Яковлева, І. Невідомі художні твори Бориса та Насті Грінченків: поколінна еволюція ідіостилів батька та дочки [Електронний ресурс] / І. Яковлева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Борис Грінченко -- Настя Грінченко -- Оповідання з тюремного життя -- До батька в гості -- Іронія життя -- ідіостиль Анотація: У статті розглянуті неопубліковані твори Бориса та Анастасії Грінченків у порівняльному аспекті. Вибір для аналізу саме цих творів зумовлений потребою введення їх до наукового обігу задля розкриття нових аспектів творчої манери Б. Грінченка та висвітлення особливостей стилю А. Грінченко, їхнього взаємозв’язку та відмінних рис. Висунуто гіпотезу про частково автобіографічний характер та відповідний взаємозв’язок аналізованих творів. Установлено, що творчість А. Грінченко можна назвати продовженням ідіостилю її батька-письменника, проте з притаманними лише їй індивідуальними особливостями. Окреслено перспективи подальшого дослідження в загальному контексті українського літературного процесу початку ХХ ст. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Козлов, Р. Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу. - C. 23-33. [Електронний ресурс] / Р. Козлов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 23-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Борис Грінченко -- Мистецький український рух -- поезія -- проза -- історія літератури -- покоління Анотація: Творчість Бориса Грінченка по-різному оцінювалася протягом 20 століття. В СРСР офіційна наука то вихваляла його, то забороняла згадувати. Період 1940-х років з цього погляду важливий, оскільки є можливість побачити, як Грінченка оцінювали емігранти в час офіційної заборони. Мистецький український рух (1945–1948, МУР) був потужним сплеском активності митців-емігрантів. До кінця 1920-х років історики української літератури (І. Франко, С. Єфремов, О. Барвінський) вписали Грінченка в контекст покоління «вісімдесятників». Там йому відвели чільне місце «першого професійного письменника на Україні». Головним принципом побудови таких історій був популярний в той час поколіннєвий підхід. Тому дослідники зауважували, що Грінченко близький до «сімдесятників», проте розташовували його в іншому поколінні. МУР не був монолітним утворенням. У ньому постійно виникали дискусії та різні групи. Проте проведений аналіз свідчить, що учасники руху доволі високо цінували спадщину Грінченка. Вони відводили його творчості важливе місце в просвітницькому русі. Разом з тим Ю. Шевельов та В. Петров чітко означили неможливість розвитку поезії Грінченка в бік модернізму. Головним історико-літературним принципом у 1940-х роках стає стильовий. Тому учасники МУРу розглядають Грінченка не як представника покоління, а як носія певних стильових домінант. За їхніми оцінками, у прозі Грінченка утілилися досягнення європейської реалістичної прози 19 ст. У публіцистичних висловлюваннях представників різних груп МУРу він постає своєрідним маркером кінця домодерного періоду української літератури. У статті наведені штрихи до портрету Бориса Грінченка в українському літературознавстві. Такий портрет слід виписати, ураховуючи всі етапи становлення його образу протягом 20 ст. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Шалак, Оксана. Наукова співпраця Каленика Шейковського і Бориса Грінченка крізь призму епістолярного наративу [Електронний ресурс] / О. Шалак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 206-212, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Каленик Шейковський -- Борис Грінченко -- листи -- епістолярний наратив Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що через листи Каленика Шейковського до Бориса Грінченка розкриті наукові взаємини вчених, спільність їхніх зацікавлень, взаємна підтримка і допомога —окремий епізод у біографіях, який характеризує обох як надзвичайноретельних лексикографів, талановитих мовознавців, знавців фольклору. Предмет дослідження —епістоляріи К. Шейковського та рецензія Б. Грінченка на «Опыт южнорусского словаря», які осмислено як джерела до біографій науковців. Метою стала реконструкція міжособистісних наукових зв’язків, особливостей співпраці дослідників за допомогою порівняльно-історичного методу, джерелознавчих прийомів і засобів, що дали змогу відтворити окремий період у життєписах учених. У результаті дослідження виявилося, що науковці обмінювалися окремими зафіксованими лексемами, 1888р. К.Шей ковськии надсилав опубліковании випуск «Опыта юж-норусского словаря» Б.Грінченку, на що той відгукнувся схвальною рецензією на сторінках львівського часопису «Зоря». На підставі его-документів можна констатувати, що К.Шейковський видавав словник власним коштом, Б.Грінченко допомагав йому порадами. Науковці обмінювалися власними працями, а також К. Шейковський надіслав своєму адресату 18 загадок із варіантами. Листи містять відомості про точну кількість лексем на окремі літери в словнику. Епістолярний наратив насичений подробицями життя, які створюють неповторну картину світу не тільки обох учених, тодішнього наукового життя, а й видавничої справи, побуту людей науки, ставлення до українства в імперії . Листи К. Шей ковського —свідчення матеріальних труднощів фактично засланого до М. Мензелінска Уфимської губернії небезпечного для імперії знавця української мови, який працював і в умовах ізоляції та переслідування. Над «Опытом...» К. Шеийковськиий працював понад 30 років, видати його повністю вченому перешкоджали і цензура, і його статус небезпечного українофіла, проте навіть ті два томи (у трьох випусках), які вдалося опублікувати, були значним внеском у мовознавство и фольклористику, змінили обізнаність із лексичним складом української мови Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Клименко, Н. Сторінки з біографії Аастасії Грінченко: трагічний 1908 рік та завершення "Лубенської справи" / Н. Клименко, Ю. Беззуб // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2022. - № 2. - С. 66-75, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749 Кл.слова (ненормовані): Борис Грінченко -- Марія Грінченко -- Анастасія Грінченко -- Володимир Грінченко -- МиколаСахаров -- судовий процес -- «Лубенська справа» -- «Лубенська самооборона» Анотація: У статті на основі архівних джерел проаналізовано окремі сторінки життя й діяльності Анастасії (Насті) Грінченко, єдиної доньки українських письменників і громадських діячів Бориса та Марії Грінченків. Досліджено родинний епістолярій і листи Б. Грінченка до приватних осіб і державних установ, що дало можливість з’ясувати важливі питання особистого життя А. Грінченко та загалом усієї її родини. Висвітлено події, пов’язані з судовим процесом у справі «Лубенської самооборони», в яких фігурували Анастасія Грінченко та її наречений Микола Сахаров. Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Беззуб, Ю. Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1) |
Будзар, Марина. Нотатки Марії Грінченко про арешт Бориса Грінченка 1879 року: текст і контекст / М. Будзар, Є. Yevhen // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2023. - № 2(17). - С. 88-92, DOI 10.28925/2524-0757.2023.211. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749 Кл.слова (ненормовані): Борис Грінченко -- Марія Грінченко -- мемуарно-біографічний текст -- археографія Анотація: Метою цієї археографічної публікації є розширення джерельної бази для біографії Бориса Дмитровича Грінченка (1863–1910). Нотатки Марії Миколаївни Грінченко (1863–1928) присвячено епізоду ув’язнення юного Бориса Грінченка взимку 1879–1880 рр. Ця розповідь уточнює історичний контекст світоглядного становлення українського громадського діяча, яким знають Бориса Грінченка нащадки. Водночас нотатки допомагають зрозуміти, який образ чоловіка прагнула сконструювати для майбутнього авторка — Марія Грінченко. Текст подано з науковими коментарями для історичного обґрунтування описаних у ньому подій. Публікацію присвячено ювілею з дня народження Бориса Грінченка. Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Yevhen, Євген Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |