Шифр: С325934233/2016/1
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2016р. № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Демська-Будзуляк, Л. Культурологічний підхід до студій над українським літературознавством кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Л. Демська-Будзуляк
Євтушенко, С. "Втрачена ідентичність" як постколоніальний синдром / С. Євтушенко
Сінченко, О. Теорія сюжету Бориса Навроцького / О. Сінченко
Борисюк, І. Міфологія жіночого Ірини Шувалової: тілесність, мова, час / І. Борисюк
Бровко, О. Жанрова матриця бестіарію в сучасній літературі / О. Бровко
Черкашина, Т. "Французький роман" Фредеріка Беґбеде в контексті саморепрезентативної творчості письменника / Т. Черкашина
Комаровська, І. Художній психологізм у прозі Якова Качури: традиції і новаторство / І. Комаровська
Сидоренко, Л. Моделі митця й орієнтири творчої самоідентифікації у драмі Я. Стельмаха "Синій автомобіль" / Л. Сидоренко
Погребняк, І. Культурологічні концепти епістолярію Бориса Грінченка / І. Погребняк
Поліщук, К. Поетика ремарки Івана Тобілевича / К. Поліщук
Бітківська, Г. Гра в жанровій моделі літературного журналу: до постановки проблеми / Г. Бітківська
Марчак, Т. Тематична палітра публіцистики Еллана-Блакитного / Т. Марчак
Вишницька, Ю. Сценарій протистояння в публіцистичних текстах: літературно-художній кластер / Ю. Вишницька
Заєць, В. Морфолого-синтаксична деривація в художньому тексті (на матеріалі роману Г. Вдовиченко "Пів’яблука") / В. Заєць
Kolarzowa, R. Kultura ukraińska, widziana przez granicę czyli odkrywanie obszarów niewiedzy / R. Kolarzowa
Озджан, Х. Дзеркало Анатолії / Х. Озджан
Клічак, Г. Броніслава Волкова. Смерть як семіотична подія: Маха, Нємцова, Неруда, Грабал і Кундера / Г. Клічак
Луцюк, М. Юлія Кристева. Читати Біблію / М. Луцюк
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)




    Лісневська, А.
    Режисерсько-операторські аспекти фахової підготовки телевізійних репортерів [Електронний ресурс] / А. Лісневська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
телевізійний репортер -- звуко-зоровість -- зоровий ряд -- міждисциплінарні зв’язки -- якість вищої професійної освіти
Анотація: У статті зосереджено увагу на режисерсько-операторських аспектах підготовки телевізійних репортерів, що здійснюється завдяки зміцненню міждисциплінарних зв’язків у процесі навчання. Професійній діяльності телевізійних репортерів властиві високий рівень ситуативності, комплексний підхід до вирішення завдань із використанням не тільки журналістських, але й режисерських та операторських знань та навичок. У зв’язку з підвищенням ролі зорового ряду на екрані, особливою характеристикою професіоналізму телевізійного репортера повинна стати звуко-зоровість – викладення телерепортажу у логічній послідовності визначених та побудованих кадрів. У статті визначено стрижневі поняття у змісті фахових дисциплін, складено глосарій телевізійного репортера, що сприятиме структуруванню понять і зв’язків у галузі телевізійної журналістики, режисури, операторської майстерності, а також безпосередньо телевізійного репортерства.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Демська-Будзуляк, Л.
    Культурологічний підхід до студій над українським літературознавством кінця ХІХ – початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / Л. Демська-Будзуляк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українське літературознавство -- культурні студії -- традиція -- історичний дискурс -- неокласичний дискурс
Анотація: У статті здійснено спробу розглянути українське літературознавство кінця ХІХ – початку ХХ ст. як компонент культури. Методологічним підґрунтям виступила теорія культурних студій. Виокремлено два центральні дискурси становлення нового українського літературознавства – історичний та неокласичний. Джерелом розмежування виступає приналежність кожного з дискурсів до певної культурної традиції. Історичну традицію визначаємо як герметичну, лінійну, таку, що схильна до міфологізації національної історії та культури. Натомість неокласичну традицію визначаємо як відкриту, інтегральну, позаісторичну, зосереджену на питаннях морфології культури. Такий підхід дає змогу вивчати українське літературознавство у тісному зв’язку з соціально-культурними процесами та практиками
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Бабенко, А.
    Урбаністичні та аксіологічні домінанти у романі Сергія Жадана "ДЕПЕШ МОД" [Електронний ресурс] / А. Бабенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
місто -- урбаністичний простір -- постколоніальність -- особистість -- образна система -- аксіологічні домінанти -- алогічність -- авангард
Анотація: У статті розглянуто особливості авторської інтерпретації образної та аксіологічної системи; дослідження цього сегменту національного літературного простору є надзвичайно актуальним, враховуючи досить однобокий та несистемний підхід до аналізу роману Сергія Жадана «Депеш Мод»; проаналізовано становлення та розвиток особистості в постчорнобильських умовах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Полтавцева, Н.
    Комментарий и интерпретация: проблемы современной ситуации [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
постмодерн -- пост-постмодерн -- текст -- дискурс -- герменевтика -- коментар -- інтерпретація -- нормування -- переклад -- взаємодія
Анотація: У статі розглянуто проблему зміни в сучасній культурній ситуації місця коментаря щодо коментованого тексту та його інтерпретації, зумовлену зміною філософської та гуманітарної парадигм у культурі середини ХХ століття. Це детермінує потребу філософського, методологічного та теоретичного самовизначення того, хто займається коментуванням, – з усіма можливими контекстами. Гіпотеза дослідження. Усвідомлення такої ситуації вимагає критичного осмислення. Традицію такого осмислення постмодерн наслідує, з одного боку, у романтиків і символістів, з другого – у неокантіанської критики раціонального пізнання («вчування» Вільгельма Дільтея). Подібна критика провадить до того, що завершення епохи модерну відчувається як завершення раціоналістичного пізнання з усіма належними реакціями аналітиків і коментаторів, за правило, приналежних до тієї ж раціоналістичної парадигми. Проблема сформульована таким чином: як за подібних умов можливе співвідношення коментаря й інтерпретації? Розглядаючи її із застосуванням «розуміючої соціології» й культурної антропології, ми бачимо, що змінам підлягає сама стратегія дослідника. При цьому, на відміну від часів постмодерну, сьогодні відчутна потреба нормування як реального обмеження безмежного постмодерністського інтерпретування. З огляду на це артикульовано нову проблему – проблему власне культурної трансляції як перекладу і взаємоперекладу. При цьому позиція спостерігача вже назавжди стає позицією «включеного спостерігача» – тобто відрефлексованою позицією спостерігача, який відшуковує смисли в царині нового розуміння. Спостерігач тут одночасно 1) колишній Автор, новий Арт-суб’єкт, «інтерпретатор-коментатор», 2) колишній Інтерпретатор – аналог арт-критика, який повинен знову освоїти ідею граней і меж, і 3) колишній Коментатор, який включив до своєї стратегії ідею гри як визначальну поміж іншими можливостями. У статті такий підхід розглянуто на прикладі нового типу коментуванняінтерпретування, поданого в есе Іосифа Бродського про елегію Марини Цвєтаєвої «Новорічне», присвячену смерті Райнера Марії Рільке. Як це зазвичай і трапляється, інноваційні царини в культурі, беручи до уваги й інновації в пізнанні, насамперед фіксує мистецтво
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Власенко, М.
    Витоки німецьких фразеологічних одиниць, які вербалізують концепт Frau [Електронний ресурс] / М. Власенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
гендер -- фразеологічні одиниці -- концепт FRAU -- німецька лінгвокультура -- картина світу
Анотація: Стаття присвячена результатам вивчення джерел походжень фразеологічних одиниць, які вербалізують концепт FRAU в німецькій лінгвокультурі. Робота передбачає гендерний підхід у дослідженні концепту. Дослідження дозволяє виявити національно-культурну та гендерну специфіку образу світу представників німецької культури відносно жінки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Козлов, Р.
    Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу. - C. 23-33. [Електронний ресурс] / Р. Козлов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 23-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Борис Грінченко -- Мистецький український рух -- поезія -- проза -- історія літератури -- покоління
Анотація: Творчість Бориса Грінченка по-різному оцінювалася протягом 20 століття. В СРСР офіційна наука то вихваляла його, то забороняла згадувати. Період 1940-х років з цього погляду важливий, оскільки є можливість побачити, як Грінченка оцінювали емігранти в час офіційної заборони. Мистецький український рух (1945–1948, МУР) був потужним сплеском активності митців-емігрантів. До кінця 1920-х років історики української літератури (І. Франко, С. Єфремов, О. Барвінський) вписали Грінченка в контекст покоління «вісімдесятників». Там йому відвели чільне місце «першого професійного письменника на Україні». Головним принципом побудови таких історій був популярний в той час поколіннєвий підхід. Тому дослідники зауважували, що Грінченко близький до «сімдесятників», проте розташовували його в іншому поколінні. МУР не був монолітним утворенням. У ньому постійно виникали дискусії та різні групи. Проте проведений аналіз свідчить, що учасники руху доволі високо цінували спадщину Грінченка. Вони відводили його творчості важливе місце в просвітницькому русі. Разом з тим Ю. Шевельов та В. Петров чітко означили неможливість розвитку поезії Грінченка в бік модернізму. Головним історико-літературним принципом у 1940-х роках стає стильовий. Тому учасники МУРу розглядають Грінченка не як представника покоління, а як носія певних стильових домінант. За їхніми оцінками, у прозі Грінченка утілилися досягнення європейської реалістичної прози 19 ст. У публіцистичних висловлюваннях представників різних груп МУРу він постає своєрідним маркером кінця домодерного періоду української літератури. У статті наведені штрихи до портрету Бориса Грінченка в українському літературознавстві. Такий портрет слід виписати, ураховуючи всі етапи становлення його образу протягом 20 ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1





    Єсипенко, Д.
    Три контрасти в калейдоскопі Шевченкового "Журналу": "Лучезарный", "Неудобозабываемый" і "Любица" [Електронний ресурс] / Д. Єсипенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мова Шевченка -- історія архітектури -- залізниця Російської імперії
Анотація: Предметом вивчення статті є відображення в щоденнику Тараса Шевченка и ого ставлення до трьох ключових персоналіи : Михаи ла Щепкіна, Ніколая І та Єкатєріни Піунової . Метою є дослідити окремі Шевченкові номінації та характеристики цих осіб у ширшому контексті, аби увиразнити и ого власну особистість. Про контакти з ними написано низку досліджень, однак досі лишаються непроговореними и недопрочитаними важливі подробиці. Ще однією актуальною проблемою є уточнення та спростування сумнівних або відверто безпідставних тез і трактувань, які набули значного поширення в академічному дискурсі. У тексті запропоновано відповіді на низку проблемних питань у вивченні біографії поета. Зокрема и деться про формування маи же суцільно позитивного образу Щепкіна, про особливості вияву поваги і прихильності до актора, які, втім, не завжди релевантно інтерпретували дослідники. Наголошується на Шевченковому авторстві характеристики «неудобозабываемыи Тормоз» на адресу наи негативнішого образу щоденника, царя Ніколая І; пояснюється влучність відгуків про вплив монарха на розбудову міст Росіи ської імперії . Окрему увагу звернено на перспективність вивчення и інтерпретації тих життєвих подіи і сюжетів, які з різних причин маи же не згадуються в «Журналі». З урахуванням особливостеи моделювання образу Ніколая І подано и мовірне пояснення, чому Шевченко не вдався до розлогішого опису подорожі залізницею, не описав цього нового для себе досвіду. Також у статті и деться про наи контроверсіи нішу для автора постать, Піунову, ставлення до якої кардинально змінилося протягом короткого часу. Особливу увагу звернено на один із епітетів на ї ї адресу; запропоновано и ого альтернативне прочитання и можливу етимологію, яка промовляє на користь мовної ерудиції та креативності Шевченка. У результаті дослідження з’ясовано подробиці кількох епізодів біографії поета, а також освітлено оригінальні вияви и ого ставлення і взаємин зі згаданими особами. Стаття демонструє переваги застосування біографічного методу и «уважного прочитання» в незвичному та новаторському поєднанні — комбінації із «віддаленим прочитанням». Цеи підхід може бути продуктивно застосовании для розгляду інших Шевченкових контактів із и ого щоденника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Khokhel, D.
    Vision of victorian ecological disaster (based on the selected novels by Cindy Spencer Pape) [Електронний ресурс] = Візія вікторіанської екологічної катастрофи (на основі вибраних романів СІНДІ Спенсер Пейп) / D. Khokhel. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 218-223. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
екокритика -- образ -- виродження -- екологічна катастрофа
Анотація: Проблема погіршення стану природи в антропоцені стала важливим аспектом художнього дослідження, що привело до аналізу екологічних образів у текстах різних жанрів. Запропоновании аналіз таких образів у серії романів жанру «gaslight romance» також є актуальним. Предмет дослідження — художніи світ серії романів Сінді Спенсер Пеи п, зосереджений навколо образу альтернативного Лондона ХІХ століття з високорозвиненими паровими двигунами та відповідними технологіями. Методом дослідження обрано екокритичний підхід, оскільки романи мають потужні екологічні образи, дослідження яких реалізується шляхом філологічного аналізу тексту. Серія охоплює низку років, і тому погіршення екології через надмірне використання вугілля можна простежити через різні локації Лондона, описані в різних часових пластах, і порівняльний аналіз цих описів служить доказом погіршення екології . Так розкривається послідовний екологічний дискурс у серії , його зв’язки зміцнюються за рахунок постійного увиразнення образів природи, обтяжених прогресуючим забрудненням. Ця проблема має соціальний вимір, оскільки бідніші жителі міст більше страждають від забруднення через роботу и побутові умови. Стаття має на меті розкрити ці численні аспекти екологічних образів. Ретельнии аналіз тексту різних рівнів дав можливість розшифрувати багатошарові екологічні образи та зупинитися на ї хньому значенні в романах. Оскільки деградація навколишнього середовища відбулася в минулому, серія описує ї ї результати як факти і стискає ї ї прогрес у часі та просторі дії романів. Це посилює образ катастрофи, змушує відчувати ї ї більш нагальною и актуальною, перетворюючи ї ї таким чином на потужний сюжетний інструмент, результатом якого є пошук шляхів вирішення проблем і полегшення наявних наслідків надмірного використання вугілля. Стаття є основою для подальшого аналізу екологічних образів стімпанку та «gaslight romance» як плідних для такого дослідження жанрах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Хохель Дарія


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Кондратьєва, С.
    Дочка, падчериця і знов дочка: як змінювався головний персонаж у редакціях п’єси Юрія Яновського [Електронний ресурс] / С. Кондратьєва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 54-61. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
п’єса -- головний персонаж -- варіант -- редакція -- архівні матеріали
Анотація: П’єса Юрія Яновського «Дочка прокурора» вже привертала увагу дослівників, однак основною метою науковців наи частіше був аналіз остаточної редакції твору. Брак ґрунтовних досліджень історії постання п’єси зумовлює актуальність цієї статті. Архів Яновського дає багатии матеріал для вивчення «Дочки прокурора». У межах однієї розвідки видається правильнішим сконцентруватися на одніи з основних змін у тексті. Тож метою цього дослідження стає аналіз трансформації образу головної герої ні п’єси в різних редакціях твору. Предметом дослідження є образ головної герої ні п’єси в різних редакціях, а об’єктом дослідження — авторські нотатки до п’єси, ї ї варіанти, редакції та спогади сучасників Яновського, які стосуються и ого творчості. Такии аналіз вочевидь передбачає застосування не тільки загальнофілологічних методів дослідження, але також джерелознавчих і текстологічних. Результати дослідження. Попри авторську позицію Яновського та тих науковців, які також на неї пристають, у цьому дослідженні доводиться, що п’єсу «День гніву» 1940 року можна розглядати як першу редакцію «Дочки прокурора» через схожість переліку характерів і початку твору та навіть тотожність окремих діалогів. Визначено три редакції п’єси: уже згадану першу 1940 року; другу редакцію, яку Яновськии створив після віи ни, у 1952 році; та останню редакцію, яка в цьому дослідженні датується за останнім авторським варіантом п’єси, виданим посмертно, у 1956 році. Основна проблема твору в усіх редакціях — це залучення дівчини з нібито пристои ної та достатньо заможної сім’ї на злочиннии шлях. У першіи редакції автор яскраво змальовує вади характерів членів сім’ї , таким чином демонструючи, що злочиннии шлях — це закономірнии результат у житті дівчини, яка не має в родині ані любові, ані авторитетів. Образ головної герої ні в першіи редакції не позбавлении вад, але водночас є трагічним. У другіи і третіи редакціях Яновськии втілює оприявлений у нотатці задум виправдати дітеи . У другіи редакції образ головної герої ні ідеалізований , дівчина настільки виважена та холоднокровна, що здатна протистояти дорослому досвідченому злочинцю, якии обманом залучає дітеи до кримінальних схем. У третіи редакції головна герої ня зображена більш реалістично, вона розгублена і налякана перед дорослим злочинцем. Автор знову зміщує акцент на вади ї ї родичів, на брак уваги з ї хнього боку, через що дівчина лишається наодинці із заскладними для неї проблемами. Зроблений аналіз дає змогу побачити, як змінювався образ головної герої ні в різних редакціях «Дочки прокурора». З огляду на багатство матеріалу, збереженого у фонді Яновського, дослідження таких змін і в ціи п’єсі, і в інших драматургічних творах письменника має широкі перспективи, які уможливлять збагачення знання про індивідуальніи творчии підхід Яновського і стануть важливим внеском до загального вивчення української драматургії радянського часу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Гребенюк, Т.
    Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби незалежності [Електронний ресурс] / Т. Гребенюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 104-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наратив -- сучасна українська література -- історична травма -- культурна пам’ять -- національна ідентичність -- мовчання
Анотація: Актуальність статті зумовлена необхідністю літературознавчого дослідження творів сучасної української прози, зосереджених на проблемі впливу історичної травми на процес становлення ідентичності, у контексті новітніх набутків студіи ідентичності, травми и пам’яті. Дослідження має на меті проаналізувати роль феноменів мовчання и говоріння як форм репрезентації історичних травм Украї ни XX століття у творах вітчизняної прози доби незалежності. Методологію аналізу становлять студії пам’яті, студії травми и студії ідентичності, а також постколоніальнии підхід до аналізу художніх явищ. Предметом дослідження є форми репрезентації історичної травми в аналізованих текстах через комунікативні феномени мовчання и говоріння. У результаті дослідження основними формами репрезентації травми у творах вважаються такі: зосередження уваги на фізично німих унаслідок пережитих травм персонажах; показ персонажів, які замовчують власні травми — свідомо або внаслідок неусвідомлених комунікативних блоків; відображення хронологічно тяглого процесу формування в протагоніста внутрішнього табу на висловлювання соціально небажаних думок; увага до ситуації утрати пам’яті, яка унеможливлює розуміння персонажем власної ідентичності; використання сюжетотвірного потенціалу таємниці, створення саспенсу завдяки смисловим лакунам в оповіді; «камуфлювання» ключової для наративу твору історії про травму під незначну побічну оповідь, використання ненадіи ної нарації , яка стимулює читача до власної верифікації отриманих фактів і до власних висновків щодо значення історичної травми в індивідуальніи життєвіи історії персонажа. Новизна дослідження полягає в розгляді новітніх художніх творів, які репрезентують історичні травми XX століття, крізь призму комунікативних феноменів мовчання и говоріння. Зв’язки історичної травми зі становленням індивідуальної й національної ідентичності, втіленим в украї нському художньому дискурсі доби незалежності, являють собою цікаву перспективну проблему для подальших літературознавчих досліджень.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua,
Перейти до зовнішнього ресурсу https://doi.org

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Бойко, Н.
    Інтелігенти- просвітники в прозі О. Кониського та Б. Грінченка: проблема реалізації [Електронний ресурс] / Н. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 175-182. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська проза -- рецепція -- повість -- ідея -- образ -- ідеологія -- народник
Анотація: У статті проаналізовано прозові твори двох представників украї нської літератури останньої чверті ХІХ ст. — Олександра Кониського і Бориса Грінченка. Закцентовано, що низка ї хніх творів, з одного боку, розширюють жанрово-стильові можливості тогочасної украї нської прози, з другого, втілюють намагання в межах реалістичної художньої системи змоделювати бажану суспільну реальність. Усвідомлюючи обмеженість свої х практичних діи , прозаї ки покладали на літературу роль сери озного посередника для налагодження комунікації між «старою» і «молодою» інтелігенцією, інтелігенцією і народом. А втім ідеологічна проза була одним із засобів популяризації украї нства та залучення нових сил до культурно-просвітницького руху. Предмет дослідження — проблемно-ідеи на основа аналізованих творів і ї х система образів. Об’єкт дослідження — прозові твори О. Кониського та Б. Грінченка, де рушієм сюжету и головною діи овою особою постають представники різночинної украї нської інтелігенції , яких зазвичаи називали «нові люди». Мета статті — на прикладі творів представників старшого і молодшого покоління украї нофілів простежити, чи змінювалися ідеї національного руху та настрої у колі украї нських громадсько-культурних діячів. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань: окреслити різні періоди народницького руху в Украї ні в рецепції и ого багаторічних і активних учасників, проаналізувати підхід до концептування образу «нової людини» як носія нової ідеології та популяризації останньої серед ширших суспільних мас, з’ясувати, наскільки мрії народників кореспондувались із реальністю. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, істориколітературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати, що завдання, які стояли перед ідеологічною прозою на початку 1870-х років, не втратили своєї актуальності в останнє десятиліття ХІХ ст., оскільки по суті не змінилася внутрішня політика уряду щодо українців. Література, за задумом авторів, могла б програмувати певну соціальну поведінку значної соціальної групи, однак з об’єктивних причин твори із життя інтелігенції були відомі незначніи читацькіи аудиторії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Король, Л.
    Зомбі в повісті про голодомор: епатаж Бриниха і травма нації [Електронний ресурс] / Л. Король. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 14-21, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
епатаж -- травма нації -- Голодомор -- особистий бренд
Анотація: Поступова дерадянізація Східної Європи спричинила появу в літературі «нової історичної хвилі», яка об’єднує різні способи висвітлення історичного матеріалу: від традиційної естетики реалізму до гри з жанрами и стилістикою на межі соціальноприи нятних прийомів. Нова росіи сько-українська війна актуалізувала питання висвітлення травми в художніи літературі, зокрема й те, чи має право на існування ігровии спосіб опрацювання сакралізованих у суспільстві тем. Предметом дослідження є поетика епатажу Михайла Бриниха і спосіб ї ї оприявнення в тексті й особистому брендуванні автора. Метою дослідження є окреслити епатажний підхід до висвітлення травми нації в романі Михаи ла Бриниха «Хліб із хрящами» и установити кореляцію поетики епатажу з особистістю письменника. Для розв’язання поставлених завдань було використано поетологічний і біографічний методи. У результаті дослідження зроблено такі висновки. Реакція читачів на нові твори, де оприявнюється тема війни, свідчить про те, що вони прискіпливіше ставляться до авторів, які не були свідками історичних подіи , але прагнуть використати ї х для комерціалізації . Прии нятним, таким, що не викликатиме суспільного обурення, способом використати реальні сюжети авторами — не свідками є основана на постпам’яті «репрезентація в дужках», яку можна втілити за допомогою епатажних прии омів, що проявляються на різних рівнях тексту. Головне завдання епатажу — викривати буденне грубими засобами. Наи - більш явно епатаж у «Хлібі із хрящами» виокремлюється саме на сюжетному рівні, адже автор поєднує поп-образ зомбі із сакралізованою в украї нському суспільстві темою Голодомору. Травма Голодомору так само проявляється на різних рівнях. За сюжетом ген канібалізму активує алкоголь, зловживання яким є ознакою соціальної депресії . Втрата ідентичності реалізується завдяки стилістичніи грі з мовленням одного з герої в, яка оприявлює роздвоєність його особистості. Важливою є кореляція бренду автора і його творів з елементами епатажу, адже читачі очікують на витівку від письменника, а тому інтуї тивно не відкидають нетипові репрезентації . Михайло Бриних у своєму зомбі-романі використав провокаційні засоби не лише заради гри з читачем, він висвітлив у провокацій - ний спосіб сакральну для українців подію й досягнув однієї з головних цілей епатажу — викрив грубими засобами проблеми алкоголізму чи ігнорування власної історії .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Дранніков, А.
    Часові та просторові виміри дискурсу самотності в романі Крістофера Ішервуда "Самотній чоловік" [Електронний ресурс] / А. Дранніков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 22-29, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
час -- простір -- екзистенційна самотність -- циркадний роман -- роман одного дня
Анотація: У статті представлено аналіз особливостеи дискурсу самотності у його зв’язку із категоріями часу та простору в романі Крістофера Ішервуда «Самотніи чоловік» (A Single Man, 1964). Актуальність розвідки продиктована загальною тенденцією до перегляду канону модерністської літератури із фокусом на ї ї «малих» голосах. Наразі у вітчизняній англістиці та американістиці як самому роману, що став об’єктом дослідження, так і всьому доробку Ішервуда назагал приділено недостатньо уваги. Мета дослідження – визначити и охарактеризувати основні форми актуалізації у творі дискурсу самотності у вимірах часу та простору. Для досягнення мети було використано комплекснии методологічнии підхід, якии залучає герменевтичнии аналіз, техніку «close reading», аспекти жанрології (концепція циркадного роману Д. Гіґдона) та наратології (теорія паратексту Ж. Женетта). У результаті дослідження виявлено, що самотність у романі представлена як складне багатоаспектне явище, мотивоване чинниками різного походження. Аналіз паратекстуальних елементів уможливив інтерпретацію самотності як ключової категорії твору. При цьому екзистенціи нии вимір постає концептуальною домінантою, на основі якої вибудовується увесь дискурс самотності в тексті. Розглянуто форми реалізації самотності в категоріях часу та простору, зосібна, виокремлені ї х зовнішні та внутрішні варіації . Зовнішніи час охарактеризовано як історичне та соціально-культурне тло написання роману, пов’язане із консьюмеризацією та симулякризацією американського суспільства. На внутрішньому рівні визначено особливості темпоральної будови твору як варіанту циркадного роману: хронологічні рамки, зумовлені не лише часовим лімітом доби, але й концептуальною відмежованістю минулого та майбутнього; фокус нарації на теперішньому, почутті моменту; ефект рекурсивного повторення одного дня. Зовнішніи простір поділяється на локальний , репрезентований множиною дрібних локусів (дім, лікарня, спортзал тощо), та глобальний , втілений у протиставленні природного та урбаністичного. Внутрішня площина простору має виміри пам’яті, травми, звільнення, есхатологічний , які в різних комбінаціях актуалізують самотність у просторах зовнішніх
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Саєнко, Валентина.
    «Квадро» Б. Нечерди і «Поїздка в “СВ”» Д. Затонського: тематична спорідненість і контроверсії [Електронний ресурс] / В. Саєнко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 77–88, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
компаративний підхід -- типологічний метод дослідження -- історико-порівняльний метод дослідження -- герменевтичний аналіз -- біографічний аналіз -- Борис Нечерда -- Дмитро Затонський
Анотація: Предметом аналізу є форми спорідненості / відштовхування, якими пов’язані роман «Квадро» Бориса Нечерди і повість «Поїздка в “СВ”» Дмитра Затонського. У статті пропонується спеціальне дослідження цих двох творів із погляду як тематичної близькості, так і поетикальних (і не тільки!) розходжень, з одного боку, а з іншого — простеження виразної різниці в житейсько-письменницьких долях відомих у своїй царині авторів. Метою дослідження є з’ясування особливостей трактування авторами історичних подій і проблем ідентичності в пострадянську добу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Пелешок, Ольга.
    Тематична парадигма краєзнавчого контенту районної преси Тернопільщини початку XXI століття [Електронний ресурс] / О. Пелешок. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 146–156, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наратив -- регіональна преса -- краєзнавчий наратив -- суспільно-політичний контент -- історія журналістики -- медіа -- ЗМІ -- публіцистичний текст -- тематичні групи -- масмедійний текст
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена важливістю вивчення в журналістикознавстві локальних текстів, моделювання регіонально-історичної проблеми в медійному дискурсі. Мета статті — аналіз тематичної специфіки краєзнавчого наративу районної періодики Тернопільщини початку XXI століття. Предметом дослідження є тематичні особливості краєзнавчого контенту районних газет, їхня наративна специфіка. У дослідженні застосовано комплексно-аналітичний підхід, який поєднує системно-хронологічний, історико-описовий, жанровий, аналітичний, проблемно-тематичний, біографічний, бібліографічний методи. Хронологічні межі моніторингу — із січня 2000 року по грудень 2015 року.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)





    Клюев, Александр Сергеевич.
    Музыка: синергетическая модель [Електронний ресурс] / А. С. Клюев. - Електронні текстові дані // АРТ-простір : науковий журнал. - 2016. - Вип. 2. - С. 8-16. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
синергетика -- синергетичний підхід -- система відносин -- музичний процес -- музичний твір -- особистість
Анотація: У статті визначається місце музики у структурі світу з позиції синергетики. Показується, що, відповідно до синергетичної парадигми, музика — система, яка є вершиною системно-еволюцій-ного розвитку світу.

Є примірники у відділах: всього 6 : Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)





    Dichek, N.
    The ways to establish the personality oriented paradigm in the Ukrainian school education (Psycho-Pedagogical aspect) [Електронний ресурс] = Шляхи становлення особистісно орієнтованої парадигми в українській шкільній освіті (Психо-педагогічний аспект) / N. Dichek. - Електронні текстові дані // The Modern Higher Educational Review. - 2016. - № 1. - P74-83, DOI 10.28925/2518-7635.2016.1.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-7635

Кл.слова (ненормовані):
заняття підвищеної індивідуальної уваги -- класи прискореного розвитку -- класи вікових норм -- індивідуалізація процесу навчання -- практична психологія -- психологічні послуги -- персональний підхід
Перейти до зовнішнього ресурсу https://edreview.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Дічек Наталія


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)





    Mikhno, O.
    Pedagogical portrait of Kyiv college student of the early twentieth century as reflected by behaviour lists [Електронний ресурс] = Педагогічний портрет Київського колегіума початку XX ст. в відображенні поведінки списку / O. Mikhno. - Електронні текстові дані // The Modern Higher Educational Review. - 2016. - № 1. - P84-93, DOI 10.28925/2518-7635.2016.1.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-7635

Кл.слова (ненормовані):
мікроісторичний підхід -- історія освіти -- списки поведінки учнів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://edreview.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Міхно Олександр


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)





    Pappas, G.
    Case study: the didactic model of socio-cognitive theory of learning in the teaching of english as a foreign language. Teaching state and activity verbs [Електронний ресурс] = Кейс-метод: дидактична модель соціально-когнітивної теорії навчання під час вивчення англійської мови як іноземної. Викладання дієслів стану та дії / G. Pappas. - Електронні текстові дані // The Modern Higher Educational Review. - 2020. - № 5. - P10-19, DOI 10.28925/2518-7635.2020.5.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-7635

Кл.слова (ненормовані):
соціально-когнітивне навчання -- комунікативний підхід -- модель двостороннього детермінізму -- дієслова стану та дії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://edreview.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Паппас Г.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)