Шифр: С325934233/2021/27/3 Журнал 2021р. т.27 № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Гальчук, О. Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя / О. Гальчук. - С.128-135. - Бібліогр. в кінці ст. Вірченко, Т. "Синя книжечка" Василя Стефаника: поетика серіальності / мозаїчності / Т. Вірченко. - С.136-140. - Бібліогр. в кінці ст. Кирилова, О. Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа / О. Кирилова. - С.141-148. - Бібліогр. в кінці ст. Курбан, О. Бойові наративи в системі сучасних геополітичних інформаційних війн (досвід російсько-української гібридної інформаційної війни 2014–2021 рр.) / О. Курбан. - С.149-158. - Бібліогр. в кінці ст. Москальчук, Г. Комунікативний феномен староукраїнського міраклю "Драма про Олексія, чоловіка Божого" / Г. Москальчук. - С.159-164. - Бібліогр. в кінці ст. Видайчук, Т. Дискусія в імператорській академії наук (1907 рік) щодо системи правопису "Словаря української мови" / Т. Видайчук. - С.165-171. - Бібліогр. в кінці ст. Бондарева, О. Витворення авторського лексичного і семантичного словника у драматургічній практиці олександра ірванця / О. Бондарева. - С.172-177. - Бібліогр. в кінці ст. Козачук, А. Лексикографічні онлайн-знаряддя в роботі перекладача з литовської мови / А. Козачук. - С.178-183. - Бібліогр. в кінці ст. Тищенко, О. Архівна картотека vs. Transkribus: машинне розпізнавання рукописних матеріалів / О. Тищенко. - С.184-190. - Бібліогр. в кінці ст. Вознюк, Ю. Семантизування слова в тлумачних словниках / Ю. Вознюк. - С.191-194. - Бібліогр. в кінці ст. Рижков, А. Лабораторія перекладу корейської поезії українською: вірш кім мінджон "вона вперше... Почала відчувати" / А. Рижков. - С.195-203. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Недавня, К. Метафора тіла як основний спосіб концептуалізації хвороби у текстах двотисячників [Електронний ресурс] / К. Недавня. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): хвороба -- двотисячники -- метафора -- тіло -- тілесність Анотація: У статті порушено проблему концептуалізації хвороби в сучасній українській поезії. Представлено різні підходи до розуміння поняття «хвороба». Розкрито феноменологію здоров’я та хвороби як полюсів континууму людського буття. Індивідуальний досвід переживання захворювання значно модифікується під впливом панівних у суспільстві когнітивних, етичних і естетичних настанов щодо способів інтерпретації тілесних феноменів. У статті показано залежність концепту «хвороба» від існуючих в культурному суспільстві уявлень про будову людського тіла. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Żmudzka-Brodnicka, M. Racjonalnie o smierci. Zmagania Julii Hartwig z tajemnica przemijania [Електронний ресурс] / M. Żmudzka-Brodnicka. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Юлія Гартвіґ -- смерть -- швидкоплинність -- раціоналізм Анотація: У статті зосереджено увагу на вибраних творах Юлії Гартвіґ, у яких поетка намагається вербалізувати (безсумнівно, це успішна спроба) одне із неминучих і найбільш загадкових правил людського існування, а саме необхідність померти. Досвід швидкоплинності і навіть постійну присутність смерті поетка висловлює внаслідок пильного спостереження за видимою реальністю, очевидною і навіть банальною, яку щоразу долає, щоб вхопити те, що таємниче і невимовне. Поезія Юлії Гартвіґ сповнена слідів відвідування мертвими світу живих, водночас наяву й уві сні, що є доказом того, що ці два світи – живих і мертвих – перетинаються; більше того, що світ мертвих і живих є неділимою єдністю. Це переплетення для поетки є звичайним, тому прояви смерті в житті або світу мертвих у світі живих вона описує абсолютно раціонально. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Pukhonska, O. "Niewolnicy nie rodza wolnych dzieci": proba samoidentyfikacji jednostki w Terenowych badaniach z ukrainskiego seksu Oksany Zabuzko [Електронний ресурс] / O. Pukhonska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): пам’ять -- культурна амнезія -- посттоталітарна травма -- література -- тоталітаризм -- досвід Анотація: Сучасний світ робить активні спроби знайти пояснення втрат і здобутків минулого століття, котре мало значний вплив на розвиток суспільства і його поведінки супроти викликів нового часу. Представники різних культурних осередків, митці, науковці звертають увагу на нагальність реінкарнації пам’яті, втраченої у трагічних історичних умовах. Література, як мистецтво слова, розважає над відтворенням забутої травми, по-своєму формуючи віднайдений простір історії і зціленого минулого. Запропонована стаття порушує проблему припрацювання травматичної пам’яті у романі Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу». Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Борисюк, І. Міфологія жіночого Ірини Шувалової: тілесність, мова, час [Електронний ресурс] / І. Борисюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): поезія -- Ірина Шувалова -- ідентичність -- час -- тілесність Анотація: У статті проаналізовано концепти часу, мови й тілесності в ліриці І. Шувалової. Єдність мовно-тілесного досвіду ліричного суб’єкта поетеси – модель осмислення цілісності і доцільності світу. Час для І. Шувалової є відбиттям боротьби життя і смерті, утіленням динаміки станів; саме тому такими важливими в її ліриці є мотиви зміни, перетворення, нетотожності. Відповідно, тілесний досвід стає мовою, якою авторка говорить про драму самототожності, усвідомлення людиною себе в часі і часу в собі, про колізію стосунків Я та Іншого як причетність, що неодмінно впливатиме на автентичність і цілісність Я. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Руснак, І. Улас Самчук про феномен книги (на матеріалі публіцистики) [Електронний ресурс] / І. Руснак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): публіцистика -- книга -- читання -- бібліотека Анотація: У статті проаналізовано погляди Уласа Самчука на книгу як соціокультурний феномен. Розглянуто його уявлення про функції книги в суспільстві, роль читання для духовного становлення особистості. Публіцист стверджує, що книга має універсальне інформаційне призначення; є каталізатором безнастанного руху людини до нових знань. Вона сприяє налагодженню діалогу між різними націями і різними епохами. Не менш важливою є естетична функція книг. Улас Самчук стверджує, що книга акумулює досвід сучасних поколінь, формує світоглядні пріоритети нації, створює її політичний імідж у світі. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Девдюк, І. Феміністичний дискурс у творчості Ірини Вільде та Вірджинії Вулф (на матеріалі циклу повістей "Метелики на шпильках" та роману "Місіс Делловей") [Електронний ресурс] / І. Девдюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 42-55. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): феміністичний дискурс -- внутрішній час -- екзистенція -- емотивний досвід -- цілісність -- вільний вибір Анотація: Актуальність статті зумовлено відсутністю компаративних досліджень творчого доробку І. Вільде та В. Вулф — яскравих представниць феміністичної прози в українському та англійському письменстві. Метою розвідки є визначення спільних і своєрідних концептів феміністичного дискурсу у трилогії «Метелики на шпильках» І. Вільде та романі «Місіс Делловей» В. Вулф — найбільш знакових творах авторок. Дослідження використовує теоретичні та методологічні засади компаративних і феміністичних студій, діалогізму М. Бахтіна та ін. У процесі аналізу виявлено спільну імпресіоністично-психологічну домінанту зазначених творів, у межах якої актуалізовано авторські феміністичні інтенції. Їх слід розглядати як невід’ємний елемент новаторських орієнтацій письменниць, що загалом відповідало модерністській ідеології з її концептом свободи самовираження особистості. Феміністичний дискурс актуалізовано в образах головних героїнь, яких попри різний вік об’єднує парадигма власне жіночого переживання світу, де радість перетікає в раптовий сум, захопленість — у гірке розчарування. Їхні внутрішні світи розбудовано в смисловому полі часу, який є важливим текстоорганізуючим компонентом. Вітальність розглянуто як форму самозахисту, збереження гармонії та цілісності жіночої особистості. Психологічну та поведінкову повноту образів Дарки і Клариси оприявнює почуття до чоловіків, що є важливим кроком у процесі набуття внутрішнього досвіду. Доведено, що для головних героїнь творів ключовим є відстоювання автентичності та внутрішньої свободи як необхідна умова здійснення вільного вибору. Перспективним для подальших студій визначено екзистенційний дискурс прози письменниць. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Москвичова, О. Методологічне підґрунтя побудови фрактальної поетичної моделі світу у британських поетичних текстах ХІХ–ХХІ століть у лінгвокогнітивному вимірі [Електронний ресурс] / О. Москвичова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 54-68. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): поетична модель світу -- концепт -- концептуальні тропи -- фрактал -- фрактальна поетична модель світу Анотація: Мета статті — дослідити специфіку відтворення дійсності у фрактальній поетичній моделі світу на матеріалі британської поезії ХІХ–ХХІ ст. Використано лінгвопоетичний аналіз лексико-семантичних тропів як вербальних засобів формування фрактальної поетичної моделі світу, а також лінгвокогнітивний і поетико-когнітивний аналіз визначеної тропеїки для виявлення аксіологічно забарвлених глибинних смислів когнітивного стилю у поетів британського романтизму, модернізму і постмодернізму. З позиції когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики поетичний текст окреслено як результат когніції поета та його інтерпретації дійсності крізь призму свого фізичного та соціальнокультурного досвіду. Когнітивна поетика акцентує увагу дослідників поетичних текстів на метафоричності людського мислення, його художності та образності, завдяки яким можлива концептуалізація дійсності людиною з опорою на її тілесний та сенсомоторний досвід. Реконструкція фрактальної поетичної моделі світу британських поетичних текстів ХІХ–ХХІ століть актуалізує сутність поезії, поетичного тексту та специфіку відтворення в ньому дійсності, естетичний аспект поезії та її лінгвокомунікативні особливості. Стаття є актуальною в контексті сучасних поліпарадигмальних досліджень, оскільки узагальнює та систематизує три лінгвістичні парадигми (лінгвопоетичну, лінгвокогнітивну і поетико-когнітивну), спрямовані на побудову фрактальної поетичної моделі світу, за допомогою здобутків математично-політологічного й синергетичного моделювання. Мета, завдання, результати й висновки статті обумовлені розкриттям специфіки поетичного світосприйняття, втіленої у поезії британського романтизму, модернізму і постмодернізму. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Вірченко, Т. Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX початку XX ст. [Електронний ресурс] / Т. Вірченко, Р. Козлов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 113-119. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): українська драматургія -- літературний канон -- межа століть -- публіцистика -- літературна критика -- театральна критика Анотація: Предметом дослідження є драматургічний канон, проблема якого є нагальною для кожної нації. Як доволі мінливе явище театр різко реагує на соціальний запит. Тому важливо усвідомлювати ті критерії та засади, за якими можуть бути оцінені драматургічні твори, придатні для входження в національний канон. Метою розвідки є виокремлення на матеріалі публіцистики кінця XIX – початку XX століття критеріїв канону драматургічних творів, критеріїв, перевірених не тільки часом, а й інтелектом. Досвід українських публіцистів кінця ХІХ – початку ХХ ст. у цій галузі є надзвичайно важливим. Розділені в державному і в етнічному сенсі, українці виробляли систему спільних кодів, зокрема й культурних. Причому переважно брали за взірець досвід сформованих історичних націй зі сталою театральною історією. В результаті дослідження з’ясовано, що розробка таких засадничих кодів велася одночасно в кількох напрямах. Це і вироблення принципів оцінки поетичної мови, і встановлення вимог до особистості автора, і відбір оригінальних творів національної літератури як взірцевих, і формування жанрового репертуару театрів. Через специфіку тогочасного розуміння просвітницької ролі драматичної літератури та вистав варто говорити і про ідеологічну частину вимог до якісного художнього твору. Актуальний ідейний зміст розглядався (Іван Франко, Микола Євшан, Леся Українка) як обов’язковий чинник успіху твору. Однак він повинен не зумовлювати дидактизм, а служити радше ілюстративним матеріалом. Сергій Єфремов, говорячи про українську драматургію зазначеного періоду вже з позицій історика літератури, головну увагу зосереджував на сценічності та змісто-формальній цілісності п’єси. Виявлені критерії формування канону становлять новизну дослідження та його практичне значення, ставши мірилом оцінки тих творів, що ними можна розширити український драматургічний канон. Загалом формування канону є позитивно-дискутивним явищем, адже приводить до пошуку точок дотику і відновлення цілісності роз’єднаної національної літератури та культури Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Козлов, Р. Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Полтавцева, Н. Феномен Андрея Платонова с позиции антропологии литературы (к 120 летию со дня рождения писателя) [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 138-148. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): антропологічнии поворот -- антропологія літератури -- символічне «перевизначення ситуації » -- уявне -- літературна фікціональність -- історичний досвід -- повсякдення Анотація: Предметом дослідження цієї статті є феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури, що надає и ого творчості та ї ї проблематиці специфічного забарвлення. Проблему співвідношення утопії и ідеології розглянуто на прикладі платонівського трактування революції та ї ї «колективного суб’єкта» — народу. Ця проблематика розглянута у контексті радянського дискурсу становить новизну дослідження. Методологією и ого стала антропологія літератури, що дає змогу розібратись у відношеннях реального и уявного у всіх и ого версіях — уявного як продукту інноваціи ної здатності людини, символічного уявного як продукту творчої здатності в цілому, літературного уявного — літературної фікціональності («вимислу») як специфіки літератури в ролі особливої царини мистецтва зі свої м власним символічним кодом. У результаті дослідження розглянуто розвиток головних ідеи у творчості Андрєя Платонова, зокрема співвіднесення ідеології та утопії . У Платонова революція на початковіи свої и стадії розміщується у просторі утопії . Потім відбувається ї ї своєрідна експропріація ідеологією, для того, щоб у подальшому взаємному дискурсі незавершена подія переходила з рук в руки, продовжуючи формування ї ї суб’єктів і здіи снюючи акт постіи ного виживання і проживання. Відтак роман «Чевенгур» розглядається як спроба розповісти про взаємини між утопією та ідеологією, побачені очима «задіяного спостерігача». И ого головна думка втілюється у висновок: революціи на ідея, ставши ідеєю державною, знищує народну ідею, утопію революції . У пізніших творах Платонов відходить від руи нації «великого наративу» до тихого, скромного і тим не менш важливого життя звичаи ної людини, залишаючи межі ідеології . Утопічне починає розглядатися як утопічне досягнення людиною щастя через любов, дитинство та творчість. У статті також розглянуто проблему мови платонівської художньої прози, яка розуміється водночас як важлива частина сучасного и ому радянського дискурсу, але и наділена неповторною специфікою, пов’язаною з и ого уявленнями про роль і завдання літератури Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Артеменко, І. Мотив особистого спротиву в драматургічному осмисленні Революції Гідності [Електронний ресурс] / І. Артеменко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 24-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): особистии спротив -- Революція Гідності -- Маи дан -- Схід України -- драматургія Анотація: Особистии спротив посідає важливе місце серед об’єктів філософського осмислення. Тому досить актуальною є и ого реалізація в художніи літературі, особливо в украї нськіи драматургії останнього десятиліття. Революція Гідності внесла свої корективи в осмислення мотивів спротиву порівняно з попередніми революціями та переворотами, оскільки тои досвід відбувався за зовсім інших інформаціи но-технічних можливостеи , а вони важливі для організації людеи . Крім того, мотив спротиву має в украї нськіи літературі власну традицію, що складається з творів Т. Шевченка, вісниківців, шістдесятників, дисидентів. Проте це переважно публіцистика та поезія. У результаті Революції Гідності украї нськии спротив став і однією з тем драматургії . Саме тому особливо актуальним є дослідження мотиву спротиву в драматургічному осмисленні з погляду переваг у розвитку суспільства, сучасного подіям на Маи дані. Будь-якии рух спротиву має низку організаціи них і психологічних умов, за яких він відбувається. У текстах п’єс ці умови відображені якщо не по-різному, то зі зміщеними акцентами. У статті розглянуто драматургічні твори, написані до, під час і після Революції Гідності. Метою статті є простежити, як змінювалося художнє осмислення соціальних причин та ідентичності учасника руху спротиву в п’єсах, присвячених Маи дану 2013–2014 років і подіям, що відбуваються на теренах Украї ни як наслідок Революції . Особлива увага приділена формуванню образу героя, борця, патріота. Розглянуто розвиток особистого спротиву у відповідності до описуваних подіи та часу, коли вони відбувались. Для досягнення поставлених завдань було застосовано методи сюжетного і текстуального аналізу, конфліктознавчі та інтертекстуальні методики. Об’єктом дослідження є дві антології сучасної украї нської драми: «Маи дан. До і після» та «Лабіринт із криги та вогню». Завдяки свої и структурі ці збірки дають можливість розглянути особистии спротив як мрію, як реальнии діючии образ та як герої чнии , патріотичнии подвиг. Також у статті простежено, якими літературними засобами створюється такии образ і як змінюються ці засоби залежно від розвитку образу в текстах. В усіх драмах створено узагальнении образ украї нця, якому властиві всі наи кращі якості, поривання та погляди, він має високии патріотизм, силу волі, мужність тощо і є тим образом украї нця, якого «не вистачає» краї ні. Це омріянии герои . Проте в різних розділах збірок цеи образ змінюється, перетворюється і вдосконалюється. А разом з цим образом змінюється і мотив спротиву учасника. Вперше було простежено, як украї нські драматурги відчували та осмислювали причини и перебіг соціального, в тому числі і особистого, спротиву, що зумовив Революцію Гідності. Особлива увага звернена на відмінності в художньому осмисленні одного і того ж мотиву соціального та особистого спротиву. Також уперше цілісно простежено зв’язок мотиву спротиву із художніми конфліктами п’єс збірок «Маи дан. До і після» та «Лабіринт із криги та вогню». Матеріал може бути застосовании для подальших глибоких досліджень з цієї теми, наприклад для вивчення прозових текстів про Маи дан та, навіть, поетичних збірок Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Почапська, О. Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет "Азовський вісник", "Бобринецький голос", "Буг", "Відродження") [Електронний ресурс] / О. Почапська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): газета -- пропаганда -- свідомість -- аудиторія -- порядок денний Анотація: Стаття репрезентує дослідження особливостеи формування порядку денного періодичними виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Радянської Украї ни (мова и де про південні та центральні території ) упродовж 1943 р. Аналізуючи видання «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження», автор з’ясовує, що серед основних тенденціи формування порядку денного є створення такого інформаціи ного тла, на якому досить органічно виглядали повідомлення про активності Німеччини і ї ї перемоги на лінії фронту. Зважаючи на те, що сьогодні Украї на перебуває в стані гібридної віи ни та мусить не лише формувати, але и захищати власнии інформаціи нии простір, вивчення особливостеи визначення порядку денного виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Украї ни в 1943 р., коли Украї на перебувала в стані віи ни, є актуальним і своєчасним. Мета дослідження — з’ясування особливостеи формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Об’єктом і власне джерельною базою дослідження стали друковані періодичні видання, що виходили на території Украї ни впродовж 1943 р.: «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження». Предметом дослідження є процес формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Методи дослідження: тематичнии аналіз і контент-аналіз. Результати дослідження. Контент-аналіз газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження» дав можливість визначити п’ять основних тематичних напрямів, у межах яких формувався порядок деннии аналізованою періодикою, і саме в межах цих проблемних напрямів відбувалося формування системи необхідних німецькіи владі реакціи аудиторії , що мали на меті привернути населення Украї ни на бік німецьких віи ськ, що значно би полегшило процес утримання окупованих украї нських територіи під своєю владою. Окрім критики діи радянської влади, німецька пропаганда використовувала прии ом наближення інформації в часі и просторі, пояснюючи аудиторії , що робота в Німеччині — це спосіб отримати новии досвід, підтримка розвитку украї нської культури — це пріоритетне завдання німецького керівництва і т. ін. У порядку денному негативізувався образ євреи ства як народності Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Романенко, О. Феномен травматичного письма (Олександр Терещенко "Життя після 16:30") [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 42-50. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): письмо -- травма -- травматичне письмо -- автобіографічне письмо Анотація: Предметом дослідження є травматичне письмо, що є актуальним, з огляду на великии корпус художніх і документальних творів, присвячених віи ні на Сході. Мета статті — проаналізувати особливості травматичного письма у повісті «Життя після 16:30» Олександра Терещенка, учасника захисту Донецького аеропорту. Травматичне письмо витлумачено у контексті ідеи Кеті Карут, Ж. Лакана, Ж. Деріди. З. Фрои да. До аналізу залучено також концепції автобіографічного письма, зокрема, ідеї Р. Барта та І. Констанкевич. Провідним методом дослідження став метод close reading. Завдяки ньому було виділено концептуальні образи, які стосуються травми і травматичного досвіду автора. Це, зокрема, образи болю, пам’яті, подвигу, життя, тіла, рани, сміху, страху. Результати дослідження доводять, що у повісті Олександра Терещенка «Життя після 16:30» письмо виступає психотерапевтичним жестом, якии втілении у таких ознаках: письмо як акт тілеснии / фізичнии , особливии м’язовии рух, що ріднить автора із попереднім життям, до травм; малювання і письмо як тип творчості та частина психотерапії ; архівація та розкодування символічних значень, які стосуються травми; поетична адресація і формування спільноти травми. У статті запропоновано формулювання для такого типу письма: плинне автобіографічне письмо. Це особливии тип письма, яке виникає як наслідок осмислення пережитої травми та посттравматичного синдрому, ключовою біографемою (Р. Барт) у ньому виступає епізод травми, провідним мовленнєвим актом — намагання висловити авторські переживання, спогади про травму, життя після травми. Такому письму притаманні символізація травми, фрагментарність, я-нарація, внутрішніи діалог із самим собою або уявним співрозмовником, постіи не співвіднесення подіи та розмислів у межах пар «Я — Іншии », «Я — Інші», «Я — Інше суспільство», «Я — Минуле» тощо. Наукова новизна і практичне значення статті зумовлені доведенням на прикладі повісті Олександра Терещенка, що біографема «травма» у такому письмі розгортається у дискурсах: життя до травми; власне травматична подія; осмислення (у тому числі іронічне ставлення) до травми-поранення; травматичність існування у процесі одужання і після одужання; дитинство, пора, коли людині нічого не відомо про можливии травматичнии досвід; письмо як спосіб звільнення від травми Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шестопалова, Т. Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина друга [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 63-69. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): особистість -- національна культура -- національна ідентичність -- Друга світова війна Анотація: Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом сучасного суспільства до буття конкретної особистості в дегуманізуючих геополітичних і гібридних конфліктах. Культура є буттєвим джерелом відновлення особистісного ресурсу людини. Вироблені в ніи способи захисту від різноманітних загроз світу специфіковані в практиках і дискурсах національних культур. Ці останні дають свої м носіям надію на збереження життя в обставинах кардинальних суспільно-історичних змін, що загрожують крахом індивідуумові и цілому національному загалові. Предметом вивчення в статті є феномен особистості інтелектуалагуманітарія в обставинах ІІ Світової віи ни. За С. Кримським, особистість розглядається як результат моральних зусиль, що підносять людину над індивідуальним фізичним порогом до рівня відповідального існування і гармонії з духом. Метою студії є окреслити значення національного культурного середовища в кристалізації особистості украї нського літератора и культуртрегера, американського и украї нського академічного філолога Юрія Шевельова (1908–2002) в Украї ні під час Другої світової віи ни. Матеріал для розмислів передусім дала перша книга и ого мемуарів «Я — мене — мені… (і довкруги)» — «В Украї ні». Цеи текст мав декілька перевидань і добре відомии зацікавленим читачам. Однак и ого леи тмотив — національна культура як щоденнии порятунок інтелектуала в історичних і геополітичних катаклізмах — усе ж залишається неосмисленим. У цьому полягає новизна запропонованої роботи. І ї теоретичним і методологічним підґрунтям є феноменологія культури С. Кримського. Із другого боку, історія виживання та збереження Ю. Шевельовим себе як інтелектуальної особистості невідривна від історії и ого повсякдення. Цим пояснюється звернення до студіи з історії повсякдення. У результаті дослідження, спричиненого інтересом до життя Ю. Шевельова в часи Другої світової віи ни, були схарактеризовані головні чинники и ого особистісного проєкту в динаміці украї нського національно-культурного дискурсу. Подальшого висвітлення потребує питання про модерну украї нську культуру як один із ключових критерії в осмислення інонаціональних культурних явищ і феноменів. Стаття подається у двох частинах. У другому випуску розглядаються смислові та ціннісні аспекти особистісного і національного самовизначення Ю. Шевельова в колізіях Другої світової віи ни та досвід віи ни Юрія Шевельова в и ого інтелектуальніи біографії Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Курбан, О. Бойові наративи в системі сучасних геополітичних інформаційних війн (досвід російсько-української гібридної інформаційної війни 2014–2021 рр.) [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 149-158. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): наратив -- інформаційна війна -- медіа -- медіабезпека Анотація: Актуальність представленого в статті дослідження полягає в особливостях і специфіці проблематики роботи з контентом у сучасних медіа. Ці особливості полягають у використанні мультидисциплінарних підходів, що забезпечуватимуть інтегровании ефект. Одним із таких підходів є використання поняття «наратив» у процесах сучасних інформаціи них віи н, як в інноваціи них соціальних, так і в традиціи них медіа. Наратив є мультидисциплінарним явищем, це базова одиниця формування тексту в літературознавстві, технологія формування сенсів у філософії , носіи ключових меседжів в інтернетлінгвістиці та засіб пізнання навколишнього середовища в психології . З огляду на заявлену актуальність основним предметом дослідження є процеси створення та використання наративів, що застосовуються для здіи снення деструктивного впливу на інтернет-користувачів. Вирішення цього завдання відбувається з використанням таких методів, як аналіз і синтез (на основі результатів попередніх досліджень), спостереження (моніторинг медіа та виявлення конкретних фактів, тенденціи , закономірностеи ), моделювання (алгоритмів функціонування наративів). У результаті проведеного дослідження було запропоновано та обґрунтовано введення в науковии обіг нового поняття «бои ові наративи», що подається як сюжети деструктивного спрямування, які поділяються на супернаративи (основні сюжети) і субнаративи (окремі елементи основних сюжетів). Основним об’єктом дослідження, на основі якого розкрито це поняття, є супернаратив «ностальгія за СРСР» та субнаративи, що и ого супроводжують. Також було представлено основнии алгоритм проникнення деструктивних росіи ських наративів у медіапростір Украї ни через три фільтри (росіи ські, проросіи - ські, проукраї нські ЗМІ). У якості перспектив подальшого вивчення представленої в статті проблематики, визначено необхідність поглибленого дослідження механізмів управління інформаціи ними процесами в медіа та розробки механізмів захисту від інформаційних атак із використанням бойових наративів. Одними з базових передумов таких рішень є формування критичності мислення, інформаційної стійкості та медіаграмотності в українському медіа середовищі. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Катерина, Ч. Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс] / Ч. Катерина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): записки -- жанр -- творчість -- митець -- психологізм -- автобіографічність -- наратив Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Плющик, О. Роман Марини Гримич "Ти чуєш, Марго?." як художня репрезентація авторського наукового дискурсу [Електронний ресурс] / О. Плющик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): автобіографізм -- біографія -- роман -- науковий досвід Анотація: Автобіографізм як літературнии жанр почав увіходити в культурнии дискурс із середини ХХ століття. Й ого канони (форма, зміст тощо) донині не визначені, а гнучкість терміна дає широкі можливості для застосування індивідуальних підходів крізь призму власного досвіду автора. У контексті дослідження цього явища привертає увагу роман Марини Гримич «Ти чуєш, Марго?.» (2000), у якому простежується проєкція повсякденного досвіду авторки та отриманих нею наукових знань у художніи текст, що наразі є на часі (читацька зацікавленість біографіями знаних і видатних людеи ) і актуально для дослідження подібної репрезентації . Отже, мета розвідки — проаналізувавши факти з біографії Марини Гримич, дослідити один із перших ї ї романів у проєкції наукових знань і наукового досвіду в художніи текст, а предмет дослідження — художня репрезентація наукової біографії письменниці в тексті роману. У результаті дослідження зроблено висновок про гнучкість терміна «автобіографізм»: його застосування, індивідуальних підходів, власне бачення, досвіду життєвого та наукового тощо. Аналіз роману дає змогу говорити, що автобіографізм у ньому виявляється не у відтворенні подіи , які відбувалися в житті письменниці, а в послідовності здобутих наукових знань, що часто накладаються и на власнии життєвии досвід, відтак відображені в художньому тексті. Тому хоча роман «Ти чуєш, Марго?.» не постулюється як автобіографічнии , допускаємо наявність відповідних елементів у втіленні певних деталеи , які могли б свідчити про Гримич-науковицю в художніх текстах Гримич-письменниці. Новизна дослідження полягає в тому, що автобіографізм художнього тексту розглянуто крізь призму студіювання Мариною Гримич історії , антропології , етнології , етнографії , фольклору та народознавства, мандрів Украї ною і світом, навичок польових досліджень тощо. Художня репрезентація наукової біографії письменника дає можливість уповні дослідити біографію митця, яка без належного прочитання и дослідження не матиме цілісного вивчення, а отже, практичне значення розвідки полягає у використанні здобутих знань про письменницю для внесення даних у ї ї біографію та популяризації наукових знань через художніи текст Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Бабенко, В. Образ жінки похилого віку в наративах мас медіа під час російсько-української війни [Електронний ресурс] / В. Бабенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 87-94. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): масова свідомість -- пропаганда -- російська пропаганда -- інформаційна війна -- комунікація -- мем -- медіареальність -- архетип -- стереотип -- тілесність Анотація: Стаття присвячена функціонуванню в комунікаціи ному просторі ЗМІ та інтернетмемах образів літньої жінки як концептів, що формувалися під впливом подіи росіи ськоукраї нської віи ни після 24 лютого 2022 року. Предмет дослідження актуалізується в контексті зміни стереотипів гендерних ролей при формуванні правового суспільства, стратегіи інформаційної війни та ідеологічної пропаганди, покликаної вплинути на міжнародний імідж Украї ни. Мета дослідження полягає в аналізі медійного образу жінки похилого віку з урахуванням таких понять, як «інформаціи на віи на», «пропаганда», «стереотип», «архетип», оскільки через них здійснюється вплив на масову свідомість, зокрема формуються ціннісні категорії , унормовуються світоглядні моделі, легітимізуються процеси гуманізації . Завдяки використанню методів аналізу, узагальнення, інтерпретації вдалося систематизувати образи жінки похилого віку як активного мас-медіи ного повідомлення. У результаті дослідження з’ясовано відмінність наративів в образах літньої жінки, що формують українське та російське інформаціи ні середовища. Визначено комунікаційну мету поширення цих образів, а також встановлено різницю в механізмах популяризації символічної фігури жінки похилого віку в засобах масової комунікації . Новизна дослідження полягає в аналізі інформаціи них процесів новітньої історії Украї ни, які перебувають у стані динамічної еволюції . Також актуальність зумовлена кросдисциплінарним баченням, що враховує досвід геронтософії та меметики — новітніх підходів для украї нської наукової думки. Перспектива подальших досліджень полягає в кількох напрямах. Серед наукових розвідок, що спираються на символічні коди тілесності в комунікативному полі, — аналіз розбудови гендерних та еи джистських стереотипів в украї нських медіа. Визначення проактивності архетипічних образів як інструменту побудови інформаційного захисту. Подальше порівняння ролі архетипів у ЗМІ правових і тоталітарних держав. Виявлення ролі маркерів тілесності в комунікативному інструментарії інформаціи ної війни Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Gladun, D. Poetry based performance as a method of Lesia Ukrainka’s heritage actualization [Електронний ресурс] = Поетичний перформанс як метод актуалізації поезії Лесі Українки / D. Gladun. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 183-188. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): украíнська поезія -- поетичний перформанс -- перформанс -- заснований на поезіí -- відеоперформанс Анотація: Об‘єктом дослідження є поетичнии перформанс як продуктивнии метод актуалізаціí поезіí , що дозволяє створити широкий спектр індивідуальних інтерпретацій одного вірша через унікальний особистий досвід митця-перформера. Поетичнии перформанс — це перформанс, у якому домінують поетичні засоби (письмові та/або усні слова). Претекст для поетичних виступів необов’язковии , оскільки поетичний текст може бути створений під час поетичного виступу ex nihilo. Натомість усі перфоманси, засновані на поезіí , мають претексти, які використовуються як відправні точки. Проте використання самоí поезіí під час виступу не є обов’язковим. Проблема дослідження полягає в осмисленні точок дотику між поетичним перформансом і перформансом, заснованим на поезіí . Мета статті — проаналізувати актуалізацію поезіí Лесі Украí нки засобами сучасного перформансу. Для досягнення мети використано інтертекстуальний та інтермедіальний методи дослідження. Результати дослідження. Два розглянутих у дослідженні сучасні перформанси украíнських митців (перформанс «Без назви» (2014) Ярини Шумськоí та відеоперформанс «Contra Spem Spero!» (2020) Ксеніí Кисиличин) мають спільнии претекст (вірш «Contra spem spero!» Лесі Украí нки), але створюють різні смислові поля. Ці перформанси не лише підкреслюють помітність і важливість претексту, а и виокремлюють певні його рядки та образи як найбільш актуальні для певного часу (і для певного митця-перформера), ті частини оригінального тексту, які сучасні митці обирають для власного (фізичного) «проживання» и переосмислення за посередництвом медіи мистецтва перформансу. Зв’язок між претекстом і перформансом не зникає, навіть якщо на перший погляд він може здатися розмитим. Це дає можливість глядачеві створити несподівані асоціаціí та інтерпретаціí як перформансу, так і претексту, розширити межі інтерпретаціи ного поля тексту, поглянути на нього під іншим кутом. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Гладун Дарина Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Качур, Ірина. Екзистенціалістський мотив відчаю у романі К. Маккарті «Старим тут не місце»: нова темрява, старі сподівання [Електронний ресурс] / І. Качур. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 179-184, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): американська література -- екзистенціалізм -- екзистенціалістський мотив -- відчай Анотація: У статті досліджується художня репрезентація екзистенціалістського мотиву відчаю в романі Кормака Маккарті«Старим тут не місце». Твір є глибоко філософським і спонукає до роздумів, адже в ньому порушуються екзистенційні питання цінності людського життя та мети людського існування. Предметом дослідження є екзистенціалістський мотив відчаю. Проблема полягає в особливостях репрезентації цього мотиву в сучасній літературі. Мета дослідження —розглянути літературне втілення екзистенціалістського мотиву відчаю в романі «Старим тут не місце». Методи, застосовані в ході дослідження, охоплюють уважне прочитання, яке служить для ідентифікації мотиву відчаю в романі, та аналіз персонажів, який допомагає дослідити, як головні герої переживають відчай , і виявити їхні психологічні й емоційні реакції на екзистенційні виклики, з якими вони стикаються. Новизна дослідження полягає в тому, що пропонується новий погляд на аналіз роману в контексті екзистенціалістських мотивів, особливо мотиву відчаю. Результати дослідження показують, що у творі екзистенціалістський мотив відчаю виникає як наслідок усвідомлення внутрішньої безглуздості й абсурдності людського існування. Головні герої постій но переживають відчай , оскільки суспільство, у якому вони живуть, позбавлене сенсу і керується жорстокістю, що вказує на глибокі зміни моральних та етичних стандартів у сучасніи цивілізації . Протагоністи належать до різних поколінь і відрізняються за своїм соціальним статусом та способом мислення, але вони поділяють спільний досвід переживання відчаю в певні моменти свого життя. Відчай , якии вони відчувають, спричинении змінами, що зазнає суспільство. Ці транс-формації в глобальному масштабі провокують зміни етичних норм і моралі, породжуючи повсюдне відчуття дисонансу та моральної двозначності. Герої помічають, що насильство стає необхідною умовою для виживання, оскільки правосуддя доводить свою неспроможність боротися зі злом, гроші та наркотики займають провідне місце, замінюють релігію, а вартість людського життя знецінюється. Світ здається абсурдним і позбавленим сенсу, однак головні герої відчайдушно намагаються знайти свіи шлях крізь темрявута віднайти сенс і справжність у, здавалося б, байдужому й хаотичному світі Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |