Шифр: С325934233/2013/1 Журнал 2013р. № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Анісімова, Л. Транзакційна теорія Луїзи М. Розенблатт: між текстом і читачем / Л. Анісімова Борисюк, І. Структуралізм і деконструкція: до проблеми методологічних стратегій / І. Борисюк Віннікова, Н. Стилізація і пародія: літературні "транскрипції" чужого стилю / Н. Віннікова Вышницкая, Ю. Мифологические сценарии в современном мире: особенности "адаптации" / Ю. Вышницкая Лендьєл, Н. Тенденції розвитку сучасної китайської прози / Н. Лендьєл Сінченко, О. Рецептивні означення літературних теорій ХХ століття / О. Сінченко Волошук, Л. Поліфонія художнього світу прози Марії Матіос / Л. Волошук Дынниченко, Т. Французский литературный канон XVIII века в творчестве Андре Жида / Т. Дынниченко Кузьменко, В. Урбаністичні мотиви у творчості Михася Ткача / В. Кузьменко Литвинюк, Л. Романтично-лірична домінанта рецепції образу Івана Мазепи в інтерпретації Івана Перепеляка / Л. Литвинюк Луцюк, М. Феномен старозавітної премудрості у контексті давньосхідних літератур / М. Луцюк Олійник, С. Інтертекстуальні виміри роману Володимира Єшкілєва "Тінь попередника" / С. Олійник Питюр, О. Семіотичні рівні літературної комунікації у бароковому тексті / О. Питюр Пухонська, О. Сучасна поезія як об’єкт інтертекстуальності / О. Пухонська Погребняк, І. Образ України в епістолярії Бориса Грінченка / І. Погребняк Васьків, М. Огляд і оцінка західної преси на сторінках "Універсального журналу" (1928-1929 рр.) / М. Васьків Одаренко, О. Естетизація патології: ушкоджені віртуальні тіла медіа-арту versus досконалі "нові" тіла трансгуманізму / О. Одаренко Опришко, Т. Історіографія та джерела дослідження журналу "Молодняк". / Т. Опришко Мурдза, І. Вербалізація концепту "Сад" у староукраїнській мові / І. Мурдза Юрченко, І. Індивідуально-авторське слово в системі художнього ідіостилю Катерини Калитко (на матеріалі повісті "М.істерія") / І. Юрченко Tsapro, H. Hedge Well in Television Interviews: Gender Aspect / H. Tsapro Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шифр: С325934233/2021/27/1 Журнал 2021р. т.27 № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Ткаченко, Р. Поезія Миколи Біденка: типологія та ідіографія / Р. Ткаченко. - С.1-6. - Бібліогр. в кінці ст. Єсипенко, Д. Три контрасти в калейдоскопі Шевченкового "Журналу": "Лучезарный", "Неудобозабываемый" і "Любица" / Д. Єсипенко. - С.7-13. - Бібліогр. в кінці ст. Почапська, О. Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет "Азовський вісник", "Бобринецький голос", "Буг", "Відродження") / О. Почапська. - С.14-21. - Бібліогр. в кінці ст. Шестопалова, Т. Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина перша / Т. Шестопалова. - С.22-31. - Бібліогр. в кінці ст. Шестопалова, Т. Жанрові особливості сучасної української медіакритики / Т. Шестопалова. - С.32-38. - Бібліогр. в кінці ст. Мейзерська, Т. Інтелектуальний бенкет, або там, де… Ульяненко. Рецензія на монографію: Штейнбук, Ф. (2020). Під "Знаком Саваофа", або "Там, де…" Ульяненко. Ч. 1. Видавничий дім Дмитра Бураго / Т. Мейзерська. - С.39-41. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Пухонська, О. Сучасна поезія як об’єкт інтертекстуальності [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): поезія -- інтертекстуальність -- постмодернізм -- цитата -- мотив -- іронія -- гра Анотація: У статті розглянуто теоретичні основи інтертекстуальності в сучасній українській поезії молодих авторів останнього десятиліття. Проаналізовано форми вираження міжтекстової комунікації через цитату і мотив, оскільки ці аспекти є найчастішим її проявом у досліджуваному матеріалі. Сучасна поезія характеризується залученням у авторський текст численних інтертекстуальних елементів Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Максимчук, В. Авторські лексичні новотвори з компонентами релігійно-християнської тематики (на матеріалі творчості поетів Рівненщини) [Електронний ресурс] / В. Максимчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): авторські лексичні новотвори -- релігійно-християнська лексика -- семантика -- українська поезія ХХ–ХХІ століття Анотація: У статті проаналізовані структурно-семантичні особливості авторських лексичних новотворів релігійно-християнської тематики в словотворчості поетів Рівненщини. Здійснено спробу виокремити тематичні групи компонентів на позначення релігійних понять у структурі авторських інновацій. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Пухонська, О. Сучасна візія міста в поезії молодих авторів [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): сучасна поезія -- мотив -- образ -- текст -- місто -- урбаністичний простір -- ліричний герой Анотація: Стаття розкриває особливості літературного освоєння сучасного простору міста молодими авторами початку ХХІ століття. Значну увагу зосереджено на поетичних образах та мотивах, котрі є спільними для багатьох поетів і визначають не тільки стильову манеру їхнього письма, а й формують візію міста у сприйнятті нового покоління. Важливим аспектом видається те, що урбаністичний простір у сучасній поезії є не лише простором художнім, а набуває рис самостійного ліричного персонажа, здатного відчувати і еволюціонувати. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Żmudzka-Brodnicka, M. Racjonalnie o smierci. Zmagania Julii Hartwig z tajemnica przemijania [Електронний ресурс] / M. Żmudzka-Brodnicka. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Юлія Гартвіґ -- смерть -- швидкоплинність -- раціоналізм Анотація: У статті зосереджено увагу на вибраних творах Юлії Гартвіґ, у яких поетка намагається вербалізувати (безсумнівно, це успішна спроба) одне із неминучих і найбільш загадкових правил людського існування, а саме необхідність померти. Досвід швидкоплинності і навіть постійну присутність смерті поетка висловлює внаслідок пильного спостереження за видимою реальністю, очевидною і навіть банальною, яку щоразу долає, щоб вхопити те, що таємниче і невимовне. Поезія Юлії Гартвіґ сповнена слідів відвідування мертвими світу живих, водночас наяву й уві сні, що є доказом того, що ці два світи – живих і мертвих – перетинаються; більше того, що світ мертвих і живих є неділимою єдністю. Це переплетення для поетки є звичайним, тому прояви смерті в житті або світу мертвих у світі живих вона описує абсолютно раціонально. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Борисюк, І. Міфологія жіночого Ірини Шувалової: тілесність, мова, час [Електронний ресурс] / І. Борисюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): поезія -- Ірина Шувалова -- ідентичність -- час -- тілесність Анотація: У статті проаналізовано концепти часу, мови й тілесності в ліриці І. Шувалової. Єдність мовно-тілесного досвіду ліричного суб’єкта поетеси – модель осмислення цілісності і доцільності світу. Час для І. Шувалової є відбиттям боротьби життя і смерті, утіленням динаміки станів; саме тому такими важливими в її ліриці є мотиви зміни, перетворення, нетотожності. Відповідно, тілесний досвід стає мовою, якою авторка говорить про драму самототожності, усвідомлення людиною себе в часі і часу в собі, про колізію стосунків Я та Іншого як причетність, що неодмінно впливатиме на автентичність і цілісність Я. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шестопалова, Т. Літературна критика як спосіб самоактуалізації інтелектуала (на матеріалі листування й праць Юрія Шевельова та Богдана Рубчака) [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): поезія -- критика -- епістолярний діалог -- інтелектуал Анотація: Актуальність статті полягає в уведенні в науковий дискурс архівних матеріалів українського літературного процесу, що зберігаються в США (Бахметьєвський архів Бібліотеки рідкісної книги та рукописів у Колумбійському університеті). Метою роботи є реконструювати тривалий інтелектуально-творчий діалог двох видатних українських гуманітаріїв модерної формації – Юрія Шевельова та Богдана Рубчака. Авторка спирається на колекції їхніх листів один до одного, що зберігаються в США, а також на їхні критичні виступи. Продуктивний діалог зумовлений глибокою духовною спорідненістю цих інтелектуалів. Вони листуються, а також друкують статті про одну й ту саму книжку поезій Наталі Лівицької-Холодної, вирішуючи питання про підстави, методологію, сенси літературної критики. Епістолярний діалог, зумовлений спочатку інтересом Юрія Шевельова до модерної поезії Богдана Рубчака, згодом досягає кульмінації в осмисленні літератури й зокрема поезії як способу самоактуалізації інтелектуально-творчого єства критичної думки. У перспективі дослідження має вихід на витворення інтелектуальної історії української модерної літературної критики Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Плющик, О. "Змістоформна Одіссея" Василя Махна у збірці "Cornelia street cafe: нові та вибрані вірші" [Електронний ресурс] / О. Плющик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): поетика -- римування -- поезія -- віршорядок Анотація: За мету статті обрано аналіз форми віршів Василя Махна – знаного поета, есеїста, літературного критика, перекладача та вченого – в її єдності зі змістом на прикладі збірки «Cornelia Street Cafe: нові та вибрані вірші» (2007). Василь Махно захоплюється новими образами, трансформуючи власні, уже давно набуті. Зокрема в текстах поета головними містами були зазвичай ті, в яких він проживав, але з мандрами світом і часом географія його міст та місць розширювалася – так й у віршах автор плавно переходить від класичних зразків до верлібру. Митець не зациклюється на строгій витриманості римування – серед певної кількості строф з’являються одна-дві-три, які не повторюють одна одну, а змінюють у рядках жіночі-чоловічі-дактилічні рими. Графічна форма запису віршів у В. Махна, ніби мандруючи, може наближатися до переміщення, руху, дії: більшість рядків поезій містять тире – як зміну декорацій, теми, простору, плану тощо. Василь Махно не прагне прив’язуватися до рими – у нього завжди виникає бажання «поборотися» з традицією. Власне, для поета існує внутрішня боротьба з віршовими формами при виборі головного формального інструментарію – йому завжди цікаво експериментувати, досягаючи заглиблення у саму сутність поезії. Зокрема, створюючи умовно-асоціативні образи, В. Махно користується парономазією (звуковою метафорою); заримовування українських слів з англійськими надає несподіване розгортання неточній римі; звуковий ефект навіть вплетений у строфічний перенос, який зустрічається майже в усіх ритмічних строфічних віршах; почасти в збірці зустрічаються анафора та епіфора, які також створюють звукове інструментування (як обрамлення). Аналізуючи збірку на предмет інструментарію для втілення змісту через образи та форму, автор статті доводить, що В. Махно – неперевершений майстер слова, який міцно тримає його (слово) у руці й вправно втілює на папері словообразність, не боячись експериментувати з формою (фонікою, строфікою, римою, римуванням, віршорядками) Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Щербаков, Я. Містичні та монотеїстичні мотиви і відображення найдавнішого світогляду Китаю у давньокитайській "Книзі пісень" [Електронний ресурс] / Я. Щербаков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 10-22. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Книга пісень -- містичні мотиви -- давній світ -- Небесний владика -- небесний імператор -- конфуціанство Анотація: У запропонованому дослідженні розглянуто тематику монотеїстичних та містичних мотивів у давньокитайській «Книзі пісень», а також історичні обставини її генези, включно з гіпотетичною реконструкцією давньокитайських вірувань та інтелектуальної атмосфери досліджуваного періоду. У статті розкрито ключові релігійні теми давньокитайської поетики, особливу увагу приділено розділам од та гімнів. Мета розвідки — розкрити відображення найдавніших елементів нематеріального (філософського та релігійного) світогляду Китаю в поетичних творах «Книги пісень» та проаналізувати виявлені в її одах та гімнах містичні мотиви. Ключову увагу приділено концепту Неба як відображенню найвищої містичної сили в давньокитайській літературі та ролі культу Неба. Висвітлено образ Верховного владики Верхнього неба як персоніфікацію небесних сил, який у давньокитайській «Книзі пісень» виступає у ролі правителя світу. Актуальність статті полягає у комплексному аналізі структури «Книги пісень» та історії наявної на сьогодні її версії («Мао Ши»), зокрема систематизації всіх гімнів та пісень, що включають в себе містичні мотиви, а також розгляді монотеїстичного компоненту класичної давньокитайської культури. «Книга пісень» містить ключові монотеїстичні мотиви культу Неба та Небесного імператора, легенди про контакт давньокитайських князів з вищими небесними силами, Небесним імператором, що є джерелом монотеїстичних та теїстичних вірувань у культурі давнього Китаю. Поезія «Книги пісень» значно вплинула на подальший розвиток китайської літератури, літератури країн Далекого Сходу, Центральної та Південно-Східної Азії. Вивчення зазначених впливів є перспективним у контексті подальшого наукового пошуку в цій царині. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Козлов, Р. Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу. - C. 23-33. [Електронний ресурс] / Р. Козлов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 23-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Борис Грінченко -- Мистецький український рух -- поезія -- проза -- історія літератури -- покоління Анотація: Творчість Бориса Грінченка по-різному оцінювалася протягом 20 століття. В СРСР офіційна наука то вихваляла його, то забороняла згадувати. Період 1940-х років з цього погляду важливий, оскільки є можливість побачити, як Грінченка оцінювали емігранти в час офіційної заборони. Мистецький український рух (1945–1948, МУР) був потужним сплеском активності митців-емігрантів. До кінця 1920-х років історики української літератури (І. Франко, С. Єфремов, О. Барвінський) вписали Грінченка в контекст покоління «вісімдесятників». Там йому відвели чільне місце «першого професійного письменника на Україні». Головним принципом побудови таких історій був популярний в той час поколіннєвий підхід. Тому дослідники зауважували, що Грінченко близький до «сімдесятників», проте розташовували його в іншому поколінні. МУР не був монолітним утворенням. У ньому постійно виникали дискусії та різні групи. Проте проведений аналіз свідчить, що учасники руху доволі високо цінували спадщину Грінченка. Вони відводили його творчості важливе місце в просвітницькому русі. Разом з тим Ю. Шевельов та В. Петров чітко означили неможливість розвитку поезії Грінченка в бік модернізму. Головним історико-літературним принципом у 1940-х роках стає стильовий. Тому учасники МУРу розглядають Грінченка не як представника покоління, а як носія певних стильових домінант. За їхніми оцінками, у прозі Грінченка утілилися досягнення європейської реалістичної прози 19 ст. У публіцистичних висловлюваннях представників різних груп МУРу він постає своєрідним маркером кінця домодерного періоду української літератури. У статті наведені штрихи до портрету Бориса Грінченка в українському літературознавстві. Такий портрет слід виписати, ураховуючи всі етапи становлення його образу протягом 20 ст. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Семенюк, Л. Природа народної сміхової культури і явище низового бароко в Україні [Електронний ресурс] / Л. Семенюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 23-30. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): бароко -- низове бароко -- бурлескно-травестійна поезія -- народна сміхова культура -- сміхова образність Анотація: У статті розглянуто зв’язки української барокової літератури низового стильового рівня зі специфічним народно-сміховим світоглядом українців. Мета дослідження полягає в зʼясуванні впливу традицій народної сміхової культури на змістові та образні особливості гумористично-сатиричних творів барокової епохи. Проаналізовано спостереження М. Бахтіна над природою сміхових обрядово-видовищних форм Середньовіччя, які проектуються на народні обрядові дійства українців. У результаті дослідження встановлено, що для народного обрядового сміху характерні такі риси, як святковість, всенародність, універсальність, амбівалентність, життєствердність. Ці ознаки фольклорного світобачення позначилася і на творах низового бароко. Бурлескна творчість розглядається як мистецьке вираження специфічного бурлескного світобачення, тотожного народній сміховій культурі. У народній культурі сміх виступає універсальним об’єднуючим началом, вираженням повноцінного погляду на світ, альтернативою серйозному світогляду. Мета такого сміху – не деструкція, а поштовх до самовдосконалення. Сміх служить своєрідним стержнем, віссю народного та бурлескного світобачення та знаходить свій вияв як у творах фольклору, так і в літературній бурлескній творчості. Проаналізовано особливий тип народної сміхової образності, що вплинув на літературу низового бароко. Провідною його особливістю є зниження, приземлення, тобто переведення всього високого, духовного, ідеального в матеріально-тілесний план. Це стосується категорії святості та народних уявлень про матеріально-тілесні потреби людини. Доведено, що показ тілесних потреб у народній творчості та зразках низового бароко набуває комічного висвітлення, гіперболізується, хоча в цілому має позитивний, життєствердний, а не деструктивний характер. Новизна статті полягає у спробі аналізу бурлескно-травестійної спадщини у двох аспектах – у проекції на основні структурні складові української народної сміхової культури та з огляду на специфіку бурлескного світобачення. Практичне значення дослідження полягає в тому, що наведені в роботі паралелі ілюструють діалог академічної бурлескної культури з народною сміховою творчістю в період Бароко. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Артеменко, І. Мотив особистого спротиву в драматургічному осмисленні Революції Гідності [Електронний ресурс] / І. Артеменко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 24-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): особистии спротив -- Революція Гідності -- Маи дан -- Схід України -- драматургія Анотація: Особистии спротив посідає важливе місце серед об’єктів філософського осмислення. Тому досить актуальною є и ого реалізація в художніи літературі, особливо в украї нськіи драматургії останнього десятиліття. Революція Гідності внесла свої корективи в осмислення мотивів спротиву порівняно з попередніми революціями та переворотами, оскільки тои досвід відбувався за зовсім інших інформаціи но-технічних можливостеи , а вони важливі для організації людеи . Крім того, мотив спротиву має в украї нськіи літературі власну традицію, що складається з творів Т. Шевченка, вісниківців, шістдесятників, дисидентів. Проте це переважно публіцистика та поезія. У результаті Революції Гідності украї нськии спротив став і однією з тем драматургії . Саме тому особливо актуальним є дослідження мотиву спротиву в драматургічному осмисленні з погляду переваг у розвитку суспільства, сучасного подіям на Маи дані. Будь-якии рух спротиву має низку організаціи них і психологічних умов, за яких він відбувається. У текстах п’єс ці умови відображені якщо не по-різному, то зі зміщеними акцентами. У статті розглянуто драматургічні твори, написані до, під час і після Революції Гідності. Метою статті є простежити, як змінювалося художнє осмислення соціальних причин та ідентичності учасника руху спротиву в п’єсах, присвячених Маи дану 2013–2014 років і подіям, що відбуваються на теренах Украї ни як наслідок Революції . Особлива увага приділена формуванню образу героя, борця, патріота. Розглянуто розвиток особистого спротиву у відповідності до описуваних подіи та часу, коли вони відбувались. Для досягнення поставлених завдань було застосовано методи сюжетного і текстуального аналізу, конфліктознавчі та інтертекстуальні методики. Об’єктом дослідження є дві антології сучасної украї нської драми: «Маи дан. До і після» та «Лабіринт із криги та вогню». Завдяки свої и структурі ці збірки дають можливість розглянути особистии спротив як мрію, як реальнии діючии образ та як герої чнии , патріотичнии подвиг. Також у статті простежено, якими літературними засобами створюється такии образ і як змінюються ці засоби залежно від розвитку образу в текстах. В усіх драмах створено узагальнении образ украї нця, якому властиві всі наи кращі якості, поривання та погляди, він має високии патріотизм, силу волі, мужність тощо і є тим образом украї нця, якого «не вистачає» краї ні. Це омріянии герои . Проте в різних розділах збірок цеи образ змінюється, перетворюється і вдосконалюється. А разом з цим образом змінюється і мотив спротиву учасника. Вперше було простежено, як украї нські драматурги відчували та осмислювали причини и перебіг соціального, в тому числі і особистого, спротиву, що зумовив Революцію Гідності. Особлива увага звернена на відмінності в художньому осмисленні одного і того ж мотиву соціального та особистого спротиву. Також уперше цілісно простежено зв’язок мотиву спротиву із художніми конфліктами п’єс збірок «Маи дан. До і після» та «Лабіринт із криги та вогню». Матеріал може бути застосовании для подальших глибоких досліджень з цієї теми, наприклад для вивчення прозових текстів про Маи дан та, навіть, поетичних збірок Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Semenist, I. "Misty Poetry" as a reflection of the nature of Chinese literature of the "New Period" (second half of the 20th century) [Електронний ресурс] = «Туманна поезія» Як віддзеркалення природи китайської літератури «Нового періодУ» (друга половина xx століття) / I. Semenist. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 145-150. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Туманна поезія -- китайська література -- менлунши -- культурна революція -- модернізм -- Китай -- Культурна революція Анотація: Предметом дослідження є формування течії «Туманної поезії » в китаи ськіи літературі кінця XX століття. Мета статті — розкрити динаміку «Туманної поезії » в межах модерністської парадигми на тлі китаи ської літератури «Нового періоду». Методика дослідження ґрунтується на ідентифікації ключових категоріи модерністської поетики, що сприи маються і трансформуються в практиці версифікації течії . Метод соціокультурної контекстуалізації використовується для визначення місця «Туманної поезії » в естетичному та ідеологічному контексті Китаю періоду після Культурної революції . Результати дослідження виявляють ліричні спроби модерністського пошуку ідентичності в китаи ськіи літературі «Нового періоду». Пошуки власного «Я» та прагнення ширшого визначення категорії ідентичності розглядаються та всебічно аналізуються на матеріалі загалу репрезентативних поетичних текстів (Чжан Мін, Мен Лан, Беи Дао, Дуо Дуо). «Туманна поезія» поклала початок «новому періоду» в історії сучасної китаи ської літератури. Ця літературна течія продемонструвала якісні зміни в ідеологічних засадах і художніи практиці нової поезії Китаю у XX столітті. «Туманна поезія» стала своєрідним естетичним протестом проти ідеи но-художніх кліше попередньої культурно-історичної епохи. Поняття «Я» в межах парадигми Туманної поезії достовірно ідентифікується як незалежна свідомість, не продиктована жодною ідеологією чи доктриною, розкрита за допомогою зображень внутрішніх думок поета, як свідомих, так і підсвідомих. Результати дослідження демонструють трансформаціи нии потенціал поетики течії «Туманної поезії » на просодичному рівні, на рівні стилістичної образності та в жанровіи специфіці. Інтерпретативні результати дослідження виявляють значення «Туманної поезії » в тому, що ця течія відродилась і дала новии поштовх для подальшого розвитку гуманістичніи орієнтації китаи ської поезії . Новизна дослідження полягає в розкритті художніх засобів освоєння маргінального простору, що забезпечують поету та ліричному герою критичну дистанцію від панівного дискурсу політико-культурного істеблішменту в добу після Культурної революції в Китаї . Дослідження підсумовує, що течія «Туманна поезія» поставила у фокус суб’єктивне начало в мистецтві та відкрила дискурс для активних пошуків нової художньої діи сності, у якіи поєднані спадщина класичної поезії Китаю, наи кращі гуманістичні традиції нової поезії початку XX століття та модерністські риси західної поезії . Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Семеніст Іван Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Ткаченко, Р. Поезія Миколи Біденка: типологія та ідіографія [Електронний ресурс] / Р. Ткаченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): авангард -- Київська школа -- парадокс -- образ болю -- постмодернізм Анотація: Актуальність обраного дослідження полягає в потребі нагального осмислення шляхів розвитку украї нської літератури, зокрема поезії , зламу ХХ–ХХІ ст. Відомо, що мистецтво відтворює духовну атмосферу доби, але ще більш цінною є и ого здатність реагувати на ледь відчутні зміни в настроях сучасників і формувати духовну картину маи бутнього. У цьому сенсі дослідження актуального мистецтва літератури будуть корисними не лише літературознавцям. Предметом дослідження є типологічні та ідіографічні параметри поезії М. Біденка, тобто ї ї наи ближчии мистецькии контекст, унікальні особливості поетики, образотворення та ідеи но-тематичного спрямування. Постановку проблеми розуміємо як спробу окреслити в першому наближенні роль і місце творчої спадщини М. Біденка в контексті украї нської літератури кінця ХХ — початку ХХІ ст. У дослідженні використано головним чином типологічнии метод, а також принципи герменевтики в трактуванні ключових образів. Метою цієї статті є окреслення естетико-типологічних параметрів художньої спадщини М. Біденка, ї ї унікальних та суголосних із мистецьким контекстом рис на підставі аналізу формальних засобів і концептуальних засад. У результаті дослідження з’ясовано, що поезія Біденка прокреслюється переважно в естетичних координатах авангардизму и належить до оточення Киї вської школи поетів (верлібр, автотелічність слова, уникання риторичності тощо), однак за світоглядом він більш радикальнии , скептичнии і парадоксальнии , ніж «кияни», перебуває в силовому полі притягування / відштовхування постмодернізму. З нашого погляду, прии ом-домінанта Біденка — парадокс. Біль як один із ключових образів має в митця метафізичне забарвлення. Проти такого болю поет винаи шов «ліки зі смерті». Новизну цієї розвідки вбачаємо у визначенні прии омудомінанти і власніи інтерпретації ключових образів у віршах Біденка. Перспективними для подальшого дослідження є природа Біденкового верлібру, особливості авторського синтаксису та характер візуального колориту Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Москальов, Д. Японська традиція та західне новаторство у творчості Накахари Чуї [Електронний ресурс] / Д. Москальов, А. Йожикова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 105-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): японська поезія -- Накахара Чуя -- дадаї зм -- авангард Анотація: Предметом дослідження є поетика японського поета Накахари Чуї . Актуальність дослідження зумовлена тим фактом, що вивчення творчості поета загалом вкрай мало, а у вітчизняніи японістиці — взагалі немає. І незважаючи на те, що Накахара Чуя — одна з ключових фігур японського авангарду початку ХХ сторіччя, за винятком декількох аматорських перекладів у мережі Інтернет, немає жодного видання перекладів українською мовою, як немає окремого видання и російською. Новизна статті зумовлена спробою заповнити цю лакуну і представити низку перекладів ключових на наш погляд творів Накахари Чуї , а також, враховуючи нестачу коментаторських матеріалів, у статті подано переклади текстів дослідників, що приділяли увагу поетові. Інтерес до поета зумовлении тим, що, незважаючи на досить обмежении період творчості (всього одна збірка творів за життя), Накахара Чуя увібрав актуальні на тои час тенденції західного модернізму і поєднав ї х із суто японською поетичною традицією — проблема, якіи значною мірою і присвячена наша стаття. Мета дослідження — показати, яким чином традиціи на японська поетика, із заданими нормами ще у ІХ–Х сторіччях, змогла, під впливом авангардистських експериментів дадаї зму зокрема, вии ти за межі герметичності за формою та змістом. У результаті дослідження виявлено, що культурні та соціальні процеси, на які реагували західні авангардисти абсурдизмом, порушенням формальних ознак у мистецтві, намаганням вии ти за межі порядку слів, руй нуванням образу, відмовою від міметичності, є тенденцією, що притаманна не лише західному трагічному світосприйняттю кінця ХІХ — початку ХХ сторіччя, а виявилася близькою і для японського мистецтва. Особливістю мистецької практики Накахари Чуї є вплетення в тканину західних форм прийомів японської поетики, а отже, його поезію можна зобразити як алегорію тогочасного конфлікту між вестернізацією та збереженням старих устроїв. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Йожикова, А. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Рижков, А. Лабораторія перекладу корейської поезії українською: вірш кім мінджон "вона вперше... Почала відчувати" [Електронний ресурс] / А. Рижков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 195-203. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): корейсько-український переклад -- корейська поезія -- Кім Мінджон -- перекладознавчий аналіз -- коментований переклад -- корейська література Анотація: У розвідці запропоновано два варіанти перекладу вірша сучасної південнокореи ської поетеси Кім Мінджон украї нською мовою. Обидва – з відповідними коментарями, що дозволяють читачеві зазирнути у лабораторію перетворень, котрі відбуваються з оригінальним твором: и ого темпом, метрикою, стилістичними та виразовими засобами тощо. Отже, аналіз процесу прии няття рішень з відбору тих чи інших ресурсів, проведении на матеріалі перекладу твору «Вона вперше... почала відчувати» становить предмет дослідження. Мета статті – показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що ця праця не ставить за мету провести вичерпнии аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання оригіналу, а зосереджується лише на деяких прикладах. З огляду на стабільнии розвиток кореєзнавчих студіи в Украї ні, а також на дедалі більшу зацікавленість кореи ською мовою, літературою та культурою, можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях з перекладу сучасної поезії Краї ни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність розвідки пояснюється практичними потребами філологічної кореї стики, а новизна – відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися перекладознавчими коментарями. Тож є сподівання, що ця робота буде корисною як матеріал для зіставного аналізу з оригіналом для опрацювання форм і варіантів перетворень і трансформаціи . Інтерес до постаті Кім Мінджон зумовлении відвертістю, критичністю і безпосередністю стилю мисткині, а також ї ї увагою до зовсім неліричних і непростих тем. У результаті дослідження було продемонстровано, які механізми залучаються перекладачем під час застосування двох відмінних підходів. Зокрема, було показано, що відбувається з темпом, виразовими та стилістичними засобами тощо. Водночас дослідження виходить з того, що єдиного правильного способу перекладу не існує. Тому праця лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прии няття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Яковенко, І. Афро-американська історія у збірці поезій Наташі Третевей "Вітчизняна гвардія" [Електронний ресурс] / І. Яковенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 224-230. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): афро-американська поезія -- Громадянська війна у США -- сонет -- елегія -- пастораль Анотація: Актуальність та новизна розвідки полягають у зверненні до проблеми реконструювання історії США у поетичній збірці «Вітчизняна гвардія» («Native Guard») сучасної американської письменниці Наташі Третевеи . Попри те, що письменниця є знаною культурною постаттю в американській літературі та лауреатом Пулітцерівської премії , в українській американістиці ї ї творчість ще не була предметом наукового розгляду. У статті застосовано методологічні підходи афро-американських студіи та критичної теорії раси з метою проаналізувати принципи художньої реконструкції участі полку афро-американців у складу армії північних штатів у Громадянськіи віи ні у США та дослідити репрезентацію расових конфліктів американського Півдня у збірці поезіи Н. Третевеи «Вітчизняна гвардія». Результатами дослідження є такі висновки: у літературній творчості письменниця прагне осмислити колоніальний спадок минулого, подолати історичну «амнезію» і заповнити прогалини національної культурної пам’яті, увічнивши афро-американськии полк у книзі «Вітчизняна гвардія». Поєднуючи автобіографічнии та історичнии наративи, Наташа Третевеи експериментує у царині класичних жанроформ європейських літератур — віланели, елегії , паліндрому, пасторалі, сонета. Поетеса трансформує сонет у неримований та блюзовии , позначений численними повторами, а жанр пасторалі перетворює на діалог із поетами американського Півдня, акцентуючи увагу на проблемах расової нерівності. У центральніи частині збірки — вінку сонетів, що у поетичніи формі відтворюють щоденникові записи полковника гвардії афро-американців Луї зіани Натана Деніелза, використовуючи образ-маску учасника Громадянської війни та спираючись на архівні матеріали, Третевеи розмірковує про зневажливе ставлення до «чорної » гвардії , знецінення ї ї віи ськового внеску та людські втрати афро-американського полку і здіи снює «нове творення» історії американського Півдня, вписуючи забуті імена та відкриваючи нові перспективи історичного процесу. Творчии доробок сучасної письменниці позначений прицільною увагою до проблем історичної пам’яті та лакун в історії США, пов’язаних із колоніальним минулим та інститутом рабовласництва. Перспективними є подальші дослідження художньо-стильового новаторства поетичних збірок Наташі Третевеи — «Хатня робота», «Офелія на фотографіях Беллока», «Раб», «Пам’ятник: Нові та вибрані поезії », а також дослідження фікціональності та автофікціональності у документальних та автобіографічних творах письменниці «Меморіел Драи в: Спогади дочки», «Після урагану Катріна: Роздуми на березі проливу Міссісіпі» Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Gladun, D. Poetry based performance as a method of Lesia Ukrainka’s heritage actualization [Електронний ресурс] = Поетичний перформанс як метод актуалізації поезії Лесі Українки / D. Gladun. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 183-188. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): украíнська поезія -- поетичний перформанс -- перформанс -- заснований на поезіí -- відеоперформанс Анотація: Об‘єктом дослідження є поетичнии перформанс як продуктивнии метод актуалізаціí поезіí , що дозволяє створити широкий спектр індивідуальних інтерпретацій одного вірша через унікальний особистий досвід митця-перформера. Поетичнии перформанс — це перформанс, у якому домінують поетичні засоби (письмові та/або усні слова). Претекст для поетичних виступів необов’язковии , оскільки поетичний текст може бути створений під час поетичного виступу ex nihilo. Натомість усі перфоманси, засновані на поезіí , мають претексти, які використовуються як відправні точки. Проте використання самоí поезіí під час виступу не є обов’язковим. Проблема дослідження полягає в осмисленні точок дотику між поетичним перформансом і перформансом, заснованим на поезіí . Мета статті — проаналізувати актуалізацію поезіí Лесі Украí нки засобами сучасного перформансу. Для досягнення мети використано інтертекстуальний та інтермедіальний методи дослідження. Результати дослідження. Два розглянутих у дослідженні сучасні перформанси украíнських митців (перформанс «Без назви» (2014) Ярини Шумськоí та відеоперформанс «Contra Spem Spero!» (2020) Ксеніí Кисиличин) мають спільнии претекст (вірш «Contra spem spero!» Лесі Украí нки), але створюють різні смислові поля. Ці перформанси не лише підкреслюють помітність і важливість претексту, а и виокремлюють певні його рядки та образи як найбільш актуальні для певного часу (і для певного митця-перформера), ті частини оригінального тексту, які сучасні митці обирають для власного (фізичного) «проживання» и переосмислення за посередництвом медіи мистецтва перформансу. Зв’язок між претекстом і перформансом не зникає, навіть якщо на перший погляд він може здатися розмитим. Це дає можливість глядачеві створити несподівані асоціаціí та інтерпретаціí як перформансу, так і претексту, розширити межі інтерпретаціи ного поля тексту, поглянути на нього під іншим кутом. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Гладун Дарина Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Павлов, В. Біблійні мотиви у сучасній українській літературі [Електронний ресурс] / В. Павлов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 8-13, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): християнство -- бог -- аврамічна релігія -- доаврамічна релігія -- проза -- поезія -- нежанрова проза -- сучасна українська література Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація християнської світоглядної парадигми в украї нськіи літературі доби незалежності. Проблему розглянуто в дихотомії консервативного християнського світобачення зі світоглядом атеї стичним і мультикультурним. Метою розвідки є дискусіи не обговорення тез, наведених у статті Т. Трохименко «Сучасна украї нська література та християнство» 2022 року в журналі «Патріярхат. Греко-католицьке аналітичне видання». Структурні елементи витримано у тіи же послідовності, що и джерела, аргументи якого спростовують. У розвідці використано методи повільного читання, компонентного аналізу, зіставнии та протиставнии . Новизна дослідження визначається трансформацією рецепціи релігіи них мотивів в украї нському письменстві та зміною релігіи ного простору Украї ни, що спонукає до осмислення механізмів таких трансформаціи в сучасному історичному зрізі. У результаті дослідження встановлено, що світоглядна парадигма християнства зазнала значного спотворення через радянську політику та вплив інших релігій – і українських, і зарубіжних. Водночас установлено, що авторські трактування біблійних мотивів і образів сприяють популяризації християнських ідей , однак не відображають канонічних церковних текстів, через що оптика розуміння святого письма зазнає розширення, однак межа між першоджерелом і авторською інтерпретацією втрачається. На підставі аналізу сучасної украї нської літератури простежено дві тенденції : 1) рецепція бібліи них мотивів у контексті постмодерної іронічної традиції , що характеризується скептичноіронічним трактуванням релігіи них мотивів і образів, епатажністю і карнавальністю (притаманними ранніи творчості В. Неборака і ранніи ліриці С. Жадана); 2) рецепція бібліи них мотивів у контексті екзистенціи но-філософської та культурологічної традиції , центральною ідею такої рецепції є ідея важливості віри, людяності в апокаліптичному світі сучасної діи сності (творчість С. Жадана, Ю. Винничука, Г. Марчук). Перспектива дослідження вбачається у дослідженні творчості інших українських письменників (зокрема О. Забужко, Г. Пагутяк, М. Матіос, К. Калитко та ін.). Дослідження не вичерпане, а буде продовжене у межах інших публікацій , де висвітлюватимуться особливості християнської образності у творчих практиках українських письменників кінця ХХ — початку ХХІ століття. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |