Шифр: С325934233/2013/3/4 Журнал 2013р. № 3/4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Анісімова, Л. The basic principles of empiricism in literary theory and criticism: Sources and contemporary empirical researches / Л. Анісімова Забіяка, І. Роль поетизму в еволюції чеського та українського літературознавства / І. Забіяка Єременко, О. Бінарний комплекс автор-реципієнт у художньому тексті крізь призму його емпатійного компонента / О. Єременко Башкирова, О. Літературні ігри в Інтернеті: іронія, фантастика, маскарад (на матеріалі прози творчого угруповання НЛО-1) / О. Башкирова Борисенко, К. Біблійна герменевтика у полемічному трактаті Дмитра Туптала "Розыск о раскольнычєской брынской вђрђ" / К. Борисенко Гавриловська, М. Особливості зображення татар у творах та епістолярії Михайла Коцюбинського / М. Гавриловська Олійник, С. Побутування фантастичного у сучасній українській прозі / С. Олійник Пухонська, О. Сучасна візія міста в поезії молодих авторів / О. Пухонська Поліщук, Я. Шлях до асиміляції чи європейська перспектива? Публіцистика Івана Нечуя-Левицького в сучасній оцінці / Я. Поліщук Бондарева, О. Телевізійний простір як персонаж художнього дискурсу / О. Бондарева Погребняк, І. Соціально-психологічні засади маніпуляції в рекламі / І. Погребняк Грипас, О. Про засадничі принципи функційної граматики / О. Грипас Гайдаш, А. Барлоу. Інтерв’ю з драматургом Тіною Хау / А. Гайдаш, Е. Джудіт Сінченко, О. До проблеми "мистецтва інтерпретації" / О. Сінченко, Януш Славінський Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шифр: С325934233/2022/28/1 Журнал 2022р. т.28 № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Катерина, Ч. Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор / Ч. Катерина. - С.1-6. - Бібліогр. в кінці ст. Плющик, О. Роман Марини Гримич "Ти чуєш, Марго?." як художня репрезентація авторського наукового дискурсу / О. Плющик. - С.7-13. - Бібліогр. в кінці ст. Bezrukov, A. Emotion concepts for representing the vicissitudes of fate in Markus Zusak's Bridge of Clay / A. Bezrukov, O. Bohovyk. - С.14-20. - Бібліогр. в кінці ст. Курбан, О. Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни / О. Курбан. - С.21-27. - Бібліогр. в кінці ст. Журавська, О. Цитування джерел в інформаційних радіопередачах / О. Журавська. - С.28-35. - Бібліогр. в кінці ст. Рижков, А. Лабораторія художнього перекладу корейського наративу українською мовою: "Легенда про Ондаля" / А. Рижков. - С.36-45. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Бикова, О. Специфіка роботи репортера в друкованих ЗМІ [Електронний ресурс] / О. Бикова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): репортер -- друковані ЗМІ -- літературна майстерність Анотація: У статті розглянуто специфіку професії газетного репортера, що ґрунтується на поєднанні двох різних видів діяльності – збір новин і написання матеріалу. Наголошено на тому, що у кожному репортажі має відчуватися авторська індивідуальність. Майстерність автора при композиційній розробці тексту полягає в тому, що з численних засобів художньо-образного зображення дійсності мають бути підібрані лише ті, які найповніше і найяскравіше змалюють конкретне явище, подію чи ситуацію. Особливу увагу у статті приділено літературним здібностям журналіста, які проявляються у вмінні вдало використовувати у своєму матеріалі яскраві метафори, несподівані асоціації, сюжетні ходи, широко застосовувати мовне багатство. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Гавриловська, М. Особливості зображення татар у творах та епістолярії Михайла Коцюбинського [Електронний ресурс] / М. Гавриловська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4 . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): образ -- Коцюбинський -- зображення -- татари -- східний Анотація: У статті на матеріалі листування Михайла Коцюбинського з дружиною і його творів «кримського циклу» розглянуто особливості зображення татар. До таких особливостей належать документальність, емпірична достовірність та мозаїчність образних екзотичних деталей Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Васьків, М. Конфлікт бажаного і дійсного в нарисі "Сади" кубанського письменника О. Розумієнка [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): мандрівний нарис -- виробничий нарис -- проблематика -- мовностилістичні особливості Анотація: У статті йдеться про проблематику й наративні особливості нарису «Сади» (1931) кубанського українськомовного письменника міжвоєнного двадцятиріччя Омеляна Розумієнка. Нарис можна частково назвати мандрівним, бо автор – мешканець Кубані – відкриває для українського читача історію й сучасність села Калініного, колишніх Садів, дає його розгорнутий опис, через призму політичної заанґажованості прагне відтворити колективізацію на селі як результат класової боротьби. Письменник ставить собі за мету описати ці процеси винятково як позитивне явище, але прагнення бути правдивим спонукає його до постійного зображення «тимчасових» труднощів, недоліків і перегинів із боку місцевої влади й партійно-державного керівництва. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Заєць, В. Морфолого-синтаксична деривація в художньому тексті (на матеріалі роману Г. Вдовиченко "Пів’яблука") [Електронний ресурс] / В. Заєць. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): дериватологія -- морфолого-синтаксичний спосіб словотворення -- частини мови -- конверсія -- ад’єктивація -- субстантивація -- прономіналізація Анотація: У статті розглянуто особливості морфолого-синтаксичного способу словотворення на матеріалі сучасного літературного твору. Доведено ад’єктивацію дієприкметників, субстантивацію прикметників, дієприкметників, числівників, вигуків, прономіналізацію числівників усталеними зворотами. Установлено конверсію іменників у прислівники. Обґрунтовано значущість взаємопереходів у підсиленні експресивності, образності мовлення героїв твору, об’єктивного зображення подій, обставин життя. Уживання конверсії різних видів пояснюється гендерним фактором. Підтверджено вплив конверсії на стилістичні якості художнього твору, зокрема на гендерному рівні взаємопереходи використовуються для мовної експресії, виразності, образності. Перспективним видається використання в художньому стилі різних видів конверсії для посилення розповідної манери твору Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Жигун, С. Вплив ідеологічних конструктів на жіночу творчість (на матеріалі лірики Р. Троянкер) [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 34-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): патріархальність -- нова жінка -- жіноча лірика -- фемінність Анотація: У статті аналізується вплив патріархального та більшовицького конструктів прийнятного образу фемінності на творчість поетеси 1920-х років Р. Троянкер. Мета дослідження — продемонструвати, що готові конструкти перешкоджають вираженню реального індивідуального досвіду. Продемонстровано, що Р. Троянкер успішно долала вплив патріархального конструкту берегині, але зазнала суттєвого впливу конструкту «нової жінки» О.Колонтай. Останній визначив висвітлення теми емансипації та фаху, частково вплинув на зображення кохання і материнства. У темі творчості спостерігаємо звільнення авторки від ідеологічного впливу, утвердження її права на творчу самореалізацію. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Муравецька, Я. Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького [Електронний ресурс] / Я. Муравецька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 17-25. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): реалізм -- романтизм -- фольклор -- народність -- національність Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою переосмислення категорії «реалізму» загалом та у творчості Нечуя-Левицького зокрема. Мета дослідження — аналіз реалізму у тлумаченні Нечуя-Левицького. Поєднання реалістичних та національно-народних принципів стає причиною переконаності деяких дослідників у дотриманні прозаїком ідей романтизму. Насправді для Нечуя-Левицького реалістичні та народні риси в літературі взаємозалежні. Принцип реалізму у статтях письменника є поєднанням правдивості та естетичності, яке Нечуй вважає однією з рис українців. Правдивість письменник пояснює через метафору «відображення», для якої характерні, по-перше, впізнавані місця, час та персонажі, яких читач має співвідносити з певним соціальним станом, мешканцями реальної країни тощо, по-друге, реалістичність зображуваного, можливість безпосередньо асоціювати прочитане з досвідом, по-третє, настанова на дидактизм. Як антипод реалізму Нечуй-Левицький розглядав романтизм та декаденство, які критикував за надмір фантазії та невідповідність життєвій правді. До національно-народних рис можна віднести вибір об’єкта зображення (Україна та українці), вимоги народної мови, відтворення народного характеру та духу. Варто підкреслити, що стаття письменника «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини» спрямована значною мірою на захист української мови та національності, отже, ключовими її питаннями є ствердження існування України як окремої країни, що було зумовлено історичними реаліями XIX століття. Доцільно зазначити, що стаття лише побіжно зачіпає проблему стильової палітри творчості Нечуя-Левицького. Проте дослідження специфічної інтерпретації реалізму Нечуєм-Левицьким може стати частиною її вирішення. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Колядко, С. Эмотивность как элемент категории "стиль" в поэзии [Електронний ресурс] / С. Колядко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 59-67. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): поетична емоція -- емотивність -- стиль автора -- літературознавча емотіологія -- пафос -- емотивні засоби Анотація: У статті розглядаються кілька підходів до інтерпретації емоції в поетичному тексті — лінгвістичний, традиційний літературознавчий і емотивний (з позицій сучасного міждисциплінарного тлумачення явища емоційності). Актуальність дослідження визначає переконання, що без урахування досягнень лінгвістичної емотіології та традиційного мовознавства аналіз стильової індивідуальності письменника буде неповним. Новизною дослідження є введення понять поетична емоція і емотивність до понятійного апарату стилістики тексту. Предмет дослідження — емотивність поетичного тексту — визначається як формально-стилістичний показник / фактор авторської індивідуальності, виражений через образи твору. Методологія дослідження визначається міждисциплінарним підходом, під час аналізу визначено, що серед лінгвістичних підходів найефективнішим для літературознавчого аналізу є метод заглибленого вивчення категорії емотивності в тексті О. Філімонової. У результаті дослідження емоційність компонентів форми і змісту інтерпретується як набір взаємозалежних стилістичних засобів у розпізнаванні ліричного твору. Доводиться, що експресивність і естетичний первінь поезії як виду художньої творчості зумовлюють емотивність усіх її компонентів. В основу теорії емотивності поетичного твору, що увібрала поняття традиційної поетики і віршознавства, покладено принцип розкриття поетичної емоції в тексті в трьох площинах: змісту, вираження і зображення. За результатами вивчення різних сторін прояву авторської емоційності в поетичному тексті плануються розробка літературознавчої теорії поетичної емоції і її опис в історичній перспективі. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Жигун, С. Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст. [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): детектив -- простір -- колонія -- метрополія -- колективні стратегії Анотація: Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонструвати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, формуючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і торгівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображення простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Федоренко, О. Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Шаповал, М. Художня біографія інтелектуала у драматургії С. Росовецького [Електронний ресурс] / М. Шаповал. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 1. - С. 1-10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): художня біографія -- драматургія -- приватна біографія -- інтелектуальна драма -- антропологізація ідеи -- метажанр Анотація: Глобальна тенденція оцифрування та оприлюднення історичних джерел, зокрема тих, що стосуються художньої літератури та ї ї функціонування у різні епохи, спонукає до постіи ного переосмислення читачем життя та діяльності осіб, які є прототипами персонажів літературних творів. Як наслідок, пов’язании з реальним життям і закорінении у минулому художніи образ генерує суголоснии літературнии сюжет у формі художньої біографії . Кількість і різноманітність такої літератури, зокрема драматургії , невпинно зростає, що визначає актуальність цього дослідження. За останні десятиліття біографічна художня література кардинально змінила свої обриси, збагатилася численними жанровими різновидами та модифікаціями, і цеи процес далекии від завершення. Для ї ї позначення запроваджено термін «метажанр художньої біографії », що підкреслює масштаб названого явища і дає змогу окреслити предмет дослідження — художнє зображення біографії інтелектуала в сучасніи украї нськіи драматургії , а також уточнити розуміння концепту «інтелектуал» і проблематизувати шляхи та способи зображення персонажа такого типу. Метою статті є виявлення жанрово-стильової єдності сучасної украї нської драматургії про інтелектуалів і доведення доцільності застосування до неї популярних у суміжних галузях знань (історії , філософії , мистецтвознавстві) інтерпретаціи них підходів, зокрема вперше запропоновано виокремлення на матеріалі творчості украї нських письменників (С. Росовецькии ) таких жанрових різновидів, як приватна художня біографія та інтелектуальна художня біографія. У результаті дослідження з’ясовано, що інтерес до художньої біографії інтелектуала пов’язании із загальною тенденцією до антропологізації наукового знання, з підвищенням зацікавленості аудиторії індивідуальним, особистим в історії та сучасності, з переважанням емоціи ного складника в сучасних медіи них дискурсах, що приводить до актуалізації емоціи но наснаженого наративу життєпису інтелектуала, якии нині часто звучить трагічними нотами в контексті катастрофічного минулого украї нської науки і культури Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Bezrukov, A. Emotion concepts for representing the vicissitudes of fate in Markus Zusak's Bridge of Clay [Електронний ресурс] = Концепти емоцій для зображення перипетій долі у романІ МАРКУСА Зусака «Bridge of clay» / A. Bezrukov, O. Bohovyk. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 14-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): художній текст -- дійсність -- ментальний світ -- експресивність -- наратив Анотація: Проблема дослідження емоціи но-експресивної інформації , яку порушує стаття, становить значний інтерес, оскільки вона інтерпретує фрагменти дій сності, висловлюючи ставлення до них — ціннісне або емоціи но значуще. Аналіз емотивності художнього тексту зосереджується насамперед на и ого студіюванні в когнітивному (виокремлення емоціогенних знань) і семантичному (визначення особливостеи ї х застосування для позначення авторських інтенціи ) вимірах. Художніи текст розглядається в дуальному взаємозв’язку: з одного боку, він пов’язании з емоціями, а з іншого — визначається ними. Мета статті — ідентифікувати концепти емоцій , експліковані в романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay» для зображення перипетіи долі. Ця сповнена пафосом захоплива історія розгортається на тлі трагічної історії родини Данбар. Для аналізу концептів емоціи роману застосовано методи інтерпретації і систематизації , контекстуальний , функціонально-стилістичнии і дистрибутивнии аналіз, а також метод емотивної валентності і гіпотетично-дедуктивнии метод. У результаті дослідження з’ясовано, що концепти емоціи у мові роману «Bridge of Clay» реалізуються на всіх рівнях: фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному, що свідчить про універсальність функціонування концептів емоціи у художньому дискурсі. Концепти емоціи постають певною єдністю; за ї х змістове наповнення відповідають індикатори емотивності, які визначені антропоцентрично і виконують характеротвірну функцію. Лексичні одиниці, які вибрав Зусак, передають інтенції автора, експліцитно чи імпліцитно вказують на емоційний характер тексту. Оскільки персонажі твору належать до розряду основних універсаліи художнього тексту, емотивні смисли, що містяться в його структурі, мають особливу інформативну значущість. Емоції персонажів «Bridge of Clay» репрезентуються як особлива психологічна реальність, а сукупність емоціи у тексті постає своєрідною динамічною множинністю, яка змінюється з розвитком сюжету. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Bohovyk, O. Оксана Боговик Андрій Безруков Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Мозолевська, Аліна. Постапокаліптичне майбутнє та межі людяності. Аналіз «Дороги» Кормака Маккарті та «Помирани» Тараса Антиповича [Електронний ресурс] / А. Мозолевська, О. Поліщук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 264-273, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): постапокаліптична література -- антиутопія -- канібалізм -- голод Анотація: У статті досліджуються художні засоби репрезентації деградації практик харчування в постапокаліптичному літературному дискурсі сучасних письменників. Предметом дослідження є стратегії концептуалізації деградації харчової культури в постгуманістичному дискурсі двох романів — «Дорога» Кормака Маккарті та «Помирана» Тараса Антиповича. Використано інтерпретаційний і порівняльний методи. Стаття має на меті зосередитися на екзистенційній проблематиці романів та порівняти художні засоби зображення моральної деградації людства й занепаду харчової культури у творах «Дорога» і «Помирана». Результати дослідження свідчать, що зображення їжі не лише висвітлює боротьбу за виживання, але також має символічне і метафоричне значення. Обидва романи розкривають проблему продовольчого забезпечення після кінця світу, щоб осмислити колективні тривоги суспільства та пов’язати проблему моральної деградації й виживання людей. Образи їжі використовуються для опису можливих засобів виживання для героїв у постапокаліптичному світі та символізують утрачений світ («Дорога») або відображають внутрішній моральний стан спільноти («Помирана»). Вираз «ти те, що ти споживаєш» має особливе значення для цих текстів: у «Помирані» напівроботизовані люди споживають неїстівні речовини, щоб утамувати тваринний голод, зрештою звертаючись до канібалізму, що відображає їхню глибоку моральну деградацію. У «Дорозі» герої обирають голод, а не канібалізм, проводячи час у пошуках доапокаліптичної їжі й шансу на виживання. У цьому випадку канібалізм представлений як лімінальна харчова практика «поганих людей». Новизна статті полягає в порівняльному підході до аналізу специфіки деградації практики харчування та канібалізму в художніх творах, що і розкриває риси героїв, і говорить про сучасне суспільство в цілому. Таким чином, канібалізм служить засобом побудови межі між людським і нелюдським, визначає категорії добра і зла та ілюструє моральні орієнтації героїв у проаналізованих романах. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Поліщук, Ольга Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Біляцька, Валентина. «У житті найтяжчих мук зазнали Україна і Ісус Христос» [Електронний ресурс] / В. Біляцька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 15-23, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): вірш-присвята -- адресована лірика -- тоталітарний режим -- Україна -- художній документ Анотація: Поетичний доробок Олекси Гай-Головка, українського письменника і громадського діяча діаспори, представлено трьома томами вибраного. Його лірика досліджена переважно в контексті тем і мотивів українськомовних поетів Канади (І. Накашидзе): любов до України, мотив ностальгії, образ степу тощо. Адресована лірика поета не досліджувалася, тому метою статті є осмислення виявів, мотивів і визначення своєрідності зображення предмета й адресата віршів-присвят письменника. Дослідження здійснено за допомогою порівняльно-історичного, семіотичного методів, контекстуального аналізу тексту, принципів рецептивної естетики з посиланням на роботи вітчизняних науковців щодо генологічних тенденцій, жанрової своєрідності адресованої лірики. Серед цих дослідників — Л. Бондар, Ю. Клим’юк, Ю. Ковалів, В. Назарець, Л. Скорина, М. Ткачук. Новизна дослідження полягає в розгляді поезій-присвят О. Гай-Головка, у яких крізь призму конкретного адресата репрезентовано переважно долю України й українського народу в «комуно-московському рабстві». Результати дослідження. «Ліричні портрети» О. Гай-Головка різні за жанровою модифікацією: вірш-присвята «Друзям», «Повнорунним вівцям», «Тарасові Шевченкові»; лист-присвята «Лист до матері», «Лист до Юрія Смолича»; присвята-звертання «Народе мій», «До Валеріана Ревуцького», «До Юрія Головка»; присвята-епітафія «Федорові Одрачеві», «Василю Стефанику» тощо. Вірші-присвяти не завжди мають жанрові рефлекси в назві, у таких поезіях після назви вказані адресати з місткою довідкою або вказівкою на подію: «Баляда про воїв» Юрію Стефаникові, «Пісня» В. Русальському, «На вічну пам’ять Волинякові». Особливістю адресованої лірики О. Гай-Головка є біографізм, наскрізним образом є Україна, уярмлена «комуною», рідний народ, «кайданами скутий», «придушений неславою». Переосмисленням біблійно-християнських мотивів та образів («До Митрополита Іларіона», «Владиці Борисові в день від’їзду до Едмонтону», «Упалим») відтворено трагізм власної долі й долі українського народу в тоталітарному суспільстві. Вірші-присвяти О. Гай-Головка мають помітне значення в збереженні та ретрансляції індивідуальної, історичної, культурної пам’яті, є художнім документом злочинів тоталітарного режиму («Чекістам», «Сталінові», «До московських окупантів і їхніх малоросів яничарів») і важливим інтерпретаційним кодом, що дає реципієнтові змогу виявляти важливість і масштабність порушених проблем, приховані смисли таємниці людської душі. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Коляда, Олег. Голосова ідентифікація: метатекстуальність феномену електронного голосу [Електронний ресурс] / О. Коляда. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 50-60, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): метатекстуальність -- транскомунікація -- парапсихологія -- метамодерн -- феномен електронного голосу -- музика -- шум Анотація: Предметом дослідження в статті є деякі аспекти транскомунікації та її зв’язок із літературою, зокрема метатекстуальною природою транскомунікаційних аудіозаписів як матеріалу для вивчення методів інструментальної транскомунікації (ITC) та феномена електронного голосу (ФЕГ) — терміни, які вживаються для опису отриманих за допомогою використання електронних пристроїв і технологій даних щодо спілкування з духами чи сутностями з інших сфер або вимірів. Проблема дослідження полягає в самій сутності форми паранормальних явищ, яка передбачає спроби ідентифікувати та інтерпретувати повідомлення, зображення чи інші форми зв’язку з «метареальністю» за допомогою таких аналогових пристроїв, як радіо, телевізори, перші комп’ютери і саморобна радіоелектронна техніка. Константинс Раудіве, один із перших дослідників транскомунікації, уважав, що радіо зокрема можна використовувати як засіб встановлення контакту з духами або сутностями, які існують за межами фізичної реальності й можуть маніпулювати електронними сигналами або іншими формами енергії, щоб надсилати повідомлення, які інтерпретуватимуть живі. Мета статті розкривається в методологічному вивченні транскомунікації як суперечливої сфери, яка не є широко прийнятою науковою спільнотою через брак емпіричних доказів на підтримку існування сутностей або спілкування такого типу. Саме тому багато скептиків стверджують, що цей досвід можна пояснити природними явищами, такими як парейдолія (схильність сприймати значущі моделі у випадкових подразниках) або електромагнітні перешкоди, а тому безліч прикладів ФЕГ ігноруються як фіктивні, аматорські, постановні. Важливо зазначити, що дослідники паранормальних явищ підходять до транскомунікації зі здоровою долею скепсису та обережності й визнають, що ця наукова галузь усе ще є недоведеною і спекулятивною, а тому результати дослідження мають перспективу для подальшого вивчення надскладного явища. У статті зокрема вивчається можливість літературознавчої інтерпретації транскомунікації з позицій метатекстуальності. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Васьків, М. Два письменники – дві Карелії / одна Карелія ("Карелія–Karjala" І. Багмута і "Люди Біломорбуду" П. Усенка [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Карелія -- риторика -- мова -- культура -- національна своєрідність -- індустріалізація Анотація: У статті проаналізовано особливості двох нарисових книг 1930-х років – «Люди Біломорбуду» Павла Усенка і «Карелія–Karjala» Івана Багмута, в центрі зображення яких – Карелія. Перша з книг є лише риторичним документом доби, в якому без жодної конкретики оспівується будівництво Біломорсько-Балтійського каналу під керівництвом партійних вождів і репресивних органів. Книга І. Багмута є зразком вдумливого, детального відтворення географії, клімату, природних багатств Карелії, мовних, культурних, етнографічно-побутових проблем буття карелів, хоча й у ній натрапляємо на чимало політично-кон’юнктурної риторики, поступок офіціозові тощо Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
А 86 Буйгашева, Алла Борисівна. Портретний жанр у мистецтві [Електронний ресурс] / А. Б. Буйгашева, О. І. Конопко. - Електронні текстові дані // Арт-простір : науковий журнал. - Київ : Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. - Вип. 1. - С. 43-48. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Мистецтвознавство Кл.слова (ненормовані): ручне ткацтво -- гобелен -- портретний жанр -- технічні засоби ткацтва -- прийоми ткацтва Анотація: У статті характеризуються особливості процесу створення портретного зображення у тех-ніці гобелена, розкривається специфіка жанру, наводиться послідовність етапів виконання твору, висвітлюється характерна специфіка художніх засобів гобеленового мистецтва. Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Конопко, Олександра Іванівна Є примірники у відділах: всього 9 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (4), Ф3 (2), ГП ІБВ (1) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (4), Ф3 (2), ГП ІБВ (1) |
Reis, A. How does our brain change during the learning process = Як змінюється на мозок під час навчально-виховного процесу / A. Reis, N. Morze, K. Osmolyk // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 1-7, DOI 10.28925/10.28925. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): електронне навчання -- мультимедіа -- біхевіоризм Анотація: . Дана стаття присвячена змінам мозку під час навчально-виховного процесу. Результати дослідження пропонують різні інструменти та методи, які оснащують сучасних педагогів та студентів. Автор описує різні аспекти навчального процесу та різні стилі навчання. Також він надає інформацію про різні стереотипи, які з'являються на нашому шляху. Автор пропонує перелік ІТ-компетенцій та методологічних компетенцій викладачів і студентів, необхідних для вчителя та студента 21 століття. Чи справді процес навчання в 21- му столітті, відрізняється від навчально-виховного процесу в 20-му столітті чи раніше? Багато людей вважають, що великих змін зазнали інформаційно-комунікаційні технології, але навчання - це навчання і нічого більшого. Наші студенти - це цифрові мультимодальні учні, які мають різні стилі навчання. Вони сприймають велику кількість інформації в структурованому поверхневому форматі і зберігають її в короткотривалій пам'яті. В довготривалій пам’яті учні зберігають інформацію для інтерактивності та рефлексії. Сьогодні студенти потребують все більше і більше мультимедійного змісту. Це профіль наших клієнтів, наших студентів, їх потреби і запит до нас. Мультимодальне навчання на противагу мультимедійному навчанню, в якому люди - мультимодальні учні. Вони навчаються через слова, написані тексти, зображення та аудіо. І все це показує, що наш мозок має різні області для різних функцій. Ми, як вчителі, маємо запропонувати зміст навчального матеріалу у різних форматах. Нові змінені формати, дають нам можливість одночасно синхронізувати учбовий матеріал в декількох форматах. Це означає, що інформація для наших студентів може бути представлена у чотири рази легшою для розуміння і запам’ятовування. Коли студенти використовують декілька комунікаційних каналів, це схоже на те, що ми множимо надану інформацію. І це наш виклик на сьогодні. Це стимулює нас до створення нових педагогічних і технологічних методів, які будуть в гармонії з сучасністю та допоможуть нашим учням використовувати свій мозок у повному обсязі і для цього нам необхідні нові освітні стратегії в сучасному цифровому середовищі. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Morze, N. Osmolyk, K. Антоніо Дос Рейс Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Винник, Олександр Федорович . Високошвидкісний комп’ютерний поляриметр на основі CMOS матриці / О. Ф. Винник, Т. Я. Грановська, Р. І. Кратенко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2023. - N 15. - С. 1-17, DOI 10.28925/2414-0325.2023.151 . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): комп’ютерний поляриметр -- CMOS -- SchoolKit -- ColorKit Анотація: В умовах епідемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні особливо відчувається недостатня кількість комп’ютерного обладнання для проведення онлайн хімічного експерименту. Виникла гостра необхідність розробки навчального комп’ютерного обладнання для проведення лабораторного експерименту в умовах дистанційної освіти Запропоновано новий принцип роботи поляриметра, що ґрунтується на комп’ютерній обробці зображення що виникає при пропусканні оптично поляризованого світла послідовно через оптично активний розчин, прозору пластину із внутрішніми напруженнями та аналізатор. Розроблено високошвидкісний комп’ютерний поляриметр на основі CMOS матриці, виготовлено діючу модель та апробовано її. Пристрій відрізняється від інших тим, що використовує принципово новий спосіб обробки візуальних даних та не містить жодних механічних компонентів та поляризаційних модуляторів, простий у виготовленні, надійний. Програмне забезпечення поляриметра дозволяє накопичувати дані у вигляді таблиць та відображати у графічній формі у режимі реального часу. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Грановська, Тетяна Яківна Кратенко, Роман Іванович Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |