Шифр: С325934233/2016/4 Журнал 2016р. № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Денісова, Д. Літературна традиція Weird Fiction в англомовній літературі ХХ–ХХІ століття / Д. Денісова Бабенко, В. Текстопростір італійської драми ХІХ–ХХ ст.: пріоритетні домінанти / В. Бабенко Салата, О. Діяльність літературної інтелігенції в умовах нацистської окупації 1941–1942 років / О. Салата Чик, Д. Наратив повсякденності: "садибні романи" "Persuasion" Дж. Остен і "Прогулка с удовольствием и не без морали" Т. Шевченка / Д. Чик Шкуратенко, Ю. Трансформації бурлескного світовідчуття у гуморесках Павла Глазового / Ю. Шкуратенко Єременко, О. Література: слово чи дія? / О. Єременко Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шифр: С325934233/2020/26/3 Журнал 2020р. т.26 № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Гальчук, О. Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) / О. Гальчук. - С.73-83. - Бібліогр. в кінці ст. Мейзерська, Т. Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") / Т. Мейзерська. - С.84-89. - Бібліогр. в кінці ст. Срібняк, І. Формування світогляду полонених українців засобами друкованого слова: національно-виховна місія часопису "Просвітній листок" у таборі Вецляр, Німеччина (1916 р.) / І. Срібняк, В. Шнайдер. - С.90-97 Хамедова, О. Фемінізм і комунізм: специфіка взаємодії в західноукраїнському медійному дискурсі 1920–1930-х років / О. Хамедова. - С.98-107. - Бібліогр. в кінці ст. Великорода, Ю. Типологія метафор у науково популярному медіадискурсі (на матеріалі ресурсів National Geographic) / Ю. Великорода. - С.108-117. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Хамедова, О. Наратологічний аналіз роману Барбари Редінґ "Безумці" [Електронний ресурс] / О. Хамедова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): наратив -- наратор -- суб’єктивна манера оповіді -- діалогізований монолог Анотація: У статті досліджено наративну структуру роману Барбари Редінґ «Безумці», з’ясовані особливості функціонування всіх елементів наративу. Наголошено, що у творі домінує суб’єктивна манера оповіді (форма діалогізованого монологу). Для наративу визначальний прийом текстової інтерференції. Авторську стратегію викладу реалізує дієгетичний наратор, який часто виявляється обмеженим у своєму знанні, і тоді виклад підтримується всезнаючим недієгетичним наратором. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Чик, Д. Наратив повсякденності: "садибні романи" "Persuasion" Дж. Остен і "Прогулка с удовольствием и не без морали" Т. Шевченка [Електронний ресурс] / Д. Чик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): жанр -- повсякденність -- топос маєтку -- іронічна утопія Анотація: У статті розглянуто повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т. Шевченка у типологічному зіставленні з романом «Persuasion» Дж. Остен. Повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т. Шевченка та роман Дж. Остен «Persuasion» проаналізовано як «садибні романи» з відповідними жанровими ознаками: дія відбувається у закритому просторі маєтків, у яких діють свої правила етикету й спілкування, та циркулюють циклічні повсякденні ритуали; автори звертають увагу на трансформації соціальних цінностей у нових історичних умовах, що стосуються і монолітних звичаїв провінційних дворянських родин. Обидва тексти можна вважати іронічними утопіями; в обох письменників розгорнуто наратив «сільського роману» з елементами риторики романтизму. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Жигун, С. Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст. [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): детектив -- простір -- колонія -- метрополія -- колективні стратегії Анотація: Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонструвати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, формуючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і торгівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображення простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Мейзерська, Т. Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") [Електронний ресурс] / Т. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): війна -- свідомість -- горизонт -- протоімпресія -- спогад -- наратив -- феномен Анотація: Актуальність і новизна запропонованої статті зумовлені потребою залучення в простір украї нського літературознавства тих методологіи , до яких воно в силу різних обставин звертається вкраи рідко і які, залишаючись на маргінесі наукових зацікавлень, приховують у собі потужні можливості, актуалізуючи практику нових підходів до вивчення поетики художніх творів, інтерпретації художніх текстів. Предметом дослідження в запропонованіи статті є рухливии смисловии горизонт свідомості головного персонажа роману С. Жадана «Інтернат», якии увиразнює потенціи ні можливості конструювання и ого ідентичності. Використовуючи методи феноменологічно-екзистенціи ного аналізу структур життєвого світу та змін горизонтів свідомості, які виробили Е. Гуссерль та А. Бергсон, авторка статті доводить, що 1) вони органічно відповідають специфіці художнього мислення письменника, налаштованого на дослідження проблематики пошуків персонажами сенсу власного буття, і що 2) ці пошуки стосовно експлікації внутрішнього світу і руху свідомості головного персонажа твору Паші здіи снюються в межах закріпленого наративом переміщень горизонту «протоімпресії », яка, за Гуссерлем, у кожному випадку є взаємодією трьох невід’ємних складників, явлених у переживанні «тепер», що обов’язковим чином вписуються в горизонт «колись» (ретенціональних — пов’язаних із минулим) і «потім» (протенціональних — пов’язаних із маи бутнім) модификаціи . У результаті дослідження зроблено висновки, що художніи наратив твору покликании фіксувати своєрідне згущення горизонтів свідомості и пам’яті героя, структура переживань якого постає в різних модусах: сприи няття / відкидання, уяви, сну, спогаду, різноманітних прии омів візуалізації тощо. Акцентовано на споріднених із кінонаративом прии омах передачі «зсувів» свідомості героя, процесуальності образу-переживання, де особливої ваги набувають глибока експансія пам’яті, формування суб’єктивних вражень: асоціативна насиченість деталеи , тяжіння до кінематографічної візуальності, змінна фокалізація, «ефект суб’єктивної камери», застосування техніки перемикання кадру тощо. Перспективи дослідження пов’язуються із подальшим залученням методології феноменологічно-екзистенціи ного аналізу та знань про застосування прии омів кінонарації щодо аналізу сюжетно-композиціи ної маи стерності письменника Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Курбан, О. Бойові наративи в системі сучасних геополітичних інформаційних війн (досвід російсько-української гібридної інформаційної війни 2014–2021 рр.) [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 149-158. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): наратив -- інформаційна війна -- медіа -- медіабезпека Анотація: Актуальність представленого в статті дослідження полягає в особливостях і специфіці проблематики роботи з контентом у сучасних медіа. Ці особливості полягають у використанні мультидисциплінарних підходів, що забезпечуватимуть інтегровании ефект. Одним із таких підходів є використання поняття «наратив» у процесах сучасних інформаціи них віи н, як в інноваціи них соціальних, так і в традиціи них медіа. Наратив є мультидисциплінарним явищем, це базова одиниця формування тексту в літературознавстві, технологія формування сенсів у філософії , носіи ключових меседжів в інтернетлінгвістиці та засіб пізнання навколишнього середовища в психології . З огляду на заявлену актуальність основним предметом дослідження є процеси створення та використання наративів, що застосовуються для здіи снення деструктивного впливу на інтернет-користувачів. Вирішення цього завдання відбувається з використанням таких методів, як аналіз і синтез (на основі результатів попередніх досліджень), спостереження (моніторинг медіа та виявлення конкретних фактів, тенденціи , закономірностеи ), моделювання (алгоритмів функціонування наративів). У результаті проведеного дослідження було запропоновано та обґрунтовано введення в науковии обіг нового поняття «бои ові наративи», що подається як сюжети деструктивного спрямування, які поділяються на супернаративи (основні сюжети) і субнаративи (окремі елементи основних сюжетів). Основним об’єктом дослідження, на основі якого розкрито це поняття, є супернаратив «ностальгія за СРСР» та субнаративи, що и ого супроводжують. Також було представлено основнии алгоритм проникнення деструктивних росіи ських наративів у медіапростір Украї ни через три фільтри (росіи ські, проросіи - ські, проукраї нські ЗМІ). У якості перспектив подальшого вивчення представленої в статті проблематики, визначено необхідність поглибленого дослідження механізмів управління інформаціи ними процесами в медіа та розробки механізмів захисту від інформаційних атак із використанням бойових наративів. Одними з базових передумов таких рішень є формування критичності мислення, інформаційної стійкості та медіаграмотності в українському медіа середовищі. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Катерина, Ч. Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс] / Ч. Катерина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): записки -- жанр -- творчість -- митець -- психологізм -- автобіографічність -- наратив Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Bezrukov, A. Emotion concepts for representing the vicissitudes of fate in Markus Zusak's Bridge of Clay [Електронний ресурс] = Концепти емоцій для зображення перипетій долі у романІ МАРКУСА Зусака «Bridge of clay» / A. Bezrukov, O. Bohovyk. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 14-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): художній текст -- дійсність -- ментальний світ -- експресивність -- наратив Анотація: Проблема дослідження емоціи но-експресивної інформації , яку порушує стаття, становить значний інтерес, оскільки вона інтерпретує фрагменти дій сності, висловлюючи ставлення до них — ціннісне або емоціи но значуще. Аналіз емотивності художнього тексту зосереджується насамперед на и ого студіюванні в когнітивному (виокремлення емоціогенних знань) і семантичному (визначення особливостеи ї х застосування для позначення авторських інтенціи ) вимірах. Художніи текст розглядається в дуальному взаємозв’язку: з одного боку, він пов’язании з емоціями, а з іншого — визначається ними. Мета статті — ідентифікувати концепти емоцій , експліковані в романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay» для зображення перипетіи долі. Ця сповнена пафосом захоплива історія розгортається на тлі трагічної історії родини Данбар. Для аналізу концептів емоціи роману застосовано методи інтерпретації і систематизації , контекстуальний , функціонально-стилістичнии і дистрибутивнии аналіз, а також метод емотивної валентності і гіпотетично-дедуктивнии метод. У результаті дослідження з’ясовано, що концепти емоціи у мові роману «Bridge of Clay» реалізуються на всіх рівнях: фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному, що свідчить про універсальність функціонування концептів емоціи у художньому дискурсі. Концепти емоціи постають певною єдністю; за ї х змістове наповнення відповідають індикатори емотивності, які визначені антропоцентрично і виконують характеротвірну функцію. Лексичні одиниці, які вибрав Зусак, передають інтенції автора, експліцитно чи імпліцитно вказують на емоційний характер тексту. Оскільки персонажі твору належать до розряду основних універсаліи художнього тексту, емотивні смисли, що містяться в його структурі, мають особливу інформативну значущість. Емоції персонажів «Bridge of Clay» репрезентуються як особлива психологічна реальність, а сукупність емоціи у тексті постає своєрідною динамічною множинністю, яка змінюється з розвитком сюжету. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Bohovyk, O. Оксана Боговик Андрій Безруков Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Рижков, А. Лабораторія художнього перекладу корейського наративу українською мовою: "Легенда про Ондаля" [Електронний ресурс] / А. Рижков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 36-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): корейсько-український переклад -- корейський наратив -- перекладознавчий аналіз -- коментований переклад -- корейська література Анотація: «Легенда про Ондаля» належить до одного з наи давніших творів кореи ської літературної традиції . Написана у XII ст. китайськими ієрогліфами, нині вона існує в багатьох інтерпретаціях і досі залишається об’єктом наукового аналізу та джерелом художнього натхнення. У роботі запропоновано переклад українською мовою однієї із сучасних інтерпретаціи зазначеного кореи ського наративу. Предметом аналізу є перетворення, які відбуваються з твором: його стилістичними та виражальними засобами тощо. Таким чином, у праці аналізується процес прии няття рішень із відбору певних ресурсів на матеріалі перекладу легенди. Мета такого підходу — показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що розвідка не має на меті провести вичерпнии аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання кореи ського тексту, а зосереджується тільки на деяких прикладах. Тож аналіз лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прии няття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором. У роботі було застосовано методи зіставного і порівняльного аналізу з метою опрацювання форм та варіантів перетворень і трансформаціи . У результаті аналізу морфемного і лексичного рівня виразності, культурем (архаї змів) і топонімів, тропів і фігур мовлення, усталених виразів і фразеологізмів, пареміології в тексті оригіналу та перекладі обґрунтовано рішення перекладача, покликане відтворити образність першоджерела в притаманнии мові перекладу спосіб. З огляду на стабільнии розвиток кореєзнавчих студіи в Украї ні, а також на дедалі більшу увагу до кореи ської мови, літератури та культури можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях із художнього перекладу літератури Краї ни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність праці пояснюється практичними потребами філологічної кореї стики, а новизна — маи же повною відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися відповідними коментарями Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Вещикова, О. Асиметрія пам’яті і спогадів у художньому творі: наратологічний аспект [Електронний ресурс] / О. Вещикова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 46-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): пам’ять -- наратив -- когнітивна наратологія -- мімезис пам’яті -- ретроспекція -- недостовірний наратор Анотація: Актуальність статті полягає в теоретичному узагальненні філософсько-естетичних і наратологічних підходів до експлікації феномена індивідуальної пам’яті наратора и персонажа, а саме взаємодії запам’ятовування, забування і спогадів як необхідних складників єдиного когнітивного процесу. Предметом дослідження є асиметрія пам’яті та спогадів у гомодієгетичному наративі. Методологія аналізу ґрунтується на працях А. Ассман, Арістотеля, М. Баль, Я. Бистрова, А. Ерлл, Б. Нои манн, А. Нюннінга, В. Рендалла та інших науковців, посткласичних наратологів. Розглядаються три основні підходи до концепції пам’яті в сучасніи наратології : 1) «пам’ять літератури»; 2) «мімезис пам’яті»; 3) література як посередник колективної пам’яті. Основну увагу у статті зосереджено на «мімезисі пам’яті». Мета розвідки — репрезентувати романи Рут Веа «У лісі-лісі темному» та Поли Гоукінз «Глибоко під водою» як наративну експлікацію когнітивного феномена пам’яті. У результаті аналізу романів, обраних як об’єкт дослідження, робиться припущення, що будь-якии першоособовий наратор, а особливо травмовании у минулому, якии будує історію на власних спогадах, є недостовірним, що зумовлюється суб’єктивною оцінкою наратором описуваних подій , суттєвою часовою відстанню між подіями й моментом ї хньої фіксації , намаганням наратора трансформувати спогади, тобто модифікувати події та повірити в цю нову версію. Наративне інсценування запам’ятовування і забування досягається завдяки суб’єктивності оповіді гомодієгетичних нараторів, наявності двох і більше часових площин, різних версій подій , прийомів аналепсису тощо. Невідповідність спогадів, які демонструють наратори, реальним подіям є характеристикою механізмів пам’яті та чинником, якии суттєво впливає на розвиток сюжету в романах. Новизна дослідження полягає в застосуванні когнітивного підходу до аналізу гомодієгетичного мнемічного наративу. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу окремих творів, що являють художню презентацію взаємодії пам’яті і спогадів Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Гребенюк, Т. Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби незалежності [Електронний ресурс] / Т. Гребенюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 104-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): наратив -- сучасна українська література -- історична травма -- культурна пам’ять -- національна ідентичність -- мовчання Анотація: Актуальність статті зумовлена необхідністю літературознавчого дослідження творів сучасної української прози, зосереджених на проблемі впливу історичної травми на процес становлення ідентичності, у контексті новітніх набутків студіи ідентичності, травми и пам’яті. Дослідження має на меті проаналізувати роль феноменів мовчання и говоріння як форм репрезентації історичних травм Украї ни XX століття у творах вітчизняної прози доби незалежності. Методологію аналізу становлять студії пам’яті, студії травми и студії ідентичності, а також постколоніальнии підхід до аналізу художніх явищ. Предметом дослідження є форми репрезентації історичної травми в аналізованих текстах через комунікативні феномени мовчання и говоріння. У результаті дослідження основними формами репрезентації травми у творах вважаються такі: зосередження уваги на фізично німих унаслідок пережитих травм персонажах; показ персонажів, які замовчують власні травми — свідомо або внаслідок неусвідомлених комунікативних блоків; відображення хронологічно тяглого процесу формування в протагоніста внутрішнього табу на висловлювання соціально небажаних думок; увага до ситуації утрати пам’яті, яка унеможливлює розуміння персонажем власної ідентичності; використання сюжетотвірного потенціалу таємниці, створення саспенсу завдяки смисловим лакунам в оповіді; «камуфлювання» ключової для наративу твору історії про травму під незначну побічну оповідь, використання ненадіи ної нарації , яка стимулює читача до власної верифікації отриманих фактів і до власних висновків щодо значення історичної травми в індивідуальніи життєвіи історії персонажа. Новизна дослідження полягає в розгляді новітніх художніх творів, які репрезентують історичні травми XX століття, крізь призму комунікативних феноменів мовчання и говоріння. Зв’язки історичної травми зі становленням індивідуальної й національної ідентичності, втіленим в украї нському художньому дискурсі доби незалежності, являють собою цікаву перспективну проблему для подальших літературознавчих досліджень. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua, Перейти до зовнішнього ресурсу https://doi.org Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Rosinska, O. Models of stereotypizaton of national characteristics, gender roles and behavioral scenarios in series (on the example of the Polish series "The girls from Lviv" and "The londoners") [Електронний ресурс] = Моделі стереотипізації національних особливостей, гендерних ролей і поведінкових сценаріїв у серіалах (на прикладі польських серіалів «Наші пані у Варшаві» та «Лондонці») / O. Rosinska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 146-155. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): стереотип -- гендер -- серіальний контент -- архетип -- наратив Анотація: Об’єктом дослідження є серіал як площина породження та демонстрації стереотипів, особливо якщо йдеться про серіальнии продукт, знятий для вітчизняного глядача, а не з розрахунку на широке коло глядачів з інших краї н. Автори при творенні такого продукту передусім орієнтуються на запити споживачів, тобто намагаються вмонтуватися в ту картину світу, яку ці споживачі мають. Власне, стереотипи є основою такої картини світу, причому дослідження доводить, що стереотипи національні й гендерні в цьому сенсі є наи більш показовими, оскільки пов’язані з глибинними уявленнями індивіда про цінності. Таким чином, формується замкнена структура впливу, за якої споживач нав’язує авторам своє бачення, відбиток якого отримує потім у вигляді серіального продукту, якии , своєю чергою, впливає на нього и укріплює чи розширює и ого систему світоглядних стереотипів. Проблема бачення себе та інших народів, бачення себе через інших — це досить цікава площина пізнання і самопізнання, а актуальність дослідження цієї площини тим більше посилюється в періоди масових міграціи , що змушує нації до тісніших взаємозв’язків. І обидва досліджувані серіали — відображення таких процесів. Мета дослідження: проаналізувати особливості національних польських та украї нських образів жінок-мігранток і чоловіків-мігрантів у серіалах «Лондонці» (Польща, 2008) та «Наші пані у Варшаві» (2015), визначити простимульовані культурними и історичними особливостями стереотипи при формуванні цих образів як таких, що демонструють стіи кість національних стереотипів, в основі яких лежать стереотипи гендерні. Дослідження проводиться методом контент-аналізу за певними проблемними напрямами. Результати дослідження доводять, що у свої и основі національні і гендерні стереотипні ролі не є виявом нетолерантності одного народу до іншого, натомість є продуктом опанування буденною свідомістю безпосереднього и інформаціи ного досвіду з усього комплексу джерел. Серіальнии контент, з одного боку, сформовании на основі таких ключових для буденної свідомості стереотипів, а з іншого боку, він є основою для закріплення або поширення цих стереотипів. У двох проаналізованих серіалах чітко простежується сценаріи важкого підкорення чужої краї ни и культури, при цьому для украї нців — у жіночих сценаріях, для поляків — у жіночих і чоловічих. Чоловік в обох серіалах реалізує активні соціальні ролі, є успішним фахівцем, оборонцем, рятівником, гарантом щастя, причому в обох серіалах ідеться про чоловіка-поляка. Жінки послідовно реалізують традиціи ні ролі Попелюшки, матері, охоронниці дому, дружини, помічниці, хоча в серіалі «Лондонці» також є приклади успішних жіночих кар’єр. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Олена Росінська Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Росінська, О. Життя на грані: гостра проблематика серіалів для підлітків [Електронний ресурс] / О. Росінська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 38-46, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): серіал -- медіа-контент -- проблеми підлітків -- наратив Анотація: Об’єктом дослідження є серіали для підлітків як особливии вид художньо-освітнього контенту, що, розважаючи, порушує сери озні особистісні та соціальні проблеми. Матеріалом для дослідження є серіали «13 причин чому» (США, 2017), «Перші ластівки» (Украї на, 2019), «Зберігаи спокіи » (Польща, 2022), «Червона троянда» (Велика Британія, 2023), у яких порушено проблему суї циду чи смерті підлітка, булінгу тощо. Ці серіали об’єднані спільним колом порушуваних проблем, що дає можливість проаналізувати подібність прии омів, образів і конфліктів при розв’язанні цих проблем. Також вивчення реакції медіа на цеи контент дає змогу констатувати наявність активної громадської реакції , відзначити вплив серіалів для підлітків на ї хню поведінку в реальному житті та мережах. Мета дослідження полягала у визначенні особливих медіи них наративів, аналізі специфіки образів у серіалах, що відбивають проблеми підлітків як складні психологічні та соціальні. Для реалізації цієї мети було здіи снено глибокии контент-аналіз, а також порівняльний і наративний аналіз. Результати дослідження доводять, що з огляду на особливі запити цільової аудиторії цього контенту своєрідним чином визначається проблематика, сценарні ходи, образи персонажів тощо. Деякі проблеми, висвітлені в серіалах для підлітків, шокують дорослу аудиторію і викликають активну реакцію медіа. Наприклад, після серіалу «13 причин чому» медіа писали про збільшення кількості запитів про самогубство в пошуковіи системі Google і обговорювали питання щодо шкоди чи користі порушення настільки болючих питань у такому форматі. Загалом фільмовии контент є досить потужним інструментом впливу на суспільну свідомість, особливо на глядачів такого віку, що зумовлює потребу аналізувати образи, наративи й проблеми молодіжного кіно. Зокрема в дослідженні ми прагнули показати, що за однією соціально важливою проблемою в серіалах ховають ще більші, котрі зачіпають кожного підлітка, а також батьків підлітків, тому актуальність дослідження такого контенту незаперечна Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Заярна, Ірина. Засоби формування імперського колоніального наративу в повісті М. Карамзіна «Марфа-посадниця, або Підкорення Новагорода» [Електронний ресурс] / І. Заярна. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 63–69, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): постколоніальні студії -- сторична повість -- колоніальний наратив -- засоби риторики Анотація: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю постколоніальних студій російської літератури, зокрема історичної прози Миколи Карамзіна, який був одним із перших творців імперського колоніального наративу в художній прозі. Його повість «Марфа-посадниця, або Підкорення Новагорода» досі не була об’єктом такого вивчення, у літературознавстві не висвітлювалася проблема утвердження у творі російської колоніальної політики. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Пелешок, Ольга. Тематична парадигма краєзнавчого контенту районної преси Тернопільщини початку XXI століття [Електронний ресурс] / О. Пелешок. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 146–156, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): наратив -- регіональна преса -- краєзнавчий наратив -- суспільно-політичний контент -- історія журналістики -- медіа -- ЗМІ -- публіцистичний текст -- тематичні групи -- масмедійний текст Анотація: Актуальність дослідження зумовлена важливістю вивчення в журналістикознавстві локальних текстів, моделювання регіонально-історичної проблеми в медійному дискурсі. Мета статті — аналіз тематичної специфіки краєзнавчого наративу районної періодики Тернопільщини початку XXI століття. Предметом дослідження є тематичні особливості краєзнавчого контенту районних газет, їхня наративна специфіка. У дослідженні застосовано комплексно-аналітичний підхід, який поєднує системно-хронологічний, історико-описовий, жанровий, аналітичний, проблемно-тематичний, біографічний, бібліографічний методи. Хронологічні межі моніторингу — із січня 2000 року по грудень 2015 року. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шалак, Оксана. Наукова співпраця Каленика Шейковського і Бориса Грінченка крізь призму епістолярного наративу [Електронний ресурс] / О. Шалак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 206-212, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Каленик Шейковський -- Борис Грінченко -- листи -- епістолярний наратив Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що через листи Каленика Шейковського до Бориса Грінченка розкриті наукові взаємини вчених, спільність їхніх зацікавлень, взаємна підтримка і допомога —окремий епізод у біографіях, який характеризує обох як надзвичайноретельних лексикографів, талановитих мовознавців, знавців фольклору. Предмет дослідження —епістоляріи К. Шейковського та рецензія Б. Грінченка на «Опыт южнорусского словаря», які осмислено як джерела до біографій науковців. Метою стала реконструкція міжособистісних наукових зв’язків, особливостей співпраці дослідників за допомогою порівняльно-історичного методу, джерелознавчих прийомів і засобів, що дали змогу відтворити окремий період у життєписах учених. У результаті дослідження виявилося, що науковці обмінювалися окремими зафіксованими лексемами, 1888р. К.Шей ковськии надсилав опубліковании випуск «Опыта юж-норусского словаря» Б.Грінченку, на що той відгукнувся схвальною рецензією на сторінках львівського часопису «Зоря». На підставі его-документів можна констатувати, що К.Шейковський видавав словник власним коштом, Б.Грінченко допомагав йому порадами. Науковці обмінювалися власними працями, а також К. Шейковський надіслав своєму адресату 18 загадок із варіантами. Листи містять відомості про точну кількість лексем на окремі літери в словнику. Епістолярний наратив насичений подробицями життя, які створюють неповторну картину світу не тільки обох учених, тодішнього наукового життя, а й видавничої справи, побуту людей науки, ставлення до українства в імперії . Листи К. Шей ковського —свідчення матеріальних труднощів фактично засланого до М. Мензелінска Уфимської губернії небезпечного для імперії знавця української мови, який працював і в умовах ізоляції та переслідування. Над «Опытом...» К. Шеийковськиий працював понад 30 років, видати його повністю вченому перешкоджали і цензура, і його статус небезпечного українофіла, проте навіть ті два томи (у трьох випусках), які вдалося опублікувати, були значним внеском у мовознавство и фольклористику, змінили обізнаність із лексичним складом української мови Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шифр: В505452853/2020/8 Журнал 2020р. № 8 Chaikovska, O. The impact of podcasts designed through audacity on improving grammar skills / O. Chaikovska. - С.1-7. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: подкасти, цифрова грамотність, особливості Девін, В. В. Використання некомерційного навчального програмного забезпечення для розрахунку стержневих конструкцій / В. В. Девін, В. С. Ткачук, В. Ю. Бурдега. - С.8-16. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: будівельна механіка, опір матеріалів, механіка матеріалів і конструкцій Друшляк, М. Г. Технологія SAMR впровадження засобів комп’ютерної візуалізації в освітній процес з метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики / М. Г. Друшляк. - С.17-25. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: технологія, засоби комп’ютерної візуалізації, візуально інформаційна культура Koryakin, O. Тhe methodological support of sound engineering training of future masters of musical art / O. Koryakin. - С.26-33. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: мультимедіа, музичне мистецтво, звукорежисура Кулімова, Ю. Г. Використання веб-технологій у процесі психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи / Ю. Г. Кулімова. - С.34-41. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: вчитель початкової школи, професійно-педагогічна підготовка, інформаційно-комунікаційні технології Лугова, Т. А. Наратив та сторітелінг в знанієвій структурі навчально-ділової відео гри як чинники синергії інформаційних технологій та духовно-орієнтованої педагогіки / Т. А. Лугова. - С.42-59. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: професійні компетенції, прийняття управлінських рішень, наратив і сторітелінг навчальної гри Мокрієв, М. В. Інтеграція навчально-наукових підсистем в єдине інформаційно-освітнє середовище / М. В. Мокрієв. - С.60-71. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: інформаційно-освітнє середовище, вищий навчальний заклад, інтеграція Морзе, Н. В. Самооцінювання рівня цифровізації освітнього закладу за умов трансформації середньої освіти / Н. В. Морзе, В. О. Кучеровська, Є. М. Смирнова-Трибульська. - С.72-87. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: цифрова трансформація середньої освіти, цифровізація, самооцінювання Морзе, Н. В. Організація STEAM-занять в інноваційному класі / Н. В. Морзе, В. П. Вембер, М. А. Бойко. - С.88-106. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: екосистема STEAM-навчання, STEAM-освіта, STEAM-заняття Nalyvaiko, O. The use of the mobile application "DROPS" in the process of learning foreign languages / O. Nalyvaiko, A. Vakulenko, U. Zemlin. - С.107-120. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: вивчення іноземних мов, мобільний додаток Drops, освітня програма Cоломаха, А. В. Застосування цифрових технологій для формування іншомовної граматичної компетенції у процесі раннього навчання іноземних мов (на прикладі німецької мови) / А. В. Cоломаха. - С.121-135. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: іншомовна граматична компетентність, раннє навчання іноземних мов, педагог з раннього навчання іноземних мов Терлецька, Т. С. Аналіз використання масових відкритих онлайн курсів в освітньому процесі університету на прикладі спеціальності "дошкільна освіта" / Т. С. Терлецька. - С.136-146. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: масовий відкритий онлайн курс, дистанційне навчання, освітній процес Тітаренко, С. А. Використання мультимедійних технологій для оптимізації рухової активності дітей дошкільного віку / С. А. Тітаренко. - С.147-153. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: мультимедійні технології, рухова активність, фізичне виховання Волошина, Т. В. Платформи та системи автоматизованої перевірки завдань з програмування: аналіз, критерії добору та приклад використання / Т. В. Волошина, О. Г. Глазунова, А. М. Гуржій. - С.154-164. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: платформи та системи автоматизованої перевірки завдань з програмування, платформи для формування практичних навичок з програмування, критерії добору Воробець, О. Д. Засоби мобільних технології у контексті формування культури професійного мовлення майбутніх учителів / О. Д. Воробець, Л. В. Ілійчук. - С.165-173. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: компетенція, культура мовлення, мобільні технології Тимофєєва, Г. В. Українські університети в рейтингах публікаційної активності 2019 року / Г. В. Тимофєєва, Т. С. Опришко. - С.174-190. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: публікаційна активність, рейтинг публікаційної активності, цитованість Морзе, Н. В. Шляхи розвитку smart-університету (досвід Київського університету імені Бориса Грінченка) / Н. В. Морзе, Л. С. Непреєнко, Є. М. Смирнова-Трибульска. - С.191-205. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: SMART-університет, компоненти е-простору сучасного університету, цифрові компетентності Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Лугова, Т. А. Наратив та сторітелінг в знанієвій структурі навчально-ділової відео гри як чинники синергії інформаційних технологій та духовно-орієнтованої педагогіки / Т. А. Лугова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 42-59, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): професійні компетенції -- прийняття управлінських рішень -- наратив і сторітелінг навчальної гри Анотація: У статті порушуються питання гуманізації сучасної технологізованої освіти, аналізуються чинники синергії інформаційних освітніх технологій і духовно-орієнтованої педагогіки для підготовки нового покоління менеджерів-гуманістів. Для цього визначається роль наративу і сторітелінгу в процесі створення навчальних комп'ютерних ігор, які формують компетенції прийняття управлінських рішень. Аналіз знанієвної структури навчальних ігор на основі запропонованої методики розробки їхнього сюжету показує необхідність балансування у відеогрі процесів формалізації навчання, та збереження наративу через звернення до творів усної народної творчості, мистецтва, класичної художньої літератури як до джерел неявного знання. Описано загрози формалізації та автоматизації сучасної освіти: «ретрансляційне» навчання, в якому учень виступає тільки каналом, а не метою звернення знань, коли завдання виконуються поверхнево, без «занурення» та затримки на осмислення, а отже виховання техно-менеджерів. Вказано, що саме збереження та ефективна трансляція глибинних наративів, що містять в собі виховні гуманістичні сенси, є першочерговим завданням для конструкторів навчальних відео-ігор. Зіставлено компоненти гри за Д. Греєм, МДА-моделі, ігрової історії та педагогічних стратегій, що дало можливість уточнити значення термінів «наратив», «сюжет», «сторітелінг», визначити місце їхньої найбільшої актуалізації в процесі створення навчальних комп’ютерних ігор. Розкривається важливість дотримання принципу нелінійного ігрового сюжету для підвищення ефективності ділових ігор. Підкреслено тісний зв'язок ділових ігор з кейсовим, проектним і проблемним навчанням. Співвідношення нарратологіі і людологіі гри показано в матриці перетворення професійних компетенцій і процедур щодо прийняття управлінського рішення в правила гри, їхню метафоризацію і переклад у фрази сценарію. Показано, що гейміфікація тренувальних вправ і ділових ситуацій є процесом синергії творчої та інформаційно-аналітичної роботи з базами даних і проектними документами геймдізайну. Ядром геймдизайну є баланс наративу та сторітелінгу, явного та неявного знання, що досягається за допомогою ефективної колаборації та комунікації між усіма учасниками навчальних і ділових процесів. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Кашперський, Олег. «Ой у лузі червона калина» як маркер нових наративотворчих трансформацій мистецької освіти в умовах широкомасштабної агресії РФ / О. Кашперський, Д. Кашперська // Освітологія = Oswiatologia : українсько-польський науковий журнал. - 2022. - № 11. - С. 76-82, DOI 10.28925/2226-3012.2022.11.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-3012. - ISSN 2412-124Х Кл.слова (ненормовані): інформаційна безпека -- крос-культурна комунікація -- культурна матриця народу -- ментальна експансія -- метанаратив -- мистецька освіта -- наратив -- національна безпека -- широкомасштабна агресія російської федерації Анотація: У статті проаналізовано нові тенденції трансформації наративів сфери культури та освіти під впливом загроз національній безпеці України. На прикладі стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина» обґрунтовано особливості комунікативної природи мистецтва сучасного суспільства, яка яскраво проявилась під час російської мілітарної агресії, що впливає на формування нових доктрин мистецької освіти України. Здійснено генезу стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина», у рамках якої проілюстровано тенденції зміни інтерпретації музичного твору. Зазначено, що мистецтво та культура стали одними з головних інструментів гібридної війни під час геополітичного протистояння між росією та Україною, яке відбувається не тільки мілітарно, але й на рівні метанаративів, що впливають на процеси самоідентифікації особистості в рамках інформаційно-ментальної війни. Розглянуто маркери імперської загарбницької «гуманітарної політики» російської федерації, які впливають на агресивну ментальну експансію на теренах України. Трансформації класичного мистецтва унаслідок російсько-української війни проаналізовано як рушій для подальшого реформування мистецької освіти України. У статті наголошено, що мистецька освіта України – це пріоритетна ціль Стратегії інформаційної безпеки України, розрахованої до 2025 р Перейти до зовнішнього ресурсу https://osvitologia.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Кашперська, Дар’я Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2) |