Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (87)

Грінченкознавство (1)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=читач<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи с 1 за 7

Сінченко, О.
Рецептивні означення літературних теорій ХХ століття [Електронний ресурс] / О. Сінченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автор -- текст -- читач -- рецепція -- горизонт
Анотація: У статті систематизовано основні літературознавчі ідеї, пов’язані з формуванням читацької свідомості за допомогою горизонту сподівань. Здійснено аналіз різних методологічних аргументацій таких понять, як «автор», «текст», «читач» у феноменології, формалізмі, структуралізмі, герменевтиці та постструктуралізмі

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Єременко, О.
Бінарний комплекс автор-реципієнт у художньому тексті крізь призму його емпатійного компонента [Електронний ресурс] / О. Єременко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автор -- читач -- емпатія -- художній текст
Анотація: У статті досліджено проблему особистісної участі автора та читача у формуванні образного світу художнього твору. На матеріалі української літератури ХІХ ст. простежено функціонування емпатійного компонента, який становить емоційно-інтелектуальну домінанту психічної сфери процесу рецепції. Суб’єктивність забарвлює ставлення автора до об’єкта оповіді, її багатоаспектність полягає у виокремленні особливих сторін модельованого художнього світу, а також – у їх специфічній емоційній оцінці. Прагнення до співпереживання виформовує на текстовому рівні синкретичність емоційної сфери, звідки актуалізується поліфункціональність прочитання художнього світу твору

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Муравецька, Я.
Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького [Електронний ресурс] / Я. Муравецька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 17-25. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
реалізм -- романтизм -- фольклор -- народність -- національність
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою переосмислення категорії «реалізму» загалом та у творчості Нечуя-Левицького зокрема. Мета дослідження — аналіз реалізму у тлумаченні Нечуя-Левицького. Поєднання реалістичних та національно-народних принципів стає причиною переконаності деяких дослідників у дотриманні прозаїком ідей романтизму. Насправді для Нечуя-Левицького реалістичні та народні риси в літературі взаємозалежні. Принцип реалізму у статтях письменника є поєднанням правдивості та естетичності, яке Нечуй вважає однією з рис українців. Правдивість письменник пояснює через метафору «відображення», для якої характерні, по-перше, впізнавані місця, час та персонажі, яких читач має співвідносити з певним соціальним станом, мешканцями реальної країни тощо, по-друге, реалістичність зображуваного, можливість безпосередньо асоціювати прочитане з досвідом, по-третє, настанова на дидактизм. Як антипод реалізму Нечуй-Левицький розглядав романтизм та декаденство, які критикував за надмір фантазії та невідповідність життєвій правді. До національно-народних рис можна віднести вибір об’єкта зображення (Україна та українці), вимоги народної мови, відтворення народного характеру та духу. Варто підкреслити, що стаття письменника «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини» спрямована значною мірою на захист української мови та національності, отже, ключовими її питаннями є ствердження існування України як окремої країни, що було зумовлено історичними реаліями XIX століття. Доцільно зазначити, що стаття лише побіжно зачіпає проблему стильової палітри творчості Нечуя-Левицького. Проте дослідження специфічної інтерпретації реалізму Нечуєм-Левицьким може стати частиною її вирішення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Вірченко, Т.
Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня) [Електронний ресурс] / Т. Вірченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 119-124. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
література -- есе -- письменник -- літературний канон -- самосвідомість -- читач
Анотація: У статті досліджено проблему письменницької авторефлексії на прикладі саморецензування і самоосмислення Григорія Штоня. Тексти и ого рецензіи , інтерв’ю, есеї в потребують дослідницької уваги, щоб обрати доцільну оптику для наукового осмислення художнього спадку. Актуальність наукової студії двовекторна: в історичніи площині задля належної оцінки літературного процесу двотисячних років, у теоретичніи — задля поглиблення и увиразнення кореляціи них зв’язків між висловлюваннями письменників про літературу і художністю ї хніх творів. Саме тому увагу буде сфокусовано на двох збірках есеї в Г. Штоня, що становитиме об’єкт, а феномен металітератури — предмет дослідження. Синкретичність як стильову прикметну ознаку творчості Г. Штоня вже помітили літературознавці, проте пошук відповіді на проблемне питання «Як розуміння літератури позначилось на творчості автора?» ще не завершении . Для цього слід досягти дещо вужчої мети — осягнути розуміння письменником літератури, ї ї специфіки, художніх завдань тощо методами рецептивної естетики і герменевтики. У ході дослідження з’ясовано, що першорядним для митця було самопізнання, у якому письменник убачав можливість до осмислення контексту, без чого немислимо розглядати твір художньої літератури. У широкому контексті мислив Г. Штонь і місію літератури. На першии погляд, художня література є моделлю життя, але саме життя Г. Штонь мислив масштабно — земне / небесне, поосібне / усекосмічне. У всіх свої х міркуваннях автор прагнув спонукати читача розширити межі мислення, тому и працював над власним самовдосконаленням як митця, на поради щодо якого натрапляємо в текстах. Новизна студії полягає в тому, що вперше критично проаналізована есеї стика Г. Штоня у вимірах металітератури. Есеї письменника виконують функцію медіатора між світоглядними засадами автора і и ого творчістю. Г. Штонь обрав жанр сповідального есе, тож засадничими принципами стають рефлексіи ність, самосвідомість, самоусвідомлення. У перспективі доречно дослідити літературні портрети, завдяки оцінці яких увиразняться критерії формування літературного канону за Г. Штонем.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Хіхлушко, Богдан.
Голос «Еклезіяста». До проблеми комунікативних структур у ліриці [Електронний ресурс] / Б. Хіхлушко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 185-190, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ліричний суб’єкт -- автор -- читач -- комунікація в ліриці -- постмодернізм
Анотація: У статті досліджується взаємодія ліричного суб’єкта й автора в контексті комунікативної теорії лірики на матеріалі творів поета-постмодерніста Юрія Іздрика. Питання визначення мовця («голосу» поезії ) та відокремлення його від реальної постаті автора досі лишається не визначеним. Предметом цього дослідження є форми вираження ліричного суб’єкта в художній площині, метою —виокремлення ліричного суб’єкта в поезії Юрія Іздрика,осмислення його специфічних рис і функціонування в поетичному тексті. Під час роботи використані методи герменевтичної інтерпретації , рецептивної естетики та загального аналізу. У дослідженні схарактеризовано особливості вираження ліричного суб’єкта в ліричному тексті Юрія Іздрика «Екклезіяст2.0». На основі дослідження комунікативних структуру ліриці Д. Бурдорфа було з’ясовано, що ліричний суб’єкт репрезентований займенником «ми» (у різних формах), який належить до категорії відкритого «ми», щоможе включати в себе безпосередньо ліричний суб’єкт, а також інших учасників комунікації . З огляду на контекст твору, де читач занурений у рефлексії стосовно людських взаємовідносин, «ми» може означати «я» будь-кого, хто матиме справу з текстом. Фактичне «я» з’являється наприкінці твору, і саме в цій частині стилістика видозмінюється: від загальних рефлексій ліричний суб’єкт переходить у площину персоніфіковано-інтимного звертання. Виходячи з внутрішньої логіки тексту, це «я» можна характеризувати як «Я» свідомої , зрілої людини з великим життєвим досвідом, невеликими амбіціями та відсутністю егоцентризму. Зважаючи на концепцію фікційності поетичного тексту, «я» та його звертання до «ти» в тексті є художньою імітацією. Із цієї перспективи адресат «ти» не містить у собі покликання на реальну особу, а «я» є художнім принципом для побудови цієї комунікації . З пер-спективи читача текст пропонує значне поле для інтерпретацій . Рефлексії дають можливість зіставити досвід реципієнта із запропонованими в тексті концепціями і водночас приміряти на себе роль іншого завдяки персоніфікованому звертанню. Новизна дослідження полягає в розгляді ліричного суб’єкта з точки зору комунікативних стратегій . У подальшому отримані результати відкривають можливість говорити про ліричнии суб’єкт у контексті інших поетичних творів автора. Також отримані результати можна застосувати в компаративному аспекті —при порівнянні ліричних суб’єктів у творах інших визначних поетів-постмодерністів. Це сприятиме виокремленню специфічних рис ліричного суб’єкта українського постмодернізму загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Паламар, С.
Проблема формування літературної компетентності старшокласників у поцесі аналізу художнього твору з використанням інноваційних засобів навчання [Електронний ресурс] / С. Паламар, Л. Назаренко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2019. - № 3/4. - С. 73-91, DOI 10.28925/2312-5829.2019.3-4.7391. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
літературна компетентність -- інформаційна компетентність -- читач -- художній твір -- аналіз художнього твору -- усвідомлене сприймання -- аналітична діяльність -- інформаційно-комунікаційні технології -- практичні завдання
Анотація: У статті розглянуто актуальні проблеми емоційно-інтелектуального розвитку й виховання молоді в процесі навчання літератури; з’ясовано мотиваційну готовність учнів 10-11-х класів до використання засобів інформаційнокомунікаційних технологій (ІКТ) у предметній діяльності; запропоновано можливі види читацької діяльності з використанням ІКТ у ході подієвого, пообразного, проблемно-тематичного аналізів художнього твору; подано оцінки експериментальної роботи. Наведено зв’язок із важливими практичними завданнями, показники рівнів сформованості ЛК старшокласників засобами ІКТ. Розкрито досвід використання ІКТ під час аналізу художнього твору. Висвітлено естетичну рецепцію й мистецьку комунікацію (внутрішню й зовнішню) між автором, твором і читачем.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Назаренко, Л.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Кізлова, А.
Київський інститут шляхетних дівчат у путівниках XIX — початку XX ст. / А. Кізлова // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 1. - С. 124-133, DOI 10.28925/2524-0757.2021.114. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
путівник -- Київ -- жіночий заклад освіти -- автор -- читач
Анотація: У статті досліджено, які визначні місця добираються для путівників і які риси цих місць висвітлюються. Це допомагає краще зрозуміти особливості фокусування уваги подорожніх. Визначним вузлом різноманітних форм паломництва й туризму в ХІХ — на початку ХХ ст. був Київ. У статті окреслено ключові особливості згадування в тогочасних путівниках по Києву про Київський інститут шляхетних дівчат: розміщення, зовнішні характеристики споруди й території; історію та сучасне авторам і читачам повсякдення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)