Шифр: С325934233/2021/27/4 Журнал 2021р. т.27 № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Ніколаєва, О. Модус театральності у творчості представників угруповання "БУ-БА-БУ" / О. Ніколаєва. - С.204-211. - Бібліогр. в кінці ст. Даниленко, В. Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень" / В. Даниленко. - С.212-217. - Бібліогр. в кінці ст. Khokhel, D. Vision of victorian ecological disaster (based on the selected novels by Cindy Spencer Pape) / D. Khokhel. - С.218-223. - Бібліогр. в кінці ст. Яковенко, І. Афро-американська історія у збірці поезій Наташі Третевей "Вітчизняна гвардія" / І. Яковенко. - С.224-230. - Бібліогр. в кінці ст. Бойко, Н. О. Кониський в рецепції І. Франка: процеси зближення, відштовхування і меморіалізації / Н. О. Бойко. - С.231-237. - Бібліогр. в кінці ст. Руснак, І. Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення / І. Руснак. - С.238-244. - Бібліогр. в кінці ст. Чорнобильський, А. Соціальний обмін емоціями в системі соціальних медіа: результати аналізу коментарів до крипіпасти на платформі Reddit / А. Чорнобильський, О. Кирилова. - С.245-251. - Бібліогр. в кінці ст. Дюжева, К. Телепрограма "Світ навиворіт" як проєкт формату української тревел журналістики / К. Дюжева. - С.252-258. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Руснак, І. Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення [Електронний ресурс] / І. Руснак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 238-244. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): естетичні категорії -- психологія мистецтва -- творчий процес -- натхнення -- божевілля Анотація: У пропонованій статті вперше в українському літературознавстві об’єктом дослідження стала теоретична праця «Регулирование вдохновения» (1893) Бориса Грінченка про естетичну категорію натхнення, рукопис якої зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки Украї ни ім. В. І. Вернадського. Предметом дослідження є погляди письменника на психологію творчості. Метою розвідки стало осмислення теоретичних поглядів мислителя на проблему натхнення як особливого творчого стану митця, регулювання якого може впливати на и ого продуктивність. У результаті дослідження в Грінченкових теоретичних поглядах на художню творчість відстежено відбитки як ідеалістично, так і позитивістськи орієнтованої естетики. Любомудр рішуче відкидав тезу про натхнення як швидкоминучии некеровании письменником особливии стан, заперечував можливість продуктивної творчості тільки в моменти коротких поривів чи хвилин осяяння. Б. Грінченко послідовно обґрунтував тезу про те, що геніальні письменники систематично переживали натхнення через вироблену роками здатність творити в чітко визначении момент. На и ого думку, уміння координувати час для різного виду діяльності дало ї м можливість викликати духовнии піди ом у певні години, коли мистецька діяльність була наи більш результативною. У статті Б. Грінченко наполягав на необхідності для кожного творця керувати свої м натхненням шляхом маи стерної організації творчої праці. Свої ми думками про можливість врегульовувати натхнення Борис Грінченко потвердив геґелівську тезу про творче натхнення як закономірнии результат напруженої праці художника. Украї нськии мислитель розглядає натхнення як рушіи ну силу, яку можна запустити в дію щоденною унормованою працею. У кожного митця момент наи вищого одкровення протікає по-особливому, кожен и ого етап може відбирати різну кількість часу, енергії . Однак Борис Грінченко висловив сподівання, що в маи бутньому розвиток літературної діяльності приведе більшість письменників до впорядкованої та регламентованої певними потребами методи творчої праці. Висловлені в статті погляди Б. Грінченка на зв’язок натхнення з титанічною роботою митця звучать цілком по-сучасному. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Катерина, Ч. Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс] / Ч. Катерина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): записки -- жанр -- творчість -- митець -- психологізм -- автобіографічність -- наратив Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Рижков, А. Лабораторія художнього перекладу корейського наративу українською мовою: "Легенда про Ондаля" [Електронний ресурс] / А. Рижков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 36-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): корейсько-український переклад -- корейський наратив -- перекладознавчий аналіз -- коментований переклад -- корейська література Анотація: «Легенда про Ондаля» належить до одного з наи давніших творів кореи ської літературної традиції . Написана у XII ст. китайськими ієрогліфами, нині вона існує в багатьох інтерпретаціях і досі залишається об’єктом наукового аналізу та джерелом художнього натхнення. У роботі запропоновано переклад українською мовою однієї із сучасних інтерпретаціи зазначеного кореи ського наративу. Предметом аналізу є перетворення, які відбуваються з твором: його стилістичними та виражальними засобами тощо. Таким чином, у праці аналізується процес прии няття рішень із відбору певних ресурсів на матеріалі перекладу легенди. Мета такого підходу — показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що розвідка не має на меті провести вичерпнии аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання кореи ського тексту, а зосереджується тільки на деяких прикладах. Тож аналіз лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прии няття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором. У роботі було застосовано методи зіставного і порівняльного аналізу з метою опрацювання форм та варіантів перетворень і трансформаціи . У результаті аналізу морфемного і лексичного рівня виразності, культурем (архаї змів) і топонімів, тропів і фігур мовлення, усталених виразів і фразеологізмів, пареміології в тексті оригіналу та перекладі обґрунтовано рішення перекладача, покликане відтворити образність першоджерела в притаманнии мові перекладу спосіб. З огляду на стабільнии розвиток кореєзнавчих студіи в Украї ні, а також на дедалі більшу увагу до кореи ської мови, літератури та культури можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях із художнього перекладу літератури Краї ни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність праці пояснюється практичними потребами філологічної кореї стики, а новизна — маи же повною відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися відповідними коментарями Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шифр: О168872740/2022/11 Журнал 2022р. № 11 . - Електронні текстові дані. - on-line. - Назва з титул. екрана Камінська, Малгожата. Перспектива освітніх і соціальних змін: освітня свобода / М. Камінська. - С.9-17. - Бібліогр. в кінці ст. Мельниченко, Ольга. Конкурентоспроможність закладів вищої освіти в Україні: освітологічний аспект / О. Мельниченко. - С.18-26. - Бібліогр. в кінці ст. Ільїч, Людмила. Управління експериментальною діяльністю в закладі загальної середньої освіти в контексті освітніх змін / Л. Ільїч, А. Панченко, О. Акімова. - С.27-39. - Бібліогр. в кінці ст. Сисоєв, Олексій. Зміст, форми та методи вивчення навчальних дисциплін із циркулярної економіки: досвід України / О. Сисоєв. - С.40-57. - Бібліогр. в кінці ст. Баценко, Сергій. Розвиток фінансової грамотності директорів закладів загальної середньої освіти: результати онлайн-опитування / С. Баценко. - С.58-67. - Бібліогр. в кінці ст. Олексюк, Ольга. Творчість Бориса Грінченка як генератор інноваційних форм роботи зі студентами мистецького профілю / О. Олексюк, О. Лігус. - С.68-75. - Бібліогр. в кінці ст. Кашперський, Олег. «Ой у лузі червона калина» як маркер нових наративотворчих трансформацій мистецької освіти в умовах широкомасштабної агресії РФ / О. Кашперський, Д. Кашперська. - С.76-82. - Бібліогр. в кінці ст. Хархула, Ярослав. Учитель у соціологічній теорії: витоки досліджень та основні джерела натхнення / Я. Хархула. - С.83-90. - Бібліогр. в кінці ст. Літіченко, Олена. Напрями вдосконалення дистанційного формату підготовки бакалаврів дошкільної освіти / О. Літіченко, Т. Шинкар, Л. Гаращенко. - С.91-97. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2) |
Хархула, Ярослав. Учитель у соціологічній теорії: витоки досліджень та основні джерела натхнення / Я. Хархула // Освітологія = Oswiatologia : українсько-польський науковий журнал. - 2022. - № 11. - С. 83-90, DOI 10.28925/2226-3012.2022.11.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-3012. - ISSN 2412-124Х Кл.слова (ненормовані): професіоналізація -- соціологія освіти -- соціальна категорія -- соціальна роль Анотація: Метою статті є систематизація найважливіших понять про вчительську професію як соціальну категорію. Представлений аналіз присвячений походженню та розвитку цих концепцій в історичній перспективі. Викладачі – це особлива професійна група, яка відрізняється від інших професійних своїм етосом і соціальною функцією. Аналізуючи динаміку процесів, що відбуваються в школі, можна виділити два поля культурного будівництва – спільноту учнів і спільноту вчителів. Школа – це середовище специфічних цінностей і норм, на основі яких формуються окремі від інших соціальних інститутів моделі поведінки. Проведений аналіз має на меті допомогти точно описати адекватну концептуальну основу для кращого розуміння реальності вчителів і надихнути їх на подальші дослідження із соціологічної точки зору. Подвійне внутрішнє та зовнішнє розуміння вчителя в соціології як освітнього суб’єкта та соціальної категорії вимагає створення синтезу, який долає цю подвійність, щоб можна було визначити, якою мірою соціальна позиція вчителів прогнозує їх позицію в освітній системі і навпаки. З соціологічної точки зору, рішення, здається, полягає в пошуку концепції, яка відкидає цілісні або глобалізаційні моделі та пропонує діалог, що зосереджується насамперед на різноманітності етнічного походження та культур і заглиблюється у феноменологічні перспективи. Побудова такої моделі навколо обставин, необхідних для того, щоб вчителі підтримували такий контроль над продуктивністю, вимагає уваги до відповідних практик найму, навчання та професійної соціалізації Перейти до зовнішнього ресурсу https://osvitologia.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2) |
Piechaczek-Ogierman, G. Media pop culture in the process of shaping the identity of youth [Електронний ресурс] = Медіа-поп-культура в процесі формування особистості молоді / G. Piechaczek-Ogierman. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2018. - № 1/2. - С. 233-245, DOI 10.28925/2312-5829.2018.1-2.6518. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829 Кл.слова (ненормовані): ідентичність -- медіа-моделі -- поп-культура Анотація: Медіа-поп-культура не тільки формує світове бачення, але також створює тенденції та є джерелом натхнення та ідентифікації молоді. Результати досліджень, представлені в цьому дослідженні, показують, що молодь на заключному етапі підліткового віку судить про реальність критично. Значна частина вивчених учнів реалізує модель ідентичності, яка формується у напрямку «знизу». Вони відкидають засоби масової інформації і прагнуть створити власну концепцію про себе. У той же час великий відсоток респондентів поважає медіамоделі, пов'язані з зовнішнім виглядом та споживчим способом життя. Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/ Дод.точки доступу: Габріела Пєхачек-Огерман Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |