Шифр: С325934233/2016/2 Журнал 2016р. № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Панов, С. Иудейская прозопопея в оппозиционной идеологии 1970-х годов (А. Сахаров, А. Солженицын). / С. Панов Полтавцева, Н. Смена стилей жизни в постсоветской России: феномен "культурного промежутка" / Н. Полтавцева Гайдаш, А. Різновиди архетипу мудрої старої у жіночій драматургії США / А. Гайдаш Ожарівська, С. Алегорична метаобразність поезії Віри Вовк / С. Ожарівська Сидоренко, Л. "Синій автомобіль" Ярослава Стельмаха: метадискурс і новаторство форми / Л. Сидоренко Орлова, Е. Внешняя социокультурная среда музея / Е. Орлова Бровко, О. Жанрово-композиційна специфіка ліричної прози: дискусії тривають / О. Бровко Вірченко, Т. Україна – Батьківщина, а не територія / Т. Вірченко Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шифр: С325934233/2022/28/3 Журнал 2022р. т.28 № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Гребенюк, Т. Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби незалежності / Т. Гребенюк. - С.104-112. - Бібліогр. в кінці ст. Головань, Т. Українська філософська проза: objectum fictum чи літературна реальність? / Т. Головань. - С.113-118. - Бібліогр. в кінці ст. Вірченко, Т. Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня) / Т. Вірченко. - С.119-124. - Бібліогр. в кінці ст. Даниленко, В. Проблеми лідера, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу в казках Івана Липи / В. Даниленко. - С.125-130. - Бібліогр. в кінці ст. Гальчук, О. Особливості анімалістичних кодів прози Едгара Аллана По / О. Гальчук. - С.131-139. - Бібліогр. в кінці ст. Боронь, О. Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів) / О. Боронь. - С.140-145. - Бібліогр. в кінці ст. Rosinska, O. Models of stereotypizaton of national characteristics, gender roles and behavioral scenarios in series (on the example of the Polish series "The girls from Lviv" and "The londoners") / O. Rosinska. - С.146-155. - Бібліогр. в кінці ст. Ліченко, А. Деревовидна карта як різновид візуальної репрезентації даних у медіа / А. Ліченко. - С.156-163. - Бібліогр. в кінці ст. Zhuravska, O. Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "The Russian warship" meme. Part one / O. Zhuravska. - С.164-174. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Пухонська, О. Сучасна поезія як об’єкт інтертекстуальності [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): поезія -- інтертекстуальність -- постмодернізм -- цитата -- мотив -- іронія -- гра Анотація: У статті розглянуто теоретичні основи інтертекстуальності в сучасній українській поезії молодих авторів останнього десятиліття. Проаналізовано форми вираження міжтекстової комунікації через цитату і мотив, оскільки ці аспекти є найчастішим її проявом у досліджуваному матеріалі. Сучасна поезія характеризується залученням у авторський текст численних інтертекстуальних елементів Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Забіяка, І. Роль поетизму в еволюції чеського та українського літературознавства [Електронний ресурс] / І. Забіяка. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): авангард -- поетизм -- літературознавство -- структуралізм -- Празький лінгвістичний гурток Анотація: У статті розглянуто взаємини чеського авангардного напряму поетизму та літературознавства, зокрема структуралізму Празького лінгвістичного гуртка. Визначено наукові положення ПЛГ, які виникли під впливом авангардної літератури. Це визначення форми і змісту як бінарної опозиції, завжди присутньої у художньому творі; увага до мови як головного формального елементу творів; межі естетичного/неестетичного; протиставлення старого і нового як рушійна сила розвитку мистецтва. Крім того, простежено вплив концепцій представників ПЛГ на наукові погляди Д. Чижевського, викладені у його відомій «Історії української літератури» Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Сидоренко, Л. "Синій автомобіль" Ярослава Стельмаха: метадискурс і новаторство форми [Електронний ресурс] / Л. Сидоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): метадискурс -- метадрама -- новаторство форми -- типологічні риси -- авторефлексія літератури Анотація: У статті розглянуто типологічні риси метадрами, виявлено чинники формування метадискурсу. Прийомом створення комічного ефекту у драмі Ярослава Стельмаха «Синій автомобіль» стає нанизування штампів, яке максимально дискредитує формульну літературу і процес моделювання подібних текстів. У результаті дослідження узагальнено особливості авторефлексії літератури, які зумовлені пошуком мистецтвом слова нової ідентичності на зламі культурних і художніх парадигм Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шеремет, О. Проблематика пам’яті в сучасному польському репортажі (на прикладі "Кулеметів і вишень" Вітольда Шабловського) [Електронний ресурс] / О. Шеремет. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): індивідуальна пам’ять -- колективна пам’ять -- непам’ять -- травма -- свідчення -- художній репортаж Анотація: У статті на прикладі репортажу «Кулемети й вишні» Вітольда Шабловського розкривається тема функціонування пам’яті, позначеної травматичним досвідом українсько-польського конфлікту. Аналізуються форми існування пам’яті, відображені в тексті репортажу як жанру, що ґрунтується на свідченнях очевидців і постсвідків, розглядаються особливості людської пам’яті в соціально-історичних умовах Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Плющик, О. "Змістоформна Одіссея" Василя Махна у збірці "Cornelia street cafe: нові та вибрані вірші" [Електронний ресурс] / О. Плющик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): поетика -- римування -- поезія -- віршорядок Анотація: За мету статті обрано аналіз форми віршів Василя Махна – знаного поета, есеїста, літературного критика, перекладача та вченого – в її єдності зі змістом на прикладі збірки «Cornelia Street Cafe: нові та вибрані вірші» (2007). Василь Махно захоплюється новими образами, трансформуючи власні, уже давно набуті. Зокрема в текстах поета головними містами були зазвичай ті, в яких він проживав, але з мандрами світом і часом географія його міст та місць розширювалася – так й у віршах автор плавно переходить від класичних зразків до верлібру. Митець не зациклюється на строгій витриманості римування – серед певної кількості строф з’являються одна-дві-три, які не повторюють одна одну, а змінюють у рядках жіночі-чоловічі-дактилічні рими. Графічна форма запису віршів у В. Махна, ніби мандруючи, може наближатися до переміщення, руху, дії: більшість рядків поезій містять тире – як зміну декорацій, теми, простору, плану тощо. Василь Махно не прагне прив’язуватися до рими – у нього завжди виникає бажання «поборотися» з традицією. Власне, для поета існує внутрішня боротьба з віршовими формами при виборі головного формального інструментарію – йому завжди цікаво експериментувати, досягаючи заглиблення у саму сутність поезії. Зокрема, створюючи умовно-асоціативні образи, В. Махно користується парономазією (звуковою метафорою); заримовування українських слів з англійськими надає несподіване розгортання неточній римі; звуковий ефект навіть вплетений у строфічний перенос, який зустрічається майже в усіх ритмічних строфічних віршах; почасти в збірці зустрічаються анафора та епіфора, які також створюють звукове інструментування (як обрамлення). Аналізуючи збірку на предмет інструментарію для втілення змісту через образи та форму, автор статті доводить, що В. Махно – неперевершений майстер слова, який міцно тримає його (слово) у руці й вправно втілює на папері словообразність, не боячись експериментувати з формою (фонікою, строфікою, римою, римуванням, віршорядками) Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Башкирова, О. Тілесність як експеримент і перформанс у романі Олега Полякова "Рабині й друзі пані Векли" [Електронний ресурс] / О. Башкирова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 16-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): тілесність -- роман -- жанр -- постмодернізм -- постпостмодернізм -- віртуалізація -- ігрові стратегії Анотація: Статтю присвячено актуальній проблемі сучасного літературознавства — художній репрезентації людської тілесності у великій прозі початку XXI століття. Метою статті є виявлення художньої своєрідності образного втілення найбільш показових соціокультурних тенденцій, пов’язаних із переживанням досвіду «буття-в-тілі», у романі Олега Полякова «Рабині й друзі пані Векли». Твір розглянуто з позицій жанрово-стильового аналізу, що враховує посутні трансформації художньої свідомості нового зламу століть, зокрема переосмислення світоглядно-естетичної парадигми постмодернізму. Водночас у дослідженні належну увагу приділено екстралітературним чинникам формування художнього світу Олега Полякова, передусім — концепціям людського тіла як соціокультурного конструкту, поширеним у сучасній гуманітаристиці. Доведено, що, вдаючись до складної жанрової форми, автор відображує у своєму творі протилежні тенденції, властиві сучасному сприйняттю людської тілесності, — ставлення до тіла як продукту соціального конструювання і усвідомлення ризиків, пов’язаних із таким підходом. Результати дослідження відкривають нові перспективи наукового осмислення закономірностей літературного процесу межі XX–XXI століть у широкому мистецькому та філософському контексті. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Щока, О. Жіночі образи як репрезентанти різних поглядів на фемінізм у романі Еліф Шафак "Три дочки Єви" [Електронний ресурс] / О. Щока. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 34-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): фемінізм -- гендер -- релігія -- жіночі образи -- точка зору -- аксіологічна ідентичність Анотація: У статті проаналізовано жіночі образи в романі турецької письменниці Еліф Шафак як репрезентанти різних поглядів на фемінізм. Авторка порушує питання емансипації жінки в аспекті мусульманської культури. Тому актуальність дослідження її прози полягає в можливості розширити гендерні студії, зокрема шляхом аналізу жіночих образів у романі «Три дочки Єви», який поки що не став об’єктом розгляду літературознавців. Туреччину висвітлено як країну контрастів: з одного боку, це сучасна держава, в якій окремо існують світське й релігійне життя; з іншого — у ній залишаються стереотипні уявлення про другорядність жінки в родині та суспільстві. Роман «Три дочки Єви» є своєрідною галереєю жіночих образів, які втілюють різні форми сприйняття фемінізу. Мета цієї розвідки — дослідити їх крізь призму аксіологічної ідентичності. Твір побудовано на двох сюжетних лініях, які чергуються між собою. Перша — це реальний час дії — 2016 рік. Тут відбувається світський раут, на який головна героїня Назпері Налбантоглу (Пері) приїхала разом із дочкою та чоловіком. Друга сюжетна лінія — це спогади Пері про своє життя від дитинства й до навчання в Оксфорді, коли вона шукала себе, намагаючись з’ясувати свої релігійні переконання тощо. Головна героїня репрезентує усвідомлену, але пасивну позицію щодо відстоювання жіночих прав. Сельма є прикладом відсутності переконань як таких. Мона гучно заявляє про свої феміністичні погляди, проте є скоріше теоретиком боротьби за права жінок. Ширін — практик фемінізму, оскільки втілює ці переконання в життя. У фіналі роману свободу від гендерних стереотипів знаходить Ширін. Погляди героїнь твору свідчать, що боротьба за права жінок має відбуватися передусім у повсякденному житті, тоді феміністичні переконання матимуть результат. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Peer, W. What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell [Електронний ресурс] = Що література робить із нашими емоціями, і як ми це знаємо? Переваги емпіричного літературознавства / W. Peer, A. Chesnokova. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 1-10 . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): літературознавство -- емпірична методологія -- емоції -- висунення -- наративна перспектива -- емпатія Анотація: Усвідомлення проблем, або навіть кризи, у сучасному літературознавстві стимулює вчених до пошуку рішень, які б сприяли прогресу галузі. Мета цієї статті - закликати зосередитися на фундаментальних засадах вивчення літератури і застосовувати більш жорстку та контрольовану методологію у вивченні як змісту, так і форми художнього тексту, а також реакції читача на нього. У статті наводиться низка прикладів досліджень, які демонструють, що художня література є важливим регулятором емоцій людини, особливо впливаючи через формальні ознаки тексту. У прикладі 1 описується розвідка, присвячена впливу наративної перспективи (зокрема внутрішньої фокалізації) на судження читачів. Приклад 2 зосереджено навколо рис тексту, за рахунок яких поглиблюється занурення читача у наративний світ і які у літературознавчих студіях традиційно пов’язують із явищем поновлення. Аргументується, що тексти, позначені значним ступенем поновлення, викликають більш складну реакцію з боку читача і у такий спосіб справляють сильніший вплив на респондентів. У свою чергу у прикладі 3 вивчається реакція читачів на художні твори, присвячені глибоким людським стражданням. Висновки вказують на те, що завдяки своїм формальним рисам художня література у змозі викликати у читачів потужне почуття емпатії. Результати підтверджують міркування про те, що саме звернення до художнього тексту є головним важелем впливу на просоціальну поведінку людини, який не залежить від її особистісних рис, статі, віку або соціального статусу. Отже, стверджується, що художні тексти справляють значний вплив на формування спільних цінностей, наративне поглинання і емпатію читачів, і науково вивчати такий вплив можливо лише за умов застосування емпіричної методології. У статті пропонується шлях виходу із сучасної кризи літературознавства, і не лише через відкриття нової академічної парадигми інтерпретації художніх текстів, але й за рахунок розуміння літератури як механізму раціонального та емоційного впливу на читачів — адже саме це є магістральним завданням літературної творчості Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Chesnokova, A. Чеснокова Ганна Віллі ван Пір Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Колядко, С. Эмотивность как элемент категории "стиль" в поэзии [Електронний ресурс] / С. Колядко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 59-67. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): поетична емоція -- емотивність -- стиль автора -- літературознавча емотіологія -- пафос -- емотивні засоби Анотація: У статті розглядаються кілька підходів до інтерпретації емоції в поетичному тексті — лінгвістичний, традиційний літературознавчий і емотивний (з позицій сучасного міждисциплінарного тлумачення явища емоційності). Актуальність дослідження визначає переконання, що без урахування досягнень лінгвістичної емотіології та традиційного мовознавства аналіз стильової індивідуальності письменника буде неповним. Новизною дослідження є введення понять поетична емоція і емотивність до понятійного апарату стилістики тексту. Предмет дослідження — емотивність поетичного тексту — визначається як формально-стилістичний показник / фактор авторської індивідуальності, виражений через образи твору. Методологія дослідження визначається міждисциплінарним підходом, під час аналізу визначено, що серед лінгвістичних підходів найефективнішим для літературознавчого аналізу є метод заглибленого вивчення категорії емотивності в тексті О. Філімонової. У результаті дослідження емоційність компонентів форми і змісту інтерпретується як набір взаємозалежних стилістичних засобів у розпізнаванні ліричного твору. Доводиться, що експресивність і естетичний первінь поезії як виду художньої творчості зумовлюють емотивність усіх її компонентів. В основу теорії емотивності поетичного твору, що увібрала поняття традиційної поетики і віршознавства, покладено принцип розкриття поетичної емоції в тексті в трьох площинах: змісту, вираження і зображення. За результатами вивчення різних сторін прояву авторської емоційності в поетичному тексті плануються розробка літературознавчої теорії поетичної емоції і її опис в історичній перспективі. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Sliepushova, А. Father-child discourse in Family Guy: a corpus-based analysis [Електронний ресурс] = Дискурс батько-дитина в анімаційному серіалі «Family guy»:корпусний аналіз / А. Sliepushova. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 61-65 . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): корпуснии аналіз -- дискурс батько-дитина -- анімаційний серіал -- гендерні стереотипи -- сімейні стереотипи Анотація: Стаття присвячена дослідженню гендерних та сімеи них стереотипів у спілкуванні батько-дитина в анімаціи ному серіалі «Family Guy» про типову американську родину. Предметом дослідження є дискурс Пітера Гріффіна, батька родини, що містить и ого спілкування з двома дітьми-підлітками, сином та донькою, та розкриває гендерні особливості дискурсів батько-син та батько-дочка. Актуальність дослідження обумовлена відсутністю корпусного аналізу дискурсу персонажів анімаціи них серіалів, що представляють соціальні та гендерні стереотипи. Мета дослідження — розкрити, як гендер та сімеи ні ролі вербалізуються у спілкуванні між членами сім'ї . Були використані конверсаціи нии , дискурс та корпуснии аналізи для вивчення дискурсу головного героя через списки наи частіше вживаних слів, списки ключових слів, кластери та словосполучення, щоб виділити специфічну лексику батька, яку він використовує в спілкуванні з сином та дочкою. Результати дослідження показують, що Пітер Гріффін обирає різні мовні засоби залежно від того, чи він спілкується з сином, чи донькою. Таким чином, и ого дискурс, що стосується сина-підлітка Кріса, наповнении прямими звертаннями, здебільшого наказовими реченнями, які батько використовує, коли намагається дисциплінувати свого сина. Пропонуючи синові емоціи ну підтримку чи заохочення, батько залишається прямим з ним, створюючи образ стереотипних розмов «справжніх чоловіків». І навпаки, в звертаннях до доньки Мег батько використовує пестливі honey, sweetheart, one-of-a-kind. Однак, використовуючи пестливі форми, він принижує свою доньку і робить так, щоб вона відчувала себе покинутою дитиною. Таким чином він змушує ї ї відчувати себе особливою, але в негативному сенсі. Сімеи не спілкування, створене в мультсеріалі, відображає гендерні стереотипи у ставленні батька до свої х дітеи різних статеи . Тим не менш, ця мовна тенденція не впливає на стосунки в сім'ї . Перспективи подальших досліджень бачимо в складанні більшого корпусу, включаючи дискурси мати-дитина, дитина-батько, дитина-мати, для отримання більш репрезентативних результатів Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Слєпушова Ангеліна Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Бойко, Н. Іронічність як відчуття дійсності (на прикладі малої прози О. Кониського) [Електронний ресурс] / Н. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 124-130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): іронія -- іроніст -- протагоніст -- резонер -- оповідання -- дешифрування Анотація: У статті проаналізовано малу прозу О. Кониського з погляду функціонування в ніи іронії . С. К’єркегор метафорично порівнював ї ї з божественним безумством, яка, як розбуялии Тамерлан, не залишає каменю на камені, адже в «іронії негативність бере гору над позитивністю, свобода — над необхідністю». У сучасному літературознавстві іронія розглядається, з одного боку, як естетична категорія, характерна риса якої полягає у відсутності настанови розсмішити реципієнта; ідеться про авторське сприи няття діи сності («іронічнии смисл» за С. Походнею). З іншого — як стилістична фігура (троп), в основі якої лежить інакомовлення і яка розкриває потенціал авторського стилю. Проте в обох випадках для розуміння справжнього сенсу іронічного висловлювання необхідна наявність контексту, якии є и ого основним семантичним тлом. У низці творів О. Кониського іронія служить засобом увиразнення певних рис характеру и поведінки персонажа і виражається за допомогою епітетів, порівнянь, метафор. Рідше вона стає сюжетотвірним чинником, як в оповіданні «І ми — люде!» Предмет дослідження — іронія як двопланове висловлювання, для розуміння прихованого змісту якого першорядного значення набуває контекст. Об’єкт літературознавчого аналізу — мала проза О. Кониського, що досі не розглядалась у цьому аспекті, власне, цим і зумовлена новизна дослідження. Мета статті полягає у з’ясуванні місця та ролі іронії в маліи прозі письменника. Окреслена мета передбачає вирішення таких завдань: простежити появу іронії в маліи прозі письменника; виявити залежність форми іронічного висловлювання від авторської позиції , и ого ставлення до діи сності; з’ясувати вплив авторського іронічного підходу на формозмістові риси твору. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, історико-літературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати: попри те, що іронія не є домінантною рисою світогляду О. Кониського, у и ого маліи прозі виокремлюються твори, у яких наявна текстуальна іронія, що близька до метафори. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Шестопалова, Т. Жанрові особливості сучасної української медіакритики [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 32-38. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): медіакритика -- жанри медіакритики -- трансформації жанрів -- дифузія жанрів Анотація: В умовах сучасного інформаціи ного простору та потреби регулювання діяльності ЗМІ актуальним є вивчення сегмента медіакритики України. Важливими для дослідження постають ї ї жанрові форми, що дають змогу систематизувати и урізноманітнювати критичні матеріали. Предметом вивчення стали публікації медіакритичних видань «Телекритика», «Детектор медіа», «MediaSapiens», «MediaLab» та «Медіакритика». Мета статті — проаналізувати інформаціи ні, аналітичні, художньо-публіцистичні жанри медіакритичних видань України. У статті використано системнии метод, а також методи порівняння, аналізу, синтезу. Уперше розглянуто жанрові аспекти провідних українських медіакритичних видань, особливості ї х контенту з огляду на трансформаціи ні процеси в межах журналістики та критики. У статті и деться про специфіку використання інформаціи них жанрів медіакритики (замітки, інтерв’ю), що представлені переважно класичними формами. Увагу акцентовано на аналітиці, у публікаціях якої наи частіше артикулюються проблеми об’єктивності та заангажованості інформації , суспільної довіри до ЗМІ, поширення феи ків і замовних матеріалів. За допомогою аналітичних жанрів медіакритика виводить обговорення актуальних питань масових комунікаціи за межі вузького кола фахівців. Проаналізовано наи популярнішии в усіх украї нських медіакритичних виданнях жанр статті, що найбільше імпонує основним цілям медіакритики — сприяти неи тралізації та корекції негативних проявів у діяльності ЗМІ, орієнтувати аудиторію в інформаціи ному просторі. Також у статті розглянуто аналітичні жанри рецензії та огляду, які засвідчують ціннісні орієнтири медіакритики. Окремо и деться про художньо-публіцистичні жанри (феи летон, памфлет), які на сьогодні менш представлені в журналістиці, хоча вони й стали основою для написання медіакритичних блогів. Наголос зроблено на процесі зміщення жанрових меж, дифузії жанрів, зокрема й у медіакритиці. Відповідно жанровии спектр критики ЗМІ є умовним і передбачає постійні зміни. У підсумку зазначено, що медіагалузь в Україні має розмаїту та широко представлену жанровими формами критичну рецепцію. Водночас медіакритика перебуває на стадії формування усталеної методології , на відміну від мистецької критики. Жанрові форми медіакритики не виходять за межі журналістики, але мають специфіку написання та спрямування матеріалів. Зроблено акцент на тому, що перспективним напрямом є вивчення питання жанрових трансформацій у медіакритиці. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Полтавець, Ю. Формально змістові особливості анотацій до сучасних українських мовознавчих книжкових видань [Електронний ресурс] / Ю. Полтавець. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 96-104. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): анотація -- прикнижкова анотація -- метатекст -- вторинний текст -- мовознавчі видання -- наукові видання -- науково-популярні видання -- реклама наукової книги Анотація: Мета статті — з’ясувати формально-змістові особливості анотаціи до сучасних мовознавчих книжкових видань, що передбачало розв’язання таких завдань: схарактеризувати композиціи ну та інформаціи ну структури, а також мовностильові засоби анотаціи ; визначити чинники, що впливають на вибір форми и змісту вторинного документа. У роботі використано описовии , порівняльнии , бібліографічнии , книгознавчо-функціональнии методи, частково структурно-типологічнии , а також соціально-комунікаціи но-інформаціи нии і документаціи нии підходи. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ніи уперше здіи снено аналіз текстів прикнижкових анотаціи до мовознавчих наукових та науково-популярних видань у єдності форми і змістового наповнення. Матеріал дослідження з конкретної наукової галузі дав змогу розглянути анотації предметно, а не загально, и показати наочно ї хні особливості. У результаті дослідження виявлено, що за структурно-композиціи ними особливостями анотації до наукових видань можуть бути маркованими, немаркованими і змішаними. Маркери забезпечують зв’язність тексту, організовують і структурують и ого. Немарковані анотації розповідають про видання у довільніи формі, висвітлюючи ті самі інформаціи ні елементи змісту видання (новизна матеріалу, аспекти дослідження, и ого джерельна база, результати та ін.). Типовою анотацією до монографіи з мовознавства є індикативнии двоабзацнии текст, що організовании за допомогою маркерів і подає відомості про тематично-змістові особливості наукової праці. Вибір форми і змісту анотації залежить як від виду первинного документа, так і від виду самої анотації за функціональним призначенням. Анотаціям до наукових видань характерна об’єктивність і стриманість, до науково-популярних — експресивність, образність, багатство мовностильових засобів Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Козачук, А. Лексикографічні онлайн-знаряддя в роботі перекладача з литовської мови [Електронний ресурс] / А. Козачук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 178-183. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): двомовний словник -- литовська мова -- мова-посередник -- переклад -- словник литовської мови -- словникова стаття -- словоформа Анотація: Використання лексикографічних джерел посідає важливе місце у фаховіи підготовці та професійній діяльності перекладачів не лише в Украї ні, але й за ї ї межами. Об’єкт дослідження становлять онлаи нові знаряддя, які можливо використовувати при перекладі з литовської мови українською. Метою статті є окреслення переваг і недоліків таких інструментів. Для досягнення поставленої мети застосовано функціональнии метод дослідження. Результати дослідження. Незважаючи на розвиток інформацій но-комунікаціи них технологіи , наразі неможливо виконати якісний переклад без участі людини. Якість машинного перекладу також залежить від мовної пари, тому в литовсько-украї нському перекладі доводиться використовувати мову-посередник (англійську, російську або польську). Найбільш помічним за таких обставин є ресурс «Словник литовської мови» (Lietuvių kalbos z odynas). Він містить декілька розділів, серед яких є двомовнии словник для 17 мовних пар, що хоч і не включають украї нської , але включають усі три мовипосередники. Перевагою двомовного словника є велика кількість статей і значень (прямих, переносних, у різних контекстах та граматичних формах), спеціальних маркувань тощо, а також пошук словникових статей із використанням базової латинки. Серед недоліків — нелогічнии спосіб форматування тексту і відсутність системи гіперпосилань, яка уможливлювала би швидкий перехід до будь-якої іншої словникової статті, не вводячи запиту в пошуковии рядок, а також пошук лише за початковою формою слова. В інших розділах ресурсу «Словник литовської мови» є онлаи н-перекладач (на основі Google Translate), навчальний субпортал зі складною структурою, термінологічні, орфографічнии і словники словоформ, синонімів та антонімів. З огляду на високий ступінь синтетичності литовської мови важливим є словник словоформ, у якому зібрані всі граматичні форми змінюваних литовських слів, що включені до двомовних словників. У цілому перевагами «Словника литовської мови» є доступність та інтуї тивнии інтерфеи с, а недоліками — велика кількість реклами та одномовний інтерфейс. У перспективі передбачаються подальші емпіричні дослідження особливостей використання цього й інших подібних ресурсів для перекладацької та освітньої діяльності. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Ніколаєва, О. Модус театральності у творчості представників угруповання "БУ-БА-БУ" [Електронний ресурс] / О. Ніколаєва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 204-211. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): театральність -- карнавал -- постмодернізм -- постколоніалізм -- національна література -- тілесність Анотація: Статтю присвячено феномену театралізації художньої картини світу у творчості авторів-репрезентантів угруповання «Бу-Ба-Бу» (Юріи Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець), які здіи снюють масштабне оновлення украї нського письменства шляхом театралізації діи сності. Саме тому модус театральності якнаи краще проявляє основні художні принципи угрупування (бурлеск-балаган-буфонада). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого аналізу творчості представників «Бу-Ба-Бу» в аспекті театральності. Предметом розгляду є поетологічні особливості, система персонажів та принципи характеротворення представників угрупування. Метою цієї статті є виявлення світоглядної самобутності літературного доробку угрупування «Бу-Ба-Бу» з погляду оприявлення в ньому театрального дискурсу що визначає новизну дослідження. Для досягнення мети використані порівняльнии , порівняльно-історичний та описовий методи. Результати дослідження. Велику прозу Ю. Андруховича і драматургію О. Ірванця розглянуто в контексті постмодерністської концепції «суспільства театру», що трактує різні форми соціального і культурного життя як різновиди перформансу, а також у зв’язку з поняттям кемпу, для якого характерне іронічне рефлексування масової культури і естетизація повсякдення. Виміри театральності реалізуються угрупованням передусім у формі карнавалу, що постає засобом подолання постколоніальної травми і особливим простором існування (активне залучення публіки до театралізованого дій ства, стирання меж між «театром» і дій сним життям). Звернення до основних положень теорії карнавалу М. Бахтіна дозволило виявити особливості естетики «кризових періодів» у прозі й драматургії сучасних авторів (протиставленість офіціи ним дискурсам, тотальна свобода і фамільярність, акцентуація тілесного «низу»). Особлива увага приділена тілесності, що виявляє карнавальні риси (гротескність, плинність, динамізм) і водночас перетворюється на засіб реабілітації свободи і віталістичної енергії людини, корелюючи з постколоніальним суспільним контекстом. Доведено, що національна своєрідність творчості митців проявляється передусім у конструктивному характері карнавалу, якии , формально співвідносячись із ризомою, імпліцитно утверджує ціннісну вертикаль Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Курбан, О. Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): медіа -- медіаконтент -- критичність мислення -- медіаграмотність -- інформаційна стійкість -- інформаційна безпека -- інформаційне поле -- інформаційна війна Анотація: Статтю присвячено проблемі споживання контенту в сучасних медіа в контексті розвитку критичності мислення, базовими частинами якої є медіаграмотність та інформаціи на стіи - кість. Актуальність дослідження полягає в нинішній наявності сери озних викликів для українського медіаполя та інформаціи ного поля, що виникли внаслідок гібридної геополітичної агресії , якої Україна зазнала з боку Росіи ської Федерації . Предметом розгляду в представленому дослідженні є критичне мислення та навички протистояння маніпуляціям у медіа у віи - ськовослужбовців Зброи них сил Украї ни. Метою дослідження виступає кількісна оцінка рівня критичного мислення в представників цільової групи та виявлення конкретних проблемних питань у цьому контексті. Для досягнення зазначеної мети було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, порівняння та спостереження, а основним прикладним дослідженням було соціологічне опитування (анкетування). Результати дослідження свідчать про те, що представники цільової групи як основні джерела інформації використовують соціальні мережі (79,8 %), інтернет-ЗМІ (61,5 %) та месенджери (46,8 %). Переважна більшість опитаних при споживанні медіаконтенту користуються украї нською мовою — 70 %, для 22 % мова виявилася не принциповою, а 8 % визнали, що ї м зручнішою є росіи ська мова. Було з’ясовано, що представники цільової групи частіше обирали візуальні форми медіаконтенту (відео, інфографіку, фото), ніж тексти. На жаль, дослідження виявило факти низького рівня критичності мислення: лише 53,7 % опитаних зазначили, що перевірять інформацію, отриману з медіа, в альтернативних джерелах. 45,1 % респондентів уважали, що ніколи не були об’єктом медіаманіпуляціи , при цьому фактично саме на них у першу чергу спрямовується пропаганда з боку відповідних структур РФ. Ці та інші наведені в статті результати опитування засвідчили низький рівень критичності мислення і медіаграмотності та інформаціи ної стіи кості віи ськовослужбовців ЗСУ. Зазначена обставина є передумовою для необхідності подальшого вдосконалення процесів управління інформацій - ними процесами в украї нських медіа для ЗСУ, якісного поліпшення та збільшення кількості виробництва відповідного медіаконтенту, а також проведення системних навчань для представників цільових груп із питань медіаграмотності та інформаційної стійкості Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Гребенюк, Т. Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби незалежності [Електронний ресурс] / Т. Гребенюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 104-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): наратив -- сучасна українська література -- історична травма -- культурна пам’ять -- національна ідентичність -- мовчання Анотація: Актуальність статті зумовлена необхідністю літературознавчого дослідження творів сучасної української прози, зосереджених на проблемі впливу історичної травми на процес становлення ідентичності, у контексті новітніх набутків студіи ідентичності, травми и пам’яті. Дослідження має на меті проаналізувати роль феноменів мовчання и говоріння як форм репрезентації історичних травм Украї ни XX століття у творах вітчизняної прози доби незалежності. Методологію аналізу становлять студії пам’яті, студії травми и студії ідентичності, а також постколоніальнии підхід до аналізу художніх явищ. Предметом дослідження є форми репрезентації історичної травми в аналізованих текстах через комунікативні феномени мовчання и говоріння. У результаті дослідження основними формами репрезентації травми у творах вважаються такі: зосередження уваги на фізично німих унаслідок пережитих травм персонажах; показ персонажів, які замовчують власні травми — свідомо або внаслідок неусвідомлених комунікативних блоків; відображення хронологічно тяглого процесу формування в протагоніста внутрішнього табу на висловлювання соціально небажаних думок; увага до ситуації утрати пам’яті, яка унеможливлює розуміння персонажем власної ідентичності; використання сюжетотвірного потенціалу таємниці, створення саспенсу завдяки смисловим лакунам в оповіді; «камуфлювання» ключової для наративу твору історії про травму під незначну побічну оповідь, використання ненадіи ної нарації , яка стимулює читача до власної верифікації отриманих фактів і до власних висновків щодо значення історичної травми в індивідуальніи життєвіи історії персонажа. Новизна дослідження полягає в розгляді новітніх художніх творів, які репрезентують історичні травми XX століття, крізь призму комунікативних феноменів мовчання и говоріння. Зв’язки історичної травми зі становленням індивідуальної й національної ідентичності, втіленим в украї нському художньому дискурсі доби незалежності, являють собою цікаву перспективну проблему для подальших літературознавчих досліджень. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua, Перейти до зовнішнього ресурсу https://doi.org Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Дранніков, А. Часові та просторові виміри дискурсу самотності в романі Крістофера Ішервуда "Самотній чоловік" [Електронний ресурс] / А. Дранніков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 22-29, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): час -- простір -- екзистенційна самотність -- циркадний роман -- роман одного дня Анотація: У статті представлено аналіз особливостеи дискурсу самотності у його зв’язку із категоріями часу та простору в романі Крістофера Ішервуда «Самотніи чоловік» (A Single Man, 1964). Актуальність розвідки продиктована загальною тенденцією до перегляду канону модерністської літератури із фокусом на ї ї «малих» голосах. Наразі у вітчизняній англістиці та американістиці як самому роману, що став об’єктом дослідження, так і всьому доробку Ішервуда назагал приділено недостатньо уваги. Мета дослідження – визначити и охарактеризувати основні форми актуалізації у творі дискурсу самотності у вимірах часу та простору. Для досягнення мети було використано комплекснии методологічнии підхід, якии залучає герменевтичнии аналіз, техніку «close reading», аспекти жанрології (концепція циркадного роману Д. Гіґдона) та наратології (теорія паратексту Ж. Женетта). У результаті дослідження виявлено, що самотність у романі представлена як складне багатоаспектне явище, мотивоване чинниками різного походження. Аналіз паратекстуальних елементів уможливив інтерпретацію самотності як ключової категорії твору. При цьому екзистенціи нии вимір постає концептуальною домінантою, на основі якої вибудовується увесь дискурс самотності в тексті. Розглянуто форми реалізації самотності в категоріях часу та простору, зосібна, виокремлені ї х зовнішні та внутрішні варіації . Зовнішніи час охарактеризовано як історичне та соціально-культурне тло написання роману, пов’язане із консьюмеризацією та симулякризацією американського суспільства. На внутрішньому рівні визначено особливості темпоральної будови твору як варіанту циркадного роману: хронологічні рамки, зумовлені не лише часовим лімітом доби, але й концептуальною відмежованістю минулого та майбутнього; фокус нарації на теперішньому, почутті моменту; ефект рекурсивного повторення одного дня. Зовнішніи простір поділяється на локальний , репрезентований множиною дрібних локусів (дім, лікарня, спортзал тощо), та глобальний , втілений у протиставленні природного та урбаністичного. Внутрішня площина простору має виміри пам’яті, травми, звільнення, есхатологічний , які в різних комбінаціях актуалізують самотність у просторах зовнішніх Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |