Шифр: С325934233/2013/3/4
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2013р. № 3/4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Анісімова, Л. The basic principles of empiricism in literary theory and criticism: Sources and contemporary empirical researches / Л. Анісімова
Забіяка, І. Роль поетизму в еволюції чеського та українського літературознавства / І. Забіяка
Єременко, О. Бінарний комплекс автор-реципієнт у художньому тексті крізь призму його емпатійного компонента / О. Єременко
Башкирова, О. Літературні ігри в Інтернеті: іронія, фантастика, маскарад (на матеріалі прози творчого угруповання НЛО-1) / О. Башкирова
Борисенко, К. Біблійна герменевтика у полемічному трактаті Дмитра Туптала "Розыск о раскольнычєской брынской вђрђ" / К. Борисенко
Гавриловська, М. Особливості зображення татар у творах та епістолярії Михайла Коцюбинського / М. Гавриловська
Олійник, С. Побутування фантастичного у сучасній українській прозі / С. Олійник
Пухонська, О. Сучасна візія міста в поезії молодих авторів / О. Пухонська
Поліщук, Я. Шлях до асиміляції чи європейська перспектива? Публіцистика Івана Нечуя-Левицького в сучасній оцінці / Я. Поліщук
Бондарева, О. Телевізійний простір як персонаж художнього дискурсу / О. Бондарева
Погребняк, І. Соціально-психологічні засади маніпуляції в рекламі / І. Погребняк
Грипас, О. Про засадничі принципи функційної граматики / О. Грипас
Гайдаш, А. Барлоу. Інтерв’ю з драматургом Тіною Хау / А. Гайдаш, Е. Джудіт
Сінченко, О. До проблеми "мистецтва інтерпретації" / О. Сінченко, Януш Славінський
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Шифр: С325934233/2023/29/2
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2023р. т.29 № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Заярна, Ірина. Засоби формування імперського колоніального наративу в повісті М. Карамзіна «Марфа-посадниця, або Підкорення Новагорода» / І. Заярна. - С.63–69. - Бібліогр. в кінці ст.
Ткаченко, Роман. Філософсько-естетичний зміст образу / назви кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» / Р. Ткаченко. - С.70–76. - Бібліогр. в кінці ст.
Саєнко, Валентина. «Квадро» Б. Нечерди і «Поїздка в “СВ”» Д. Затонського: тематична спорідненість і контроверсії / В. Саєнко. - С.77–88. - Бібліогр. в кінці ст.
Корнієнко, Оксана. Художнє відображення історичних постатей у романі Володимира Даниленка «Кохання в стилі бароко» / О. Корнієнко, Н. Гудована. - С.89–95. - Бібліогр. в кінці ст.
Буцька, Катерина. Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів» / К. Буцька. - С.96–101. - Бібліогр. в кінці ст.
Мусій, Валентина. Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби») / В. Мусій. - С.102–107. - Бібліогр. в кінці ст.
Боговик, Оксана. Соціально-політичні виміри американського суспільства в новому тисячолітті (на матеріалі роману Салмана Рушді «Quichotte») / О. Боговик, А. Безруков. - С.108–113. - Бібліогр. в кінці ст.
Фіялка, Світлана. Зображально-виражальні засоби в українській поезії періоду повномасштабної військової агресії РФ / С. Фіялка. - С.114–119. - Бібліогр. в кінці ст.
Доценко, Олена. Комунікативно-прагматичні особливості езотеричних передбачень у мас-медійному дискурсі російсько-української війни / О. Доценко. - С.120–130. - Бібліогр. в кінці ст.
Лісневська, Аліна. Аудіовізуальний контент у культурній журналістиці воєнного часу: до питання національної ідентичності / А. Лісневська, Р. Новикова. - С.131–138. - Бібліогр. в кінці ст.
Гудошник, Оксана. Усна історія і медіа: платформи для збору історій свідків / О. Гудошник. - С.139–145. - Бібліогр. в кінці ст.
Пелешок, Ольга. Тематична парадигма краєзнавчого контенту районної преси Тернопільщини початку XXI століття / О. Пелешок. - С.146–156. - Бібліогр. в кінці ст.
Солодовник, Дмитро. Візуалізація даних у новітніх конвергентних медіа України / Д. Солодовник. - С.157–165. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)




    Тімофєєв, А.
    Проблеми зовнішньої трудової міграції в Україні: сучасні тенденції [Електронний ресурс] / А. Тімофєєв. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
міграція -- енциклопедія -- преса -- етика -- національний простір
Анотація: У статті автор досліджує проблеми трудової міграції серед українського населення, її вплив на працездатних громадян та висвітлення цієї тематики у ЗМІ. Сьогодні питання зовнішньої трудової міграції набуло масштабного виміру, однак інформація, яка подається в пресі, зазвичай, однобічна, а статистика, що надається офіційними урядовими організаціями, не відповідає реальному стану. Проте, незважаючи на прогалини, які має інформація про заробітчанство, в пресі відсутній аналіз цієї проблеми, тому виникає потреба розгляду питання як преса в Україні впливає на зовнішню трудову міграцію та яким чином протистоїть цьому явищу

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Пухонська, О.
    Сучасна візія міста в поезії молодих авторів [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сучасна поезія -- мотив -- образ -- текст -- місто -- урбаністичний простір -- ліричний герой
Анотація: Стаття розкриває особливості літературного освоєння сучасного простору міста молодими авторами початку ХХІ століття. Значну увагу зосереджено на поетичних образах та мотивах, котрі є спільними для багатьох поетів і визначають не тільки стильову манеру їхнього письма, а й формують візію міста у сприйнятті нового покоління. Важливим аспектом видається те, що урбаністичний простір у сучасній поезії є не лише простором художнім, а набуває рис самостійного ліричного персонажа, здатного відчувати і еволюціонувати.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Бондарева, О.
    Телевізійний простір як персонаж художнього дискурсу [Електронний ресурс] / О. Бондарева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
віртуальний простір -- дискурс -- медіа -- пастіш -- симулякр
Анотація: У статті розглянуто функціонування віртуального простору у сучасних українських п’єсах, зокрема переростання віртуальності у дискурсивну структуру, що пронизує різні рівні текстової організації та сполучає локальні прийоми драматургічного письма з мовою високих технологій та медіа. Порушено проблему деформування адекватності сприйняття реальності, спричиненої ілюзією тотожності об’єкта і його образу, яку породжує віртуальна реальність та мультимедійна інформація. Акцентовано увагу не лише на сценічному моделюванні віртуальної реальності, але і її пастішуванні.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Мейзерська, T.
    Глобалізаційні виміри медіа-досліджень у концепції Джеймса Лалла [Електронний ресурс] / T. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мас-медійний простір -- глобалізаційні впливи -- структурація -- фрагментація
Анотація: У статті досліджуються проблеми і можливі наслідки глобалізації медіапростору у концепції американського вченого Джеймса Лалла. В сучасних зарубіжних теоретичних дослідженнях процесів та наслідків глобалізаційних впливів на функціонування ЗМІ виробилося принаймні дві протилежні точки зору – песимістична та оптимістична, яскравим прихильником якої став Джеймс Лалл. Висвітлено явище фрагментації мас-медіа та зростання можливостей індивідуального споживача, оскільки він має змогу черпати будьяку інформацію. Розкрито феномен мультикультуралізму, який ґрунтується на продукуванні так званої поп-культури, що сьогодні здатна чинити опір панівним ідеологічним і культурним силам. Розглянуто виділені Джеймсом Лаллом основні теоретичні напрямки функціонування сучасних ЗМІ, психологічні та культурологічні аспекти глобалізаційних процесів, зокрема зростання значення власного культурного самоствердження і глибокого національного самоусвідомлення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Pukhonska, O.
    "Niewolnicy nie rodza wolnych dzieci": proba samoidentyfikacji jednostki w Terenowych badaniach z ukrainskiego seksu Oksany Zabuzko [Електронний ресурс] / O. Pukhonska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- культурна амнезія -- посттоталітарна травма -- література -- тоталітаризм -- досвід
Анотація: Сучасний світ робить активні спроби знайти пояснення втрат і здобутків минулого століття, котре мало значний вплив на розвиток суспільства і його поведінки супроти викликів нового часу. Представники різних культурних осередків, митці, науковці звертають увагу на нагальність реінкарнації пам’яті, втраченої у трагічних історичних умовах. Література, як мистецтво слова, розважає над відтворенням забутої травми, по-своєму формуючи віднайдений простір історії і зціленого минулого. Запропонована стаття порушує проблему припрацювання травматичної пам’яті у романі Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Землякова, Т.
    Функції та смисли нових інформаційних взаємин: абсолют чи шизофренічне роздвоєння? [Електронний ресурс] / Т. Землякова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
інформація -- інформаційний простір -- інформаційне суспільство -- інформаційна функція -- реципієнт
Анотація: У статті розглянуто перспективу змін у контексті інформаційного суспільства та простору, їх вплив на людину в цілому, функції нового інформаційного простору, потребу «правильної організації повідомлень» та роль реципієнта в цьому процесі, виокремлено дефінітивний ряд: «інформація», «інформаційний простір», «інформаційне суспільство», підкреслено важливість віднайдення та дотримання власної культурної ідентичності. Вказано, що нині масштаби соціальних і культурних метаморфоз величезні, а культурні цикли змінюються дуже швидко, провокуючи цивілізаційні потрясіння. Акцентовано, що ідентичності стають дедалі більш специфічними, їх важче розподіляти, зростає соціальна фрагментизація.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Полтавцева, Н.
    Сообщество как область социокультурного пространства: два пути описания [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
невидимі коледжі -- уявні спільноти -- наукознавство -- постструктуралізм -- соціокультурний простір -- скупчення -- метафори деконструкції
Анотація: У статті вчинено спробу розглянути два шляхи роботи сучасної науки й філософії з актуальним у 60-ті – 70-ті роки ХХ століття поняттям «спільнота». Це поняття авторка розглядає як царину наділеного набором визначених характеристик маргінального соціокультурного простору, де скупчуються людські сингулярності. Залежно від того, з яких позицій його аналізують і які коди підлягають використанню, це поняття перетворюється на джерело припущень про його нові можливості – як на шляхах дослідження мікро й макропроцесів, так і на шляхах деконструкції метафор і пошуку «слідів». При цьому виявляється, що з метою зменшення культурної невизначеності з різних методологічних позицій практично в один час в науці й філософії описувалась одна й та сама мало вивчена на той момент маргінальна царина соціокультурного простору. Своєю чергою, це визначало й різність мов опису. Запропонована в статті метафора «електричного поля» – це спроба через введення компліментарного поняття побачити й спільність пошуків, і спільність проблеми. Цій меті слугує і «переклад» формулювання завдань досліджень із мови «класики» на «посткласичну» і навпаки, мовби здійснюючи подвійну реінтерпретацію.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Бабенко, А.
    Урбаністичні та аксіологічні домінанти у романі Сергія Жадана "ДЕПЕШ МОД" [Електронний ресурс] / А. Бабенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
місто -- урбаністичний простір -- постколоніальність -- особистість -- образна система -- аксіологічні домінанти -- алогічність -- авангард
Анотація: У статті розглянуто особливості авторської інтерпретації образної та аксіологічної системи; дослідження цього сегменту національного літературного простору є надзвичайно актуальним, враховуючи досить однобокий та несистемний підхід до аналізу роману Сергія Жадана «Депеш Мод»; проаналізовано становлення та розвиток особистості в постчорнобильських умовах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Шайнер, І.
    Особливості експлікації військової тематики у лексико-семантичному просторі новітніх британських художніх текстів [Електронний ресурс] / І. Шайнер. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 66-78 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
лексико-семантичний простір -- лексико-семантична група -- лексико-тематична група -- лексико-асоціативна група -- текст
Анотація: У статті проведено інтегрований лінгвістичний аналіз жанротвірної лексики та лексичних структур у художніх прозових текстах на військову тематику (ТВТ) з опертям на прагмастилістичний, прагмадискурсний та поетико-інтерпретативний підходи. Дослідження присвячено вивченню лексико-семантичного простору новітніх британських англомовних художніх прозових ТВТ, зосереджуючись на особливостях триєдиного напряму його розбудови, що включає лексико-семантичні, лексико-тематичні та лексико-асоціативні лінії експлікації військової тематики (ВТ). Особливістю британських ТВТ початку ХХІ століття є актуалізація теми війни не лише на першому плані, але й на рівні мікровкраплень: в обраних автором лексичних структурах закодовано потужну лейтмотивну ідею – проблему військових конфліктів та їх спустошливі, руйнівні наслідки, яку виведено через експліковані (більше чи менше) лексичні одиниці. Популярність військової тематики у новітній літературі зумовлена конфліктними подіями в сучасному світі. З погляду прагмадискурсної та антропоцентричної парадигм дослідження текстів цих літературних творів є надзвичайно актуальним, зважаючи на їх лексико-семантичні особливості. Інтерпретація читачем ТВТ залежить безпосередньо від використаних автором мовних засобів, що чітко передають картини воєнної дійсності (або лише наводять згадки військових дій), розставляють експресивно-стилістичні акценти на певних явищах та деталях, та, зрештою, створюють загальний емоційний фон для розвитку сюжетних ліній у творі. Виокремлення лексико-семантичних, лексико-тематичних і лексико-асоціативних угруповань сприяє детальному аналізу функційної репрезентації лексичних структур у художньому тексті на поверховому та глибинному рівнях. Результати дослідження відкривають нові перспективи вивчення лексико-семантичної структурації британських художніх текстів початку ХХІ століття з позицій новітніх наукових парадигм.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1





    Літвінчук, Т.
    Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка [Електронний ресурс] / Т. Літвінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 31-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
середньовічне місто -- державність -- степ -- християнство -- топографія -- історичний роман
Анотація: Вивчення дихотомії «місто — степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка є актуальним, оскільки дає змогу простежити авторське бачення функціонування міста в умовах становлення й розвитку української середньовічної державності. Місто є культурним простором, в якому акумульовані характер, минуле народу, його світогляд та традиції. Зосередженість українських прозаїків другої половини ХХ століття на цій темі зумовлена необхідністю осмислити художньо-естетичний потенціал міста, його зміни упродовж витворення власних ціннісних пріоритетів. Мета статті — зʼясування специфіки художнього втілення концептуальних ознак середньовічного міста, які в історичних романах прозаїків кристалізуються при встановленні зв’язків зі степом. Методологічною базою дослідження є класифікація О. Астафʼєва категорії «степ» в есеїстиці Є. Маланюка: степ-територія; степ-ворог, покарання; степ-ландшафт. У результаті дослідження зʼясовано, що топографія середньовічного міста в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко, П. Угляренка окреслюється за допомогою додаткових семантичних величин: міської брами, капища, печери й келії. Зосередженість на осмисленні степу як втіленні покарання стане передумовою осмислення середньовічного міста як своєрідного прихистку і водночас — модифікації його значення: втіленні незахищеності, небезпеки, виклику, останнього притулку. Вивчення принципів реалізації ландшафтних особливостей степу корелює із окресленням могутності, величі середньовічного міста та його значущості для державності Київської Русі. На основі цього виокремлено такі принципи комплексного змалювання образу: використання синестезії звуків на позначення шуму, візуальні, дотикові, запахові образи, звукообраз дзвону. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні парадигми середньовічного соціуму в проекції на міський простір, а також розширенні діапазону художніх текстів до початку ХХІ століття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1





    Жигун, С.
    Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст. [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
детектив -- простір -- колонія -- метрополія -- колективні стратегії
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонструвати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, формуючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і торгівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображення простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1





    Мейзерська, Т.
    Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") [Електронний ресурс] / Т. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
війна -- свідомість -- горизонт -- протоімпресія -- спогад -- наратив -- феномен
Анотація: Актуальність і новизна запропонованої статті зумовлені потребою залучення в простір украї нського літературознавства тих методологіи , до яких воно в силу різних обставин звертається вкраи рідко і які, залишаючись на маргінесі наукових зацікавлень, приховують у собі потужні можливості, актуалізуючи практику нових підходів до вивчення поетики художніх творів, інтерпретації художніх текстів. Предметом дослідження в запропонованіи статті є рухливии смисловии горизонт свідомості головного персонажа роману С. Жадана «Інтернат», якии увиразнює потенціи ні можливості конструювання и ого ідентичності. Використовуючи методи феноменологічно-екзистенціи ного аналізу структур життєвого світу та змін горизонтів свідомості, які виробили Е. Гуссерль та А. Бергсон, авторка статті доводить, що 1) вони органічно відповідають специфіці художнього мислення письменника, налаштованого на дослідження проблематики пошуків персонажами сенсу власного буття, і що 2) ці пошуки стосовно експлікації внутрішнього світу і руху свідомості головного персонажа твору Паші здіи снюються в межах закріпленого наративом переміщень горизонту «протоімпресії », яка, за Гуссерлем, у кожному випадку є взаємодією трьох невід’ємних складників, явлених у переживанні «тепер», що обов’язковим чином вписуються в горизонт «колись» (ретенціональних — пов’язаних із минулим) і «потім» (протенціональних — пов’язаних із маи бутнім) модификаціи . У результаті дослідження зроблено висновки, що художніи наратив твору покликании фіксувати своєрідне згущення горизонтів свідомості и пам’яті героя, структура переживань якого постає в різних модусах: сприи няття / відкидання, уяви, сну, спогаду, різноманітних прии омів візуалізації тощо. Акцентовано на споріднених із кінонаративом прии омах передачі «зсувів» свідомості героя, процесуальності образу-переживання, де особливої ваги набувають глибока експансія пам’яті, формування суб’єктивних вражень: асоціативна насиченість деталеи , тяжіння до кінематографічної візуальності, змінна фокалізація, «ефект суб’єктивної камери», застосування техніки перемикання кадру тощо. Перспективи дослідження пов’язуються із подальшим залученням методології феноменологічно-екзистенціи ного аналізу та знань про застосування прии омів кінонарації щодо аналізу сюжетно-композиціи ної маи стерності письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)





    Почапська, О.
    Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет "Азовський вісник", "Бобринецький голос", "Буг", "Відродження") [Електронний ресурс] / О. Почапська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
газета -- пропаганда -- свідомість -- аудиторія -- порядок денний
Анотація: Стаття репрезентує дослідження особливостеи формування порядку денного періодичними виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Радянської Украї ни (мова и де про південні та центральні території ) упродовж 1943 р. Аналізуючи видання «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження», автор з’ясовує, що серед основних тенденціи формування порядку денного є створення такого інформаціи ного тла, на якому досить органічно виглядали повідомлення про активності Німеччини і ї ї перемоги на лінії фронту. Зважаючи на те, що сьогодні Украї на перебуває в стані гібридної віи ни та мусить не лише формувати, але и захищати власнии інформаціи нии простір, вивчення особливостеи визначення порядку денного виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Украї ни в 1943 р., коли Украї на перебувала в стані віи ни, є актуальним і своєчасним. Мета дослідження — з’ясування особливостеи формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Об’єктом і власне джерельною базою дослідження стали друковані періодичні видання, що виходили на території Украї ни впродовж 1943 р.: «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження». Предметом дослідження є процес формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Методи дослідження: тематичнии аналіз і контент-аналіз. Результати дослідження. Контент-аналіз газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження» дав можливість визначити п’ять основних тематичних напрямів, у межах яких формувався порядок деннии аналізованою періодикою, і саме в межах цих проблемних напрямів відбувалося формування системи необхідних німецькіи владі реакціи аудиторії , що мали на меті привернути населення Украї ни на бік німецьких віи ськ, що значно би полегшило процес утримання окупованих украї нських територіи під своєю владою. Окрім критики діи радянської влади, німецька пропаганда використовувала прии ом наближення інформації в часі и просторі, пояснюючи аудиторії , що робота в Німеччині — це спосіб отримати новии досвід, підтримка розвитку украї нської культури — це пріоритетне завдання німецького керівництва і т. ін. У порядку денному негативізувався образ євреи ства як народності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Даниленко, В.
    Проблеми лідера, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу в казках Івана Липи [Електронний ресурс] / В. Даниленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 125-130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
колоніалізм -- постколоніальна критика -- метрополія -- колонія -- колоніальна залежність -- міф -- алегорія -- казка -- інтерпретація -- національна зрада -- лідер -- периферійне явище літератури
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена інтересом до творчості Івана Липи, який пробудила бурхлива динаміка націотворчих процесів українського суспільства, коли активно відбувається переосмислення украї нської історії та культури. Попри активізацію досліджень доробку письменника казкова творчість лишилася на маргінесі уваги, проте вона становить дослідницький інтерес у контексті проблеми ідеології в казкових текстах, яка в статті розглядається крізь призму постколоніальних студій . Предметом цього дослідження є антиколоніальні елементи поетики «Казок про волю» Івана Липи. Методологія аналізу ґрунтується на теоретичних засадах постколоніальної критики, зокрема на ідеях Е. Саї да, Ґ. Ч. Співак, Е. М. Томпсон, С. Павличко, М. Рябчука, Т. Гундорової , Я. Поліщука, О. Юрчук, які допомагають розглянути «Казки про волю» Івана Липи як банк постколоніальних технологіи для окупованої Украї ни. Метою цього дослідження є деконструкція імперських наративів у філософських казках І. Липи і виявлення технологіи і практик для звільнення України від колоніальної залежності. У результаті проведеного аналізу зроблено висновок, що, дистанціюючись від конкретних історичних епох, письменник переносить проблеми украї нського суспільства в казковии простір. Це допомагає йому подивитися на украї нські перспективи поза часом, із позиціи вічності. У казковому просторі автор вирішує давні історичні проблеми Украї ни, пов’язані з утратою незалежності: відсутність сильних лідерів, національна зрада, неготовність народу до боротьби, деморалізація суспільства, зневіра у власних силах, виховання на фальшивіи історії , нав’язаніи метрополією. Розгляд казок під кутом зору постколоніалізму дає можливість знаи ти у творчості автора завуальовані алегорії і приховані інтенції , у яких письменник показує, яким чином Украї на має звільнитися від колоніальної залежності. Важливим чинником цього, на думку Івана Липи, є повернення історичної пам’яті. Перспективою дослідження є постколоніальнии аналіз творчості Івана Липи як ідейно-художньої цілісності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Дранніков, А.
    Часові та просторові виміри дискурсу самотності в романі Крістофера Ішервуда "Самотній чоловік" [Електронний ресурс] / А. Дранніков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 22-29, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
час -- простір -- екзистенційна самотність -- циркадний роман -- роман одного дня
Анотація: У статті представлено аналіз особливостеи дискурсу самотності у його зв’язку із категоріями часу та простору в романі Крістофера Ішервуда «Самотніи чоловік» (A Single Man, 1964). Актуальність розвідки продиктована загальною тенденцією до перегляду канону модерністської літератури із фокусом на ї ї «малих» голосах. Наразі у вітчизняній англістиці та американістиці як самому роману, що став об’єктом дослідження, так і всьому доробку Ішервуда назагал приділено недостатньо уваги. Мета дослідження – визначити и охарактеризувати основні форми актуалізації у творі дискурсу самотності у вимірах часу та простору. Для досягнення мети було використано комплекснии методологічнии підхід, якии залучає герменевтичнии аналіз, техніку «close reading», аспекти жанрології (концепція циркадного роману Д. Гіґдона) та наратології (теорія паратексту Ж. Женетта). У результаті дослідження виявлено, що самотність у романі представлена як складне багатоаспектне явище, мотивоване чинниками різного походження. Аналіз паратекстуальних елементів уможливив інтерпретацію самотності як ключової категорії твору. При цьому екзистенціи нии вимір постає концептуальною домінантою, на основі якої вибудовується увесь дискурс самотності в тексті. Розглянуто форми реалізації самотності в категоріях часу та простору, зосібна, виокремлені ї х зовнішні та внутрішні варіації . Зовнішніи час охарактеризовано як історичне та соціально-культурне тло написання роману, пов’язане із консьюмеризацією та симулякризацією американського суспільства. На внутрішньому рівні визначено особливості темпоральної будови твору як варіанту циркадного роману: хронологічні рамки, зумовлені не лише часовим лімітом доби, але й концептуальною відмежованістю минулого та майбутнього; фокус нарації на теперішньому, почутті моменту; ефект рекурсивного повторення одного дня. Зовнішніи простір поділяється на локальний , репрезентований множиною дрібних локусів (дім, лікарня, спортзал тощо), та глобальний , втілений у протиставленні природного та урбаністичного. Внутрішня площина простору має виміри пам’яті, травми, звільнення, есхатологічний , які в різних комбінаціях актуалізують самотність у просторах зовнішніх
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Буцька, Катерина.
    Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів» [Електронний ресурс] / К. Буцька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 96–101, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- ідентичність -- ґендер -- тягар -- репрезентації -- сучасна українська література
Анотація: Предметом дослідження є концептуалізація пам’яті як жіночої сфери в романі О. Забужко «Музей покинутих секретів». Ключовою проблемою розвідки є інтерпретація образу жінки в романі в контексті національної та родової пам’яті. Мета дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати жіночі домени, пов’язані з простором пам’яті в романі, а також висвітлити особливості образу жінки як хранительки пам’яті. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи, як описовий, герменевтичний, а також метод інтертекстуального аналізу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Лащук, Юлія.
    Гендерні гетеротопії в медійному контенті українських молодіжних організацій [Електронний ресурс] / Ю. Лащук, К. Вольневич-Сломка. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 288-294, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
гетеротопія -- жіночий власний простір -- гендер -- молодіжні організації -- Україна
Анотація: Незважаючи на все ще міцно вкорінені в українському суспільстві гендерні стереотипи, жінки не менш активно, ніж чоловіки, проявляють себе як громадські активістки, лідерки, політичні діячки на рівні локальних громад і на всеукраїнському рівні. Зберігається ця тенденція й у молодіжному середовищі, зокрема в молодіжних організаціях. Предметом статті є медійний дискурс молодіжних організацій, що діють в Україні, проблемою — гендерна складова досліджуваних текстів. Метою авторок є пошук відповіді на такі дослідницькі питання: іменники якого роду вживають у своїх публікаціях молодіжні організації, що були предметом дослідження? А також у якому контексті використовують ці іменники, говорячи про стать? Метод дослідження — кількісний і якісний аналіз змісту. Матеріалом дослідження став увесь контент, створений у 2018 році шістьма молодіжними організаціями, що діють Україні, та опублікований на сайтах і у фейсбуці цих організацій. Вибір молодіжних організацій був цілеспрямованим. Застосовано критерій медійної видимості, унаслідок чого для дослідження були відібрані Фундація Регіональних Ініціатив, Будуємо Україну Разом, Юнацький Корпус, Молодіжний Націоналістичний Конгрес, UKRAЇNER, а також Пласт. У теоретичному плані дослідження спирається на концепцію власного простору Бернхарда Вальденфельса та концепцію гетеротопії Мішеля Фуко. Результати дослідження показують, що, по-перше, стать відіграє важливу роль у середовищі молодіжних організацій і їхньої громадської активності; по-друге, мова, яка використовується в молодіжному середовищі, не є гендерно нейтральною; по-третє, гендер з’являється в досліджуваному дискурсі в чотирьох контекстах: стать як нейтральна категорія в описовому сенсі, стать для окреслення цільової групи діяльності організації, стать, безпосередньо пов’язана з гендерними ролями, які приписуються жінкам / чоловікам, і стать як пряма загроза для діяльності жінок. Новизна дослідження полягає в аналізі медійного простору молодіжних організацій крізь призму концепції гетеротопії Мішеля Фуко та критеріїв статі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Вольневич-Сломка, Клаудія


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Романенко, Олена.
    Художньо-естетичні особливості образу провінції в сучасній українській літературі [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 1-8, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська література -- проза -- роман -- топос -- провінція -- геопоетика -- структуралізм
Анотація: Це дослідження присвячене аналізу особливостей змалювання топосу Провінції в сучасній українській прозі та проблемам розвитку ідей геопоетики в українському літературознавстві. Предметом дослідження є поетикально-стильові параметри топосу Провінції в сучасній українській прозі. Інтелектуальною підтримкою цієї статі стали ідеї структуралізму та геопоетики, які належать Ельжбєті Рибіцькій. Мета — системний аналіз поетикально-стильових параметрів топосу Провінції в романах Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д». Для цього дослідження було обрано поєднання методів структурно-типологічного аналізу та концептуального аналізу в контексті ідей геопоетики. Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому описано три моделі осмислення топосу Провінції в сучасній українській літературі, запропоновано й аргументовано естетичну парадигму моделювання світу і людини в прозових творах сучасних українських письменників у контексті ідей структуралізму та геопоетики. Результати дослідження презентують три моделі топосу Провінції. У межах першої моделі Провінція описується як географічний простір, у якому виявляються опозиції Центру / Провінції. Друга модель заснована на ідеї міфу як сакрального простору, у ній протиставляються агресивний Центр та аркадійська і гармонійна Провінція. Третя модель ґрунтується на постколоніальних ідеях суперечності між колонізованими культурами і регіонами, описі діалогу із колоніальним минулим, а також образів Своїх / Чужих. Такі теоретичні ідеї цієї статті дали можливість проаналізувати романи Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д» та описати особливості змалювання топосу Провінції у творчості сучасних українських письменників. Так, у романах Галини Пагутяк відтворено топос Провінції як містичного простору, із символічними амбівалентними образами, місця, у якому персонаж отримує нагоду самопізнання та переосмислення етичних поглядів. Натомість роман Сергія Жадана презентує топос Провінції як деформований радянським минулим простір, своєрідну семантичну пустку, занедбану й ворожу до персонажа. У романі Артема Чеха втілено модель топосу Провінції як екзистенційної пастки, з якої персонаж прагне втекти і в якій одночасно почувається і Своїм, і Чужим. Результати дослідження засвідчують продуктивність ідей геопоетики для сучасного українського літературознавства і перспективність дослідження топосу Провінції, зокрема й поетологічних особливостей географічних образів у художніх творах загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)