю етики в ситуації множинної ідентичності. При цьому авторській деконструкції підлягає не лише створений ним художній текст, але й авторські стратегії. Формується амбівалентна й невизначена царина, у якій автор одночасно і письменник, і арт-критик, і літературознавець з гранично зниженою дистанцією між собою і персонажами. Вольовим зусиллям він виходить із зони класичного модерну в зону постмодерну як у сад розгалужених стежинок, де панують Уявлення, Переживання та Бажання. За рахунок знищення дистанції між автором і персонажами починається плідний авторський само- і психоаналіз
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

9.


    Насмінчук, І.
    Концепт "свій/чужий" у публіцистиці Олега Чорногуза [Електронний ресурс] / І. Насмінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 48-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
публіцистика -- концепт -- свій -- чужий -- іронія -- сарказм -- традиція -- ментальність
Анотація: У статті на матеріалі збірки О. Чорногуза «Діти колонії» досліджується публіцистичний контекст дихотомії «свій/чужий», яка реалізується в етнічній, соціальній і міфологічній площинах і особливо актуалізується в умовах новітніх викликів, перед якими наразі стоїть Україна. Досліджуваною проблемою є розширення функціонування опозиції «свій/чужий» із етнічної, національної, релігійної сфери на сферу соціальну. Мета статті полягає в окресленні ідейно-естетичної значущості художньої опозиції «свій/чужий» в публіцистичному тексті. У результаті дослідження виявлено, як у конкретному публіцистичному тексті поєднуються традиції суспільного розуміння концепту «свій/чужий» з індивідуально-авторським підходом. Перевага надається семантичному полю «чужий», репрезентованому вітчизняним і зарубіжним політикумом. Акцентується увага на іронічних, сатиричних, саркастичних прийомах образності. Бінарну опозицію «свого/чужого» письменник інтерпретує з погляду особистого досвіду, почерпнутого зі спогадів батьків, односельців, а також із наполегливих студій над вітчизняними та інонаціональними документами. Письменник здійснює історичні та політичні екскурси, використовуючи іноземні джерела, включаючи російську, що стає запорукою об'єктивної оцінки соціальних процесів як в Україні, так і за її межами протягом довгої історії. Новизна дослідження повʼязана із реконструкцією світоглядно-естетичної концепції автора, згідно з якою опозиція «свій/чужий» стає маркером розрізнення на ментальному, психологічному, соціальному рівнях. Практичне значення дослідження полягає в тому, що виявлена система диференціації «свій/чужий», запропонована Олегом Чорногузом, може бути успішно використана як механізм національної ідентифікації, повернення до національних першоджерел, консолідації на основі національної приналежності в умовах глобалізаційних викликів сучасності. Зроблено висновок, що іронічні пасажі Чорногуза мають глибоку національну основу, підтверджують тяглість традиції, вони закріплені у досвіді народу, його характері і темпераменті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

10.


    Федорук, O.
    Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша "Чорна рада" [Електронний ресурс] / O. Федорук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 118-123. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
первіснии текст -- остаточнии текст -- творчии метод Пантелеи мона Куліша -- Віктор Петров
Анотація: Предметом дослідження є редакції та варіанти тексту роману Пантелеи мона Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Мета и ого — проаналізувати фрагмент первісної редакції (1846), якии не увіи шов до остаточного тексту (1857) і цікавии тим, що містить деякии матеріал для характеристики образу запорожця. Аналіз цього уривка в інтерпретаціи ніи і текстологічніи площинах дає змогу краще зрозуміти творчии метод Куліша як автора «Чорної ради». Методологію статті формує поєднання джерелознавчих і порівняльного методів, що сприяє вирішенню порушених текстологічних проблем. Зокрема, зіставлення різних редакціи виявляє ефект «замиленого ока» при читанні остаточного тексту: пропущене місце корелюється із ближнім контекстом, і при уважному читанні роману можна було б зауважити можливии пропуск, адже и ого наявність дещо порушує логіку викладу. У результаті дослідження виявлено, що росіи ськомовнии відповідник фрагмента міститься в журнальніи публікації «Киевские богомольцы в XVII столетии» (1846). Текст являє собою діалог між гетьманом Якимом Сомком, запорожцем Кирилом Туром, полковником-священником Іваном Шрамом і и ого товаришем Матвієм Череванем. Потверджено тезу В. Петрова про те, що письменник «будує свіи роман широкими концентричними замкненими мотивними колами», вживаючи методу спростувань і протиставлень. У текстологічному плані відсутність фрагмента в остаточніи редакції виявляє ефект «замиленого ока» при ї ї прочитанні. Репліка Череваня (тільки на Січі вміють «жить по-людськи») у відповідь на твердження Тура (що запорожці п’ють горілку великими коряками) і реакція Тура на Сомкові слова, на які він не зважає, в остаточному тексті є менш мотивовані, ніж у первісніи редакції . Також встановлено джерело Турового висловлювання, що на Січі козаки здобич розділяли на три частини, віддаючи ї ї на церкву, віи ськові потреби і прогулюючи. Автор вжив алюзію на думу про Саміи ла Кішку. Аналізовании фрагмент первісної редакції публікується вперше, що визначає новизну дослідження. Аналіз образу Кирила Тура в наведеному уривку є перспективним з огляду на маи бутнє комплексне дослідження теми, яке стане можливим після видання всіх чорнових текстів обох різномовних версіи роману в Повному зібранні творів Куліша
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

 1-10    11-15 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)