Курбан, О. Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): медіа -- медіаконтент -- критичність мислення -- медіаграмотність -- інформаційна стійкість -- інформаційна безпека -- інформаційне поле -- інформаційна війна Анотація: Статтю присвячено проблемі споживання контенту в сучасних медіа в контексті розвитку критичності мислення, базовими частинами якої є медіаграмотність та інформаціи на стіи - кість. Актуальність дослідження полягає в нинішній наявності сери озних викликів для українського медіаполя та інформаціи ного поля, що виникли внаслідок гібридної геополітичної агресії , якої Україна зазнала з боку Росіи ської Федерації . Предметом розгляду в представленому дослідженні є критичне мислення та навички протистояння маніпуляціям у медіа у віи - ськовослужбовців Зброи них сил Украї ни. Метою дослідження виступає кількісна оцінка рівня критичного мислення в представників цільової групи та виявлення конкретних проблемних питань у цьому контексті. Для досягнення зазначеної мети було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, порівняння та спостереження, а основним прикладним дослідженням було соціологічне опитування (анкетування). Результати дослідження свідчать про те, що представники цільової групи як основні джерела інформації використовують соціальні мережі (79,8 %), інтернет-ЗМІ (61,5 %) та месенджери (46,8 %). Переважна більшість опитаних при споживанні медіаконтенту користуються украї нською мовою — 70 %, для 22 % мова виявилася не принциповою, а 8 % визнали, що ї м зручнішою є росіи ська мова. Було з’ясовано, що представники цільової групи частіше обирали візуальні форми медіаконтенту (відео, інфографіку, фото), ніж тексти. На жаль, дослідження виявило факти низького рівня критичності мислення: лише 53,7 % опитаних зазначили, що перевірять інформацію, отриману з медіа, в альтернативних джерелах. 45,1 % респондентів уважали, що ніколи не були об’єктом медіаманіпуляціи , при цьому фактично саме на них у першу чергу спрямовується пропаганда з боку відповідних структур РФ. Ці та інші наведені в статті результати опитування засвідчили низький рівень критичності мислення і медіаграмотності та інформаціи ної стіи кості віи ськовослужбовців ЗСУ. Зазначена обставина є передумовою для необхідності подальшого вдосконалення процесів управління інформацій - ними процесами в украї нських медіа для ЗСУ, якісного поліпшення та збільшення кількості виробництва відповідного медіаконтенту, а також проведення системних навчань для представників цільових груп із питань медіаграмотності та інформаційної стійкості Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шифр: В505452853/2017/3 Журнал 2017р. № 3 Alvarez, I. Lifelong learning – a local case of success using web text-based discussion forums / I. Alvarez, P. Pinto, da Silva N. Sotero Кл.слова: навчання, веб-тексти Buinytska, O. Integration of information and educational systems in the universal education university electronic environment / O. Buinytska, B. Hrytseliak Кл.слова: інтеграція, інформаційно-освітні, електронне середовище Drlik, M. Introduction to learning analytics adoption in higher education institutions / M. Drlik [и др.] Інші автори: Svec P., Capay M., Tomanova J. Кл.слова: навчально-аналітична, вищі навчальні заклади Dumych, I. System approach to definition the management structure of information systems in creating the certain level educational resource through the educational web-space / I. Dumych, H. Makogon, K. Remizantseva Кл.слова: системний підхід, інформаційні системи, веб-простір Gladun, M. Tools for inquiry-based learning in primary school / M. Gladun, D. Buchynska Кл.слова: опитування, початкова школа Ilich, L. Impact of ict on labor market development: main trends and prospectives / L. Ilich, О. Akilina Кл.слова: ІКТ, ринок праці Kasatkin, D. Implementation of specific didactic principles in computer-oriented learning environment / D. Kasatkin, O. Kasatkina Кл.слова: дидактичні принципи, комп’ютерно-орієнтоване Kornuta, О. Clip thinking and clip perception: teaching methods aspect / О. Kornuta, T. Pryhorovska, N. Potiomkina Кл.слова: мислення, сприймання Liakh, T. Students standing before the distance learning in institution of higher education / T. Liakh, T. Spirina, A. Popova Кл.слова: дистанційне навчання, студенти, навчальний заклад Morze, N. Formation students’ ict competence: case study / N. Morze [и др.] Інші автори: Barna O., Kuzminska O., Vember V. Кл.слова: студентська компетенція, тематичне дослідження Ogrodzka-Mazur, E. Academic teachers' skills and their potentialities of applying e-learning resources / E. Ogrodzka-Mazur, A. Szafranska Кл.слова: електронне навчання, навички вчителів Ramskyi, А. Actual problems of development and operation of information-analytical systems of evaluation of ratings of banks / А. Ramskyi, S. Khazina Кл.слова: інформаційно-аналітичні системи, рейтинг банків Shelomovska, O. The ICT potential for teaching sociological courses / O. Shelomovska [и др.] Інші автори: Sorokina L., Romaniukha M., Bohomaz K. Кл.слова: ІКТ потенціал, викладання, соціологічні курси Smyrnova-Trybulska, E. Networking is one of the effectiveness form of the international research. Some aspects / E. Smyrnova-Trybulska Кл.слова: мережа, міжнародні дослідження, ефективність Stoikova, V. Clusterisation and information technology in advanced training of the heads of network educational organizations / V. Stoikova Кл.слова: кластеризація, підвищення кваліфікації, мережеві освітні організації Strutynska, O. Ict tools and trends in research, education and science: local survey / O. Strutynska, M. Umryk Кл.слова: ІКТ інструменти, тенденції, опитування Varchenko-Trotsenko, L. E-portfolio as an assessment tool of the student's activities / L. Varchenko-Trotsenko, A. Tiutiunnyk, V. Smirnova Кл.слова: е-портфоліо, оцінювання студента Vasylenko, S. Experience using multimedia boards for visualization, conducting pedagogical discussions, developing interactive exercises for primary school / S. Vasylenko Кл.слова: мультимедійні плати, інтерактивні вправи, початкова школа Сабліна, М. А. Інтерактивне середовище learningapps як інструмент викладу теоретичного матеріалу в процесі фахової підготовки студентів / М. А. Сабліна Кл.слова: середовище learningapps, фахова підготовка студентів Воротникова, І. П. Використання інструментів lmsmoodle для забезпечення якісної післядипломної освіти вчителів / І. П. Воротникова Кл.слова: інструмени lmsmoodle , післядипломна освіта Мокрієв, М. В. Структура електронного навчального курсу для заочної (дистанційної) форми навчання / М. В. Мокрієв Кл.слова: електронненавчання, дистанційна освіта, заочне навчання Степура, І. С. Можливості використання гібридної лабораторії Goldi для проведення навчальних експериментів / І. С. Степура Кл.слова: навчальні експерименти, лабораторія Goldi Гладкова, В. М. Використання сервісів google в управлінні закладом середньої освіти / В. М. Гладкова, А. Г. Панченко, Г. В. Панченко Кл.слова: сервіси google, середня освіта Линьов, К. О. Управління розвитком ІКТ-компетентності керівника закладу освіти / К. О. Линьов, В. К. Линьов Кл.слова: ІКТ-компетентність, керівник закладу, управління Орлова, Н. С. Впровадження інформаційних технологій в систему корпоративного управління / Н. С. Орлова, Ю. Л. Мохова Кл.слова: інформаційні технології, корпоративне управління, впрвадження Поспєлова, Т. В. Вплив поширення ікт в економіці й управлінні на людський розвиток в Україні / Т. В. Поспєлова Кл.слова: ІКТ, управління Скакаліна, О. В. Мульті-етапна оптимізація функціювання складних територіально-розподілених систем / О. В. Скакаліна Кл.слова: мульти-етапна оптимізація, територіально-розподільні системи Сосновська, О. О. Механізм оцінки фінансової стійкості страховика засобами табличного процесора / О. О. Сосновська, Н. П. Мазур Кл.слова: фінансова стійкість, страховик, табличний процесор Dos, Reis A. Digital storytelling and technologies / Reis A. Dos Кл.слова: цифрові розповіді, технології Morze, N. Educational e-environment of modern university: foreign experts’ perspective / N. Morze [и др.] Інші автори: Ogrodzka-Mazur E., Pinto P., Glazunova O., Malach J., Zabolotna V., Balyk N. Кл.слова: електронне середовище, сучасний університет, іноземні експерти Rafael, M. E. A way to measure complex concepts relationships when using digital storytelling / M. E. Rafael [и др.] Інші автори: Masa J. A., Delgado S. C., Puerto G. D., Esteban P. G., Alonso L., Tosina R. Y. Кл.слова: цифрові розповіді, спосіб вимірювання Буров, О. Ю. Людиноцентричні системи як інструмент навчальної та трудової діяльності / О. Ю. Буров Кл.слова: людиноцентричні системи, навчальна діяльність, трудова діяльність Воскобойнікова-Гузєва, О. В. Наукове декларування в е-середовищі університету / О. В. Воскобойнікова-Гузєва, В. О. Копанєва, Л. Й. Костенко Кл.слова: наукове декларування, е-середовище, університет Глазунова, О. Г. Хмарні сервіси microsoft та google: організація групової проектної роботи студентів ВНЗ / О. Г. Глазунова [и др.] Інші автори: Кузьмінська О. Г., Волошина Т. В., Саяпіна Т. П., Корольчук В. І. Кл.слова: хмарні сервіси, проектна робота, microsoft та google Житєньова, Н. В. Електронне потрфоліо як інструмент самопрезентації майбутнього фахівця / Н. В. Житєньова Кл.слова: електронне портфоліо, самопрезентація, фахівець Захар, О. Г. Інформаційно-освітнє середовищє підвищення кваліфікації як засіб забезпечення якісної післядипломної педагогічної освіти вчителів інформатики / О. Г. Захар, Т. В. Тихонова Кл.слова: інформаційне-освітнє, підвищення кваліфікації, вчителі інформатики Золочевська, М. В. Зворотний зв’язок у навчальних курсах на платформах / М. В. Золочевська Кл.слова: МВОК, навчальні курси, платформа Кухаренко, В. М. Особливості електронного університету / В. М. Кухаренко Кл.слова: електронний університет Кушнір, Н. О. Відкриті освітні ресурси для організації навчання у контексті stem-освіти / Н. О. Кушнір [и др.] Інші автори: Валько Н. В., Осипова Н. В., Кузьмич Л. В. Кл.слова: stem-освіта, відкриті освітні ресурси Марухленко, О. В. Стратегічне планування у вищих освітніх закладах / О. В. Марухленко Кл.слова: стратегічне планування, вищі освітні заклади Машкіна, І. В. Досвід міждисциплінарного проектно-орієнтованого навчання при підготовці магістрів за спеціалізацією "Соціальна інформатика" / І. В. Машкіна, Т. І. Носенко Кл.слова: соціальна інформатика, проектно-орієнтоване Морзе, Н. В. Формування сучасного хмароорієнтованого персоналізованого освітнього середовища враховуючи ікт-компетентність учасників навчального процесу / Н. В. Морзе, С. М. Співак Кл.слова: ІКТ-компетентність, хмароорієнтоване, освітнє середовище Муращенко, Т. В. Змішане та дистанційне навчання як спосіб доступу до якісної освіти / Т. В. Муращенко Кл.слова: дистанційне навчання, якісна освіта Білоус, В. В. Мобільні додатки для навчання математики як засіб підвищення мотивації учнів молодшої школи / В. В. Білоус Кл.слова: мобільні додатки, підвищення мотивації, молодша школа Osmolyk, K. Inftuence of e-learning on the development of the country / K. Osmolyk Кл.слова: електронне навчання, розвиток країни Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту, Перейти до зовнішнього ресурсу Google Scholar, Перейти до зовнішнього ресурсу Polska Bibliografia Naukowa, Перейти до зовнішнього ресурсу Research Bible, Перейти до зовнішнього ресурсу Eurasian Scientific Journal Index, Перейти до зовнішнього ресурсу Journal Imapact Factor, Перейти до зовнішнього ресурсу Bielefeld Academic Search Engine, Перейти до зовнішнього ресурсу ERIH PLUS, Перейти до зовнішнього ресурсу DOI 10.28925/2414-0325.2017.3 Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1), Online (1) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1), Online (1) Учбова література: ФЕУ / КНМ / 073 / Інноваційні методики електронного навчання / 10 / ОСН ФЕУ / КНМ / 073 / Оцінювання в умовах електронного навчання / 10 / ОСН |
Шифр: В505452853/2020/9 Журнал 2020р. № 9 Буйницька, Оксана Петрівна. Mодернізація системи електронного навчання університету до потреб сьогодення / О. П. Буйницька [и др.]. - С.1-14. - Бібліогр. в кінці ст. Інші автори: Варченко-Троценко Л. О., Терлецька Т., Настас, Дар’я Леонідівна Дущенко, О. Навчальний курс "Програмування інтернет-орієнтованих додатків": особливості викладання / О. Дущенко. - С.15-25. - Бібліогр. в кінці ст. Іванькова, Н. Алгоритм формування групового та персонального навчального середовища засобами структурування освітнього простору університету на базі сервісів ms office365 та ms teams / Н. Іванькова, О. Рижов, О. Андросов. - С.26-40. - Бібліогр. в кінці ст. Лещенко, Т. Технологія подкастингу в руслі цифровізаційних тенденцій мовної освіти іноземних студентів-медиків / Т. Лещенко, М. Жовнір. - С.41-53. - Бібліогр. в кінці ст. Makhachashvili, R. Digital skills development and ict tools for final qualification assessment: survey study for students and staff of european and oriental philology programs / R. Makhachashvili, I. Semenist, А. Bakhtina. - С.54-68. - Бібліогр. в кінці ст. Міськевич, Л. Формування готовності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти до застосування інноваційних педагогічних технологій у професійній діяльності: результати експерименту / Л. Міськевич. - С.69-78. - Бібліогр. в кінці ст. Nalyvaiko, О. Distance education in V.N. Karazin Kharkiv national university in 2030, students’ view / О. Nalyvaiko, D. Adzhva, Е. Sarhsian. - С.79-94. - Бібліогр. в кінці ст. Пікалова, В. Реалізація STEAM-освіти в проєктній діяльності майбутнього вчителя математики / В. Пікалова. - С.95-103. - Бібліогр. в кінці ст. Рябко, А. Застосування інформаційних технологій для побудови та аналізу графіків у процесі вивчення курсу загальної фізики / А. Рябко, В. Толмачов, Т. Прокопець. - С.104-120. - Бібліогр. в кінці ст. Самчинська, Я. Імплементація теми з розробки чат-ботів в університетський курс "Офісні комп’ютерні технології" / Я. Самчинська, М. Шерман, М. Сікелінда. - С.121-133. - Бібліогр. в кінці ст. Смірнова, Вікторія. Дослідження відкритих цифрових інформаційних систем для аналізу результатів дослідницької діяльності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти / В. Смірнова. - С.134-144. - Бібліогр. в кінці ст. Струтинська, О. Особливості сучасного покоління учнів і студентів в умовах розвитку цифрового суспільства / О. Струтинська. - С.145-160. - Бібліогр. в кінці ст. Тютюнник, Анастасія Володимирівна. Технології візуалізації у світових дослідженнях / А. В. Тютюнник. - С.161-168. - Бібліогр. в кінці ст. Фамілярська, Л. Реалізація віддаленої освітньої взаємодії в післядипломній педагогічній освіті / Л. Фамілярська. - С.169-180. - Бібліогр. в кінці ст. Цирульник, С. Мобільні додатки та онлайн платформи моніторингу даних Wi-Fi метеостанції / С. Цирульник. - С.181-192. - Бібліогр. в кінці ст. Яненко, Я. Електронні тести у дискурсі гейміфікації / Я. Яненко. - С.193-207. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Терлецька, Т. С. Аналіз використання масових відкритих онлайн курсів в освітньому процесі університету на прикладі спеціальності "дошкільна освіта" / Т. С. Терлецька // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 136-146, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): масовий відкритий онлайн курс -- дистанційне навчання -- освітній процес Анотація: У даній статті розглянуто питання використання масових відкритих онлайн курсів в освітньому процесі закладів вищої освіти, проаналізовано підґрунтя для їх впровадження, оцінено переваги та недоліки їх застосування для забезпечення дистанційної складової освітнього процесу. В рамках дослідження особливостей впровадження МВОКів у електронні навчальні курси в Київському Університеті імені Бориса Грінченка було проведено анкетування студентів спеціальності “Дошкільна освіта” другого (магістерського) рівня, в якому взяли участь 50 респондентів, що проходили масові відкриті онлайн курси під час навчання. За результатами опитування було визначено, що більшість студентів (від 68 до 78% в залежності від курсу) повністю задоволені даним форматом навчання та розглядають його як один із способів професійного розвитку в майбутньому. Стаття окреслює складнощі, з якими зіштовхувалися студенти під час роботи з МВОКами; зазначено можливі шляхи їх подолання. Проаналізовано відповідність можливостей, що забезпечують масові відкриті онлайн курси, запитам сучасних студентів щодо шляхів реалізації позааудиторного навчання. Окреслено позитивні сторони застосування таких курсів як частини електронного навчального курсу, зокрема мотиваційний фактор щодо завершення відповідних МВОКів. Також приділено увагу питанню готовності науково-педагогічного персоналу до використання масових відкритих онлайн курсів у їх професійній діяльності. Проведено опитування викладачів Київського університету імені Бориса Грінченка, за результатами якого визначено, що лише близько 30% викладачів мали досвід використання МВОКів в освітньому процесі, але близько 80% респондентів зацікавлені в подальшому вивченні та практичному застосуванні подібних ресурсів. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Морзе, Н. Впровадження пірінгового оцінювання в освітній процес / Н. Морзе, В. Вембер // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 44-54, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.4454. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): оцінювання -- формувальне оцінювання -- пірінгове оцінювання Анотація: У статті подано особливості та тенденції впровадження пірінгового оцінювання в освітній процес закладів вищої освіти, проаналізовано погляд світових науковців на зміни в теорії і практиці оцінювання навчальних досягнень студентів у контексті акцентування особистісно-орієнтованого навчання, а саме визнання формувальної функції оцінювання, завдяки якій студенти стають не лише спостерігачами процесу оцінювання викладачем, а залучаються до використання та розробки критеріїв оцінювання, до самооцінювання та пірінгового оцінювання. Проаналізовано особливості формувального та пірінгового оцінювання, визначено переваги та недоліки традиційного та пірінгового оцінювання. Серед запропонованих шляхів уникнення недоліків традиційного оцінювання є поєднання традиційного та пірінгового оцінювання, впровадження засобів ІКТ для підтримки пірінгового оцінювання. Проаналізовано цифрові інструменти оцінювання та представлено результати опитування викладачів щодо зацікавленості у володінні цифровими інструментами для оцінювання, в якому взяли участь 769 викладачів шести українських університетів-партнерів проекту MoPed. Наведено результати опитування щодо використання технологій оцінювання та використання цифрових інструментів для оцінювання, в якому взяли участь 84 науково-педагогічні співробітники Київського університету імені Бориса Грінченка. Результати опитування показали, що на сьогоднішній день пірінгове оцінювання постійно використовують в навчальному процесі 15,6% опитаних, 62,3% використовують частково, 22,1% - не використовують. В той же час, 51,9% опитаних готові використовувати пірінгове оцінювання в освітньому процесі після більш детального ознайомлення з цим методом. Згідно результатів опитування, серед цифрових інструментів, які викладачі використовують в навчальному процесі, найбільш популярними є електронна пошта, комп’ютерні тести, що перевіряються автоматично, та робота зі спільними документами чи презентаціями, проте деякі ресурси, які можуть бути використані для пірінгового оцінювання, використовуються менше, ніж третиною викладачів та під час їх використання не завжди враховуються всі можливості таких засобів. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Вембер, В. Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Воротникова, І. Умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті / І. Воротникова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 101-118, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.101118. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): цифрова компетентність вчителя -- післядипломна освіта -- неформальна післядипломна освіта Анотація: В статті визначено умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті. Проаналізовано міжнародні стандарти ЮНЕСКО, європейські рамки цифрових компетентностей для громадян (DigComp 2.1 і освітян (Digcompedu) та узагальнено критерії до визначення та оцінювання цифрової компетентності у вчителів. Результати дослідження представлено на основі досвіду підвищення кваліфікації педагогів міста Києва з використанням емпіричних методів: спостереження, опитування (анкетування, бесіди). Анкетування дозволило визначити основні запити вчителів щодо формування індивідуальних траєкторій професійного розвитку, в тому числі в напряму підвищення рівня цифрової компетентності. Визначено умови формування цифрової компетентності вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти: цифровізацію освіти, наявність нормативно-правових документів щодо стандартів та вимог до цифрової компетентності вчителя (міжнародні, інституційні, національні), необхідність розробки та впровадження критеріїв розвитку цифрової компетентності вчителя (тести, анкети і т. п.), запровадження міжнародних, вітчизняних проектів із питань використання ІКТ, готовність післядипломної освіти забезпечити формування цифрової компетентності вчителів (ІТінфраструктура, наявність наукових, навчально-методичних ресурсів та середовищ та компетентних кадрів), розвинута ІТ-інфраструктура закладів освіти, в яких працює вчитель (апаратне, програмне забезпечення, в тому числі цифрові лабораторії, підключення до швидкісного Інтернет, персоналізовані інформаційно-освітні середовища і т.д). Крім того важливою умовою визначено мотивацію вчителя до неперервного професійного розвитку та самооцінювання ним цифрової компетентності. Доведено, що розробка і запровадження національних стандартів цифрової компетентності вчителя, надання йому права самому вирішувати, в яких інституціях підвищувати кваліфікацію, сприяють запровадженню нових підходів до побудови індивідуальних маршрутів розвитку цифрової компетентності педагогів. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Буйницька, Оксана Петрівна. Інтернет-портал як складова формування іміджу сучасного університету / О. П. Буйницька, В. Смірнова, А. Тютюнник // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 7. - С. 1-16, DOI 10.28925/2414-0325.2019.7.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): імідж -- інтернет-портал -- рейтинги Анотація: Формування позитивного іміджу є одним із основних завдань сучасних університетів. У реаліях сьогодення заклади вищої освіти становлять конкуренцію один одному, використовують різні засоби для залучення абітурієнтів, інвестицій, пошуку вітчизняних та міжнародних партнерів. Саме загострення конкуренції на ринку освітніх послуг стало передумовою до формування поняття іміджу університету. Імідж є цінним активом університету, який разом з іншими компонентами виступає реальним джерелом конкурентоспроможності і ключовим фактором адаптації університету до зовнішніх умов, до просування у світовому освітньому просторі. Щоб університет став успішним необхідно підтримувати зовнішню репутацію, застосовувати політику відкритості і доступності. У статті описано основні складові формування позитивного іміджу університетів, визначено особливості інтернет-порталу як однієї зі складових формування іміджу для підвищення позиції у міжнародних рейтингах, зокрема вебометричному. Здійснено порівняльний аналіз основних вебометричних показників Київського університету імені Бориса Грінченка за лютий 2019 року та липень 2019 року. Описано результати моніторингу офіційного порталу Університету Грінченка за допомогою сервісів Google Search Console, Google Analytics, Google My Business, Majestic SEO. Задля підвищення вебометричних показників проведено опитування щодо модернізації порталу Університету Грінченка. Проаналізовано результати опитування студентів та викладачів щодо оцінки дизайну, структури, навігації, періодичності використання порталу, зручності роботи на різних пристроях тощо та враховано їх для модернізації. Візуалізацію результатів опитування представлено за допомогою інструменту для бізнес-аналітики Power BI, перевагою якого є побудова інтерактивних звітів, з ключовими показниками діяльності. З урахуванням доопрацювання порталу для забезпечення оптимального представлення університету повторно проаналізовано системою Google Analytics, яка засвідчила підвищення рівня показників, які сприятимуть позитивному іміджу Університету Грінченка. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Смірнова, В. Тютюнник, А. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Дущенко, О. Навчальний курс "Програмування інтернет-орієнтованих додатків": особливості викладання / О. Дущенко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 15-25, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): навчальний курс -- програмування інтернет-орієнтованих додатків -- викладання курсу -- методи навчання -- засоби навчання Анотація: Використання інтернет-орієнтованих додатків постійно зростає, збільшується кількість таких додатків, але постає питання як створити інтернет-орієнтовані додатки. Якраз навчальний курс «Програмування інтернет-орієнтованих додатків» покликаний вирішити цю проблему. У статті описано предмет, мету і результати вивчення навчального курсу «Програмування інтернет-орієнтованих додатків». Подано зміст програми навчального курсу «Програмування інтернет-орієнтованих додатків». Розкрито методичні аспекти викладання навчального курсу «Програмування інтернет-орієнтованих додатків», а саме подано характеристику лекційних занять з описом вивчення понять теми, методів і засобів навчання (словесні методи навчання (пояснення, розповідь, бесіда), наочні методи навчання (демонстрація), методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності (інформаційно-рецептивний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий (евристичний), пошуковий (дослідний), індуктивний, дедуктивний), метод стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності (дискусія); комп’ютер), лабораторних занять з описом завдань для виконання, методів і засобів навчання (словесні методи навчання (пояснення, розповідь, інструктаж), наочні методи навчання (ілюстрація, демонстрація), методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності (репродуктивний), методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчальнопізнавальної діяльності: методи усного контролю (індивідуальне опитування, фронтальне опитування), методи самоконтролю (самостійний пошук помилок, самоаналіз); підручник, комп’ютер), самостійної роботи студентів, модульної контрольної роботи. Зазначено, що до більшості лекційних занять розроблено мультимедійні презентації, розташовані у вільному доступі мережі інтернет. Створено дистанційний курс «Програмування інтернеторієнтованих додатків» у рамках реалізації дистанційного навчання. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Makhachashvili, R. Digital skills development and ict tools for final qualification assessment: survey study for students and staff of european and oriental philology programs = Розвиток цифровик навичок та ІКТ інструменти для підсумкової кваліфікації атестації: дослідження результатів опитування студентів та викладачів програм з європейської та східної філософії / R. Makhachashvili, I. Semenist, А. Bakhtina // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 54-68, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): ІКТ інструменти та практики -- підсумкова кваліфікаційна атестація -- цифрова грамотність -- змішане навчання -- метод опитування -- європейські мови -- східні мови Анотація: Глобальна пандемия та карантинні заходи й обмеження створили низку викликів структурі та процедурі підсумкового оцінювання в університетах. Кваліфікаційне оцінювання випускників програм з іноземних мов, зокрема, є регламентованою процедурою, яка включає різні етапи (усні та письмові іспити, підсумковий проект, внутрішнє та зовнішнє рецензування). Розглянуто фактори соціальних змін, що забезпечують критичну трансформацію набору навичок, що є вирішальним для надзвичайної освітньої ситуації в умовах Ковід-19. Передумова дослідження базується на виявленні різних рамок компетентностей, похідних від навичок 21 століття, для співробітників університетів та прогнозованих вимог до цифрової грамотності. Розроблено відповідність між структурою навичок 21 століття, структурою компетенцій 2020 та системою глобальних навичок. Метою дослідження є критичний огляд прикладного куйсу та передового досвіду цифрового підсумкового кваліфікаційного оцінювання в Київському університеті імені Бориса Грінченка для студентів освітніх програм з європейських (французька, італійська, іспанська, англійська, німецька) та східних (китайська, японська) мов у 2020 році, в умовах карантинних обмежень. Опитування та аналіз різних ІКТ-інструментів використовується для трансляції практик кваліфікаційного оцінювання в реальному житті у змішаний форматта електронний формат. Дослідження також має за мету виявити різні групи прикладних цифрових навичок та навичок співпраці, які використовуються в процесі кваліфікаційного оцінювання усіма учасниками (студентами, викладачами та рецензентами). Визначено, як у ситуації карантинних обмежень Ковід-19 усі елементи Підсумкової кваліфікаційної атестації з європейських та східних мов в Київському університеті імені Бориса Грінченка були переведені у цифровий, віддалений або змішаний формат із використанням засобів ІКТ. Режим кваліфікаційного оцінювання для освітніх програм з іноземних мов був адаптований до цифрового формату яка рамковий контекст (юридична процедура, що призводить до підтвердження ступеня випускника), низка послідовних комунікативних заходів відповідно до юридичної процедури, "ритуальний" сценарій. Визначено порівняльні результати адаптації цифрового формату Підсумкової кваліфікаційної атестації для різних груп освітніх програм іноземних мов (європейських та східних). Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Semenist, I. Семеніст Іван Bakhtina, А. Бахтіна Анна Махачашвілі Русудан Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Nalyvaiko, О. Distance education in V.N. Karazin Kharkiv national university in 2030, students’ view = Дистанційна освіта в Каразінському у 2030 році очима студентів / О. Nalyvaiko, D. Adzhva, Е. Sarhsian // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 79-94, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): форсайт дослідження -- дистанційна освіта -- вища освіта -- студент -- цифрові технології -- інформаційні технології Анотація: У статті було розглянуто перспективи впровадження дистанційних технологій у навчальний процес закладів вищої освіти. Було проаналізовано наукові праці провідних учених у галузі дистанційної освіти. В основу дослідження покладено метод Дельфі. Розглянуто теоретичні основи запровадження дистанційної освіти в університетах. Досліджено основні тенденції розвитку освітньої сфери у світі та впровадження в неї елементів дистанційної освіти. Окреслено особливу роль студентів як однієї з основних зацікавлених сторін в освіті. Головними експертами цього дослідження виступають студенти, адже саме вони являють собою одну з основних зацікавлених сторін освітнього процесу. У ході дослідження було з’ясовано, що більшість студентів Каразінського університету, а саме 75%, є прибічниками впровадження дистанційної освіти. Особливу увагу у статті було приділено встановленню переваг та виявленню слабких сторін дистанційної форми навчання. Слід також зазначити, що, згідно з думкою деяких респондентів, дистанційне навчання відчужує людей від суспільства, і в такий спосіб негативно впливає на культурний розвиток особистості людини, що може у свою чергу призвести до погіршення комунікативних навичок та зниження рівня соціальної активності студентів. Утім, тим не менш, переважна більшість респондентів дотримуються думки, що дистанційна форма навчання жодним чином не вплине на соціалізацію людини в суспільстві. Відповідно до результатів опитування було розроблено зручний графік навчання для студентів, які поєднують роботу та навчання. У статті також було проаналізовано цілу низку засобів дистанційної форми навчання з метою виокремлення серед них найбільш зручних, які є безпосередньо пов’язаними з утіленням принципу наочності при набутті студентами нових знань. У статті також висвітлено основні напрями розвитку дистанційної освіти в Каразінському університеті в 2030 році. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Adzhva, D. Аджва Діана Sarhsian, Е. Саргсян Евеліна Наливайко Олексій Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Фамілярська, Л. Реалізація віддаленої освітньої взаємодії в післядипломній педагогічній освіті / Л. Фамілярська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 169-180, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): дистанційна взаємодія -- підвищення кваліфікації -- онлайн навчання -- розвиток -- цифрові технології Анотація: Оновлення способів взаємодії між суб’єктами освітнього простору, зміна форматів професійної діяльності фахівця потребує пошуку вдосконалення освітніх практик спрямованих на розвиток цифрової компетентності науково-педагогічних та педагогічних працівників у післядипломній педагогічній освіті. У статті досліджено основні виклики реалізації дистанційної освітньої взаємодії в умовах карантинних обмежень на курсах підвищення кваліфікації у закладі післядипломної педагогічної освіти. Запропоновано підходи, які реалізують навчальну комунікацію з використанням можливостей цифрових технологій у післядипломній педагогічній освіті. Виокремлено переваги та обмеження віддаленої освітньої взаємодії в процесі навчання дорослих. Систематизовано цифрові засоби та технології організації навчання на курсах підвищення кваліфікації педагогів. Охарактеризовано особливості проєктування сучасного освітнього середовища в закладі післядипломної педагогічної освіти, що дозволяє створити і впровадити комплекс освітніх стратегій для реалізації віддаленої освітньої взаємодії. Розглянуто зміст поняття «дистанційне навчання», «онлайн навчання» та охарактеризовано моделі організації підвищення кваліфікації педагогів на платформі дистанційного навчання Комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради. Результати дослідження досвіду організації підвищення кваліфікації педагогів Житомирської області отримано з використанням емпіричних методів: спостереження, опитування, анкетування, бесіди. Проведене опитування науковопедагогічних працівників та педагогів курсів підвищення кваліфікації виявило необхідність адаптування змісту, форм та засобів навчання до вимог суспільних запитів, змін у роботі науково-педагогічних працівників закладів післядипломної педагогічної освіти та вдосконалення цифрової компетентності вчителів-предметників. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Васильченко, Л. В. Досвід реалізації дистанційного навчання в умовах пандемії / Л. В. Васильченко, Н. М. Шацька // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 43-55, DOI 10.28925/2414-0325.2021.105. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): дистанційне навчання -- змішане навчання -- інформаційне середовище -- навчально-пізнавальна діяльність здобувачів освіти -- електронні ресурси -- засоби комунікації Анотація: Сучасне інформаційне суспільство формулює завдання щодо виховання фахівців, здатних мобільно адаптуватися в життєвих ситуаціях, самостійно набувати необхідних знань та застосовувати їх на практиці. Проблеми з надання освіти, що виникли під час встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби спричиненої коронавірусом, вимагали в реальній діяльності пошуку шляхів їх раціонального розв’язання, використовуючи сучасні технології. Така ситуація спонукала педагогів грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, самостійно розвивати власну цифрову компетенцію. Розвиток сучасних технологій урізноманітнив методи комунікації педагогів та здобувачів освіти. У даній статті подано аналіз реалізації дистанційного навчання у Запорізькому регіоні, зокрема увага приділена труднощам, з якими зіткнулися педагоги, здобувачі освіти, їх батьки та шляхів нівелювання проблем запровадження дистанційного освітнього середовища. Моніторинг діяльності різних учасників освітнього процесу дає можливості для систематизації інформації та подання рекомендацій щодо подолання таких труднощів. Досвід 2020 року та результати анкетування показали, що практично не відбувалося окремо дистанційного та електронного навчання. Онлайнанкетування проводилося протягом березня 2021 року з метою визначення думки педагогів Запорізького регіону про організацію навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти за дистанційною формою навчання. Аналіз онлайн-опитування свідчить, що ефективність дистанційного навчання в закладах освіти Запорізького регіону залежить від технічного забезпечення навчального процесу, від майстерності педагогів, які беруть участь у цьому процесі, використання ефективної комунікації. Учасники опитування вважають, що мотивація педагога має вплив на ефективність дистанційного навчання менше, ніж мотивація здобувача освіти. На думку багатьох респондентів, розклад уроків не змінився, а от звичний розклад життя змінився кардинально. Значна кількість педагогів підкреслює, що працюють за комп’ютером більше половини доби. Аналіз статистичних даних та вільно висловлених думок педагогів, учасників опитування, дозволяє припустити, що поки не знайдено ефективних рішень щодо організації «віддаленого» навчання здобувачів освіти, але є педагоги, які знаходяться в інноваційному пошуку. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Шацька, Н. М. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Кузьмінська, О. Г. Засоби підтримки життєвого циклу наукового дослідження: цифровізація наукової комунікації та рекомендації магістрам / О. Г. Кузьмінська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 103-115, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1010. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): наукова комунікація -- цифрові засоби підтримки наукової комунікації -- наукове дослідження -- магістр -- заклад вищої освіти Анотація: Цифровізація освіти і науки на сьогодні належить до пріоритетних напрямів розвитку інформаційного суспільства. Однак інтеграція України до європейського та світового освітнього-наукового простору не втрачає актуальності – українські фахівці ще не можуть ефективно конкурувати на міжнародному ринку праці. Однією з причин такого стану є недостатня включеність у систему цифрової наукової комунікації науково-педагогічних працівників та молодих науковців вітчизняних закладів вищої освіти. Разом з тим, вимушений перехід до цифрових наукових комунікацій через пандемію COVID-19 може сприяти інтегруванню молодих вчених, зокрема магістрів закладів вищої освіти, до міжнародного наукового простору. Задля інформування та допомоги дослідникам у використанні цифрових інструментів підтримки наукової комунікації провідними компаніями проводяться просвітницькі заходи на підтримку ініціативи відкритого доступу та відкритої науки, а також ініційовано ряд міжнародних досліджень та проєктів. У статті подано аналіз засобів підтримки наукової комунікації, розроблених в рамках проєкту «101 інновація наукової комунікації». Визначено, за результатами міжнародного опитування, яким засобам надають перевагу дослідники на кожному етапі проведення дослідження. Схарактеризовано переваги використання окремих інструментів на різних етапах життєвого циклу магістерського дослідження, що пов’язано із сучасними тенденціями цифровізації наукової комунікації та змінами ландшафту наукових комунікацій, а також обмеженнями, що стосуються проведення дослідження магістрів та презентації одержаних результатів. Окреслено напрями подальших досліджень. Визначено необхідність проведення повторного опитування представників наукової спільноти для з’ясування актуального стану використання дослідниками засобів наукової комунікації. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Морзе, Наталія Вікторівна. Деякі результати дослідження в галузі формування цифрової компетентності вчителів закладів середньої освіти / Н. В. Морзе, М. В. Василенко, Є. М. Смирнова-Трибульска // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 149-165, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1013. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): цифрова компетентність -- DigCompEdu -- вчителі закладів середньої освіти -- цифрові технології -- цифрова компетентність учнів -- опитування -- рівень цифрової компетентності Анотація: В статті розглянуто та узагальнено деякі результати дослідження в галузі формування цифрової компетентності вчителів закладів середньої освіти. Представлено та проаналізувано теоретичні джерела з проблеми дослідження, проаналізувано поняття цифрової компетентності в роботах вітчизняних та зарубіжних дослідників. Розглянуто сучасні тренди та проблеми розвитку цифрової компетентності педагогів в Україні, продемонстрована можливість використання рамки цифрової компетентності DigCompEdu як основної для використання в українській освіті, визначено такі рівні цифрової компетентності вчителів: Новачок (А1), Дослідник (А2), Інтегратор (В1), Експерт (В2), Лідер (С1), описано основні особливості кожного із зазначених рівнів з точки зору знань, вмінь вчителів щодо застосування цифрових технологій в освітньому процесі. Підготовлено на основі аналізу DigCompEdu опитувальник для визначення рівня цифрової компетентності вчителів закладів середної освіти (ЗСО) та проведено опитування для вчителів двох ЗСО м. Кривий ріг. Визначено рівень цифрової компетентності респондентів, представлено результати комплексного опитування вчителів та підготовлено рекомендації щодо організації системи розвитку цифрової компетентності вчителів на рівні ЗСО. Зроблено припущення, що більшість вчителів України та закладів середньої освіти мають приблизно однаковий стан з рівнем цифрової компетентності вчителів, яка визначається на основі рамки цифрової рамки компетентностей DigCompEdu, що означає, що підготовлені рекомендації будуть корисними для керівників ЗСО для розвитку цифрової компетентності вчителів на рівні закладу освіти. Описано опрацьовані методичні рекомендації для керівництва школи, щодо управління підвищенням рівня цифрової компетентності вчителів. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Василенко, М. В. Смирнова-Трибульска, Є. М. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Староста, В. І. Moodle до, під час і після пандемії covid-19: використання студентами бакалаврату та магістратури / В. І. Староста // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 216-230, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1018. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): електронне навчання -- пандемія Covid-19 -- студенти бакалаврату -- студенти магістратури -- опитування студентів -- Moodle -- навчальні дисципліни Анотація: У статті актуалізуються проблеми використання е-навчання, зокрема системи Moodle, під час пандемії Covid-19. Система Moodle має широке поширення у вищій школі і є ефективним засобом інтеграції традиційного та дистанційного навчання. Метою дослідження є виявлення та порівняння поглядів студентів бакалаврату та магістратури щодо використання системи Moodle в умовах класичного університету до, під час та після пандемії Covid-19. Автор розробив анкету, долучив до онлайн опитування 1071 студентів університету різних років навчання, серед них: 800 студентів бакалаврату та 271 студент магістратури. Для обробки результатів опитування використано комп’ютерну програму IBM SPSS Statistics 23. Перед початком навчання в системі Moodle студенти проходили реєстрацію переважно легко (разом відповіді «дуже легко» і «скоріше легко») – 63-78% студентів різних років навчання. Певні утруднення під час реєстрації (разом відповіді «дуже важко» і «скоріше важко») фіксують біля 9-16% студентів різних курсів. Не виявлено статистично значущої різниці, згідно χ 2 -критерію (p ≤0,05), в показниках реєстрації студентів за різними ознаками: освітньопрофесійний рівень (бакалаврат/магістратура), форма навчання (очна/заочна), стать (чоловіки/жінки), спеціальність (педагогічна/інша). Встановлено, що серед усіх студентів, які проходили реєстрацію в системі Moodle «дуже важко» і «важко», відповідно 81,4% і 58,9% не мали навчальних дисциплін у системі Moodle або мали їх дуже мало до пандемії Covid-19. Відсутність відповідного досвіду е-навчання, ймовірно, призвела до подальших труднощів під час реєстрації в системі Moodle. Встановлено обмежене використання системи Moodle для навчання студентів до пандемії Covid-19, оскільки лише 25% студентів бакалаврату та біля 30% студентів магістратури вивчали більшість навчальних дисциплін на цій платформі. Під час пандемії Covid-19 в умовах дистанційного навчання ці показники використання системи Moodle зросли майже до 84% та 88% відповідно. У випадку завершення теперішньої пандемії Covid-19 72% студентів бакалаврату та 78% магістратури виявили бажання вивчати більшість навчальних дисциплін у системі Moodle. Якщо до карантину існувала статистично значуща відмінність (p≤0,05) між порівнюваними групами студентів (бакалаврат/магістратура) щодо використання Moodle, то під час пандемії Covid-19 і у випадку її завершення цієї відмінності немає. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Kravchyna, T. Distance learning in teaching english: advantages and disadvantages = Дистанційне навчання і викладання англійської мови: переваги та недоліки / T. Kravchyna // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 71-79, DOI 10.28925/2414-0325.2021.116. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): навчання -- дистанційне навчання -- англійська мова -- переваги і недоліки -- сучасні технології Анотація: Електронне навчання іноземних мов набуває великого значення через зростання інтересу до інтернету. Воно стає популярним методом завдяки своїй доступності, простоті та перспективності, які сприяють покращенню спектра та якості дистанційного навчання при викладанні англійської мови у вищих навчальних закладах в умовах пандемії. Механізм навчання – ключовий процес людського життя, який визначає розвиток особистості. Швидкі темпи розвитку інформаційних технологій призводять до витіснення традиційного навчання у вищих навчальних закладах за допомогою більш сучасних методів, включаючи дистанційне навчання при викладанні англійської мови. Ця стаття намагається відобразити сучасні тенденції у вивченні іноземних мов за допомогою дистанційних технологій. В даний час нові технології та інтернет дозволяють людині отримати необхідні знання, не виходячи з дому, користуючись персональним комп’ютером. У цій статті розглядаються переваги та недоліки дистанційного навчання у викладанні іноземної мови порівняно з денною та заочною формами навчання. Аналіз опитування підтверджує, що якість та структура навчальних курсів, як правило, набагато краща в дистанційному навчанні, ніж в традиційних формах навчання. Дистанційне навчання охоплює всі практичні методи навчання та пропонує велику кількість завдань, призначених для самостійного навчання, з ймовірністю отримання повсякденних консультацій. Воно використовує найновіші досягнення інтерактивних та інформаційних технологій та надає рівні можливості навчання студентам незалежно від стану здоров’я, місця проживання, фінансової безпеки та елітарності. Крім того, у статті наведено та пояснено недоліки цієї форми навчання над іншими формами та причини, чому дистанційна освіта може бути неефективною (відсутність бесіди віч-на-віч, одностороннє пояснення та відсутність конструктивних навичок). Студент також повинен мати певні психологічні риси та технічні засоби, такі як комп’ютер та доступ до інтернету. Висновки, зроблені в результаті порівняння, дозволяють визначити сфери, що потребують особливої уваги, а також вибрати найбільш зручні інструменти для ефективного вивчення іноземних мов та англійської, зокрема. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Кравчина Т. В. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Opryshko, T. The USE of innovative tools in the editorial process of scientific journals of Ukraine = Використання інноваційних інструментів у редакційному процесі наукових журналів україни / T. Opryshko, H. Tymofieieva, A. Lytvynova // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 121-129, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1110. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): наукові журнали -- плагіат у наукових статтях -- експертні дослідження -- сканери подібності тексту -- послуги з перевірки статей на наявність плагіат -- види плагіату Анотація: Стрімкий прогрес у сфері видання наукових журналів, з одного боку, полегшує усі редакційні процеси, а з іншого, збільшує ризики втрати науковою статтею унікальності. Зростання потреби редакцій наукових журналів у допоміжних інструментах, які б, з одного боку, убезпечили редакції журналів від недоброчесних авторів, які вдаються до практик наукового плагіату, а з іншого, виховували у авторів почуття відповідальності за тексти, які вони надсилають. Розкрити проблеми використання в редакційному процесі наукових журналів України сканерів текстових збігів – сервісів перевірки на плагіат, верифікувати емпіричним дослідженням теоретичну гіпотезу про існування в українському науковому середовищі певних типів практик сприйняття явища академічного плагіату. Опитування редакторів фахових видань Міністерства освіти і науки України методом CAWI з використанням функціоналу Google forms. Вибіркову сукупність склали 99 експертів (редактори журналів категорії «А» – 8%; редактори журналів категорії «Б» – 92%), які репрезентували генеральну сукупність за ознакою «категорія журналу», що забезпечує валідність отриманих результатів. Визначено думку редакторів наукових журналів щодо використання сканерів текстових збігів у редакційному процесі. Найбільше використовуються сервіси Unicheck і Antiplagiat, які, на думку респондентів, найбільш просто і конкретно вирішують проблеми плагіату та повторного використання тексту Виявлено, що більшою мірою сканерами подібності тексту користуються видавництва, які видають журнали з міжнародною сферою поширення і такі, що індексуються наукометричними платформами Scopus та Wos (категорія «А» за національною класифікацією). Видавництва, які працюють тільки в межах України і їх журнали не представлені в престижних наукометричних базах, часто взагалі ігнорують програмні засоби для виявлення плагіату і покладаються тільки на думку рецензентів та редакторів. Проблема плагіату в наукових статтях є системною, соціально значущою та має переважно аксіологічну природу. Показано, що практика використання сканерів подібності тексту хоча і закріпилася в українському науково-видавничому просторі, все ще не достатньо поширена і не охоплює переважну більшість наукових журналів, які покладаються тільки на традиційні форми рецензування наукових текстів. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Tymofieieva, H. Тимофєєва Г. В. Lytvynova, A. Литвинова А. Опришко Т. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Староста, В. І. Мотивація навчання студентів різних курсів / В. І. Староста // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 158-173, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1114. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): мотивація навчання -- внутрішня мотивація -- зовнішня позитивна мотивація -- зовнішня негативна мотивація -- студенти бакалаврату -- студенти магістратури Анотація: Мотивація навчальної діяльності студентів є однією з важливих умов підготовки сучасних фахівців у закладах вищої освіти. Проблема недостатньо вивчена щодо динаміки мотивації студентів. Метою статті є дослідження параметрів мотивації навчання студентів різних курсів. Вирішено такі основні завдання: проведено анонімне електронне опитування 800 студентів бакалаврату (1-4 курс) та 271 студента магістратури (1-2 курс) Ужгородського національного університету; порівняно показники мотивації навчання (внутрішня мотивація, зовнішня позитивна мотивація, зовнішня негативна мотивація). У дослідженні встановлено, що більшість студентів (80-84%) різних років навчання бакалаврату та магістратури мають оптимальні мотиваційні комплекси, а саме: переважає внутрішня мотивація, зовнішня позитивна мотивація, або їх значення однакові, але більші, ніж зовнішня негативна мотивація. Перевагу показників зовнішньої негативної мотивації виявлено для 16-20% студентів. Аналогічні результати мають місце у випадку узагальнення даних за всі роки навчання бакалаврату та магістратури: біля 82% студентів мають оптимальні мотиваційні комплекси, для інших (18%) виявлено посилення зовнішньої негативної мотивації. Формування у студентів різних курсів подібних (переважно оптимальних) мотиваційних комплексів щодо навчання підтверджено 2 -критерієм (p ≤0,05). Перевага внутрішньої мотивації найбільш поширена серед студентівпершокурсників бакалаврату (55,20%) та магістратури (51,66%), на інших курсах посилюється вплив зовнішніх позитивних чинників мотивації, оскільки зростає кількість студентів із зовнішньою позитивною мотивацією. Виявлено дещо більший вплив негативних мотиваційних чинників на студентів першого курсу бакалаврату і магістратури, оскільки серед них максимальний відсоток студентів з переважно зовнішньою негативною мотивацією; в наступні навчальні роки цей показник зменшується. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Фамілярська, Л. Л. Інтеграція цифрових технологій в освітнє середовище закладу дошкільної освіти / Л. Л. Фамілярська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 174-183, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1115. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): навчання -- виховання -- дошкільний вік -- онлайн ресурси -- цифрові технології Анотація: У статті розкрито актуальність оновлення професійних умінь педагога закладу дошкільної освіти, зокрема способів взаємодії та комунікації в умовах розвитку цифрового суспільства, системи освіти та життя людини в цілому. Досліджено основні передумови використання цифрових технологій у навчально-виховному процесі закладу дошкільної освіти серед яких: заборона батькам відвідувати заклад дошкільної освіти; надання батьками переваги комунікації з педагогами через використання сучасних цифрових засобів і технологій та раннє залучення дітей дошкільного віку до перегляду медіаконтенту. Це прискорило використання цифрових технологій педагогами не тільки для розробки індивідуальних планів навчання та виховання дошкільнят, а й для емоційного посилення заняття, розумовому розвитку, підтримці дитячої творчості. Систематизовано підходи інтеграції цифрових технологій в навчально-виховний процес закладу дошкільної освіти та охарактеризовано методичні підходи щодо використання цифрових технологій у роботі вихователів, вчителів-логопедів, музичних керівників та інструкторів з фізичної культури закладів дошкільної освіти. Виокремлено перспективні та доступні цифрові засоби та технології створення освітнього контенту фахівцями закладу дошкільної освіти. Охарактеризовано методичні аспекти створення завдань для сучасних дошкільнят покоління α з використанням доступних онлайн ресурсів та виокремлено їх вплив на розвиток дитини дошкільного віку. Узагальнено результати опитування вихователів закладів дошкільної освіти Житомирської області, отримані з використанням емпіричних методів: спостереження, опитування, анкетування, бесіди. В цілому окреслено та запропоновано шляхи інтеграції можливостей цифрових технологій в освітній процес закладу дошкільної освіти, що дозволяє цілісно та цікаво для сучасних дітей покоління α представляти інформацію з різних освітніх галузей, видів діяльності в процесі реалізації вимог Базового компонента дошкільної освіти. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Староста, Володимир Іванович. (Не) змішане навчання у вищій школі: погляди учасників освітнього процесу щодо (не) змішування = (Non) blended learning in higher education: views of the participants of the educational process on (non) blended / В. І. Староста // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2022. - N 12. - С. 133-153, DOI 10.28925/2414-0325.2022.1211 . - ISSN 2414-0325 Кл.слова (ненормовані): змішане навчання -- дистанційне навчання -- очна форма навчання -- заочна форма навчання -- онлайн опитування Анотація: У статті актуалізуються проблеми використання різних моделей організації навчання в сучасних умовах: змішаного навчання як інтеграції традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання, а також традиційного та дистанційного навчання у випадку відсутності такого змішування. Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Starosta Volodymyr Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |