Катерина, Ч.     Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс] / Ч. Катерина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): записки -- жанр -- творчість -- митець -- психологізм -- автобіографічність -- наратив Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1)

Михайлюк, Андрій.     Художня репрезентація сексуальності й ідентичності у квір-романі Оушена Ванґа «On Earth We’re Briefly Gorgeous» [Електронний ресурс] / А. Михайлюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 274-280, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): квір-роман -- сексуальність -- ідентичність -- травма -- квір-проза США -- гей-роман -- дискримінація Анотація: Актуальність дослідження зумовлена потребою в літературній інтерпретації унікального досвіду дискримінованих груп (сексуальних та етнічних меншин) в азійсько-американській квір-літературі. Предметом дослідження є репрезентації травматичного досвіду, що впливає на формування різних виявів сексуальності й ідентичності. Метою розвідки є вивчення взаємозв’язку художньої репрезентації досвіду сексуальності й формування ідентичності у квір-прозі на матеріалі роману О. Ванґа «On Earth We’re Briefly Gorgeous». Для досягнення мети було використано методологію ґендерних і квір-студій, основи постколоніальних студій і кроскультуралізму. У результаті дослідження було виявлено, що квір-проза — це термін, який виник із літературного дискурсу й практик квір-авторів/-ок і містить певні художні ознаки; охарактеризовано вияви сексуальності й ідентичності як характеротворчі фактори персонажів роману Ванґа. Окреслено особливості самоідентифікації головного персонажа Літтл Доґа — підлітка в’єтнамсько-американського походження та процес його становлення як частини квір-спільноти. Епістолярний жанр та автобіографічність тексту Ванґа підкреслюють тісний взаємозв’язок сексуального досвіду і процесу формування ідентичності протагоніста. Аналіз фрагментів роману дає змогу зрозуміти виклики та складнощі у виявах сексуальності й ідентичності головного персонажа через дискримінацію з боку сім’ї та соціуму. Знущання, образи, несприйняття впливають на формування Літтл Доґа як особистості, проте не перешкоджають йому здійснити внутрішню революцію, відчути благополуччя та здобути впевненість у дорослому віці (у фіналі роману). Зважаючи на результат, досліджені вияви сексуальності й ідентичності в азійсько-американській квір-прозі сприятимуть розумінню та поширенню концепцій толерантності й різноманіття, більш ґрунтовному аналізу художніх текстів, що належать до літератури етнічних і сексуальних меншин, які довгий час вважалися маргіналізованими. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1)