Скрипник, І. Формування праксеологчної компетентності магістрів стоматології: мотиваційна складова / І. Скрипник, Я. Кульбашна, В. Захарова // Освітологія = Oswiatologia : українсько-польський науковий журнал. - 2021. - № 10. - С. 56-65, DOI 10.28925/2226-3012.2021.106 . - ISSN 2226-3012. - ISSN 2412-124Х Кл.слова (ненормовані): мотиваційна готовність -- праксеологічна компетентність -- професійна діяльність -- професійна самореалізація -- фахові компетентності Перейти до зовнішнього ресурсу https://osvitologia.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Кульбашна, Я. Захарова, В. Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1) |
Кульбашна, Я. Структура праксеологічної компетентності магістра стоматології [Електронний ресурс] / Я. Кульбашна, І. Скрипник. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 3. - С. 71-77, DOI 10.28925/1609-8595.2020.3.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595 Кл.слова (ненормовані): магістр стоматології -- праксеологічна компетентність -- стоматологічна освіта -- лікар-стоматолог Анотація: У статті обґрунтовано структуру праксеологічної компетентності магістра стоматології і розкрито зміст її складників у контексті теоретичного і методичного забезпечення освітнього процесу в закладі вищої медичної освіти. Аналіз доступних вітчизняних і зарубіжних наукових джерел з проблеми дослідження виявив відсутність даних про розроблення структури праксеологічної компетентності лікаря, зокрема магістра стоматології. На підставі аналізу отриманих результатів і власного педагогічного досвіду визначено такі її складники: мотиваційний, гностичний, діяльнісний, деонтичний, науково-дослідний, рефлексивний. Мотиваційний складник відображає цілепокладання особи в отриманні стоматологічної освіти і професійній реалізації. Гностичний складається з інтегрованої системи професійних та базових знань, що забезпечує ефективність практичної діяльності стоматолога. Деонтичний сприяє формуванню належної професійної поведінки лікаря в процесі виконання професійної діяльності й комунікації з долученими до неї особами і структурами. Науково-дослідний складник забезпечує навички роботи з науковими джерелами – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення отриманої інформації та використання отриманих даних у практичній діяльності на принципах доказової медицини. Рефлексивний складник сприяє розвитку спроможності до адекватної самооцінки власного професійного рівня і визначення векторів безперервного професійного саморозвитку і самовдосконалення. Діяльнісний складник, який є особливо значущим для професійної діяльності лікаря-стоматолога, є складним комплексним утворенням, що охоплює такі компоненти: мануальний, симуляційно-технологічний, організаційно-управлінський, ергономічний, економічний, правовий, креативно-інноваційний. Розуміння структури праксеологічної компетентності магістра стоматології викладачами і студентами уможливлює цілеспрямований вплив на формування її складових у процесі професійної підготовки в закладі вищої медичної освіти, що сприятиме підвищенню рівня готовності випускників до професійної діяльності та конкурентоспроможності у міжнародному професійному просторі. Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/ Дод.точки доступу: Скрипник, І. Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |
Скрипник, І. Формування праксеологічної компетентності магістрів стоматології: сучасні підходи [Електронний ресурс] / І. Скрипник, Я. Кульбашна, В Захарова. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 3. - С. 99-106, DOI 10.28925/1609-8595.2021.3.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595 Кл.слова (ненормовані): магістри стоматології -- праксеологічна компетентність -- науково-методичний підхід Анотація: У статті визначено та розкрито зміст наукових актуальних підходів до процесу формування праксеологічної компетентності майбутніх магістрів із стоматології. Аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, порівняння отриманих результатів дослідження, дискусії із науково-педагогічними працівниками медичних закладів вищої освіти визначили, що доцільним для застосування в освітній процес закладів вищої медичної освіти є системний, особисто-орієнтований, діяльнісний, компетентнісний, контекстний, синергетичний підходи. Системний науковий підхід реалізується шляхом створення системи компонентів із встановленими відносинами, між якими існує взаємодія. Особисто-орієнтований підхід спрямований на реалізацію індивідуального підходу до кожного учня. Сутність діяльнісного підходу полягає у вміннях та навичках, готовності випускника розв’язувати проблеми професійного спрямування, планувати та організовувати професійну діяльність, аналізувати та оцінювати результати своєї діяльності. Цей підхід визначає точні шляхи формування певної компетентності. Компетентнісний підхід забезпечує реалізацію навичок у професійній діяльності. Контекстний підхід вимагає створення середовища реального життя. Синергетичний підхід сприяє самореалізації та саморозвитку майбутніх стоматологів шляхом налагодження співпраці між учасниками навчального процесу. Доведено, що поєднання зазначених науково-методичних підходів у комплекс сприятиме підвищенню якості та ефективності процесу формування праксеологічної компетентності майбутніх магістрів стоматології. Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/ Дод.точки доступу: Кульбашна, Я. Захарова, В Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |