Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (296)

Каталог авторефератів та дисертацій (7)

Мережеві ресурси (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=буття<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-25

Шифр: С325934233/2018/2
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2018р. № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Копельман, З. Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" / З. Копельман. - С.1-15. - Бібліогр. в кінці ст.
Башкирова, О. Тілесність як експеримент і перформанс у романі Олега Полякова "Рабині й друзі пані Векли" / О. Башкирова. - С.16-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Журавська, О. Хронотоп-мультиверсум химерного роману в аспекті проблеми його жанротворення / О. Журавська. - С.27-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Жигун, С. Вплив ідеологічних конструктів на жіночу творчість (на матеріалі лірики Р. Троянкер) / С. Жигун. - С.34-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Девдюк, І. Феміністичний дискурс у творчості Ірини Вільде та Вірджинії Вулф (на матеріалі циклу повістей "Метелики на шпильках" та роману "Місіс Делловей") / І. Девдюк. - С.42-55. - Бібліогр. в кінці ст.
Штолько, M. Семантика тексту М. Зузака "Крадійка книжок" у візуальній інтерпретації Б. Персіваля / M. Штолько. - С.56-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьків, М. Перша велика праця з біблійної герменевтики в українській літературі XI–XVIII століть / М. Васьків. - С.66-67
Вірченко, Т. Осмислення буття літературного твору: від теорії до практики / Т. Вірченко. - С.68-69
Черкашина, Т. Українська еміграційна мемуарна проза в історико-літературному контексті / Т. Черкашина. - С.70-72
Чибор, І. Слов'янські літературні мови: теоретичний аспект. - C. 73-75. / І. Чибор. - С.73-75
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Литвинюк, Л.
Романтично-лірична домінанта рецепції образу Івана Мазепи в інтерпретації Івана Перепеляка [Електронний ресурс] / Л. Литвинюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українське відродження -- образ -- поема -- драма психологізм -- автентичність
Анотація: Стаття присвячена дослідженню соціальних, морально-естетичних та людинознавчих проблем поеми Івана Перепеляка «Остання любов гетьмана» у висвітленні аспектів національної проблематики, позначеної глибоким філософським підходом до проблем буття, гострим відчуттям історичного минулого й сучасності

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Недавня, К.
Метафора тіла як основний спосіб концептуалізації хвороби у текстах двотисячників [Електронний ресурс] / К. Недавня. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
хвороба -- двотисячники -- метафора -- тіло -- тілесність
Анотація: У статті порушено проблему концептуалізації хвороби в сучасній українській поезії. Представлено різні підходи до розуміння поняття «хвороба». Розкрито феноменологію здоров’я та хвороби як полюсів континууму людського буття. Індивідуальний досвід переживання захворювання значно модифікується під впливом панівних у суспільстві когнітивних, етичних і естетичних настанов щодо способів інтерпретації тілесних феноменів. У статті показано залежність концепту «хвороба» від існуючих в культурному суспільстві уявлень про будову людського тіла.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Мартич, Р.
Рецепція біблійної традиції ставлення до живого в середньовічних текстах [Електронний ресурс] / Р. Мартич. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
християнство -- патристика -- пізнання -- живе -- буття
Анотація: У статті розкрито біблійні ремінісценції осмислення живого в середньовічних східнохристиянських мислителів, з’ясоване місце цієї проблематики в їх ученнях, визначене спільне та відмінне в підходах до осмислення сутності живого. Отці східної церкви відстоювали та утверджували ідеї цінності живого як творіння Божого, трепетного ставлення до нього, обожнюючи будь-який прояв життя, наділяючи його духовно-моральними вимірами. Актуалізація їхніх учень має значення для сучасної України, оскільки саме східна патристика безпосередньо пов’язана з православ’ям, яке впродовж століть задавало ритм і вектор розвитку вітчизняної культури. Продовженням даної роботи може бути простеження трансформації східнопатристичних поглядів у зв’язку з розвитком науки, їх коадаптація та суперечності з сучасною наукою.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бойко, В.
Етно-національні первні культури й художньої літератури [Електронний ресурс] / В. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
дискурс -- етнос -- нація -- культура -- національна мова -- художня література
Анотація: У статті проаналізовано теорії, котрі або повністю ігнорують національний чинник у культурі, або надають йому тотального значення; заперечується твердження, що постмодернізм через зосередженість на індивідуальній неповторності не сприймає етнічні чи національні засади у творчій діяльності. Акцентовано, що нації, крім культурного, отримують ще й політичний вимір, проте культура відіграє і в національному бутті провідну роль. Це стосується і мистецтва як одного зі складників культури. Авторка наголошує, що зображально-виражальні засоби мови забезпечують мистецтву слова нерозривний зв’язок із національною матеріально-духовною культурою. Особистісний, національний і гуманістичний (загальнолюдський) дискурси культури, мистецтва пов’язані, корелюють між собою. Зв’язок митця, його творчості з національністю, тобто національною культурою є іманентним, але це не означає, що він обов’язково виявляється у прямому називанні прикмет етнічного буття, відтворенні відповідних процесів тощо, тому треба вміти його тонко відчитати, не зруйнувавши структури твору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Васьків, М.
Туркменистан і туркменська культура в біографії та творчості Агати Турчинської [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
туркменська культура -- трансформація -- цикл -- роман -- ритм -- стилізація
Анотація: У статті йдеться про перебування Агати Турчинської в Туркменистані, про знайомство з туркменською культурою і їх відтворення у різних за жанром і обсягом літературних текстах. На початку окупації України німецькими військами письменниця була евакуйована в Ашхабад, де працювала в державно-партійних керівних органах установ культури і громадських організаціях, часто бувала в різних регіонах Туркменії, вивчала історію й сучасність туркменського мистецтва. Особливе враження на неї справили творчість Маґтимґули Пираґи (Махтумкулі Фрагі) і той факт, що туркмени знали твори геніального поета, як і багатьох інших співвітчизників, напам’ять. Переважно у творах А. Турчинської ідеться про своєрідну красу й екзотичність місцевої природи, про оригінальність і цілісність культури Туркменистану. А. Турчинська час від часу вводить у тексти місцеву лексику, вдається до стилізації ритмів писемної й фольклорної лірики краю. Найповніше відтворення буття, менталітет, культура, минуле і сучасність народу Туркменистану знаходить у романі Турчинської «Друг мій Ашхабад» (1963), у якому зазнає художньої трансформації переважно власні враження від знайомства з краєм і його людьми.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Копельман, З.
Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" [Електронний ресурс] / З. Копельман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 1-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сіонізм -- містика і природна людина -- юдаїзм -- література Ізраїлю -- єврейський спосіб життя
Анотація: У статті порівнюються твори різних жанрів і часів — роман і філософський трактат. У «Людина і Природа» популярний ідеолог сіоністського руху Аарон Давид Гордон (1863– 1922) виклав свою містичну концепцію «природної людини», щоб надихнути сіоністських колоністів Палестини присвятити життя сільській праці, аби інтуїтивно і безмовно злитися з природою і з Богом. Роман «Могутні води» опублікував відомий ізраїльський письменник Аарон Аппельфельд (1932–2018) у 2011 році, через три десятиліття після того, як література Ізраїлю звернулася до постсіонізму. У статті доводиться, що герой роману, єврейський селянин, який живе в передгір’ях Карпат, утілює ідеал Гордона. Запропоновано читати роман як притчу, що стверджує цінність єврейського традиційного способу життя і значення сіонізму в XXI столітті. Між обома творами спостерігаються перетини на рівні сенсів і слів. Якщо Гордон веде мову про єврея-індивідуаліста, то роман показує нам: це нехарактерне для євреїв відірване від спільноти буття приречене. Дослідниця в статті підсумовує, що автор роману «Могутні води» хоче повернути читачів-ізраїльтян до того способу буття, який склався в євреїв у вигнанні: євреї століттями були та й лишаються народом інтелектуальної праці або торговцями, тобто є суто міськими мешканцями, і бажання перетворити їх на відірваних від книг і від Книги селян нежиттєздатне. У додатку до статті подається зроблений авторкою переклад першої глави праці Аарона Давида Гордона «Людина і Природа». Таким чином, національний хронотоп є важливим літературознавчим інструментом, здатним пов’язувати різнотипні й різночасові тексти на шляху вибудовування єдиного цілісного ідеалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Вірченко, Т.
Осмислення буття літературного твору: від теорії до практики [Електронний ресурс] / Т. Вірченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 68-69 . - ISSN 2311-259Х

Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Семерин, Х.
Подорож як стратегія осягнення єврейського світу у прозі кінця ХІХ — перших десятиріч ХХ ст. [Електронний ресурс] / Х. Семерин. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 68-74. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
подорож -- імагологія -- єврейський етнообраз -- інокультура -- дискурс -- геопоетичний -- трансформація
Анотація: У статті досліджено імагологічні параметри єврейського етноіміджу, оприявненого у прозі кінця ХІХ — початку ХХ ст. через вимір подорожі. На тлі інтенсифікації імагологічних студій у національному літературознавстві в минулі десятиліття дослідження буття Інших є актуальною науковою проблемою. Репрезентацію єврейства простежено на прикладі трьох текстів відмінної естетичної природи і генології зі спільністю подорожнього дискурсу: оповідань Агатангела Кримського «Історія однієї подорожі» (1890), Модеста Левицького «Порожнім ходом» (1918) і «Щастя Пейсаха Лейдермана» (1918) та нарису Майка Йогансена «Подорож людини під кепом (Єврейські колонії)» (1927). На думку авторки, геопоетичний компонент — рух у просторі — постає способом культурної, ідентичнісної трансформації, досвідним зрушенням як героїв, так і читача: у реальному й символічному переміщенні «всередину» єврейської культури, єврейського світу всі краще пізнають інокультурне, а з ним — Своє. Подорож єврея Іцка й українців Скальських у Кримського позначена імагологічною інверсією етностереотипів: фігури українців зображені у негативному світлі, а образ єврея виписаний позитивно. Це потверджує динаміку поступової відмови письменників від стереотипного витлумачення Інших. Зрештою, маємо вписаний у реалістичну аксіологічну парадигму імідж єврея, чия персональна трагедія ускладнена суспільними упередженнями. «Лікарські» оповідання М. Левицького на тлі тяжкого єврейського життя апелюють до універсального контексту людських страждань. Головний герой, проникаючи в чужу культуру, поступово переживає особисту трансформацію і глибше пізнає Інших. Імагологічні спостереження героя Йогансена над побутом євреїв-колоністів у південноукраїнських областях демонструють духовну й соціальну близькість українського і єврейського народів, комфортне співіснування у межах спільного географічного, мовного, економічного простору. Новизна дослідження полягає в тому, що цінні в імагологічному світлі тексти А. Кримського, М. Левицького і Майка Йогансена розглядаються як репрезентанти єврейського етнообразу із позиції homo viator. У перспективі розвитку теми вбачаємо багатоаспектне вивчення єврейського етнообразу в недосліджених сегментах національного літературного простору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

10.

Девдюк, І.
Екзистенційне осмислення смерті в українській та англійській прозі міжвоєнних десятиліть [Електронний ресурс] / І. Девдюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 75-85. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
смерть -- вина -- рефлексія -- межова ситуація -- екзистенція -- танатологія
Анотація: Стаття присвячена вивченню смерті як екзистенційного феномена. Актуальність розвідки викликана відсутністю порівняльних досліджень указаної проблеми. Її мета — осмислення екзистенціалу смерті у прозі українських і англійських авторів міжвоєнних десятиліть. Аналіз здійснено на матеріалі повістей «Остап Шептала», «Повість без назви» В. Підмогильного, романів «Честь» М. Могилянського, «Розмальована вуаль» С. Моема та «До маяка» В. Вулф. Предметом розвідки є філософські рефлексії персонажів як суб’єктивних мислителів, у площині яких актуалізуються авторські візії смерті. Теоретикометодологічною основою є концепції представників екзистенцфілософії (С. К’єркегора, М. Гайдеґґера, К. Ясперса, А. Камю), у яких смерть розглядається як базовий екзистенціал людського буття. Ставлення героїв аналізованої прози до смерті розцінюється крізь призму диференціації смерті як події і як межової ситуації, або феномена смертності й феномена смерті. У ході дослідження виявлено, що важливою передумовою набуття танатологічного досвіду персонажами є «смерть Іншого», яка породжує відчуття вини, спонукуючи до активних дій. Для Остапа Шептали, Городовського, Кітті, містера Рамзі безпосередня зустріч зі смертю близьких людей означає межову ситуацію, у якій відкривається екзистенція власної конечності, що є основним чинником становлення їх як особистостей і набуття свободи. Натомість в образах лікарів Каліна й Волтера, які перебувають у полоні власних амбіцій, спостережено сприйняття смерті Іншого як об’єктивного факту. Самогубство чоловіків — наслідок відчаю, спричиненого усвідомленням власної слабкості, що призводить до відмови від себе. Останнє розглядається як одна з форм ухиляння від смерті. Спільним для персонажів як виразників авторських інтенцій є стан відчуженості й самотності, викликаний дегуманізацією міжвоєнної дійсності. Перспективи подальших студій убачаються у вивченні проблеми крізь призму архетипної критики, доцільним є також розширення арсеналу досліджуваних творів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

11.

Дорфман, Н.
Концепт тілесності у сучасній сербській та чорногорській прозі: від інтерпретації до "занурення" у текст [Електронний ресурс] / Н. Дорфман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 17-23. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тілесність -- культура присутності -- пост-постмодернізм -- сербськии постмодернізм
Анотація: Сучасна теоретична думка так само, як і література, яка зазвичаи наи більш чутливо та гостро реагує на світоглядні зміни, фіксує певне злиття ментального и тілесного в культурі ХХІ століття. Зафіксовании багатьма мислителями «кінець постмодернізму» привносить у культуру нову чуттєву домінанту. У статті демонструється, як у сучасніи сербськіи і чорногорськіи прозі простежується тенденція до змалювання особливого типу інтегральної тілесності — явища, у якому ментальні та психоемоціи ні процеси відбуваються и описуються лише за допомогою тіла і в термінах тілесного, демонструючи цілісність зовнішнього та внутрішнього. Це, на противагу постмодерністському відчуттю розірваності та фрагментації буття, засвідчує нову цілісність у культурі та світосприи нятті, що становить проблему дослідження. Зосереджуючись на аналізі творів трьох сербських і чорногорського письменників Давіда Албахарі, Слободана Тишми та Огнєна Спахіча, авторка, втім, схиляється до думки, що такі процеси — об’єднання тіла та емоціи і почуттів, а часто и соціокультурного контексту — є прямим віддзеркаленням та складником сучасної тенденції до переходу від інтелектуального осягнення світу, и ого розумової інтерпретації до певного «занурення» у світ, інтеграції , яка передбачає відчуття замість дистанціи ованого аналізу. Тобто концепт тілесності та и ого реалізація в літературі є частиною ширших, глобальних процесів зміни світоглядної парадигми взагалі та зміни підходу до взаємодії зі світом. Цеи зв’язок літератури із соціокультурними зсувами авторка намагається простежити у статті. Таким чином, метою дослідження є розглянути механізми реалізації тілесності в сучасніи сербськіи і чорногорськіи прозі як частину глобальних соціокультурних та світосприи няттєвих змін. Проводячи паралелі між концепцією перформатизму Рауля Ешельмана та переходом від раціоналізації до «занурення» у світ, описаного Х. У. Гумбрехтом у «Виробництві присутності», авторка вважає злиття тілесного та розумового, засвідчене у текстах аналізованих письменників, проявом руху в бік «культури присутності», наслідком світоглядних зсувів, які почалися ще в 60 ті закликами «проти інтерпретації », що і зумовлює новизну роботи. Під час здіи снення дослідження застосовувалися аналіз і синтез; порівняльнии метод для встановлення подібностеи та відмінностеи між проявами тілесності в аналізованих творах; індуктивнии метод, якии уможливлював рух від дослідження окремих феноменів в обраних творах до теоретичних узагальнень; а також герменевтичнии і культурно-історичнии методи для — відповідно — інтерпретації феномену тілесного в аналізованих художніх творах та можливості розглядати і тлумачити явища тілесного в них як частину глобальних процесів у контексті історії культури кінця ХХ — початку ХХІ століть
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

12.

Гальчук, О.
Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 73-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
трагічний блазень -- інтерпретація -- архетип -- романтизм -- символізм -- модернізм -- символ
Анотація: Як реалізація невичерпного у свої х значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли и деться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до ї хніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретаціи архесимволів та специфіка ї х авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії . Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературнии , порівняльно-типологічнии , архетипнии . І хніи потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкии контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники и ого актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації . У цьому новизна запропонованої студії . Результатами дослідження є такі висновки: у французькіи літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для ї хньої естетики ідеи но-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічнии блазень — це гротесковии знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприи має трагічного блазня як alter ego сучасного митця и людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високии потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричнии герои та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвіи ною маскою, в обраніи митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії . Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічнии акцент цього образу — продовження традиції сприи мати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

13.

Мейзерська, Т.
Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") [Електронний ресурс] / Т. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
війна -- свідомість -- горизонт -- протоімпресія -- спогад -- наратив -- феномен
Анотація: Актуальність і новизна запропонованої статті зумовлені потребою залучення в простір украї нського літературознавства тих методологіи , до яких воно в силу різних обставин звертається вкраи рідко і які, залишаючись на маргінесі наукових зацікавлень, приховують у собі потужні можливості, актуалізуючи практику нових підходів до вивчення поетики художніх творів, інтерпретації художніх текстів. Предметом дослідження в запропонованіи статті є рухливии смисловии горизонт свідомості головного персонажа роману С. Жадана «Інтернат», якии увиразнює потенціи ні можливості конструювання и ого ідентичності. Використовуючи методи феноменологічно-екзистенціи ного аналізу структур життєвого світу та змін горизонтів свідомості, які виробили Е. Гуссерль та А. Бергсон, авторка статті доводить, що 1) вони органічно відповідають специфіці художнього мислення письменника, налаштованого на дослідження проблематики пошуків персонажами сенсу власного буття, і що 2) ці пошуки стосовно експлікації внутрішнього світу і руху свідомості головного персонажа твору Паші здіи снюються в межах закріпленого наративом переміщень горизонту «протоімпресії », яка, за Гуссерлем, у кожному випадку є взаємодією трьох невід’ємних складників, явлених у переживанні «тепер», що обов’язковим чином вписуються в горизонт «колись» (ретенціональних — пов’язаних із минулим) і «потім» (протенціональних — пов’язаних із маи бутнім) модификаціи . У результаті дослідження зроблено висновки, що художніи наратив твору покликании фіксувати своєрідне згущення горизонтів свідомості и пам’яті героя, структура переживань якого постає в різних модусах: сприи няття / відкидання, уяви, сну, спогаду, різноманітних прии омів візуалізації тощо. Акцентовано на споріднених із кінонаративом прии омах передачі «зсувів» свідомості героя, процесуальності образу-переживання, де особливої ваги набувають глибока експансія пам’яті, формування суб’єктивних вражень: асоціативна насиченість деталеи , тяжіння до кінематографічної візуальності, змінна фокалізація, «ефект суб’єктивної камери», застосування техніки перемикання кадру тощо. Перспективи дослідження пов’язуються із подальшим залученням методології феноменологічно-екзистенціи ного аналізу та знань про застосування прии омів кінонарації щодо аналізу сюжетно-композиціи ної маи стерності письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

14.

Шестопалова, Т.
Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина перша [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 22-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
особистість -- національна культура -- національна ідентичність -- Друга світова війна
Анотація: Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом сучасного суспільства до буття конкретної особистості в дегуманізуючих геополітичних і гібридних конфліктах. Культура є буттєвим джерелом відновлення особистісного ресурсу людини. Вироблені в ніи способи захисту від різноманітних загроз світу специфіковані в практиках і дискурсах національних культур. Ці останні дають свої м носіям надію на збереження життя в обставинах кардинальних суспільно-історичних змін, що загрожують крахом індивідуумові и цілому національному загалові. Предметом вивчення в статті є феномен особистості інтелектуалагуманітарія в обставинах ІІ Світової віи ни. За С. Кримським, особистість розглядається як результат моральних зусиль, що підносять людину над індивідуальним фізичним порогом до рівня відповідального існування і гармонії з духом. Метою студії є окреслити значення національного культурного середовища в кристалізації особистості украї нського літератора и культуртрегера, американського и украї нського академічного філолога Юрія Шевельова (1908–2002) в Украї ні під час Другої світової віи ни. Матеріал для розмислів передусім дала перша книга и ого мемуарів «Я — мене — мені… (і довкруги)» — «В Украї ні». Цеи текст мав декілька перевидань і добре відомии зацікавленим читачам. Однак його лейтмотив — національна культура як щоденнии порятунок інтелектуала в історичних і геополітичних катаклізмах — усе ж залишається неосмисленим. У цьому полягає новизна запропонованої роботи. І ї теоретичним і методологічним підґрунтям є феноменологія культури С. Кримського. Із другого боку, історія виживання та збереження Ю. Шевельовим себе як інтелектуальної особистості невідривна від історії и ого повсякдення. Цим пояснюється звернення до студіи з історії повсякдення. У результаті дослідження, спричиненого інтересом до життя Ю. Шевельова в часи Другої світової війни, були схарактеризовані головні чинники його особистісного проєкту в динаміці українського національно-культурного дискурсу. Подальшого висвітлення потребує питання про модерну українську культуру як один із ключових критерії в осмислення інонаціональних культурних явищ і феноменів. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядаються родинні чинники індивідуальності Юрія Шевельова та и ого культурна діяльність як стратегія виживання в Харкові під час Другої світової війни
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

15.

Шестопалова, Т.
Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина друга [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 63-69. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
особистість -- національна культура -- національна ідентичність -- Друга світова війна
Анотація: Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом сучасного суспільства до буття конкретної особистості в дегуманізуючих геополітичних і гібридних конфліктах. Культура є буттєвим джерелом відновлення особистісного ресурсу людини. Вироблені в ніи способи захисту від різноманітних загроз світу специфіковані в практиках і дискурсах національних культур. Ці останні дають свої м носіям надію на збереження життя в обставинах кардинальних суспільно-історичних змін, що загрожують крахом індивідуумові и цілому національному загалові. Предметом вивчення в статті є феномен особистості інтелектуалагуманітарія в обставинах ІІ Світової віи ни. За С. Кримським, особистість розглядається як результат моральних зусиль, що підносять людину над індивідуальним фізичним порогом до рівня відповідального існування і гармонії з духом. Метою студії є окреслити значення національного культурного середовища в кристалізації особистості украї нського літератора и культуртрегера, американського и украї нського академічного філолога Юрія Шевельова (1908–2002) в Украї ні під час Другої світової віи ни. Матеріал для розмислів передусім дала перша книга и ого мемуарів «Я — мене — мені… (і довкруги)» — «В Украї ні». Цеи текст мав декілька перевидань і добре відомии зацікавленим читачам. Однак и ого леи тмотив — національна культура як щоденнии порятунок інтелектуала в історичних і геополітичних катаклізмах — усе ж залишається неосмисленим. У цьому полягає новизна запропонованої роботи. І ї теоретичним і методологічним підґрунтям є феноменологія культури С. Кримського. Із другого боку, історія виживання та збереження Ю. Шевельовим себе як інтелектуальної особистості невідривна від історії и ого повсякдення. Цим пояснюється звернення до студіи з історії повсякдення. У результаті дослідження, спричиненого інтересом до життя Ю. Шевельова в часи Другої світової віи ни, були схарактеризовані головні чинники и ого особистісного проєкту в динаміці украї нського національно-культурного дискурсу. Подальшого висвітлення потребує питання про модерну украї нську культуру як один із ключових критерії в осмислення інонаціональних культурних явищ і феноменів. Стаття подається у двох частинах. У другому випуску розглядаються смислові та ціннісні аспекти особистісного і національного самовизначення Ю. Шевельова в колізіях Другої світової віи ни та досвід віи ни Юрія Шевельова в и ого інтелектуальніи біографії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

16.

Мусій, Валентина.
Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби») [Електронний ресурс] / В. Мусій. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 102–107, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мотив -- двійництво -- авторська концепція -- самоідентифікація -- художній світ -- топос -- позасвідоме -- рефлексія -- постмодернізм -- перформативність
Анотація: Об’єктом аналізу в статті є твори сучасних авторів, герої яких конфліктують або з власним «Я» («Спустошення» Любка Дереша), або зі світоустроєм (як скрипаль в оповіданні Ґорана Трибусона, який відчуває, що насправді не він володіє звуками музики, а музика опанувала ним як іграшкою), або відчувають неможливість повноти власного буття, бо не знають свого коріння (як герой роману Юркі Вайнонена «Німий бог»).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

17.

Васьків, Микола.
Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 191-199, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
стихіиний матеріалізм -- вода -- земля -- повітря -- вогонь -- рух -- енергія -- інформація -- пам’ять
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою визначити філософську основу світогляду й поетичного світу класика української літератури ХХ–ХХІст. Павла Мовчана (1939р.н.) —давньогрецький стихійний матеріалізм —як підґрунтя загальнолюдської та національної пам’яті, тяглості історії . Особливості Мовчанового стихійного матеріалізму становлять предмет дослідження. Основною проблемою статті є відтворений у поезії П.Мовчана зв’язок кожної конкретної екзистенції з мільйоннолітньою історією матеріального світу, людства й конкретної —української —нації , роль цієї екзистенції як єднальної ланки в передачі інформації (пам’яті) від минулого до майбутнього. Для вирішення цієї проблеми застосовувалися культурно-історичний , біографічний , герменевтичний і формальний (філологічний ) методи дослідження. У результаті дослідження простежено образи чотирьох стихій у ліричних творах пое-та. У різних варіантах (вода —сніг, дощ, криниця, джерело, водойми, кров та ін.; земля —ґрунт, глина, пісок, камінь, сіль тощо; вогонь —сонце, світло, промінь і т.д.; повітря —вітер, марево, вихор і т.п.) ці стихії стають найважливішими в бутті українського селянина-землероба, а отже, й етносу. Стихії -першооснови перебувають у постійному русі, творенні нових речей , предметів, явищ як синтезу стихій і їх неминучому руйнуванні. Залишаються тільки латентні невеликі відбитки існування й перетворень матерії у вигляді енергії (інформації ), у відчитанні,збереженні, передаванні якої наступним поколінням полягає покликання, призначення людини у світі.У поетичному світі та світоглядній концепції поета синкретично поєднується пізнання загальносвітових і українських національних витоків буття, що визначають сутність нашого сьогоденного й майбутнього життя. Людина як поєднання чотирьох стихій , як частка споконвічного руху стихій нерозривно пов’язана зі своїм, споконвіку призначеним, простором, довкіллям. Загальнолюдська й етнічна пам’ять як інша назва енергії -інформації єднаєлюдину з часом і простором, дає можливість знайти й реалізувати власне призначення на землі
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

18.

Васьків, Микола.
Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 256-263, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Павло Мовчан -- стихійний матеріалізм -- вода -- земля -- повітря -- вогонь -- рух -- енергія -- інформація -- пам'ять
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою визначити філософську основу світогляду й поетичного світу класика української літератури ХХ–ХХІ ст. Павла Мовчана (1939 р. н.) — давньогрецький стихійний матеріалізм — як підґрунтя загальнолюдської та національної пам’яті, тяглості історії. Особливості Мовчанового стихійного матеріалізму становлять предмет дослідження. Основною проблемою статті є відтворений у поезії П. Мовчана зв’язок кожної конкретної екзистенції з мільйоннолітньою історією матеріального світу, людства й конкретної — української — нації, роль цієї екзистенції як єднальної ланки в передачі інформації (пам’яті) від минулого до майбутнього. Для вирішення цієї проблеми застосовувалися культурно-історичний, біографічний, герменевтичний і формальний (філологічний) методи дослідження. У результаті дослідження простежено образи чотирьох стихій у ліричних творах поета. У різних варіантах (вода — сніг, дощ, криниця, джерело, водойми, кров та ін.; земля — ґрунт, глина, пісок, камінь, сіль тощо; вогонь — сонце, світло, промінь і т. д.; повітря — вітер, марево, вихор і т. п.) ці стихії стають найважливішими в бутті українського селянина-землероба, а отже, й етносу. Стихії-першооснови перебувають у постійному русі, творенні нових речей, предметів, явищ як синтезу стихій і їх неминучому руйнуванні. Залишаються тільки латентні невеликі відбитки існування й перетворень матерії у вигляді енергії (інформації), у відчитанні, збереженні, передаванні якої наступним поколінням полягає покликання, призначення людини у світі. У поетичному світі та світоглядній концепції поета синкретично поєднується пізнання загальносвітових і українських національних витоків буття, що визначають сутність нашого сьогоденного й майбутнього життя. Людина як поєднання чотирьох стихій, як частка споконвічного руху стихій нерозривно пов’язана зі своїм, споконвіку призначеним, простором, довкіллям. Загальнолюдська й етнічна пам’ять як інша назва енергії-інформації єднає людину з часом і простором, дає можливість знайти й реалізувати власне призначення на землі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

19.

Васьків, М.
Два письменники – дві Карелії / одна Карелія ("Карелія–Karjala" І. Багмута і "Люди Біломорбуду" П. Усенка [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Карелія -- риторика -- мова -- культура -- національна своєрідність -- індустріалізація
Анотація: У статті проаналізовано особливості двох нарисових книг 1930-х років – «Люди Біломорбуду» Павла Усенка і «Карелія–Karjala» Івана Багмута, в центрі зображення яких – Карелія. Перша з книг є лише риторичним документом доби, в якому без жодної конкретики оспівується будівництво Біломорсько-Балтійського каналу під керівництвом партійних вождів і репресивних органів. Книга І. Багмута є зразком вдумливого, детального відтворення географії, клімату, природних багатств Карелії, мовних, культурних, етнографічно-побутових проблем буття карелів, хоча й у ній натрапляємо на чимало політично-кон’юнктурної риторики, поступок офіціозові тощо

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

20.

Астрахан, Н.
У межах і за межами герменевтичної традиції: від інтерпретації теорії до теорії інтерпретації [Електронний ресурс] / Н. Астрахан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
інтерпретація -- літературний твір -- художній текст -- рефлексія -- розуміння
Анотація: У статті розглянуто проблему інтерпретації літературного твору в контексті різних напрямів розвитку сучасного літературознавства, що можуть бути сприйняті як такі, що взаємно доповнюються, продовжують започатковану в епоху античності герменевтичну традицію та виходять за її межі. Відповідно до сформульованого Р. Ничем принципу «обмеженого плюралізму» літературознавча інтерпретація узгоджена з комунікативною сутністю літературного твору, характеризована з погляду її подієвості, відповідної подієвості літературного твору, що передбачає взаємодію «Я» і «Ти» в процесі діалогічного художнього осягнення буття
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-20 21-25

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)