Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (613)Каталог авторефератів та дисертацій (8)Мережеві ресурси (11)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=стратегія<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 33
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-33 
1.
Шифр: С325934233/2019/25/2
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2019р. т.25 № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Колядко, С. Эмотивность как элемент категории "стиль" в поэзии / С. Колядко. - С.59-67. - Бібліогр. в кінці ст.
Семерин, Х. Подорож як стратегія осягнення єврейського світу у прозі кінця ХІХ — перших десятиріч ХХ ст. / Х. Семерин. - С.68-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Девдюк, І. Екзистенційне осмислення смерті в українській та англійській прозі міжвоєнних десятиліть / І. Девдюк. - С.75-85. - Бібліогр. в кінці ст.
Кривенчук, В. Модерністські ідейно-естетичні позиції С. Шумицького в контексті шістдесятництва / В. Кривенчук. - С.86-95. - Бібліогр. в кінці ст.
Ніколич, А. Феміністичне письмо у "По сліду Менерви" Софії Калезіч / А. Ніколич. - С.96-98. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.
Шифр: С325934233/2021/27/1
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2021р. т.27 № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Ткаченко, Р. Поезія Миколи Біденка: типологія та ідіографія / Р. Ткаченко. - С.1-6. - Бібліогр. в кінці ст.
Єсипенко, Д. Три контрасти в калейдоскопі Шевченкового "Журналу": "Лучезарный", "Неудобозабываемый" і "Любица" / Д. Єсипенко. - С.7-13. - Бібліогр. в кінці ст.
Почапська, О. Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет "Азовський вісник", "Бобринецький голос", "Буг", "Відродження") / О. Почапська. - С.14-21. - Бібліогр. в кінці ст.
Шестопалова, Т. Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина перша / Т. Шестопалова. - С.22-31. - Бібліогр. в кінці ст.
Шестопалова, Т. Жанрові особливості сучасної української медіакритики / Т. Шестопалова. - С.32-38. - Бібліогр. в кінці ст.
Мейзерська, Т. Інтелектуальний бенкет, або там, де… Ульяненко. Рецензія на монографію: Штейнбук, Ф. (2020). Під "Знаком Саваофа", або "Там, де…" Ульяненко. Ч. 1. Видавничий дім Дмитра Бураго / Т. Мейзерська. - С.39-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

3.
Шифр: С325934233/2021/27/2
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2021р. т.27 № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Романенко, О. Феномен травматичного письма (Олександр Терещенко "Життя після 16:30") / О. Романенко. - С.42-50. - Бібліогр. в кінці ст.
Шимчишин, М. Реалії пострасової Америки в романі М. Томаса "Пропащий" / М. Шимчишин. - С.51-56. - Бібліогр. в кінці ст.
Борисенко, К. Засоби комічного в богословсько полемічному трактаті Теофілакта Лопатинського "Обличєниє нєправды расколничєская" / К. Борисенко. - С.57-62. - Бібліогр. в кінці ст.
Шестопалова, Т. Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина друга / Т. Шестопалова. - С.63-69. - Бібліогр. в кінці ст.
Shelefontiuk, A. Digital journalism as a new type of media activity / A. Shelefontiuk. - С.70-76. - Бібліогр. в кінці ст.
Юрчишин, В. Типологія сатиричних інтерпретацій у британському медійному дискурсі / В. Юрчишин. - С.77-85. - Бібліогр. в кінці ст.
Katerynych, P. Educational journalism in Ukraine (results of content analysis) / P. Katerynych. - С.86-95. - Бібліогр. в кінці ст.
Полтавець, Ю. Формально змістові особливості анотацій до сучасних українських мовознавчих книжкових видань / Ю. Полтавець. - С.96-104. - Бібліогр. в кінці ст.
Москальов, Д. Японська традиція та західне новаторство у творчості Накахари Чуї / Д. Москальов, А. Йожикова. - С.105-112. - Бібліогр. в кінці ст.
Нарозя, В. ЕР-ТОШТЮК. Киргизький народний епос / В. Нарозя, М. Васьків. - С.113-127. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

4.


    Гайдаш, А.
    Різновиди архетипу мудрої старої у жіночій драматургії США [Електронний ресурс] / А. Гайдаш. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
жіноча драматургія США -- не/канон -- архетип мудрої старої
Анотація: Актуальність даної розвідки зумовлена висвітленням сучасного тлумачення поняття не/канонічної літератури на матеріалі п’єс М. Норман «Пральня» (1978) та М. Едсон «W;t» (1995). Мета статті полягає в ідентифікації проблемно-семантичних аспектів вікової динаміки старіння в американській жіночій драматургії з точки зору канонічного розмаїття. В п’єсі М. Норман виявлені: деструктивна стратегія старіння літнього персонажа, приналежність до інтровертованого типу похилого віку, уособлення модифікованого архетипу мудрої старої. У драмі М. Едсон визначені: конструктивна стратегія старіння персонажа похилого віку, приналежність до екстравертованого типу літнього віку, уособлення класичного архетипу мудрої старої. Спільним знаменником обох творів є наявність таких геронтологічних маркерів, як спогади, характерні для концепції «перегляду життя» та міжгенераційні стосунки
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Полтавцева, Н.
    Комментарий и интерпретация: проблемы современной ситуации [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
постмодерн -- пост-постмодерн -- текст -- дискурс -- герменевтика -- коментар -- інтерпретація -- нормування -- переклад -- взаємодія
Анотація: У статі розглянуто проблему зміни в сучасній культурній ситуації місця коментаря щодо коментованого тексту та його інтерпретації, зумовлену зміною філософської та гуманітарної парадигм у культурі середини ХХ століття. Це детермінує потребу філософського, методологічного та теоретичного самовизначення того, хто займається коментуванням, – з усіма можливими контекстами. Гіпотеза дослідження. Усвідомлення такої ситуації вимагає критичного осмислення. Традицію такого осмислення постмодерн наслідує, з одного боку, у романтиків і символістів, з другого – у неокантіанської критики раціонального пізнання («вчування» Вільгельма Дільтея). Подібна критика провадить до того, що завершення епохи модерну відчувається як завершення раціоналістичного пізнання з усіма належними реакціями аналітиків і коментаторів, за правило, приналежних до тієї ж раціоналістичної парадигми. Проблема сформульована таким чином: як за подібних умов можливе співвідношення коментаря й інтерпретації? Розглядаючи її із застосуванням «розуміючої соціології» й культурної антропології, ми бачимо, що змінам підлягає сама стратегія дослідника. При цьому, на відміну від часів постмодерну, сьогодні відчутна потреба нормування як реального обмеження безмежного постмодерністського інтерпретування. З огляду на це артикульовано нову проблему – проблему власне культурної трансляції як перекладу і взаємоперекладу. При цьому позиція спостерігача вже назавжди стає позицією «включеного спостерігача» – тобто відрефлексованою позицією спостерігача, який відшуковує смисли в царині нового розуміння. Спостерігач тут одночасно 1) колишній Автор, новий Арт-суб’єкт, «інтерпретатор-коментатор», 2) колишній Інтерпретатор – аналог арт-критика, який повинен знову освоїти ідею граней і меж, і 3) колишній Коментатор, який включив до своєї стратегії ідею гри як визначальну поміж іншими можливостями. У статті такий підхід розглянуто на прикладі нового типу коментуванняінтерпретування, поданого в есе Іосифа Бродського про елегію Марини Цвєтаєвої «Новорічне», присвячену смерті Райнера Марії Рільке. Як це зазвичай і трапляється, інноваційні царини в культурі, беручи до уваги й інновації в пізнанні, насамперед фіксує мистецтво
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Вощенко, О.
    Жанрова домінанта химерної прози [Електронний ресурс] / О. Вощенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 16-22. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
химерна проза -- жанрова домінанта -- умовність -- карнавалізація -- гротеск -- пародіювання
Анотація: Схожість параметрів інтелектуальної, притчевої, химерної тощо прози вимагає визначення їхніх жанрових домінант — диференційних характеристик-маркерів, які б чітко розмежовували ці споріднені (проте окремі) жанри. Тому мета розвідки – обґрунтувати концепцію жанрової домінанти химерної прози. Актуальність полягає в розробці критеріїв для уточнення суперечливих жанрових дефініцій певних творів, які досі викликають стійку увагу дослідників. Наголошено на тому, що химерна проза є окремим жанром, поруч із притчевою, інтелектуальною, фольклорно-міфологічною тощо, тому ці терміни не є взаємозамінними. Відповідно, доцільно прагнути й до уніфікації паралельних жанрових визначень окремих творів. Новизна дослідження полягає у пропозиції вважати жанровою домінантою химерної прози умовність (вторинну) та стратегію комічного. Спираючись на критичні напрацювання та пильне прочитання текстів, визначено, що умовність може бути змістовою (сюжетвовірна функція надприродного), стильовою (так звана «стильова химерність») та представленою у структурі тексту – концептуальною, характерологічною, ситуаційною та умовністю манери розповіді. Розглянуто роль комічного в формуванні химерного жанру. До текстотворчих чинників віднесено карнавалізацію, гротеск та пародіювання. Виявлено, що вони стали формальним вираженням ідейної семантики химерної прози – опору соцреалістичній поетиці та сформованій нею антихудожній манері письма. У соціокультурній ситуації неможливості прямої полеміки – як теоретичної, так і використання альтернативних соцреалізму літературних проектів, амбівалентна стратегія карнавальності як легітимного простору для новаторства, гротескове оживлення затертих літературних штампів та підривний потенціал пародії було обрано найбільш прийнятними засобами оновлення української літератури та боротьби за її художню повноцінність. Запропоновані критерії дають змогу науково обґрунтувати корпус химерної прози, що становить практичне значення роботи
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/352/302

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

7.


    Семерин, Х.
    Подорож як стратегія осягнення єврейського світу у прозі кінця ХІХ — перших десятиріч ХХ ст. [Електронний ресурс] / Х. Семерин. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 68-74. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
подорож -- імагологія -- єврейський етнообраз -- інокультура -- дискурс -- геопоетичний -- трансформація
Анотація: У статті досліджено імагологічні параметри єврейського етноіміджу, оприявненого у прозі кінця ХІХ — початку ХХ ст. через вимір подорожі. На тлі інтенсифікації імагологічних студій у національному літературознавстві в минулі десятиліття дослідження буття Інших є актуальною науковою проблемою. Репрезентацію єврейства простежено на прикладі трьох текстів відмінної естетичної природи і генології зі спільністю подорожнього дискурсу: оповідань Агатангела Кримського «Історія однієї подорожі» (1890), Модеста Левицького «Порожнім ходом» (1918) і «Щастя Пейсаха Лейдермана» (1918) та нарису Майка Йогансена «Подорож людини під кепом (Єврейські колонії)» (1927). На думку авторки, геопоетичний компонент — рух у просторі — постає способом культурної, ідентичнісної трансформації, досвідним зрушенням як героїв, так і читача: у реальному й символічному переміщенні «всередину» єврейської культури, єврейського світу всі краще пізнають інокультурне, а з ним — Своє. Подорож єврея Іцка й українців Скальських у Кримського позначена імагологічною інверсією етностереотипів: фігури українців зображені у негативному світлі, а образ єврея виписаний позитивно. Це потверджує динаміку поступової відмови письменників від стереотипного витлумачення Інших. Зрештою, маємо вписаний у реалістичну аксіологічну парадигму імідж єврея, чия персональна трагедія ускладнена суспільними упередженнями. «Лікарські» оповідання М. Левицького на тлі тяжкого єврейського життя апелюють до універсального контексту людських страждань. Головний герой, проникаючи в чужу культуру, поступово переживає особисту трансформацію і глибше пізнає Інших. Імагологічні спостереження героя Йогансена над побутом євреїв-колоністів у південноукраїнських областях демонструють духовну й соціальну близькість українського і єврейського народів, комфортне співіснування у межах спільного географічного, мовного, економічного простору. Новизна дослідження полягає в тому, що цінні в імагологічному світлі тексти А. Кримського, М. Левицького і Майка Йогансена розглядаються як репрезентанти єврейського етнообразу із позиції homo viator. У перспективі розвитку теми вбачаємо багатоаспектне вивчення єврейського етнообразу в недосліджених сегментах національного літературного простору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

8.


    Шестопалова, Т.
    Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина перша [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 22-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
особистість -- національна культура -- національна ідентичність -- Друга світова війна
Анотація: Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом сучасного суспільства до буття конкретної особистості в дегуманізуючих геополітичних і гібридних конфліктах. Культура є буттєвим джерелом відновлення особистісного ресурсу людини. Вироблені в ніи способи захисту від різноманітних загроз світу специфіковані в практиках і дискурсах національних культур. Ці останні дають свої м носіям надію на збереження життя в обставинах кардинальних суспільно-історичних змін, що загрожують крахом індивідуумові и цілому національному загалові. Предметом вивчення в статті є феномен особистості інтелектуалагуманітарія в обставинах ІІ Світової віи ни. За С. Кримським, особистість розглядається як результат моральних зусиль, що підносять людину над індивідуальним фізичним порогом до рівня відповідального існування і гармонії з духом. Метою студії є окреслити значення національного культурного середовища в кристалізації особистості украї нського літератора и культуртрегера, американського и украї нського академічного філолога Юрія Шевельова (1908–2002) в Украї ні під час Другої світової віи ни. Матеріал для розмислів передусім дала перша книга и ого мемуарів «Я — мене — мені… (і довкруги)» — «В Украї ні». Цеи текст мав декілька перевидань і добре відомии зацікавленим читачам. Однак його лейтмотив — національна культура як щоденнии порятунок інтелектуала в історичних і геополітичних катаклізмах — усе ж залишається неосмисленим. У цьому полягає новизна запропонованої роботи. І ї теоретичним і методологічним підґрунтям є феноменологія культури С. Кримського. Із другого боку, історія виживання та збереження Ю. Шевельовим себе як інтелектуальної особистості невідривна від історії и ого повсякдення. Цим пояснюється звернення до студіи з історії повсякдення. У результаті дослідження, спричиненого інтересом до життя Ю. Шевельова в часи Другої світової війни, були схарактеризовані головні чинники його особистісного проєкту в динаміці українського національно-культурного дискурсу. Подальшого висвітлення потребує питання про модерну українську культуру як один із ключових критерії в осмислення інонаціональних культурних явищ і феноменів. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядаються родинні чинники індивідуальності Юрія Шевельова та и ого культурна діяльність як стратегія виживання в Харкові під час Другої світової війни
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

9.


    Шестопалова, Т.
    Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина друга [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 63-69. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
особистість -- національна культура -- національна ідентичність -- Друга світова війна
Анотація: Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом сучасного суспільства до буття конкретної особистості в дегуманізуючих геополітичних і гібридних конфліктах. Культура є буттєвим джерелом відновлення особистісного ресурсу людини. Вироблені в ніи способи захисту від різноманітних загроз світу специфіковані в практиках і дискурсах національних культур. Ці останні дають свої м носіям надію на збереження життя в обставинах кардинальних суспільно-історичних змін, що загрожують крахом індивідуумові и цілому національному загалові. Предметом вивчення в статті є феномен особистості інтелектуалагуманітарія в обставинах ІІ Світової віи ни. За С. Кримським, особистість розглядається як результат моральних зусиль, що підносять людину над індивідуальним фізичним порогом до рівня відповідального існування і гармонії з духом. Метою студії є окреслити значення національного культурного середовища в кристалізації особистості украї нського літератора и культуртрегера, американського и украї нського академічного філолога Юрія Шевельова (1908–2002) в Украї ні під час Другої світової віи ни. Матеріал для розмислів передусім дала перша книга и ого мемуарів «Я — мене — мені… (і довкруги)» — «В Украї ні». Цеи текст мав декілька перевидань і добре відомии зацікавленим читачам. Однак и ого леи тмотив — національна культура як щоденнии порятунок інтелектуала в історичних і геополітичних катаклізмах — усе ж залишається неосмисленим. У цьому полягає новизна запропонованої роботи. І ї теоретичним і методологічним підґрунтям є феноменологія культури С. Кримського. Із другого боку, історія виживання та збереження Ю. Шевельовим себе як інтелектуальної особистості невідривна від історії и ого повсякдення. Цим пояснюється звернення до студіи з історії повсякдення. У результаті дослідження, спричиненого інтересом до життя Ю. Шевельова в часи Другої світової віи ни, були схарактеризовані головні чинники и ого особистісного проєкту в динаміці украї нського національно-культурного дискурсу. Подальшого висвітлення потребує питання про модерну украї нську культуру як один із ключових критерії в осмислення інонаціональних культурних явищ і феноменів. Стаття подається у двох частинах. У другому випуску розглядаються смислові та ціннісні аспекти особистісного і національного самовизначення Ю. Шевельова в колізіях Другої світової віи ни та досвід віи ни Юрія Шевельова в и ого інтелектуальніи біографії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

10.


    Главацька, Юлія.
    Лінгвістичні аспекти вивчення ідентичності особистості: теоретичний аспект [Електронний ресурс] / Ю. Главацька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 213-219, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографічна проза -- ідентичність -- самоідентифікація -- мотив самопізнання -- мотив створення іміджу -- мотив творчого самовираження -- мотив ідеологічного впливу на адресата
Анотація: Предметом статті є лінгвістичні аспекти особистісної самоідентифікації в літературній біографії . Мета дослідження —окреслення лінгвістичних аспектів вивчення ідентичності особистості. Проблема ідентичності закономірно потрапляє до фокусу сучасних лінгвістичних досліджень, оскільки відповідає пріоритетам антропоцентричного підходу до мови. Тому актуальність дослідження зумовлена потребою з’ясування теоретичних підвалин, які зорієнтовані на опис лінгвістичних аспектів актуалізації ідентичності особистості в тексті літературної біографії . У роботі використано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення), контекстуально-інтерпретаційний метод і дискурсаналіз. Новизна розвідки зумовлена об’єктом вивчення та ракурсом аналізу в теоретичніи площині, що створює сприятливии ґрунт для подальшого вивчення властивостей особистісної самоідентифікації та мовних засобів вираження самопрезентації . У результаті дослідження встановлено, що питання вивчення ідентичності особистості Стіва Джобса корелює з низкою філософських понять (самопізнання, самореалізації , самоідентифікації , самооцінки), головним засобом реалізації яких на вербальному рівні постає мовна стратегія самопрезентації . Вихідним рівнем при типологізації мовної особистості Стіва Джобса є мотиваційно-прагматичний , основні одиниці якого —мотив, мовна стратегія й тактика. Важливим для В. Ай зексона, біографа Стіва Джобса, постає опис його самоідентифікації , безпосередньо пов’язании із реалізацією мотивів самопізнання, створення іміджу, творчого самовираження. В основі реалізації мотиву самопізнання лежить автокомунікація; цей мотив не пов’язании із комунікативними стратегіями й актуалізується через такі форми самопізнання, як спогади, самоспостереження, самоаналіз, самооцінка. Мотив створення іміджу реалізується через мовну стратегію самопрезентації , а створення образу Стіва Джобса втілюється через низку тактик (самовихваляння, апелювання до авторитетів, виправдувального самозахисту, критики, позиціонування себе як прикладу для наслідування тощо). Мотив творчого самовираження має мішании характер, оскільки й ого реалізація передбачає як зовнішнього (модельного) адресата, такі автоадресованість. Перспективним видається аналіз особливостеи мовної реалізації процесу самоідентифікації та самопрезентації Стіва Джобса в літературній біографії Steve Jobs: Biography
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-33 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)