Шифр: С325934233/2018/2
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2018р. № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Копельман, З. Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" / З. Копельман. - С.1-15. - Бібліогр. в кінці ст.
Башкирова, О. Тілесність як експеримент і перформанс у романі Олега Полякова "Рабині й друзі пані Векли" / О. Башкирова. - С.16-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Журавська, О. Хронотоп-мультиверсум химерного роману в аспекті проблеми його жанротворення / О. Журавська. - С.27-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Жигун, С. Вплив ідеологічних конструктів на жіночу творчість (на матеріалі лірики Р. Троянкер) / С. Жигун. - С.34-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Девдюк, І. Феміністичний дискурс у творчості Ірини Вільде та Вірджинії Вулф (на матеріалі циклу повістей "Метелики на шпильках" та роману "Місіс Делловей") / І. Девдюк. - С.42-55. - Бібліогр. в кінці ст.
Штолько, M. Семантика тексту М. Зузака "Крадійка книжок" у візуальній інтерпретації Б. Персіваля / M. Штолько. - С.56-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьків, М. Перша велика праця з біблійної герменевтики в українській літературі XI–XVIII століть / М. Васьків. - С.66-67
Вірченко, Т. Осмислення буття літературного твору: від теорії до практики / Т. Вірченко. - С.68-69
Черкашина, Т. Українська еміграційна мемуарна проза в історико-літературному контексті / Т. Черкашина. - С.70-72
Чибор, І. Слов'янські літературні мови: теоретичний аспект. - C. 73-75. / І. Чибор. - С.73-75
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Шифр: С325934233/2022/28/4
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2022р. т.28 № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Бойко, Н. Інтелігенти- просвітники в прозі О. Кониського та Б. Грінченка: проблема реалізації / Н. Бойко. - С.175-182. - Бібліогр. в кінці ст.
Gladun, D. Poetry based performance as a method of Lesia Ukrainka’s heritage actualization / D. Gladun. - С.183-188. - Бібліогр. в кінці ст.
Федик, Т. Травмування Чорнобилем: залежність ментальна і фізична (художні моделі адикції в п'єсах Григорія Штоня і Павла Ар'є / Т. Федик. - С.189-195. - Бібліогр. в кінці ст.
Саєнко, В. "Осіння" проза Бориса Нечерди: роман "Квадро" / В. Саєнко. - С.196-210. - Бібліогр. в кінці ст.
Zhuravska, O. Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "the russian warship" meme. Part two / O. Zhuravska. - С.211-217. - Бібліогр. в кінці ст.
Стеблина, Н. Динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських онлайн ЗМІ до та під час повномасштабного вторгнення РФ / Н. Стеблина. - С.218-224. - Бібліогр. в кінці ст.
Тищенко, О. Звенигородські польові записи А. Кримського в архівній картотеці: структура заголовного елемента / О. Тищенко. - С.225-230. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)




    Башкирова, О.
    Тілесність як експеримент і перформанс у романі Олега Полякова "Рабині й друзі пані Векли" [Електронний ресурс] / О. Башкирова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 16-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тілесність -- роман -- жанр -- постмодернізм -- постпостмодернізм -- віртуалізація -- ігрові стратегії
Анотація: Статтю присвячено актуальній проблемі сучасного літературознавства — художній репрезентації людської тілесності у великій прозі початку XXI століття. Метою статті є виявлення художньої своєрідності образного втілення найбільш показових соціокультурних тенденцій, пов’язаних із переживанням досвіду «буття-в-тілі», у романі Олега Полякова «Рабині й друзі пані Векли». Твір розглянуто з позицій жанрово-стильового аналізу, що враховує посутні трансформації художньої свідомості нового зламу століть, зокрема переосмислення світоглядно-естетичної парадигми постмодернізму. Водночас у дослідженні належну увагу приділено екстралітературним чинникам формування художнього світу Олега Полякова, передусім — концепціям людського тіла як соціокультурного конструкту, поширеним у сучасній гуманітаристиці. Доведено, що, вдаючись до складної жанрової форми, автор відображує у своєму творі протилежні тенденції, властиві сучасному сприйняттю людської тілесності, — ставлення до тіла як продукту соціального конструювання і усвідомлення ризиків, пов’язаних із таким підходом. Результати дослідження відкривають нові перспективи наукового осмислення закономірностей літературного процесу межі XX–XXI століть у широкому мистецькому та філософському контексті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1





    Гудошник, О.
    Дискусійні аспекти міждисциплінарної взаємодії журналістики та усної історії [Електронний ресурс] / О. Гудошник, Л. Темченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 95-103. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
масмедіа -- усна історія -- наративність -- цифровий сторітелінг -- мультимедійність
Анотація: У статті представлено контекст сучасної наукової полеміки навколо кордонів міждисциплінарності. Предметом дослідження стали поширені практики використання в масмедіи ному просторі усноісторичних практик. Разом із тим сама усна історія стрімко змінюється під шаленим тиском цифрових платформ на кшталт StoryCorps (США), Listening Project (Велика Британія), The Story Project (Австралія), The Tale of a Town (Канада). Зміни торкнулися не лише технологічного процесу архівації та поширення інформації , але й засадничих основ усної історії — ї ї методології . На зміну глибинному інтерв’ю приходять метод «збору швидких реакціи » та історичний сторітелінг. Мета статті — окреслити дискусійне поле сучасного наукового дискурсу проблеми, на прикладі світових та українських медіа представити наи показовіші аспекти міждисциплінарної взаємодії , а саме: висвітлення суперечливих і неоднозначних для потрактувань історичних фактів; наративність; пролонговану комунікацію; мультимедій ність і багатоплатформність. Методами дослідження стали традиційні емпіричні методи спостереження та опису, а також парадигмальний аналіз функціональних особливостей усноісторичних практик у журналістиці. Результати дослідження. Запропоновано базові характерологічні напрями, що дають змогу різноаспектно представити головні дискусійні моменти: використання усноісторичних матеріалів, особливо «прихованої історії » очима очевидців, стає додатковим джерелом журналістських уточнень, розслідувань і розширення інформаціи ного порядку денного; звернення до маргінесних тем історії , надання голосу терористичним угрупованням та учасникам геноцидів ставить перед аудиторією вкраи складні и етично суперечливі питання; мультимедіи ність і багатоплатформність надають усноісторичніи інформації нового життя, при цьому до узвичаєних практик нових медіа додаються перформанс, театр, партисипативність. Наи виразнішим проявом змін у зазначеному міждисциплінарному дискурсі стали поширені в різних сферах практики цифрового сторітелінгу; медіи не и ого використання проілюстроване проєктом BBC’s Capture Wales digital storytelling project. У межах наукової дискусії , що точиться в останні роки, актуалізовані питання демократизації історії , масового долучення до цифрових архівів, створення потужних соціальних проєктів і намагання дистанціювати усну історію як окрему дисципліну. Разом із тим міждисциплінарність, як будь-яка творча практика, залишається широким полем для експериментів і творчості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Темченко, Л.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Gladun, D.
    Poetry based performance as a method of Lesia Ukrainka’s heritage actualization [Електронний ресурс] = Поетичний перформанс як метод актуалізації поезії Лесі Українки / D. Gladun. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 183-188. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
украíнська поезія -- поетичний перформанс -- перформанс -- заснований на поезіí -- відеоперформанс
Анотація: Об‘єктом дослідження є поетичнии перформанс як продуктивнии метод актуалізаціí поезіí , що дозволяє створити широкий спектр індивідуальних інтерпретацій одного вірша через унікальний особистий досвід митця-перформера. Поетичнии перформанс — це перформанс, у якому домінують поетичні засоби (письмові та/або усні слова). Претекст для поетичних виступів необов’язковии , оскільки поетичний текст може бути створений під час поетичного виступу ex nihilo. Натомість усі перфоманси, засновані на поезіí , мають претексти, які використовуються як відправні точки. Проте використання самоí поезіí під час виступу не є обов’язковим. Проблема дослідження полягає в осмисленні точок дотику між поетичним перформансом і перформансом, заснованим на поезіí . Мета статті — проаналізувати актуалізацію поезіí Лесі Украí нки засобами сучасного перформансу. Для досягнення мети використано інтертекстуальний та інтермедіальний методи дослідження. Результати дослідження. Два розглянутих у дослідженні сучасні перформанси украíнських митців (перформанс «Без назви» (2014) Ярини Шумськоí та відеоперформанс «Contra Spem Spero!» (2020) Ксеніí Кисиличин) мають спільнии претекст (вірш «Contra spem spero!» Лесі Украí нки), але створюють різні смислові поля. Ці перформанси не лише підкреслюють помітність і важливість претексту, а и виокремлюють певні його рядки та образи як найбільш актуальні для певного часу (і для певного митця-перформера), ті частини оригінального тексту, які сучасні митці обирають для власного (фізичного) «проживання» и переосмислення за посередництвом медіи мистецтва перформансу. Зв’язок між претекстом і перформансом не зникає, навіть якщо на перший погляд він може здатися розмитим. Це дає можливість глядачеві створити несподівані асоціаціí та інтерпретаціí як перформансу, так і претексту, розширити межі інтерпретаціи ного поля тексту, поглянути на нього під іншим кутом.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Гладун Дарина


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Власова, І.
    Фінансова самостійність університетів: досвід Латвії [Електронний ресурс] / І. Власова. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2019. - № 3/4. - С. 306-318, DOI 10.28925/2312-5829.2019.3-4.306318. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
самостійність університету -- джерела фінансування -- модель фінансування -- пряме державне фінансування -- непряме державне фінансування -- фінансова автономія університету
Анотація: Здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення у сфері вищої освіти Литви. Встановлено, що заклади вищої освіти є автономними інституціями у сфері освіти і науки з правом самоврядування. Автономія закладів вищої освіти передбачає розподіл влади і відповідальності між державними структурами і керівництвом закладів вищої освіти, а також між їх керівництвом і академічним персоналом. З’ясовано джерела фінансування закладів вищої освіти із державних джерел. До них відносять фінансові ресурси державного бюджету на освіту; надходження від оплати навчання; фінансові ресурси цільового призначення. Виокремлено складові системи державного фінансування закладів вищої освіти: формула фінансування (навчання), яка пов'язана з кількістю навчальних місць; перформанс контракти; формула фінансування (науки) для закладів вищої освіти; конкурсне фінансування наукової діяльності. Визначено способи розподілу державних фінансових ресурсів закладам вищої освіти: прямі асигнування з державного бюджету закладам вищої освіти та непрямі субсидії у вигляді гарантованих державою кредитів. Наведено складові нової трирівневої моделі фінансування вищої освіти. Здійснено аналіз показників фінансової автономії університетів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1