Шифр: С325934233/2014/1 Журнал 2014р. № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Луцюк, М. Феномен давньосхідного пророцтва у контексті ТаНаХу / М. Луцюк Романиця, О. Віршування Осипа Маковея ІІ періоду творчості (1888 – 1897 рр.) (метрика і ритміка) / О. Романиця Бойко, В. Відтворення трудових процесів у прозі Івана Чендея / В. Бойко Бунтовська, І. Використання прийому літературної реконструкції у романі "Клеркенвельські оповіді" П. Акройда / І. Бунтовська Мурдза, І. Концепт саду в романі Любові Голоти "Епізодична пам’ять" / І. Мурдза Євтушенко, С. Концепт Батьківщини у творчості слов’янських поетів межі ХІХ–ХХ століть / С. Євтушенко Хавкіна, Л. Наука та науковці крізь призму реклами / Л. Хавкіна Гавриченко, А. "Серце" як ключовий концепт української лінгвокультури / А. Гавриченко Москалець, М. Москалець М. Міфологема "Дім" в українській мовній свідомості / М. Москалець Гілевич, А. Мерилін Дж. Міллер. Ніккі-бунгаку – щоденникова література: традиції та вплив на сучасну японську літературу / А. Гілевич Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шифр: С325934233/2023/29/2 Журнал 2023р. т.29 № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Заярна, Ірина. Засоби формування імперського колоніального наративу в повісті М. Карамзіна «Марфа-посадниця, або Підкорення Новагорода» / І. Заярна. - С.63–69. - Бібліогр. в кінці ст. Ткаченко, Роман. Філософсько-естетичний зміст образу / назви кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» / Р. Ткаченко. - С.70–76. - Бібліогр. в кінці ст. Саєнко, Валентина. «Квадро» Б. Нечерди і «Поїздка в “СВ”» Д. Затонського: тематична спорідненість і контроверсії / В. Саєнко. - С.77–88. - Бібліогр. в кінці ст. Корнієнко, Оксана. Художнє відображення історичних постатей у романі Володимира Даниленка «Кохання в стилі бароко» / О. Корнієнко, Н. Гудована. - С.89–95. - Бібліогр. в кінці ст. Буцька, Катерина. Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів» / К. Буцька. - С.96–101. - Бібліогр. в кінці ст. Мусій, Валентина. Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби») / В. Мусій. - С.102–107. - Бібліогр. в кінці ст. Боговик, Оксана. Соціально-політичні виміри американського суспільства в новому тисячолітті (на матеріалі роману Салмана Рушді «Quichotte») / О. Боговик, А. Безруков. - С.108–113. - Бібліогр. в кінці ст. Фіялка, Світлана. Зображально-виражальні засоби в українській поезії періоду повномасштабної військової агресії РФ / С. Фіялка. - С.114–119. - Бібліогр. в кінці ст. Доценко, Олена. Комунікативно-прагматичні особливості езотеричних передбачень у мас-медійному дискурсі російсько-української війни / О. Доценко. - С.120–130. - Бібліогр. в кінці ст. Лісневська, Аліна. Аудіовізуальний контент у культурній журналістиці воєнного часу: до питання національної ідентичності / А. Лісневська, Р. Новикова. - С.131–138. - Бібліогр. в кінці ст. Гудошник, Оксана. Усна історія і медіа: платформи для збору історій свідків / О. Гудошник. - С.139–145. - Бібліогр. в кінці ст. Пелешок, Ольга. Тематична парадигма краєзнавчого контенту районної преси Тернопільщини початку XXI століття / О. Пелешок. - С.146–156. - Бібліогр. в кінці ст. Солодовник, Дмитро. Візуалізація даних у новітніх конвергентних медіа України / Д. Солодовник. - С.157–165. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шифр: С325934233/2023/29/3 Журнал 2023р. т.29 № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Муравецька, Ярослава. До питання ймовірних причин написання оповідання Андрія Головка «Крученим шляхом» / Я. Муравецька. - С.166-171. - Бібліогр. в кінці ст. Біляцька, Валентина. «Десь в далині лишились рідні ниви»: мотиви збірки «100 поезій» Бориса Олександрова-Грибінського / В. Біляцька, Л. Ромас. - С.172-178. - Бібліогр. в кінці ст. Качур, Ірина. Екзистенціалістський мотив відчаю у романі К. Маккарті «Старим тут не місце»: нова темрява, старі сподівання / І. Качур. - С.179-184. - Бібліогр. в кінці ст. Хіхлушко, Богдан. Голос «Еклезіяста». До проблеми комунікативних структур у ліриці / Б. Хіхлушко. - С.185-190. - Бібліогр. в кінці ст. Васьків, Микола. Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана / М. Васьків. - С.191-199. - Бібліогр. в кінці ст. Боронь, Олександр. Чи міг Шевченко намалювати портрет Петра Дуніна-Борковського? / О. Боронь. - С.200-205. - Бібліогр. в кінці ст. Шалак, Оксана. Наукова співпраця Каленика Шейковського і Бориса Грінченка крізь призму епістолярного наративу / О. Шалак. - С.206-212. - Бібліогр. в кінці ст. Главацька, Юлія. Лінгвістичні аспекти вивчення ідентичності особистості: теоретичний аспект / Ю. Главацька. - С.213-219. - Бібліогр. в кінці ст. Мітчук, Ольга. Медіакультура як ознака лібералізму сучасного інформаційного суспільства / О. Мітчук, І. Крупський. - С.220-225. - Бібліогр. в кінці ст. Гоцур, Оксана. Українські науково-популярні блоги на платформі YouTube: особливості функціонування / О. Гоцур, Дмитро Спорняк. - С.226-232. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шифр: С325934233/2023/29/4 Журнал 2023р. т.29 № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана Руснак, Ірина. (Не)Серйозний образ Уласа Самчука в креолізованих текстах / І. Руснак. - С.235-247. - Бібліогр. в кінці ст. Зозуля, Дмитро. Діджипоетика сучасної української літератури: специфіка QR-коду / Д. Зозуля. - С.248-255. - Бібліогр. в кінці ст. Васьків, Микола. Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана / М. Васьків. - С.256-263. - Бібліогр. в кінці ст. Мозолевська, Аліна. Постапокаліптичне майбутнє та межі людяності. Аналіз «Дороги» Кормака Маккарті та «Помирани» Тараса Антиповича / А. Мозолевська, О. Поліщук. - С.264-273. - Бібліогр. в кінці ст. Михайлюк, Андрій. Художня репрезентація сексуальності й ідентичності у квір-романі Оушена Ванґа «On Earth We’re Briefly Gorgeous» / А. Михайлюк. - С.274-280. - Бібліогр. в кінці ст. Главацька, Юлія. Особливості особистісної самоідентифікації: біограма «ДИТИНСТВО» На матеріалі літературної біографії В. Айзексона «Steve Jobs: А Biography» / Ю. Главацька. - С.281-287. - Бібліогр. в кінці ст. Лащук, Юлія. Гендерні гетеротопії в медійному контенті українських молодіжних організацій / Ю. Лащук, К. Вольневич-Сломка. - С.288-294. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Pukhonska, O. "Niewolnicy nie rodza wolnych dzieci": proba samoidentyfikacji jednostki w Terenowych badaniach z ukrainskiego seksu Oksany Zabuzko [Електронний ресурс] / O. Pukhonska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): пам’ять -- культурна амнезія -- посттоталітарна травма -- література -- тоталітаризм -- досвід Анотація: Сучасний світ робить активні спроби знайти пояснення втрат і здобутків минулого століття, котре мало значний вплив на розвиток суспільства і його поведінки супроти викликів нового часу. Представники різних культурних осередків, митці, науковці звертають увагу на нагальність реінкарнації пам’яті, втраченої у трагічних історичних умовах. Література, як мистецтво слова, розважає над відтворенням забутої травми, по-своєму формуючи віднайдений простір історії і зціленого минулого. Запропонована стаття порушує проблему припрацювання травматичної пам’яті у романі Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу». Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Пухонська, О. До витоків національної травми або "білі плями" "темної памяті" у романі Василя Шкляра "Залишенець. Чорний ворон" [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): пам’ять -- історія -- культура -- національна свідомість -- література -- тоталітаризм -- терор Анотація: У запропонованій статті об’єктом дослідження є літературна спроба відновлення національної пам’яті про визвольні змагання українців у період більшовицької окупації. «Чорний Ворон» Василя Шкляра став чи не першим романом сучасної української історії, який засвідчує нову культурну інтерпретацію травматичної пам’яті посттоталітарного суспільства, що була позбавлена місця в історичному дискурсі через виразний антикомуністичний характер. Уваги вартий той факт, що на прикладі одного епізоду минулого автор розкриває вкрай жорстокі методи нищення національної свідомості українців та вкрай сміливі спроби її збереження Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Пухонська, О. Культурна амнезія: від суспільного до літературного дискурсу незалежності [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): культурна амнезія -- пам’ять -- забуття -- література -- суспільство -- тоталітаризм Анотація: Предметом дослідження в пропонованій науковій студії є явище культурної амнезії як одного зі складників посттоталітарної пам’яті. Упродовж ХХ століття різні вияви політики тоталітаризму одним із найбільш дієвих методів утвердження власних ідеологій вважали саме суспільне забуття культурних кодів минулого. Ішлося про вкрай жорстокі і найрадикальніші методи: від спалення бібліотек, архівів до фізичного знищення інтелектуальної еліти підкорених націй. Українська культура значною мірою відчула на собі цю тоталітарну практику, що з’ясувалося вже після розпаду Радянського Союзу і з чим намагається дати раду й до сьогодні саме художня література. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Шеремет, О. Проблематика пам’яті в сучасному польському репортажі (на прикладі "Кулеметів і вишень" Вітольда Шабловського) [Електронний ресурс] / О. Шеремет. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): індивідуальна пам’ять -- колективна пам’ять -- непам’ять -- травма -- свідчення -- художній репортаж Анотація: У статті на прикладі репортажу «Кулемети й вишні» Вітольда Шабловського розкривається тема функціонування пам’яті, позначеної травматичним досвідом українсько-польського конфлікту. Аналізуються форми існування пам’яті, відображені в тексті репортажу як жанру, що ґрунтується на свідченнях очевидців і постсвідків, розглядаються особливості людської пам’яті в соціально-історичних умовах Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Романенко, О. Координати дому: символічні простори роману Вікторії Амеліної "Дім для дома" [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 1-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): історична пам’ять -- родинна історія -- ідентичність -- роман Анотація: Стаття присвячена одній із ключових тем сучасної української літератури — реконструкції індивідуальної історичної пам’яті. Для аналізу обрано один із символічних образів, які представляють сконденсовану модель сприйняття власного минулого — образ Дому. Методологічною стратегію автора став філологічний аналіз, поєднаний із міркуваннями літературознавців, соціологів, філософів, істориків та ін. про сприйняття Дому як сакрального місця у свідомості людини кінця ХХ — початку ХХІ століття. Дослідження також скероване на порівняння моделей сприйняття минулого персонажами роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома» та Станіславом Лемом у книзі спогадів «Високий Замок». Інтертекстуальне прочитання двох творів дає змогу виокремити особливий тип сприйняття минулого та Дому як місця зустрічі минулого і майбутнього: як географічної пустки, частини травматичного ландшафту, не об’єднаного спільними родинними спогадами, та цілісної частини культурно-географічного ландшафту, який є продовженням «я» автора чи персонажа в прозі. На основі такої класифікації можуть бути виокремлені два типи конфлікту в сучасній українській прозі, присвяченій родинним історіям: ті, у яких сюжетна колізія розгортається довкола реконструкції індивідуальної історичної чи родинної пам’яті і Дому як місця пам’яті, та ті, у яких така реконструкція неможлива через втрату символічного зв’язку з минулим, формування амбівалентного ставлення до Дому як символічного простору. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Бойко, Н. О. Кониський в рецепції І. Франка: процеси зближення, відштовхування і меморіалізації [Електронний ресурс] / Н. О. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 231-237. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): пам’ять -- національна ідентичність -- нація -- місця пам’яті Анотація: У статті проаналізовано рецепцію О. Кониського в літературно-критичній і публіцистичній спадщині І. Франка. Важливим пунктом дослідження про взаємозв’язок національної ідентичності з місцями пам’яті служить спостереження П. Нора про те, що спільні символи стають основою спільної ідентичності індивідів, тоді носії колективної пам’яті вже не потребують особливих знань для досягнення ними спільної ідентичності. В аспекті запропонованої теми проінтерпретовано такі поняття, як «знакова постать перехідної доби», «Галичина — украї нськии П’ємонт», і значення конкретного місця-символу — Наукового товариства Шевченка, на які свого часу звернув увагу Франко, глорифікуючи постать Кониського, і які досі мають притягальні властивості, зумовлюючи процеси національної ідентифікації , культуртрегером яких і був Кониськии . Предмет дослідження — в аспекті вчень про культурну пам’ять і місця пам’яті простежити вписування постаті О. Кониського в культурно-історичнии канон Украї ни. Об’єкт аналізу — літературно-критичнии і публіцистичнии доробок Франка. З опорою на сучасну концепцію культурної пам’яті та дослідження про місця пам’яті простежити формування locus memoria покоління украї нофілів на прикладі вписування постаті О. Кониського в культурно-історичнии канон Украї ни — у цьому и полягає мета розвідки. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань: докладно проаналізувати постать Кониського в літературно-критичному дискурсі Франка; виявити вплив ментального і генерацій ного чинника на ї хні стосунки; з’ясувати шляхи меморіалізації постаті Кониського в рецепції Франка. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, істориколітературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати, що попри певні суперечності особистого и світоглядного характеру Франко високо оцінював роль Кониського в розбудові украї нського наукового и культурного простору Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Вещикова, О. Асиметрія пам’яті і спогадів у художньому творі: наратологічний аспект [Електронний ресурс] / О. Вещикова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 46-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): пам’ять -- наратив -- когнітивна наратологія -- мімезис пам’яті -- ретроспекція -- недостовірний наратор Анотація: Актуальність статті полягає в теоретичному узагальненні філософсько-естетичних і наратологічних підходів до експлікації феномена індивідуальної пам’яті наратора и персонажа, а саме взаємодії запам’ятовування, забування і спогадів як необхідних складників єдиного когнітивного процесу. Предметом дослідження є асиметрія пам’яті та спогадів у гомодієгетичному наративі. Методологія аналізу ґрунтується на працях А. Ассман, Арістотеля, М. Баль, Я. Бистрова, А. Ерлл, Б. Нои манн, А. Нюннінга, В. Рендалла та інших науковців, посткласичних наратологів. Розглядаються три основні підходи до концепції пам’яті в сучасніи наратології : 1) «пам’ять літератури»; 2) «мімезис пам’яті»; 3) література як посередник колективної пам’яті. Основну увагу у статті зосереджено на «мімезисі пам’яті». Мета розвідки — репрезентувати романи Рут Веа «У лісі-лісі темному» та Поли Гоукінз «Глибоко під водою» як наративну експлікацію когнітивного феномена пам’яті. У результаті аналізу романів, обраних як об’єкт дослідження, робиться припущення, що будь-якии першоособовий наратор, а особливо травмовании у минулому, якии будує історію на власних спогадах, є недостовірним, що зумовлюється суб’єктивною оцінкою наратором описуваних подій , суттєвою часовою відстанню між подіями й моментом ї хньої фіксації , намаганням наратора трансформувати спогади, тобто модифікувати події та повірити в цю нову версію. Наративне інсценування запам’ятовування і забування досягається завдяки суб’єктивності оповіді гомодієгетичних нараторів, наявності двох і більше часових площин, різних версій подій , прийомів аналепсису тощо. Невідповідність спогадів, які демонструють наратори, реальним подіям є характеристикою механізмів пам’яті та чинником, якии суттєво впливає на розвиток сюжету в романах. Новизна дослідження полягає в застосуванні когнітивного підходу до аналізу гомодієгетичного мнемічного наративу. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу окремих творів, що являють художню презентацію взаємодії пам’яті і спогадів Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Підбуртна, Д. Людина в історії роду: криза ідентичності в романі "OST" ("Морозів хутір") Уласа Самчука [Електронний ресурс] / Д. Підбуртна. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 71-78. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): самовизначення -- межова ситуація -- криза ідентичності Анотація: Колоніальні та постколоніальні літератури є відмінними за своєю суттю від літератур держав-колонізаторів, зокрема це проявляється в аспекті самоідентифікації персонажів. Проте в цьому дослідженні ми маємо справу з літературою емігрантською, яка є якісно інакшим продуктом, що ввібрав у себе риси колонізованої і водночас деколонізованої свідомості. Це не могло не відбитися в персонажах романів письменниківемігрантів. Мета статті — окреслити особливості самовизначення персонажів у романі Уласа Самчука «OST» («Морозів хутір»). Предметом є національна ідентичність персонажів, ї ї соціальна зумовленість. У дослідженні послуговувалися такими загальнонауковими методами, як аналіз і синтез, а також власне філологічними — аспектним, образним аналізом, історико-літературним методом. Основну увагу було зосереджено на національніи ідентичності, зв’язку поколінь, на пам’яті, традиції та ї ї збереженні або відкиданні. Актуальність дослідження зумовлена певним зміщенням перспективи, а отже, були розглянуті аспекти, які науковці, що досліджували цю проблему, розглянули частково або оминули. Це, зокрема, зв’язок між родинною і соціальною ідентичністю родини Морозів, проблемою пам’яті і забування чи відмежування себе від роду; простежена динаміка самоусвідомлення: сталою чи змінною є позиція персонажів протягом роману. Новизна дослідження полягає в глибшому зануренні в соціальнии контекст боротьби 1917–1919 років на території Черкащини, адже Улас Самчук міг собі дозволити писати в нецензурованому середовищі і описувати події без дотримання партіи ної доктрини. У результаті ми виявили, що самовизначення людини цілком залежить від соціуму, проте більшою мірою важить середовище, яке ї ї оточує в дорослому віці, ніж родинне коло, але за умови, що вона відкинула або не зберегла родинну пам’ять, а також проілюстрували це на матеріалі роману «OST» («Морозів хутір»). Перспектива подальших досліджень полягає в застосуванні обраного підходу до творів різних письменників минулого і сучасності, що дасть можливість побачити формування та розвиток ідентичностеи персонажів під впливом соціально-політичної ситуації Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Гребенюк, Т. Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби незалежності [Електронний ресурс] / Т. Гребенюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 104-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): наратив -- сучасна українська література -- історична травма -- культурна пам’ять -- національна ідентичність -- мовчання Анотація: Актуальність статті зумовлена необхідністю літературознавчого дослідження творів сучасної української прози, зосереджених на проблемі впливу історичної травми на процес становлення ідентичності, у контексті новітніх набутків студіи ідентичності, травми и пам’яті. Дослідження має на меті проаналізувати роль феноменів мовчання и говоріння як форм репрезентації історичних травм Украї ни XX століття у творах вітчизняної прози доби незалежності. Методологію аналізу становлять студії пам’яті, студії травми и студії ідентичності, а також постколоніальнии підхід до аналізу художніх явищ. Предметом дослідження є форми репрезентації історичної травми в аналізованих текстах через комунікативні феномени мовчання и говоріння. У результаті дослідження основними формами репрезентації травми у творах вважаються такі: зосередження уваги на фізично німих унаслідок пережитих травм персонажах; показ персонажів, які замовчують власні травми — свідомо або внаслідок неусвідомлених комунікативних блоків; відображення хронологічно тяглого процесу формування в протагоніста внутрішнього табу на висловлювання соціально небажаних думок; увага до ситуації утрати пам’яті, яка унеможливлює розуміння персонажем власної ідентичності; використання сюжетотвірного потенціалу таємниці, створення саспенсу завдяки смисловим лакунам в оповіді; «камуфлювання» ключової для наративу твору історії про травму під незначну побічну оповідь, використання ненадіи ної нарації , яка стимулює читача до власної верифікації отриманих фактів і до власних висновків щодо значення історичної травми в індивідуальніи життєвіи історії персонажа. Новизна дослідження полягає в розгляді новітніх художніх творів, які репрезентують історичні травми XX століття, крізь призму комунікативних феноменів мовчання и говоріння. Зв’язки історичної травми зі становленням індивідуальної й національної ідентичності, втіленим в украї нському художньому дискурсі доби незалежності, являють собою цікаву перспективну проблему для подальших літературознавчих досліджень. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua, Перейти до зовнішнього ресурсу https://doi.org Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Кавун, Л. Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі [Електронний ресурс] / Л. Кавун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 1-7, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): сучасна українська література -- тотожність -- пам’ять -- тяглість -- ідентичність -- роман Анотація: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю висвітлення питань памʼяті й тотожності в умовах глобалізації , деколонізації , загострення росіи сько-украї нської війни, активізації пошуків національної й індивідуальної ідентичності, зокрема засобами художнього слова. Об’єкт дослідження становлять художні тексти украї нської літератури початку ХХІ століття, які фіксують пам’ять, порушують проблеми тотожності и історичної тяглості. Епічнии вимір проблеми наи повніше репрезентують романи Тані Малярчук «Забуття», Софії Андрухович «Амадока», Марії Матіос «Букова земля». Предметом студії є індивідуальна та групова пам’ять і тотожність, свого часу штучно витіснена із національного наративу й зумисне перервана диктаторським радянсько-росій ським режимом. Мета дослідження — проаналізувати художню реконструкцію памʼяті і тотожності украї нців у вітчизняній літературі початку ХХІ століття, зʼясувати інструменталізацію памʼяттєвих смислів і ролі памʼятання/забування. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу простежуємо художню інтерпретацію пам’яті в контексті інтенсивного осмислення місця і ролі українців у розгортанні сюжету історії , повернення їм почуття індивідуальності, і просто неповторності, інтегральності і тяглості (тобто сталості). Роман «Забуття» Тані Малярчук оповідає про пам’ять та місце сучасної людини в постколоніальному украї нському просторі, про усвідомлення нею зв’язку і спадкоємності минулого, теперішнього і маи бутнього. Роман Софії Андрухович «Амадока» обертається навколо історії чотирьох поколінь різних епох і об’єднании темою розриву пам’яті, традиції , часу, простору. Вдалу спробу позитивного опрацювання пам’яті й тотожності на матеріалі історії Буковини XVIII–XXI ст. здіи снила Марія Матіос у романі «Букова земля». Окрім спільної мети — викриття радянської псевдопам’яті й (від)живлення питомої української тотожності, автори порушують проблеми регіональної специфіки суспільного сприйняття і розвінчування радянсько-російських міфів щодо СРСР. Перспективами дослідження теми пам’яті й тотожності є відтворення всієї палітри смислових ресурсів, зашифрованих в українській літературі. Це може стати способом звільнення з-під влади міфів російської імперії Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Буцька, Катерина. Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів» [Електронний ресурс] / К. Буцька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 96–101, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): пам’ять -- ідентичність -- ґендер -- тягар -- репрезентації -- сучасна українська література Анотація: Предметом дослідження є концептуалізація пам’яті як жіночої сфери в романі О. Забужко «Музей покинутих секретів». Ключовою проблемою розвідки є інтерпретація образу жінки в романі в контексті національної та родової пам’яті. Мета дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати жіночі домени, пов’язані з простором пам’яті в романі, а також висвітлити особливості образу жінки як хранительки пам’яті. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи, як описовий, герменевтичний, а також метод інтертекстуального аналізу. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Васьків, Микола. Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 191-199, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): стихіиний матеріалізм -- вода -- земля -- повітря -- вогонь -- рух -- енергія -- інформація -- пам’ять Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою визначити філософську основу світогляду й поетичного світу класика української літератури ХХ–ХХІст. Павла Мовчана (1939р.н.) —давньогрецький стихійний матеріалізм —як підґрунтя загальнолюдської та національної пам’яті, тяглості історії . Особливості Мовчанового стихійного матеріалізму становлять предмет дослідження. Основною проблемою статті є відтворений у поезії П.Мовчана зв’язок кожної конкретної екзистенції з мільйоннолітньою історією матеріального світу, людства й конкретної —української —нації , роль цієї екзистенції як єднальної ланки в передачі інформації (пам’яті) від минулого до майбутнього. Для вирішення цієї проблеми застосовувалися культурно-історичний , біографічний , герменевтичний і формальний (філологічний ) методи дослідження. У результаті дослідження простежено образи чотирьох стихій у ліричних творах пое-та. У різних варіантах (вода —сніг, дощ, криниця, джерело, водойми, кров та ін.; земля —ґрунт, глина, пісок, камінь, сіль тощо; вогонь —сонце, світло, промінь і т.д.; повітря —вітер, марево, вихор і т.п.) ці стихії стають найважливішими в бутті українського селянина-землероба, а отже, й етносу. Стихії -першооснови перебувають у постійному русі, творенні нових речей , предметів, явищ як синтезу стихій і їх неминучому руйнуванні. Залишаються тільки латентні невеликі відбитки існування й перетворень матерії у вигляді енергії (інформації ), у відчитанні,збереженні, передаванні якої наступним поколінням полягає покликання, призначення людини у світі.У поетичному світі та світоглядній концепції поета синкретично поєднується пізнання загальносвітових і українських національних витоків буття, що визначають сутність нашого сьогоденного й майбутнього життя. Людина як поєднання чотирьох стихій , як частка споконвічного руху стихій нерозривно пов’язана зі своїм, споконвіку призначеним, простором, довкіллям. Загальнолюдська й етнічна пам’ять як інша назва енергії -інформації єднаєлюдину з часом і простором, дає можливість знайти й реалізувати власне призначення на землі Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Васьків, Микола. Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 256-263, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): Павло Мовчан -- стихійний матеріалізм -- вода -- земля -- повітря -- вогонь -- рух -- енергія -- інформація -- пам'ять Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою визначити філософську основу світогляду й поетичного світу класика української літератури ХХ–ХХІ ст. Павла Мовчана (1939 р. н.) — давньогрецький стихійний матеріалізм — як підґрунтя загальнолюдської та національної пам’яті, тяглості історії. Особливості Мовчанового стихійного матеріалізму становлять предмет дослідження. Основною проблемою статті є відтворений у поезії П. Мовчана зв’язок кожної конкретної екзистенції з мільйоннолітньою історією матеріального світу, людства й конкретної — української — нації, роль цієї екзистенції як єднальної ланки в передачі інформації (пам’яті) від минулого до майбутнього. Для вирішення цієї проблеми застосовувалися культурно-історичний, біографічний, герменевтичний і формальний (філологічний) методи дослідження. У результаті дослідження простежено образи чотирьох стихій у ліричних творах поета. У різних варіантах (вода — сніг, дощ, криниця, джерело, водойми, кров та ін.; земля — ґрунт, глина, пісок, камінь, сіль тощо; вогонь — сонце, світло, промінь і т. д.; повітря — вітер, марево, вихор і т. п.) ці стихії стають найважливішими в бутті українського селянина-землероба, а отже, й етносу. Стихії-першооснови перебувають у постійному русі, творенні нових речей, предметів, явищ як синтезу стихій і їх неминучому руйнуванні. Залишаються тільки латентні невеликі відбитки існування й перетворень матерії у вигляді енергії (інформації), у відчитанні, збереженні, передаванні якої наступним поколінням полягає покликання, призначення людини у світі. У поетичному світі та світоглядній концепції поета синкретично поєднується пізнання загальносвітових і українських національних витоків буття, що визначають сутність нашого сьогоденного й майбутнього життя. Людина як поєднання чотирьох стихій, як частка споконвічного руху стихій нерозривно пов’язана зі своїм, споконвіку призначеним, простором, довкіллям. Загальнолюдська й етнічна пам’ять як інша назва енергії-інформації єднає людину з часом і простором, дає можливість знайти й реалізувати власне призначення на землі. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Біляцька, Валентина. «У житті найтяжчих мук зазнали Україна і Ісус Христос» [Електронний ресурс] / В. Біляцька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 15-23, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): вірш-присвята -- адресована лірика -- тоталітарний режим -- Україна -- художній документ Анотація: Поетичний доробок Олекси Гай-Головка, українського письменника і громадського діяча діаспори, представлено трьома томами вибраного. Його лірика досліджена переважно в контексті тем і мотивів українськомовних поетів Канади (І. Накашидзе): любов до України, мотив ностальгії, образ степу тощо. Адресована лірика поета не досліджувалася, тому метою статті є осмислення виявів, мотивів і визначення своєрідності зображення предмета й адресата віршів-присвят письменника. Дослідження здійснено за допомогою порівняльно-історичного, семіотичного методів, контекстуального аналізу тексту, принципів рецептивної естетики з посиланням на роботи вітчизняних науковців щодо генологічних тенденцій, жанрової своєрідності адресованої лірики. Серед цих дослідників — Л. Бондар, Ю. Клим’юк, Ю. Ковалів, В. Назарець, Л. Скорина, М. Ткачук. Новизна дослідження полягає в розгляді поезій-присвят О. Гай-Головка, у яких крізь призму конкретного адресата репрезентовано переважно долю України й українського народу в «комуно-московському рабстві». Результати дослідження. «Ліричні портрети» О. Гай-Головка різні за жанровою модифікацією: вірш-присвята «Друзям», «Повнорунним вівцям», «Тарасові Шевченкові»; лист-присвята «Лист до матері», «Лист до Юрія Смолича»; присвята-звертання «Народе мій», «До Валеріана Ревуцького», «До Юрія Головка»; присвята-епітафія «Федорові Одрачеві», «Василю Стефанику» тощо. Вірші-присвяти не завжди мають жанрові рефлекси в назві, у таких поезіях після назви вказані адресати з місткою довідкою або вказівкою на подію: «Баляда про воїв» Юрію Стефаникові, «Пісня» В. Русальському, «На вічну пам’ять Волинякові». Особливістю адресованої лірики О. Гай-Головка є біографізм, наскрізним образом є Україна, уярмлена «комуною», рідний народ, «кайданами скутий», «придушений неславою». Переосмисленням біблійно-християнських мотивів та образів («До Митрополита Іларіона», «Владиці Борисові в день від’їзду до Едмонтону», «Упалим») відтворено трагізм власної долі й долі українського народу в тоталітарному суспільстві. Вірші-присвяти О. Гай-Головка мають помітне значення в збереженні та ретрансляції індивідуальної, історичної, культурної пам’яті, є художнім документом злочинів тоталітарного режиму («Чекістам», «Сталінові», «До московських окупантів і їхніх малоросів яничарів») і важливим інтерпретаційним кодом, що дає реципієнтові змогу виявляти важливість і масштабність порушених проблем, приховані смисли таємниці людської душі. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Мурдза, І. Концепт саду в романі Любові Голоти "Епізодична пам’ять" [Електронний ресурс] / І. Мурдза. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): когнітивне літературознавство -- концепт -- сад -- пам’ять -- рай Анотація: Художній концепт саду досліджується на матеріалі роману сучасної української письменниці Л. Голоти «Епізодична пам’ять». Позаяк художній концепт змінний і динамічний, то увагу зосереджено, насамперед, на впливові народнопоетичних, релігійних та естетичних уявлень на репрезентацію концепту саду в романі. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |
Bratus, Ivan. 76-річчя трагедії Бабиного Яру — культурологічний аспект [Електронний ресурс] / І. Bratus. - Електронні текстові дані // АРТ-простір : науковий журнал. - 2016. - Вип. 2. - С. 25-28. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова (ненормовані): Бабин Яр -- Київ -- портрети -- історична пам’ять Анотація: У статті розглянуто деякі аспекти минулого і сьогодення в складних процесах художнього осмислення трагедії Бабиного Яру. Досліджено роль і місце художника у створенні справжньої історичної пам’яті. Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 6 : Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1) Вільні: Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1) |