Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (70)Каталог авторефератів та дисертацій (8)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=хронотоп<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 за 10
1.
Шифр: С325934233/2018/2
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2018р. № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Копельман, З. Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" / З. Копельман. - С.1-15. - Бібліогр. в кінці ст.
Башкирова, О. Тілесність як експеримент і перформанс у романі Олега Полякова "Рабині й друзі пані Векли" / О. Башкирова. - С.16-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Журавська, О. Хронотоп-мультиверсум химерного роману в аспекті проблеми його жанротворення / О. Журавська. - С.27-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Жигун, С. Вплив ідеологічних конструктів на жіночу творчість (на матеріалі лірики Р. Троянкер) / С. Жигун. - С.34-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Девдюк, І. Феміністичний дискурс у творчості Ірини Вільде та Вірджинії Вулф (на матеріалі циклу повістей "Метелики на шпильках" та роману "Місіс Делловей") / І. Девдюк. - С.42-55. - Бібліогр. в кінці ст.
Штолько, M. Семантика тексту М. Зузака "Крадійка книжок" у візуальній інтерпретації Б. Персіваля / M. Штолько. - С.56-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьків, М. Перша велика праця з біблійної герменевтики в українській літературі XI–XVIII століть / М. Васьків. - С.66-67
Вірченко, Т. Осмислення буття літературного твору: від теорії до практики / Т. Вірченко. - С.68-69
Черкашина, Т. Українська еміграційна мемуарна проза в історико-літературному контексті / Т. Черкашина. - С.70-72
Чибор, І. Слов'янські літературні мови: теоретичний аспект. - C. 73-75. / І. Чибор. - С.73-75
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Волошук, Л.
    Поліфонія художнього світу прози Марії Матіос [Електронний ресурс] / Л. Волошук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
роман -- художній світ -- хронотоп -- психоаналіз -- жанр
Анотація: У статті розкрито багатогранність художнього мислення Марії Матіос на основі аналізу відомих романів «Солодка Даруся», «Щоденник страченої», «Майже ніколи не навпаки». Особлива увага приділена жанровим модифікаціям, образам, хронотопу, мові, сюжету, символіці, елементам психоаналізу

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

3.


    Вишницька, Ю.
    Мегаміфосценарії початку й кінця в художній картині світу Марії Матіос [Електронний ресурс] / Ю. Вишницька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
есхатологічний міф -- міфосценарій -- Марія Матіос -- міфологема -- медіатор -- психологічний асоціатив -- символ -- хронотоп
Анотація: У статті проаналізовано авторську реконструкцію міфологічних сценаріїв початку й кінця у творах сучасної української письменниці Марії Матіос. Поліваріантні міфосценарії є семіотичними моделями, реалізованими через ключові міфологеми (як-от «музика», «вода») й мотиви. Встановлено, що мегаміфосценарій початку у творах письменниці має свої індивідуальноавторські семантичні «дублікати» (віднаходження Раю у мікрокосмі через образи-креатори, сівба, проростання гороху, пошук / «приручення» долі та ін.), мегаміфосценарій кінця реалізований міфосценарієм братовбивства, міфосценарієм віднайденого потойбічного «гадючого вирію», відкриванням минулого – «пандориної скриньки» тощо. Визначено домінантні комплементарні парадигми: етнічна язичницька й християнська, репрезентовані міфологічними сюжетами та міфонімами
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

4.


    Просалова, В.
    Художні особливості казок Емми Андієвської [Електронний ресурс] / В. Просалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
народна казка -- літературна казка -- творча індивідуальність автора -- казковий герой -- хронотоп -- наратор
Анотація: У статті на матеріалі збірки Емми Андієвської «Казки» (2000) виявлено характерні ознаки авторських казок письменниці. Завдяки порівняльному методу з’ясовано, що авторка актуалізувала багатьох відомих у казковій традиції персонажів: лева, зайця, орла, бика. Творче засвоєння «Панчатантри» дало їй можливість збагатити систему персонажів української літературної казки, застосувати у збірці форму діалогу, властивого індійському казковому епосу, шакала та звичайної консервної бляшанки. Ці персонажі упродовж однієї ночі розповідають один одному для підтвердження своїх думок казки. Діалогічна позиція письменниці виявилася в реалізації різних поглядів на світ, у розумінні того, що читачеві не слід нав’язувати готової відповіді на питання. Встановлено, що чимало персонажів казок Емми Андієвської не мають аналогів у народних, а витворені авторською уявою, як наприклад: Галайло, Яян та інші. У збірці «Казок» Емма Андієвська реалізувала діалогічну модель казкового наративу, вміло поєднала повчальні й розважальні елементи, свідомо акцентувала жанрову специфіку творів заголовковим комплексом: «Казка про блискавку», «Казка про пихатість», «Казка про мандрівника»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

5.


    Щербаков, Я.
    Містичні мотиви в китайській середньовічній прозі [Електронний ресурс] / Я. Щербаков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
містичні мотиви -- середні віки -- буддизм -- конфуціанство
Анотація: У статті розглянуто зміни, що відбулися в китайському етнокультурному середовищі на межі 2–3 ст. н.е. Проаналізовано літературно-історичні причини виникнення коротких містичних оповідань у середньовічній китайській прозі, охарактеризовано їх найрозповсюдженіші моделі та хронотоп, виявлено особливості сприйняття містичного та надприродного, що дозволить у подальших дослідженнях детально розкрити різні аспекти китайської містичної літератури та середньовічної прози
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

6.


    Копельман, З.
    Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" [Електронний ресурс] / З. Копельман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 1-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сіонізм -- містика і природна людина -- юдаїзм -- література Ізраїлю -- єврейський спосіб життя
Анотація: У статті порівнюються твори різних жанрів і часів — роман і філософський трактат. У «Людина і Природа» популярний ідеолог сіоністського руху Аарон Давид Гордон (1863– 1922) виклав свою містичну концепцію «природної людини», щоб надихнути сіоністських колоністів Палестини присвятити життя сільській праці, аби інтуїтивно і безмовно злитися з природою і з Богом. Роман «Могутні води» опублікував відомий ізраїльський письменник Аарон Аппельфельд (1932–2018) у 2011 році, через три десятиліття після того, як література Ізраїлю звернулася до постсіонізму. У статті доводиться, що герой роману, єврейський селянин, який живе в передгір’ях Карпат, утілює ідеал Гордона. Запропоновано читати роман як притчу, що стверджує цінність єврейського традиційного способу життя і значення сіонізму в XXI столітті. Між обома творами спостерігаються перетини на рівні сенсів і слів. Якщо Гордон веде мову про єврея-індивідуаліста, то роман показує нам: це нехарактерне для євреїв відірване від спільноти буття приречене. Дослідниця в статті підсумовує, що автор роману «Могутні води» хоче повернути читачів-ізраїльтян до того способу буття, який склався в євреїв у вигнанні: євреї століттями були та й лишаються народом інтелектуальної праці або торговцями, тобто є суто міськими мешканцями, і бажання перетворити їх на відірваних від книг і від Книги селян нежиттєздатне. У додатку до статті подається зроблений авторкою переклад першої глави праці Аарона Давида Гордона «Людина і Природа». Таким чином, національний хронотоп є важливим літературознавчим інструментом, здатним пов’язувати різнотипні й різночасові тексти на шляху вибудовування єдиного цілісного ідеалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

7.


    Журавська, О.
    Хронотоп-мультиверсум химерного роману в аспекті проблеми його жанротворення [Електронний ресурс] / О. Журавська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 27-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
хронотоп -- химерний роман -- жанр -- ірреальний хронотоп -- дихотомія
Анотація: У статті досліджено жанротворчу функцію хронотопу-мультиверсуму на прикладі химерного роману 2-ї пол. ХХ ст. Обґрунтовано її зумовленість взаємодією метафізичного, топографічного й психологічного периферійних хронотопів, що актуалізується з огляду на авторську концепцію особистості, позначену екзистенційними мотивами трансгресії й трансцендування в процесі осмислення досвіду війни й повоєнного життя та інтертекстуальності як основної стратегії художньої типізації. Семантична реконструкція периферійних хронотопів зображеного світу як «реальних» чи «ірреальних» залежить від позиціонування точки рецепції в системі координат «дійсне» і «фіктивне», «природне» і «надприродне», а також контекстів інших дискурсів — усної народної творчості, живопису тощо.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

8.


    Штолько, M.
    Семантика тексту М. Зузака "Крадійка книжок" у візуальній інтерпретації Б. Персіваля [Електронний ресурс] / M. Штолько. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 56-65. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
роман -- екранізація -- Крадійка книжок -- книги -- фашизм
Анотація: Актуальність дослідження екранізацій полягає в охопленні кола міждисциплінарних питань щодо взаємозв’язку кіно та літератури. Розвідку присвячено порівнянню роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок» та однойменної кінострічки режисера Брайана Персіваля. Мета статті — з’ясувати, які смисли та за допомогою яких візуальних засобів режисер Б. Персіваль намагався донести до глядача, а також наскільки повно кіноверсія відображає зузаківський текст. Проаналізовано хронотоп, сюжет, систему персонажів роману та екранізації. Дослідження дає змогу стверджувати, що картина Б. Персіваля — не лише яскрава кіноадаптація роману «Крадійка книжок» М. Зузака, а й цікаве індивідуальне культурно-історичне «прочитання» цього твору англійським режисером. Сюжетну лінію роману М. Зузака «Крадійка книжок» у кіноверсії практично не змінено. Герої письменника не схожі на навколишню масу. Однією з найважливіших рис кожного з них є неодновимірність характеру, на відміну від психологічно спрощених персонажів Б. Персіваля. У стрічці не названо всі книги з тексту. Кожен заголовок символічний. Поетика віддзеркалення в романі втілилася, зокрема, у співіснуванні схожих деталей, об’єктів і явищ (образ неба та Небесної (Himmel) вулиці, літери та слова на стінах льоху і «Повний словник і тезаурус Дудена»). Слід підкреслити уважне ставлення англійського режисера до розкриття сутності центральних персонажів роману. Проте в процесі кінематографічної адаптації було втрачено кілька периферійних дійових осіб, що закономірно в процесі візуалізації тексту. Перспективу подальшого дослідження проблем екранізації доцільно пов’язувати з аналізом творів художньої літератури під кутом зору кіноадаптації.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

9.


    Харлан, О.
    Топос Аркадії в українській і польській прозі міжвоєнного двадцятиліття [Електронний ресурс] / О. Харлан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
топос -- ідилічний хронотоп -- пастораль -- епопея -- Аркадія
Анотація: Аналіз теоретичного підґрунтя теорії топосу засвідчує тяглість явища від античності до нашого часу; важлива роль у актуалізації та розширенні семантики терміну належить Е. Р. Курціусу (1886–1956). У статті запропонований погляд на міжвоєнну українську і польську прозу крізь призму функціонування топосу Аркадії; звертається увага на особливий спосіб світовідчування в художніх текстах – «пасторальний», на формування «ідилічного хронотопу». Визначаються основні жанри, в яких проявився топос Аркадії: антиутопія, «дитяча» проза, роман-епопея.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

10.


    Вишницька, Ю.
    Міфосценарій віднаходження раю як одна з реалізацій космогонічних міфів (на матеріалі роману Володимира Дрозда "Листя землі") [Електронний ресурс] / Ю. Вишницька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
міфологема -- міфологічний сценарій -- міфологічна модель -- символ -- медіатор -- передвісник -- хронотоп -- мотив -- сакральний
Анотація: У статті проаналізовано індивідуально-авторські варіанти міфосценарію початку ВолодимираДрозда. Семіотична модель даного міфологічного сценарію є домінантно-периферійноюструктуру міфологемного типу. Серед ключових міфологем виокремлюються «Рай», «шлях», «вогонь», «вода»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)